Книга Премудрости Ісуса, сина Сирахового*
|
Книга Премудрости Ісуса, сина Сирахового*
|
* Перекладена з грецької. | * Перекладена з грецької. |
Глава 1
|
Глава 1
|
0
|
|
Передмова*Багато що і велике дане нам через закон, пророків та інших письменників, які йшли за ними, за що слід прославляти народ ізраїльський за освіченість і мудрість; і не тільки ті, що самі вивчають, повинні ставати розумними, але і ті, що знаходяться поза [Палестиною] і старанно займаються [писанням], можуть приносити користь словом і писанням. Тому дід мій Ісус, більше за інших займаючись вивченням закону, пророків та інших отцівських книг і набувши достатніх у них навичок, зважився і сам написати дещо, що відноситься до освіти і мудрости, щоб любителі навчання, вникаючи і у цю [книгу], ще більше досягали успіхів у житті за законом. Отже, прошу вас, читайте [цю книгу] прихильно й уважно і майте поблажливість до того, що в деяких місцях ми, можливо, погрішили, трудячись над перекладом: бо неоднаковий зміст має те, що читається по-єврейськи, коли перекладене буде на іншу мову, — і не тільки ця [книга], але навіть закон, пророцтва та інші книги мають чималу різницю у змісті, якщо читати їх у оригіналі. Прибувши у Єгипет у тридцять восьмому році при царі Евергеті [Птоломеї] і пробувши там, я знайшов чималу різницю в освіті [між палестинськими і єгипетськими євреями], і визнав за вкрай необхідне і самому прикласти старанність до того, щоб перекласти цю книгу. Багато безсонної праці і знань поклав я у цей час, щоб довести книгу до кінця і зробити її доступною і тим, які, знаходячись на чужині, бажають учитися і пристосовують свої звичаї до того, щоб жити за законом. |
|
1
|
|
Усяка премудрість — від Господа і з Ним перебуває повік. | |
2
|
|
Пісок морів і краплі дощу і дні вічности хто обчислить? | |
3
|
|
Висоту неба і широту землі, і безодню і премудрість хто дослідить? | |
4
|
|
Перш за все з’явилася Премудрість, і розуміння мудрости — від віку. | |
5
|
|
Джерело премудрости — слово Бога Всевишнього, і хід її — вічні заповіді. | |
6
|
|
Кому відкритий корінь премудрости? і хто пізнав мистецтво її? | |
7
|
|
Один є премудрий, дуже страшний, Який сидить на престолі Своєму, Господь. | |
8
|
|
Він породив її і бачив і виміряв її | |
9
|
|
і вилив її на всі діла Свої | |
10
|
|
і на всяку плоть за даром Своїм, і особливо наділив нею тих, хто любить Його. | |
11
|
|
Страх Господній — слава і честь, і веселість і вінець радости. | |
12
|
|
Страх Господній насолодить серце і дасть веселість і радість і довголіття. | |
13
|
|
Тому, хто боїться Господа, благо буде наостанок, і в день смерти своєї він одержить благословення. Страх Господній — дар від Господа і поставляє на стежках любови. | |
14
|
|
Любов до Господа — славна премудрість, і до кого благоволить Він, розділяє її за Своїм розсудом. | |
15
|
|
Початок премудрости — боятися Бога, і з вірними вона утвориться разом в утробі. Серед людей вона утвердила собі вічну основу і сімені їхньому ввіриться. | |
16
|
|
Повнота премудрости — боятися Господа; вона напуває їх від плодів своїх: | |
17
|
|
весь дім їх вона наповнить усім, чого бажають, і комори їх — плодами своїми. | |
18
|
|
Вінець премудрости — страх Господній, який вирощує мир і неушкоджене здоров’я; але те й інше — дари Бога, Який поширює славу тих, хто любить Його. | |
19
|
|
Він бачив її і виміряв, пролив, як дощ, відання і розумне знання і підніс славу тих, що володіють нею. | |
20
|
|
Корінь премудрости — боятися Господа, а гілки її — довголіття. | |
21
|
|
Страх Господній відганяє гріхи; хто ж не має страху, той не може виправдатися. | |
22
|
|
Не може бути виправданий несправедливий гнів, бо сам рух гніву є падіння для людини. | |
23
|
|
Терплячий до часу утримається і потім винагороджується веселістю. | |
24
|
|
До часу він приховає слова свої, і вуста вірних розкажуть про розсудливість його. | |
25
|
|
У скарбницях премудрости — притчі розуму, грішникові ж страх Господній ненависний. | |
26
|
|
Якщо бажаєш премудрости, дотримуйся заповіді, і Господь подасть її тобі, | |
27
|
|
бо премудрість і знання є страх перед Господом, і благоугодження Йому — віра і лагідність. | |
28
|
|
Не будь недовірливим до страху перед Господом і не приступай до Нього з роздвоєним серцем. | |
29
|
|
Не лицемір перед вустами інших і будь уважний до вуст твоїх. | |
30
|
|
Не піднось себе, щоб не впасти і не накликати нечестя на душу твою, бо Господь відкриє таємниці твої й принизить тебе серед зібрання за те, що ти не приступив щиро до страху Господнього, і серце твоє повне лукавства. | |
Глава 2
|
|
1
|
|
Сину мій! якщо ти приступаєш служити Господу Богу, то приготуй душу твою до спокуси: | |
2
|
|
управ серце твоє і будь твердим, і не знічуйся під час відвідування; | |
3
|
|
приліпися до Нього і не відступай, щоб звеличитися тобі наостанок. | |
4
|
|
Усе, що станеться з тобою, приймай охоче, і в мінливостях твого приниження будь довготерплячим, | |
5
|
|
бо золото випробовується у вогні, а люди, угодні Богу, у горнилі приниження. | |
6
|
|
Віруй Йому, і Він захистить тебе; управ путі твої і надійся на Нього. | |
7
|
|
Ті, хто боїться Господа! очікуйте милости Його і не ухиляйтеся від Нього, щоб не упасти. | |
8
|
|
Хто боїться Господа! віруйте Йому, і не загине нагорода ваша. | |
9
|
|
Ті, хто боїться Господа! сподівайтеся на благе, на радість вічну і милості. | |
10
|
|
Гляньте на давні роди і подивіться: хто вірив Господу — і був посоромлений? або хто перебував у страху Його — і був залишений? або хто волав до Нього, і Він знехтував його? | |
11
|
|
Бо Господь співстраждальний і милостивий і прощає гріхи, і спасає під час скорботи. | |
12
|
|
Горе серцям боязким і рукам ослабленим і грішникові, який ходить по двох стежках! | |
13
|
|
Горе серцю розслабленому! бо воно не вірує, і за те не буде захищене. | |
14
|
|
Горе вам, що втратили терпіння! що ви будете робити, коли Господь відвідає? | |
15
|
|
Ті, хто боїться Господа, не будуть недовірливі до слів Його, і ті, що люблять Його, збережуть путі Його. | |
