Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською - Глава 3

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Глава 3	Главa G

1	1
Цар Навуходоносор зробив золотого ідола, висотою в шістдесят ліктів, шириною у шість ліктів, поставив його на полі Деїрі, в області Вавилонській.	Въ лёто nсмонадесsтое навуходон0соръ цaрь сотвори2 тёло злaто, высотA є3гw2 лaктій шести1десzти и3 широтA є3гw2 лaктій шести2, и3 постaви є5 на п0ли деи1рэ во странЁ вавmлHнстэй.
2	2
І послав цар Навуходоносор зібрати сатрапів, намісників, воєвод, верховних суддів, казнохранителів, законознавців, наглядачів суду і всіх обласних правителів, щоб вони прийшли на урочисте відкриття ідола, якого поставив цар Навуходоносор.	И# послA (навуходон0соръ цaрь) собрaти v3пaты и3 воевHды и3 мэстоначaлники, вожди6 же и3 мучи1тєли, и3 сyщыz на властeхъ и3 вс‰ кн‰зи стрaнъ, пріити2 на њбновлeніе кумjра, є3г0же постaви навуходон0соръ цaрь.
3	3
І зібралися сатрапи, намісники, воєначальники, верховні судді, казнохранителі, законознавці, наглядачі суду і всі обласні правителі на відкриття ідола, якого Навуходоносор цар поставив, і стали перед ідолом, якого спорудив Навуходоносор.	И# собрaшасz мэстонач†лницы, v3пaтове, воевHды, вождeве, мучи1теліе вели1цыи, и5же над8 властьми2, и3 вси2 нач†лницы стрaнъ на њбновлeніе тёла, є4же постaви навуходон0соръ цaрь: и3 стaша пред8 тёломъ, є4же постaви навуходон0соръ цaрь.
4	4
Тоді глашатай голосно викликнув: оголошується вам, народи, племена і мови:	И# проповёдникъ вопіsше со крёпостію: вaмъ глаг0летсz, нар0ди, лю1діе, племенA, kзhцы:
5	5
у той час, як почуєте звук труби, сопілки, цитри, цівниці, гусел і симфонії і всяких музичних інструментів, упадіть і поклоніться золотому ідолу, якого поставив цар Навуходоносор.	въ џньже чaсъ ѓще ўслhшите глaсъ трубы2, свирBли же и3 гyсли, самвЂки же и3 pалти6ри и3 согл†сіz, и3 всsкагw р0да мусікjйска, пaдающе покланsйтесz тёлу злат0му, є4же постaви навуходонс0ръ цaрь:
6	6
А хто не впаде і не поклониться, негайно буде кинутий у піч, розжарену вогнем.	и3 и4же ѓще не пaдъ покл0нитсz, въ т0й чaсъ ввeрженъ бyдетъ въ пeщь nгнeмъ горsщую.
7	7
Тому, коли всі народи почули звук труби, сопілки, цитри, цівниці, гусел і всякого роду музичних інструментів, то упали всі народи, племена і мови, і поклонилися золотому ідолу, якого поставив Навуходоносор цар.	И# бhсть є3гдA ўслhшаша лю1діе глaсъ трубы2, свирBли же и3 гyсли, самвЂки же и3 pалти6ри и3 согл†сіz, и3 всsкагw р0да мусікjйска, пaдающе вси2 лю1діе, племенA, kзhцы, покланsхусz тёлу злат0му, є4же постaви навуходон0соръ цaрь.
8	8
У цей самий час приступили деякі з халдеїв і донесли на юдеїв.	ТогдA приступи1ша мyжіе халдeйстіи и3 њболгaша їудeєвъ,
9	9
Вони сказали цареві Навуходоносору: царю, повіки живи!	tвэщaвше рёша навуходон0сору царeви: царю2, во вёки живи2:
10	10
Ти, царю, дав повеління, щоб кожна людина, яка почує звук труби, сопілки, цитри, цівниці, гусел і симфонії і всякого роду музичних інструментів, упала і поклонилася золотому ідолу;	ты2, царю2, положи1лъ є3си2 повелёніе, да всsкъ человёкъ, и4же ѓще ўслhшитъ глaсъ трубы2, свирBли же и3 гyсли, самвЂки же и3 pалти6ри и3 согл†сіz, и3 всsкагw р0да мусікjйска,
11	11
а хто не впаде і не поклониться, той повинен бути кинутий у піч, розжарену вогнем.	и3 не пaдъ покл0нитсz тёлу злат0му, ввeрженъ бyдетъ въ пeщь nгнeмъ горsщую.
