1
|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| Іуда, раб Ісуса Христа, брат Якова, покликаним, що освячені Богом Отцем і збережені Ісусом Христом: | (Зач. 77) Іу́да, Ісу́са Христа́ раб, брат же Іа́кова, су́щим о Бо́зі отці́ освяще́нним, Ісу́с Христо́м соблюде́нним зва́нним: |
|
2
|
2
|
| милість вам, і мир, і любов нехай примножаться. | ми́лость вам, і мир, і люби́ да умно́житься. |
|
3
|
3
|
| Улюблені! Маючи старання писати вам про загальне спасіння, я визнав за потрібне написати вам‚ благаючи боротися за віру, раз передану святим. | Возлю́бленнії, вся́ко тща́ніє творя́ писа́ти вам о о́бщем спасе́нії ва́шем, ну́жду возимі́х писа́ти вам, моля́ подвиза́тися о преда́нній ві́рі святи́м єди́ною. |
|
4
|
4
|
| Бо укралися деякі люди, що здавна призначені на цей осуд, нечестиві, які благодать Бога нашого обертають на привід до розпусти і відкидають єдиного Владику Бога і Господа нашого Ісуса Христа. | Привнидо́ша бо ні́ції челові́ци, дре́вле предуста́вленнії на сіє́ осужде́ніє, нечести́вії, Бо́га на́шего благода́ть прелага́ющії в скве́рну, і єди́наго Влади́ки Бо́га і Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ отмета́ющіїся. |
|
5
|
5
|
| Я хочу нагадати вам, котрі вже знають про це, що Господь, визволивши народ із землі Єгипетської, потім вигубив тих, що не вірували, | Воспом'яну́ти же вам хощу́, ві́дущим і вам єди́ною сіє́, я́ко Госпо́дь лю́ди от землі́ Єги́петськия спасе́, посліди́ неві́ровавшия погуби́; |
|
6
|
6
|
| і ангелів, які не зберегли своєї гідности, але залишили своє житло, Він зберігає у вічних кайданах, під темрявою на суд великого дня. | а́ггели же не соблю́дшия своєго́ нача́льства, но оста́вльшия своє́ жили́ще, на суд вели́каго дне у́зами ві́чними под мра́ком соблюде́. |
|
7
|
7
|
| Як Содом і Гоморра та навколишні міста, які подібно до них блудодіяли і ходили за іншою плоттю, зазнавши кари вогню вічного, поставлені як приклад, — | Я́коже Содо́ма і Гомо́рра і окре́стнії їх гра́ди, подо́бним їм о́бразом преблуди́вше і ходи́вше вслід пло́ті іни́я, предлежа́ть в показа́ніє, огня́ ві́чнаго суд поде́мше, |
|
8
|
8
|
| так само буде і з цими мрійниками, що оскверняють плоть, зневажають начальство і лихословлять високі власті. | тако́жде у́бо і сі́ї, со́нія ви́дяще, плоть у́бо скверня́ть, госпо́дства же отмета́ються, сла́ви же ху́ляще (не трепе́щуть). |
|
9
|
9
|
| Михаїл же архангел, коли говорив із дияволом, сперечаючись про Мойсеєве тіло, не наважився винести зневажливого суду, але сказав: «Нехай заборонить тобі Господь». | Міхаї́л же арха́нгел, єгда́ со дия́волом разсужда́я [препира́яся] глаго́лаше о Моїсе́йові тілесі́, не смі́яше суда́ навести́ ху́льна, но рече́: да запрети́ть тебі́ Госпо́дь. |
|
10
|
10
|
| А ці лихословлять те, чого не знають; а що‚ як безсловесні тварини, із природи знають, тим розтлівають себе. | Сі́ї же, єли́ка у́бо не ві́дять, ху́лять; єли́ка же по єстеству́, я́ко безслове́сная живо́тная, ві́дять, в сих скверня́ться [растліва́ються]. |
|
11
|
11
|
| Горе їм, бо йдуть дорогою Каїна і спокушаються мздою, як Валаам, і в упертості гинуть, як Корей. | (Зач. 78) Го́ре їм, я́ко в путь Ка́їнов пойдо́ша, і в лесть Вала́амови мзди устреми́шася, і в пререка́нії Корре́йові погибо́ша. |
|
12
|
12
|
