|
Книга пророка Амоса
|
Книга пророка Амоса
|
|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
| Слова Амоса, одного з пастухів фекойських, які він чув у видінні про Ізраїль у дні Озії, царя Юдейського, й у дні Ієровоама, сина Іоасового, царя Ізраїльського, за два роки перед землетрусом. | |
|
2
|
|
| І сказав він: Господь прогримить із Сиону і дасть глас Свій з Єрусалима, і заплачуть хатини пастухів, і засохне вершина Кармила. | |
|
3
|
|
| Так говорить Господь: за три злочини Дамаска і за чотири не пощаджу його, тому що вони молотили Галаад залізними молотилами. | |
|
4
|
|
| І пошлю вогонь на дім Азаїла, і пожере він палаци Венадада. | |
|
5
|
|
| І розіб’ю засуви Дамаска, і знищу жителів долини Авен і того, хто тримає скіпетр, — з дому Еденового, і піде народ арамейський у полон у Кир, — говорить Господь. | |
|
6
|
|
| Так говорить Господь: за три злочини Гази і за чотири не пощаджу її, тому що вони вивели всіх у полон, щоб віддати їх Едому. | |
|
7
|
|
| І пошлю вогонь на стіни Гази, — і пожере палаци її. | |
|
8
|
|
| І знищу жителів Азота і того, хто тримає скіпетр, в Аскалоні, і поверну руку Мою на Екрон, і загине залишок филистимлян, — говорить Господь Бог. | |
|
9
|
|
| Так говорить Господь: за три злочини Тира і за чотири не пощаджу його, тому що вони передали всіх полонених Едому і не згадали братерського союзу. | |
|
10
|
|
| Пошлю вогонь на стіни Тира, і пожере палаци його. | |
|
11
|
|
| Так говорить Господь: за три злочини Едома і за чотири не пощаджу його, тому що він переслідував брата свого мечем, придушив почуття родинне, лютував постійно у гніві своєму і завжди зберігав лють свою. | |
|
12
|
|
| І пошлю вогонь на Феман, і пожере палаци Восора. | |
|
13
|
|
| Так говорить Господь: за три злочини синів Аммонових і за чотири не пощаджу їх, тому що вони розсікали вагітних у Галааді, щоб розширити межі свої. | |
|
14
|
|
| І запалю вогонь на стінах Равви, і пожере палаци її, серед крику в день брані, з вихором у день бурі. | |
|
15
|
|
| І піде цар їхній у полон, він і князі його разом з ним, — говорить Господь. | |
|
Глава 2
|
|
|
1
|
|
| Так говорить Господь: за три злочини Моава і за чотири не пощаджу його, тому що він перепалив кістки царя Едомського на вапно. | |
|
2
|
|
| І пошлю вогонь на Моава, і пожере палаци Кериофа, і загине Моав серед розгрому із шумом, при звуці труби. | |
|
3
|
|
| Знищу суддю із середовища його й умертвлю всіх князів його разом з ним, — говорить Господь. | |
|
4
|
|
| Так говорить Господь: за три злочини Іуди і за чотири не пощаджу його, тому що відкинули закон Господній і постанов Його не зберегли, й ідоли їхні, слідом яких ходили батьки їхні, звабили їх з путі. | |
|
5
|
|
| І пошлю вогонь на Іуду, і пожере палаци Єрусалима. | |
|
6
|
|
| Так говорить Господь: за три злочини Ізраїля і за чотири не пощаджу його, тому що продають правого за срібло і бідного — за пару сандаліїв. | |
|
7
|
|
| Жадають, щоб порох земний був на голові бідних, і путь лагідних перекручують; навіть батько і син ходять до однієї жінки, щоб знеславити святе ім’я Моє. | |
|
8
|
|
| На одежах, узятих у заставу, лежать біля всякого жертовника, і вино, стягнене зі звинувачених, п’ють у домі богів своїх. | |
|
9
|
|
| А Я знищив перед лицем їх Аморрея, якого висота була як висота кедра і який був міцний як дуб; Я знищив плід його вгорі і корені його внизу. | |