12	12
Є мужі юдейські, яких ти поставив над ділами країни Вавилонської: Седрах, Мисах і Авденаго; ці мужі не підкорюються повелінню твоєму, царю, богам твоїм не служать і золотому ідолу, якого ти поставив, не поклоняються.	Сyть u5бо мyжіе їудeє, и5хже постaвилъ є3си2 над8 дёлы страны2 вавmліHнскіz, седрaхъ, місaхъ и3 ґвденагw2, и5же не послyшаша зaповэди твоеS, царю2, и3 богHмъ твои6мъ не слyжатъ и3 тёлу злат0му, є4же постaвилъ є3си2, не покланsютсz.
13	13
Тоді Навуходоносор у гніві й люті повелів привести Седраха, Мисаха й Авденаго; і приведені були ці мужі до царя.	ТогдA навуходон0соръ въ ћрости и3 гнёвэ речE привести2 седрaха, місaха и3 ґвденагH. И# приведeни бы2ша пред8 царS.
14	14
Навуходоносор сказав їм: чи за умислом, ви, Седрах, Мисах і Авденаго, богам моїм не служите, і золотому ідолу, якого я поставив, не поклоняєтеся?	И# tвэщA навуходон0соръ и3 речE и5мъ: ѓще вои1стинну, седрaхъ, місaхъ и3 ґвденагw2, богHмъ мои6мъ не слyжите и3 тёлу злат0му, є4же постaвихъ, не покланsетесz;
15	15
Віднині, якщо ви готові, як тільки почуєте звук труби, сопілки, цитри, цівниці, гусел, симфонії і всякого роду музичних інструментів, упадіть і поклоніться ідолу, якого я зробив; якщо ж не поклонитеся, то у ту ж годину будете кинуті у піч, розжарену вогнем, і тоді який Бог визволить вас від руки моєї?	нн7э u5бо ѓще є3стE гот0ви, да є3гдA ўслhшите глaсъ трубы2, свирBли же и3 гyсли, самвЂки же и3 pалти6ри и3 согл†сіz, и3 всsкагw р0да мусікjйска, пaдше поклони1тесz тёлу злат0му, є4же сотвори1хъ: ѓще же не поклонитeсz, въ т0й чaсъ ввeржени бyдете въ пeщь nгнeмъ горsщую: и3 кто2 є4сть бGъ, и4же и4зметъ вы2 и3з8 руки2 моеS;
16	16
І відповіли Седрах, Мисах і Авденаго, і сказали цареві Навуходоносору: немає потреби нам відповідати тобі на це.	И# tвэщaша седрaхъ, місaхъ и3 ґвденагw2, глаг0люще царю2 навуходон0сору: не трeбэ нaмъ њ глаг0лэ сeмъ tвэщaти тебЁ:
17	17
Бог наш, Якому ми служимо, сильний спасти нас від печі, розжареної вогнем, і від руки твоєї, царю, визволити.	є4сть бо бGъ нaшъ на нбcсёхъ, є3мyже мы2 слyжимъ, си1ленъ и3з8sти нaсъ t пeщи nгнeмъ горsщіz и3 t рукY твоє1ю и3збaвити нaсъ, царю2:
18	18
Якщо ж і не буде того, то нехай буде відомо тобі, царю, що ми богам твоїм служити не будемо і золотому ідолу, якого ти поставив, не поклонимося.	ѓще ли ни2, вёдомо да бyдетъ тебЁ, царю2, ћкw богHмъ твои6мъ не слyжимъ и3 тёлу злат0му, є4же постaвилъ є3си2, не клaнzемсz.
19	19
Тоді Навуходоносор сповнився люті, і вигляд лиця його змінився на Седраха, Мисаха й Авденаго, і він повелів розпалити піч у сім разів сильніше, ніж як звичайно розпалювали її,	ТогдA навуходон0соръ и3сп0лнисz ћрости, и3 зрaкъ лицA є3гw2 и3змэни1сz на седрaха, місaха и3 ґвденагw2, и3 речE: разжжи1те пeщь седмери1цею, д0ндеже до концA разгори1тсz.
