Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія (Київський ізвод) - Книга Премудрости Ісуса, сина Сирахового*

Українською (п. Філарета) Церковнослов'янською Київський ізвод

Книга Премудрости Ісуса, сина Сирахового*	Книга Премудрости Ісуса, сина Сирахового*
* Перекладена з грецької.	* Перекладена з грецької.
Глава 1	Глава 1

0
Передмова^* Багато що і велике дане нам через закон, пророків та інших письменників, які йшли за ними, за що слід прославляти народ ізраїльський за освіченість і мудрість; і не тільки ті, що самі вивчають, повинні ставати розумними, але і ті, що знаходяться поза [Палестиною] і старанно займаються [писанням], можуть приносити користь словом і писанням. Тому дід мій Ісус, більше за інших займаючись вивченням закону, пророків та інших отцівських книг і набувши достатніх у них навичок, зважився і сам написати дещо, що відноситься до освіти і мудрости, щоб любителі навчання, вникаючи і у цю [книгу], ще більше досягали успіхів у житті за законом. Отже, прошу вас, читайте [цю книгу] прихильно й уважно і майте поблажливість до того, що в деяких місцях ми, можливо, погрішили, трудячись над перекладом: бо неоднаковий зміст має те, що читається по-єврейськи, коли перекладене буде на іншу мову, — і не тільки ця [книга], але навіть закон, пророцтва та інші книги мають чималу різницю у змісті, якщо читати їх у оригіналі. Прибувши у Єгипет у тридцять восьмому році при царі Евергеті [Птоломеї] і пробувши там, я знайшов чималу різницю в освіті [між палестинськими і єгипетськими євреями], і визнав за вкрай необхідне і самому прикласти старанність до того, щоб перекласти цю книгу. Багато безсонної праці і знань поклав я у цей час, щоб довести книгу до кінця і зробити її доступною і тим, які, знаходячись на чужині, бажають учитися і пристосовують свої звичаї до того, щоб жити за законом.
1
Усяка премудрість — від Господа і з Ним перебуває повік.
2
Пісок морів і краплі дощу і дні вічности хто обчислить?
3
Висоту неба і широту землі, і безодню і премудрість хто дослідить?
4
Перш за все з’явилася Премудрість, і розуміння мудрости — від віку.
5
Джерело премудрости — слово Бога Всевишнього, і хід її — вічні заповіді.
6
Кому відкритий корінь премудрости? і хто пізнав мистецтво її?
7
Один є премудрий, дуже страшний, Який сидить на престолі Своєму, Господь.
8
Він породив її і бачив і виміряв її
9
і вилив її на всі діла Свої
10
і на всяку плоть за даром Своїм, і особливо наділив нею тих, хто любить Його.
11
Страх Господній — слава і честь, і веселість і вінець радости.
12
Страх Господній насолодить серце і дасть веселість і радість і довголіття.
13
Тому, хто боїться Господа, благо буде наостанок, і в день смерти своєї він одержить благословення. Страх Господній — дар від Господа і поставляє на стежках любови.
14
Любов до Господа — славна премудрість, і до кого благоволить Він, розділяє її за Своїм розсудом.
15
Початок премудрости — боятися Бога, і з вірними вона утвориться разом в утробі. Серед людей вона утвердила собі вічну основу і сімені їхньому ввіриться.
16
Повнота премудрости — боятися Господа; вона напуває їх від плодів своїх:
17
весь дім їх вона наповнить усім, чого бажають, і комори їх — плодами своїми.
18
Вінець премудрости — страх Господній, який вирощує мир і неушкоджене здоров’я; але те й інше — дари Бога, Який поширює славу тих, хто любить Його.
19
Він бачив її і виміряв, пролив, як дощ, відання і розумне знання і підніс славу тих, що володіють нею.
20
Корінь премудрости — боятися Господа, а гілки її — довголіття.
21
Страх Господній відганяє гріхи; хто ж не має страху, той не може виправдатися.
22
Не може бути виправданий несправедливий гнів, бо сам рух гніву є падіння для людини.
23
Терплячий до часу утримається і потім винагороджується веселістю.
24
До часу він приховає слова свої, і вуста вірних розкажуть про розсудливість його.
25
У скарбницях премудрости — притчі розуму, грішникові ж страх Господній ненависний.
26
Якщо бажаєш премудрости, дотримуйся заповіді, і Господь подасть її тобі,
27
бо премудрість і знання є страх перед Господом, і благоугодження Йому — віра і лагідність.
28
Не будь недовірливим до страху перед Господом і не приступай до Нього з роздвоєним серцем.
29
Не лицемір перед вустами інших і будь уважний до вуст твоїх.
30
Не піднось себе, щоб не впасти і не накликати нечестя на душу твою, бо Господь відкриє таємниці твої й принизить тебе серед зібрання за те, що ти не приступив щиро до страху Господнього, і серце твоє повне лукавства.
Глава 2

1
Сину мій! якщо ти приступаєш служити Господу Богу, то приготуй душу твою до спокуси:
2
управ серце твоє і будь твердим, і не знічуйся під час відвідування;
3
приліпися до Нього і не відступай, щоб звеличитися тобі наостанок.
4
Усе, що станеться з тобою, приймай охоче, і в мінливостях твого приниження будь довготерплячим,
5
бо золото випробовується у вогні, а люди, угодні Богу, у горнилі приниження.
6
Віруй Йому, і Він захистить тебе; управ путі твої і надійся на Нього.
7
Ті, хто боїться Господа! очікуйте милости Його і не ухиляйтеся від Нього, щоб не упасти.
8
Хто боїться Господа! віруйте Йому, і не загине нагорода ваша.
9
Ті, хто боїться Господа! сподівайтеся на благе, на радість вічну і милості.
10
Гляньте на давні роди і подивіться: хто вірив Господу — і був посоромлений? або хто перебував у страху Його — і був залишений? або хто волав до Нього, і Він знехтував його?
11
Бо Господь співстраждальний і милостивий і прощає гріхи, і спасає під час скорботи.
12
Горе серцям боязким і рукам ослабленим і грішникові, який ходить по двох стежках!
13
Горе серцю розслабленому! бо воно не вірує, і за те не буде захищене.
14
Горе вам, що втратили терпіння! що ви будете робити, коли Господь відвідає?
15
Ті, хто боїться Господа, не будуть недовірливі до слів Його, і ті, що люблять Його, збережуть путі Його.
16
Ті, хто боїться Господа, будуть шукати благовоління Його, і ті, що люблять Його, наситяться законом.
17
Ті, хто боїться Господа, підготують серця свої й смирять перед Ним душі свої, говорячи:
18
упадемо у руки Господа, а не у руки людей; бо яка велич Його, така і милість Його.
Глава 3

1
Діти, послухайте мене, батька, і чиніть так, щоб вам спастися,
2
бо Господь підняв батька над дітьми й утвердив суд матері над синами.
3
Хто шанує батька, той очиститься від гріхів,
4
і хто поважає матір свою — як той, хто знаходить скарб.
5
Хто поважає батька, той буде мати радість від дітей своїх і у день молитви своєї буде почутий.
6
Хто поважає батька, буде довгоденствувати, і слухняний Господу заспокоїть матір свою.
7
Хто боїться Господа, той вшанує батька і, як владикам, послужить тим, що народили його.
8
Ділом і словом шануй батька твого і матір, щоб прийшло на тебе благословення від них,
9
бо благословення батька утверджує доми дітей, а клятва матері руйнує дощенту.
10
Не шукай слави у нечесті батька твого, бо не слава тобі нечестя батька.
11
Слава людини — від чести батька її, і ганьба дітям — мати у неславі.
12
Сину! прийми батька твого в старості його і не засмучуй його в житті його.
13
Хоча б він і збіднів розумом, май поблажливість і не нехтуй його у повноті сили твоєї,
14
бо милосердя до батька не забуте; незважаючи на гріхи твої, добробут твій примножиться.
15
У день скорботи твоєї згадається про тебе: як лід від теплоти, розв’яжуться гріхи твої.
16
Хто залишає батька, той — те саме, що богохульник, і проклятий від Господа той, хто дратує матір свою.
17
Сину мій! веди діла твої з лагідністю, і буде любити тебе богоугодна людина.
18
Скільки ти великий, стільки смиряйся, і знайдеш благодать у Господа.
19
Багато високих і славних, але таємниці відкриваються смиренним,
20
бо велика могутність Господа, і Він смиренними прославляється.
21
Понад міру важкого для себе не шукай, і що понад сили твої, того не випробовуй.
22
Що заповідано тобі, про те розмірковуй; бо не потрібно тобі те, що приховано.
23
При багатьох заняттях твоїх, про зайве не піклуйся: тобі відкрито дуже багато з людського знання;
24
тому що багатьох ввели в оману їх припущення, і лукаві мрії похитнули розум їх.
25
Хто любить небезпеку, той впаде у неї;
26
вперте серце напослідок потерпить зло:
27
вперте серце буде обтяжене скорботами, і грішник прикладе гріхи до гріхів.
28
Випробування не служать лікуванням для гордого, тому що зла рослина укорінилася у ньому.
29
Серце розумного обміркує притчу, й уважне вухо є бажання мудрого.
30
Вода погасить полум’я вогню, і милостиня очистить гріхи.
31
Хто відплачує за благодіяння, той помишляє про майбутнє і під час падіння знайде опору.
Глава 4

1
Сину мій! не відмовляй у їжі убогому і не стомлюй чеканням очей нужденних;
2
не засмути душі голодної і не завдавай жалю людині в її убогості;
3
не бентеж серця уже засмученого і не відкладай подавати нужденному;
4
не відмовляй пригнобленому, що благає про допомогу, і не відвертай лиця твого від убогого;
5
не відвертай очей від того, хто благає, і не давай людині приводу проклинати тебе;
6
бо коли він у тузі душі своєї буде проклинати тебе, Той, Хто створив його, почує моління його.
7
У зібранні намагайся бути приємним і перед вищим нахиляй твою голову;
8
прихиляй вухо твоє до убогого і відповідай йому ласкаво, з лагідністю;
9
рятуй скривдженого від руки того, хто ображає, і не будь легкодухим, коли судиш;
10
сиротам будь як батько і матері їх — замість чоловіка:
11
і будеш як син Вишнього, і Він полюбить тебе більше, ніж мати твоя.
12
Премудрість підносить синів своїх і підтримує тих, хто шукає її:
13
хто любить її, любить життя, і ті, що шукають її з раннього ранку, сповняться радости:
14
хто володіє нею, той успадкує славу, і, куди б не пішов, Господь благословить його;
15
ті, що служать їй, служать Святому, і тих, хто любить її, любить Господь;
16
хто слухняний їй, той буде судити народи, і хто прислуховується до неї, буде жити надійно;
17
хто ввіриться їй, той успадкує її, і нащадки його будуть володіти нею:
18
бо спочатку вона піде з ним путями звивистими, наведе на нього страх і боязнь
19
і буде мучити його своїм водінням, доки не упевниться у душі його і не випробує його своїми уставами;
20
але потім вона вийде до нього на прямій путі й обрадує його
21
і відкриє йому таємниці свої.
22
Якщо він зійде з путі, вона залишає його і віддає його у руки падіння його.
23
Спостерігай час і бережи себе від зла —
24
і не посоромишся за душу твою:
25
є сором, що веде до гріха, і є сором — слава і благодать.
26
Не будь упереджений проти душі твоєї і не соромся на шкоду тобі.
27
Не утримуй слова, коли воно може допомогти:
28
бо у слові пізнається мудрість, і у мові язика — знання.
29
Не супереч істині й соромся твого неуцтва.
30
Не соромся сповідувати гріхи твої і не стримуй плину ріки.
31
Не підкоряйся людині нерозумній, і не дивися на сильного.
32
Подвизайся за істину до смерти, і Господь Бог поборе за тебе.
33
Не будь швидким на язик твій, і лінивим та недбалим у ділах твоїх.
34
Не будь, як лев, у домі твоєму і підозрілим до домашніх твоїх.
35
Нехай не буде рука твоя розпростертою до прийняття і стисненою при віддачі.
Глава 5

1
Не покладайся на майно твоє і не говори: «вистачить на життя моє».
2
Не йди за потягом душі твоєї і кріпости твоєї, щоб ходити у похотях серця твого,
3
і не говори: «хто владний у ділах моїх?», бо Господь неодмінно помститься за зухвалість твою.
4
Не говори: «я грішив, і що мені було?», бо Господь довготерпеливий.
5
При думці про умилостивлення не будь безстрашний, щоб додавати гріх до гріхів
6
і не говори: «милосердя Його велике, Він простить безліч гріхів моїх»;
7
бо милосердя і гнів у Нього, і на грішниках перебуває лють Його.
8
Не барися звернутися до Господа, і не відкладай із дня на день:
9
бо раптово найде гнів Господа, і ти загинеш під час помсти.
10
Не покладайся на майно неправедне, бо воно не принесе тобі користи у день відвідування.
11
Не вій при всякому вітрі і не ходи всякою стежкою: такий — двоязичний грішник.
12
Будь твердий у твоєму переконанні, й одне нехай буде твоє слово.
13
Будь швидкий до слухання, й обдумано давай відповідь.
14
Якщо маєш знання, то відповідай ближньому, а якщо ні, то рука твоя нехай буде на вустах твоїх.
15
У словах — слава і нечестя, і язик людини буває падінням її.
16
Не набудь слави обмовника, і не будь підступним язиком твоїм:
17
бо на злодії — сором, і на двоязичному — зле осудження.
18
Не будь нерозумним ні у великому, ні у малому.
Глава 6

1
І не ставай ворогом з друга, бо погане ім’я одержує у частку сором і ганьбу; так — і грішник двоязичний.
2
Не піднось себе у помислах душі твоєї, щоб душа твоя не була розтерзана, як віл:
3
листя твоє ти знищиш і плоди твої погубиш, і залишишся, як сухе дерево.
4
Душа лукава погубить свого власника і зробить його посміховиськом ворогів.
5
Солодкі вуста примножать друзів, і добромовний язик примножить приязнь.
6
Тих, хто живе з тобою у мирі, нехай буде багато, а радником твоїм — один з тисячі.
7
Якщо хочеш придбати друга, набувай його після випробування і не скоро довіряйся йому.
8
Буває друг у потрібний для нього час, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї;
9
і буває друг, який перетворюється на ворога і відкриє сварку на ганьбу твою.
10
Буває другом учасник у трапезі, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї.
11
У маєтку твоєму він буде як ти, і зухвало буде поводитися з домашніми твоїми;
12
але якщо ти будеш принижений, він буде проти тебе і сховається від лиця твого.
13
Віддаляйся від ворогів твоїх і будь обачний з друзями твоїми.
14
Вірний друг — міцний захист: хто знайшов його, знайшов скарб.
15
Вірному другові немає ціни, і немає міри доброті його.
16
Вірний друг — лікування для життя, і ті, що бояться Господа, знайдуть його.
17
Хто боїться Господа, направляє дружбу свою так, що, який він сам, таким стає і друг його.
18
Сину мій! від юности твоєї віддайся навчанню, і до сивини твоєї знайдеш мудрість.
19
Приступай до неї як той, що оре і сіє, й очікуй добрих плодів її:
20
бо недовгий час потрудишся в обробленні її, і скоро будеш їсти плоди її.
21
Для невігласів вона дуже сувора, і нерозумний не залишиться з нею:
22
вона буде на ньому як важкий камінь випробування, і він не забариться скинути її.
23
Премудрість відповідає імені своєму, і небагатьом відкривається.
24
Послухай, сину мій, і прийми думку мою, і не відкинь поради моєї.
25
Наклади на ноги твої пута її і на шию твою ланцюг її.
26
Підстав їй плече твоє, і носи її і не тяготися кайданами її.
27
Наблизься до неї всією душею твоєю, і всією силою твоєю дотримуйся шляхів її.
28
Досліджуй і шукай, і вона буде пізнана тобою і, зробившись володарем її, не залишай її;
29
бо нарешті ти знайдеш у ній заспокоєння, і вона обернеться на радість тобі.
30
Пута її будуть тобі міцним захистом, і ланцюги її — славним одягом;
31
бо на ній прикраса золота, і пута її — гіацинтові нитки.
32
Як у одежу слави, ти облачишся в неї і покладеш її на себе як вінець радости.
33
Сину мій! якщо ти побажаєш її, то навчишся, і якщо віддасися їй душею твоєю, то будеш до всього здатний.
34
Якщо з любов’ю будеш слухати її, то зрозумієш її, і якщо прихилиш вухо твоє, то будеш мудрий.
35
Бувай у зібранні старців, і хто мудрий, приліпися до того; люби слухати всяку священну повість, і притчі розумні нехай не вислизають від тебе.
36
Якщо побачиш розумного, ходи до нього з раннього ранку, і нехай нога твоя стирає пороги дверей його.
37
Розмірковуй над повеліннями Господа і завжди повчайся у заповідях Його: Він укріпить твоє серце, і бажання премудрости дасться тобі.
Глава 7