16
|
|
Ті, хто боїться Господа, будуть шукати благовоління Його, і ті, що люблять Його, наситяться законом. | |
17
|
|
Ті, хто боїться Господа, підготують серця свої й смирять перед Ним душі свої, говорячи: | |
18
|
|
упадемо у руки Господа, а не у руки людей; бо яка велич Його, така і милість Його. | |
Глава 3
|
|
1
|
|
Діти, послухайте мене, батька, і чиніть так, щоб вам спастися, | |
2
|
|
бо Господь підняв батька над дітьми й утвердив суд матері над синами. | |
3
|
|
Хто шанує батька, той очиститься від гріхів, | |
4
|
|
і хто поважає матір свою — як той, хто знаходить скарб. | |
5
|
|
Хто поважає батька, той буде мати радість від дітей своїх і у день молитви своєї буде почутий. | |
6
|
|
Хто поважає батька, буде довгоденствувати, і слухняний Господу заспокоїть матір свою. | |
7
|
|
Хто боїться Господа, той вшанує батька і, як владикам, послужить тим, що народили його. | |
8
|
|
Ділом і словом шануй батька твого і матір, щоб прийшло на тебе благословення від них, | |
9
|
|
бо благословення батька утверджує доми дітей, а клятва матері руйнує дощенту. | |
10
|
|
Не шукай слави у нечесті батька твого, бо не слава тобі нечестя батька. | |
11
|
|
Слава людини — від чести батька її, і ганьба дітям — мати у неславі. | |
12
|
|
Сину! прийми батька твого в старості його і не засмучуй його в житті його. | |
13
|
|
Хоча б він і збіднів розумом, май поблажливість і не нехтуй його у повноті сили твоєї, | |
14
|
|
бо милосердя до батька не забуте; незважаючи на гріхи твої, добробут твій примножиться. | |
15
|
|
У день скорботи твоєї згадається про тебе: як лід від теплоти, розв’яжуться гріхи твої. | |
16
|
|
Хто залишає батька, той — те саме, що богохульник, і проклятий від Господа той, хто дратує матір свою. | |
17
|
|
Сину мій! веди діла твої з лагідністю, і буде любити тебе богоугодна людина. | |
18
|
|
Скільки ти великий, стільки смиряйся, і знайдеш благодать у Господа. | |
19
|
|
Багато високих і славних, але таємниці відкриваються смиренним, | |
20
|
|
бо велика могутність Господа, і Він смиренними прославляється. | |
21
|
|
Понад міру важкого для себе не шукай, і що понад сили твої, того не випробовуй. | |
22
|
|
Що заповідано тобі, про те розмірковуй; бо не потрібно тобі те, що приховано. | |
23
|
|
При багатьох заняттях твоїх, про зайве не піклуйся: тобі відкрито дуже багато з людського знання; | |
24
|
|
тому що багатьох ввели в оману їх припущення, і лукаві мрії похитнули розум їх. | |
25
|
|
Хто любить небезпеку, той впаде у неї; | |
26
|
|
вперте серце напослідок потерпить зло: | |
27
|
|
вперте серце буде обтяжене скорботами, і грішник прикладе гріхи до гріхів. | |
28
|
|
Випробування не служать лікуванням для гордого, тому що зла рослина укорінилася у ньому. | |
29
|
|
Серце розумного обміркує притчу, й уважне вухо є бажання мудрого. | |
30
|
|
Вода погасить полум’я вогню, і милостиня очистить гріхи. | |
31
|
|
Хто відплачує за благодіяння, той помишляє про майбутнє і під час падіння знайде опору. | |
Глава 4
|
|
1
|
|
Сину мій! не відмовляй у їжі убогому і не стомлюй чеканням очей нужденних; | |
2
|
|
не засмути душі голодної і не завдавай жалю людині в її убогості; | |
3
|
|
не бентеж серця уже засмученого і не відкладай подавати нужденному; | |
4
|
|
не відмовляй пригнобленому, що благає про допомогу, і не відвертай лиця твого від убогого; | |
5
|
|
не відвертай очей від того, хто благає, і не давай людині приводу проклинати тебе; | |
6
|
|
бо коли він у тузі душі своєї буде проклинати тебе, Той, Хто створив його, почує моління його. | |
7
|
|
У зібранні намагайся бути приємним і перед вищим нахиляй твою голову; | |
8
|
|
прихиляй вухо твоє до убогого і відповідай йому ласкаво, з лагідністю; | |
9
|
|
рятуй скривдженого від руки того, хто ображає, і не будь легкодухим, коли судиш; | |
10
|
|
сиротам будь як батько і матері їх — замість чоловіка: | |
11
|
|
і будеш як син Вишнього, і Він полюбить тебе більше, ніж мати твоя. | |
12
|
|
Премудрість підносить синів своїх і підтримує тих, хто шукає її: | |
13
|
|
хто любить її, любить життя, і ті, що шукають її з раннього ранку, сповняться радости: | |
14
|
|
хто володіє нею, той успадкує славу, і, куди б не пішов, Господь благословить його; | |
15
|
|
ті, що служать їй, служать Святому, і тих, хто любить її, любить Господь; | |
16
|
|
хто слухняний їй, той буде судити народи, і хто прислуховується до неї, буде жити надійно; | |
17
|
|
хто ввіриться їй, той успадкує її, і нащадки його будуть володіти нею: | |
18
|
|
бо спочатку вона піде з ним путями звивистими, наведе на нього страх і боязнь | |
19
|
|
і буде мучити його своїм водінням, доки не упевниться у душі його і не випробує його своїми уставами; | |
20
|
|
але потім вона вийде до нього на прямій путі й обрадує його | |
21
|
|
і відкриє йому таємниці свої. | |
22
|
|
Якщо він зійде з путі, вона залишає його і віддає його у руки падіння його. | |
23
|
|
Спостерігай час і бережи себе від зла — | |
24
|
|
і не посоромишся за душу твою: | |
25
|
|
є сором, що веде до гріха, і є сором — слава і благодать. | |
26
|
|
Не будь упереджений проти душі твоєї і не соромся на шкоду тобі. | |
27
|
|
Не утримуй слова, коли воно може допомогти: | |
28
|
|
бо у слові пізнається мудрість, і у мові язика — знання. | |
29
|
|
Не супереч істині й соромся твого неуцтва. | |
30
|
|
Не соромся сповідувати гріхи твої і не стримуй плину ріки. | |
31
|
|
Не підкоряйся людині нерозумній, і не дивися на сильного. | |
32
|
|
Подвизайся за істину до смерти, і Господь Бог поборе за тебе. | |
33
|
|
Не будь швидким на язик твій, і лінивим та недбалим у ділах твоїх. | |
34
|
|
Не будь, як лев, у домі твоєму і підозрілим до домашніх твоїх. | |
35
|
|
Нехай не буде рука твоя розпростертою до прийняття і стисненою при віддачі. | |
Глава 5
|
|
1
|
|
Не покладайся на майно твоє і не говори: «вистачить на життя моє». | |
2
|
|
Не йди за потягом душі твоєї і кріпости твоєї, щоб ходити у похотях серця твого, | |
3
|
|
і не говори: «хто владний у ділах моїх?», бо Господь неодмінно помститься за зухвалість твою. | |
