|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| Браття мої, не багато хто ставайте учителями, знаючи, що ми підпадемо під більший осуд, | |
|
2
|
|
| бо всі ми багато грішимо. Хто не грішить словом, той досконала людина, яка може приборкати і все тіло. | |
|
3
|
|
| Ось ми вкладаємо вуздечки в рот коням, щоб вони слухались нас, і керуємо всім тілом їхнім. | |
|
4
|
|
| Ось і кораблі, хоч які вони великі і як не носяться сильними вітрами, та невеликим кермом спрямовуються, куди хоче керманич; | |
|
5
|
|
| так само і язик — невеликий член, але багато чинить. Подивись, невеликий вогонь‚ а як багато речей спалює! | |
|
6
|
|
| І язик — вогонь, прикраса неправди; язик поставлений так між нашими членами, що сквернить усе тіло і запалює круг життя, будучи сам запалюваний від геєни. | |
|
7
|
|
| Бо всяке єство звірів і птахів, плазунів і морських тварин приборкується і приборкане людським єством, | |
|
8
|
|
| а язика приборкати ніхто з людей не може: це — невтримне зло; він повний отрути смертоносної. | |
|
9
|
|
| Hим благословляємо Бога і Отця, і ним же проклинаємо людей, створених за подобою Божою. | |
|
10
|
|
| З тих самих уст виходить благословення і прокляття: не повинно, браття мої, щоб це так було. | |
|
11
|
|
| Хіба з одного джерела тече солодка і гірка вода? | |
|
12
|
|
| Hе може, браття мої, смоковниця родити маслини або виноградна лоза — смокви. Також і з одного джерела не може виливатися солона і солодка вода. | |
|
13
|
|
| Хто мудрий і розумний між вами? Доведи це на ділі добрим поводженням з мудрою лагідністю. | |
|
14
|
|
| Але якщо у вашому серці ви маєте гірку заздрість і сварливість, то не хваліться і не говоріть неправди проти істини. | |
|
15
|
|
| Це не та мудрість, яка сходить зверху, але земна, душевна, бісівська, | |
|
16
|
|
| бо де заздрість і сварливість, там безладдя і все лихе. | |
|
17
|
|
| А мудрість, яка сходить зверху, по-перше, чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милосердя і плодів благих, неупереджена і нелицемірна. | |
|
18
|
|
| Плід же правди сіється у світі тими, які зберігають мир. |
