|
Послання до Ефесян святого апостола Павла
|
Ко є3фесeємъ
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
|
Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, святим і вірним у Христі Ісусі, які перебувають в Ефесі:
|
(За? ©ѕ7‹.) Пavелъ, послaнникъ ї}съ хrт0въ в0лею б9іею, с™ы6мъ сyщымъ во є3фeсэ и3 вёрнымъ њ хrтЁ ї}сэ:
|
|
2
|
2
|
|
благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
|
блгdть вaмъ и3 ми1ръ t бGа nц7A нaшегw и3 гDа ї}са хrтA.
|
|
3
|
3
|
|
Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Який благословив нас у Христі всяким духовним благословенням у небесах,
|
Блгcвeнъ бGъ и3 nц7ъ гDа нaшегw ї}са хrтA, блгcви1вый нaсъ всsцэмъ блгcвeніемъ дух0внымъ въ нбcныхъ њ хrтЁ,
|
|
4
|
4
|
|
бо Він обрав нас у Ньому раніше створення світу, щоб ми були святі й непорочні перед Hим у любові,
|
ћкоже и3збрA нaсъ въ нeмъ прeжде сложeніz мjра, бhти нaмъ с™ы6мъ и3 непорHчнымъ пред8 ни1мъ въ любви2,
|
|
5
|
5
|
|
наперед призначивши усиновити нас Собі через Ісуса Христа, за благоволінням Своєї волі,
|
прeжде нарeкъ нaсъ во ўсыновлeніе ї}съ хrт0мъ въ него2, по бlговолeнію хотёніz своегw2,
|
|
6
|
6
|
|
на похвалу слави благодаті Своєї, якою Він обдарував нас в Улюбленому,
|
въ похвалY слaвы блгdти своеS, є4юже њблгdти2 нaсъ њ возлю1бленнэмъ:
|
|
7
|
7
|
|
в Якому ми маємо відкуплення Кров’ю Його, прощення гріхів через багатство благодаті Його,
|
(За? ©з7‹.) њ нeмже и4мамы и3збавлeніе кр0вію є3гw2, и3 њставлeніе прегрэшeніи, по богaтству блгdти є3гw2,
|
|
8
|
8
|
|
яку Він щедро дарував нам у всякій премудрості і розумінні,
|
ю4же преумн0жилъ є4сть въ нaсъ во всsцэй премyдрости и3 рaзумэ,
|
|
9
|
9
|
|
відкривши нам таїну волі Своєї, за Своїм благоволінням, яке Він раніш поклав у Hьому,
|
сказaвъ нaмъ тaйну в0ли своеS по бlговолeнію своемY, є4же прeжде положи2 въ нeмъ,
|
|
10
|
10
|
|
в установлення повноти часів, щоб усе небесне і земне з’єднати під главою Христом.
|
въ смотрeніе и3сполнeніz времeнъ, возглави1ти всsчєскаz њ хrтЁ, ±же на нб7сёхъ и3 ±же на земли2 въ нeмъ:
|
|
11
|
11
|
|
У Hьому ми і стали спадкоємцями, бувши для того наперед призначеними за визначенням Того, Хто все творить за радою волі Своєї,
|
въ нeмже и3 наслBдницы сотвори1хомсz, прeжде наречeни бhвше по прозрёнію б9ію вс‰ дёйствующагw по совёту в0ли своеS,
|
|
12
|
12
|
|
щоб бути нам, які раніш уповали на Христа, на похвалу слави Його.
|
ћкw бhти нaмъ въ похвалeніе слaвы є3гw2, прeжде ўповaвшымъ во хrтA:
|
|
13
|
13
|
|
У Hьому і ви, почувши слово істини, благовістя вашого спасіння, та увірувавши в Hього, були відзначені обіцяним Святим Духом,
|
въ нeмже и3 вы2, слhшавше сл0во и4стины, бlговэствовaніе спcніz нaшегw, въ нeмже и3 вёровавше знaменастесz д¦омъ њбэтовaніz с™hмъ,
|
|
14
|
14
|
|
Який є запорукою спадщини нашої для відкуплення надбання Його, на похвалу слави Його.
|
и4же є4сть њбручeніе наслёдіz нaшегw, во и3збавлeніе снабдёніz, въ похвалY слaвы є3гw2.