| Такі бувають спокусою на ваших вечерях любови; бенкетуючи з вами, без страху відгодовують себе. Це безводні хмари, що носить вітер; осінні дерева безплідні, двічі померлі, викорінені; | Сі́ї суть в любва́х ва́ших скверни́телі, с ва́ми яду́ще, без боя́зні себе́ пасу́ще; о́блаці безво́дні, от вітр преноси́мі; древеса́ єсе́нна, безпло́дна, два́жди уме́рша, іскорене́на; |
|
13
|
13
|
| люті морські хвилі, що піняться соромом своїм; зірки блукаючі, яким зберігається морок темряви навіки. | во́лни свирі́пия мо́ря, воспіня́ющя своя́ стиді́нія; зві́зди пре́лестния, ї́мже мрак тьми во ві́ки блюде́ться. |
|
14
|
14
|
| Про них пророкував і Єнох, сьомий від Адама, кажучи: «Ось іде Господь із тисячами святих ангелів Своїх — | Проро́чествова же і о сих седьми́й от Ада́ма Єно́х, глаго́ля: се при́йдеть Госпо́дь во тьмах святи́х а́нгел Свої́х, |
|
15
|
15
|
| учинити суд над усіма і викрити між ними нечестивих у всіх ділах, які чинило їхнє безчестя, і в усіх жорстоких словах, що говорили на Нього нечестиві грішники». | сотвори́ти суд о всіх і ізобличи́ти всіх нечести́вих о всіх ділі́х нече́стія їх, ї́миже нече́ствоваша, і о всіх же́стоких словесі́х їх, я́же глаго́лаша Нань грі́шници нечести́вії. |
|
16
|
16
|
| Це ті, що ремствують, нічим не задоволені і чинять за своїми похотями нечестиво і беззаконно, уста ж їхні гордовито промовляють; вони улещують особи задля користи. | Сі́ї суть ропотници́, укори́телі, (часть поро́чна,) в по́хотех свої́х ходя́ще нече́стієм і законопреступле́нієм; і уста́ їх глаго́лють прего́рдая; чудя́щеся ли́цям по́льзи ра́ди. |
|
17
|
17
|
| Але ви, улюблені, пам’ятайте проречене апостолами Господа нашого Ісуса Христа. | Ви же, возлю́бленнії, помина́йте глаго́ли преждерече́нния от апо́стол Го́спода на́шего Ісу́са Христа́; |
|
18
|
18
|
| Вони говорили вам, що в останній час з’являться ганьбителі, що діють за своїми нечестивими похотями. | зане́ глаго́лаху вам, я́ко в послі́днєє вре́м'я бу́дуть руга́телі, по свої́х по́хотех ходя́ще і нече́стіїх. |
|
19
|
19
|
| Це люди, котрі відділяють себе від єдности віри, душевні‚ що не мають духа. | Сі́ї суть отділя́юще себе́ (от єди́ности ві́ри, і суть) тіле́сні [душе́вні], ду́ха не іму́ще. |
|
20
|
20
|
| А ви, улюблені, навчаючись найсвятішої віри вашої, молячись Духом Святим, | Ви же, возлю́бленнії, свято́ю ва́шею ві́рою назида́юще себе́, Ду́хом Святи́м моля́щеся, |
|
21
|
21
|
| бережіть себе в любові Божій, чекаючи милости від Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя. | са́мі себе́ в любві́ Бо́жієй соблю́дайте, жду́ще ми́лости Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ в жизнь ві́чную. |
|
22
|
22
|
| І до одних будьте милостиві, з розсудом, | І о́віх у́бо ми́луйте разсужда́юще, |
|
23
|
23
|
| а інших страхом спасайте, вихоплюючи з вогню; викривайте ж зі страхом, ненавидячи навіть одяг, що осквернений плоттю. | о́віх же стра́хом спаса́йте, от огня́ восхища́юще; облича́йте же с боя́знію, ненави́дяще і я́же от пло́ті оскверне́ную ри́зу. |
|
24
|
24
|
| Тому ж, Хто може зберегти вас без гріха і без скверни і поставити перед славою Своєю непорочними в радості, | Могу́щему же сохрани́ти ви без гріха́ і без скве́рни і поста́вити пред сла́вою Своє́ю непоро́чних в ра́дості, |
|
25
|
25
|
| Єдиному Премудрому Богові, Спасителю нашому через Ісуса Христа Господа нашого, слава і велич, сила і влада перед усіма віками, і нині‚ і на всі віки. Амінь. | Єди́ному Прему́рому Бо́гу і Спа́су на́шему, Ісу́сом Христо́м Го́сподем на́шим, сла́ва і вели́чіє, держа́ва і власть, пре́жде всего́ ві́ка, і ни́ні, і во вся ві́ки. Амі́нь. |
1