4
|
|
Не говори: «я грішив, і що мені було?», бо Господь довготерпеливий. | |
5
|
|
При думці про умилостивлення не будь безстрашний, щоб додавати гріх до гріхів | |
6
|
|
і не говори: «милосердя Його велике, Він простить безліч гріхів моїх»; | |
7
|
|
бо милосердя і гнів у Нього, і на грішниках перебуває лють Його. | |
8
|
|
Не барися звернутися до Господа, і не відкладай із дня на день: | |
9
|
|
бо раптово найде гнів Господа, і ти загинеш під час помсти. | |
10
|
|
Не покладайся на майно неправедне, бо воно не принесе тобі користи у день відвідування. | |
11
|
|
Не вій при всякому вітрі і не ходи всякою стежкою: такий — двоязичний грішник. | |
12
|
|
Будь твердий у твоєму переконанні, й одне нехай буде твоє слово. | |
13
|
|
Будь швидкий до слухання, й обдумано давай відповідь. | |
14
|
|
Якщо маєш знання, то відповідай ближньому, а якщо ні, то рука твоя нехай буде на вустах твоїх. | |
15
|
|
У словах — слава і нечестя, і язик людини буває падінням її. | |
16
|
|
Не набудь слави обмовника, і не будь підступним язиком твоїм: | |
17
|
|
бо на злодії — сором, і на двоязичному — зле осудження. | |
18
|
|
Не будь нерозумним ні у великому, ні у малому. | |
Глава 6
|
|
1
|
|
І не ставай ворогом з друга, бо погане ім’я одержує у частку сором і ганьбу; так — і грішник двоязичний. | |
2
|
|
Не піднось себе у помислах душі твоєї, щоб душа твоя не була розтерзана, як віл: | |
3
|
|
листя твоє ти знищиш і плоди твої погубиш, і залишишся, як сухе дерево. | |
4
|
|
Душа лукава погубить свого власника і зробить його посміховиськом ворогів. | |
5
|
|
Солодкі вуста примножать друзів, і добромовний язик примножить приязнь. | |
6
|
|
Тих, хто живе з тобою у мирі, нехай буде багато, а радником твоїм — один з тисячі. | |
7
|
|
Якщо хочеш придбати друга, набувай його після випробування і не скоро довіряйся йому. | |
8
|
|
Буває друг у потрібний для нього час, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї; | |
9
|
|
і буває друг, який перетворюється на ворога і відкриє сварку на ганьбу твою. | |
10
|
|
Буває другом учасник у трапезі, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї. | |
11
|
|
У маєтку твоєму він буде як ти, і зухвало буде поводитися з домашніми твоїми; | |
12
|
|
але якщо ти будеш принижений, він буде проти тебе і сховається від лиця твого. | |
13
|
|
Віддаляйся від ворогів твоїх і будь обачний з друзями твоїми. | |
14
|
|
Вірний друг — міцний захист: хто знайшов його, знайшов скарб. | |
15
|
|
Вірному другові немає ціни, і немає міри доброті його. | |
16
|
|
Вірний друг — лікування для життя, і ті, що бояться Господа, знайдуть його. | |
17
|
|
Хто боїться Господа, направляє дружбу свою так, що, який він сам, таким стає і друг його. | |
18
|
|
Сину мій! від юности твоєї віддайся навчанню, і до сивини твоєї знайдеш мудрість. | |
19
|
|
Приступай до неї як той, що оре і сіє, й очікуй добрих плодів її: | |
20
|
|
бо недовгий час потрудишся в обробленні її, і скоро будеш їсти плоди її. | |
21
|
|
Для невігласів вона дуже сувора, і нерозумний не залишиться з нею: | |
22
|
|
вона буде на ньому як важкий камінь випробування, і він не забариться скинути її. | |
23
|
|
Премудрість відповідає імені своєму, і небагатьом відкривається. | |
24
|
|
Послухай, сину мій, і прийми думку мою, і не відкинь поради моєї. | |
25
|
|
Наклади на ноги твої пута її і на шию твою ланцюг її. | |
26
|
|
Підстав їй плече твоє, і носи її і не тяготися кайданами її. | |
27
|
|
Наблизься до неї всією душею твоєю, і всією силою твоєю дотримуйся шляхів її. | |
28
|
|
Досліджуй і шукай, і вона буде пізнана тобою і, зробившись володарем її, не залишай її; | |
29
|
|
бо нарешті ти знайдеш у ній заспокоєння, і вона обернеться на радість тобі. | |
30
|
|
Пута її будуть тобі міцним захистом, і ланцюги її — славним одягом; | |
31
|
|
бо на ній прикраса золота, і пута її — гіацинтові нитки. | |
32
|
|
Як у одежу слави, ти облачишся в неї і покладеш її на себе як вінець радости. | |
33
|
|
Сину мій! якщо ти побажаєш її, то навчишся, і якщо віддасися їй душею твоєю, то будеш до всього здатний. | |
34
|
|
Якщо з любов’ю будеш слухати її, то зрозумієш її, і якщо прихилиш вухо твоє, то будеш мудрий. | |
35
|
|
Бувай у зібранні старців, і хто мудрий, приліпися до того; люби слухати всяку священну повість, і притчі розумні нехай не вислизають від тебе. | |
36
|
|
Якщо побачиш розумного, ходи до нього з раннього ранку, і нехай нога твоя стирає пороги дверей його. | |
37
|
|
Розмірковуй над повеліннями Господа і завжди повчайся у заповідях Його: Він укріпить твоє серце, і бажання премудрости дасться тобі. | |
Глава 7
|
|
1
|
|
Не роби зла, і тебе не осягне зло; | |
2
|
|
віддаляйся від неправди, і вона ухилиться від тебе. | |
3
|
|
Сину мій! не сій на борознах неправди, і не будеш у сім разів більше пожинати з них. | |
4
|
|
Не проси у Господа влади, й у царя — почесного місця. | |
5
|
|
Не виправдовуй себе перед Господом, і не мудруй перед царем. | |
6
|
|
Не домагайся стати суддею, щоб не виявитися тобі неспроможним сокрушити неправду, щоб не убоятися коли-небудь лиця сильного і не покласти тіні на правоту твою. | |
7
|
|
Не гріши проти міської громади, і не опускай себе перед народом. | |
8
|
|
Не додавай гріха до гріха, бо і за один не залишишся непокараним. | |
9
|
|
Не говори: «Він спогляне на безліч дарів моїх, і, коли я принесу їх Богу Вишньому, Він прийме». | |
10
|
|
Не будь слабкодухим у молитві твоїй і не нехтуй подавати милостиню. | |
11
|
|
Не насміхайся над людиною, яка знаходиться у тузі душевній її; бо є Той, Хто смиряє і підносить. | |
12
|
|
Не вигадуй неправди на брата твого, і не роби того самого проти друга. | |
13
|
|
Не бажай говорити яку б то не було неправду; бо повторення її не послужить до блага. | |
14
|
|
Перед зібранням старших не будь багатослівним, і не повторюй слова у проханні твоєму. | |
15
|
|
Не відвертайся від важкої роботи і від землеробства, яке встановлене від Вишнього. | |
16
|
|
Не приєднуйся до безлічі грішників. | |
17
|
