|
Глава 6
|
|
|
1
|
|
| Угодно було Дарієві поставити над царством сто двадцять сатрапів, щоб вони були по всьому царству, | |
|
2
|
|
| а над ними трьох князів, — з яких один був Даниїл, — щоб сатрапи давали їм звіт і щоб для царя не було ніякого обтяження. | |
|
3
|
|
| Даниїл перевершував інших князів і сатрапів, тому що у ньому був високий дух, і цар подумував уже поставити його над усім царством. | |
|
4
|
|
| Тоді князі і сатрапи почали шукати приводу до звинувачення Даниїла щодо управління царством; але ніякого приводу і провин не могли знайти, тому що він був вірний, і ніякого прогрішення або провини не виявлялося у ньому. | |
|
5
|
|
| І ці люди сказали: не знайти нам приводу проти Даниїла, якщо ми не знайдемо його проти нього у законі Бога його. | |
|
6
|
|
| Тоді ці князі і сатрапи приступили до царя і так сказали йому: царю Дарію! повіки живи! | |
|
7
|
|
| Усі князі царства, намісники, сатрапи, радники і воєначальники погодилися між собою, щоб зроблена була царська постанова і видане повеління, щоб, хто протягом тридцяти днів буде просити якого-небудь бога або людину, крім тебе, царю, того кинути у лев’ячий рів. | |
|
8
|
|
| Отже, затвердь, царю, цю постанову і підпиши указ, щоб він був незмінний, як закон мідійський і перський, і щоб він не був порушений. | |
|
9
|
|
| Цар Дарій підписав указ і це повеління. | |
|
10
|
|
| Даниїл же, дізнавшись, що підписано такий указ, пішов у дім свій; вікна ж у світлиці його були відчинені навпроти Єрусалима, і він тричі на день схиляв коліна, і молився своєму Богу, і славословив Його, як це робив він і раніше того. | |
|
11
|
|
| Тоді ці люди підглянули і знайшли Даниїла, що він молиться і просить милости перед Богом своїм, | |
|
12
|
|
| потім прийшли і сказали цареві про царське повеління: чи не ти підписав указ, щоб усяка людина, яка протягом тридцяти днів буде просити якого-небудь бога або людину, крім тебе, царю, кидати у лев’ячий рів? Цар відповів і сказав: це слово тверде, як закон мидян і персів, який не допускає зміни. | |
|
13
|
|
| Тоді відповіли, вони і сказали цареві, що Даниїл, який з полонених синів Юдеї, не звертає уваги ні на тебе, царю, ні на указ, тобою підписаний, але тричі у день молиться своїми молитвами. | |
|
14
|
|
| Цар, почувши це, сильно засмутився і поклав у серці своєму врятувати Даниїла, і навіть до заходу сонця посилено намагався визволити його. | |
|
15
|
|
| Але ті люди приступили до царя і сказали йому: знай, царю, що за законом мидян і персів ніяке визначення або постанова, затверджені царем, не можуть бути змінені. | |
|
16
|
|
| Тоді цар повелів, і привели Даниїла, і кинули у рів лев’ячий; при цьому цар сказав Даниїлові: Бог твій, Якому ти незмінно служиш, Він спасе тебе! | |
|
17
|
|
| І принесений був камінь і покладений на отвір рову, і цар запечатав його перснем своїм, і перснями вельмож своїх, щоб ніщо не перемінилося у розпорядженні про Даниїла. | |
|
18
|
|
| Потім цар пішов у свій палац, ліг спати без вечері, і навіть не велів вносити до нього їжі, і сон біг від нього. | |
|
19
|
|
| Вранці ж цар устав на світанку і поспішно пішов до рову лев’ячого, | |
|
20
|
|
| і, підійшовши до рову, жалібним голосом гукнув Даниїла, і сказав цар Даниїлові: Даниїле, рабе Бога живого! Бог твій, Якому ти незмінно служиш, чи міг спасти тебе від левів? | |
|
21
|
|
| Тоді Даниїл сказав цареві: царю! повіки живи! | |
|
22
|
|
| Бог мій послав ангела Свого і загородив пащі левів, і вони не зашкодили мені, тому що я виявився перед Ним чистим, та й перед тобою, царю, я не зробив злочину. | |
|
23
|
|
| Тоді цар надзвичайно зрадів за нього і повелів підняти Даниїла з рову; і піднятий був Даниїл з рову, і ніякого ушкодження не виявилося на ньому, тому що він вірував у Бога свого. | |
|
24
|
|
| І наказав цар, і приведені були ті люди, які звинувачували Даниїла, і кинуті у лев’ячий рів, як вони самі, так і діти їхні і дружини їхні; і вони не досягли дна рову, як леви оволоділи ними і розтрощили всі кістки їхні. | |
|
25
|
|
| Після того цар Дарій написав усім народам, племенам і мовам, які живуть по всій землі: «Мир вам нехай примножиться! | |
|
26
|
|
| Мною дається повеління, щоб у всякій області царства мого трепетали і благоговіли перед Богом Даниїловим, тому що Він є Бог живий і присносущий, і царство Його незламне, і царювання Його нескінченне. | |
|
27
|
|
| Він визволяє і спасає, і звершує чудеса і знамення на небі й на землі; Він визволив Даниїла від сили левів». | |
|
28
|
|
| І Даниїл благоденствував і в царювання Дарія, і в царювання Кира перського. |
