|
Глава 14
|
Главa д7i
|
|
1
|
1
|
| Цар Астиаг приклався до батьків своїх, і Кир, персянин, прийняв царство його. | И# цaрь ґстmaгъ приложи1сz къ nтцє1мъ свои6мъ: и3 пріS кЂръ пeрсzнинъ цaрство є3гw2. |
|
2
|
2
|
| І Даниїл жив разом з царем і був славнішим за всіх друзів його. | И# бsше даніи1лъ сожи1телствующь со царeмъ и3 слaвенъ пaче всёхъ другHвъ є3гw2. |
|
3
|
3
|
| Був у вавилонян ідол, на ім’я Вил, і витрачали на нього щодня двадцять великих мір пшеничного борошна, сорок овець і вина шість мір. | И# бsше кумjръ вавmлHнzнwмъ, є3мyже и4мz ви1лъ, и3 и3ждивaху є3мY на кjйждо дeнь муки2 семідaлны ґртав†съ дванaдесzть и3 nвeцъ четhредесzть и3 вінA мёръ шeсть. |
|
4
|
4
|
| Цар шанував його і ходив щодня поклонятися йому; Даниїл же поклонявся Богу своєму. І сказав йому цар: чому ти не поклоняєшся Вилу? | И# цaрь почитaше є3го2 и хождaше по вс‰ дни6 клaнzтисz є3мY: даніи1лъ же клaнzшесz бGу своемY. И# речE є3мY цaрь: почто2 не покланsешисz ви1лу; |
|
5
|
5
|
| Він відповів: тому що я не поклоняюся ідолам, зробленим руками, але поклоняюся живому Богу, Який створив небо і землю і володарює над усякою плоттю. | Џнъ же речE: понeже не покланsюсz кумjрwмъ рукaми сотворє1ннымъ, но жив0му бGу сотв0рщему нeбо и3 зeмлю и3 владyщему всёми. |
|
6
|
6
|
| Цар сказав: чи не думаєш ти, що Вил неживий бог? чи не бачиш, скільки він їсть і п’є щодня? | И# речE є3мY цaрь: не мни1тсz ли ти2 ви1лъ бhти жи1въ б0гъ; и3ли2 не ви1диши, коли1кw ћстъ и3 піeтъ по вс‰ дни6; |
|
7
|
7
|
| Даниїл, посміхнувшись, сказав: не обманюйся, царю; бо він усередині глина, а зовні мідь, і ніколи не їв, не пив. | И# речE даніи1лъ посмэsвсz: не прельщaйсz, царю2! т0й бо внутрьyду прaхъ є4сть, ґ внэyду мёдь, и не kдE, ни пи2 никогдaже. |
|
8
|
8
|
| Тоді цар, розгнівавшись, прикликав жерців своїх і сказав їм: якщо ви не скажете мені, хто з’їдає все це, то помрете. | И# разгнёвавсz цaрь призA жерцы2 сво‰ и3 речE и5мъ: ѓще не повёсте ми2, кто2 ћстъ брaшно сіE, то2 ќмрете: |
|
9
|
9
|
| Якщо ж ви доведете мені, що з’їдає це Вил, то помре Даниїл, тому що сказав хулу на Вила. І сказав Даниїл цареві: нехай буде за словом твоїм. | ѓще же покaжете, ћкw ви1лъ снэдaетъ є5, ќмретъ даніи1лъ, ћкw похyлилъ є4сть ви1ла. И# речE даніи1лъ царю2: бyди по глаг0лу твоемY. |
|
10
|
10
|
| Жерців Вила було сімдесят, крім дружин і дітей. | Бsше же жерцє1въ ви1ловыхъ сeдмьдесzтъ, кромЁ жeнъ и3 дэтeй. |
|
11
|
11
|