|
Глибоко смири душу твою. | |
18
|
|
Пам’ятай, що гнів не забариться, | |
19
|
|
що покарання нечестивому — вогонь і черва. | |
20
|
|
Не міняй друга на скарб, і брата єдинокровного — на золото офирське. | |
21
|
|
Не залишай розумної і доброї дружини, бо достоїнство її коштовніше за золото. | |
22
|
|
Не кривдь раба, який трудиться старанно, ні найманця, відданого тобі душею. | |
23
|
|
Розумного раба нехай любить душа твоя, і не відмов йому у свободі. | |
24
|
|
Є у тебе худоба? спостерігай за нею, і якщо вона корисна тобі, нехай залишається у тебе. | |
25
|
|
Є у тебе сини? навчай їх, і з юности нагинай шию їх. | |
26
|
|
Є у тебе дочки? май піклування про тіло їх, і не показуй їм веселого лиця твого. | |
27
|
|
Видай дочку заміж, і зробиш велику справу, і подаруй її чоловіку розумному. | |
28
|
|
Є у тебе дружина до душі? не відганяй її. | |
29
|
|
Усім серцем шануй батька твого і не забувай породильних болістей матері твоєї. | |
30
|
|
Пам’ятай, що ти народжений від них: і що можеш ти віддати їм, як вони тобі? | |
31
|
|
Усією душею твоєю благоговій перед Господом і поважай священиків Його. | |
32
|
|
Усією силою люби Творця твого, і не залишай служителів Його. | |
33
|
|
Бійся Господа, і шануй священика, і давай йому частину, як заповідано тобі: | |
34
|
|
початки, і за гріх, і пожертву пліч, і жертву освячення, і початки святих. | |
35
|
|
І до бідного простягай руку твою, щоб благословення твоє було довершене. | |
36
|
|
Милість даяння нехай буде до всякого, хто живе, але і померлого не позбавляй милости. | |
37
|
|
Не віддаляйся від тих, що плачуть, і з тими, хто сумує, сумуй. | |
38
|
|
Не лінуйся відвідувати хворого, бо за це ти будеш улюбленим. | |
39
|
|
У всіх ділах твоїх пам’ятай про кінець твій, і повік не згрішиш. | |
Глава 8
|
|
1
|
|
Не сварися з людиною сильною, щоб коли-небудь не впасти в її руки. | |
2
|
|
Не заводь тяжби з людиною багатою, щоб вона не мала переваги над тобою; | |
3
|
|
бо золото багатьох погубило, і схиляло серця царів. | |
4
|
|
Не сперечайся з людиною, зухвалою на язик, і не підкладай дров у вогонь її. | |
5
|
|
Не жартуй з невігласом, щоб не піддалися нечестю твої предки. | |
6
|
|
Не докоряй людині, яка навертається від гріха: пам’ятай, що усі ми знаходимося під єпитиміями. | |
7
|
|
Не зневажай людини у старості її, бо і ми старіємо. | |
8
|
|
Не радій смерті людини, хоч би вона була найбільш ворожою тобі: пам’ятай, що усі ми помремо. | |
9
|
|
Не нехтуй повістю мудрих і вправляйся у притчах їх; | |
10
|
|
бо від них навчишся віданню і — як служити сильним. | |
11
|
|
Не віддаляйся від повісти старців, бо і вони навчилися від батьків своїх, | |
12
|
|
і ти навчишся від них розважливости і — яку у випадку потреби дати відповідь. | |
13
|
|
Не розпалюй вугілля грішника, щоб не згоріти від полум’я вогню його, | |
14
|
|
і не повставай проти нахаби, щоб він не засів засідкою у вустах твоїх. | |
15
|
|
Не давай у борг людині, яка сильніша за тебе; а якщо даси, то вважай, що ти втратив. | |
16
|
|
Не заручайся понад силу твою; а якщо заручишся, піклуйся, як зобов’язаний заплатити. | |
17
|
|
Не судися із суддею, тому що його будуть судити за його пошаною. | |
18
|
|
З відважним не вирушай у путь, щоб він не був тобі за тягар; бо він буде робити за своєю сваволею, і ти можеш загинути від його нерозсудливости. | |
19
|
|
Не заводь сварки із запальним і не йди з ним через пустелю; тому що кров — як ніщо в очах його, і де немає допомоги, він уразить тебе. | |
20
|
|
Не радься з дурним, бо він не може промовчати про справу. | |
21
|
|
При чужому не роби таємного, бо не знаєш, що він зробить. | |
22
|
|
Не відкривай усякій людині твого серця, щоб вона по-лихому не віддячила тобі. | |
Глава 9
|
|
1
|
|
Не будь ревнивий до дружини серця твого, і не подавай їй поганого уроку проти тебе самого. | |
2
|
|
Не віддавай дружині душі твоєї, щоб вона не повстала проти влади твоєї. | |
3
|
|
Не виходь назустріч розпусній жінці, щоб як-небудь не потрапити у тенета її. | |
4
|
|
Не залишайся довго зі співачкою, щоб не зачаруватися тобі мистецтвом її. | |
5
|
|
Не задивляйся на дівчину, щоб не спокуситися привабливістю її. | |
6
|
|
Не віддавай душі твоєї блудницям, щоб не погубити спадщини твоєї. | |
7
|
|
Не дивися на всі боки на вулицях міста і не броди по порожніх місцях його. | |
8
|
|
Відвертай око твоє від жінки благовидої і не задивляйся на чужу красу: | |
9
|
|
багато хто збився зі шляху через красу жіночу; від неї, як вогонь, загоряється любов. | |
10
|
|
Зовсім не сиди з жінкою заміжньою і не залишайся з нею на бенкеті за вином, | |
11
|
|
щоб не схилилася до неї душа твоя, і щоб ти не зламався духом на погибель. | |
12
|
|
Не залишай старого друга, бо новий не може зрівнятися з ним; | |
13
|
|
друг новий — те саме, що вино нове: коли воно зробиться старим, із задоволенням будеш пити його. | |
14
|
|
Не заздри славі грішника, бо не знаєш, який буде кінець його. | |
15
|
|
Не схвалюй того, що схвалюють нечестиві: пам’ятай, що вони до самого пекла не виправляться. | |
16
|
|
Тримай себе далі від чоловіка, який має владу умертвляти, і ти не будеш бентежитися страхом смерти; | |
17
|
|
а якщо зближуєшся з ним, не помилися, щоб він не позбавив тебе життя: | |
18
|
|
знай, що ти посеред сітей ідеш і по зубцях міських стін проходиш. | |
19
|
|
За силою твоєю узнавай ближніх і радься з мудрими. | |
20
|
|
Розмірковування твоє нехай буде з розумними, і всяка бесіда твоя — у законі Вишнього. | |
21
|
|
Нехай вечеряють з тобою мужі праведні, і слава твоя нехай буде у страху Господньому. | |
22
|
|
Вироби хваляться за рукою художника, а правитель народу вважається мудрим за словами його. | |
23
|
|
Бояться в місті зухвалого на язик, і ненавидять необачного у словах. | |
Глава 10
|
|
1
|
|
Мудрий правитель навчить народ свій, і правління розумного буде благоупорядковане. | |
2
|
|
Який правитель народу, такі і службовці при ньому; і який начальник над містом, такі й усі, що живуть у ньому. | |
3
|
|