20	20
і найсильнішим мужам з війська свого наказав зв’язати Седраха, Мисаха й Авденаго і кинути їх у піч, розжарену вогнем.	И# мужє1мъ си6льнымъ крёпостію речE: њковaвше седрaха, місaха и3 ґвденагw2, ввeрзите въ пeщь nгнeмъ горsщую.
21	21
Тоді мужі ці зв’язані були у спідньому і верхньому вбранні своєму, з пов’язками на головах і в іншому одязі своєму, і кинуті у піч, розжарену вогнем.	ТогдA мyжіе џніи њк0вани бhша съ гaщами свои1ми и3 покрывaлы, и3 сапогми2 и3 со nдeждами свои1ми, и3 ввeржени бhша посредЁ пeщи nгнeмъ горsщіz.
22	22
І оскільки повеління царя було суворе, і піч розжарена була надзвичайно, то полум’я вогню убило тих людей, які кидали Седраха, Мисаха й Авденаго.	Понeже глаг0лъ царeвъ превозм0же, и3 пeщь разжжeна бhсть преизли1шше: и3 мужeй џныхъ, и5же вверг0ша седрaха, місaха и3 ґвденагw2, ўби2 плaмень џгненный.
23	23
А ці три мужі, Седрах, Мисах і Авденаго, упали в розпечену вогнем піч зв’язані. [	И# мyжіе тjи тріE, седрaхъ, місaхъ и3 ґвденагw2, пад0ша посредЁ пeщи nгнeмъ горsщіz њк0вани,
24	24
^*І ходили посеред полум’я, оспівуючи Бога і благословляючи Господа.	и3 хождaху посредЁ плaмене пою1ще бGа и3 благословsще гDа.
25	25
І, вставши, Азарія молився і, відкривши вуста свої посеред вогню, виголосив:	И# стaвъ съ ни1ми ґзaріа помоли1сz си1це и3 tвeрзъ ўстA сво‰ посредЁ nгнS речE:
26	26
«Благословенний Ти, Господи Боже отців наших, хвальне і прославлене ім’я Твоє повіки.	блгcвeнъ є3си2, гDи, б9е nтє1цъ нaшихъ, хвaльно и3 прослaвлено и4мz твоE во вёки,
27	27
Бо праведний Ти в усьому, що вчинив з нами, і всі діла Твої істинні й путі Твої праві, і всі суди Твої істинні.	ћкw првdнъ є3си2 њ всёхъ, ±же сотвори1лъ є3си2 нaмъ, и3 вс‰ дэлA тво‰ и4стинна, и3 прaви путіE твои2, и3 вси2 суди2 твои2 и4стинни:
28	28
Ти звершив істинні суди в усьому, що навів на нас і на святе місто отців наших Єрусалим, тому що за істиною і за судом навів Ти все це на нас за гріхи наші.	и3 судбы6 и4стинны сотвори1лъ є3си2 по всBмъ, ±же навeлъ є3си2 на ны2 и3 на грaдъ с™hй nтє1цъ нaшихъ їеrли1мъ: ћкw и4стиною и3 суд0мъ навeлъ є3си2 сі‰ вс‰ на ны2 грBхъ рaди нaшихъ.
29	29
Бо згрішили ми, і вчинили беззаконно, відступивши від Тебе, і в усьому згрішили.	Ћкw согрэши1хомъ и3 беззак0нновахомъ tступи1вше t тебє2, и3 прегрэши1хомъ во всёхъ,
30	30
Заповідей Твоїх не слухали і не дотримувалися їх, і не жили, як Ти повелів нам, щоб благо нам було.	и3 зaповэдій твои1хъ не послyшахомъ, нижE соблюд0хомъ, нижE сотвори1хомъ, ћкоже заповёдалъ є3си2 нaмъ, да блaго нaмъ бyдетъ.