1
Не роби зла, і тебе не осягне зло;
2
віддаляйся від неправди, і вона ухилиться від тебе.
3
Сину мій! не сій на борознах неправди, і не будеш у сім разів більше пожинати з них.
4
Не проси у Господа влади, й у царя — почесного місця.
5
Не виправдовуй себе перед Господом, і не мудруй перед царем.
6
Не домагайся стати суддею, щоб не виявитися тобі неспроможним сокрушити неправду, щоб не убоятися коли-небудь лиця сильного і не покласти тіні на правоту твою.
7
Не гріши проти міської громади, і не опускай себе перед народом.
8
Не додавай гріха до гріха, бо і за один не залишишся непокараним.
9
Не говори: «Він спогляне на безліч дарів моїх, і, коли я принесу їх Богу Вишньому, Він прийме».
10
Не будь слабкодухим у молитві твоїй і не нехтуй подавати милостиню.
11
Не насміхайся над людиною, яка знаходиться у тузі душевній її; бо є Той, Хто смиряє і підносить.
12
Не вигадуй неправди на брата твого, і не роби того самого проти друга.
13
Не бажай говорити яку б то не було неправду; бо повторення її не послужить до блага.
14
Перед зібранням старших не будь багатослівним, і не повторюй слова у проханні твоєму.
15
Не відвертайся від важкої роботи і від землеробства, яке встановлене від Вишнього.
16
Не приєднуйся до безлічі грішників.
17
Глибоко смири душу твою.
18
Пам’ятай, що гнів не забариться,
19
що покарання нечестивому — вогонь і черва.
20
Не міняй друга на скарб, і брата єдинокровного — на золото офирське.
21
Не залишай розумної і доброї дружини, бо достоїнство її коштовніше за золото.
22
Не кривдь раба, який трудиться старанно, ні найманця, відданого тобі душею.
23
Розумного раба нехай любить душа твоя, і не відмов йому у свободі.
24
Є у тебе худоба? спостерігай за нею, і якщо вона корисна тобі, нехай залишається у тебе.
25
Є у тебе сини? навчай їх, і з юности нагинай шию їх.
26
Є у тебе дочки? май піклування про тіло їх, і не показуй їм веселого лиця твого.
27
Видай дочку заміж, і зробиш велику справу, і подаруй її чоловіку розумному.
28
Є у тебе дружина до душі? не відганяй її.
29
Усім серцем шануй батька твого і не забувай породильних болістей матері твоєї.
30
Пам’ятай, що ти народжений від них: і що можеш ти віддати їм, як вони тобі?
31
Усією душею твоєю благоговій перед Господом і поважай священиків Його.
32
Усією силою люби Творця твого, і не залишай служителів Його.
33
Бійся Господа, і шануй священика, і давай йому частину, як заповідано тобі:
34
початки, і за гріх, і пожертву пліч, і жертву освячення, і початки святих.
35
І до бідного простягай руку твою, щоб благословення твоє було довершене.
36
Милість даяння нехай буде до всякого, хто живе, але і померлого не позбавляй милости.
37
Не віддаляйся від тих, що плачуть, і з тими, хто сумує, сумуй.
38
Не лінуйся відвідувати хворого, бо за це ти будеш улюбленим.
39
У всіх ділах твоїх пам’ятай про кінець твій, і повік не згрішиш.
Глава 8

1
Не сварися з людиною сильною, щоб коли-небудь не впасти в її руки.
2
Не заводь тяжби з людиною багатою, щоб вона не мала переваги над тобою;
3
бо золото багатьох погубило, і схиляло серця царів.
4
Не сперечайся з людиною, зухвалою на язик, і не підкладай дров у вогонь її.
5
Не жартуй з невігласом, щоб не піддалися нечестю твої предки.
6
Не докоряй людині, яка навертається від гріха: пам’ятай, що усі ми знаходимося під єпитиміями.
7
Не зневажай людини у старості її, бо і ми старіємо.
8
Не радій смерті людини, хоч би вона була найбільш ворожою тобі: пам’ятай, що усі ми помремо.
9
Не нехтуй повістю мудрих і вправляйся у притчах їх;
10
бо від них навчишся віданню і — як служити сильним.
11
Не віддаляйся від повісти старців, бо і вони навчилися від батьків своїх,
12
і ти навчишся від них розважливости і — яку у випадку потреби дати відповідь.
13
Не розпалюй вугілля грішника, щоб не згоріти від полум’я вогню його,
14
і не повставай проти нахаби, щоб він не засів засідкою у вустах твоїх.
15
Не давай у борг людині, яка сильніша за тебе; а якщо даси, то вважай, що ти втратив.
16
Не заручайся понад силу твою; а якщо заручишся, піклуйся, як зобов’язаний заплатити.
17
Не судися із суддею, тому що його будуть судити за його пошаною.
18
З відважним не вирушай у путь, щоб він не був тобі за тягар; бо він буде робити за своєю сваволею, і ти можеш загинути від його нерозсудливости.
19
Не заводь сварки із запальним і не йди з ним через пустелю; тому що кров — як ніщо в очах його, і де немає допомоги, він уразить тебе.
20
Не радься з дурним, бо він не може промовчати про справу.
21
При чужому не роби таємного, бо не знаєш, що він зробить.
22
Не відкривай усякій людині твого серця, щоб вона по-лихому не віддячила тобі.
Глава 9

1
Не будь ревнивий до дружини серця твого, і не подавай їй поганого уроку проти тебе самого.
2
Не віддавай дружині душі твоєї, щоб вона не повстала проти влади твоєї.
3
Не виходь назустріч розпусній жінці, щоб як-небудь не потрапити у тенета її.
4
Не залишайся довго зі співачкою, щоб не зачаруватися тобі мистецтвом її.
5
Не задивляйся на дівчину, щоб не спокуситися привабливістю її.
6
Не віддавай душі твоєї блудницям, щоб не погубити спадщини твоєї.
7
Не дивися на всі боки на вулицях міста і не броди по порожніх місцях його.
8
Відвертай око твоє від жінки благовидої і не задивляйся на чужу красу:
9
багато хто збився зі шляху через красу жіночу; від неї, як вогонь, загоряється любов.
10
Зовсім не сиди з жінкою заміжньою і не залишайся з нею на бенкеті за вином,
11
щоб не схилилася до неї душа твоя, і щоб ти не зламався духом на погибель.
12
Не залишай старого друга, бо новий не може зрівнятися з ним;
13
друг новий — те саме, що вино нове: коли воно зробиться старим, із задоволенням будеш пити його.
14
Не заздри славі грішника, бо не знаєш, який буде кінець його.
15
Не схвалюй того, що схвалюють нечестиві: пам’ятай, що вони до самого пекла не виправляться.
16
Тримай себе далі від чоловіка, який має владу умертвляти, і ти не будеш бентежитися страхом смерти;
17
а якщо зближуєшся з ним, не помилися, щоб він не позбавив тебе життя:
18
знай, що ти посеред сітей ідеш і по зубцях міських стін проходиш.
19
За силою твоєю узнавай ближніх і радься з мудрими.
20
Розмірковування твоє нехай буде з розумними, і всяка бесіда твоя — у законі Вишнього.
21
Нехай вечеряють з тобою мужі праведні, і слава твоя нехай буде у страху Господньому.
22
Вироби хваляться за рукою художника, а правитель народу вважається мудрим за словами його.
23
Бояться в місті зухвалого на язик, і ненавидять необачного у словах.
Глава 10

1
Мудрий правитель навчить народ свій, і правління розумного буде благоупорядковане.
2
Який правитель народу, такі і службовці при ньому; і який начальник над містом, такі й усі, що живуть у ньому.
3
Цар ненавчений погубить народ свій, а при розсудливості сильних облаштується місто.
4
У руках Господа влада над землею, і людину потрібну Він вчасно воздвигне на ній.
5
У руці Господа благоуспішність людини, і на лиці книжника Він закарбує славу Свою.
6
Не гнівайся за всяку образу на ближнього, і нікого не ображай ділом.
7
Гордість ненависна і Господу і людям, і злочинна проти обох.
8
Володарювання переходить від народу до народу через несправедливість, образи і користолюбство.
9
Чого гордиться земля і попіл?
10
І за життя вивергаються нутрощі його.
11
Тривалу хворобу лікар нехтує:
12
і ось, нині цар, а завтра помирає.
13
Коли ж людина помре, то спадщиною її стають плазуни, звірі і черва.
14
Початок гордости — віддалення людини від Господа і відступ серця його від Творця його;
15
бо початок гріха — гордість, і хто опанований нею, вивергає мерзоти;
16
і за це Господь посилає на нього страшні покарання й остаточно скидає його.
17
Господь руйнує престоли володарів і посаджує лагідних на місце їх.
18
Господь вириває з корінням народи і насаджує, замість них, смиренних.
19
Господь спустошує країни народів і руйнує їх до основ землі.
20
Він висушує їх, і губить людей і знищує із землі пам’ять їх.
21
Гордість не створена для людей, ні лють гніву — для народжених жінками.
22
Сім’я шановане яке? — Сім’я людське. Сім’я шановане яке? — Ті, що бояться Господа.
23
Сім’я безчесне яке? — Сім’я людське. Сім’я безчесне яке? — Ті, що переступають заповіді.
24
Старший між братами — у повазі у них, так і ті, що бояться Господа, — в очах Його.
25
Чи багатий хто і славний, чи бідний, похвала їх — страх Господній.
26
Несправедливо — нечестити розумного бідного, і не слід прославляти чоловіка грішного.
27
Шановані вельможа, суддя і володар, але немає з них більшого за того, хто боїться Господа.
28
Рабові мудрому будуть служити вільні, і розумна людина, будучи наставлювана ним, не буде нарікати.
29
Не мудруй багато, щоб робити справу твою, і не хвалися у час нестатку.
30
Краще той, хто трудиться і має в усьому статок, ніж той, хто без діла ходить і хвалиться, але має потребу у хлібі.
31
Сину мій! лагідністю прославляй душу твою і віддавай їй шану за її достоїнством.
32
Хто буде виправдовувати того, хто грішить проти душі своєї? І хто буде хвалити того, хто ганьбить життя своє?
33
Бідного шанують за знання його, а багатого — за його багатство:
34
шанований же у бідності наскільки більше буде шанований у багатстві? А безславний у багатстві наскільки буде безславніший у бідності?
Глава 11

1
Мудрість смиренного піднесе голову його і посадить його серед вельмож.
2
Не хвали людину за красу її, і не май відрази до людини за зовнішність її.
3
Мала бджола між тими, що літають, але плід її — найкращий із солодощів.
4
Не хвалися пишністю одягу і не величайся у день слави: бо дивні діла Господа, і таємні діла Його між людьми.
5
Багато хто з володарів сидів на землі, той же, про кого не думали, носив вінець.
6
Багато хто із сильних піддався крайньому нечестю, і славні віддані були у руки інших.
7
Перше, ніж дослідиш, не осуджуй; довідайся раніше, і тоді дорікай.
8
Перше, ніж вислухаєш, не відповідай, і серед розмови не перебивай.
9
Не сперечайся про справу, для тебе непотрібну, і не сиди на суді грішників.
10
Сину мій! не берися за безліч справ: при безлічі справ не залишишся без провини. І якщо будеш гнатися за ними, не досягнеш, і, тікаючи, не втечеш.
11
Хтось трудиться, напружує сили, поспішає, і тим більше відстає.
12
Інший млявий, потребує допомоги, слабкосилий і багатіє убогістю;
13
але очі Господа звернені на нього на благо йому, і Він підняв його від приниження його і підніс голову його, і багато хто дивувався, дивлячись на нього.
14
Добре і зле, життя і смерть, бідність і багатство — від Господа.
15
Даяння Господа надано благочестивим, і благовоління Його буде благоуспішним для них повік.
16
Хтось робиться багатим від обачливости й ощадливости своєї, і це частина нагороди його,
17
коли він скаже: «я знайшов спокій і тепер насолоджуюся моїми благами».
18
І не знає він, скільки мине часу до того, коли він залишить їх іншим і помре.
19
Твердо стій у завіті твоєму і перебувай у ньому і постарій у справі твоїй.
20
Не дивуйся ділам грішника, віруй Господу, і перебувай у труді твоєму:
21
бо легко в очах Господа — швидко і раптово збагатити бідного.
22
Благословення Господа — нагорода благочестивого, і невдовзі процвітає він благословенням Його.
23
Не говори: «що мені ще потрібно? і які віднині можу мати ще блага?»
24
Не говори: «достатньо у мене, і яке віднині можу я потерпіти зло?»
25
У дні щастя буває забуття про нещастя, й у дні нещастя не згадається про щастя.
26
Легко для Господа — у день смерти воздати людині за ділами її.
27
Хвилинне страждання спричиняє забуття утіх, і під час кончини людини відкриваються діла її.
28
Раніше смерти не називай нікого блаженним; людина пізнається у дітях своїх.
29
Не всяку людину вводь у дім твій, бо багато замірів у підступного.
30
Як мисливський птах у пастці, таке серце гордовитого: він, як вивідувач, підглядає падіння;
31
перетворюючи добро на зло, він будує підступи і на людей обраних кладе пляму.
32
Від іскри вогню примножуються вуглини, і людина грішна будує підступи на кров.
33
Остерігайся лиходія, — бо він будує зло, — щоб він коли-небудь не поклав на тобі плями повік.
34
Осели у домі твоєму чужого, і він розладнає тебе смутами і зробить тебе чужим для твоїх.
Глава 12

1
Якщо ти робиш добро, знай, кому робиш, і буде подяка за твої благодіяння.
2
Роби добро благочестивому, й одержиш нагороду, і якщо не від нього, то від Всевишнього.
3
Немає добра для того, хто постійно займається злом і хто не подає милостині.
4
Давай благочестивому, і не допомагай грішникові.
5
Роби добро смиренному, і не давай нечестивому: замикай від нього хліб і не давай йому, щоб він через те не переміг тебе;
6
бо ти одержав би подвійне зло за все добро, яке зробив би йому; бо і Всевишній ненавидить грішників і нечестивим відплачує помстою.
7
Давай доброму, і не допомагай грішнику.
8
Друг не пізнається у щасті, і ворог не приховається у нещасті.
9
При щасті людини вороги його сумують, а у нещасті його і друг розійдеться з ним.
10
Не вір ворогові твоєму повік, бо, як іржавіє мідь, так і злоба його:
11
хоч би він смирився і ходив зігнувшись, будь уважний душею твоєю й остерігайся його, і будеш перед ним, як чисте дзеркало, і дізнаєшся, що він не до кінця очистився від іржі;
12
не став його поруч з собою, щоб він, скинувши тебе, не став на твоє місце; не саджай його праворуч себе, щоб він коли-небудь не став домагатися твого сідалища, і ти нарешті зрозумієш слова мої і зі скорботою згадаєш про наставляння мої.
13
Хто пошкодує за ужаленим заклинателем змій і за всіма, хто наближається до диких звірів? Так і про того, хто зближується з грішником і приєднується до гріхів його:
14
до часу він залишиться з тобою, але якщо ти завагаєшся, він не встоїть.
15
Устами своїми ворог усолодить тебе, але у серці своєму замишляє вкинути тебе в яму: очима своїми ворог буде плакати, а коли знайде випадок, не насититься кров’ю.
16
Якщо зустрінеться з тобою нещастя, ти знайдеш його там раніше за себе,
17
і він, начебто бажаючи допомогти, підставить тобі ногу:
18
буде кивати головою і плескати руками, багато чого буде шепотіти, і змінить лице своє.
Глава 13

1
Хто доторкається до смоли, той очорниться, і хто входить у спілкування з гордим, зробиться подібним до нього.
2
Не піднімай тягаря понад твою силу, і не входь у спілкування з тим, хто сильніший і багатший за тебе.
3
Яке спілкування у горщика з казаном? Цей штовхне його, і він розіб’ється.
4
Багатій скривдив, і сам же погрожує; бідняк скривджений, і сам же упрошує.
5
Якщо ти вигідний для нього, він використає тебе; а якщо зубожієш, він залишить тебе.
6
Якщо ти достатній, він буде жити з тобою і виснажить тебе, а сам не уболіватиме.
7
Має він у тобі потребу, — буде лестити тобі, буде посміхатися тобі й запевняти тебе, ласкаво буде говорити з тобою і скаже: «чи не потрібно тобі чого?»
8
Своїми пригощеннями він буде присоромлювати тебе, доки, двічі або тричі пограбувавши тебе, не насміється нарешті з тебе.
9
Після того він, побачивши тебе, ухилиться від тебе і буде кивати головою при зустрічі з тобою.
10
Спостерігай, щоб тобі не бути обманутим
11
і не бути приниженим у твоїх веселощах.
12
Коли сильний буде запрошувати тебе, ухиляйся, і тим більше він буде запрошувати тебе.
13
Не будь нав’язливим, щоб не відштовхнули тебе, і не занадто віддаляйся, щоб не забули про тебе.
14
Не дозволяй собі говорити з ним, як з рівним тобі, і не вір занадто багатьом словам його; бо довгою розмовою він буде спокушати тебе і, ніби жартуючи, вивідувати тебе.
15
Немилостивий до себе той, хто не утримує себе у словах своїх, і він не убереже себе від образи і від пут.
16
Будь обережний і дуже уважний, бо ти ходиш з падінням твоїм.
17
Почувши це уві сні твоєму, не засинай.
18
У все життя люби Господа і взивай до Нього про спасіння твоє.
19
Усяка тварина любить подібне собі, і всяка людина — ближнього свого.
20
Усяка плоть з’єднується за родом своїм, і людина приліплюється до подібного собі.
21
Яке спілкування у вовка з ягням? Так і у грішника — з благочестивим.
22
Який мир у гієни із собакою? І який мир у багатого з бідним?
23
Ловитва у левів — дикі осли у пустелі, так пасовища багатих — бідні.
24
Огидне для гордого смирення: так огидний для багатого бідний.
25
Коли похитнеться багатий, він підтримується друзями; а коли впаде бідний, то відштовхується і друзями.
26
Коли спіткає нещастя багатого, у нього багато помічників; сказав безглуздя, і виправдали його.
27
Спіткало нещастя бідняка, і ще сварять його; сказав розумно, і його не слухають.
28
Заговорив багатий, — і всі замовкли і звеличили промову його до хмар;
29
заговорив бідний, і говорять: «це хто такий?» І якщо він спіткнеться, то зовсім скинуть його.
30
Добре багатство, у якому немає гріха, і зла бідність у вустах нечестивого.
31
Серце людини змінює лице її або на добре, або на лихе.
32
Ознака серця у щасті — обличчя веселе, а вигадування притч поєднано з напруженим розмірковуванням.
Глава 14

