|
Книга пророка Іоїля
|
Книга пророка Іоїля
|
|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
| Слово Господнє, яке було до Іоїля, сина Вафуїла. | |
|
2
|
|
| Слухайте це, старці, і прислухайтесь, усі жителі землі цієї: чи бувало таке у дні ваші або у дні батьків ваших? | |
|
3
|
|
| Передайте про це дітям вашим; а діти ваші нехай скажуть своїм дітям, а їхні діти наступному роду: | |
|
4
|
|
| те, що залишилося від гусені, їла сарана, що залишилося від сарани, їла черва, а що залишилося від черви, доїли жуки. | |
|
5
|
|
| Пробудіться, п’яниці, всі, хто п’є вино, плачте і ридайте за виноградним соком, бо він віднятий від уст ваших! | |
|
6
|
|
| Бо прийшов на землю Мою народ сильний і незліченний; зуби у нього — зуби левині, і щелепи у нього — як у левиці. | |
|
7
|
|
| Спустошив він виноградну лозу Мою, і смоковницю Мою обламав, обдер її догола, і кинув; зробилися білими гілки її. | |
|
8
|
|
| Ридай, як молода дружина, підперезавшись веретищем, за чоловіком юности своєї! | |
|
9
|
|
| Припинилося хлібне приношення й узливання у домі Господньому; плачуть священики, служителі Господні. | |
|
10
|
|
| Спустошене поле, ремствує земля; бо знищено хліб, висох виноградний сік, зав’яла маслина. | |
|
11
|
|
| Червонійте від сорому, хлібороби, ридайте, виноградарі, за пшеницею та ячменем, тому що загинуло жниво у полі, | |
|
12
|
|
| засохла виноградна лоза і смоковниця зав’яла; гранатове дерево, пальма і яблуня, всі дерева у полі посохли; тому і веселощі у синів людських зникли. | |
|
13
|
|
| Підпережіться веретищем і плачте, священики! ридайте, служителі вівтаря! ввійдіть, ночуйте у веретищах, служителі Бога мого! бо не стало у домі Бога вашого хлібного приношення й узливання. | |
|
14
|
|
| Призначте піст, оголосіть урочисте зібрання, скличте старців і всіх жителів країни цієї у дім Господа Бога вашого, і взивайте до Господа. | |
|
15
|
|
| О, який день! бо день Господній близько; як спустошення від Всемогутнього прийде він. | |
|
16
|
|
| Чи не перед нашими очима віднімається їжа, від дому Бога нашого — веселощі і радість? | |
|
17
|
|
| Зотліли зерна під брилами своїми, спорожніли житниці, зруйновані комори, бо не стало хліба. | |
|
18
|
|
| Як стогне худоба! похмуро ходять стада волів, бо немає для них пасовища; знемагають і отари овець. | |
|
19
|
|
| До Тебе, Господи, взиваю; бо вогонь пожер рясні пасовища пустелі, і полум’я попалило всі дерева у полі. | |
|
20
|
|
| Навіть і тварини на полі взивають до Тебе, тому що засохли потоки вод, і вогонь знищив пасовища пустелі. | |
|
Глава 2
|
|
|
1
|
|
| Сурміть трубою на Сионі і бийте тривогу на святій горі Моїй; нехай тремтять усі жителі землі, бо настає день Господній, бо він близько — | |
|
2
|
|
| день темряви і мороку, день хмарний і туманний: як ранкова зоря поширюється по горах народ численний і сильний, якого не бувало від віку і після того не буде у роди родів. | |
|
3
|
|
| Перед ним пожирає вогонь, а за ним палить полум’я; перед ним земля, як сад Едемський, а позаду нього буде спустошений степ, і нікому не буде порятунку від нього. | |
|
4
|
|
| Вигляд його як вигляд коней, і скачуть вони, як вершники; | |
|
5
|
|
| скачуть по вершинах гір ніби зі стуком колісниць, ніби з тріском вогненного полум’я, яке пожирає солому, як сильний народ, вишикуваний до битви. | |