|
10
|
|
| Вас же Я вивів із землі Єгипетської і водив вас у пустелі сорок років, щоб вам успадкувати землю Аморрейську. | |
|
11
|
|
| Із синів ваших Я обирав у пророки і з юнаків ваших — у назореї; чи не так це, сини Ізраїля? — говорить Господь. | |
|
12
|
|
| А ви назореїв напували вином і пророкам наказували, говорячи: «не пророкуйте». | |
|
13
|
|
| Ось, Я придавлю вас, як давить колісниця, навантажена снопами, — | |
|
14
|
|
| і в моторного не стане сили бігти, і міцний не втримає міці своєї, і хоробрий не врятує свого життя, | |
|
15
|
|
| ні стрілець з лука не встоїть, ні скороход не втече, ні той, що сидить на коні, не врятує свого життя. | |
|
16
|
|
| І найвідважніший з хоробрих втече нагим у той день, — говорить Господь. | |
|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| Слухайте слово це, яке Господь вирік на вас, сини Ізраїлеві, на все плем’я, яке вивів Я з землі Єгипетської, говорячи: | |
|
2
|
|
| тільки вас визнав Я з усіх племен землі, тому і стягну з вас за всі беззаконня ваші. | |
|
3
|
|
| Чи підуть двоє разом, не змовившись між собою? | |
|
4
|
|
| Чи реве лев у лісі, коли немає перед ним здобичі? чи подає свій голос левеня з лігва свого, коли воно нічого не впіймало? | |
|
5
|
|
| Чи потрапить птах у петлю на землі, коли сильця немає для нього? Чи підніметься з землі петля, коли нічого не потрапило у неї? | |
|
6
|
|
| Чи сурмить у місті труба, — і народ не злякався б? Чи буває у місті біда, яку не Господь попустив би? | |
|
7
|
|
| Бо Господь Бог нічого не робить, не відкривши Своєї таємниці рабам Своїм, пророкам. | |
|
8
|
|
| Лев почав рикати, — хто не здригнеться? Господь Бог сказав, — хто не буде пророкувати? | |
|
9
|
|
| Проголосіть на покрівлях у Азоті і на покрівлях у землі Єгипетській і скажіть: зберіться на горах Самарії і подивіться на велике нечестя у ній і на утиски серед неї. | |
|
10
|
|
| Вони не вміють чинити справедливо, — говорить Господь: насильством і грабіжництвом збирають скарби у палаци свої. | |
|
11
|
|
| Тому так говорить Господь Бог: ось ворог, і притім навколо всієї землі! він знищить могутність твою, і пограбовані будуть палаци твої. | |
|
12
|
|
| Так говорить Господь: як іноді пастух вириває з пащі левиної дві гомілки або частину вуха, так врятовані будуть сини Ізраїлеві, які сидять у Самарії в кутку постелі й у Дамаску на ложі. | |
|
13
|
|
| Слухайте і засвідчіть дому Якова, — говорить Господь Бог, Бог Саваоф. | |
|
14
|
|
| Бо у той день, коли Я стягну з Ізраїля за злочини його, стягну і за жертовники у Вефилі, і відсічені будуть роги вівтаря, і впадуть на землю. | |
|
15
|
|
| Й уражу дім зимовий разом з домом літнім, і зникнуть доми з прикрасами зі слонової кістки, і не стане багатьох домів, — говорить Господь. | |
|
Глава 4
|
|
|
1
|
|
| Слухайте слово це, телиці васанські, які на горі Самарійській, ви, що утискуєте бідних, гнобите убогих, говорите господарям своїм: «подавай, і ми будемо пити!» | |
|
2
|
|
| Клявся Господь Бог святістю Своєю, що ось, прийдуть на вас дні, коли потягнуть вас гаками і решту ваших вудками. | |
|
3
|
|
| І крізь пролами стін вийдете, кожна, як трапиться, і покинете все оздоблення палаців, — говорить Господь. | |
|
4
|
|
| Ідіть у Вефиль — і грішіть, у Галгал — і примножуйте злочини; приносьте жертви ваші кожного ранку, десятини ваші хоч через кожні три дні. | |
