Глава 7
|
Главa з7
|
1
|
1
|
Добре ім’я краще за дорогу масть, і день смерти — за день народження. | Что2 и3зли1шше человёку, ћкw кто2 вёсть, что2 блaго человёку въ животЁ (є3гw2) число2 днjй животA сyетства є3гw2; и3 сотвори2 | въ сёни: ћкw кто2 возвэсти1тъ человёку, что2 бyдетъ по нeмъ под8 с0лнцемъ; |
2
|
2
|
Краще ходити у дім плачу за мертвим, ніж ходити у дім бенкету; бо такий кінець усякої людини, і живий прикладе це до свого серця. | Блaго и4мz пaче є3лeа блaга, и3 дeнь смeртный пaче днS рождeніz є3гw2. |
3
|
3
|
Сумування краще за сміх; тому що при печалі лиця серце стає кращим. | Блaго ходи1ти въ д0мъ плaча, нeжели ходи1ти въ д0мъ пи1ра, понeже сіE конeцъ всsкому человёку, и3 живhй дaстъ блaго въ сeрдцы є3гw2. |
4
|
4
|
Серце мудрих — у домі плачу, а серце нерозумних — у домі веселощів. | Блaга ћрость пaче смёха, ћкw во ѕл0бэ лицA ўблажи1тсz сeрдце. |
5
|
5
|
Краще слухати викривання від мудрого, ніж слухати пісні дурних; | Сeрдце мyдрыхъ въ домY плaча, ґ сeрдце безyмныхъ въ домY весeліz. |
6
|
6
|
тому що сміх нерозумних те саме, що тріскотіння тернового хмизу під казаном. І це — суєта! | Блaго є4же слhшати прещeніе премyдра, пaче мyжа слhшащагw пёснь безyмныхъ: |
7
|
7
|
Утискуючи інших, мудрий стає дурним, і подарунки псують серце. | ћкоже глaсъ тeрніz под8 котл0мъ, тaкw смёхъ безyмныхъ. И# сіE суетA. |
8
|
8
|
Кінець справи краще за початок її; терплячий краще зарозумілого. | Ћкw клеветA льсти1тъ мyдраго и3 погублsетъ сeрдце благор0дствіz є3гw2. |
9
|
9
|
Не будь духом твоїм поспішним на гнів, тому що гнів гніздиться у серці нерозумних. | Бл†га послBднzz словeсъ пaче начaла є3гw2: блaгъ терпэли1вый пaче выс0кагw дyхомъ. |
10
|
10
|
Не говори: «чому це минулі дні були кращими за нинішні?», тому що не від мудрости ти запитуєш про це. | Не тщи1сz въ дyсэ своeмъ kри1тисz, ћкw ћрость въ нёдрэ безyмныхъ почjетъ. |
11
|
11
|
Гарна мудрість зі спадщиною, і особливо для тих, які бачать сонце: | Да не речeши: что2 бhсть, ћкw днjе прeждніи бёша блaзи пaче си1хъ; ћкw не въ мyдрости вопроси1лъ є3си2 њ сeмъ. |
12
|
12
|
тому що під сінню її те саме, що під сінню срібла; але перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто володіє нею. | Блaга мyдрость съ наслёдіемъ, пaче же ви1дzщымъ с0лнце: |
13
|
13
|
Дивися на дію Божу: бо хто може випрямити те, що Він зробив кривим? | ћкw въ сёни є3гw2 мyдрость, ћкоже сёнь сребрA, и3 и3з8oби1ліе рaзума премyдрости њживлsетъ, и4же t неS. |
14
|
14
|
У дні благополуччя користуйся благом, а у дні нещастя розмірковуй: те й інше створив Бог для того, щоб людина нічого не могла сказати проти Нього. | Ви1ждь творє1ніz б9іz: ћкw кто2 м0жетъ ўкраси1ти, є3г0же ѓще бGъ преврати1тъ; |
15
|
15
|
Усього надивився я у суєтні дні мої: праведник гине в праведності своїй; нечестивий живе довго у нечесті своєму. | Въ дeнь благостhни (є3гw2) живи2 во блaзэ и3 ви1ждь въ дeнь ѕлA: ви1ждь, и3 съ ни1мъ соглaсно сіE сотвори2 бGъ, њ глаг0ланіи, да не њбрsщетъ человёкъ за ни1мъ ничт0же. |