31	31
І все, що Ти навів на нас, і все, що Ти вчинив з нами, вчинив за істинним судом.	И# вс‰, є3ли6ка сотвори1лъ є3си2 нaмъ, и3 вс‰, є3ли6ка навeлъ є3си2 на ны2, и4стиннымъ суд0мъ сотвори1лъ є3си2,
32	32
І віддав нас до рук ворогів беззаконних, найненависніших відступників, і царю неправосудному і найлютішому на всій землі.	и3 прeдалъ є3си2 нaсъ въ рyки врагHвъ беззак0нныхъ, мeрзкихъ tстyпникwвъ, и3 царю2 непрaведну и3 лукaвнэйшу пaче всеS земли2.
33	33
І нині ми не можемо відкрити вуст наших; ми стали соромом і ганьбою для рабів Твоїх і тих, що шанують Тебе.	И# нн7э нёсть нaмъ tвeрзти ќстъ: стyдъ и3 поношeніе бhхомъ рабHмъ твои6мъ и3 чтyщымъ тS.
34	34
Але не віддай нас назавжди заради імені Твого, і не зруйнуй завіту Твого.	Не предaждь u5бо нaсъ до концA и4мене твоегw2 рaди, и3 не разори2 завёта твоегw2,
35	35
Не відніми від нас милости Твоєї заради Авраама, улюбленого Твого, заради Ісаака, раба Твого, й Ізраїля, святого Твого,	и3 не tстaви млcти твоеS t, нaсъ, ґвраaма рaди возлю1бленнагw t тебє2, и3 за їсаaка рабA твоего2 и3 ї}лz с™aго твоего2,
36	36
яким Ти говорив, що примножиш сíм’я їх, як зірки небесні і як пісок на березі моря.	и5мже гlалъ є3си2 ўмн0жити сёмz и4хъ, ћкw ѕвёзды небє1сныz и3 ћкw пес0къ вскрaй м0рz.
37	37
Ми принижені, Господи, більше за всі народи, і принижені нині на всій землі за гріхи наші,	Ћкw, вLко, ўмaлихомсz пaче всёхъ kзы6къ, и3 є3смы2 смирeни по всeй земли2 днeсь грBхъ рaди нaшихъ,
38	38
і немає у нас у даний час ні князя, ні пророка, ні вождя, ні всепалення, ні жертви, ні приношення, ні фіміаму, ні місця, щоб нам принести жертву Тобі і знайти милість Твою.	и3 нёсть во врeмz сіE кнsзz и3 прbр0ка и3 вождA, нижE всесожжeніz, нижE жeртвы, нижE приношeніz, нижE кади1ла ни мёста, є4же пожрeти пред8 тоб0ю
39	39
Але зі скрушеним серцем і смиренним духом нехай будемо прийняті.	и3 њбрэсти2 млcть: но душeю сокрушeнною и3 дyхомъ смирeннымъ да пріsти бyдемъ.
40	40
Як при всепаленні баранів і тельців і як при тисячах повнотілих агнців, так нехай буде жертва наша перед Тобою нині благоугодною Тобі; бо немає сорому тим, хто уповає на Тебе.	Ћкw во всесожжeніихъ џвнихъ и3 ю4нчихъ и3 ћкw во тмaхъ ѓгнєцъ тyчныхъ, тaкw да бyдетъ жeртва нaша пред8 тоб0ю днeсь, и3 да соверши1тсz по тебЁ, ћкw нёсть студA ўповaющымъ на тS.
41	41
І нині ми йдемо за Тобою всім серцем і боїмося Тебе і шукаємо лиця Твого.	И# н}э возслёдуемъ всёмъ сeрдцемъ и3 бои1мсz тебє2 и3 и4щемъ лицA твоегw2:
42	42
Не посором нас, але сотвори з нами за поблажливістю Твоєю і за безліччю милости Твоєї	не посрами2 нaсъ, но сотвори2 съ нaми по кр0тости твоeй и3 по мн0жеству млcти твоеS,
43	43
і визволи нас силою чудес Твоїх, і дай славу імені Твоєму, Господи,	и3 и3зми2 нaсъ по чудесє1мъ твои6мъ, и3 дaждь слaву и4мени твоемY, гDи.
44	44
і нехай посоромляться всі, що роблять рабам Твоїм зло, і нехай посоромляться з усією могутністю, і сила їх нехай скрушиться,	И# да посрaмzтсz вси2 kвлsющіи рабHмъ твои6мъ ѕл†z, и3 да постыдsтсz t всsкіz си1лы, и3 крёпость и4хъ да сокруши1тсz,
45	45
і нехай пізнають, що Ти Господь Бог єдиний і славний по всій вселенній».	и3 да разумёютъ, ћкw ты2 є3си2 гDь бGъ є3ди1нъ и3 слaвенъ по всeй вселeннэй.