1
Блаженна людина, яка не згрішила вустами своїми і не вражена була сумом гріха.
2
Блаженний, кого не соромить душа його і хто не втратив надії своєї.
3
Багатство не є добром для людини скупої. І нащо маєток людині недоброзичливій?
4
Хто збирає, віднімаючи у душі своєї, той збирає для інших, і благами його будуть пересичуватися інші.
5
Хто злий для себе, для кого буде добрим? І не буде він мати радости від маєтку свого.
6
Немає гірше за людину, яка недоброзичлива до самої себе, і це — винагорода за злість її.
7
Якщо вона і робить добро, то робить у безпам’ятстві, й опісля виявляє зло своє.
8
Злий, хто має заздрі очі, відвертає лице і нехтує душами.
9
Очі користолюбця не насичуються якою-небудь частиною, і неправда злого висушує душу.
10
Зле око заздре навіть на хліб і на столі своєму терпить убогість.
11
Сину мій! за статком твоїм роби добро собі і приношення Господу достойно принось.
12
Пам’ятай, що смерть не бариться, і завіт пекла не відкритий тобі:
13
перше, ніж помреш, роби добро другові, і за силою твоєю простягай твою руку і давай йому.
14
Не позбавляй себе доброго дня, і частина доброго бажання нехай не пройде повз тебе.
15
Чи не іншим залишиш ти надбання твої і плоди зусиль твоїх для розподілу за жеребом?
16
Давай і приймай, і утішай душу твою,
17
бо у пеклі не можна знайти утіх.
18
Усяка плоть, як одяг, старіє; бо від віку — визначення: «смертю помреш».
19
Як зелені листки на густому дереві — одні спадають, а інші виростають: так і рід від плоті і крови — один помирає, а інший народжується.
20
Усяка річ, піддана тлінню, зникає, і той, хто зробив її, помирає з нею.
21
Блаженна людина, яка вправляється у мудрості й у розумі своєму повчається святому.
22
Хто розмірковує у серці своєму про путі її, той отримає розуміння і у таємницях її.
23
Виходь за нею, як ловець, і роби засідку на путях її.
24
Хто прихиляється до вікон її, той послухає і біля дверей її.
25
Хто знаходиться поблизу дому її, той увіб’є цвях і в стінах її, поставить намет свій поряд з нею й оселиться в оселі благ.
26
Він покладе дітей своїх під покрівлею і буде мати нічліг під сінню її.
27
Він прикриється нею від спеки і буде жити у славі її.
Глава 15

1
Той, хто боїться Господа, буде робити так, і твердий у законі оволодіє нею.
2
І вона зустріне його, як мати, і прийме його до себе, як цнотлива дружина;
3
наситить його хлібом розуму, і водою мудрости напоїть його.
4
Він утвердиться на ній і не завагається; приліпиться до неї і не посоромиться.
5
І вона піднесе його над ближніми його, і серед зібрання відкриє вуста його.
6
Веселощі і вінець радости і вічне ім’я успадкує він.
7
Не осягнуть її люди нерозумні, і грішники не побачать її.
8
Далека вона від гордости, і люди неправдиві не подумають про неї.
9
Неприємна похвала в устах грішника, бо не від Господа послана вона.
10
Буде похвала сказана мудрістю, і Господь благопоспішить їй.
11
Не говори: «заради Господа я відступив»; бо, що Він ненавидить, того ти не повинен робити.
12
Не говори: «Він увів мене в оману», бо Він не має потреби у чоловікові грішному.
13
Усяку мерзоту Господь ненавидить, і неприємна вона тим, хто боїться Його.
14
Він від початку створив людину і залишив її у руках волі її.
15
Якщо хочеш, дотримуватимешся заповідей і збережеш благоугодну вірність.
16
Він запропонував тобі вогонь і воду: на що хочеш, простягнеш руку твою.
17
Перед людиною життя і смерть, і чого вона побажає, те і дасться їй.
18
Велика премудрість Господа, міцний Він могутністю і бачить усе.
19
Очі Його — на тих, що бояться Його, і Він знає всяке діло людини.
20
Нікому не заповів Він чинити нечестиво і нікому не дав дозволу грішити.
Глава 16

1
Не бажай багато негідних дітей і не радій за синів нечестивих. Коли вони примножуються, не радій за них, якщо немає у них страху Господнього.
2
Не надійся на їх життя і не спирайся на їх кількість.
3
Краще один праведник, ніж тисяча грішників,
4
і краще померти бездітним, ніж мати дітей нечестивих,
5
бо від одного розумного населиться місто, а плем’я беззаконних спустіє.
6
Багато такого бачило око моє, і ще більше того чуло вухо моє.
7
У збіговиську грішників запалає вогонь, як і у народі непокірливому запалювався гнів.
8
Не умилостивився Він над древніми велетнями, які у надії на силу свою зробилися відступниками;
9
не пощадив тих, що жили в одному місці з Лотом, якими погребував за їхню гордість;
10
не помилував народу погибельного, який пишався гріхами своїми,
11
так само як і шістсот тисяч чоловік, які об’єдналися у жорстокосерді своєму. І хоч би й один був непокірливий, було б дивно, якби він залишився непокараним;
12
бо і милість і гнів — у владі Його: сильний Він помилувати і вилити гнів.
13
Як велика милість Його, так велике і викриття Його. Він судить людину за ділами її.
14
Не втече від Нього грішник з украденим, і терпіння благочестивого не залишиться марним.
15
Усякій милостині Він дасть місце, кожен одержить за ділами своїми.
16
Не говори: «я сховаюся від Господа; невже з висоти хтось згадає про мене?
17
У великій кількості народу мене не помітять; бо що душа моя у безмежному створінні?
18
Ось, небо і небо небес — Боже, безодня і земля коливаються від відвідання Його.
19
Однаково ж трясуться від страху гори й основи землі, коли Він споглядає.
20
І цього не може зрозуміти серце;
21
а путі Його хто осягне? Як вітер, якого людина не може бачити, так і більша частина діл Його прихована.
22
Хто звістить про діла правосуддя Його? або хто буде очікувати їх? бо далеко це визначення».
23
Убогий розумом думає так, і людина нерозумна і той, хто в омані, розмірковує так нерозумно.
24
Слухай мене, сину мій, і вчися знання, і слухай серцем твоїм слова мої.
25
Я показую тобі вчення обмірковане і передаю знання точне.
26
За визначенням Господа діла Його від початку, і від створення їх Він розділив частини їх.
27
Навіки влаштував Він діла Свої, і початки їх — у роди їх. Вони не голодніють, не стомлюються і не припиняють своїх дій.
28
Жодне не гнітить близького йому,
29
і повіки не стануть вони проти слова Його.
30
І потім споглянув Господь на землю і наповнив її Своїми благами.
31
Душа усього, що живе, покрила лице її, і у неї все повернеться.
Глава 17

1
Господь створив людину із землі, і знову повертає її у неї.
2
Визначене число днів і час Він дав їм, і дав їм владу над усім, що на ній.
3
За природою їх, наділив їх силою і створив їх за образом Своїм,
4
і вклав страх до них у всяку плоть, щоб вони володіли звірами і птахами.
5
Він дав їм сенс, мову й очі, і вуха і серце для розмірковування,
6
сповнив їх проникливістю розуму і показав їм добро і зло.
7
Він поклав око Своє на серця їх, щоб показати їм велич діл Своїх,
8
нехай прославляють вони святе ім’я Його і звіщають про велич діл Його.
9
Він приклав їм знання і дав їм у спадщину закон життя;
10
вічний завіт уклав з ними і показав їм суди Свої.
11
Велич слави бачили очі їх, і славу голосу Його чуло вухо їх.
12
І сказав Він їм: «остерігайтеся всякої неправди»; і заповів кожному з них обов’язок до ближнього.
13
Путі їх завжди перед Ним, не сховаються від очей Його.
14
Кожному народу поставив Він вождя,
15
а Ізраїль є наділом Господа.
16
Усі діла їх — як сонце перед Ним, і очі Його завжди на путях їх.
17
Не втаїлися від Нього неправди їх, і всі гріхи їх — перед Господом.
18
Милостиня людини — як печатка у Нього, і благодіяння людини збереже Він, як зіницю ока.
19
Потім Він повстане і воздасть їм, і даток їх на голову їх поверне.
20
Але тим, хто розкаювався, Він давав навернення і підбадьорював тих, хто слабшав у терпінні.
21
Навернися до Господа й облиш гріхи;
22
молися перед Ним і зменши твої спотикання.
23
Повернися до Всевишнього, і відвернися від неправди, і сильно зненавидь мерзоту.
24
Хто буде хвалити Всевишнього у пеклі, замість тих, хто живе і прославляє Його?
25
Від мертвого, як від неіснуючого, немає прославлення:
26
живий і здоровий звеличить Господа.
27
Як велике милосердя Господа і примирення з тими, хто навертається до Нього!
28
Не може бути усього у людині,
29
тому що не безсмертний син людський.
30
Що світліше за сонце? але і воно затьмарюється. І про лихе буде думати плоть і кров.
31
За силами високих небес Він Сам спостерігає, а люди усі — земля і попіл.
Глава 18

1
Усе взагалі створив Той, Хто живе повіки; Господь один праведний.
2
Нікому не надав Він пояснювати Його.
3
І хто може дослідити великі Його?
4
Хто може виміряти силу величі Його? і хто може також проректи милості Його?
5
Неможливо ні применшити, ні збільшити, і неможливо дослідити дивні діла Господа.
6
Коли людина закінчила б, тоді вона тільки починає, і коли перестане, прийде у здивування.
7
Що є людина і що користь її? що благо її і що зло її?
8
Число днів людини — багато, якщо сто років: як крапля води з моря або дрібка піску, так малі літа її у дні вічности.
9
Тому Господь довготерпеливий до людей і виливає на них милість Свою.
10
Він бачить і знає, що кінець їх дуже тяжкий,
11
і тому примножує милості Свої.
12
Милість людини — до ближнього її, а милість Господа — на всяку плоть.
13
Він викриває і напоумляє, і повчає і навертає, як пастир стадо своє.
14
Він милує тих, хто приймає напоумлення і ревно навертається до закону Його.
15
Сину мій! при благодійності не роби докорів, і при всякому дарі не ображай словами.
16
Чи не прохолоджує роса спеки? так слово — краще, ніж дар.
17
Тому чи не вище доброго дару слово? а у людині доброзичливій те й інше.
18
Нерозумний немилосердно докоряє, і подаяння від неприхильного висушує очі.
19
Перше, ніж почнеш говорити, обдумуй, і раніше хвороби турбуйся про себе.
20
Випробовуй себе раніше суду, і під час відвідування знайдеш милість.
21
Перше, ніж відчуєш слабкість, смиряйся, і під час гріхів покажи навернення.
22
Ніщо нехай не перешкоджає тобі виконати обітницю благовчасно, і не відкладай виправдання до смерти.
23
Перше, ніж почнеш молитися, приготуй себе, і не будь як людина, яка спокушає Господа.
24
Пригадуй про гнів у день смерти і про час помсти, коли Господь відверне лице Своє.
25
Під час ситости згадуй про час голоду, й у дні багатства — про бідність і нестатки.
26
Від ранку до вечора змінюється час, і все швидкоплинне перед Господом.
27
Людина мудра в усьому буде обережна, й у дні гріхів утримається від безтурботности.
28
Усякий розумний пізнає премудрість і тому, хто знайде її, воздасть хвалу.
29
Розважливі у словах і самі умудрюються, і виточують змістовні притчі.
30
Не ходи услід за похотями твоїми і стримуйся від побажань твоїх.
31
Якщо будеш доставляти душі твоїй приємне для хтивости, то вона зробить тебе потіхою для ворогів твоїх.
32
Не шукай розваги у великій розкоші і не прив’язуйся до бенкетів.
33
Не зробися жебраком, бенкетуючи на позичені гроші, коли нічого немає у тебе у гаманці.
Глава 19

1
Працівник, схильний до пияцтва, не стане багатим, і той, хто ні у що ставить мале, мало-помалу прийде у занепад.
2
Вино і жінки розбестять розумних, а той, хто зв’язується з блудницями, зробиться ще нахабнішим;
3
гниль і черва успадкують його, і зухвала душа знищиться.
4
Хто швидко довіряє, той легковажний, і той, хто грішить, грішить проти душі своєї.
5
Відданий серцем задоволенням буде осуджений, а той, хто противиться похоті, увінчає життя своє.
6
Той, хто приборкує язик, буде жити мирно, і хто ненавидить балакучість, зменшить зло.
7
Ніколи не повторюй слова, і нічого ти не втратиш.
8
Ні другові ні недругові не розповідай і, якщо це тобі не гріх, не відкривай;
9
бо він вислухає тебе, і буде остерігатися тебе, і з часом зненавидить тебе.
10
Вислухав ти слово, нехай помре воно з тобою: не бійся, не розірве воно тебе.
11
Дурний від слова терпить таку ж муку, як та, що народжує, — від немовляти.
12
Що стріла, устромлена у стегно, те слово у серці дурного.
13
Розпитай друга твого, можливо, не зробив він того; і якщо зробив, то нехай надалі не робить.
14
Розпитай друга, можливо, не говорив він того; і якщо сказав, те нехай не повторить того.
15
Розпитай друга, бо часто буває наклеп.
16
Не всякому слову вір.
17
Хтось згрішає словом, але не від душі; і хто не згрішав язиком своїм?
18
Розпитай ближнього твого перше, ніж погрожувати йому, і дай місце закону Всевишнього. Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону.
19
І не є мудрість — знання лихого. І немає розуму, де рада грішників.
20
Є лукавство, і це мерзота; і є нерозумний, убогий мудрістю.
21
Краще убогий знанням, але богобоязкий, ніж багатий знанням — і такий, що переступає закон.
22
Є хитрість вишукана, але вона беззаконна, і є спотворюючий суд, щоб винести вирок.
23
Є лукавий, який ходить зігнувшись, сумуючи, але всередині він повен підступу.
24
Він поник лицем і прикидається глухим, але він випередить тебе там, де і не думаєш.
25
І якщо нестача сили перешкодить йому зашкодити тобі, то він зробить тобі зло, коли знайде випадок.
26
За виглядом пізнається людина, і за виразом обличчя при зустрічі пізнається розумний.
27
Одяг і вискалювання зубів і хода людини показують властивість її.
28
Буває викриття, але невчасне, і буває, що хтось мовчить — і він розсудливий.
Глава 20

1
Набагато краще викрити, ніж сердитися таємно; і той, кого викривають наодинці, застережеться від шкоди.
2
Як добре тому, кого викриють, показати розкаяння!
3
Бо він уникне вільного гріха.
4
Що — побажання євнуха розтлити дівчину, те — той, хто звершує суд з натяжкою.
5
Хтось мовчить — і виявляється мудрим; а інший буває ненависним за велику балакучість.
6
Хтось мовчить, бо не має, що відповідати; а інший мовчить, тому що знає час.
7
Мудра людина буде мовчати до часу; а марнославний і безрозсудний не буде чекати часу.
8
Багатомовний стане огидним, і хто захоплює собі право говорити, того зненавидять.
9
Буває успіх людині на зло, а знахідка — на втрату.
10
Є даток, який не буде тобі на користь, і є даток, за який буває подвійне воздання.
11
Буває приниження для слави, а хтось від приниження піднімає голову.
12
Інший малим купує багато і заплатить за те у сім разів більше.
13
Мудрий у слові стає люб’язним, люб’язності ж нерозумних залишаються даремними.
14
Даяння безумного не буде тобі на користь; бо у нього замість одного багато очей для прийняття.
15
Небагато дасть він, а докоряти буде багато, і розкриє вуста свої, як глашатай. Нині він у борг дає, а завтра зажадає назад: ненависна така людина Господу і людям.
16
Нерозумний говорить: «немає у мене друга, і немає вдячности за мої благодіяння. Ті, що з’їдають хліб мій, улесливі на язик».
17
Як часто і як багато хто буде насміхатися з нього!
18
Спотикання від землі краще, ніж від язика. Отже, скоро прийде падіння злих.
19
Неприємна людина — дочасна байка; вона завжди буде на вустах невігласів.
20
Притча з уст нерозумного огидна, бо він не скаже її своєчасно.
21
Інший утримується від гріха убогістю, й у цій стриманості він не буде журитися.
22
Хтось губить душу свою через несміливість, і губить її через упередженість до безумного.
23
Інший через сором дає обіцянки другові, і без причини наживає у ньому собі ворога.
24
Злий порок у людині — неправда; у вустах невігласів вона — завжди.
25
Краще злодій, ніж той, хто постійно говорить неправду; але обоє вони успадкують загибель.
26
Поведінка неправдивої людини — безчесна, і ганьба її завжди з нею.
27
Мудрий словами піднесе себе, і людина розумна сподобається вельможам.
28
Той, хто обробляє землю, збільшить свій стіг, і той, хто догоджає вельможам, одержить помилування у випадку неправди.
29
Частування і подарунки засліплюють очі мудрих і, ніби вузда в устах, відкидають викриття.
30
Прихована мудрість і утаєний скарб — яка користь від обох?
31
Краще людина, яка приховує свою дурість, ніж людина, яка приховує свою мудрість.
Глава 21

