|
Глава 13
|
|
|
1
|
|
| У Вавилоні жив чоловік, на ім’я Іоаким. | |
|
2
|
|
| І взяв він дружину, на ім’я Сусанна, дочку Хелкія, дуже красиву і богобоязку. | |
|
3
|
|
| Батьки її були праведні і навчили дочку свою закону Мойсеєвого. | |
|
4
|
|
| Іоаким був дуже багатий, і був у нього сад поблизу дому його; і сходилися до нього юдеї, тому що він був найпочесніший з усіх. | |
|
5
|
|
| І були поставлені два старці з народу суддями у тім році, про яких Господь сказав, що беззаконня вийшло з Вавилона від старійшин-суддів, які здавалися такими, що керують народом. | |
|
6
|
|
| Вони постійно бували у домі Іоакима, і до них приходили всі, хто мав спірні справи. | |
|
7
|
|
| Коли народ ішов близько полудня, Сусанна входила у сад свого чоловіка для прогулянки. | |
|
8
|
|
| І бачили її обидва старійшини кожного дня, як вона приходила і прогулювалася, і в них зародилася похіть до неї, | |
|
9
|
|
| і розбестили розум свій, і відхилили очі свої, щоб не дивитися на небо і не згадувати про праведні суди. | |
|
10
|
|
| Обоє вони були уражені похіттю до неї, але не відкривали один одному болю свого, | |
|
11
|
|
| тому що соромилися оголосити про жадання своє, що хотіли мати її. | |
|
12
|
|
| І вони старанно підстерігали щодня, щоб бачити її, і говорили один одному: | |
|
13
|
|
| «ходімо додому, тому що час обіду», — і, вийшовши, розходилися один від одного, | |
|
14
|
|
| і, повернувшись, приходили на те саме місце, і коли допитувались один у одного про причину того, то зізналися у похоті своїй, і тоді разом призначили час, коли могли б знайти її одну. | |
|
15
|
|
| І було, коли вони вичікували зручного дня, Сусанна ввійшла, як вчора і третього дня, із двома тільки служницями і захотіла митися у саду, тому що було спекотно. | |
|
16
|
|
| І не було там нікого, крім двох старійшин, які сховалися і підстерігали її. | |
|
17
|
|
| І сказала вона служницям: принесіть мені олії і мила, і замкніть двері саду, щоб мені помитися. | |
|
18
|
|
| Вони так і зробили, як вона сказала: замкнули двері саду і вийшли бічними дверима, щоб принести, що наказано було їм, і не бачили старійшин, тому що вони сховалися. | |
|
19
|
|
| І ось, коли служниці вийшли, встали обидва старійшини, і прибігли до неї, і сказали: | |
|
20
|
|
| Ось, двері саду замкнені і ніхто нас не бачить, і ми маємо похіть до тебе, тому погодься з нами і побудь з нами. | |
|
21
|
|
| Якщо ж не так, то ми будемо свідчити проти тебе, що з тобою був юнак, і тому ти відіслала від себе служниць твоїх. | |
|
22
|
|
| Тоді застогнала Сусанна і сказала: тісно мені звідусіль; бо, якщо я зроблю це, смерть мені, а якщо не зроблю, то не уникну рук ваших. | |
|
23
|
|
| Краще для мене не зробити цього і впасти у руки ваші, ніж згрішити перед Господом. | |
|
24
|
|
| І закричала Сусанна гучним голосом; закричали також і обидва старійшини проти неї, | |
|
25
|
|
| і один побіг і відчинив двері саду. | |
|
26
|
|
| Коли ж ті, що знаходилися у домі, почули крик у саду, заскочили бічними дверима, щоб бачити, що трапилося з нею. | |
|
27
|
|
| І коли старійшини сказали слова свої, слуги її надзвичайно були присоромлені, тому що ніколи нічого такого про Сусанну не говорили. | |
|
28
|
|
| І було на другий день, коли зібрався народ до Іоакима, чоловіка її, прийшли й обидва старійшини, сповнені беззаконного заміру проти Сусанни, щоб віддати її на смерть. | |
|
29
|
|
| І сказали вони перед народом: пошліть за Сусанною, дочкою Хелкія, дружиною Іоакима. І послали. | |
|
30
|
|
| І прийшла вона, і батьки її, і діти її, і всі родичі її. | |
|
31
|
|
| Сусанна була дуже ніжна і красива лицем, | |
|
32
|
|
| і ці беззаконники наказали відкрити лице її, оскільки воно було закрите, щоб насититися красою її. | |