|
6
|
|
| Побачивши його, затремтять народи, у всіх лиця збліднуть. | |
|
7
|
|
| Як борці біжать вони і як хоробрі воїни залазять на стіну, і кожен іде своєю дорогою, і не збивається зі шляхів своїх. | |
|
8
|
|
| Не давлять одне одного, кожен іде своєю стежкою, і падають на списи, але залишаються неушкодженими. | |
|
9
|
|
| Бігають по місту, піднімаються на стіни, залазять на доми, входять у вікна, як злодії. | |
|
10
|
|
| Перед ними потрясеться земля, похитнеться небо; сонце і місяць потьмаряться, і зірки втратять своє світло. | |
|
11
|
|
| І Господь дасть глас Свій перед воїнством Своїм, бо дуже численне полчище Його і могутній виконавець слова Його; бо великий день Господній і дуже страшний, і хто витримає його? | |
|
12
|
|
| Але і нині ще говорить Господь: наверніться до Мене всім серцем своїм у посту, плачу і риданні. | |
|
13
|
|
| Роздирайте серця ваші, а не одяг ваш, і наверніться до Господа Бога вашого; бо Він благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і жалкує про біди. | |
|
14
|
|
| Хто знає, чи не змилостивиться Він, і чи не залишить благословення, хлібного приношення й узливання Господу Богу вашому? | |
|
15
|
|
| Засурміть трубою на Сионі, призначте піст і оголосіть урочисте зібрання. | |
|
16
|
|
| Зберіть народ, скличте зібрання, запросіть старців, зберіть отроків і немовлят; нехай вийде наречений з палацу свого і наречена зі своєї світлиці. | |
|
17
|
|
| Між притвором і жертовником нехай плачуть священики, служителі Господні, і говорять: «пощади, Господи, народ Твій, не віддай спадщини Твоєї на наругу, щоб не знущалися з нього народи; для чого будуть говорити між народами: де Бог їхній?» | |
|
18
|
|
| І тоді возревнує Господь за землю Свою, і пощадить народ Свій. | |
|
19
|
|
| І відповість Господь, і скаже народу Своєму: ось, Я пошлю вам хліб і вино і єлей, і будете насичуватися ними, і більше не віддам вас на наругу народам. | |
|
20
|
|
| І того, хто прийшов з півночі, віддалю від вас, і вижену в землю безводну і порожню, переднє полчище його — у море східне, а заднє — у море західне, і піде від нього сморід, і підніметься від нього смердота, оскільки він багато наробив зла. | |
|
21
|
|
| Не бійся, земле: радуйся і веселися, бо Господь великий, щоб зробити це. | |
|
22
|
|
| Не бійтеся, тварини, бо пасовища пустелі виростять траву, дерево принесе плід свій, смоковниця і виноградна лоза покажуть свою силу. | |
|
23
|
|
| І ви, діти Сиону, радійте і веселіться у Господі Бозі вашому; бо Він дасть вам дощ за мірою і буде посилати вам дощ, дощ ранній і пізній, як раніше. | |
|
24
|
|
| І наповняться токи хлібом, і переповняться підточилля виноградним соком і єлеєм. | |
|
25
|
|
| І воздам вам за ті роки, коли пожирали сарана, черва, жуки і гусінь велике військо Моє, яке послав Я на вас. | |
|
26
|
|
| І до ситости будете їсти і насичуватися і славити ім’я Господа Бога вашого, Який дивне вчинив з вами, і не осоромиться народ Мій повіки. | |
|
27
|
|
| І пізнаєте, що Я посеред Ізраїля, і Я — Господь Бог ваш, і немає іншого, і Мій народ не осоромиться повіки. | |
|
28
|
|
| І буде після того, виллю від Духа Мого на всяку плоть, і будуть пророкувати сини ваші і дочки ваші; старцям вашим будуть снитися сни, і юнаки ваші будуть бачити видіння. | |