1
Сину мій! якщо ти згрішив, не примножуй більше гріхів і за попередні молися.
2
Біжи від гріха, як від лиця змія; бо, якщо підійдеш до нього, він ужалить тебе.
3
Зуби його — зуби лев’ячі, які умертвляють душі людей.
4
Усяке беззаконня як двогострий меч: рані від нього немає зцілення.
5
Залякування і насильства спустошать багатство: так спорожніє і дім зарозумілого.
6
Моління з уст убогого — тільки до вух його; але суд над ним поспішно наближається.
7
Той, хто ненавидить викриття, йде слідами грішника, а хто боїться Господа, навернеться серцем.
8
Здалеку впізнається сильний на язик; але розумний бачить, де той спотикається.
9
Хто будує дім свій на чужі гроші — те саме, що той, хто збирає каміння для своєї могили.
10
Збіговисько беззаконних — купа паклі, і кінець їх — полум’я вогняне.
11
Шлях грішників вимощений камінням, але на кінці його — безодня пекла.
12
Хто дотримується закону, той володіє своїми думками,
13
і здійснення страху Господнього — мудрість.
14
Не навчиться той, хто нездатен;
15
але є здатність, що множить гіркоту.
16
Знання мудрого збільшується подібно до повені, і порада його, — як джерело життя.
17
Серце дурного подібне до розбитої посудини, і не утримає у собі ніякого знання.
18
Якщо мудре слово почує розумний, то він похвалить його і прикладе до себе. Почув його легковажний, і воно не сподобалося йому, і він кинув його за себе.
19
Мова дурного — як тягар на шляху, в устах же розумного знаходять приємність.
20
Промов розумного будуть шукати у зібранні, і над словами його будуть розмірковувати у серці.
21
Як зруйнований дім, так мудрість дурному, і знання нерозумного — безглузді слова.
22
Наставляння для безумних — кайдани на ногах, і як ланцюги на правій руці.
23
Нерозумний, сміючись, підносить голос свій, а муж розсудливий ледь тихо усміхнеться.
24
Як золоте убрання — наставляння для розумного, і як коштовна прикраса на правій руці.
25
Нога нерозумного поспішає у чужий дім, але людина вельми досвідчена посоромиться людей;
26
нерозумний крізь двері заглядає у дім, а людина вихована зупиниться поза;
27
невігластво людини — підслуховувати біля дверей, розсудливий же засмутиться такою безсоромністю.
28
Вуста багатомовних розповідають чуже, а слова розсудливих зважуються на терезах.
29
У вустах нерозумних — серце їх, вуста ж мудрих — у серці їх.
30
Коли нечестивий проклинає сатану, то проклинає свою душу.
31
Навушник оскверняє свою душу, і його будуть ненавидіти скрізь, де тільки буде жити.
Глава 22

1
До брудного каменя подібний лінивий: усякий освистить безславність його.
2
До волового посліду подібний лінивий: усякий, хто підняв його, обтрусить руку.
3
Сором батькові народження невихованого сина, дочка ж невихована народжується на приниження.
4
Розумна дочка знаходить собі чоловіка, а безсоромна — печаль тому, хто її породив.
5
Нахабна ганьбить батька і чоловіка, і в обох буде у презирстві.
6
Невчасна розповідь — те саме, що музика під час суму; покарання ж і навчання мудрости годиться всякому часу.
7
Хто повчає нерозумного — те саме, що той, хто склеює черепки, або пробуджує сплячого від глибокого сну.
8
Хто розповідає що-небудь нерозумному — те саме, що той, хто розповідає дрімотному, який після закінчення запитує: «що?»
9
Плач над померлим, тому що світло зникло для нього; плач і над нерозумним, бо розум зник для нього.
10
Менше плач над померлим, тому що він упокоївся, а зле життя нерозумного — гірше за смерть.
11
Плач за померлим — сім днів, а за нерозумним і нечестивим — усі дні життя його.
12
З безрозсудним багато не говори, і до нерозумного не ходи;
13
бережися від нього, щоб не мати неприємности і не забруднити себе зіткненням з ним;
14
ухилися від нього і знайдеш спокій і не будеш засмучений безумством його.
15
Що важче за свинець? і яке ім’я йому, як не дурний?
16
Легше понести пісок і сіль, і брилу заліза, ніж людину безглузду.
17
Як дерев’яна зв’язка у домі, міцно влаштована, не дає йому розпадатися при струсі, так серце, утверджене на обдуманій раді, не завагається у час страху.
18
Серце, утверджене на розумному міркуванні, — як ліпна прикраса на витесаній стіні.
19
Підпорка, поставлена на висоті, не встоїть проти вітру:
20
так боязке серце, при дурному міркуванні, не устоїть проти страху.
21
Хто наносить удар оку, викликає сльози, а хто наносить удар серцю, збуджує почуття болісне.
22
Хто кидає камінь у птахів, віджене їх; а хто паплюжить друга, розірве дружбу.
23
Якщо ти на друга витяг меч, не впадай у відчай, бо можливе повернення дружби.
24
Якщо ти відкрив уста проти друга, не бійся, бо можливе примирення.
25
Тільки ганьблення, гордість, відкриття таємниці і підступне лиходійство можуть відігнати усякого друга.
26
Здобувай довіру ближнього в убогості його, щоб радіти разом з ним у багатстві його;
27
залишайся з ним під час скорботи, щоб мати участь у його спадщині.
28
Раніше полум’я буває у печі пара і дим: так раніше кровопролиття — сварки.
29
Захищати друга я не посоромлюсь і не сховаюся від лиця його;
30
а якщо скоїться зі мною через нього зло, то усякий, хто почує, буде остерігатися його.
31
Хто дасть мені варту до вуст моїх і печатку розсудливости на вуста мої, щоб мені не впасти через них, і щоб язик мій не погубив мене!
Глава 23

1
Господи, Отче і Владико життя мого! Не залиш мене на волю їх і не допусти мене впасти через них.
2
Хто приставить бич до помислів моїх і до серця мого наставника у мудрості, щоб вони не щадили провин моїх і не потурали оманам їх;
3
щоб не примножувалися провини мої і не збільшувалися хиби мої; щоб не впасти мені перед супротивниками, і щоб не порадів наді мною ворог мій?
4
Господи, Отче і Боже життя мого! Не дай мені возношення очей, і хтивість відверни від мене.
5
Побажання утроби і похіть нехай не оволодіють мною, і не віддай мене безсоромній душі.
6
Вислухайте, діти, наставлення для вуст: той, хто дотримується його, не буде уловлений своїми вустами.
7
Уловлений буде ними грішник, і зломовний і гордовитий спіткнуться через них.
8
Не привчай вуст твоїх до клятви
9
і не перетворюй на звичку вживати в клятві ім’я Святого.
10
Бо, як раб, який постійно піддається покаранню, не урятовується від ран, так і той, хто клянеться безперестанно ім’ям Святого, не очиститься від гріха.
11
Людина, яка часто клянеться, сповниться беззаконням, і не відступить від дому її бич.
12
Якщо вона згрішить, гріх її на ній; і якщо вона недбайлива, то подвійно згрішить;
13
і якщо вона клялася марно, то не виправдається, і дім її наповниться нещастями.
14
Є слова, наділені смертю: нехай не знайдуться вони у спадщині Якова!
15
Бо від благочестивих усе це буде віддалене, і вони не заплутаються у гріхах.
16
Не привчай твоїх уст до грубої нечемности, бо при ній бувають гріховні слова.
17
Пам’ятай про батька і про матір твою, коли сидиш серед вельмож,
18
щоб тобі не забутися перед ними і за звичкою не зробити дурниці, і не побажати, що краще б ти не народився, і не проклясти дня народження твого.
19
Людина, яка звикає до лихослів’я, в усі дні свої не навчиться.
20
Дві якості примножують гріхи, а третя накликає гнів:
21
душа гаряча, як палаючий вогонь, не згасне, поки не виснажиться;
22
людина, що розпусничає у тілі плоті своєї, не припинить, поки не прогорить вогонь.
23
Блудникові солодкий усякий хліб: він не перестане, доки не помре.
24
Чоловік, який грішить проти свого ложа, говорить у душі своїй: «хто бачить мене?
25
Навколо мене пітьма, і стіни закривають мене, і ніхто не бачить мене: чого мені боятися? Всевишній не пом’яне гріхів моїх».
26
Страх його — тільки очі людські,
27
і не знає він того, що очі Господа у десять тисяч крат світліші за сонце
28
і дивляться на всі путі людські, і проходять у місця таємні.
29
Йому відомо було все до того, ніж коли створене було, так само як і після звершення.
30
Така людина буде покарана на вулицях міста і буде застигнута там, де не думала.
31
Так і дружина, яка залишила чоловіка і народила спадкоємця від чужого:
32
бо, по-перше, вона не скорилася закону Всевишнього, по-друге, згрішила проти свого чоловіка і, по-третє, у блуді перелюбствувала і народила дітей від чужого чоловіка.
33
Вона буде виведена перед зібранням, і щодо дітей її буде дослідження.
34
Діти її не вкоріняться, і гілки її не дадуть плоду.
35
Вона залишить пам’ять про себе на прокляття, і ганьба її не згладиться.
36
Ті, хто залишився, пізнають, що немає нічого кращого за страх Господній, і немає нічого солодшого, як виконувати заповіді Господні.
37
Велика слава — йти за Господом, а бути тобі прийнятим Ним — довголіття.
Глава 24

1
Премудрість прославить себе і серед народу свого буде звеличена.
2
У церкві Всевишнього вона відкриє вуста свої, і перед воїнством Його буде прославляти себе:
3
«я вийшла з уст Всевишнього і, подібно до хмари, покрила землю;
4
я поставила скинію на висоті, і престіл мій — у стовпі хмарному;
5
я одна обійшла коло небесне і ходила у глибині безодні;
6
у хвилях моря і по всій землі й у всякому народі та племені мала я володіння:
7
між усіма ними я шукала заспокоєння, і у чиїй спадщині оселитися мені.
8
Тоді Творець усіх повелів мені, і Той, Хто породив мене, указав мені спокійне житло і сказав:
9
оселися в Якові і прийми спадщину в Ізраїлі.
10
Раніше віку від початку Він породив мене, і я не помру повіки.
11
Я служила перед Ним у святій скинії і так утвердилася у Сионі.
12
Він дав мені також спокій в улюбленому місті, і у Єрусалимі — влада моя.
13
І вкорінилася я у прославленому народі, у спадкоємному наділі Господа.
14
Я піднеслася, як кедр на Ливані і як кипарис на горах ермонських;
15
я піднеслася, як пальма в Енгадді і як рожеві кущі у Єрихоні;
16
я, як красива олива у долині і як платан, піднеслася.
17
Як кориця й аспалаф, я виточила ароматний запах і, як відмінна смирна, поширила пахощі,
18
як халвані, онікс і стакті і як пахощі ладану у скинії.
19
Я розпростерла свої віти, як теревинф, і віти мої — віти слави і благодаті.
20
Я — як виноградна лоза, що виточує благодать, і квіти мої — плід слави і багатства.
21
Приступіть до мене, хто бажає мене, і насичуйтеся плодами моїми;
22
бо спогад про мене солодший за мед, і володіння мною приємніше за медовий стільник.
23
Ті, що споживають мене, ще будуть жадати, і ті, що п’ють мене, ще будуть відчувати жагу.
24
Хто слухає мене, не посоромиться, і хто трудиться зі мною, не згрішить.
25
Усе це — книга завіту Бога Всевишнього,
26
закон, який заповів Мойсей як спадщину сонмам Якова.
27
Він насичує мудрістю, як Фисон і як Тигр у дні новин;
28
він наповнює розумом, як Євфрат і як Йордан у дні жнив;
29
він розливає вчення, як світло і як Гион у час збирання винограду.
30
Перша людина не досягла повного пізнання її; не дослідить її також і остання;
31
бо думки її повніші за море, і наміри її глибші за велику безодню.
32
І я, як канал з ріки і як водопровід, вийшла у рай.
33
Я сказала: поллю мій сад і напою мої грядки.
34
І ось, канал мій зробився рікою, і ріка моя зробилася морем.
35
І буду я сяяти вченням, як ранкове світло, і далеко виявлю його;
36
і буду я виливати вчення, як пророцтво, і залишу його у роди вічні».
37
Бачите, що я трудився не для себе одного, але для усіх, хто шукає премудрости.
Глава 25

1
Трьома я прикрасилася і стала прекрасною перед Господом і людьми:
2
це — однодумність між братами і любов між ближніми, і дружина і чоловік, які у згоді живуть між собою.
3
І три роди людей зненавиділа душа моя, і дуже огидне для мене життя їх:
4
гордовитого жебрака, неправдивого багатія і старого перелюбника, який слабшає розумом.
5
Чого не зібрав ти в юності, — як же можеш придбати у старості твоїй?
6
Як пристойно сивинам судити, і старцям — уміти давати пораду!
7
Як прекрасна мудрість старців і як личать людям поважним розсудливість і рада!
8
Вінець старців — багатобічна досвідченість, і хвала їх — страх Господній.
9
Дев’ять помислів похвалив я у серці, а десяте висловлю язиком:
10
це людина, яка радіє за дітей і за життя бачить падіння ворогів.
11
Блаженний, хто живе з дружиною розумною, хто не грішить язиком і не служить недостойному себе.
12
Блаженний, хто придбав мудрість і передає її у вуха слухачів.
13
Який великий той, хто знайшов премудрість! але він не вищий за того, хто боїться Господа.
14
Страх Господній усе перевершує, і хто має його, з ким може бути порівняний?
15
Можна перенести всяку рану, тільки не рану сердечну, і всяку злість, тільки не злість жіночу,
16
усякий напад, тільки не напад від тих, що ненавидять, і всяку помсту, тільки не помсту ворогів;
17
немає голови отруйнішої за голову змії, і немає люті сильнішої за лють ворога.
18
Погоджуся краще жити з левом і драконом, ніж жити зі злою дружиною.
19
Злість дружини змінює погляд її і робить лице її похмурим, як у ведмедя.
20
Сяде чоловік її серед друзів своїх і, почувши про неї, гірко зітхне.
21
Усяка злість мала у порівнянні зі злістю дружини; жереб грішника нехай упаде на неї.
22
Що сходження по піску для ніг старого, те сварлива дружина для тихого чоловіка.
23
Не задивляйся на красу жіночу і не будь хтивим до дружини.
24
Досада, ганьба і великий сором, коли дружина буде переважати свого чоловіка.
25
Серце зажурене й лице сумне і рана сердечна — зла дружина.
26
Опущені руки і розслаблені коліна — дружина, яка не щасливить свого чоловіка.
27
Від жінки початок гріха і через неї усі ми помираємо.
28
Не давай воді виходу, ні злій дружині — влади;
29
якщо вона не ходить під рукою твоєю, то відсічи її від плоті твоєї.
Глава 26

1
Щасливий чоловік доброї дружини, і число днів його — подвійне.
2
Дружина доброчесна радує свого чоловіка і літа його наповнить миром;
3
добра дружина — щаслива доля: вона дається у наділ тим, хто боїться Господа;
4
з нею у багатого і бідного — серце задоволене й лице повсякчас веселе.
5
Трьох страшиться серце моє, а при четвертому я молюся:
6
міського лихослів’я, збурення черні й обмовлення на смерть, — усе це жахливо.
7
Хвороба серця і печаль — дружина, ревнива до іншої дружини,
8
і бич язика її, до всіх прискіпливий.
9
Ярмо вола, яке рухається туди і сюди, — зла дружина; хто бере її — той подібний до того, хто хапає скорпіона.
10
Велика досада — дружина, віддана пияцтву, і вона не приховає свого сорому.
11
Схильність жінки до блуду пізнається з підняття очей і вій її.
12
Над безсоромною дочкою постав міцну варту, щоб вона, відчувши послаблення, не зловжила собою.
13
Бережися безсоромного ока, і не дивуйся, якщо воно згрішить проти тебе:
14
як змучений спрагою подорожній відкриває вуста і п’є всяку найближчу воду,
15
так вона сяде навпроти всякого намету і перед стрілою відкриє сагайдак.
16
Люб’язність дружини насолодить її чоловіка, і розсудливість її зміцнить кістки його.
17
Лагідна дружина — дар Господа, і немає ціни благовихованій душі.
18
Благодать на благодать — дружина сором’язлива,
19
і немає достойної міри для стриманої душі.
20
Що сонце, яке сходить на висотах Господніх,
21
те краса доброї дружини в оздобленні дому її;
22
що світильник, який сяє на святому свічнику, те краса лиця її у зрілому віці;
23
що золоті стовпи на срібній основі, те прекрасні ноги її на твердих п’ятах.
24
Від двох було у скорботі серце моє, а при третьому збуджувалося у мені обурення:
25
якщо воїн терпить від бідности, і розумні мужі бувають у зневазі;
26
і якщо хто відвертається від праведности до гріха, Господь підготує на того меч.
27
Купець ледь може уникнути гріха, а корчмар не спасеться від гріха.
Глава 27