Цар ненавчений погубить народ свій, а при розсудливості сильних облаштується місто. | |
4
|
|
У руках Господа влада над землею, і людину потрібну Він вчасно воздвигне на ній. | |
5
|
|
У руці Господа благоуспішність людини, і на лиці книжника Він закарбує славу Свою. | |
6
|
|
Не гнівайся за всяку образу на ближнього, і нікого не ображай ділом. | |
7
|
|
Гордість ненависна і Господу і людям, і злочинна проти обох. | |
8
|
|
Володарювання переходить від народу до народу через несправедливість, образи і користолюбство. | |
9
|
|
Чого гордиться земля і попіл? | |
10
|
|
І за життя вивергаються нутрощі його. | |
11
|
|
Тривалу хворобу лікар нехтує: | |
12
|
|
і ось, нині цар, а завтра помирає. | |
13
|
|
Коли ж людина помре, то спадщиною її стають плазуни, звірі і черва. | |
14
|
|
Початок гордости — віддалення людини від Господа і відступ серця його від Творця його; | |
15
|
|
бо початок гріха — гордість, і хто опанований нею, вивергає мерзоти; | |
16
|
|
і за це Господь посилає на нього страшні покарання й остаточно скидає його. | |
17
|
|
Господь руйнує престоли володарів і посаджує лагідних на місце їх. | |
18
|
|
Господь вириває з корінням народи і насаджує, замість них, смиренних. | |
19
|
|
Господь спустошує країни народів і руйнує їх до основ землі. | |
20
|
|
Він висушує їх, і губить людей і знищує із землі пам’ять їх. | |
21
|
|
Гордість не створена для людей, ні лють гніву — для народжених жінками. | |
22
|
|
Сім’я шановане яке? — Сім’я людське. Сім’я шановане яке? — Ті, що бояться Господа. | |
23
|
|
Сім’я безчесне яке? — Сім’я людське. Сім’я безчесне яке? — Ті, що переступають заповіді. | |
24
|
|
Старший між братами — у повазі у них, так і ті, що бояться Господа, — в очах Його. | |
25
|
|
Чи багатий хто і славний, чи бідний, похвала їх — страх Господній. | |
26
|
|
Несправедливо — нечестити розумного бідного, і не слід прославляти чоловіка грішного. | |
27
|
|
Шановані вельможа, суддя і володар, але немає з них більшого за того, хто боїться Господа. | |
28
|
|
Рабові мудрому будуть служити вільні, і розумна людина, будучи наставлювана ним, не буде нарікати. | |
29
|
|
Не мудруй багато, щоб робити справу твою, і не хвалися у час нестатку. | |
30
|
|
Краще той, хто трудиться і має в усьому статок, ніж той, хто без діла ходить і хвалиться, але має потребу у хлібі. | |
31
|
|
Сину мій! лагідністю прославляй душу твою і віддавай їй шану за її достоїнством. | |
32
|
|
Хто буде виправдовувати того, хто грішить проти душі своєї? І хто буде хвалити того, хто ганьбить життя своє? | |
33
|
|
Бідного шанують за знання його, а багатого — за його багатство: | |
34
|
|
шанований же у бідності наскільки більше буде шанований у багатстві? А безславний у багатстві наскільки буде безславніший у бідності? | |
Глава 11
|
|
1
|
|
Мудрість смиренного піднесе голову його і посадить його серед вельмож. | |
2
|
|
Не хвали людину за красу її, і не май відрази до людини за зовнішність її. | |
3
|
|
Мала бджола між тими, що літають, але плід її — найкращий із солодощів. | |
4
|
|
Не хвалися пишністю одягу і не величайся у день слави: бо дивні діла Господа, і таємні діла Його між людьми. | |
5
|
|
Багато хто з володарів сидів на землі, той же, про кого не думали, носив вінець. | |
6
|
|
Багато хто із сильних піддався крайньому нечестю, і славні віддані були у руки інших. | |
7
|
|
Перше, ніж дослідиш, не осуджуй; довідайся раніше, і тоді дорікай. | |
8
|
|
Перше, ніж вислухаєш, не відповідай, і серед розмови не перебивай. | |
9
|
|
Не сперечайся про справу, для тебе непотрібну, і не сиди на суді грішників. | |
10
|
|
Сину мій! не берися за безліч справ: при безлічі справ не залишишся без провини. І якщо будеш гнатися за ними, не досягнеш, і, тікаючи, не втечеш. | |
11
|
|
Хтось трудиться, напружує сили, поспішає, і тим більше відстає. | |
12
|
|
Інший млявий, потребує допомоги, слабкосилий і багатіє убогістю; | |
13
|
|
але очі Господа звернені на нього на благо йому, і Він підняв його від приниження його і підніс голову його, і багато хто дивувався, дивлячись на нього. | |
14
|
|
Добре і зле, життя і смерть, бідність і багатство — від Господа. | |
15
|
|
Даяння Господа надано благочестивим, і благовоління Його буде благоуспішним для них повік. | |
16
|
|
Хтось робиться багатим від обачливости й ощадливости своєї, і це частина нагороди його, | |
17
|
|
коли він скаже: «я знайшов спокій і тепер насолоджуюся моїми благами». | |
18
|
|
І не знає він, скільки мине часу до того, коли він залишить їх іншим і помре. | |
19
|
|
Твердо стій у завіті твоєму і перебувай у ньому і постарій у справі твоїй. | |
20
|
|
Не дивуйся ділам грішника, віруй Господу, і перебувай у труді твоєму: | |
21
|
|
бо легко в очах Господа — швидко і раптово збагатити бідного. | |
22
|
|
Благословення Господа — нагорода благочестивого, і невдовзі процвітає він благословенням Його. | |
23
|
|
Не говори: «що мені ще потрібно? і які віднині можу мати ще блага?» | |
24
|
|
Не говори: «достатньо у мене, і яке віднині можу я потерпіти зло?» | |
25
|
|
У дні щастя буває забуття про нещастя, й у дні нещастя не згадається про щастя. | |
26
|
|
Легко для Господа — у день смерти воздати людині за ділами її. | |
27
|
|
Хвилинне страждання спричиняє забуття утіх, і під час кончини людини відкриваються діла її. | |
28
|
|
Раніше смерти не називай нікого блаженним; людина пізнається у дітях своїх. | |
29
|
|
Не всяку людину вводь у дім твій, бо багато замірів у підступного. | |
30
|
|
Як мисливський птах у пастці, таке серце гордовитого: він, як вивідувач, підглядає падіння; | |
31
|
|
перетворюючи добро на зло, він будує підступи і на людей обраних кладе пляму. | |
32
|
|
Від іскри вогню примножуються вуглини, і людина грішна будує підступи на кров. | |
33
|
|
Остерігайся лиходія, — бо він будує зло, — щоб він коли-небудь не поклав на тобі плями повік. | |
34
|
|
Осели у домі твоєму чужого, і він розладнає тебе смутами і зробить тебе чужим для твоїх. | |
Глава 12
|
|
1
|
|
Якщо ти робиш добро, знай, кому робиш, і буде подяка за твої благодіяння. | |
2
|
|