| І прийшов цар з Даниїлом у храм Вила, і сказали жерці Вила: ось, ми вийдемо геть, а ти, царю, постав їжу і, наливши вина, замкни двері і запечатай перснем твоїм. | И# пріи1де цaрь со даніи1ломъ во хрaмъ ви1ловъ. И# рёша жерцы2 ви1лwвы: сE, мы2 и3зhдемъ в0нъ, тh же, царю2, постaви ћди, и3 віно2 начeрпавъ постaви, заключи1 же двє1ри и3 запечaтай пeрстнемъ свои1мъ: |
|
12
|
12
|
| І якщо завтра ти прийдеш і не знайдеш, що усе з’їдено Вилом, ми помремо, або Даниїл, який сказав неправду на нас. | и3 пришeдъ заyтра, ѓще не њбрsщеши всегw2 и3з8sдена ви1ломъ, тогдA и4змремъ, и3ли2 даніи1лъ солгaвый на ны2. |
|
13
|
13
|
| Вони не звертали на це уваги, тому що під столом зробили потайний вхід, і через нього завжди входили, і з’їдали це. | Тjи же пренебрегaху, понeже сотвори1ша под8 трапeзою сокровeнъ вх0дъ и3 вхождaху тёмъ всегдA и3 и3з8zдaху т†z. |
|
14
|
14
|
| Коли вони вийшли, цар поставив їжу перед Вилом, а Даниїл наказав слугам своїм, і вони принесли попіл, і посипали весь храм у присутності одного царя, і, вийшовши, замкнули двері, і запечатали царським перснем, і відійшли. | И# бhсть, є3гдA и3зыд0ша nни2, и3 цaрь постaви брaшно ви1лу: и3 повелЁ даніи1лъ nтрокHмъ свои6мъ, и3 принес0ша пeпелъ и3 посhпаша вeсь хрaмъ пред8 царeмъ є3ди1нымъ: и3 и3зшeдше заключи1ша двє1ри, и3 запечaташа пeрстнемъ царeвымъ, и3 tид0ша. |
|
15
|
15
|
| Жерці ж, за звичаєм своїм, прийшли вночі з дружинами і дітьми своїми, і все з’їли і випили. | Жерцh же внид0ша н0щію по њбhчаю своемY, и3 жєны2 и4хъ и3 ч†да и4хъ, и3 поzд0ща вс‰ и3 и3спи1ша. |
|
16
|
16
|
| На другий день цар встав рано і Даниїл з ним, | И# ўрaни цaрь заyтра, и3 даніи1лъ съ ни1мъ. |
|
17
|
17
|
| і сказав: чи цілі печатки, Даниїле? Він сказав: цілі, царю. | И# речE цaрь: цBлы ли сyть пєчaти, даніи1ле; Џнъ же речE: цBлы, царю2. |
|
18
|
18
|
| І як тільки відчинені були двері, цар, глянувши на стіл, викликнув гучним голосом: великий ти, Виле, і немає ніякого обману у тобі! | И# бhсть ѓбіе, є3гдA tверз0ша двє1ри, воззрёвъ цaрь на трапeзу, возопи2 глaсомъ вели1кимъ: вели1къ є3си2, ви1ле, и3 нёсть льсти2 въ тебЁ ни є3ди1ныz. |
|
19
|
19
|
| Даниїл, посміхнувшись, утримав царя, щоб він не входив усередину, і сказав: подивися на підлогу і поміть, чиї це сліди. | И# посмэsсz даніи1лъ, и3 ўдержA царS, є4же бы не вни1ти є3мY внyтрь, и3 речE: ви1ждь u5бо пом0стъ и3 u5разумёй, чі‰ сyть стwпы2 сі‰; |
|
20
|
20
|
| Цар сказав: бачу сліди чоловіків, жінок і дітей. | И# речE цaрь: ви1жду стопы2 мyжєски и3 жє1нски и3 дBтски. |
|
21
|
21
|