1
Багато хто грішив заради маловажливих речей, і той, хто шукає багатства, відвертає очі.
2
Посередині скріплень каменів вбивається цвях: так посередині продажу і купівлі входить гріх.
3
Якщо хто не утримується старанно у страху Господньому, то швидко зруйнується дім його.
4
При трясінні решета залишається сміття: так нечистота людини — при розмірковуванні її.
5
Глиняний посуд випробовується у печі, а випробовування людини — у розмові її.
6
Догляд за деревом виявляється у плоді його: так у слові — помисли серця людського.
7
Раніше бесіди не хвали людину, тому що вона є випробовуванням людей.
8
Якщо ти ретельно будеш шукати правду, то знайдеш її й одягнешся нею, як подиром слави.
9
Птахи злітаються до подібних собі, й істина навертається до тих, які вправляються у ній.
10
Як лев підстерігає здобич, так і гріхи — тих, що чинять неправду.
11
Бесіда благочестивого — завжди мудрість, а безумний змінюється, як місяць.
12
Серед нерозумних не гай часу, а проводь його постійно серед розсудливих.
13
Бесіда дурнів огидна, і сміх їх — у забаві гріхом.
14
Марнослів’я тих, хто багато клянеться, підніме сторчма волосся, а суперечка їх заткне вуха.
15
Сварка гордовитих — кровопролиття, і лайка їх нестерпна для слуху.
16
Той, хто відкриває таємниці, втрачає довіру і не знайде друга до душі собі.
17
Люби друга і будь вірний йому;
18
а якщо відкриєш таємниці його, не женися більше за ним:
19
бо як людина убиває свого ворога, так ти убив дружбу ближнього;
20
і як ти випустив би з рук своїх птаха, так ти упустив друга і не впіймаєш його;
21
не женися за ним, бо він далеко пішов і втік, як сарна з сіті.
22
Рану можна перев’язати, і після сварки можливе примирення;
23
але хто відкрив таємниці, той утратив надію на примирення.
24
Хто мигає оком, той будує підступи, і ніхто не втримає його від того;
25
перед очима твоїми він буде говорити солодко і буде дивуватися словам твоїм,
26
а опісля перекрутить вуста свої і у словах твоїх відкриє спокусу;
27
багато чого я ненавиджу, але не стільки, як його; і Господь зненавидить його.
28
Хто кидає камінь угору, кидає його на свою голову, і підступний удар розділить рани.
29
Хто риє яму, сам упаде у неї, і хто ставить сіть, сам буде уловлений нею.
30
Хто робить зло, на того обернеться воно, і він не довідається, звідки воно прийшло до нього;
31
посміяння і ганьба від гордих і помста, як лев, підстереже його.
32
Уловлені будуть сіткою ті, що радіють від падіння благочестивих, і скорбота виснажить їх раніше смерти їх.
33
Злість і гнів — теж мерзота, і вони будуть володіти чоловіком грішним.
Глава 28

1
Мстивий одержить помсту від Господа, Який не забуде гріхів його.
2
Прости ближньому твоєму образу, і тоді після молитви твоєї відпустяться гріхи твої.
3
Людина вигодовує гнів до людини, а у Господа просить прощення;
4
до подібного собі людина не має милосердя, і молиться про гріхи свої;
5
сам, будучи плоттю, почуває злість: хто очистить гріхи його?
6
Пам’ятай останнє і припини ворогувати; пам’ятай тління і смерть і дотримуйся заповідей;
7
пам’ятай заповіді і не тримай зла на ближнього;
8
пам’ятай завіт Всевишнього і з презирством стався до неуцтва.
9
Утримуйся від сварки — і ти зменшиш гріхи;
10
бо дратівлива людина розпалить сварку; людина грішна збентежить друзів і оселить розбрат між тими, що живуть у мирі.
11
Яка речовина вогню, так він і запалає;
12
і яка сила людини, такий буде і гнів її, і мірою багатства посилиться лють її.
13
Палка суперечка розпалює вогонь, а палка сварка проливає кров.
14
Якщо подуєш на іскру, вона розгориться, а якщо плюнеш на неї, згасне: те й інше виходить з уст твоїх.
15
Навушник і двоязичний нехай будуть прокляті, бо вони погубили багатьох, які жили у тиші;
16
язик третій багатьох похитнув і виганяв їх від народу до народу,
17
і руйнував укріплені міста і знищував доми вельмож;
18
язик третій вигнав доблесних дружин і позбавив їх трудів їх;
19
хто слухає його, той не знайде спокою і не буде жити у тиші.
20
Удар бича робить рубці, а удар язика розтрощить кістки;
21
багато хто упав від вістря меча, але не стільки, скільки полягло від язика;
22
щасливий, хто сховався від нього, хто не відчув люті його, хто не тягнув ярма його і не зв’язаний був путами його;
23
бо ярмо його — ярмо залізне, і пута його — пута мідні,
24
смерть люта — смерть його, і саме пекло краще за нього.
25
Не оволодіє він благочестивими, і не згорять вони у полум’ї його;
26
ті, що залишають Господа, впадуть у нього; у них розпалиться він і не згасне: він буде посланий на них, як лев, і, як барс, буде знищувати їх.
27
Дивись, обгороди володіння твоє терням,
28
зв’яжи срібло твоє і золото,
29
і для слів твоїх зроби вагу і міру, і для вуст твоїх — двері і засув.
30
Бережися, щоб не спіткнутися ними і не впасти перед зловмисником.
Глава 29

1
Хто чинить милість, той дає у борг ближньому, і хто підтримує його своєю рукою, той дотримується заповіді.
2
Давай у борг ближньому під час нестатку його і сам своєчасно повертай ближньому.
3
Твердо тримай слово і будь вірний йому — і ти повсякчас знайдеш потрібне для тебе.
4
Багато хто вважав позичку знахідкою і засмутив тих, які допомогли йому.
5
Доки не одержить, він буде цілувати руку його і через гроші ближнього смирить голос;
6
а у термін віддачі він буде тягнути час і буде відповідати сумно і скаржитися на час.
7
Якщо він буде у змозі, то ледь половину принесе — і це поставить йому за знахідку;
8
а якщо буде не у змозі, то позикодавець позбувся своїх грошей і без причини набув собі ворога у ньому:
9
він віддасть йому прокляттями і лихослів’ям і замість поваги віддасть нечестям.
10
Багато хто через таке лукавство ухиляється від позики, побоюючись дарма потерпіти втрату.
11
Але до бідного ти будь поблажливий і з милостинею йому не барися;
12
заради заповіді допоможи бідному й у нестатку його не відпускай його ні з чим.
13
Витрачай срібло для брата і друга і не давай йому заіржавіти під каменем на погибель;
14
використовуй скарб твій за заповідями Всевишнього, і він принесе тобі більше користи, ніж золото;
15
замкни у коморах твоїх милостиню, і вона позбавить тебе усякого нещастя:
16
краще за міцний щит і твердий спис вона захистить тебе проти ворога.
17
Добра людина поручиться за ближнього, а хто втратив сором, той залишить його.
18
Не забувай благодіянь поручителя; бо він дав душу свою за тебе.
19
Грішник зруйнує майно поручителя, і невдячний у душі залишить свого спасителя.
20
Поручництво призвело до розорення багатьох людей з достатком і похитнуло їх, як хвиля морська;
21
мужів могутніх вигнало з домів, і вони блукали між чужими народами.
22
Грішник, який приймає на себе поручництво і шукає користи, впаде у тяжбу.
23
Допомагай ближньому за силою твоєю і бережися, щоб тобі не впасти у те саме.
24
Головна потреба для життя — вода і хліб, і одяг і дім, що прикриває наготу.
25
Краще життя бідного під дощатою покрівлею, ніж розкішні бенкети у чужих домах.
26
Будь задоволений малим, як і многим.
27
Лихе життя — блукати з дому у дім, і де оселишся, не посмієш і рота відкрити;
28
будеш подавати їжу і питво без подяки, та й зверх того ще почуєш гірке:
29
«піди сюди, прибулець, приготуй стіл і, якщо є що у тебе, нагодуй мене»;
30
«відійди, прибулець, заради почесної особи: брат прийшов до мене у гості, дім потрібен».
31
Важкий для людини з почуттям докір за притулок у домі й осудження за послугу.
Глава 30

1
Хто любить свого сина, той нехай частіше карає його, щоб згодом утішатися ним.
2
Хто наставляє свого сина, той буде мати допомогу від нього і серед знайомих буде хвалитися ним.
3
Хто навчає свого сина, той збуджує заздрість у ворога, а перед друзями буде радіти за нього.
4
Помер батько його — і ніби не вмирав, тому що залишив після себе подібного до себе;
5
за життя свого він дивився на нього й утішався, і при смерті своїй не засмутився;
6
для ворогів він залишив у ньому месника, а для друзів — того, хто воздає подяку.
7
Поблажливий до сина буде перев’язувати рани його, і при всякому крику його буде тривожитися серце його.
8
Необ’їжджений кінь буває впертим, а син, залишений на свою волю, стає зухвалим.
9
Плекай дитя, і воно злякає тебе; грай з ним, і воно засмутить тебе.
10
Не смійся з ним, щоб не горювати з ним і потім не скреготати зубами своїми.
11
Не давай йому волі в юності і не потурай нерозуму його.
12
Нагинай шию його в юності і скрушай ребра його, доки воно молоде, щоб, зробившись упертим, воно не вийшло з покори тобі.
13
Учи сина твого і трудися над ним, щоб не мати тобі засмучення від непристойних вчинків його.
14
Краще бідняк здоровий і міцний силами, ніж багатій з виснаженим тілом;
15
здоров’я і добрий стан тіла дорожче за всяке золото, і міцне тіло краще за незліченне багатство;
16
немає багатства кращого за тілесне здоров’я, і немає радости вищої за радість сердечну;
17
краще смерть, ніж гірке життя, або хвороба, що постійно триває.
18
Солодощі, піднесені до зімкнутих уст, те саме, що їжа, поставлена на могилі.
19
Яка користь ідолу від жертви? він ні їсти, ні нюхати не може:
20
так переслідуваний від Господа,
21
дивлячись очима і стогнучи, подібний до євнуха, який обіймає дівчину і зітхає.
22
Не віддавайся суму душею твоєю і не муч себе своєю підозріливістю;
23
веселощі серця — життя людини, і радість чоловіка — довголіття;
24
люби душу твою й утішай серце твоє і віддаляй від себе сум,
25
бо сум багатьох убив, а користи у ньому немає.
26
Ревнощі і гнів скорочують дні, а турбота — раніше часу приводить старість.
27
Відкрите і добре серце піклується і про поживу свою.
Глава 31

1
Пильнування над багатством виснажує тіло, і турбота про нього відганяє сон.
2
Пильна турбота не дає дрімати, і тяжка хвороба відбирає сон.
3
Потрудився багатий для примноження майна — й у спокої насичується своїми благами.
4
Потрудився бідний при нестатках у житті — і у спокої залишається убогим.
5
Хто любить золото, не буде правий, і хто ганяється за тлінням, наповниться ним.
6
Багато хто заради золота зазнав падіння, і загибель його була перед лицем його;
7
воно — дерево спотикання для тих, що приносять йому жертви, і всякий нерозумний буде вловлений ним.
8
Щасливий багатій, який виявився бездоганним і який не ганявся за золотом.
9
Хто він? і ми прославимо його; бо він зробив чудо у народі своєму.
10
Хто був спокушуваний золотом — і залишився непорочним? Нехай буде це у похвалу йому.
11
Хто міг згрішити — і не згрішав, зробити зло — і не зробив?
12
Міцним буде багатство його, і про милостині його буде звіщати зібрання.
13
Коли ти сядеш за багатий стіл, не розкривай на нього гортань твою
14
і не говори: «багато ж на ньому!» Пам’ятай, що заздре око — зла річ.
15
Що зі створеного заздрісніше за око? Тому воно плаче за всим, що бачить.
16
Куди воно подивиться, не простягай руки, і не зіштовхуйся з ним у блюді.
17
Суди про ближнього по собі і про всяку дію розмірковуй.
18
Їж, як людина, що тобі запропоновано, і не пересичуйся, щоб не зненавиділи тебе;
19
припиняй їсти першим із ввічливости і не будь жадібним, щоб не стати спокусою;
20
і якщо ти сядеш посеред багатьох, то не простягай руки твоєї раніше них.
21
Малим задовольняється людина вихована, і тому вона не страждає задишкою на своїй постелі.
22
Здоровий сон буває при помірності шлунка: устав рано, і душа його з ним;
23
страждання на безсоння і холера і різь у животі бувають у людини ненаситної.
24
Якщо ти обтяжив себе стравами, то встань з-за столу і відпочинь.
25
Послухай мене, сину мій, і не знехтуй мною, і згодом ти зрозумієш слова мої.
26
В усіх справах твоїх будь обачний, і ніяка хвороба не трапиться з тобою.
27
Щедрого на хліби будуть благословляти вуста, і свідчення про доброту його — вірне;
28
проти скупого на хліб буде нарікати місто, і свідчення про скупість його — справедливе.
29
Проти вина не показуй себе хоробрим, тому що багатьох погубило вино.
30
Піч випробовує міцність леза загартуванням; так вино випробовує серця гордих — пияцтвом.
31
Вино корисне для життя людини, якщо будеш пити його помірно.
32
Що за життя без вина? воно створене на радість людям.
33
Відрада серцю й утіха душі — вино, помірно вживане вчасно;
34
прикрість для душі — вино, коли п’ють його багато, при роздратуванні і сварці.
35
Надмірне вживання вина збільшує лють нерозумного до спотикання, зменшуючи міцність його і заподіюючи рани.
36
На бенкеті за вином не дорікай ближньому і не принижуй його під час його веселощів;
37
не говори йому образливих слів і не обтяжуй його вимогами.
Глава 32

1
Якщо поставили тебе старшим на бенкеті, не підносся; будь між іншими як один з них:
2
подбай про них і потім сідай. І коли усю твою справу виконаєш, тоді займи твоє місце,
3
щоб порадіти на них і за добре розпорядження одержати вінок.
4
Розмову веди ти, старший, — тому що це пристойно тобі, —
5
з ґрунтовним знанням; і не забороняй музику.
6
Коли слухають, не примножуй розмови і дочасно не мудруй.
7
Що рубінова печатка у золотій прикрасі, те благозвучність музики на бенкеті за вином;
8
що смарагдова печатка у золотій оправі, те приємність пісень за смачним вином.
9
Говори, юначе, якщо потрібно тобі, ледь слова два, коли тебе запитають,
10
говори головне, багато у небагатьох словах. Будь, як знавець і, разом, як той, хто уміє мовчати.
11
Серед вельмож не рівняйся з ними і, коли говорить інший, ти багато не говори.
12
Грому передує блискавка, а сором’язливого випереджає прихильність.
13
Вставай вчасно і не будь останнім; поспішай додому і не зупиняйся.
14
Там забавляйся і роби, що тобі подобається; але не гріши гордим словом.
15
І за це благословляй Того, Хто сотворив тебе і насичує тебе Своїми благами.
16
Хто боїться Господа, той прийме настановлення, і ті, що з раннього ранку звертаються до Нього, придбають благовоління Його.
17
Той, хто шукає закон, насититься ним, а лицемір спіткнеться через нього.
18
Ті, що бояться Господа, знайдуть суд і, як світло, запалять правосуддя.
19
Чоловік грішний ухиляється від викриття і знаходить вибачення, відповідно до бажання свого.
20
Чоловік розсудливий не зневажає міркування, а безрозсудний і гордий не здригається від страху і після того, як зробив що-небудь без розмірковування.
21
Без роздумів не роби нічого, і коли зробиш, не розкаюйся.
22
Не ходи шляхом, де руїни, щоб не спіткнутися об камінь;
23
не покладайся і на рівний шлях; остерігайся навіть дітей твоїх.
24
У всякій справі вір душі твоїй: і це є дотримання заповідей.
25
Віруючий закону уважний до заповідей, і хто уповає на Господа, не зазнає шкоди.
Глава 33

1
З тим, хто боїться Господа, не станеться зла, але й у спокусі Він визволить його.
2
Мудрий муж не зненавидить закон, а хто удавано тримається його — як корабель у бурю.
3
Розумна людина вірить закону, і закон для неї вірний, як відповідь урима.
4
Приготуй слово — і будеш вислуханий; збери настановлення — і відповідай.
5
Колесо у колісниці — серце нерозумного, і як крутиться вісь — думка його.
6
Глузливий друг те саме, що запальний кінь, який під усяким сідоком ірже.
7
Чому один день кращий за інший, тоді як кожне денне світло у році виходить від сонця?
8
Вони розділені премудрістю Господа; Він розрізнив часи і свята:
9
деякі з них Він підніс і освятив, а інші поклав у числі звичайних днів.
10
І всі люди з пороху, і Адам був створений із землі;
11
але за всевіданням Своїм Господь поклав різницю між ними і призначив їм різні путі:
12
одних з них благословив і підніс, інших освятив і наблизив до Себе, а ще інших прокляв і принизив і зрушив з місця їх.
13
Як глина у гончара у руці його, і всі долі її в його волі, так люди — у руці Творця їх, і Він воздає їм за судом Своїм.
14
Як навпроти зла — добро, і навпроти смерти — життя, так навпроти благочестивого — грішник. Так дивись і на усі діла Всевишнього: їх по два, одне навпроти другого.
15
І я останній ретельно потрудився, як той, що підбирав після збирачів виноград,
16
і з благословення Господа устиг і наповнив точило, як збирач винограду.
17
Зрозумійте, що я трудився не для себе одного, але для всіх, хто шукає настановлення.
18
Послухайте мене, князі народу, і вслухайтеся, начальники зібрання:
19
ні синові, ні дружині, ні братові, ні другові не давай влади над тобою за життя твого;
20
і не віддавай іншому маєтку твого, щоб, розкаявшись, не благати за нього.
21
Доки ти живий і дихання у тобі, не замінюй себе ніким;
22
бо краще, щоб діти просили тебе, ніж тобі дивитися в руки синів твоїх.
23
У всіх справах твоїх будь головним, і не клади плями на честь твою.
24
В кінці днів життя твого і при смерті передай спадщину.
25
Корм, палка і ярмо — для осла; хліб, покарання і справа — для раба.
26
Завантажуй раба роботою — і будеш мати спокій; послаб руки йому — і він буде шукати свободи.
27
Ярмо і ремінь зігнуть шию вола, а для лукавого раба — кайдани і рани;
28
використовуй його для праці, щоб він не залишався в неробстві, тому що бездіяльність навчила багато чого злого;
29
пристав його до справи, як йому належить, і якщо він не буде коритися, наклади на нього важкі кайдани.
30
Але ні на кого не накладай зайвого і нічого не роби необдумано.
31
Якщо є в тебе раб, то нехай буде він як ти, бо ти придбав його кров’ю;
32
якщо є в тебе раб, то поводься з ним, як з братом, бо ти будеш мати потребу в ньому, як у душі твоїй;
33
якщо ти будеш кривдити його, і він встане й утече від тебе, то на якій дорозі ти будеш шукати його?
Глава 34

