Глава 8
|
Главa }
|
1
|
1
|
Хто — як мудрий, і хто розуміє значення речей? Мудрість людини просвітлює лице її, і суворість лиця її змінюється. | Мyдрость человёка просвэти1тъ лицE є3гw2, ґ безстyдный возненави1дэнъ бyдетъ лицeмъ свои1мъ. |
2
|
2
|
Я говорю: слово царське бережи, і це заради клятви перед Богом. | ЎстA царє1ва сохрани2, и3 њ словеси2 клsтвы б9іz не ск0ръ бyди. |
3
|
3
|
Не поспішай відходити від лиця його, і не наполягай у злій справі; тому що він, що захоче, все може зробити. | T лицA є3гw2 п0йдеши, не стaни во словеси2 лукaвнэ, ћкw всE, є4же (ѓще) восх0щетъ, сотвори1тъ, |
4
|
4
|
Де слово царя, там влада; і хто скаже йому: «що ти робиш?» | ћкоже цaрь њбладazй, и3 кто2 речeтъ є3мY: что2 твори1ши; |
5
|
5
|
Хто додержується заповіді, той не зазнає ніякого зла: серце мудрого знає і час і устав; | Хранsй зaповэдь не ўвёсть глаг0ла лукaвна: и3 врeмz судA вёсть сeрдце мyдрагw, |
6
|
6
|
тому що для всякої речі є свій час і устав; а людині велике зло від того, | ћкw всsцэй вeщи є4сть врeмz и3 сyдъ: ћкw рaзумъ человёка мн0гъ (є4сть) на нeмъ, |
7
|
7
|
що вона не знає, що буде; і як це буде — хто скаже їй? | ћкw нёсть вёдzщагw, что2 бyдущее: занE ћкоже бyдетъ, кто2 возвэсти1тъ є3мY; |
8
|
8
|
Людина не владна над духом, щоб утримати дух, і немає влади у неї над днем смерти, і немає визволення у цій боротьбі, і не врятує нечестя нечестивого. | Нёсть человёка владyщагw дyхомъ, є4же возбрани1ти дyху: и3 нёсть владyщагw въ дeнь смeрти, и3 нёсть послA въ дeнь брaни: и3 не спасeтъ нечeстіе сyщаго въ нeмъ. |
9
|
9
|
Усе це я бачив, і звертав серце моє на всяку справу, яка чиниться під сонцем. Буває час, коли людина панує над людиною на шкоду їй. | И# всE сіE ви1дэхъ, и3 вдaхъ сeрдце моE во всE сотворeніе, є4же сотворeно є4сть под8 с0лнцемъ, вс‰, во є3ли1кихъ њбладaнъ є4сть человёкъ над8 человёкомъ, є4же њѕл0бити є3го2. |
10
|
10
|
Бачив я тоді, що ховали нечестивих, і приходили і відходили від святого місця, і їх забували у місті, де вони так чинили. І це — суєта! | И# тогдA ви1дэхъ нечєсти1выz во гр0бы внесє1ны, и3 t с™aгw: и3 и3д0ша и3 похвалeни бhша во грaдэ, ћкw си1це сотвори1ша. И# сіE суетA. |
11
|
11
|
Не швидко звершується суд над злими вчинками; тому і не страшиться серце синів людських чинити зло. | Ћкw нёсть прерэкaніz бывaющагw творsщымъ лукaвое вск0рэ: сегw2 рaди ўвёрисz сeрдце сынHвъ человёческихъ въ ни1хъ, є4же сотвори1ти лукaвое. |
12
|
12
|
Хоч грішник сто разів чинить зло і заклякає у ньому, але я знаю, що благо буде тим, хто боїться Бога, хто благоговіє перед лицем Його; | И$же согрэши2, сотвори1лъ є4сть лукaвое, tт0лэ, и3 t долготы2 и4хъ: и4бо и3 вёмъ ѓзъ, ћкw є4сть блaго боsщымсz бGа, да боsтсz t лицA є3гw2, |
13
|
13
|
а нечестивому не буде добра, і, подібно до тіні, недовго протримається той, хто не благоговіє перед Богом. | и3 не бyдетъ блaго нечести1вому, и3 не продолжи1тъ днjй въ сёни, и4же нёсть боsйсz t лицA б9іz. |
14
|
14
|
Є і така суєта на землі: праведників осягає те, чого заслуговували б діла нечестивих, а з нечестивими буває те, чого заслуговували б діла праведників. І сказав я: і це — суєта! | Е$сть суетA, ћже сотворeна є4сть на земли2: ћкw сyть првdніи, на ни1хже постизaетъ ћкw творeніе нечести1выхъ, и3 сyть нечести1віи, на ни1хже постизaетъ ћкw творeніе првdныхъ. Рёхъ, ћкw и3 сіE суетA. |
15
|
15
|
І похвалив я веселощі; тому що немає кращого для людини під сонцем, як їсти, пити і веселитися: це супроводжує її у трудах у дні життя її, які дав їй Бог під сонцем. | И# похвали1хъ ѓзъ весeліе, ћкw нёсть блaго человёку под8 с0лнцемъ, но т0кмw є4же ћсти и3 пи1ти и3 є4же весели1тисz: и3 то2 прибhтокъ є3мY въ трудЁ є3гw2 во днeхъ животA є3гw2, и5хже дaлъ є4сть є3мY бGъ под8 с0лнцемъ. |
16
|
16
|
Коли я звернув серце моє на те, щоб осягнути мудрість і розглянути діла, які чиняться на землі, і серед яких людина ні вдень, ні вночі не знає сну, — | Въ ни1хже дaхъ сeрдце моE, є4же разумёти мyдрость и3 є4же вёдэти попечeніе сотворeное на земли2: ћкw и3 во дни2 и3 въ нощи2 снA во џчію своє1ю нёсть ви1дzй. |
17
|
17
|
тоді я побачив усі діла Божі і знайшов, що людина не може осягнути діла, які чиняться під сонцем. Скільки б людина не трудилася у дослідженні, вона усе-таки не осягне цього; і якби якийсь мудрець сказав, що він знає, він не може осягнути цього. | И# ви1дэхъ вс‰ творє1ніz б9іz, ћкw не м0жетъ человёкъ и3з8wбрэсти2 творeніе сотворeное под8 с0лнцемъ: є3ли6ка ѓще потруди1тсz человёкъ њбрэсти2, и3 не њбрsщетъ: и3 є3ли6ка ѓще речeтъ мyдрый ўразумёти, не возм0жетъ њбрэсти2. Тёмже всE сіE вдaхъ въ сeрдце моE, и3 сeрдце моE всE сіE ви1дэ. |