|
Глава 2
|
Глаv, в~”
|
|
1
|
1
|
|
У Ноємині був родич з боку чоловіка її, людина дуже знатна, з племені Елимелехового, ім’я йому Вооз.
|
И$ б^њ мђ'жъ ё%жика мђж'ђ ное^м#ми'ню. мђж'ъ же си'ленъ эT рода е^лимеле'хова, и^мя y е^мђ` воѓ%зъ”
|
|
2
|
2
|
|
І сказала Руф моавитянка Ноємині: піду я на поле і буду підбирати колосся за слідами того, у кого знайду благовоління. Вона сказала їй: іди, дочко моя.
|
И$ рече рђџъ моа^ви'тини къ ноеMмини. да и^дђ ё^бо на ни'вђ и^ съберђ кла'сы въслDњствђ'ющи. и^дyњ а%ще ѓ^бря'щђ блгDть преD ѓ^чи'ма чл~ка. рече же е'й” ное^м#ми'нь, и^ди` дщ^и моя`.
|
|
3
|
3
|
|
Вона пішла, і прийшла, і підбирала в полі колосся за женцями. І трапилося, що та частина поля належала Воозу, який із племені Елимелехового.
|
і^ и'де и^ прїиде събира'ти на ни'вњ, въслњдъствђю^щи жа'телеM. и^ въпаде` невњ'дя в# части ни'вы воѓ%зовы и^же бы'сть эT племе'ни е^лимеле'хова”
|
|
4
|
4
|
|
І ось, Вооз прийшов з Вифлеєма і сказав женцям: Господь з вами! Вони сказали йому: нехай благословить тебе Господь!
|
И$ с^е воѓ%зъ прїиде эT виџлеѓ%ма, и^ рече жнђщ'имъ г~ь с ва'ма, и^ рњша е^мђ жнђщїи`, да блsвитъ т^я г~ь”
|
|
5
|
5
|
|
І сказав Вооз слузі своєму, приставленому до женців: чия це молода жінка?
|
И$ рече воѓ%зъ ѓ%трокђ свое^мђ стоа'щемђ за жа'тели, кт^о е^сть ѓ^трокови'ца т^а”
|
|
6
|
6
|
|
Слуга, приставлений до женців, відповів і сказав: ця молода жінка — моавитянка, яка прийшла з Ноєминню з полів моавитських;
|
И$ эTвњща` е^мђ моа'витини еs, пришеDшая с ное^мъми'ною, эT села моа'вля”
|
|
7
|
7
|
|
вона сказала: «буду я підбирати і збирати між снопами за женцями»; і прийшла, і знаходиться тут від самого ранку досі; мало буває вона вдома.
|
И$ речи м^и да съберђ` в# сно'пы` послњ'дђ жнђщ'ихъ. и^ ја%ко прїи'де и^ ста` эT ё%тра и^ до' вера, и^ не почива` на ни'вњ ни ма'ла”
|
|
8
|
8
|
|
І сказав Вооз Руфі: послухай, дочко моя, не ходи підбирати на іншому полі і не переходь звідси, але будь тут з моїми служницями;
|
И$ рече воѓ%зъ къ рђџи, слы'ши д#щи`. не ходи събира'ти на и%нђ, и^ не эTхо'диши эTсю'дђ, н^о здњ` приста'ни къ ѓ^трокови'цамъ мои'мъ”
|
|
9
|
9
|
|
нехай в очах твоїх буде те поле, де вони жнуть, і ходи за ними; ось, я наказав слугам моїм не чіпати тебе; коли захочеш пити, йди до сосудів і пий, звідки черпають слуги мої.
|
И$ ѓ^чи твои` да бђдета` на ни'вњ и^дњже жнђтъ, и^ да хо'диши въ слDњ и^хъ. и^ с^е заповњ'даю ѓ%трокоM мои'мъ не присящи к тебњ`. и^ е^гда` въжада'еши да и^де'ши къ сосђд'омъ. и^ пїеши эTнђ'дђже че'рплюT жа'тели”
|
|
10
|
10
|
|
Вона впала на лице своє і вклонилася до землі і сказала йому: чим здобула я в очах твоїх милість, що ти приймаєш мене, хоча я і чужинка?
|
И$ паде` ѓ^трокови'ца ни'ць, и^ поклони'ся е^мђ до зе'мля рекђщи е^мђ. чт^о бл~го сътворихъ преD ѓ^чи'ма твои'ма да м^я позна`, а%з же е^смь стра'нна”
|
|
11
|
11
|
|
Вооз відповів і сказав їй: мені сказано все, що зробила ти для свекрухи своєї після смерти чоловіка твого, що ти залишила твого батька і твою матір і твою батьківщину і прийшла до народу, якого ти не знала вчора і третього дня;
|
И$ эTвњща воѓ%зъ рече к не'и. възвњщенїемъ възвњсти'ша м^и, и^же сътвори'ла е^си съ све'кровъю свое'ю, по ё^мр~твїи мђж'а твое^го. и^ ка'ко ѓ^стави` эTц~а свое^го и^ мт~рь свою, и^ зе'млю рожде'нїа свое^го. и^ прїиде въ лю'ди и^хже не вњ'да. эT вче'ра и^ ѓ^но'мъ дн~и,
|
|
12
|
12
|
|
нехай воздасть Господь за цю справу твою, і нехай буде тобі повна нагорода від Господа Бога Ізраїлевого, до Якого ти прийшла, щоб заспокоїтися під Його крилами!