|
|
15
|
15
|
|
Тому і я, почувши про вашу віру в Христа Ісуса і про любов до всіх святих,
|
Сегw2 рaди и3 ѓзъ слhшавъ вaшу вёру њ хrтЁ ї}сэ и3 люб0вь, ћже ко всBмъ с™ы6мъ,
|
|
16
|
16
|
|
безперестанно дякую за вас Богові, згадуючи вас у молитвах моїх,
|
(За? ©}‹.) не престаю2 благодарS њ вaсъ, поминaніе њ вaсъ творS въ моли1твахъ мои1хъ,
|
|
17
|
17
|
|
щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрості й одкровення для пізнання Його
|
да бGъ гDа нaшегw ї}са хrтA, nц7ъ слaвы, дaстъ вaмъ д¦а премyдрости и3 tкровeніz, въ познaніе є3гw2,
|
|
18
|
18
|
|
і просвітив очі серця вашого, щоб ви зрозуміли, в чому полягає надія на Його покликання‚ і яке багатство славної спадщини Його для святих,
|
просвэщє1нна nчесA сeрдца вaшегw, ћкw ўвёдэти вaмъ, к0е є4сть ўповaніе звaніz є3гw2, и3 к0е богaтство слaвы достоsніz є3гw2 во с™hхъ,
|
|
19
|
19
|
|
і яка безмірна велич могутности Його в нас, що вірують за діянням превеликої сили Його,
|
и3 к0е преспёющее вели1чество си1лы є3гw2 въ нaсъ вёрующихъ по дёйству держaвы крёпости є3гw2,
|
|
20
|
20
|
|
якою Він діяв у Христі, воскресивши Його з мертвих і посадивши праворуч Себе на небесах,
|
ю4же содёz њ хrтЁ, воскреси1въ є3го2 t мeртвыхъ и3 посади1въ њдеснyю себє2 на нбcныхъ,
|
|
21
|
21
|
|
вище від усякого начальства‚ і влади, і сили, і панування, і всякого імені, названого не тільки в цьому віці, але і в майбутньому,
|
превhше всsкагw начaлства и3 влaсти и3 си1лы и3 госп0дства, и3 всsкагw и4мене и3менyемагw не т0чію въ вёцэ сeмъ, но и3 во грzдyщемъ:
|
|
22
|
22
|
|
і все підкорив під ноги Йому, і поставив Його вище за все, главою Церкви,
|
(За? ©f7‹.) и3 вс‰ покори2 под8 н0зэ є3гw2, и3 того2 дадE главY вhше всёхъ цRкви,
|
|
23
|
23
|
|
яка є тіло Його, повнота Того, Хто наповнює все у всьому.
|
ћже є4сть тёло є3гw2, и3сполнeніе и3сполнsющагw всsчєскаz во всёхъ.
|
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
|
І вас, мертвих через злочини і гріхи ваші,
|
И# вaсъ сyщихъ прегрэшeньми мeртвыхъ и3 грэхи6 вaшими,
|
|
2
|
2
|
|
в яких ви колись жили за звичаями світу цього, з волі князя піднебесного, духа, що діє тепер в синах противлення,
|
въ ни1хже и3ногдA ходи1сте по вёку мjра сегw2, по кнsзю влaсти воздyшныz, дyха, и4же нн7э дёйствуетъ въ сынёхъ противлeніz,
|
|
3
|
3
|
|
між якими і ми всі жили колись за нашими плотськими похотями, виконуючи бажання плоті й помислів, та були за природою дітьми гніву, як і інші,
|
въ ни1хже и3 мы2 вси2 жи1хомъ и3ногдA въ п0хотехъ пл0ти нaшеz, творsще в0лю пл0ти и3 помышлeній, и3 бёхомъ є3стеств0мъ ч†да гнёва, ћкоже и3 пр0чіи:
|
|
4
|
4
|
|
Бог, багатий милістю з великої Своєї любови, якою нас полюбив,
|
(За? ©к7.) бGъ же, богaтъ сhй въ млcти, за премн0гую люб0вь свою2, є4юже возлюби2 нaсъ,
|
|
5
|
5
|
|
і нас, мертвих за злочини, оживотворив із Христом, — благодаттю ви спасені, —
|
и3 сyщихъ нaсъ мeртвыхъ прегрэшeньми, соwживи2 хrт0мъ: блгdтію є3стE спасeни:
|
|
6
|
6
|
|
і воскресив із Hим, і посадив на небесах у Христі Ісусі,
|
и3 съ ни1мъ воскRси2, и3 спосади2 на нбcныхъ во хrтЁ ї}сэ,
|
|
7
|
7
|
|
щоб у майбутніх віках явити безмірне багатство благодаті Своєї в благості до нас у Христі Ісусі.
|
да kви1тъ въ вёцэхъ грzдyщихъ преѕёлное богaтство блгdти своеS бlгостhнею на нaсъ њ хrтЁ ї}сэ.
|
|
8
|
8
|
|
Бо благодаттю ви спасені через віру, і це не від вас, це — Божий дар:
|
Блгdтію бо є3стE спасeни чрез8 вёру: и3 сіE не t вaсъ, б9ій дaръ:
|
|
9
|
9
|
|
не через діла, щоб ніхто не хвалився.
|
не t дёлъ, да никт0же похвaлитсz.
|
|
10
|
10
|
|
Бо ми — Його творіння, створені у Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував‚ щоб ми виконували.
|
ТогH бо є3смы2 творeніе, создaни во хrтЁ ї}сэ на дэлA бlг†z, ±же прeжде ўгот0ва бGъ, да въ ни1хъ х0димъ.
|
|
11
|
11
|
|
Отже, пам’ятайте, що ви, колись язичники плоттю, яких називали необрізаними так звані обрізані плотським обрізанням, рукотворним,
|
(За?.) Тёмже поминaйте, ћкw вы2, и5же и3ногдA kзhцы во пл0ти, глаг0леміи неwбрёзаніе t рек0магw њбрёзаніz во пл0ти, рукотворeннагw,
|
|
12
|
12
|
|
що ви були в той час без Христа відчуженими від громади ізраїльської, чужі завітам обітниці, не мали надії і були безбожниками в світі,
|
ћкw бёсте во врeмz џно без8 хrтA, tчуждeни житіS ї}лева и3 чyжди t завBтъ њбэтовaніz, ўповaніz не и3мyще и3 безб0жни въ мjрэ:
|
|
13
|
13
|
|
а тепер у Христі ви, що колись були далекими, стали близькими Кров’ю Христовою.
|
нн7э же њ хrтЁ ї}сэ вы2, бhвшіи и3ногдA далeче, бли1з8 бhсте кр0вію хrт0вою.