Роби добро благочестивому, й одержиш нагороду, і якщо не від нього, то від Всевишнього. | |
3
|
|
Немає добра для того, хто постійно займається злом і хто не подає милостині. | |
4
|
|
Давай благочестивому, і не допомагай грішникові. | |
5
|
|
Роби добро смиренному, і не давай нечестивому: замикай від нього хліб і не давай йому, щоб він через те не переміг тебе; | |
6
|
|
бо ти одержав би подвійне зло за все добро, яке зробив би йому; бо і Всевишній ненавидить грішників і нечестивим відплачує помстою. | |
7
|
|
Давай доброму, і не допомагай грішнику. | |
8
|
|
Друг не пізнається у щасті, і ворог не приховається у нещасті. | |
9
|
|
При щасті людини вороги його сумують, а у нещасті його і друг розійдеться з ним. | |
10
|
|
Не вір ворогові твоєму повік, бо, як іржавіє мідь, так і злоба його: | |
11
|
|
хоч би він смирився і ходив зігнувшись, будь уважний душею твоєю й остерігайся його, і будеш перед ним, як чисте дзеркало, і дізнаєшся, що він не до кінця очистився від іржі; | |
12
|
|
не став його поруч з собою, щоб він, скинувши тебе, не став на твоє місце; не саджай його праворуч себе, щоб він коли-небудь не став домагатися твого сідалища, і ти нарешті зрозумієш слова мої і зі скорботою згадаєш про наставляння мої. | |
13
|
|
Хто пошкодує за ужаленим заклинателем змій і за всіма, хто наближається до диких звірів? Так і про того, хто зближується з грішником і приєднується до гріхів його: | |
14
|
|
до часу він залишиться з тобою, але якщо ти завагаєшся, він не встоїть. | |
15
|
|
Устами своїми ворог усолодить тебе, але у серці своєму замишляє вкинути тебе в яму: очима своїми ворог буде плакати, а коли знайде випадок, не насититься кров’ю. | |
16
|
|
Якщо зустрінеться з тобою нещастя, ти знайдеш його там раніше за себе, | |
17
|
|
і він, начебто бажаючи допомогти, підставить тобі ногу: | |
18
|
|
буде кивати головою і плескати руками, багато чого буде шепотіти, і змінить лице своє. | |
Глава 13
|
|
1
|
|
Хто доторкається до смоли, той очорниться, і хто входить у спілкування з гордим, зробиться подібним до нього. | |
2
|
|
Не піднімай тягаря понад твою силу, і не входь у спілкування з тим, хто сильніший і багатший за тебе. | |
3
|
|
Яке спілкування у горщика з казаном? Цей штовхне його, і він розіб’ється. | |
4
|
|
Багатій скривдив, і сам же погрожує; бідняк скривджений, і сам же упрошує. | |
5
|
|
Якщо ти вигідний для нього, він використає тебе; а якщо зубожієш, він залишить тебе. | |
6
|
|
Якщо ти достатній, він буде жити з тобою і виснажить тебе, а сам не уболіватиме. | |
7
|
|
Має він у тобі потребу, — буде лестити тобі, буде посміхатися тобі й запевняти тебе, ласкаво буде говорити з тобою і скаже: «чи не потрібно тобі чого?» | |
8
|
|
Своїми пригощеннями він буде присоромлювати тебе, доки, двічі або тричі пограбувавши тебе, не насміється нарешті з тебе. | |
9
|
|
Після того він, побачивши тебе, ухилиться від тебе і буде кивати головою при зустрічі з тобою. | |
10
|
|
Спостерігай, щоб тобі не бути обманутим | |
11
|
|
і не бути приниженим у твоїх веселощах. | |
12
|
|
Коли сильний буде запрошувати тебе, ухиляйся, і тим більше він буде запрошувати тебе. | |
13
|
|
Не будь нав’язливим, щоб не відштовхнули тебе, і не занадто віддаляйся, щоб не забули про тебе. | |
14
|
|
Не дозволяй собі говорити з ним, як з рівним тобі, і не вір занадто багатьом словам його; бо довгою розмовою він буде спокушати тебе і, ніби жартуючи, вивідувати тебе. | |
15
|
|
Немилостивий до себе той, хто не утримує себе у словах своїх, і він не убереже себе від образи і від пут. | |
16
|
|
Будь обережний і дуже уважний, бо ти ходиш з падінням твоїм. | |
17
|
|
Почувши це уві сні твоєму, не засинай. | |
18
|
|
У все життя люби Господа і взивай до Нього про спасіння твоє. | |
19
|
|
Усяка тварина любить подібне собі, і всяка людина — ближнього свого. | |
20
|
|
Усяка плоть з’єднується за родом своїм, і людина приліплюється до подібного собі. | |
21
|
|
Яке спілкування у вовка з ягням? Так і у грішника — з благочестивим. | |
22
|
|
Який мир у гієни із собакою? І який мир у багатого з бідним? | |
23
|
|
Ловитва у левів — дикі осли у пустелі, так пасовища багатих — бідні. | |
24
|
|
Огидне для гордого смирення: так огидний для багатого бідний. | |
25
|
|
Коли похитнеться багатий, він підтримується друзями; а коли впаде бідний, то відштовхується і друзями. | |
26
|
|
Коли спіткає нещастя багатого, у нього багато помічників; сказав безглуздя, і виправдали його. | |
27
|
|
Спіткало нещастя бідняка, і ще сварять його; сказав розумно, і його не слухають. | |
28
|
|
Заговорив багатий, — і всі замовкли і звеличили промову його до хмар; | |
29
|
|
заговорив бідний, і говорять: «це хто такий?» І якщо він спіткнеться, то зовсім скинуть його. | |
30
|
|
Добре багатство, у якому немає гріха, і зла бідність у вустах нечестивого. | |
31
|
|
Серце людини змінює лице її або на добре, або на лихе. | |
32
|
|
Ознака серця у щасті — обличчя веселе, а вигадування притч поєднано з напруженим розмірковуванням. | |
Глава 14
|
|
1
|
|
Блаженна людина, яка не згрішила вустами своїми і не вражена була сумом гріха. | |
2
|
|
Блаженний, кого не соромить душа його і хто не втратив надії своєї. | |
3
|
|
Багатство не є добром для людини скупої. І нащо маєток людині недоброзичливій? | |
4
|
|
Хто збирає, віднімаючи у душі своєї, той збирає для інших, і благами його будуть пересичуватися інші. | |
5
|
|
Хто злий для себе, для кого буде добрим? І не буде він мати радости від маєтку свого. | |
6
|
|
Немає гірше за людину, яка недоброзичлива до самої себе, і це — винагорода за злість її. | |
7
|
|
Якщо вона і робить добро, то робить у безпам’ятстві, й опісля виявляє зло своє. | |
8
|
|
Злий, хто має заздрі очі, відвертає лице і нехтує душами. | |
9
|
|
Очі користолюбця не насичуються якою-небудь частиною, і неправда злого висушує душу. | |
10
|
|
Зле око заздре навіть на хліб і на столі своєму терпить убогість. | |
11
|
|
Сину мій! за статком твоїм роби добро собі і приношення Господу достойно принось. | |
12
|
|