|
5
|
|
| Приносьте у жертву подяки квасне, проголошуйте про добровільні приношення ваші і розголошуйте про них, бо це ви любите, сини Ізраїлеві, — говорить Господь Бог. | |
|
6
|
|
| За те і дав Я вам голі зуби в усіх містах ваших і нестачу хліба в усіх селищах ваших; але ви не навернулися до Мене, — говорить Господь. | |
|
7
|
|
| І утримував від вас дощ за три місяці до жнив; проливав дощ на одне місто, а на інше місто не проливав дощу; одна ділянка напоєна була дощем, а інша, не окроплена дощем, засихала. | |
|
8
|
|
| І сходилися два-три міста в одне місто, щоб напитися води, і не могли досхочу напитися; але і тоді ви не навернулися до Мене, — говорить Господь. | |
|
9
|
|
| Я уражав вас іржею і бляклістю хліба; безліч садів ваших і виноградників ваших, і смоковниць ваших, і маслин ваших пожирала гусінь, — і, попри все те, ви не навернулися до Мене, — говорить Господь. | |
|
10
|
|
| Посилав Я на вас моровицю, подібну до єгипетської, вбивав мечем юнаків ваших, відводячи коней у полон, так що сморід від станів ваших піднімався у ніздрі ваші; і, попри все те, ви не навернулися до Мене, — говорить Господь. | |
|
11
|
|
| Робив Я серед вас руйнування, як зруйнував Бог Содом і Гоморру, і ви були вихоплені, як головешка з вогню, — і, попри все те, ви не навернулися до Мене, — говорить Господь. | |
|
12
|
|
| Тому так учиню Я з тобою, Ізраїлю; і коли Я так учиню з тобою, то приготуйся до зустрічі Бога твого, Ізраїлю, | |
|
13
|
|
| бо ось Він, Який утворює гори, і творить вітер, і оголошує людині наміри її, ранкове світло перетворює на морок, і йде вище землі; Господь Бог Саваоф — ім’я Йому. | |
|
Глава 5
|
|
|
1
|
|
| Слухайте це слово, у якому я здійму плач за вами, доме Ізраїлів. | |
|
2
|
|
| Упала, не встає більше діва Ізраїлева! повалена на землі своїй, і нема кому підняти її. | |
|
3
|
|
| Бо так говорить Господь Бог: місто, яке виступало з тисячею, залишиться тільки з сотнею, і хто виступав із сотнею, залишиться з десятком у домі Ізраїля. | |
|
4
|
|
| Бо так говорить Господь дому Ізраїлевому: знайдіть Мене, і будете живі. | |
|
5
|
|
| Не шукайте Вефиля і не ходіть у Галгал, і у Вирсавію не подорожуйте, бо Галгал весь піде у полон і Вефиль перетвориться на ніщо. | |
|
6
|
|
| Знайдіть Господа, і будете живі, щоб Він не ринув на дім Йосифів як вогонь, який пожере його, і нікому буде погасити його у Вефилі. | |
|
7
|
|
| О, ви, що суд перетворюєте на отруту і правду кидаєте на землю! | |
|
8
|
|
| Хто створив семизір’я й Оріон, і перетворює смертну тінь на ясний ранок, а день робить темним, як ніч, закликає води морські і розливає їх по лицю землі? — Господь ім’я Йому! | |
|
9
|
|
| Він зміцнює спустошувача проти сильного, і спустошувач входить в укріплення. | |
|
10
|
|
| А вони ненавидять того, хто викриває біля воріт, і гребують тим, хто говорить правду. | |
|
11
|
|
| Отже, за те, що ви зневажаєте бідного і берете від нього подарунки хлібом, ви побудуєте доми із тесаного каменю, але жити не будете у них; розведете прекрасні виноградники, а вино з них не будете пити. | |
|
12
|
|
| Бо Я знаю, які численні злочини ваші і які тяжкі гріхи ваші: ви вороги правого, берете хабарі й перекручуєте у суді справи бідних. | |
|
13
|
|
| Тому розумний мовчить у цей час, бо цей час злий. | |
|
14
|
|