46	46
А тим часом слуги царя, які вкинули їх, не переставали розпалювати піч нафтою, смолою, паклею і хмизом,	И# не престaша ввeргшіи и5хъ слуги6 царє1вы, жгyще пeщь нaфfою и3 смол0ю, и3 и3згрeбьими и3 хврaстіемъ:
47	47
і піднімалося полум’я над піччю на сорок дев’ять ліктів	и3 разливaщесz плaмень над8 пeщію на лaктій четhредесzть дeвzть,
48	48
і виривалося, і спалювало тих з халдеїв, яких досягало біля печі.	и3 њбhде и3 пожжE, и5хже њбрёте w4крестъ пeщи халдeйскіz.
49	49
Але ангел Господній зійшов у піч разом з Азарією і тими, що були з ним,	ЃгGлъ же гDень сни1де кyпнw съ сyщими со ґзaріею въ пeщь
50	50
і викинув полум’я вогню з печі, і зробив, що всередині печі був ніби шумливий вологий вітер, і вогонь ніскільки не доторкнувся до них, і не зашкодив їм, і не збентежив їх.	и3 tтрzсE плaмень џгненный t пeщи и3 сотвори2 срeднее пeщи ћкw дyхъ росы2 шумsщь: и3 не прикоснyсz и4хъ tню1дъ џгнь и3 не њскорби2, нижE стyжи и5мъ.
51	51
Тоді ці троє, ніби одними вустами, заспівали у печі, і благословили і прославили Бога:	ТогдA тjи тріE ћкw є3ди1ными ўсты6 поsху и3 благословлsху и3 слaвлzху бGа въ пещи2, глаг0люще:
52	52
«Благословенний Ти, Господи Боже отців наших, і хвальний і препрославлений повіки, і благословенне ім’я слави Твоєї, святе і прехвальне, що підноситься повіки.	блгcвeнъ є3си2, гDи, б9е nтє1цъ нaшихъ, и3 препётый и3 превозноси1мый во вёки, и3 блгcвeно и4мz слaвы твоеS с™0е, и3 препётое и3 превозноси1мое во вёки.
53	53
Благословенний Ти у храмі святої слави Твоєї, і прехвальний і преславний повіки.	Блгcвeнъ є3си2 во хрaмэ с™hz слaвы твоеS, и3 препётый и3 превозноси1мый во вёки.
54	54
Благословенний Ти, що бачиш безодні, що сидиш на херувимах, і прехвальний і препрославлений повіки.	Блгcвeнъ є3си2, ви1дzй бє1здны, сэдsй на херувjмэхъ, и3 препётый и3 првозноси1мый во вёки.
55	55
Благословенний Ти на престолі слави царства Твого, і прехвальний і препрославлений повіки.	Блгcвeнъ є3си2 на пrт0лэ слaвы цrтвіz твоегw2, и3 препётый и3 превозноси1мый во вёки.
56	56
Благословенний Ти на тверді небесній, і прехвальний і препрославлений повіки.	Блгcвeнъ є3си2 на твeрди небeснэй, и3 препётый и3 превозноси1мый во вёки.
57	57
Благословіть, усі діла Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, вс‰ дэлA гDнz, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
58	58
Благословіть, ангели Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Бlгослови1те, ѓгGли гDни, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
59	59
Благословляйте, небеса, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, небесA, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
60	60
Благословляйте Господа, усі води, які вище небес, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, в0ды вс‰, ±же превhше иебeсъ, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
61	61
Благословляйте, усі сили Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Бlгослови1те, вс‰ си6лы гDни, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
62	62
Благословляйте, сонце і місяць, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, с0лнце и3 лунA, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
63	63
Благословляйте, зірки небесні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, ѕвёзды небє1сныz, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
64	64
Благословляйте, усякий дощ і роса, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, всsкъ д0ждь и3 росA, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
65	65
Благословляйте, усі вітри, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, вси2 дyси, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
66	66
Благословляйте, вогонь і жар, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, џгнь и3 вaръ, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
67	67
Благословляйте, холод і спека, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, стyдь и3 зн0й, гDа, п0йте и3 превозносите є3го2 во вёки.