|
|
14
|
14
|
|
Бо Він є мир наш, Який створив з обох одне і зруйнував перепону, яка стояла посередині,
|
(За? ©к7№.) Т0й бо є4сть ми1ръ нaшъ, сотвори1вый nбоS є3ди1но, и3 средостёніе њгрaды разори1вый,
|
|
15
|
15
|
|
скасувавши ворожнечу плоттю Своєю, а закон заповідей вченням, щоб з двох створити в Собі Самому одну нову людину, вчинивши мир,
|
враждY пlтію своeю, зак0нъ зaповэдій ўчeньми ўпраздни1въ, да џба сози1ждетъ соб0ю во є3ди1наго н0ваго человёка, творS ми1ръ,
|
|
16
|
16
|
|
і в єдиному тілі примирити обох із Богом хрестом, убивши ворожнечу на ньому.
|
и3 примири1тъ nбои1хъ во є3ди1нэмъ тёлэ бGови кrт0мъ, ўби1въ враждY на нeмъ:
|
|
17
|
17
|
|
І, прийшовши, благовістив мир вам, далеким і близьким,
|
и3 пришeдъ благовэсти2 ми1ръ вaмъ, д†льнимъ и3 бли6жнимъ,
|
|
18
|
18
|
|
бо через Hього і ті й інші маємо доступ до Отця в одному Духові.
|
занE тёмъ и4мамы приведeніе џбои во є3ди1нэмъ д©э ко nц7Y.
|
|
19
|
19
|
|
Отже, ви вже не чужі і не пришельці, а співгромадяни святим і свої Богові,
|
(За? ©к7в7.) Тёмже u5бо ктомY нёсте стрaнни и3 пришeлцы, но сожи1телє с™ы6мъ и3 пrніи бGу,
|
|
20
|
20
|
|
утверджені на основі апостолів і пророків, маючи наріжним каменем Самого Ісуса Христа,
|
наздaни бhвше на њсновaніи ґпcлъ и3 прbрHкъ, сyщу краеуг0лну самомY ї}су хrтY,
|
|
21
|
21
|
|
на Якому вся будівля, складаючись злагоджено, зростає в святий храм у Господі,
|
њ нeмже всsко создaніе составлsемо растeтъ въ цRковь с™yю њ гDэ:
|
|
22
|
22
|
|
на якому і ви будуєтесь Духом на оселю Божу.
|
њ нeмже и3 вы2 созидaетесz въ жили1ще б9іе д¦омъ.
|
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
|
Задля цього я, Павло, став в’язнем Ісуса Христа за вас‚ язичників.
|
Сегw2 рaди ѓзъ пavелъ ю4зникъ ї}съ хrт0въ њ вaсъ kзhцэхъ.
|
|
2
|
2
|
|
Як ви чули про діяння благодаті Божої, даної мені для вас,
|
Ѓще ќбw [понeже] слhшасте смотрeніе блгdти б9іz дaнныz мнЁ въ вaсъ,
|
|
3
|
3
|
|
бо одкровенням мені провіщена таїна (про що я раніш написав вам коротко),
|
ћкw по tкровeнію сказaсz мнЁ тaйна, ћкоже преднаписaхъ вмaлэ:
|
|
4
|
4
|
|
тому ви, читаючи, можете збагнути моє розуміння таїни Христової,
|
њ нeмже [поели1ку] м0жете чтyще разумёти рaзумъ м0й въ тaйнэ хrт0вэ,
|
|
5
|
5
|
|
яка була провіщена людським синам минулих поколінь, а нині відкрита святим апостолам Його і пророкам Духом Святим,
|
ћже во и3нёхъ р0дэхъ не сказaсz сынHмъ человёчєскимъ, ћкоже нн7э tкрhсz с™ы6мъ є3гw2 ґпcлwмъ и3 прbр0кwмъ д¦омъ с™hмъ:
|
|
6
|
6
|
|
щоб і язичникам бути співспадкоємцями, які становлять одне тіло, і співучасниками обітниці Його у Христі Ісусі через благовістування,
|
(ћкw) бhти kзhкwмъ снаслёдникwмъ и3 стэлeсникwмъ и3 спричaстникwмъ њбэтовaніz є3гw2 њ хrтЁ ї}сэ, бlговэствовaніемъ,
|
|
7
|
7
|
|
служителем якого був і я за даром благодаті Божої, даної мені діянням сили Його.
|
є3мyже бhхъ служи1тель по дaру блгdти б9іz, дaнныz мнЁ по дёйству си1лы є3гw2.
|
|
8
|
8
|
|
Мені, найменшому з усіх святих, дано благодать цю — благовістити язичникам недосліджуване багатство Христове
|
(За? ©к7G.) МнЁ мeншему всёхъ с™hхъ данA бhсть блгdть сіS, во kзhцэхъ бlговэсти1ти неизслёдованное богaтство хrт0во
|
|
9
|
9
|
|
і відкрити всім, у чому полягає будівництво таємниці, споконвіку утаєної в Бозі, Який усе створив Ісусом Христом,
|
и3 просвэти1ти всёхъ, что2 є4сть смотрeніе тaйны сокровeнныz t вэкHвъ въ бз7э, создaвшемъ всsчєскаz ї}съ хrт0мъ,
|
|
10
|
10
|
|
щоб нині стала відомою через Церкву начальствам і владам на небесах різноманітна премудрість Божа,
|
да скaжетсz нн7э начaлwмъ и3 властeмъ на нбcныхъ цRковію многоразли1чнаz премdрость б9іz,
|
|
11
|
11
|
|
за передвічним призначенням, яке Він здійснив у Христі Ісусі, Господі нашому,
|
по предложeнію вBкъ, є4же сотвори2 њ хrтЁ ї}сэ гDэ нaшемъ,
|
|
12
|
12
|
|
в Якому ми маємо дерзновення і надійний доступ через віру в Hього.