| Шукайте добра, а не зла, щоб вам залишитися у живих, — і тоді Господь Бог Саваоф буде з вами, як ви говорите. | |
|
15
|
|
| Зненавидьте зло і полюбіть добро, і відновіть біля воріт правосуддя; можливо, Господь Бог Саваоф помилує залишок Йосифів. | |
|
16
|
|
| Тому так говорить Господь Бог Саваоф, Вседержитель: на всіх вулицях буде плач, і на всіх дорогах будуть викликувати: «горе, горе!», і покличуть хлібороба тужити і майстерних у жалібних піснях — плакати, | |
|
17
|
|
| й у всіх виноградниках буде плач, бо Я пройду серед тебе, — говорить Господь. | |
|
18
|
|
| Горе тим, що бажають дня Господнього! для чого вам цей день Господній? він темрява, а не світло, | |
|
19
|
|
| те саме, що якби хто втік від лева, і трапився б йому назустріч ведмідь, або якби прийшов додому й обперся рукою об стіну, і змія вжалила б його. | |
|
20
|
|
| Хіба день Господній не морок, а світло? він темрява, і немає у ньому сяйва. | |
|
21
|
|
| Ненавиджу, відкидаю свята ваші і не сприймаю пахощів від жертв під час урочистих зібрань ваших. | |
|
22
|
|
| Якщо піднесете Мені всепалення і хлібне приношення, Я не прийму їх і не спогляну на подячну жертву із повнотілих тельців ваших. | |
|
23
|
|
| Віддали від Мене шум пісень твоїх, бо звуків гуслів твоїх Я не буду слухати. | |
|
24
|
|
| Нехай, як вода, тече суд, і правда — як сильний потік! | |
|
25
|
|
| Чи приносили ви Мені жертви і хлібні дари у пустелі протягом сорока років, доме Ізраїлів? | |
|
26
|
|
| Ви носили скинію Молохову і зірку бога вашого Ремфана, зображення, які ви зробили для себе. | |
|
27
|
|
| За те Я переселю вас за Дамаск, — говорить Господь; Бог Саваоф — ім’я Йому! | |
|
Глава 6
|
|
|
1
|
|
| Горе безтурботним на Сионі й іменитим провідного народу, що надіються на гору Самарійську, до яких приходить дім Ізраїля! | |
|
2
|
|
| Пройдіть у Калне і подивіться, звідти перейдіть в Емаф великий і спустіться у Геф филистимський: чи не кращі вони за ці царства? чи не ширші межі їхні за межі ваші? | |
|
3
|
|
| Ви, які день біди вважаєте далеким і наближаєте торжество насильства, — | |
|
4
|
|
| ви, які лежите на ложах зі слонової кістки і ніжитеся на постелях ваших, їсте кращих баранів стада і тельців з рясного пасовища, | |
|
5
|
|
| співаєте під звуки гуслів, думаючи, що володієте музичним інструментом, як Давид, | |
|
6
|
|
| п’єте з чаш вино, намащуєтеся найкращими мастями, і не уболіваєте за біду Йосифа! | |
|
7
|
|
| За те нині підуть вони у полон на чолі полонених, і скінчиться радість зніжених. | |
|
8
|
|
| Клянеться Господь Бог Самим Собою, і так говорить Господь Бог Саваоф: гребую зарозумілістю Якова і ненавиджу чертоги його, і віддам місто і все, що наповнює його. | |
|
9
|
|
| І буде: якщо в якому домі залишиться десять чоловік, то помруть і вони, | |
|
10
|
|
| і візьме їх родич їхній або спалювач, щоб винести кістки їхні з дому, і скаже тому, хто знаходиться у домі: чи є ще у тебе хтось? Той відповість: немає нікого. І скаже цей: мовчи! бо не можна згадувати імені Господнього. | |
|
11
|
|
| Бо ось, Господь дасть повеління й уразить великі доми розпадинами, а малі доми — тріщинами. | |
|
12
|
|
| Чи бігають коні по скелі? чи можна розорювати її волами? Ви тим часом суд перетворюєте на отруту і плід правди на гіркоту; | |
|
13
|
|
| ви, що захоплюєтеся нікчемними речами і говорите: «чи не своєю силою ми придбали собі могутність?» | |
|
14
|
|