1
Пусті й оманливі надії — у людини безрозсудної, і сонні мрії окриляють дурних.
2
Як той, хто обіймає тінь або женеться за вітром, так той, що вірить сновидінням.
3
Сновидіння цілком те саме, що подоба лиця проти лиця.
4
Від нечистого що може бути чистого, і від неправдивого що може бути істинного?
5
Ворожба і прикмети і сновидіння — суєта, і серце наповнюється мріями, як у тієї, що народжує.
6
Якщо вони не будуть послані від Всевишнього для напоумлення, не прикладай до них серця твого.
7
Сновидіння ввели багатьох у оману, і ті, що надіялися на них, були піддані падінню.
8
Закон виконується без обману, і мудрість у вустах вірних звершується.
9
Чоловік учений знає багато, і багатодосвідчений висловить знання.
10
Хто не мав досвіду, той мало знає; а хто подорожував, той примножив знання.
11
Багато чого я бачив у моєму подорожуванні, і я знаю більше, ніж скільки говорю.
12
Багато разів був я у небезпеці смерти, і рятувався за допомогою досвіду.
13
Дух тих, що бояться Господа, житиме, бо надія їхня — на Того, Хто спасає їх.
14
Той, хто боїться Господа, нічого не злякається і не убоїться, бо Він — надія його.
15
Блаженна душа того, хто боїться Господа! ким він тримається, і хто опора його?
16
Очі Господа — на тих, що люблять Його. Він — могутній захист і міцна опора, покров від спеки і покров від полуденного жару, охорона від спотикання і захист від падіння;
17
Він підносить душу і просвітлює очі, дає лікування, життя і благословення.
18
Хто приносить жертву від неправедного наживання, того приношення глузливе, і дари беззаконних неблагоугодні;
19
не благоволить Всевишній до приношень нечестивих і безліччю жертв не умилостивлюється щодо гріхів їхніх.
20
Що той, хто заколює у жертву сина перед батьком його, те саме той, що приносить жертву з майна бідних.
21
Хліб нужденних є життя бідних: хто віднімає його, той є кровожер.
22
Убиває ближнього той, хто віднімає у нього їжу, і проливає кров той, хто позбавляє найманця плати.
23
Коли один будує, а інший руйнує, то що вони одержать для себе, крім стомлення?
24
Коли один молиться, а інший проклинає, чий голос почує Владика?
25
Коли хто обмивається від осквернення мертвим і знову доторкається до нього, яка користь від його обмивання?
26
Так людина, яка поститься за гріхи свої і знову йде і робить те саме: хто почує молитву її? і яку користь одержить вона від того, що смирялася?
Глава 35

1
Хто дотримується закону, той примножує приношення; хто дотримується заповідей, той приносить жертву спасіння.
2
Хто воздає подяку, той приносить семидал; а хто подає милостиню, той приносить жертву хвали.
3
Благоугодження Господу — відступ від зла, й умилостивлення Його — відхилення від неправди.
4
Не являйся перед лице Господа з порожніми руами, бо усе це — за заповіддю.
5
Приношення праведного наповнює вівтар, і пахощі його — перед Всевишнім;
6
жертва праведного мужа благоприємна, і пам’ять про неї незабутньою буде.
7
З веселим оком прославляй Господа і не применшуй початків праць твоїх;
8
при усякому дарі май лице веселе і в радості присвячуй десятину.
9
Давай Всевишньому за дари Його, і з веселим оком — мірою придбання рукою твоєю,
10
бо Господь є воздаятель і воздасть тобі усемеро.
11
Не зменшуй дарів, бо Він не прийме їх: і не надійся на неправедну жертву,
12
бо Господь є суддя, і Він не дивиться на лиця:
13
Він не надає переваги якомусь лицю перед бідним і молитву скривдженого почує;
14
Він не знехтує моління сироти, ні вдови, коли вона буде промовляти прохання своє.
15
Чи не сльози вдови ллються по щоках, і чи не волає вона проти того, хто вимушує їх?
16
Хто служить Богу, той буде прийнятий з благоволінням, і молитва його дійде до хмар.
17
Молитва смиренного пройде крізь хмари, і він не утішиться, доки вона не наблизиться до Бога,
18
і не відступить, доки Всевишній не спогляне і не розсудить справедливо і не винесе рішення.
19
І Господь не забариться і не потерпить, доки не скрушить стегна немилосердних;
20
Він буде воздавати помсту і народам, доки не знищить сонму гнобителів і не скрушить скіпетрів неправедних,
21
доки не воздасть людині за її ділами, і за діла людей — за намірами їхніми,
22
доки не вчинить суд над народом Своїм і не обрадує їх Своєю милістю.
23
Своєчасна милість під час скорботи, як дощові хмари під час засухи.
Глава 36

1
Помилуй нас, Владико, Боже усіх, і споглянь,
2
і наведи на всі народи страх Твій.
3
Воздвигни руку Твою на чужі народи, і нехай пізнають вони могутність Твою.
4
Як перед ними Ти явив святість Твою у нас, так перед нами яви велич Твою у них, —
5
і нехай пізнають вони Тебе, як ми пізнали, що немає Бога, крім Тебе, Господи.
6
Віднови знамення і сотвори нові чудеса;
7
прослав руку і правицю Твою; воздвигни лють, і пролий гнів;
8
знищи супротивника і знищи ворога;
9
прискор час і згадай клятву, і нехай сповістять про великі діла Твої.
10
Люттю вогню нехай буде знищений той, хто втікає від меча, і ті, що пригноблюють народ Твій, нехай знайдуть загибель.
11
Сокруши голови начальників ворожих, які говорять: «нікого немає, крім нас!»
12
Збери усі коліна Якова і зроби їх спадщиною Твоєю, як було спочатку.
13
Помилуй, Господи, народ, названий за іменем Твоїм, і Ізраїля, якого Ти нарік первістком.
14
Змилосердься над містом святині Твоєї, над Єрусалимом, місцем спокою Твого.
15
Наповни Сион хвалою обітниць Твоїх, і Твоєю славою — народ Твій.
16
Даруй свідчення тим, які від початку були надбанням Твоїм, і воздвигни пророцтва від імені Твого.
17
Даруй нагороду тим, хто надіється на Тебе, і нехай вірують пророкам Твоїм.
18
Почуй, Господи, молитву рабів Твоїх, за благословенням Аарона, за народ Твій, —
19
і пізнають усі, що живуть на землі, що Ти — Господь, Бог віків.
20
Шлунок приймає у себе всяку їжу, але їжа за їжу краща:
21
як гортань відрізняє їжу з дичини, так розумне серце — слова неправдиві.
22
Лукаве серце заподіє сум, але людина великодосвідчена воздасть йому.
23
Жінка прийме усякого чоловіка, але дівчина за дівчину краща:
24
краса дружини веселить лице і бажаніша за усе для чоловіка;
25
якщо є на язиці її привітність і лагідність, то чоловік її виходить з ряду синів людських.
26
Хто узяв дружину, той кладе початок надбанню, здобуває відповідного до нього помічника, опору спокою свого.
27
Де немає огорожі, там розкрадеться майно; а у кого немає дружини, той буде зітхати, поневіряючись:
28
бо хто повірить озброєному розбійнику, який блукає з міста у місто?
29
Так і людині, яка не має осілости і яка зупиняється для ночівлі там, де вона припізниться.
Глава 37

1
Усякий друг може сказати: «і я подружився з ним». Але буває друг тільки за іменем другом.
2
Чи не є це скорбота до смерти, коли приятель і друг перетворюється на ворога?
3
О, зла думка! звідкіля взялася ти, щоб покрити землю підступністю?
4
Приятель радіє, коли веселий друг, а під час скорботи його буде проти нього.
5
Приятель допомагає другові у трудах його заради утроби, а у випадку війни візьметься за щит.
6
Не забувай друга у душі твоїй і не забувай його у маєтку твоєму.
7
Усякий радник хвалить свою пораду, але хтось радить на свою користь;
8
від радника охороняй душу твою і наперед довідайся, що йому потрібно; бо, може бути, він буде радити для самого себе;
9
може бути, він кине на тебе жереб і скаже тобі: «шлях твій добрий»; а сам стане навпроти тебе, щоб подивитися, що трапиться з тобою.
10
Не радься з недоброзичливцем твоїм і від заздрісників твоїх приховуй наміри.
11
Не радься з жінкою про суперницю її і з боязким — про війну, з продавцем — про обмін, з покупцем — про продаж, із заздрим — про подяку,
12
з немилосердним — про благодійність, з лінивим — про усяку справу,
13
з річним найманцем — про закінчення роботи, з лінивим рабом — про велику роботу:
14
не покладайся на таких ні при якій нараді,
15
але звертайся завжди тільки до мужа благочестивого, про якого дізнаєшся, що він дотримується заповідей Господніх,
16
який своєю душею — до душі тобі й, у випадку падіння твого, буде сумувати разом з тобою.
17
Тримайся поради серця твого, бо немає нікого для тебе вірнішого за нього;
18
душа людини іноді більше скаже, ніж сім спостерігачів, які сидять на високому місці для спостереження.
19
Але при всьому цьому молися Всевишньому, щоб Він управив шлях твій в істині.
20
Початок усякої справи — розмірковування, а раніше за усяку дію — рада.
21
Виявлення сердечної зміни — лице. Чотири стани виявляються на ньому: добро і зло, життя і смерть, а панує завжди язик.
22
Якась людина майстерна і багатьох вчить, а для своєї душі некорисна.
23
Інший мудрує у промовах, а буває ненависний, — такий залишиться без усякої споживи;
24
бо не дана йому від Господа благодать, і він позбавлений усякої мудрости.
25
Хтось мудрий для душі своєї, і плоди знання на вустах його правильні.
26
Мудрий муж повчає народ свій, і плоди знання його правильні.
27
Мудрий муж буде багатим на благословення, і всі, що бачать його, будуть називати його блаженним.
28
Життя людини визначається кількістю днів, а дні Ізраїля незліченні.
29
Мудрий придбає довіру у свого народу, й ім’я його буде жити повік.
30
Сину мій! протягом життя випробовуй твою душу і спостерігай, що для неї шкідливо, і не давай їй того;
31
бо не все корисно для усіх, і не усяка душа до всього схильна.
32
Не пересичуйся всякими солодощами і не кидайся на різні страви,
33
бо від переїдання буває хвороба, і пересичення доводить до холери;
34
від пересичення багато хто помер, а стриманий додасть собі життя.
Глава 38

1
Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його,
2
і від Вишнього — зцілення, і від царя одержує він дар.
3
Знання лікаря піднесе його голову, і між вельможами він буде у пошані.
4
Господь створив із землі зцілення, і розсудлива людина не буде зневажати їх.
5
Чи не від дерева вода зробилася солодкою, щоб пізнана була сила Його?
6
Для того Він і дав людям знання, щоб прославляли Його у дивних ділах Його:
7
ними він зціляє людину і знищує хворобу її.
8
Той, хто готує ліки, робить з них суміш, і заняття його не закінчуються, і через нього буває благо на лиці землі.
9
Сину мій! у хворобі твоїй не будь недбалий, але молися Господу, і Він зцілить тебе.
10
Залиш гріховне життя і виправи руки твої, і від усякого гріха очисти серце.
11
Вознеси пахощі й із семидала пам’ятну жертву і зроби приношення повне, ніби ти уже помираєш;
12
і дай місце лікареві, бо і його створив Господь, і нехай не віддаляється він від тебе, бо він потрібен.
13
У якийсь час і в їхніх руках буває успіх;
14
бо і вони моляться Господу, щоб Він допоміг їм подати хворому полегшення і зцілення для продовження життя.
15
Але хто грішить перед Творцем його, нехай упаде у руки лікаря!
16
Сину мій! над померлим пролий сльози і, ніби ти зазнав жорстокого нещастя, почни плач; пристойно одягни тіло його і не зневаж поховання його;
17
гіркий нехай буде плач і ридання тепле, і продовж сумування за ним, за достоїнством його, день або два, щоб запобігти осуду, і тоді втішся від суму;
18
бо від суму буває смерть, і сум сердечний виснажить силу.
19
З нещастям перебуває і сум, і життя убогого важке для серця.
20
Не віддавай серця твого суму; віддаляй його від себе, згадуючи про кінець.
21
Не забувай про це, бо немає повернення; і йому ти не принесеш користи, а собі зашкодиш.
22
«Згадуй про вирок наді мною, тому що він також і над тобою: мені учора, а тобі сьогодні».
23
З упокоєнням померлого заспокой і пам’ять про нього, й утішся про нього після відходу душі його.
24
Мудрість книжна здобувається у сприятливий час дозвілля, і хто мало має своїх занять, може придбати мудрість.
25
Як може зробитися мудрим той, хто править плугом і хвалиться бичем, ганяє волів і зайнятий роботами їх, і у якого розмова тільки про молодих волів?
26
Серце його зайняте тим, щоб проводити борозни, і турбота його — про корм для телиць.
27
Так і усякий тесля і зодчий, що проводить ніч, як день: хто займається різьбленням, того старанність у тім, щоб урізноманітнити форму;
28
серце своє він спрямовує на те, щоб зображення було схоже, і турбота його — про те, щоб закінчити діло у досконалості.
29
Так і ковач, який сидить біля ковадла і думає про виріб із заліза: дим від вогню виснажує його тіло, і з жаром від печі бореться він;
30
звук молота оглушає його слух, і очі його спрямовані на модель посудини;
31
серце його спрямоване на закінчення діла, і турбота його — про те, щоб обробити його у досконалості.
32
Так і гончар, який сидить над своєю справою і ногами своїми крутить колесо,
33
який постійно в турботі про справу свою, і у якого обчислена вся робота його:
34
рукою своєю він надає форму глині, а ногами пом’якшує її жорсткість;
35
він спрямовує серце до того, щоб добре закінчити посудину, і турбота його — про те, щоб очистити піч.
36
Усі вони покладаються на свої руки, і кожен умудрюється у своїй справі;
37
без них ні місто не побудується, ні жителі не населяться і не будуть жити в ньому;
38
і однак же вони у зібрання не запрошуються, на судійському сідалищі не сидять і не розмірковують про судові постанови, не вимовляють виправдання й засудження і не займаються притчами;
39
але підтримують побут житейський, і молитва їх — про успіх мистецтва їх.
Глава 39

1
Тільки той, хто присвячує свою душу розмірковуванню про закон Всевишнього, буде шукати мудрости усіх древніх і вправлятися у пророцтвах:
2
він буде зважати на сказання мужів іменитих і заглиблюватися у тонкі звороти притч;
3
буде досліджувати таємний зміст висловлювань і займатися загадками притч.
4
Він буде проходити служіння серед вельмож і являтися перед правителем;
5
буде подорожувати по землі чужих народів, бо випробував добре і зле між людьми.
6
Серце своє він направить до того, щоб з раннього ранку звертатися до Господа, Який сотворив його, і буде молитися перед Всевишнім; відкриє у молитві вуста свої і буде молитися за гріхи свої.
7
Якщо Господу великому вгодно буде, він сповниться духом розуму,
8
буде виточувати слова мудрости своєї і у молитві прославляти Господа;
9
благоуправить свою волю і розум і буде розмірковувати про таємниці Господа;
10
він покаже мудрість свого навчання і буде хвалитися законом завіту Господнього.
11
Багато хто буде прославляти знання його, і він не буде забутий повік;
12
пам’ять про нього не загине, й ім’я його буде жити у роди родів.
13
Народи будуть прославляти його мудрість, і суспільство буде звіщати хвалу його;
14
доки буде жити, він придбає більшу славу, ніж тисячі; а коли спочиє, збільшить її.
15
Ще подумавши, розповім, бо я повний, як місяць у повноті своїй.
16
Вислухайте мене, благочестиві діти, і ростіть, як троянда, що росте на полі біля потоку;
17
виточуйте пахощі, як ливан;
18
цвітіть, як лілея, поширюйте пахощі і співайте пісню;
19
благословляйте Господа в усіх ділах; величайте ім’я Його і прославляйте Його хвалою Його,
20
піснями вуст і гуслями і, прославляючи, говоріть так:
21
усі діла Господа дуже доброчинні, і всяке повеління Його у свій час сповниться;
22
і не можна сказати: «що це? для чого це?», бо усе у свій час відкриється.
23
За словом Його стала вода, як стіг, і за словами вуст Його з’явилися вмістилища вод.
24
У повеліннях Його — усе Його благовоління, і ніхто не може применшити спасительність їх.
25
Перед Ним діла всякої плоті, і неможливо сховатися від очей Його.
26
Він передбачає з віку у вік, і нічого немає дивного перед Ним.
27
Не можна сказати: «що це? для чого це?», бо усе створено для свого вжитку.
28
Благословення Його покриває, як ріка, і, як потоп, напуває сушу.
29
Але і гніву Його зазнають народи, як колись Він перетворив води на солончаки.
30
Путі Його для святих прямі, а для беззаконних вони — спотикання.
31
Від початку для добрих створене добре, як для грішників — зле.
32
Головні з усіх потреб для життя людини — вода, вогонь, залізо, сіль, пшеничне борошно, мед, молоко, виноградний сік, олія й одяг:
33
усе це благочестивим служить на користь, а грішникам може обернутися на шкоду.
34
Є вітри, які створені для помсти й у люті своїй посилюють удари свої,
35
під час устремління свого виливають силу і задовольняють лють Творця їх.
36
Вогонь і град, голод і смерть — усе це створено для помсти;
37
зуби звірів, і скорпіони, і змії, і меч, який мститься нечестивим загибеллю, —
38
зрадіють повелінню Його і готові будуть на землі, коли будуть потрібні, й у свій час не переступлять слова Його.
39
Тому я від самого початку вирішив, обміркував і залишив у писанні,
40
що усі діла Господа прекрасні, і Він дарує усе потрібне у свій час;
41
і не можна сказати: «це гірше за те», бо усе у свій час визнане буде добрим.
42
Отже, усім серцем і вустами оспівуйте і благословляйте ім’я Господа.
Глава 40