16
|
16
|
Не будь занадто суворим, і не виставляй себе занадто мудрим; навіщо тобі губити себе? | Всsчєскаz ви1дэхъ во днeхъ сyетствіz моегw2: є4сть првdный погибazй во своeй прaвдэ, и3 є4сть нечести1вый пребывazй во своeй ѕл0бэ. |
17
|
17
|
Не віддавайся гріху, і не будь безумним: навіщо тобі помирати не у свій час? | Не бyди правди1въ вельми2, ни мудри1сz и3зли1шше, да не когдA и3зуми1шисz. |
18
|
18
|
Добре, якщо ти будеш триматися одного і не віднімати руки від іншого; тому що хто боїться Бога, той уникне всього того. | Не нечeствуй мн0гw и3 не бyди жeстокъ, да не ќмреши не во врeмz своE. |
19
|
19
|
Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, які у місті. | Блaго ти2 є4сть держaтисz сегw2, и3 t сегw2 не њскверни2 руки2 твоеS, ћкw боsщымсz бGа поспэшaтсz вс‰. |
20
|
20
|
Немає людини праведної на землі, яка робила б добро і не грішила б; | Премyдрость пом0жетъ мyдрому пaче десzти2 њбладaющихъ во грaдэ: |
21
|
21
|
тому не на всяке слово, яке говорять, звертай увагу, щоб не почути тобі раба твого, коли він лихословить на тебе; | ћкw нёсть человёкъ прaведенъ на земли2, и4же сотвори1тъ благ0е и3 не согрэши1тъ. |
22
|
22
|
бо серце твоє знає багато випадків, коли і сам ти лихословив на інших. | И# во вс‰ словесA, ±же возглаг0лютъ нечести1віи, не вложи2 сeрдца своегw2, да не ўслhшиши рабA своегw2 кленyща тебE: |
23
|
23
|
Усе це випробував я мудрістю; я сказав: «буду я мудрим»; але мудрість далека від мене. | ћкw мн0гажды возлукaвнуетъ на тS, и3 њбхождє1ніи мн0гими њѕл0битъ сeрдце твоE, ћкоже и3 ты2 клsлъ є3си2 и3ны6z (мнHгіz). |
24
|
24
|
Далеко те, що було, і глибоке — глибоко: хто осягне його? | Вс‰ сі‰ и3скуси1хъ въ мyдрости: рёхъ, ўмудрю1сz: и3 сіS ўдали1сz t менє2 |
25
|
25
|
Звернувся я серцем моїм до того, щоб пізнати, дослідити і знайти мудрість і розум, і пізнати нечестя глупоти, неуцтва і безумства, | далeче пaче нeже бёхъ, и3 бeздны глубинA, кто2 њбрsщетъ ю5; |
26
|
26
|
і знайшов я, що гіркіша за смерть жінка, тому що вона — сіть, і серце її — тенета, руки її — окови; добрий перед Богом спасеться від неї, а грішник буде впійманий нею. | Њбыд0хъ ѓзъ, и3 сeрдце моE, є4же разумёти, є4же разсмотри1ти, и3 є4же взыскaти мyдрость и3 рaзумъ, и3 є4же разумёти нечести1вагw безyміе и3 њжесточeніе и3 лeсть: |
27
|
27
|
Ось це знайшов я, сказав Екклезіаст, випробовуючи одне за іншим. | и3 њбрэт0хъ ѓзъ ю5, и3 рекY горчaйшу пaче смeрти женY, ћже є4сть лови1тва, и3 сBти сeрдце є3S, ќзы въ рукY є3S: благjй пред8 лицeмъ б9іимъ и3з8и1метсz t неS, ґ согрэшazй ћтъ бyдетъ t неS. |
28
|
28
|
Чого ще шукала душа моя, і я не знайшов? — Чоловіка одного з тисячі я знайшов, а жінки між усіма ними не знайшов. | СE, сіE њбрэт0хъ, речE є3кклесіaстъ: є3ди1ну є3ди1ною є4же њбрэсти2 п0мыслъ, є4же взыскA душA моS, и3 не њбрэт0хъ: |
29
|
29
|
Тільки це я знайшов, що Бог створив людину правою, а люди пустилися у безліч помислів. | и3 человёка є3ди1наго t тhсzщъ њбрэт0хъ, ґ жены2 во всёхъ си1хъ не њбрэт0хъ: |