| Ось Я, — говорить Господь Бог Саваоф, — підніму народ проти вас, доме Ізраїлів, і будуть тіснити вас від входу в Емаф до потоку в пустелі. | |
|
Глава 7
|
|
|
1
|
|
| Таке видіння відкрив мені Господь Бог: ось, Він створив сарану на початку виростання пізньої трави, і це була трава після царської косовиці. | |
|
2
|
|
| І було, коли вона закінчила їсти траву на землі, я сказав: Господи Боже! пощади; як устоїть Яків? він дуже малий. | |
|
3
|
|
| І пошкодував Господь про те; «не буде цього», — сказав Господь. | |
|
4
|
|
| Таке відіння відкрив мені Господь Бог: ось, Господь Бог зробив для суду вогонь, — і він пожер велику безодню, пожер і частину землі. | |
|
5
|
|
| І сказав я: Господи Боже! зупини; як устоїть Яків? він дуже малий. | |
|
6
|
|
| І пошкодував Господь про те; «і цього не буде», — сказав Господь Бог. | |
|
7
|
|
| Таке видіння відкрив Він мені: ось, Господь стояв на прямовисній стіні, і в руці у Нього свинцевий висок. | |
|
8
|
|
| І сказав мені Господь: що ти бачиш, Амосе? Я відповів: висок. І Господь сказав: ось, покладу висок серед народу Мого, Ізраїля; не буду більше прощати йому. | |
|
9
|
|
| І спустошені будуть жертовні висоти Ісаакові, і зруйновані будуть святилища Ізраїлеві, і постану з мечем проти дому Ієровоамового. | |
|
10
|
|
| І послав Амасія, священик вефильський, до Ієровоама, царя Ізраїльського, сказати: Амос чинить збурення проти тебе серед дому Ізраїлевого; земля не може терпіти усіх слів його. | |
|
11
|
|
| Бо так говорить Амос: «від меча помре Ієровоам, а Ізраїль неодмінно відведений буде в полон із землі своєї». | |
|
12
|
|
| І сказав Амасія Амосу: провидцю! піди й відійди у землю Іудину; там їж хліб, і там пророкуй, | |
|
13
|
|
| а у Вефилі більше не пророкуй, бо він святиня царя і дім царський. | |
|
14
|
|
| І відповів Амос і сказав Амасії: я не пророк і не син пророка; я був пастухом і збирав сикомори. | |
|
15
|
|
| Але Господь узяв мене від овець і сказав мені Господь: «іди, пророкуй до народу Мого, Ізраїля». | |
|
16
|
|
| Тепер вислухай слово Господнє. Ти говориш: «не пророкуй на Ізраїля і не промовляй слів на дім Ісааків». | |
|
17
|
|
| За це, ось що говорить Господь: дружина твоя буде збезчещена у місті, сини і дочки твої впадуть від меча, земля твоя буде розділена межевим шнуром, а ти помреш у землі нечистій, і Ізраїль неодмінно виведений буде із землі своєї. | |
|
Глава 8
|
|
|
1
|
|
| Таке відіння відкрив мені Господь Бог: ось кошик зі стиглими плодами. | |
|
2
|
|
| І сказав Він: що ти бачиш, Амосе? Я відповів: кошик зі стиглими плодами. Тоді Господь сказав мені: прийшов кінець народу Моєму, Ізраїлю: не буду більше прощати йому. | |
|
3
|
|
| Пісні чертога у той день обернуться на ридання, — говорить Господь Бог; багато буде трупів, на всякому місці будуть кидати їх мовчки. | |
|
4
|
|
| Вислухайте це ви, що жадаєте поглинути бідних і погубити убогих, — | |
|
5
|
|
| ви, які говорите: «колись мине місяць у повні, щоб нам продавати хліб, і субота, щоб відчинити житниці, зменшити міру, збільшити ціну сикля й обманювати неточними терезами, | |
|
6
|
|
| щоб купувати незаможних за срібло і бідних за пару взуття, а висівки з хліба продавати». | |
|
7
|
|
| Клявся Господь славою Якова: воістину повіки не забуду жодного з діл їхніх! | |
|
8
|
|