1
Багато трудів призначено кожній людині, і важке ярмо на синах Адама, з дня виходу з утроби матері їх до дня повернення до матері усіх.
2
Думка про очікуване і день смерти породжує у них міркування і страх серця.
3
Від того, хто сидить на славному престолі і до поваленого на землі і у поросі,
4
від того, хто носить порфиру і вінець, і до одягненого у руб’я, —
5
у всякого досада і ревнощі, і знічення, і занепокоєння, і страх смерти, й обурення, і сварка, і під час заспокоєння на постелі нічний сон бентежить розум його.
6
Мало, майже зовсім не має він спокою, і тому й уві сні він, як удень, насторожі:
7
будучи збентеженим серцевими своїми мріями, як той, що утік з поля битви, під час безпеки своєї він пробуджується і не може надивуватися, що нічого не було страшного.
8
Хоч це буває з усякою плоттю, від людини до худоби, але у грішників у сім разів більше за це.
9
Смерть, убивство, сварка, меч, нещастя, голод, руйнація й удари, —
10
усе це — для беззаконних; і потоп був для них.
11
Усе, що від землі, повертається у землю, і що з води, повертається у море.
12
Усякий подарунок і несправедливість будуть знищені, а вірність буде стояти повік.
13
Маєтки несправедливих, як потік, висохнуть і, як сильний грім при заливному дощі, прогримлять.
14
Хто відкриває руку, той буває веселий; а злочинці остаточно загинуть.
15
Нащадки нечестивих не примножать гілок, і нечисті корені — на стрімкій скелі:
16
осока біля усякої води і на березі ріки скошується раніше усякої іншої трави.
17
Доброчинність, як рай, повна благословінь, і милостиня перебуває повік.
18
Життя задоволеного своєю долею і трудівника солодке; але перевершує обох той, хто знаходить скарб.
19
Діти і побудова міста увічнюють ім’я, але кращою за те й інше вважається бездоганна дружина.
20
Вино і музика веселять серце, але краще за те й інше — любов до мудрости.
21
Сопілка і гуслі роблять приємним спів, але краще за них — приємний язик.
22
Приємність і краса бажані для очей твоїх, але більше тієї й іншої — зелень посіву.
23
Друг і приятель сходяться часом, але дружина з чоловіком — завжди.
24
Брати і покровителі — під час скорботи, але вірніше за тих та інших спасає милостиня.
25
Золото і срібло утверджують стопи, але надійнішою за те й інше визнається добра порада.
26
Багатство і сила підносять серце, але вищий за те — страх Господній:
27
у страху Господньому немає недоліку, і немає потреби шукати при ньому допомоги;
28
страх Господній — як благословенний рай, і наділяє його усякою славою.
29
Сину мій! не живи життям убогим: краще померти, ніж просити милостиню.
30
Хто задивляється на чужий стіл, того життя — не життя: він принижує душу свою чужими стравами;
31
але людина розумна і вихована застереже себе від того.
32
У вустах безсоромного солодким здається прохання милостині, але в утробі його вогонь запалає.
Глава 41

1
О, смерте! який гіркий спогад про тебе для людини, яка спокійно живе у своїх володіннях,
2
для людини, яка нічим не заклопотана і в усьому щаслива і ще у силах приймати їжу.
3
О, смерте! утішний твій вирок для людини, яка бідує і знемагає у силах,
4
для старого й обтяженого турботами про все, для того, хто не має надії і втратив терпіння.
5
Не бійся смертного вироку: згадай про предків твоїх і нащадків. Це вирок від Господа над усякою плоттю.
6
Отже, для чого ти відвертаєшся від того, що благоугодно Всевишньому? чи десять, чи сто, чи тисяча років, —
7
у пеклі немає дослідження про час життя.
8
Діти грішників бувають дітьми огидними і спілкуються з нечестивими.
9
Спадщина дітей грішників загине, і разом з племенем їх буде поширюватися безслав’я.
10
Нечестивому батькові будуть докоряти діти, тому що через нього вони терплять безслав’я.
11
Горе вам, люди нечестиві, які залишили закон Бога Всевишнього!
12
Коли ви народжуєтеся, то народжуєтеся на прокляття; і коли помираєте, то одержуєте в наділ свій прокляття.
13
Усе, що з землі, повернеться у землю: так нечестиві — від прокляття у погибель.
14
Плач людей буває про тіла їхні, але грішників і ім’я недобре згладиться.
15
Турбуйся про ім’я, тому що воно буде з тобою довше, ніж багато тисяч золота:
16
дням доброго життя є число, але добре ім’я перебуває повік.
17
Дотримуйтеся, діти, настановлення у мирі; а прихована мудрість і скарб невидимий — яка у них користь?
18
Краще людина, яка ховає свою дурість, ніж людина, яка ховає свою мудрість.
19
Отже, соромтеся того, про що я скажу,
20
бо не всякої соромливости добре дотримуватися і не все усіма схвалюється за істиною.
21
Соромтеся перед батьком і матір’ю блуду, перед начальником і володарем — брехні;
22
перед суддею і князем — злочину, перед зібранням і народом — беззаконня;
23
перед товаришем і другом — неправди, перед сусідами — крадіжки:
24
соромтеся цього і перед істиною Бога і завіту Його. Соромся і спирання ліктями на стіл, обману при позичці і віддачі;
25
соромся мовчання перед тими, що вітають, задивляння на розпусну жінку, відвертання лиця від родича,
26
відбирання наділу і дару, помислу на заміжню жінку, залицяння до своєї служниці,
27
і не підходь до постелі її;
28
перед друзями соромся слів докірливих, — і після того, як ти дав, не докоряй, —
29
повторення чуток і розголошення слів таємних. І будеш істинно сором’язливий і придбаєш прихильність усякої людини.
Глава 42

1
Не соромся ось чого, і з лицемірности не гріши:
2
не соромся точного виконання закону Всевишнього і завіту, і суду, щоб учинити правосуддя нечестивому,
3
суперечки між товаришем і сторонніми і надання спадщини друзям,
4
точности у вазі і мірах, — чи багато, чи мало придбаєш, —
5
неупереджености у купівлі і продажу і суворого виховання дітей, і — скривавити ребро злому рабові.
6
При злій дружині добре мати печатку, і, де багато рук, там замикай.
7
Коли щось видаєш, видавай за рахунком і вагою і роби всяку видачу і приймання за записом.
8
Не соромся напоумляти нерозумного і дурного, і старого, який змагається з молодими: і будеш істинно благовихованим і заслужиш схвалення від усякої людини.
9
Дочка для батька — таємна постійна турбота, і піклування про неї відганяє сон: у юності її — як би не відцвіла, а у заміжжі — як би не стала гидкою;
10
у дівоцтві — як би не осквернилася і не зробилася вагітною у батьківському домі, у заміжжі — щоб не порушила подружньої вірности й у співжитті з чоловіком не залишилася неплідною.
11
Над безсоромною дочкою посиль нагляд, щоб вона не зробила тебе посміховиськом для ворогів, притчею у місті і докором у народі й не осоромила тебе перед громадою.
12
Не дивися на красу людини і не сиди серед жінок:
13
бо як з одягу виходить міль, так від жінки — лукавство жіноче.
14
Краще злий чоловік, ніж ласкава жінка, — жінка, яка соромить до ганьблення.
15
Згадаю тепер про діла Господа і розповім про те, що я бачив. За словом Господа явилися діла Його:
16
осяйне сонце дивиться на усе, і всі діла його повні слави Господньої.
17
І святим не надав Господь провіщати про усі чудеса Його, які утвердив Господь Вседержитель, щоб вселенна стояла твердо на славу Його.
18
Він проникає у безодню і серце і бачить усі звивини їх; бо Господь знає усяке відання і прозирає знання віку,
19
звіщаючи минуле і майбутнє і відкриваючи сліди потаємного;
20
не оминає Його ніяка думка і не утаїться від Нього жодне слово.
21
Він улаштував великі діла Своєї премудрости і перебуває раніше віку і повік;
22
Він не збільшився і не зменшився і не потребував ніякого радника.
23
Як жадані усі діла Його, хоча ми можемо бачити їх як тільки іскри!
24
Усі вони живуть і перебувають повік для усяких потреб і всі підкорюються Йому.
25
Усі вони — удвічі, одне навпроти одного, і нічого не створив Він недосконалим:
26
одне підтримує благо іншого, — і хто насититься видінням слави Його?
Глава 43

1
Велич висоти, твердь чистоти, вигляд неба у славному явленні!
2
Сонце, коли воно являється, звіщає про них при сході: дивне створіння, діло Всевишнього!
3
У полудень воно висушує землю, і перед жаром його хто встоїть?
4
Розпалюють горнило для робіт плавильних, але утричі сильніше сонце палить гори: дихаючи полум’ям вогню і блискаючи промінням, воно засліплює очі.
5
Великий Господь, Який створив його, і за словом Його воно поспішно пробігає путь свою.
6
І місяць усім у свій час служить вказівкою часів і знаменням віку:
7
від місяця — вказівка свята; світло його зменшується після досягнення ним повноти;
8
місяць називається за ім’ям його; він дивно зростає у своїй зміні;
9
це — глава вишніх устроїв; він сяє на тверді небесній;
10
краса неба, слава зірок, блискуча прикраса, владика на висотах!
11
За словом Святого зірки стоять за чином і не втомлюються на варті своїй.
12
Глянь на веселку, і прослав Творця її: прекрасна вона в сяйві своєму!
13
Величним кругом своїм вона обіймає небо; руки Всевишнього розпростерли її.
14
Повелінням Його швидко сиплеться сніг, і миттєво блискають блискавки суду Його.
15
Відкриваються скарбниці і вилітають з них хмари, як птахи.
16
Могутністю Своєю Він зміцнює хмари, і розбиваються камені граду;
17
від погляду Його стрясаються гори, і з волі Його віє південний вітер.
18
Голос грому Його приводить у тремтіння землю, і північна буря і вихор.
19
Він сипле сніг подібно до того, як летять униз крилаті, і спадання його — як опускається сарана;
20
красі білизни його дивується око, і паданню його дивується серце.
21
І як сіль, розсипає Він по землі іній, який, замерзаючи, стає гострим.
22
Подме північний холодний вітер, — і з води робиться лід: він розстилається на всякому вмістилищі вод, і вода одягається ніби у лати;
23
покриває гори, і спалює пустелю, і, як вогонь, обпалює траву.
24
Але швидким зціленням усьому служить туман; роса, яка з’являється, прохолоджує від спеки.
25
Повелінням Своїм Господь приборкує безодню і насаджує на ній острови.
26
Ті, що плавають по морю, розповідають про небезпеку на ньому, і ми дивуємося тому, що чуємо вухами нашими:
27
бо там надзвичайні і дивні діла, різноманітність усяких тварин, роди чудовиськ.
28
Через Нього усе успішно досягає свого призначення, і усе тримається словом Його.
29
Багато чого можемо ми сказати, і однак же не осягнемо Його, і кінець слів: Він є усе.
30
Де візьмемо силу, щоб прославити Його? бо Він вище за всі діла Свої.
31
Страшний Господь і дуже великий, і дивна могутність Його!
32
Прославляючи Господа, звеличуйте Його, скільки можете, але і потім Він буде величнішим;
33
і величаючи Його, додайте сили: але не трудіться, тому що не осягнете.
34
Хто бачив Його, і пояснить? і хто прославить Його, як Він є?
35
Багато приховано, що набагато більше за це; бо ми бачимо малу частину діл Його.
36
Усе створив Господь, і благочестивим дарував мудрість.
Глава 44

1
Тепер звеличимо славних мужів і батьків нашого роду:
2
багато славного Господь являв через них, велич Свою від віку;
3
це були володарі у царствах своїх і мужі, славетні силою; вони давали розумні поради, звіщали у пророцтвах;
4
вони були керівниками народу у нарадах і у книжному навчанні.
5
Мудрі слова були у повчанні їх; вони винайшли музичні лади і написали гімни;
6
люди багаті, обдаровані силою, вони мирно жили в оселях своїх.
7
Усі вони були шановані між племенами своїми і у дні свої були славою.
8
Є між ними такі, які залишили після себе ім’я для звіщення їх похвали, — і є такі, про яких не залишилося пам’яті, які зникли, ніби не існували, і зробилися, ніби не було їх, і діти їхні після них.
9
Але то були мужі милости, праведні справи яких не забуваються;
10
у сімені їх перебуває добра спадщина; нащадки їх — у завітах;
11
сім’я їх буде твердим, і діти їхні — заради них;
12
сім’я їх перебуватиме до віку, і слава їх не знищиться;
13
тіла їхні поховані у мирі, й імена їхні живуть у роди;
14
народи будуть розповідати про їх мудрість, а Церква буде звіщати їх хвалу.
15
Енох догодив Господу і був узятий на небо, — образ покаяння для усіх родів.
16
Ной виявився досконалим, праведним; під час гніву він був умилостивленням;
17
тому зробився залишком на землі, коли був потоп;
18
з ним укладений був вічний завіт, що ніяка плоть не знищиться більше потопом.
19
Авраам — великий батько безлічі народів, і не було подібного до нього у славі;
20
він зберіг закон Всевишнього і був у завіті з Ним,
21
і на своїй плоті утвердив завіт й у випробуванні виявився вірним;
22
тому Господь з клятвою обіцяв йому, що у сімені його благословляться усі народи;
23
обіцяв примножити його як порох землі, і піднести сім’я його як зірки, і дати їм спадщину від моря до моря і від ріки до краю землі.
24
Й Ісааку заради Авраама, батька його, Він також підтвердив благословення усіх людей і завіт;
25
і воно ж спочило на голові Якова:
26
Він ущедрив його Своїми благословеннями і дав йому у спадщину землю, і відокремив ділянки її і розділив між дванадцятьма колінами.
27
І вивів від нього мужа милости, який придбав любов у очах усякої плоті,
Глава 45

1
улюбленого Богом і людьми Мойсея, якого пам’ять благословенна.
2
Він зрівняв його у славі зі святими і звеличив його ділами на страх ворогам;
3
Він його словом припиняв дивні знамення, прославив його перед лицем царів, давав через нього повеління до народу його і показав йому від слави Своєї.
4
За вірність і лагідність його Він освятив його, обрав Собі з усіх людей,
5
сподобив його чути голос Його, увів його у морок
6
і дав йому лицем до лиця заповіді, закон життя і відання, щоб він навчив Якова завіту й Ізраїля — постановам Його.
7
Він підняв Аарона, подібного до нього святого, брата його, з коліна Левіїного, —
8
уклав з ним вічний завіт і дав йому священство у народі; Він благословив його особливою прикрасою й оперезав його поясом слави;
9
Він наділив його вищою прикрасою й облачив його в багатий одяг:
10
у спідній одяг, в подир та ефод;
11
і оточив його золотими яблуками і дуже багатьма дзвіночками, щоб при ходінні його вони видавали звук, щоб зробити чутним у храмі дзвін для нагадування синам народу Його;
12
наділив його одежею святою із золота і гіацинтової вовни і крученого висону мистецької роботи, словом суду, уримом і тумимом,
13
червленим тканням майстерної роботи, коштовними каменями, вирізаними як на печатці, у золотій оправі гранувальної роботи, з вирізаними на пам’ять накресленнями імен за числом колін Ізраїлевих;
14
на кидарі його — золотий вінець, знамення святині, слава достоїнства: велична прикраса, діло мистецтва, приємна для очей.
15
Раніше нього не було цього від віку:
16
хто не належав до його племені, не одягався так, тільки сини його і нащадки його в усі часи.
17
Жертви їх приносяться щодня, завжди по двічі.
18
Мойсей наповнив руки його і помазав його святим єлеєм:
19
йому постановлено у вічний завіт і сімені його на дні неба, щоб вони служили Йому і разом священнодіяли і благословляли народ Його ім’ям Його;
20
Він обрав його з усіх живих, щоб приносити Господу жертву, куріння і пахощі у пам’ять умилостивлення за народ свій;
21
Він дав йому Свої заповіді і владу у постановах судових, щоб навчати Якова одкровень і наставляти Ізраїля у законі Його.
22
Повстали проти нього чужі, і позаздрили йому у пустелі люди, які пристали до Дафана й Авирона, і збіговисько Корея у люті і гніві;
23
Господь побачив і Йому неугодне було це, — і вони загинули від люті гніву.
24
Він учинив над ними чудо, знищивши їх полум’ям вогню Свого.
25
І примножив славу Аарона і дав йому спадщину — відділив їм початки плодів:
26
насамперед підготував їм хліб для насичення, бо вони їдять і жертви Господні, які Він дав йому і сімені його;
27
але він не повинен мати спадщини на землі народу і немає йому наділу між народом, тому що Він Сам наділ і спадщина його.
28
Також і Финеєс, син Єлеазара, третій за славою, тому що він ревнував за страх Господній і, при відпадінні народу, устояв у доброму настрої душі своєї й умилостивив Господа до Ізраїля;
29
тому укладено з ним завіт миру, щоб бути йому предстоятелем святих і народу свого, щоб йому і сімені його належало достоїнство священства навіки.
30
Як за завітом з Давидом, сином Ієссея з коліна Іудиного, царська спадщина переходила від сина до сина, так спадщина священства належала Аарону і сімені його.
31
Нехай дасть нам Бог мудрість у нашому серці — судити народ Його справедливо, щоб не загинули блага їх і слава їх перебувала у роди їх.
Глава 46