| І, розгнівавшись, цар наказав схопити жерців, дружин їхніх і дітей і вони показали потайні двері, якими вони входили і з’їдали, що було на столі. | И# разгиёвавсz цaрь, ћтъ тогдA жерцы2 и3 жєны2 и4хъ и3 дёти и4хъ, и3 показaша є3мY сокровє1нныz двє1ри и4миже вхождaху и3 поzдaху ±же на трапeзэ. |
|
22
|
22
|
| Тоді цар повелів умертвити їх і віддав Вила Даниїлові, і він зруйнував його і храм його. | И# и3зби2 | цaрь и3 дадE ви1ла въ рyцэ даніи1лу, и3 разби2 є3го2 и3 хрaмъ є3гw2 разори2. |
|
23
|
23
|
| Був на тому місці великий дракон, і вавилоняни шанували його. | И# бsше ѕмjй вели1кій на мёстэ т0мъ, и3 почитaху є3го2 вавmлHнzне. |
|
24
|
24
|
| І сказав цар Даниїлу: чи не скажеш і про цього, що він мідь? ось, він живий, і їсть і п’є; ти не можеш сказати, що цей бог не живий; і отже, поклонися йому. | И# речE цaрь даніи1лу: є3дA и3 семY речeши, ћкw мёдь є4сть; сeй жи1въ є4сть, и3 ћстъ и3 піeтъ: не м0жеши рещи2, ћкw нёсть сeй б0гъ жи1въ: u5бо поклони1сz є3мY. |
|
25
|
25
|
| Даниїл сказав: Господу Богу моєму поклоняюся, тому що Він Бог живий. | И# речE даніи1лъ: гDу бGу моемY поклоню1сz, ћкw т0й є4сть бGъ жи1въ: |
|
26
|
26
|
| Але ти, царю, дай мені дозвіл, і я умертвлю дракона без меча і жезла. Цар сказав: даю тобі. | тh же, царю2, дaждь ми2 влaсть, и3 ўбію2 ѕмjа без8 мечA и3 без8 жезлA. И# речE цaрь: даю1 ти. |
|
27
|
27
|
| Тоді Даниїл узяв смоли, жиру і волосся, зварив це разом і, зробивши з цього клубок, кинув його у пащу дракону, і дракон розсівся. І сказав Даниїл: ось ваші святині! | И# взS даніи1лъ см0лу и3 тyкъ и3 в0лну, и3 возвари2 вкyпэ, и3 сотвори2 гом0лу, и3 ввeже во ўстA ѕмjю, и3 и3з8sдъ разсёдесz ѕмjй. И# речE даніи1лъ: зри1те чти6лища в†ша. |
|
28
|
28
|
| Коли ж вавилоняни почули про те, сильно обурилися і повстали проти царя, і сказали: цар зробився юдеєм, Вила зруйнував і убив дракона, і віддав на смерть жреців, | И# бhсть, є3гдA ўслhшаша вавmлHнzне, возроптaша ѕэлw2 и3 њбрати1шасz на царS и3 рёша: їудeанинъ бhсть цaрь, ви1ла раст0рже, и3 ѕмjа ўби2, и3 жерцы2 и3зсэчE. |
|
29
|
29
|
| і, прийшовши до царя, сказали: віддай нам Даниїла, інакше ми умертвимо тебе і дім твій. | И# рёша пришeдше ко царю2: предaждь нaмъ даніи1ла: ѓще ли ни2, то2 ўбіeмъ тS и3 д0мъ тв0й. |
|
30
|
30
|
| І коли цар побачив, що вони сильно наполягають, змушений був віддати їм Даниїла, | И# ви1дэ цaрь, ћкw налегaютъ на него2 ѕэлw2, и3 принуждeнъ предадE и5мъ даніи1ла. |
|
31
|
31
|
| вони ж кинули його в рів лев’ячий, і він пробув там шість днів. | Тjи же вверг0ша є3го2 въ р0въ лeвскъ, и3 бЁ тaмw днjй шeсть. |