Пам’ятай, що смерть не бариться, і завіт пекла не відкритий тобі: | |
13
|
|
перше, ніж помреш, роби добро другові, і за силою твоєю простягай твою руку і давай йому. | |
14
|
|
Не позбавляй себе доброго дня, і частина доброго бажання нехай не пройде повз тебе. | |
15
|
|
Чи не іншим залишиш ти надбання твої і плоди зусиль твоїх для розподілу за жеребом? | |
16
|
|
Давай і приймай, і утішай душу твою, | |
17
|
|
бо у пеклі не можна знайти утіх. | |
18
|
|
Усяка плоть, як одяг, старіє; бо від віку — визначення: «смертю помреш». | |
19
|
|
Як зелені листки на густому дереві — одні спадають, а інші виростають: так і рід від плоті і крови — один помирає, а інший народжується. | |
20
|
|
Усяка річ, піддана тлінню, зникає, і той, хто зробив її, помирає з нею. | |
21
|
|
Блаженна людина, яка вправляється у мудрості й у розумі своєму повчається святому. | |
22
|
|
Хто розмірковує у серці своєму про путі її, той отримає розуміння і у таємницях її. | |
23
|
|
Виходь за нею, як ловець, і роби засідку на путях її. | |
24
|
|
Хто прихиляється до вікон її, той послухає і біля дверей її. | |
25
|
|
Хто знаходиться поблизу дому її, той увіб’є цвях і в стінах її, поставить намет свій поряд з нею й оселиться в оселі благ. | |
26
|
|
Він покладе дітей своїх під покрівлею і буде мати нічліг під сінню її. | |
27
|
|
Він прикриється нею від спеки і буде жити у славі її. | |
Глава 15
|
|
1
|
|
Той, хто боїться Господа, буде робити так, і твердий у законі оволодіє нею. | |
2
|
|
І вона зустріне його, як мати, і прийме його до себе, як цнотлива дружина; | |
3
|
|
наситить його хлібом розуму, і водою мудрости напоїть його. | |
4
|
|
Він утвердиться на ній і не завагається; приліпиться до неї і не посоромиться. | |
5
|
|
І вона піднесе його над ближніми його, і серед зібрання відкриє вуста його. | |
6
|
|
Веселощі і вінець радости і вічне ім’я успадкує він. | |
7
|
|
Не осягнуть її люди нерозумні, і грішники не побачать її. | |
8
|
|
Далека вона від гордости, і люди неправдиві не подумають про неї. | |
9
|
|
Неприємна похвала в устах грішника, бо не від Господа послана вона. | |
10
|
|
Буде похвала сказана мудрістю, і Господь благопоспішить їй. | |
11
|
|
Не говори: «заради Господа я відступив»; бо, що Він ненавидить, того ти не повинен робити. | |
12
|
|
Не говори: «Він увів мене в оману», бо Він не має потреби у чоловікові грішному. | |
13
|
|
Усяку мерзоту Господь ненавидить, і неприємна вона тим, хто боїться Його. | |
14
|
|
Він від початку створив людину і залишив її у руках волі її. | |
15
|
|
Якщо хочеш, дотримуватимешся заповідей і збережеш благоугодну вірність. | |
16
|
|
Він запропонував тобі вогонь і воду: на що хочеш, простягнеш руку твою. | |
17
|
|
Перед людиною життя і смерть, і чого вона побажає, те і дасться їй. | |
18
|
|
Велика премудрість Господа, міцний Він могутністю і бачить усе. | |
19
|
|
Очі Його — на тих, що бояться Його, і Він знає всяке діло людини. | |
20
|
|
Нікому не заповів Він чинити нечестиво і нікому не дав дозволу грішити. | |
Глава 16
|
|
1
|
|
Не бажай багато негідних дітей і не радій за синів нечестивих. Коли вони примножуються, не радій за них, якщо немає у них страху Господнього. | |
2
|
|
Не надійся на їх життя і не спирайся на їх кількість. | |
3
|
|
Краще один праведник, ніж тисяча грішників, | |
4
|
|
і краще померти бездітним, ніж мати дітей нечестивих, | |
5
|
|
бо від одного розумного населиться місто, а плем’я беззаконних спустіє. | |
6
|
|
Багато такого бачило око моє, і ще більше того чуло вухо моє. | |
7
|
|
У збіговиську грішників запалає вогонь, як і у народі непокірливому запалювався гнів. | |
8
|
|
Не умилостивився Він над древніми велетнями, які у надії на силу свою зробилися відступниками; | |
9
|
|
не пощадив тих, що жили в одному місці з Лотом, якими погребував за їхню гордість; | |
10
|
|
не помилував народу погибельного, який пишався гріхами своїми, | |
11
|
|
так само як і шістсот тисяч чоловік, які об’єдналися у жорстокосерді своєму. І хоч би й один був непокірливий, було б дивно, якби він залишився непокараним; | |
12
|
|
бо і милість і гнів — у владі Його: сильний Він помилувати і вилити гнів. | |
13
|
|
Як велика милість Його, так велике і викриття Його. Він судить людину за ділами її. | |
14
|
|
Не втече від Нього грішник з украденим, і терпіння благочестивого не залишиться марним. | |
15
|
|
Усякій милостині Він дасть місце, кожен одержить за ділами своїми. | |
16
|
|
Не говори: «я сховаюся від Господа; невже з висоти хтось згадає про мене? | |
17
|
|
У великій кількості народу мене не помітять; бо що душа моя у безмежному створінні? | |
18
|
|
Ось, небо і небо небес — Боже, безодня і земля коливаються від відвідання Його. | |
19
|
|
Однаково ж трясуться від страху гори й основи землі, коли Він споглядає. | |
20
|
|
І цього не може зрозуміти серце; | |
21
|
|
а путі Його хто осягне? Як вітер, якого людина не може бачити, так і більша частина діл Його прихована. | |
22
|
|
Хто звістить про діла правосуддя Його? або хто буде очікувати їх? бо далеко це визначення». | |
23
|
|
Убогий розумом думає так, і людина нерозумна і той, хто в омані, розмірковує так нерозумно. | |
24
|
|
Слухай мене, сину мій, і вчися знання, і слухай серцем твоїм слова мої. | |
25
|
|
Я показую тобі вчення обмірковане і передаю знання точне. | |
26
|
|
За визначенням Господа діла Його від початку, і від створення їх Він розділив частини їх. | |
27
|
|
Навіки влаштував Він діла Свої, і початки їх — у роди їх. Вони не голодніють, не стомлюються і не припиняють своїх дій. | |
28
|
|
Жодне не гнітить близького йому, | |
29
|
|
і повіки не стануть вони проти слова Його. | |
30
|
|
І потім споглянув Господь на землю і наповнив її Своїми благами. | |
31
|
|
Душа усього, що живе, покрила лице її, і у неї все повернеться. | |
Глава 17
|
|
1
|
|
Господь створив людину із землі, і знову повертає її у неї. | |
2
|
|
Визначене число днів і час Він дав їм, і дав їм владу над усім, що на ній. | |
3
|
|
За природою їх, наділив їх силою і створив їх за образом Своїм, | |
4
|
|