|
да въздасть г~ь дњ'лотвое`. и^ бђди м#зда твоа` и^сполнь эT г~а б~а і^и^л~ева. к не'мђже прїиде ё^пова'ти поD крило'ма е^го”
|
|
13
|
13
|
|
Вона сказала: нехай буду я в милості перед очима твоїми, господарю мій! Ти втішив мене і говорив до серця раби твоєї, тим часом як я не варта жодної з рабинь твоїх.
|
Си же рече ѓ^брњтоX блгDть преD ѓ^чима твои'ма гн~е мо'и, ја^ко ё^тњши м^я и^ гл~а въ срDце рабы` твое^я. и^ с^е а%зъ бђ'дђ ја%ко е^ді'на эT рабы'нь твои^хъ”
|
|
14
|
14
|
|
І сказав їй Вооз: час обіду; прийди сюди і їж хліб і вмочуй шматок твій в оцет. І сіла вона біля женців. Він подав їй хліба; вона їла, наїлася, і ще залишилося.
|
И$ рече е'й воѓ%зъ, часъ б^о е^сть ја%сти, приближися ё^бо сњмо да ја^си` хлњбъ мо'и. и^ ѓ^мочи` с^и ё^крђхъ тво'и въ ѓ^цетъ, и^ сяде рђџъ эT стра'ны жа'тель и^ пода` е'й воѓ%зъ пря'жмо. и^ ја%сть и^ насы'тися, и^ ѓ^ста`”
|
|
15
|
15
|
|
І встала, щоб підбирати. Вооз дав наказ слугам своїм, сказавши: нехай підбирає вона і між снопами, і не кривдьте її;
|
И$ въста` събира'ти. и^ заповњ'да воѓ%зъ ѓ%трокоM свои^мъ гл~яй средњ` сноповъ да събира'етъ, и^ не засрами'те е^я`”
|
|
16
|
16
|
|
та й від снопів відкидайте їй і залишайте, нехай вона підбирає [і їсть], і не сваріть її.
|
И$ нося'щи но'ситъ. и^ да'юще дади'те е'й эT скла'деныхъ, и^ не дњ'ите е^я` събира'ти и^ ја%сти, и^ не възбрани'те е'й”
|
|
17
|
17
|
|
Так підбирала вона на полі до вечора і вимолотила зібране, і вийшло близько ефи ячменю.
|
и^ събира` до' вечера на ни'вњ, і^ и^з#млати е^же събра`. и^ бысть събра'нное ја%ко в мњрђ дво'ю спDђ ја^чме'ню”
|
|
18
|
18
|
|
Узявши це, вона пішла в місто, і свекруха її побачила, що вона набрала. І вийняла [Руф з пазухи своєї] і дала їй те, що залишила, наївшись сама.
|
И$ взя` прїиде во' граD. и^ ви'дњ све'кры е^я` е^же събра`. і^ и^зем#ши рђџъ эT на'дръ своиX и^ дасть свекро'ви свое'й. е^же б^њ ѓ^ста'вила, и^ эT нихже насы'тися”
|
|
19
|
19
|
|
І сказала їй свекруха її: де ти збирала сьогодні і де працювала? нехай буде благословенний той, хто прийняв тебе! [Руф] відкрила свекрусі своїй, у кого вона працювала, і сказала: чоловікові тому, у якого я сьогодні працювала, ім’я Вооз.
|
И$ реq к не'и све'кры ея`, гд^њ е^си съби'рала днsь. и^ гдњ` рабо'таше, да бђ'детъ блsвенъ позна'выи т^я. і^ и^сповњда` рђ'џъ свекро'ви свое'й гд^њ бы'сть, и^ рече и%мя мђжђ воѓ%зъ, ё^ негоже быX днsь”
|
|
20
|
20
|
|
І сказала Ноєминь невістці своїй: благословенний він від Господа за те, що не позбавив милости своєї ні живих, ні мертвих! І сказала їй Ноєминь: чоловік цей близький до нас; він з наших родичів.
|
Рече же ное^м#минь снохњ` свое'и. блsвенъ е^сть г~ь ја^ко не ѓ^скђдњ млsти свое^я, съ живы'ми и^ съ ё^мръшими. и^ рече е'й ное^м#ми'нь. ё^жика е^сть намъ мђж'ъ то'й, и^ е^сть эT ё%жикъ на'шихъ”
|
|
21
|
21
|
|
Руф моавитянка сказала [свекрусі своїй]: він навіть сказав мені: будь з моїми служницями, доки не закінчать вони жнива мої.
|
И$ рече рђџъ къ свекро'ви свое'й, и^ мн^њ ё^бо рече къ ѓ^трокови'цамъ моиM приста'ни. до'ндеже сконча'ютъ вс^ю жа'твђ ја%же е^сть мн^њ”
|
|
22
|
22
|
|
І сказала Ноєминь невістці своїй Руфі: добре, дочко моя, що ти будеш ходити зі служницями його, і не будуть ображати тебе на іншому полі.
|
И$ реq ное^м#ми'нь къ рђ'џи снохњ` свое'й, бл~го дщ^и ја%ко ходи'ти и'маши, съ ѓ^трокови'цами е^го. и^ не ѓ^ста'виша тебе` въ чђжDе село`”
|
|
23
|
23
|
|
Так була вона зі служницями Воозовими і підбирала [колосся], доки не скінчилися жнива ячменю і жнива пшениці, і жила у свекрухи своєї.
|
И$ приста` рђџъ ѓ^трокови'цаM воѓ%зовымъ. събира'юще кла'сы до'ндеже сконча'ся жа'тва ја%чме'ня и^ пшени'цњ и^ сњде съ свекро'вїю свое'ю”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.