68	68
Благословляйте, роси та іній, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, р0сы и3 и4ней, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
69	69
Благословляйте, ночі і дні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, нHщи и3 днjе, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
70	70
Благословляйте, світло і пітьма, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, свётъ и3 тмA, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
71	71
Благословляйте, лід і мороз, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, лeдъ и3 мрaзъ, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
72	72
Благословляйте, іній і сніг, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, сл†ны и3 снёзи, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
73	73
Благословляйте, блискавки і хмари, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, мHлніz и3 w4блацы, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
74	74
Нехай благословляє земля Господа, нехай оспівує і прославляє Його повіки.	Да благослови1тъ землS гDа, да поeтъ и3 превозн0ситъ є3го2 во вёки.
75	75
Благословляйте, гори і пагорби, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, г0ры и3 х0лми, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
76	76
Благословляй Господа усе, що росте на землі, оспівуй і прославляй Його повіки.	Благослови1те, вс‰ прозzб†ющаz на земли2, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
77	77
Благословляйте, джерела, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, и3ст0чницы, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
78	78
Благословляйте, моря і ріки, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, морS и3 рёки, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
79	79
Благословляйте Господа, кити і все, що рухається у водах, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, ки1ти и3 вс‰ дви6жущаzсz въ водaхъ, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
80	80
Благословляйте, усі птахи небесні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, вс‰ пти6цы небє1сныz, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
81	81
Благословляйте Господа, звірі і вся худоба, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, ѕвёріе и3 вси2 ск0ти, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
82	82
Благословляйте, сини людські, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, сhнове человёчестіи, гDа, п0йте и3 превозиоси1те є3го2 во вёки.
83	83
Благословляй, Ізраїлю, Господа, оспівуй і прославляй Його повіки.	Да благослови1тъ ї}ль гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
84	84
Благословляйте, священики Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, їерeє гDни, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
85	85
Благословляйте, раби Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, раби2 гDни, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
86	86
Благословляйте, ду́хи і душі праведних, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, дyси и3 дyши првdныхъ, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
87	87
Благословляйте, праведні і смиренні серцем, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.	Благослови1те, прпdбніи и3 смирeнніи сeрдцемъ, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки.
88	88
Благословляйте, Ананіє, Азаріє і Мисаїле, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки; бо Він вивів нас з пекла і спас нас від руки смерти, і визволив нас із середовища печі палючого полум’я, й із середовища вогню визволив нас.	Благослови1те, ґнaніа, ґзaріа и3 місаи1лъ, гDа, п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки: ћкw и3з8sтъ ны2 t ѓда и3 сп7сE ны2 t руки2 смeрти, и3 и3збaви ны2 t среды2 пeщи и3 горsща плaмене, и3 t среды2 nгнS и3збaви ны2.
89	89
Славте Господа, бо Він благий, бо повік милість Його.	И#сповёдайтесz гDеви, ћкw вlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
90	90
Благословляйте усі, хто шанує Господа, Бога богів, оспівуйте і славте, бо повіки милість Його».]	Благослови1те, вси2 чтyщіи гDа, бGа богHвъ, п0йте и3 и3сповёдайтесz, ћкw во вёкъ млcть є3гw2.
91	91
Навуходоносор цар, [почувши, що вони співають,] здивувався, і поспішно встав, і сказав вельможам своїм: чи не трьох мужів кинули ми у вогонь зв’язаними? Вони у відповідь сказали цареві: істинно так, царю!	Навуходон0соръ же слhша пою1щихъ и5хъ, и3 почуди1сz, и3 востA со тщaніемъ, и3 речE вельм0жамъ свои6мъ: не тріeхъ ли мужeй вверг0хомъ средЁ nгнS свsзаныхъ; И# рёша царeви: вои1стинну, царю2.
92	92
На це він сказав: ось, я бачу чотирьох мужів незв’язаних, які ходять посеред вогню, і немає їм шкоди; і вигляд четвертого подібний до сина Божого.	И# речE цaрь: сE, ѓзъ ви1жду мyжы четhри разрэшє1ны и3 ходsщz средЁ nгнS, и3 и3стлёніz нёсть въ ни1хъ, и3 зрaкъ четвeртагw под0бенъ сн7у б9ію.