|
29
|
|
| І також на рабів і на рабинь у ті дні виллю від Духа Мого. | |
|
30
|
|
| І покажу знамення на небі і на землі: кров і вогонь і стовпи диму. | |
|
31
|
|
| Сонце перетвориться на темряву і місяць — на кров, перш ніж настане день Господній, великий і страшний. | |
|
32
|
|
| І буде: всякий, хто прикличе ім’я Господнє, спасеться; бо на горі Сионі й у Єрусалимі буде спасіння, як сказав Господь, і в інших, яких прикличе Господь. | |
|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| Бо ось, у ті дні й у той самий час, коли Я поверну полон Іуди і Єрусалима, | |
|
2
|
|
| Я зберу всі народи, і приведу їх у долину Іосафата, і там учиню над ними суд за народ Мій і за спадщину Мою, Ізраїля, який вони розсіяли між народами, і землю Мою розділили. | |
|
3
|
|
| І щодо народу Мого вони кидали жереб, і віддавали отрока за блудницю, і продавали отроковицю за вино, і пили. | |
|
4
|
|
| І що ви Мені, Тире і Сидоне і всі округи филистимські? Чи хочете воздати Мені помсту? чи хочете воздати Мені? Легко і скоро Я поверну помсту вашу на голови ваші, | |
|
5
|
|
| тому що ви взяли срібло Моє і золото Моє, і найкращі коштовності Мої внесли у капища ваші, | |
|
6
|
|
| і синів Іуди і синів Єрусалима продавали синам еллінів, щоб віддалити їх від меж їхніх. | |
|
7
|
|
| Ось, Я підніму їх з того місця, куди ви продали їх, і поверну винагороду вашу на голову вашу. | |
|
8
|
|
| І віддам синів ваших і дочок ваших у руки синів Іуди, і вони продадуть їх савеям, народу віддаленому; так Господь сказав. | |
|
9
|
|
| Проголосіть про це між народами, приготуйтеся до війни, збудіть хоробрих; нехай виступлять, піднімуться всі ратоборці. | |
|
10
|
|
| Перекуйте орала ваші на мечі і серпи ваші на списи; слабкий нехай говорить: «я сильний». | |
|
11
|
|
| Поспішайте і сходьтесь, усі народи навколишні, і зберіться; туди, Господи, веди Твоїх героїв. | |
|
12
|
|
| Нехай встануть народи і спустяться у долину Іосафата; бо там Я воссяду, щоб судити всі народи звідусюди. | |
|
13
|
|
| Пустіть у діло серпи, бо жниво дозріло; йдіть, спустіться, бо точило повне і підточилля переливаються, тому що злість їхня велика. | |
|
14
|
|
| Натовпи, натовпи у долині суду! бо близько день Господній до долини суду! | |
|
15
|
|
| Сонце і місяць потьмаряться і зірки втратять блиск свій. | |
|
16
|
|
| І прогримить Господь із Сиону, і дасть глас Свій з Єрусалима; здригнуться небо і земля; але Господь буде захистом для народу Свого й обороною для синів Ізраїлевих. | |
|
17
|
|
| Тоді пізнаєте, що Я Господь Бог ваш, Який живе на Сионі, на святій горі Моїй; і буде Єрусалим святинею, і не будуть вже іноплемінники проходити через нього. | |
|
18
|
|
| І буде у той день: гори будуть капати вином і пагорби потечуть молоком, і всі русла юдейські наповняться водою, а з дому Господнього вийде джерело, і буде напоювати долину Ситтим. | |
|
19
|
|
| Єгипет зробиться пустелею й Едом буде безлюдним степом — за те, що вони пригноблювали синів Іудиних і проливали невинну кров у землі їхній. | |
|
20
|
|
| А Іуда буде жити вічно і Єрусалим — у роди родів. | |
|
21
|
|
| Я змию кров їхню, яку ще не змив, і Господь буде жити на Сионі. |