|
њ нeмже и4мамы дерзновeніе и3 приведeніе въ надёzніи вёрою є3гw2.
|
|
13
|
13
|
|
А тому благаю вас не сумувати з приводу моїх заради вас скорбот, бо то є ваша слава.
|
Тёмже молю2 (вы2) не стужaти си2 въ ск0рбехъ мои1хъ њ вaсъ, ћже є4сть слaва вaша.
|
|
14
|
14
|
|
Для цього я схиляю коліна свої перед Отцем Господа нашого Ісуса Христа,
|
Сегw2 рaди преклонsю колёна мо‰ ко nц7Y гDа нaшегw ї}са хrтA,
|
|
15
|
15
|
|
від Якого іменується всякий рід на небесах і на землі,
|
и3з8 негHже всsко nтeчество на нб7сёхъ и3 на земли2 и3менyетсz:
|
|
16
|
16
|
|
щоб дав вам, за багатством слави Своєї, міцно утвердитися Духом Його у внутрішньому чоловікові,
|
да дaстъ вaмъ по богaтству слaвы своеS, си1лою ўтверди1тисz д¦омъ є3гw2 во внyтреннемъ человёцэ,
|
|
17
|
17
|
|
вірою вселитися Христові в серця ваші,
|
всели1тисz хrтY вёрою въ сердцA в†ша: въ любви2 вкоренeни и3 њсновaни,
|
|
18
|
18
|
|
щоб ви, вкорінені й утверджені в любові, могли зрозуміти з усіма святими, що є ширина‚ і довжина, і глибина, і висота,
|
да возм0жете разумёти со всёми с™hми, что2 широтA и3 долготA и3 глубинA и3 высотA,
|
|
19
|
19
|
|
і зрозуміти любов Христову, яка перевищує розуміння, щоб вам сповнитися всією повнотою Божою.
|
разумёти же преспёющую рaзумъ люб0вь хrт0ву, да и3сп0лнитесz во всsко и3сполнeніе б9іе.
|
|
20
|
20
|
|
А тому, Хто силою, що діє в нас, може створити незрівнянно більше за те, чого ми просимо або про що помишляємо,
|
Могyщему же пaче вс‰ твори1ти по преизбhточествію, и4хже пр0симъ и3ли2 разумёемъ, по си1лэ дёйствуемэй въ нaсъ,
|
|
21
|
21
|
|
слава в Церкві у Христі Ісусі і в усі роди повік. Амінь.
|
томY слaва въ цRкви њ хrтЁ ї}сэ во вс‰ р0ды вёка вэкHвъ. Ґми1нь.
|
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
|
Отже, я, в’язень ради Господа, благаю вас поводитися гідно звання, до якого ви покликані,
|
(За? ©к7д7.) Молю2 u5бо вaсъ ѓзъ ю4зникъ њ гDэ, дост0йнw ходи1ти звaніz, въ нeже звaни бhсте,
|
|
2
|
2
|
|
з усякою смиренномудрістю й лагідністю та довготерпінням, терплячи один одного з любов’ю,
|
со всsкимъ смиреномyдріемъ и3 кр0тостію, съ долготерпёніемъ, терпsще дрyгъ дрyгу люб0вію,
|
|
3
|
3
|
|
прагнучи зберігати єдність духу в союзі миру.
|
тщaщесz блюсти2 є3динeніе дyха въ сою1зэ ми1ра.
|
|
4
|
4
|
|
Одне тіло й один дух, як ви й покликані в одній надії покликання вашого;
|
Е#ди1но тёло, є3ди1нъ дyхъ, ћкоже и3 звaни бhсте во є3ди1нэмъ ўповaніи звaніz вaшегw:
|
|
5
|
5
|
|
один Господь, одна віра, одне хрещення,
|
є3ди1нъ гDь, є3ди1на вёра, є3ди1но кRщeніе,
|
|
6
|
6
|
|
один Бог і Отець усіх, Який над усіма, і через усіх, і в усіх нас.
|
є3ди1нъ бGъ и3 nц7ъ всёхъ, и4же над8 всёми и3 чрез8 всёхъ и3 во всёхъ нaсъ.
|
|
7
|
7
|
|
Кожному ж із нас дана благодать у міру дару Христового.
|
(За?.) Е#ди1ному же комyждо нaсъ дадeсz блгdть по мёрэ даровaніz хrт0ва.
|
|
8
|
8
|
|
Тому й сказано: «Піднявшись на висоту, полонив полон і дав дари людям».
|
Тёмже глаг0летъ: возшeдъ на высотY, плэни1лъ є3си2 плёнъ, и3 дадE да‰ніz человёкwмъ.
|
|
9
|
9
|
|
А «піднявшись» що означає, як не те, що Він і сходив раніше в пекельні місця землі?
|
Ґ є4же, взhде, что2 є4сть, т0чію ћкw и3 сни1де прeжде въ д0лнэйшыz страны6 земли2;
|
|
10
|
10
|
|
Хто зійшов, Той же і піднявся вище всіх небес, щоб наповнити все.
|
Сшeдый, т0й є4сть и3 возшeдый превhше всёхъ нб7съ, да и3сп0лнитъ всsчєскаz.
|
|
11
|
11
|
|
І Він настановив одних апостолами, інших пророками, інших євангелістами, інших пастирями та вчителями,
|
И# т0й дaлъ є4сть w4вы ќбw ґпcлы, w4вы же прbр0ки, w4вы же бlговёстники, w4вы же пaстыри и3 ўчи1тєли,
|
|
12
|
12
|
|
на довершення святих, на діло служіння, для створення Тіла Христового,
|
къ совершeнію с™hхъ, въ дёло служeніz, въ созидaніе тёла хrт0ва,
|
|
13
|
13
|
|
аж доки всі прийдемо до єдности віри й пізнання Сина Божого, в мужа досконалого, до міри зростання в нас повноти Христової;
|
д0ндеже дости1гнемъ вси2 въ соединeніе вёры и3 познaніz сн7а б9іz, въ мyжа совершeнна, въ мёру в0зраста и3сполнeніz хrт0ва:
|
|
14
|
14
|
|
щоб ми не були більше дітьми, які вагаються і захоплюються всяким вітром учення за людським лукавством і підступами хитрого зваблювання,
|
(За? ©к7е7.) да не бывaемъ ктомY младeнцы, влaющесz и3 скитaющесz всsкимъ вётромъ ўчeніz, во лжи2 человёчестэй, въ ковaрствэ к0зней льщeніz:
|
|
15
|
15
|
|
а істинною любов’ю всі зростали в Того, Який є глава Христос,
|
и4стинствующе же въ любви2, да возрасти1мъ въ него2 всsчєскаz, и4же є4сть главA хrт0съ,
|
|
16
|
16
|
|
з Якого все тіло, що складається і з’єднується всякими зв’язками, що взаємно скріплюються, при дії в свою чергу кожного члена, одержує приріст для створення самого себе в любові.
|
и3з8 негHже всE тёло, составлsемо и3 счинэвaемо прили1чнэ всsцэмъ њсzзaніемъ подаsніz, по дёйству въ мёрэ є3ди1ныz коеsждо чaсти, возращeніе тёла твори1тъ въ создaніе самагw2 себє2 люб0вію.
|
|
17
|
17
|
|
Тому я кажу і заклинаю Господом, щоб ви більше не робили так, як роблять інші народи через суєтність розуму свого,
|
(За? ©к7ѕ7.) СіE u5бо глаг0лю и3 послyшествую њ гDэ, ктомY не ходи1ти вaмъ, ћкоже и3 пр0чіи kзhцы х0дzтъ въ суетЁ ўмA и4хъ,
|
|
18
|
18
|
|
будучи потьмарені в розумі, відчужені від життя Божого, через їхнє неуцтво та жорстокість серця їхнього.
|
помрачeни смhсломъ, сyще tчуждeни t жи1зни б9іz, за невёжество сyщее въ ни1хъ, за њкаменeніе сердeцъ и4хъ:
|
|
19
|
19
|
|
Вони, дійшовши до бездушности, віддалися розпусті так, що чинять усяку нечистоту з ненаситністю.
|
и5же въ нечazніе вл0жшесz, предaша себE студодэsнію, въ дёланіе всsкіz нечистоты2 въ лихоимaніи.
|
|
20
|
20
|
|
Але ви не так пізнали Христа;
|
Вh же не тaкw познaсте хrтA:
|
|
21
|
21
|
|
тому що ви чули про Hього і в Hьому навчились, — бо істина в Ісусі, —
|
ѓще ќбw [понeже] слhшасте є3го2 и3 њ нeмъ научи1стесz, ћкоже є4сть и4стина њ ї}сэ:
|
|
22
|
22
|
|
відкинути колишній спосіб життя старої людини, яка зотліває в спокусливих похотях,
|
tложи1ти вaмъ, по пeрвому житію2, вeтхаго человёка, тлёющаго въ п0хотехъ прелeстныхъ,
|
|
23
|
23
|
|
а обновитися духом розуму вашого
|
њбновлsтисz же дyхомъ ўмA вaшегw,
|
|
24
|
24
|
|
і одягнутися в нову людину, створену за Богом, в праведності і святості істини.
|
и3 њблещи1сz въ н0ваго человёка, с0зданнаго по бGу въ прaвдэ и3 въ препод0біи и4стины.
|
|
25
|
25
|
|
Тому, відкинувши неправду, говоріть правду кожний ближньому своєму, бо ми члени один одному.
|
(За? ©к7з7.) Тёмже tл0жше лжY, глаг0лите и4стину кjйждо ко и4скреннему своемY, занE є3смы2 дрyгъ дрyгу ќдове.
|
|
26
|
26
|
|
Гніваючись, не грішіть: нехай сонце не заходить у гніві вашому;
|
Гнёвайтесz и3 не согрэшaйте: с0лнце да не зaйдетъ въ гнёвэ вaшемъ:
|
|
27
|
27
|
|
і не давайте місця дияволові.
|
нижE дади1те мёста діaволу.
|
|
28
|
28
|
|
Хто крав, більше не кради, а краще працюй, роблячи своїми руками корисне, щоб було з чого подавати тому, хто у злиднях.
|
Крадhй ктомY да не крaдетъ, но пaче да труждaетсz, дёлаz свои1ма рукaма благ0е, да и4мать подazти трeбующему.
|
|
29
|
29
|
|
Hіяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки добре для навчання у вірі, щоб воно давало благодать тим, що слухають.
|
Всsко сл0во гни1ло да не и3сх0дитъ и3з8 ќстъ вaшихъ, но т0чію є4же є4сть бlго къ создaнію вёры, да дaстъ блгdть слhшащымъ.
|
|
30
|
30
|
|
І не ображайте Святого Духа Божого, яким покладено на вас печать у день відкуплення.
|
И# не њскорблsйте д¦а с™aгw б9іz, и4мже знaменастесz въ дeнь и3збавлeніz.
|
|
31
|
31
|
|
Усяке роздратування‚ і лютість, і гнів, і крик, і лихослів’я з усякою злобою нехай будуть знищені у вас;
|
Всsка г0ресть, и3 гнёвъ, и3 ћрость, и3 кли1чь, и3 хулA да в0зметсz t вaсъ, со всsкою ѕл0бою:
|
|
32
|
32
|
|
а будьте один до одного добрими, милосердними, прощайте один одному, як і Бог у Христі простив вам.
|
бывaйте же дрyгъ ко дрyгу блaзи, милосeрди, прощaюще дрyгъ дрyгу, ћкоже и3 бGъ во хrтЁ прости1лъ є4сть вaмъ.
|
|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
|
Отже, наслідуйте Бога, як діти улюблені,
|
(За? ©к7}.) Бывaйте u5бо подражaтєли бGу, ћкоже ч†да возлю1блєннаz,
|
|
2
|
2
|
|
і живіть у любові, як і Христос полюбив нас і віддав Себе за нас у приношення і жертву Богові, на пахощі приємні.
|
и3 ходи1те въ любви2, ћкоже и3 хrт0съ возлюби1лъ є4сть нaсъ, и3 предадE себE за ны2 приношeніе и3 жeртву бGу въ воню2 благоухaніz.
|
|
3
|
3
|
|
А блуд і всяка нечистота та користолюбство не повинні навіть згадуватися у вас, як личить святим.
|
Блyдъ же и3 всsка нечистотA и3 лихои1мство нижE да и3менyетсz въ вaсъ, ћкоже подобaетъ с™ы6мъ:
|
|
4
|
4
|
|
Також лихослів’я, і марнослів’я, і кощунство не пристойні вам, а, навпаки, подяка;
|
и3 скверносл0віе, и3 буесл0віе, и3ли2 кощyны, ±же неподHбнаz, но пaче благодарeніе:
|
|
5
|
5
|
|
бо знайте, що ніякий блудник‚ чи нечистий, чи користолюбець, який є ідолослужителем, не має спадку в Царстві Христа і Бога.
|
сіe бо да вёсте, ћкw всsкъ блудни1къ, и3ли2 нечи1стъ, и3ли2 лихои1мецъ, и4же є4сть їдwлослужи1тель, не и4мать достоsніz въ цrтвіи хrтA и3 бGа.
|
|
6
|
6
|
|
Hехай ніхто не зваблює вас марними словами, бо за це приходить гнів Божий на синів непокірних;
|
Никт0же вaсъ да льсти1тъ сyетными словесы2, си1хъ бо рaди грzдeтъ гнёвъ б9ій на сhны непокори6выz.
|
|
7
|
7
|
|
отже, не будьте їхніми спільниками.
|
Не бывaйте u5бо соприч†стницы си6мъ.
|
|
8
|
8
|
|
Ви були колись темрявою, а тепер — світло в Господі: робіть, як діти світла,
|
Бёсте бо и3ногдA тмA, нн7э же свётъ њ гDэ: (За? ©к7f7.) ћкоже ч†да свёта ходи1те:
|
|
9
|
9
|
|
бо плід Духа є у всякій доброті, праведності та істині.
|
пл0дъ бо д¦0вный є4сть во всsцэй бlгостhни и3 прaвдэ и3 и4стинэ:
|
|
10
|
10
|
|
Випробовуйте, що є угодне Богові,
|
и3скушaюще, что2 є4сть бlгоуг0дно бGови:
|
|
11
|
11
|
|
і не беріть участи в неплідних ділах темряви, але викривайте.
|
и3 не приwбщaйтесz къ дэлHмъ неплHднымъ тмы2, пaче же и3 њбличaйте.
|
|
12
|
12
|
|
Бо про те, що вони роблять таємно, соромно і говорити.
|
Бывaємаz бо w4тай t ни1хъ, срaмно є4сть и3 глаг0лати.
|
|
13
|
13
|
|
Все ж те, що викривається, стає явним від світла, бо все, що стає явним, є світло.
|
Вс‰ же њбличaємаz t свёта ћвлzютсz, всe бо kвлsемое свётъ є4сть:
|
|
14
|
14
|
|
Тому сказано: «Встань, сплячий, і воскресни з мертвих, і освітить тебе Христос».
|
сегw2 рaди глаг0летъ: востaни, спsй, и3 воскресни2 t мeртвыхъ, и3 њсвэти1тъ тS хrт0съ.
|
|
15
|
15
|
|
Отже, глядіть, робіть обережно, не як нерозумні, а як мудрі,
|
Блюди1те u5бо, кaкw њпaснw х0дите, не ћкоже немyдри, но ћкоже премyдри,
|
|
16
|
16
|
|
цінуючи час, бо дні лукаві,
|
и3скyпующе врeмz, ћкw днjе лукaви сyть.
|
|
17
|
17
|
|
отже, не будьте нерозсудливі, а пізнавайте, що є воля Божа.
|
Сегw2 рaди не бывaйте несмhсленни, но разумэвaйте, что2 є4сть в0лz б9іz.
|
|
18
|
18
|
|
І не впивайтеся вином, від якого буває розпуста; а наповнюйтеся Духом,
|
И# не ўпивaйтесz він0мъ, въ нeмже є4сть блyдъ: но пaче и3сполнsйтесz д¦омъ,
|
|
19
|
19
|
|
повчаючи самі себе псалмами та славословленнями і піснеспівами духовними, співаючи і прославляючи в серцях ваших Господа,
|
глаг0люще себЁ во pалмёхъ и3 пёніихъ и3 пёснехъ дух0вныхъ, воспэвaюще и3 пою1ще въ сердцaхъ вaшихъ гDеви,
|
|
20
|
20
|
|
дякуючи завжди за все Богові й Отцеві, в ім’я Господа нашого Ісуса Христа,
|
(За? ©l.) благодарsще всегдA њ всёхъ њ и4мени гDа нaшегw ї}са хrтA бGу и3 nц7Y,
|
|
21
|
21
|
|
підкоряючись один одному в страху Божому.
|
повинyющесz дрyгъ дрyгу въ стрaсэ б9іи.
|
|
22
|
22
|
|
Жінки, коріться своїм чоловікам, як Господеві,
|
Жєны2, свои6мъ мужє1мъ повинyйтесz, ћкоже гDу,
|
|
23
|
23
|
|
бо чоловік є голова жінки, як і Христос глава Церкви, і Він же Спаситель тіла.
|
занE мyжъ главA є4сть жены2, ћкоже и3 хrт0съ главA цRкве, и3 т0й є4сть сп7си1тель тёла:
|
|
24
|
24
|
|
Але як Церква підкоряється Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.
|
но ћкоже цRковь повинyетсz хrтY, тaкожде и3 жєны2 свои6мъ мужє1мъ во всeмъ.
|
|
25
|
25
|
|
Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї,
|
(За? ©l№.) Мyжіе, люби1те сво‰ жєны2, ћкоже и3 хrт0съ возлюби2 цRковь, и3 себE предадE за ню2,
|
|
26
|
26
|
|
щоб освятити її, очистивши водяною купіллю через слова;
|
да њс™и1тъ ю5, њчcтивъ бaнею в0дною въ гlг0лэ:
|
|
27
|
27
|
|
щоб поставити її перед Собою славною Церквою, яка не має плями‚ чи вади, чи чогось подібного, але щоб вона була свята і непорочна.
|
да предстaвитъ ю5 себЁ слaвну цRковь, не и3мyщу сквeрны, и3ли2 пор0ка, и3ли2 нёчто t таковhхъ, но да бyдетъ с™а и3 непор0чна.
|
|
28
|
28
|
|
Так повинні чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла: хто любить свою жінку, любить самого себе.
|
Тaкw д0лжни сyть мyжіе люби1ти сво‰ жєны2, ћкw сво‰ тэлесA: любsй (бо) свою2 женY, себE самaго лю1битъ.
|
|
29
|
29
|
|
Бо ніхто ніколи не мав ненависти до своєї плоті, а годує і гріє її, як і Господь Церкву,
|
Никт0же бо когдA свою2 пл0ть возненави1дэ, но питaетъ и3 грёетъ ю5, ћкоже и3 гDь цRковь:
|
|
30
|
30
|
|
бо ми члени тіла Його, від плоті Його і від кісток Його.
|
занE ќди є3смы2 тёла є3гw2, t пlти є3гw2 и3 t костeй є3гw2.
|
|
31
|
31
|
|
Тому залишить чоловік батька свого і матір і пристане до жінки своєї‚ і будуть двоє одна плоть.
|
Сегw2 рaди њстaвитъ человёкъ nтцA своего2 и3 мaтерь, и3 прилёпитсz къ женЁ своeй, и3 бyдета двA въ пл0ть є3ди1ну.
|
|
32
|
32
|
|
Тайна ця велика; я говорю щодо Христа і Церкви.
|
Тaйна сіS великA є4сть: ѓзъ же глаг0лю во хrтA и3 во цRковь.
|
|
33
|
33
|
|
Отже, кожен із вас нехай любить свою жінку, як самого себе; а жінка нехай боїться свого чоловіка.
|
(За? ©lв7.) Nбaче и3 вы2, по є3ди1ному кjйждо свою2 женY си1це да лю1битъ, ћкоже (и3) себE: ґ женA да бои1тсz (своегw2) мyжа.
|
|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
|
Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо цього вимагає справедливість.
|
Ч†да, послyшайте св0ихъ роди1телей њ гDэ: сіe бо є4сть прaведно.
|
|
2
|
2
|
|
«Шануй батька твого і матір» — це перша заповідь з обітницею:
|
Чти2 nтцA твоего2 и3 мaтерь: ћже є4сть зaповэдь пeрваz во њбэтовaніи:
|
|
3
|
3
|
|
«щоб тобі було добре і щоб був ти довголітнім на землi».
|
да блaго ти2 бyдетъ, и3 бyдеши долголётенъ на земли2.
|
|
4
|
4
|
|
І ви, батьки, не роздратовуйте дітей ваших, а виховуйте їх у вченні і наставлянні Господньому.
|
И# nтцы2, не раздражaйте ч†дъ свои1хъ, но воспитовaйте и5хъ въ наказaніи и3 ўчeніи гDни.
|
|
5
|
5
|
|
Раби, слухайтеся господарів своїх у плоті зі страхом і трепетом, у простоті серця вашого, як Христа,
|
Раби2, послyшайте госп0дій (свои1хъ) по пл0ти со стрaхомъ и3 трeпетомъ, въ простотЁ сeрдца вaшегw, ћкоже (и3) хrтA,
|
|
6
|
6
|
|
не з показною тільки прислужливістю, як чоловікоугодники, а як раби Христові, виконуючи волю Божу від душі.
|
не пред8 nчи1ма т0чію раб0тающе ћкw человэкоуг0дницы, но ћкоже раби2 хrтHвы, творsще в0лю б9ію t души2,
|
|
7
|
7
|
|
Служіть щиро, як Господу, а не як людям,
|
со благоразyміемъ служaще ћкоже гDу, ґ не (ћкw) человёкwмъ,
|
|
8
|
8
|
|
знаючи, що кожен одержить від Господа в міру добра, яке він зробив, чи раб, чи вільний.
|
вёдzще, ћкw кjйждо, є4же ѓще сотвори1тъ бlг0е, сіE пріи1метъ t гDа, ѓще рaбъ, ѓще своб0дь.
|
|
9
|
9
|
|
І ви, господарі, поводьтеся з ними так само, стримуючи суворість, знаючи, що і над вами самими і над ними є на небесах Господь, у Якого немає упереджености.
|
И# госп0діе, т†zжде твори1те къ ни6мъ, послаблsюще (и5мъ) прещє1ніz, вёдуще, ћкw и3 вaмъ самBмъ и3 тBмъ гDь є4сть на нб7сёхъ, и3 њбиновeніz лицA нёсть ў негw2.
|
|
10
|
10
|
|
Hарешті, браття мої, зміцнюйтесь Господом і могутністю сили Його.
|
(За? ©lG.) Пр0чее же, брaтіе мо‰, возмогaйте во гDэ и3 въ держaвэ крёпости є3гw2:
|
|
11
|
11
|
|
Одягніться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощів диявольських,
|
њблецhтесz во вс‰ nр{жіz б9іz, ћкw возмощи2 вaмъ стaти проти1ву к0знемъ діaвwлскимъ,
|
|
12
|
12
|
|
бо наша боротьба не проти крови і плоті, а проти начальства, проти влади, проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних.
|
ћкw нёсть нaша брaнь къ [проти1ву] кр0ви и3 пл0ти, но къ начaлwмъ, и3 ко властeмъ (и3) къ міродержи1телємъ тмы2 вёка сегw2, къ духовHмъ ѕл0бы поднебє1снымъ.
|
|
13
|
13
|
|
Для цього прийміть повну зброю Божу, щоб ви змогли протистояти в день злий і, все подолавши, вистояти.
|
Сегw2 рaди пріими1те вс‰ nр{жіz б9іz, да возм0жете проти1витисz въ дeнь лю1тъ и3 вс‰ содёzвше стaти.
|
|
14
|
14
|
|
Отже, станьте, підперезавши стегна ваші істиною‚ і зодягнувшись у броню праведности,
|
Стaните u5бо препоsсани чреслA в†ша и4стиною, и3 њб0лкшесz въ брwнS прaвды,
|
|
15
|
15
|
|
і взувши ноги в готовність благовістити мир;
|
и3 њбyвше н0зэ во ўгот0ваніе бlговэствовaніz ми1ра:
|
|
16
|
16
|
|
а понад усе візьміть щит віри, яким зможете погасити всі розпечені стріли лукавого;
|
над8 всёми же воспріи1мше щи1тъ вёры, въ нeмже возм0жете вс‰ стрёлы лукaвагw разжжє1нныz ўгаси1ти:
|
|
17
|
17
|
|
і шолом спасіння візьміть, і меч духовний, що є Слово Боже.
|
и3 шлeмъ спcніz воспріими1те, и3 мeчь дух0вный, и4же є4сть гlг0лъ б9ій:
|
|
18
|
18
|
|
Усякою молитвою і благанням моліться у будь-який час духом, і дбайте про це саме з повною постійністю і благанням за всіх святих
|
(За? ©lд7.) всsкою моли1твою и3 молeніемъ молsщесz на всsко врeмz дyхомъ, и3 въ сіE и4стое бдsще во всsкомъ терпёніи и3 моли1твэ њ всёхъ с™hхъ
|
|
19
|
19
|
|
і за мене, щоб мені дано було слово устами моїми відкрито з дерзновенням звіщати таїну благовістування,
|
и3 њ мнЁ, да дaстсz ми2 сл0во во tверзeніе ќстъ мои1хъ, съ дерзновeніемъ сказaти тaйну бlговэствовaніz,
|
|
20
|
20
|
|
для якого я посол у кайданах, щоб я сміливо проповідував, як мені належить.
|
њ нeмже пос0лствую во ќзахъ, да въ нeмъ дерзaю, ћкоже подобaетъ ми2 глаг0лати.
|
|
21
|
21
|
|
А щоб і ви знали про мої обставини і діла, про все сповістить вам Тихик, улюблений брат і вірний у Господі служитель,
|
Да ўвёсте же и3 вы2, ±же њ мнЁ, что2 дёлаю, вс‰ скaжетъ вaмъ тmхjкъ, возлю1бленный брaтъ и3 вёренъ служи1тель њ гDэ,
|
|
22
|
22
|
|
якого я і послав до вас для того самого, щоб ви довідалися про нас і щоб він утішив серця ваші.
|
є3г0же послaхъ къ вaмъ на сіE и4стое, да ўвёсте, ±же њ нaсъ, и3 да ўтёшитъ сердцA в†ша.
|
|
23
|
23
|
|
Мир браттям і любов з вірою від Бога і Отця і Господа Ісуса Христа.
|
Ми1ръ брaтіи и3 люб0вь съ вёрою t бGа nц7A и3 гDа ї}са хrтA.
|
|
24
|
24
|
|
Благодать з усіма, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа. Амінь.
|
Блгdть со всёми лю1бzщими гDа нaшего ї}са хrтA въ неистлёніи. Ґми1нь.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.