|
33
|
|
| Родичі ж і всі, хто дивився на неї, плакали. | |
|
34
|
|
| А обидва старійшини, вставши посеред народу, поклали руки на голову її. | |
|
35
|
|
| Вона ж у сльозах дивилася на небо, бо серце її уповало на Господа. | |
|
36
|
|
| І сказали старійшини: коли ми ходили по саду одні, увійшла ця з двома служницями і зачинила двері саду, і відіслала служниць; | |
|
37
|
|
| і прийшов до неї юнак, який ховався там, і ліг з нею. | |
|
38
|
|
| Ми, знаходячись у кутку саду і бачачи таке беззаконня, побігли на них, | |
|
39
|
|
| і побачили їх з’єднаними, і того не могли затримати, тому що він був сильніший за нас і, відчинивши двері, вискочив. | |
|
40
|
|
| Але цю ми схопили і допитували: хто був цей юнак? але вона не хотіла оголосити нам. Про це ми свідчимо. | |
|
41
|
|
| І повірило їм зібрання, як старійшинам народу і суддям, і засудили її на смерть. | |
|
42
|
|
| Заволала Сусанна гучним голосом і сказала: Боже вічний, що відаєш таємне і знаєш усе раніше буття його! | |
|
43
|
|
| Ти знаєш, що вони неправдиво свідчили проти мене, і ось, я помираю, не зробивши нічого, що ці люди злісно вигадали на мене. | |
|
44
|
|
| І почув Господь голос її. | |
|
45
|
|
| І коли вона ведена була на смерть, збудив Бог святий дух молодого юнака, на ім’я Даниїл, | |
|
46
|
|
| і він закричав гучним голосом: чистий я від крови її! | |
|
47
|
|
| Тоді обернувся до нього весь народ і сказав: що це за слово, яке ти сказав? | |
|
48
|
|
| Тоді він, ставши посеред них, сказав: чи так ви нерозумні, сини Ізраїля, що, не дослідивши і не довідавшись істини, засудили дочку Ізраїля? | |
|
49
|
|
| Поверніться у суд, бо ці неправдиво проти неї засвідчили. | |
|
50
|
|
| І негайно весь народ повернувся, і сказали йому старійшини: сідай посеред нас і оголоси нам, тому що Бог дав тобі старійшинство. | |
|
51
|
|
| І сказав їм Даниїл: відокремте їх один від одного подалі, і я допитаю їх. | |
|
52
|
|
| Коли ж вони відокремлені були один від одного, покликав одного з них і сказав йому: ти, що постарів у злих днях! нині виявилися гріхи твої, які ти робив колись, | |
|
53
|
|
| чинячи суди неправедні, засуджуючи невинних і виправдовуючи винних, тоді як Господь говорить: «невинного і правого не умертвляй». | |
|
54
|
|
| Отже, якщо ти цю бачив, скажи, під яким деревом бачив ти їх, що розмовляли одне з одним? Він сказав: під мастиковим. | |
|
55
|
|
| Даниїл сказав: точно, сказав ти неправду на твою голову; бо ось, ангел Божий, прийнявши рішення від Бога, розсіче тебе навпіл. | |
|
56
|
|
| Видаливши його, він наказав привести іншого і сказав йому: плем’я Ханаана, а не Іуди! Краса спокусила тебе, і похіть розбестила серце твоє. | |
|
57
|
|
| Так чинили ви з дочками Ізраїля, і вони зі страху мали спілкування з вами; але дочка Іуди не потерпіла беззаконня вашого. | |
|
58
|
|
| Отже, скажи мені: під яким деревом ти застав їх, що розмовляли між собою? Він сказав: під зеленим дубом. | |
|
59
|
|
| Даниїл сказав йому: точно, сказав ти неправду на твою голову; бо ангел Божий з мечем чекає, щоб розсікти тебе навпіл, щоб знищити вас. | |
|
60
|
|
| Тоді все зібрання закричало гучним голосом, і благословили Бога, Який спасає тих, хто надіється на Нього, | |
|
61
|
|
| і повстали на обох старійшин, тому що Даниїл їхніми вустами викрив їх, що вони неправдиво свідчили; | |
|
62
|
|
| і зробили з ними так, як вони зловмислили проти ближнього, за законом Мойсеєвим, і умертвили їх; і врятована була у той день кров невинна. | |
|
63
|
|
| Хелкія ж і дружина його прославили Бога за дочку свою Сусанну з Іоакимом, чоловіком її, і з усіма родичами, тому що не знайдено було у ній ганебного діла. | |
|
64
|
|
| І Даниїл став великим перед народом з того дня і потім. |