1
Сильний був у битвах Ісус Навин і був спадкоємцем Мойсея у пророцтвах.
2
Відповідно до імені свого, він був великий у спасінні обраних Божих, коли мстився повсталим ворогам, щоб ввести Ізраїля у спадщину його.
3
Як він прославився, коли підняв руки свої і простяг меч на міста!
4
Хто раніше нього так стояв? Бо він вів битви Господні.
5
Чи не його рукою зупинене було сонце, і один день був наче два?
6
Він воззвав до Всевишнього Владики, коли з усіх боків стисли його вороги, і великий Господь почув його:
7
каміння граду з могутньою силою кинув Він на ворожий народ і погубив супротивників на схилі гори,
8
щоб язичники пізнали всеозброєння його, що війна його була перед Господом, а він тільки йшов за Всемогутнім.
9
І у дні Мойсея він зробив благодіяння, він і Халев, син Ієфоннії, — тим, що вони протистояли ворогам, утримували народ від гріха й утихомирювали зле ремство.
10
І вони тільки двоє з шестисот тисяч, які подорожували, були врятовані, щоб ввести народ у спадщину — у землю, яка тече молоком і медом.
11
І дав Господь Халеву міць, яка збереглася у ньому до старости, зійти на висоту землі, і сім’я його одержало спадщину,
12
щоб бачили усі сини Ізраїлеві, що благо йти за Господом.
13
Також і судді, кожен за своїм ім’ям, серце яких не помилялося і які не відверталися від Господа, — нехай буде пам’ять їх у благословеннях!
14
Нехай процвітуть кості їх від місця свого,
15
й ім’я їх нехай перейде до синів їхніх у прославлянні їх!
16
Улюблений Господом своїм Самуїл, пророк Господній, заснував царство і помазав царів народу своєму;
17
він судив народ за законом Господнім, і Господь споглядав на Якова;
18
за вірою своєю він був істинним пророком, і у словах його визнана вірність видіння.
19
Він воззвав до Всемогутнього Господа, коли звідусюди тіснили його вороги, і приніс у жертву молодого агнця, —
20
і Господь загримів з неба й у сильному шумі чутним зробив голос Свій,
21
і знищив вождів тирських і всіх князів филистимських.
22
Ще раніше часу вічного упокоєння свого він засвідчив перед Господом і помазаником Його: «майна, ні навіть взуття, я не брав ні від кого», і ніхто не докорив йому.
23
Він пророкував і після смерти своєї, і прорік цареві смерть його, й у пророцтві підняв із землі голос свій, що беззаконний народ знищиться.
Глава 47

1
Після цього з’явився Нафан, щоб пророкувати у дні Давида.
2
Як жир, відокремлений від мирної жертви, так Давид від синів Ізраїлевих.
3
Він грав з левами, як з козенятами, і з ведмедями, як з ягнятами.
4
В юності своїй чи не убив він велетня, чи не зняв ганьбу з народу,
5
коли підняв руку з пращним каменем і подолав гординю Голіафа?
6
Бо він воззвав до Господа Всевишнього, і Він дав силу правиці його — уразити людину, сильну на війні, і піднести ріг народу свого.
7
Так прославив народ його десятками тисяч і звеличив його у благословеннях Господа, як достойний вінець слави,
8
бо він знищив навколишніх ворогів і смирив ворожих филистимлян, — навіть донині скрушив ріг їх.
9
Після кожного діла свого він приносив подяку Святому Всевишньому словом хвали;
10
від усього серця він оспівував і любив Творця свого.
11
І поставив перед жертовником піснеспівців, щоб голосом їх усолоджувати піснеспіви.
12
Він надав святам велич і з точністю визначив часи, щоб вони хвалили святе ім’я Його і з раннього ранку оглашали святилище.
13
І Господь відпустив йому гріхи і навіки підніс ріг його і дарував йому завіт царствений і престіл слави в Ізраїлі.
14
Після нього постав мудрий син його і заради батька жив щасливо.
15
Соломон царював у мирні дні, тому що Бог заспокоїв його з усіх боків, щоб він побудував дім в ім’я Його і приготував святилище навіки.
16
Який мудрий був ти в юності твоїй і, подібно до ріки, повний розуму!
17
Душа твоя покрила землю, і ти наповнив її загадковими притчами;
18
ім’я твоє пронеслося до віддалених островів, і тебе любили за мир твій;
19
за пісні і вислови, за притчі і пояснення тобі дивувалися країни.
20
В ім’я Господа Бога, найменованого Богом Ізраїля,
21
ти зібрав золото, як мідь, і примножив срібло, як свинець.
22
Але ти схилив стегна твої до жінок і поневолився ними тілом твоїм;
23
ти поклав пляму на славу твою й осквернив сім’я твоє так, що навів гнів на дітей твоїх, — і вони гірко оплакували твоє безумство, — що влада розділилася надвоє, і від Єфрема пішло непокірливе царство.
24
Але Господь не залишить Своєї милости і не зруйнує жодного із діл Своїх, не знищить нащадків обраного Свого і не викорінить сім’я того, хто полюбив Його.
25
І Він дав Якову залишок, і Давиду — корінь від нього.
26
І спочив Соломон з батьками своїми
27
і залишив після себе від сімені свого безумство народу,
28
убогого розумом Ровоама, який відвернув від себе народ через свої наради,
29
й Ієровоама, сина Наватового, який увів у гріх Ізраїля і Єфрему указав шлях гріха.
30
І дуже примножилися гріхи їхні, так що вони вигнані були із землі своєї;
31
і замірялися вони на всяке зло, доки не прийшла на них помста.
Глава 48

1
І повстав Ілля пророк, як вогонь, і слово його горіло, як світильник.
2
Він навів на них голод і ревністю своєю зменшив число їх;
3
словом Господнім він закрив небо і тричі зводив вогонь.
4
Як прославився ти, Іллє, чудесами твоїми, і хто може зрівнятися з тобою у славі!
5
Ти воскресив мертвого від смерти і з пекла словом Всевишнього;
6
ти зводив у загибель царів і знатних з ложа їх;
7
ти чув на Синаї викриття їх і на Хориві суди помсти;
8
ти помазав царів на воздаяння і пророків — у спадкоємці собі;
9
ти захоплений був вогненним вихором на колісниці з вогненними конями;
10
ти призначений був на викриття у свої часи, щоб утихомирити гнів, раніше ніж перейде він у лють, — навернути серце батька до сина і відновити коліна Якова.
11
Блаженні ті, що бачили тебе і прикрашені любов’ю, — і ми життям поживемо.
12
Ілля схований був вихором, — і Єлисей сповнився духом його
13
й у дні свої не тремтів перед князем, і ніхто не пересилив його;
14
ніщо не здолало його, і після успіння його пророкувало тіло його.
15
І за життя свого творив він чудеса, і після смерти дивні були діла його.
16
Попри все те, народ не покаявся, і не відступили від гріхів своїх, доки не були полонені із землі своєї і розсіяні по всій землі.
17
І залишилося дуже мало народу і князь із дому Давидового.
18
Деякі з них робили угодне Богу, а деякі примножували гріхи.
19
Єзекія зміцнив місто своє і провів усередину його воду, пробив залізом скелю й улаштував сховища для води.
20
У дні його зробив навалу Сеннахирим і послав до нього Рабсака, який підняв руку свою на Сион і дуже величався у гордості своїй.
21
Тоді затремтіли серця і руки їх, і вони мучилися, як ті, що народжують;
22
і воззвали вони до Господа милосердного, простягнувши до Нього руки свої,
23
і Святий скоро почув їх з неба і визволив їх рукою Ісаї;
24
Він уразив військо ассиріян, і ангел Його знищив їх,
25
бо Єзекія робив угодне Господу і міцно тримався шляхів Давида, батька свого, як заповів пророк Ісая, великий і вірний у видіннях своїх.
26
У його дні сонце відступило назад, і він додав життя цареві.
27
Великим духом своїм він передбачив віддалене майбутнє і втішав тих, що тужили у Сионі;
28
до віку сповіщав він майбутнє і потаємне, раніше, ніж воно сповнилося.
Глава 49

1
Пам’ять Іосії — як сполука фіміаму, приготована майстерністю мироварника:
2
в усяких устах вона буде солодка, як мед, і як музика при частуванні вином.
3
Він успішно діяв у наверненні народу і знищив мерзоти беззаконня;
4
він спрямував до Господа серце своє і у дні беззаконних утвердив благочестя.
5
Крім Давида, Єзекії та Іосії, усі тяжко згрішили,
6
бо залишили закон Всевишнього; царі юдейські припинилися,
7
бо передали ріг свій іншим і славу свою — чужому народові.
8
Обране місто святині спалене, і вулиці його спустошені, як пророкував Єремія,
9
якого вони ображали, хоча він ще в утробі був освячений на пророка, щоб викорінювати, вражати і погубляти, так само як будувати і насаджувати.
10
Єзекиїль бачив явлення слави, яку Бог показав йому на херувимській колісниці;
11
він нагадував про ворогів під образом дощу і сповіщав добре тим, хто виправляв путі свої.
12
І дванадцять пророків — нехай процвітуть кості їхні на місці своїм! — утішали Якова і спасали їх вірною надією.
13
Як звеличимо Зоровавеля? І він — як перстень на правій руці;
14
також Ісус, син Іоседека: вони у дні свої побудували дім і відновили святий храм Господу, призначений на вічну славу.
15
Велика пам’ять і Неємії, який відбудував нам зруйновані стіни, поставив ворота і запори і відновив зруйновані доми наші.
16
Не було на землі нікого зі створених, подібного до Еноха, — бо він був узятий від землі,
17
і не народився такий муж, як Йосиф, глава братів, опора народу, — і кості його були вшановані.
18
Прославилися між людьми Сим і Сиф, але вище за все живе у творінні — Адам.
Глава 50

1
Симон, син Онії, великий священик, за життя свого виправив дім і у дні свої укріпив храм:
2
ним покладена основа подвійного узвишшя — зведення високої огорожі храму;
3
у дні його зменшене водоймище, окружність мідного моря;
4
щоб охоронити народ свій від біди, він укріпив місто проти облоги.
5
Яким величним був він серед народу, при виході із завіси храму!
6
Як ранкова зірка серед хмар, як місяць, повний днями,
7
як сонце, що сяє над храмом Всевишнього, і як веселка, що сяє у величних хмарах,
8
як цвітіння троянд у весняні дні, як лілеї біля джерел вод, як гілка ливану в літні дні,
9
як вогонь з ладаном у кадильниці,
10
як кований із золота сосуд, прикрашений усякими коштовними каменями,
11
як олива з плодами, і як кипарис, що піднімається до хмар.
12
Коли він приймав чудовий одяг і вдягався в усі величні прикраси, то, при сходженні до святого жертовника, освітлював блиском окружність святилища.
13
Також, коли він приймав жертовні частини з рук священиків, стоячи біля вогню жертовника, —
14
довкола нього був вінець братів, як паростки кедру на Ливані, і вони оточували його як фінікові гілки,
15
і всі сини Аарона у славі своїй, і приношення Господу у руках їх перед усім зібранням Ізраїля.
16
У довершення служб на вівтарі, щоб увінчати приношення Всевишньому Вседержителю,
17
він простягав свою руку до жертовної чаші, вливав у неї з винограду кров і виливав її до підніжжя жертовника для пахощів Вишньому Всецарю.
18
Тоді сини Ааронові викликували, сурмили кованими трубами і видавали гучний голос у нагадування перед Всевишнім.
19
Тоді весь народ разом поспішав падати лицем на землю, щоб поклонитися Господу своєму, Вседержителю, Богу Вишньому;
20
а піснеспівці вихваляли Його своїми голосами; у великому храмі лунав солодкий спів,
21
і народ молився Господу Всевишньому молитвою перед Милосердним, доки звершувалося славослів’я Господа, — і так закінчували вони службу Йому.
22
Тоді він, зійшовши, підіймав руки свої на все зібрання синів Ізраїлевих, щоб устами своїми подати благословення Господа і похвалитися ім’ям Його;
23
народ повторював поклоніння, щоб прийняти благословення від Всевишнього.
24
І нині усі благословляйте Бога, Який скрізь робить великі діла, Який продовжив дні наші від утроби і чинить з нами за милістю Своєю:
25
нехай дасть Він нам веселість серця, і нехай буде у дні наші мир у Ізраїлі до днів віку;
26
нехай збереже милість Свою до нас й у свій час нехай визволить нас!
27
Двома народами гребує душа моя, а третій не є народ:
28
це ті, що сидять на горі Сеїр, филистимляни, і нерозумний народ, який живе у Сикимах.
29
Вчення мудрости і розсудливости окреслив у книзі цій я, Ісус, син Сирахів, єрусалимлянин, який вилив мудрість від серця свого.
30
Блаженний, хто буде вправлятися у цих наставляннях, — і хто покладе їх на серце, той стане мудрим;
31
а якщо буде виконувати, то усе зможе; бо світло Господнє — путь його.
Глава 51

0
Молитва Ісуса, сина Сирахового
1
Прославлю Тебе, Господи Царю, і звеличу Тебе, Бога, Спасителя мого; прославляю ім’я Твоє,
2
бо Ти був мені покровителем і помічником
3
і визволив тіло моє від погибелі й від сіті наклепницького язика, від уст, що сплітають неправду; і проти повсталих на мене Ти був мені помічником
4
і визволив мене, з великої милости і заради імені Твого, від скреготу зубів, готових пожерти мене,
5
від руки тих, що шукали душі моєї, від багатьох скорбот, які я мав;
6
від задушливого з усіх боків вогню і з середовища полум’я, в якому я не згорів;
7
із глибини утроби пекла, від язика нечистого і слова неправдивого, від наклепу перед царем язика неправедного.
8
Душа моя близька була до смерти,
9
і життя моє було біля глибини пекла:
10
з усіх боків оточували мене, і не було того, хто допомагає; шукав я очима заступництва від людей, — і не було його.
11
І згадав я про Твою, Господи, милість і про діла Твої від віку,
12
що Ти визволяєш тих, хто надіється на Тебе, і спасаєш їх від руки ворогів.
13
І я підніс від землі моління моє і молився про спасіння від смерти:
14
воззвав я до Господа, Отця Господа мого, щоб Він не залишив мене у дні скорботи, коли не було допомоги від людей гордовитих.
15
Буду хвалити ім’я Твоє безперестанно й оспівувати у славослів’ї, бо молитва моя була почута;
16
Ти спас мене від загибелі і визволив мене від злого часу.
17
За це я буду прославляти і хвалити Тебе і благословляти ім’я Господа.
18
Будучи ще юнаком, раніше ніж пішов я подорожувати, відкрито шукав я мудрости у молитві моїй:
19
перед храмом я молився про неї, і до кінця буду шукати її; ніби від кольору винограду, що зріє;
20
серце моє радіє за неї; нога моя йшла прямим шляхом, я стежив за нею від юности моєї.
21
Потроху нахиляв я вухо моє і приймав її, і знаходив у ній багато наставлянь для себе:
22
мені був успіх у ній.
23
Воздам славу Тому, Хто дає мені мудрість.
24
Я зважився йти за нею, ревнував про добро, і не посоромлюсь.
25
Душа моя подвизалася заради неї, і у ділах моїх я був точний;
26
простягав руки мої до висоти й усвідомлював моє неуцтво.
27
Я спрямував до неї душу мою, і серце моє віддав їй із самого початку —
28
і при чистоті досяг її; тому не буду залишений нею.
29
І подвиглися нутрощі мої, щоб шукати її; тому я придбав добре надбання.
30
У нагороду мені Бог дав язик, і ним я буду хвалити Його.
31
Наблизьтеся до мене, ненавчені, й оселіться у домі навчання,
32
бо ви маєте потребу у цьому, і душі ваші сильно жадають.
33
Я відкриваю вуста мої і говорю: придбайте її собі без срібла;
34
нахиліть шию вашу під ярмо її, і нехай душа ваша приймає вчення; його можна знайти близько.
35
Бачите своїми очима: я трохи потрудився — і знайшов собі велике заспокоєння.
36
Придбайте вчення і за велику кількість срібла, — і ви придбаєте багато золота.
37
Нехай радіє душа ваша за милість Його, і не соромтеся хвалити Його;
38
робіть свою справу завчасно, і Він у свій час віддасть вашу нагороду.

← Книга Премудрости Соломона*

Книга пророка Iсаї →

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Передмова^*

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Передмова*

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Передмова^*