Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 3
Главa G
1
1
Браття мої, не багато хто ставайте учителями, знаючи, що ми підпадемо під більший осуд, (За? н7д7.) Не мн0зи ўчи1тєліе бывaйте, брaтіе мо‰, вёдzще, ћкw б0лшее њсуждeніе пріи1мемъ,
2
2
бо всі ми багато грішимо. Хто не грішить словом, той досконала людина, яка може приборкати і все тіло. мн0гw бо согрэшaемъ вси2. Ѓще кто2 въ сл0вэ не согрэшaетъ, сeй совершeнъ мyжъ, си1ленъ њбуздaти и3 всE тёло.
3
3
Ось ми вкладаємо вуздечки в рот коням, щоб вони слухались нас, і керуємо всім тілом їхнім. Сe (бо и3) к0нємъ ўзды6 во ўстA влагaемъ, да повинyютсz нaмъ, и3 всE тёло и4хъ њбращaемъ:
4
4
Ось і кораблі, хоч які вони великі і як не носяться сильними вітрами, та невеликим кермом спрямовуються, куди хоче керманич; сE, и3 корабли6 вели1цы сyще и3 t жeстокихъ вётрwвъ заточaеми, њбращaютсz мaлымъ корми1лцемъ, ѓможе стремлeніе прaвzщагw х0щетъ:
5
5
так само і язик — невеликий член, але багато чинить. Подивись, невеликий вогонь‚ а як багато речей спалює! тaкожде же и3 љзhкъ мaлъ ќдъ є4сть, и3 вельми2 хвaлитсz. СE, мaлъ џгнь, (и3) к0ль вели6ки вє1щи сожигaетъ.
6
6
І язик — вогонь, прикраса неправди; язик поставлений так між нашими членами, що сквернить усе тіло і запалює круг життя, будучи сам запалюваний від геєни. И# љзhкъ џгнь, лёпота непрaвды: си1це и3 љзhкъ водворsетсz во ќдэхъ нaшихъ, сквернS всE тёло, и3 палS к0ло рождeніz нaшегw, и3 њпалszсz t геeнны:
7
7
Бо всяке єство звірів і птахів, плазунів і морських тварин приборкується і приборкане людським єством, всsко бо є3стество2 ѕвэрeй же и3 пти1цъ, г†дъ же и3 рhбъ, ўкрощaетсz и3 ўкроти1тсz є3стеств0мъ человёческимъ,
8
8
а язика приборкати ніхто з людей не може: це — невтримне зло; він повний отрути смертоносної. љзhка же никт0же м0жетъ t человBкъ ўкроти1ти: не ўдержи1мо (бо) ѕло2, и3сп0лнь ћда смертон0сна.
9
9
Hим благословляємо Бога і Отця, і ним же проклинаємо людей, створених за подобою Божою. Тёмъ благословлsемъ бGа и3 nц7A, и3 тёмъ кленeмъ человёки бhвшыz по под0бію б9ію:
10
10
З тих самих уст виходить благословення і прокляття: не повинно, браття мої, щоб це так було. t тёхже ќстъ и3сх0дитъ благословeніе и3 клsтва. Не подобaетъ, брaтіе мо‰ возлю1бленнаz, си6мъ тaкw бывaти.
11
11
Хіба з одного джерела тече солодка і гірка вода? (За? н7е7.) Е#дa ли и3ст0чникъ t є3ди1нагw ќстіz и3сточaетъ слaдкое и3 г0рькое;
12
12
Hе може, браття мої, смоковниця родити маслини або виноградна лоза — смокви. Також і з одного джерела не може виливатися солона і солодка вода. Е#дA м0жетъ, брaтіе мо‰, смок0вница м†слины твори1ти, и3ли2 віногрaднаz лозA смHквы; тaкожде ни є3ди1нъ и3ст0чникъ слaну и3 слaдку твори1тъ в0ду.
13
13
Хто мудрий і розумний між вами? Доведи це на ділі добрим поводженням з мудрою лагідністю. Кто2 премyдръ и3 худ0гъ въ вaсъ, да покaжетъ t д0брагw житіS дэлA сво‰ въ кр0тости и3 премyдрости.
14
14
Але якщо у вашому серці ви маєте гірку заздрість і сварливість, то не хваліться і не говоріть неправди проти істини. Ѓще же зaвисть г0рьку и4мате и3 рвeніе въ сердцaхъ вaшихъ, не хвали1тесz, ни лжи1те на и4стину:
15
15
Це не та мудрість, яка сходить зверху, але земна, душевна, бісівська, нёсть сіS премyдрость свhше низходsщи, но зeмна, душeвна, бэс0вска:
16
16
бо де заздрість і сварливість, там безладдя і все лихе. и3дёже бо зaвисть и3 рвeніе, тY нестроeніе и3 всsка ѕлA вeщь.
17
17
А мудрість, яка сходить зверху, по-перше, чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милосердя і плодів благих, неупереджена і нелицемірна. Ґ ћже свhше премdрость, пeрвэе ќбw чтcA є4сть, пот0мъ же ми1рна, кроткA, бlгопокорли1ва, и3сп0лнь ми1лости и3 плодHвъ бlги1хъ, несумённа и3 нелицемёрна.
18
18
Плід же правди сіється у світі тими, які зберігають мир. Пл0дъ же прaвды въ ми1рэ сёетсz творsщымъ ми1ръ.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.