Глава 1
|
Глава 1
|
1
|
|
Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, обраний для благовістя Божого, | |
2
|
|
яке Бог раніше обіцяв через пророків Своїх, у Писаннях святих, | |
3
|
|
про Сина Свого, котрий народився від сімені Давидового по плоті | |
4
|
|
і відкрився Сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння з мертвих, — про Ісуса Христа Господа нашого, | |
5
|
|
через Якого ми одержали благодать і апостольство, щоб в ім’я Його підкоряти вірі всі народи, | |
6
|
|
серед яких знаходитесь і ви, покликані Ісусом Христом, — | |
7
|
|
усім, що перебувають у Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. | |
8
|
|
Перш за все дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові. | |
9
|
|
Свідок мені Бог, Якому служу духом моїм у благовістуванні Сина Його, — що безперестанно згадую про вас, | |
10
|
|
завжди благаючи в молитвах моїх‚ щоб воля Божа посприяла коли-небудь прийти мені до вас‚ | |
11
|
|
бо я дуже бажаю побачити вас, щоб дати вам певний духовний дар для вашого утвердження, | |
12
|
|
тобто втішитися з вами спільною вірою, вашою і моєю. | |
13
|
|
Hе хочу, браття, від вас таїти, що я багаторазово намагався прийти до вас‚ та досі зустрічав перешкоди, щоб мати який-небудь плід і у вас, як і в інших народів. | |
14
|
|
Я заборгував еллінам і варварам, мудрецям і неукам. | |
15
|
|
Отже, щодо мене, я готовий благовістити і вам, що знаходитесь у Римі. | |
16
|
|
Бо я не соромлюсь благовістя Христового, тому що воно є сила Божа для спасіння всякому віруючому, спочатку юдею, потім і еллінові. | |
17
|
|
У ньому відкривається правда Божа з віри у віру, як написано: «Праведний вірою живий буде». | |
18
|
|
Бо відкривається гнів Божий з неба на всяке нечестя і неправду людей, які придушують істину неправдою. | |
19
|
|
Бо, що можна знати про Бога, явне для них, тому що Бог явив їм. | |
20
|
|
Бо невидиме Його, вічна сила Його і Божество, від створення світу через розглядання творіння видимі, так що нема їм виправдання. | |
21
|
|
А оскільки вони, пізнавши Бога, не прославили Його як Бога і не подякували, а заметушилися в своїх мудруваннях, і затьмарилося нерозумне їхнє серце; | |
22
|
|
називаючи себе мудрими, збожеволіли | |
23
|
|
і славу нетлінного Бога змінили на подобу образу тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів, — | |
24
|
|
тому й віддав їх Бог у похотях сердець їхніх у нечистоту, щоб вони самі сквернили свої тіла. | |
25
|
|
Вони замінили істину Божу неправдою і поклонялися, і служили тварі замість Творця, Який благословенний повіки, амінь. | |
26
|
|
За це і віддав їх Бог ганебним пристрастям: жінки їхні замінили природне єднання на протиприродне; | |
27
|
|
так само і чоловіки, облишивши природне єднання з жіночою статтю, розпалювалися похіттю своєю один до одного, чоловіки на чоловіках сором чинячи, одержуючи в собі самих належну відплату за свій блуд. | |
28
|
|
А що вони не вважали за потрібне мати Бога в розумі, то Бог віддав їх перекрученому розумові — чинити неподобства, | |
29
|
|
так що вони сповнені всякої неправди, блуду, лукавства, користолюбства, злоби, сповнені заздрости, вбивства, чвар, лестощів, лихих звичаїв, | |
30
|
|
обмовники, наклепники, богоненависники, кривдники, самохвали, гордовиті, винахідливі на зло, непокірні батькам, | |
31
|
|
безрозсудні, непримиренні, нелюбовні, клятвопорушні, немилостиві. | |
32
|
|
Вони знають праведний суд Божий, що хто чинить так, вартий смерти; однак не тільки самі таке роблять, але й тим, що роблять, сприяють. |