93	93
Тоді підійшов Навуходоносор до челюстів печі, розжареної вогнем, і сказав: Седраху, Мисаху й Авденаго, раби Бога Всевишнього! вийдіть і підійдіть! Тоді Седрах, Мисах і Авденаго вийшли із середовища вогню.	ТогдA пріи1де навуходон0соръ ко ќстію пeщи nгнeмъ разжжeнныz и3 речE: седрaхъ, місaхъ, ґвденагw2, раби2 бGа вhшнzгw, и3зыди1те и3 пріиди1те. И# и3зыд0ша седрaхъ, місaхъ, ґвденагw2 t среды2 nгнS.
94	94
І, зібравшись, сатрапи, намісники, воєначальники і радники царя побачили, що над тілами мужів цих вогонь не мав сили, і волосся на голові не обпалене, й одяг їхній не змінився, і навіть запаху вогню не було від них.	И# собрaшасz кн‰зи и3 воевHды, и3 мэстонач†лницы и3 вельмHжи царє1вы, и3 ви1дzху мужeй, ћкw не њдолЁ џгнь тэлесє1мъ и4хъ и3 влaса главы2 и4хъ не њпали2, и3 ри6зы и4хъ не и3змэни1шасz, и3 вони2 џгненны не бsше въ ни1хъ.
95	95
Тоді Навуходоносор сказав: благословенний Бог Седраха, Мисаха й Авденаго, Який послав ангела Свого і визволив рабів Своїх, які уповали на Нього і не послухалися царського повеління, і віддали тіла свої [вогню], щоб не служити і не поклонятися іншому богу, крім Бога свого!	И# поклони1сz пред8 ни1ми цaрь бGу, и3 tвэщA навуходон0соръ цaрь и3 речE: блгcвeнъ бGъ седрaховъ, місaховъ и3 ґвденагw2, и4же послA ѓгGла своего2 и3 и3з8S џтроки сво‰, ћкw ўповaша на него2: и3 сл0во царeво премэни1ша, и3 предaша тэлесA сво‰ во џгнь, ћкw да не послyжатъ, ни покл0нzтсz всsкому б0гу и3н0му, но т0чію бGу своемY:
96	96
І від мене дається повеління, щоб з усякого народу, племені і мови, хто вимовить хулу на Бога Седраха, Мисаха й Авденаго, був порубаний на шматки, і дім його перетворений на руїни, бо немає іншого бога, який міг би так спасати.	и3 ѓзъ заповёдаю зaповэдь: вси2 лю1діе, плeмz, kзhкъ, ѓще речeтъ хулY на бGа седрaхова и3 місaхова и3 ґвденагw2, въ пaгубу бyдутъ, и3 д0мове и4хъ въ разграблeніе: понeже нёсть бGа другaгw, и4же возм0жетъ и3збaвити си1це.
97	97
Тоді цар підніс Седраха, Мисаха й Авденаго у країні Вавилонській [і звеличив їх і поставив їх начальниками над іншими юдеями в його царстві].	ТогдA цaрь постaви седрaха, місaха и3 ґвденагw2 во странЁ вавmлHнстэй, и3 возвели1чи и5хъ, и3 спод0би и5хъ старёйшинства їудeєвъ всёхъ сyщихъ во цaрствэ є3гw2.
98	98
Навуходоносор цар усім народам, племенам і мовам, які живуть по всій землі: мир вам нехай примножиться!	Навуходон0соръ цaрь всBмъ лю1демъ, племенHмъ и3 kзhкwмъ сyщымъ во всeй земли2, ми1ръ вaмъ да ўмн0житсz.
99	99
Знамення і чудеса, які звершив наді мною Всевишній Бог, угодно мені звістити вам.	Знaмєніz и3 чудесA, ±же сотвори2 со мн0ю бGъ вhшній, ўг0дно бhсть предо мн0ю возвэсти1ти вaмъ,
100	100
Які великі знамення Його і які могутні чудеса Його! Царство Його — царство вічне, і володіння Його — у роди і роди.	к0ль вєли1каz и3 крBпкаz: цrтво є3гw2 цrтво вёчное, и3 влaсть є3гw2 въ р0ды и3 р0ды.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт