Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 1
Главa №
1
1
Слово Господнє, яке було Осії, сина Беериїного, у дні Озії, Іоафама, Ахаза, Єзекії, царів юдейських, і в дні Ієровоама, сина Іоасового, царя Ізраїльського. Сл0во гDне, є4же бhсть ко њсjи сhну веирjину, во днeхъ nзjи и3 їwаfaма, и3 ґхaза и3 їезекjи царeй їyдиныхъ, и3 во дни6 їеровоaма сhна їwaсова царS ї}лева.
2
2
Початок слова Господнього до Осії. І сказав Господь Осії: йди, візьми собі дружину блудницю і дітей блуду; бо сильно блудодіє земля ця, відступивши від Господа. Начaло словесE гDнz ко њсjи. И# речE гDь ко њсjи: и3ди2, поими2 себЁ женY блужeніz, (и3 роди2) ч†да блужeніz: понeже блудsщи соблyдитъ землS t гDа.
3
3
І пішов він і взяв Гомерь, дочку Дивлаїма; і вона зачала і народила йому сина. И# и4де и3 поS г0мерь дщeрь девилаjмлю: и3 зачaтъ и3 роди2 є3мY сhна.
4
4
І Господь сказав йому: наречи йому ім’я Ізреель, тому що ще трохи мине, і Я стягну кров Ізрееля з дому Іиуєвого, і покладу кінець царству дому Ізраїлевого, И# речE гDь къ немY: прозови2 и4мz є3мY їезраeль: занE є3щE мaлw, и3 tмщY кр0вь їезраeлеву на домY їyдовэ и3 ўпок0ю цaрство д0му ї}лева:
5
5
і буде у той день, Я знищу лук Ізраїлів у долині Ізреель. и3 бyдетъ въ т0й дeнь, сокрушY лyкъ ї}левъ во ўд0лэ їезраeлевэ.
6
6
І зачала ще, і народила дочку, і Він сказав йому: наречи їй ім’я Лорухама*; бо Я вже не буду більше милувати дім Ізраїлів, щоб прощати їм. И# зачaтъ є3щE и3 роди2 дщeрь. И# речE є3мY (гDь): прозови2 и4мz є4й непоми1лована: занE не приложY ксемY поми1ловати д0му ї}лева, но противлszсz возсопроти1влюсz и5мъ:
7
7
А дім Іудин помилую і спасу їх у Господі Бозі їх, спасу їх не луком, не мечем, не війною, не конями і вершниками. сhны же ї{дины поми1лую и3 сп7сY | њ гдЁ бз7э и4хъ: и3 не сп7сY и5хъ лyкомъ, ни мечeмъ, ни брaнію, ни к0ньми, нижE к0нниками.
8
8
І, вигодувавши грудьми Непомилувану, вона зачала, і народила сина. И# tдои2 непоми1лованную: и3 зачaтъ пaки и3 роди2 сhна.
9
9
І сказав Він: наречи йому ім’я Лоаммі*, тому що ви не Мій народ, і Я не буду вашим [Богом]. И# речE (гDь): прозови2 и4мz є3мY не лю1діе мои2: занE вы2 не лю1діе мои2, и3 ѓзъ нёсмь бGъ вaшъ:
10
10
Але буде число синів Ізраїлевих, як пісок морський, якого не можна ні виміряти, ні обчислити; і там, де говорили їм: «ви не Мій народ», будуть говорити їм: «ви сини Бога живого». и3 бyдетъ число2 сынHвъ ї}левыхъ ѓки пес0къ морскjй, и4же не и3змёритсz, ни и3зочтeтсz: и3 бyдетъ, на мёстэ, на нeмже речeсz и5мъ: не лю1діе мои2 вы2: сjи тaмw прозовyтсz сhнове бGа живaгw.
11
11
І зберуться сини Іудині й сини Ізраїлеві разом, і поставлять собі одну главу, і вийдуть із землі переселення; бо великий день Ізрееля! И# соберyтсz сhнове ї{дины и3 сhнове ї}лєвы вкyпэ, и3 постaвzтъ себЁ влaсть є3ди1ну, и3 и3зhдутъ t земли2, ћкw вели1къ дeнь їезраeлевъ.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.