|
32
|
32
|
| У рові було сім левів, і давалося їм щодня по два тіла і по дві вівці; у цей час їм не давали їх, щоб вони з’їли Даниїла. | Бsху же въ р0вэ сeдмь львHвъ, и3 даsху и5мъ на дeнь двA тBла и3 двЁ џвцы: тогдa же не дaша и5мъ, да снэдsтъ даніи1ла. |
|
33
|
33
|
| Був у Юдеї пророк Аввакум, який, зваривши юшку і накришивши хліба у блюдо, йшов на поле, щоб віднести це женцям. | Ґввакyмъ же прbр0къ бsше во їудeи, и3 т0й свари2 варeніе и3 вдроби2 хлёбы въ нHщвы, и3 и3дsше на п0ле донести2 жaтелємъ. |
|
34
|
34
|
| Але ангел Господній сказав Аввакуму: віднеси цей обід, який у тебе, у Вавилон до Даниїла, у рів лев’ячий. | И# речE ѓгGлъ гDень ґввакyму: tнеси2 њбёдъ, є3г0же и4маши, въ вавmлHнъ даніи1лу, въ р0въ лeвскъ. |
|
35
|
35
|
| Аввакум сказав: господарю! Вавилона я ніколи не бачив і рову не знаю. | И# речE ґввакyмъ: гDи, вавmлHна не ви1дэхъ, и3 рвA не вёмъ, гдЁ є4сть. |
|
36
|
36
|
| Тоді ангел Господній узяв його за тім’я і, піднявши його за волосся голови його, поставив його у Вавилоні над ровом силою духа свого. | И# ћтъ є3го2 ѓгGлъ гDень за вeрхъ є3гw2, и3 держA за власы2 главы2 є3гw2, и3 постaви є3го2 въ вавmлHнэ верхY рвA шyмомъ дyха своегw2. |
|
37
|
37
|
| І воззвав Аввакум і сказав: Даниїле! Даниїле! візьми обід, який Бог послав тобі. | И# возопи2 ґввакyмъ глаг0лz: даніи1ле, даніи1ле! возми2 њбёдъ, є3г0же послA тебЁ бGъ. |
|
38
|
38
|
| Даниїл сказав: пом’янув Ти про мене, Боже, і не залишив тих, хто любить Тебе. | И# речE даніи1лъ: помzнyлъ бо мS є3си2, б9е, и3 нёси њстaвилъ лю1бzщихъ тS. |
|
39
|
39
|
| І встав Даниїл і їв; ангел же Божий миттєво поставив Аввакума на його місце. | И# востaвъ даніи1лъ ћдE: ѓгGлъ же б9ій пaки постaви ґввакyма внезaпу на мёстэ є3гw2. |
|
40
|
40
|
| У сьомий день прийшов цар, щоб потужити за Даниїлом і, підійшовши до рову, глянув у нього, і ось, Даниїл сидів. | Цaрь же пріи1де въ седмhй дeнь жалёти даніи1ла, и3 пріи1де над8 р0въ, и3 воззрЁ и3 сE, даніи1лъ сэдS. |
|
41
|
41
|
| І викликнув цар гучним голосом, і сказав: великий Ти, Господи Боже Даниїлів, і немає іншого, крім Тебе! | И# возопи2 цaрь глaсомъ вели1кимъ и3 речE: вели1къ є3си2, гDи, б9е даніи1ловъ, и3 нёсть и3н0гw рaзвэ тебє2. |
|
42
|
42
|
| І наказав витягти Даниїла, а винуватців його погублення кинути у рів, — і вони вмить були з’їдені у присутності його. | И# и3схити2 є3го2, пови6нныz же пaгубэ є3гw2 ввeрже въ р0въ, и3 и3з8zдeни бhша ѓбіе пред8 ни1мъ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