| Чи не захитається від цього земля, і чи не заплаче кожен, хто живе на ній? Захвилюється вся вона, як ріка, і буде підніматися й опускатися, як ріка Єгипетська. | |
|
9
|
|
| І буде у той день, — говорить Господь Бог: зроблю захід сонця опівдні і затьмарю землю серед світлого дня. | |
|
10
|
|
| І оберну свята ваші на тужіння й усі пісні ваші на плач, і покладу на всі стегна веретище і плішину на всяку голову; і вчиню у країні плач, як за єдиним сином, і кінець її буде — як гіркий день. | |
|
11
|
|
| Ось настають дні, — говорить Господь Бог, — коли Я пошлю на землю голод, — не голод хліба, не спрагу води, але спрагу слухання слів Господніх. | |
|
12
|
|
| І будуть ходити від моря до моря і блукати від півночі до сходу, шукаючи слова Господнього, і не знайдуть його. | |
|
13
|
|
| У той день будуть сохнути від спраги красиві діви і юнаки, | |
|
14
|
|
| які клянуться гріхом самарійським і говорять: «живий бог твій, Дан! і жива путь у Вирсавію!» — Вони впадуть і вже не встануть. | |
|
Глава 9
|
|
|
1
|
|
| Бачив я Господа, Який стояв над жертовником, і Він сказав: удар у притолоку над воротами, щоб затряслися косяки, і обруш їх на голови всіх їх, решту ж із них Я уражу мечем: не втече з них ніхто, хто біжить, і не спасеться з них ніхто, хто бажає спастися. | |
|
2
|
|
| Хоч би вони зарилися у пекло, і звідти рука Моя візьме їх; хоч би зійшли на небо, і звідти скину їх. | |
|
3
|
|
| І хоч би вони сховалися на вершині Кармила, і там відшукаю і візьму їх; хоч би сховалися від очей Моїх на дні моря, і там накажу морському змієві уразити їх. | |
|
4
|
|
| І якщо підуть у полон попереду ворогів своїх, то повелю мечу і там убити їх. Зверну на них очі Мої на біду їм, а не на благо. | |
|
5
|
|
| Бо Господь Бог Саваоф торкнеться землі, — і вона розтане, і заплачуть усі, що живуть на ній; і підніметься вся вона, як ріка, й опуститься як ріка Єгипетська. | |
|
6
|
|
| Він улаштував горні чертоги Свої на небесах і склепіння Своє утвердив на землі, прикликає води морські, і виливає їх по лицю землі; Господь ім’я Йому. | |
|
7
|
|
| Чи не такі, як сини ефіоплян, і ви для Мене, сини Ізраїлеві? — Говорить Господь. Чи не Я вивів Ізраїля з землі Єгипетської і филистимлян — з Кафтора, й арамлян — з Кира? | |
|
8
|
|
| Ось, очі Господа Бога — на грішне царство, і Я знищу його з лиця землі; але дім Якова не зовсім знищу, — говорить Господь. | |
|
9
|
|
| Бо ось, Я накажу і розсиплю дім Ізраїлів по всіх народах, як розсипають зерна у решеті, і жодне не впаде на землю. | |
|
10
|
|
| Від меча помруть усі грішники з народу Мого, які говорять: «не осягне нас і не прийде до нас ця біда!» | |
|
11
|
|
| У той день Я відновлю скинію Давидову занепалу, закрию тріщини у ній і зруйноване відновлю, і влаштую її, як у дні давні, | |
|
12
|
|
| щоб вони оволоділи залишком Едома й усіма народами, між якими сповіститься ім’я Моє, — говорить Господь, Який творить усе це. | |
|
13
|
|
| Ось, настають дні, — говорить Господь, — коли орач застане ще женця, а той, хто топче виноград, — сівача; і гори будуть виточувати виноградний сік, і всі пагорби потечуть. | |
|
14
|
|
| І поверну з полону народ Мій, Ізраїля, і забудують опустілі міста й оселяться у них, насадять виноградники і будуть пити вино з них, розведуть сади і будуть їсти плоди з них. | |
|
15
|
|
| І оселю їх на землі їхній, і вони не будуть більше вигнанцями з землі своєї, яку Я дав їм, — говорить Господь Бог твій. |