і вклав страх до них у всяку плоть, щоб вони володіли звірами і птахами. | |
5
|
|
Він дав їм сенс, мову й очі, і вуха і серце для розмірковування, | |
6
|
|
сповнив їх проникливістю розуму і показав їм добро і зло. | |
7
|
|
Він поклав око Своє на серця їх, щоб показати їм велич діл Своїх, | |
8
|
|
нехай прославляють вони святе ім’я Його і звіщають про велич діл Його. | |
9
|
|
Він приклав їм знання і дав їм у спадщину закон життя; | |
10
|
|
вічний завіт уклав з ними і показав їм суди Свої. | |
11
|
|
Велич слави бачили очі їх, і славу голосу Його чуло вухо їх. | |
12
|
|
І сказав Він їм: «остерігайтеся всякої неправди»; і заповів кожному з них обов’язок до ближнього. | |
13
|
|
Путі їх завжди перед Ним, не сховаються від очей Його. | |
14
|
|
Кожному народу поставив Він вождя, | |
15
|
|
а Ізраїль є наділом Господа. | |
16
|
|
Усі діла їх — як сонце перед Ним, і очі Його завжди на путях їх. | |
17
|
|
Не втаїлися від Нього неправди їх, і всі гріхи їх — перед Господом. | |
18
|
|
Милостиня людини — як печатка у Нього, і благодіяння людини збереже Він, як зіницю ока. | |
19
|
|
Потім Він повстане і воздасть їм, і даток їх на голову їх поверне. | |
20
|
|
Але тим, хто розкаювався, Він давав навернення і підбадьорював тих, хто слабшав у терпінні. | |
21
|
|
Навернися до Господа й облиш гріхи; | |
22
|
|
молися перед Ним і зменши твої спотикання. | |
23
|
|
Повернися до Всевишнього, і відвернися від неправди, і сильно зненавидь мерзоту. | |
24
|
|
Хто буде хвалити Всевишнього у пеклі, замість тих, хто живе і прославляє Його? | |
25
|
|
Від мертвого, як від неіснуючого, немає прославлення: | |
26
|
|
живий і здоровий звеличить Господа. | |
27
|
|
Як велике милосердя Господа і примирення з тими, хто навертається до Нього! | |
28
|
|
Не може бути усього у людині, | |
29
|
|
тому що не безсмертний син людський. | |
30
|
|
Що світліше за сонце? але і воно затьмарюється. І про лихе буде думати плоть і кров. | |
31
|
|
За силами високих небес Він Сам спостерігає, а люди усі — земля і попіл. | |
Глава 18
|
|
1
|
|
Усе взагалі створив Той, Хто живе повіки; Господь один праведний. | |
2
|
|
Нікому не надав Він пояснювати Його. | |
3
|
|
І хто може дослідити великі Його? | |
4
|
|
Хто може виміряти силу величі Його? і хто може також проректи милості Його? | |
5
|
|
Неможливо ні применшити, ні збільшити, і неможливо дослідити дивні діла Господа. | |
6
|
|
Коли людина закінчила б, тоді вона тільки починає, і коли перестане, прийде у здивування. | |
7
|
|
Що є людина і що користь її? що благо її і що зло її? | |
8
|
|
Число днів людини — багато, якщо сто років: як крапля води з моря або дрібка піску, так малі літа її у дні вічности. | |
9
|
|
Тому Господь довготерпеливий до людей і виливає на них милість Свою. | |
10
|
|
Він бачить і знає, що кінець їх дуже тяжкий, | |
11
|
|
і тому примножує милості Свої. | |
12
|
|
Милість людини — до ближнього її, а милість Господа — на всяку плоть. | |
13
|
|
Він викриває і напоумляє, і повчає і навертає, як пастир стадо своє. | |
14
|
|
Він милує тих, хто приймає напоумлення і ревно навертається до закону Його. | |
15
|
|
Сину мій! при благодійності не роби докорів, і при всякому дарі не ображай словами. | |
16
|
|
Чи не прохолоджує роса спеки? так слово — краще, ніж дар. | |
17
|
|
Тому чи не вище доброго дару слово? а у людині доброзичливій те й інше. | |
18
|
|
Нерозумний немилосердно докоряє, і подаяння від неприхильного висушує очі. | |
19
|
|
Перше, ніж почнеш говорити, обдумуй, і раніше хвороби турбуйся про себе. | |
20
|
|
Випробовуй себе раніше суду, і під час відвідування знайдеш милість. | |
21
|
|
Перше, ніж відчуєш слабкість, смиряйся, і під час гріхів покажи навернення. | |
22
|
|
Ніщо нехай не перешкоджає тобі виконати обітницю благовчасно, і не відкладай виправдання до смерти. | |
23
|
|
Перше, ніж почнеш молитися, приготуй себе, і не будь як людина, яка спокушає Господа. | |
24
|
|
Пригадуй про гнів у день смерти і про час помсти, коли Господь відверне лице Своє. | |
25
|
|
Під час ситости згадуй про час голоду, й у дні багатства — про бідність і нестатки. | |
26
|
|
Від ранку до вечора змінюється час, і все швидкоплинне перед Господом. | |
27
|
|
Людина мудра в усьому буде обережна, й у дні гріхів утримається від безтурботности. | |
28
|
|
Усякий розумний пізнає премудрість і тому, хто знайде її, воздасть хвалу. | |
29
|
|
Розважливі у словах і самі умудрюються, і виточують змістовні притчі. | |
30
|
|
Не ходи услід за похотями твоїми і стримуйся від побажань твоїх. | |
31
|
|
Якщо будеш доставляти душі твоїй приємне для хтивости, то вона зробить тебе потіхою для ворогів твоїх. | |
32
|
|
Не шукай розваги у великій розкоші і не прив’язуйся до бенкетів. | |
33
|
|
Не зробися жебраком, бенкетуючи на позичені гроші, коли нічого немає у тебе у гаманці. | |
Глава 19
|
|
1
|
|
Працівник, схильний до пияцтва, не стане багатим, і той, хто ні у що ставить мале, мало-помалу прийде у занепад. | |
2
|
|
Вино і жінки розбестять розумних, а той, хто зв’язується з блудницями, зробиться ще нахабнішим; | |
3
|
|
гниль і черва успадкують його, і зухвала душа знищиться. | |
4
|
|
Хто швидко довіряє, той легковажний, і той, хто грішить, грішить проти душі своєї. | |
5
|
|
Відданий серцем задоволенням буде осуджений, а той, хто противиться похоті, увінчає життя своє. | |
6
|
|
Той, хто приборкує язик, буде жити мирно, і хто ненавидить балакучість, зменшить зло. | |
7
|
|
Ніколи не повторюй слова, і нічого ти не втратиш. | |
8
|
|
Ні другові ні недругові не розповідай і, якщо це тобі не гріх, не відкривай; | |
9
|
|
бо він вислухає тебе, і буде остерігатися тебе, і з часом зненавидить тебе. | |
10
|
|
Вислухав ти слово, нехай помре воно з тобою: не бійся, не розірве воно тебе. | |
11
|
|
Дурний від слова терпить таку ж муку, як та, що народжує, — від немовляти. | |
12
|
|
Що стріла, устромлена у стегно, те слово у серці дурного. | |
13
|
|
Розпитай друга твого, можливо, не зробив він того; і якщо зробив, то нехай надалі не робить. | |
14
|
|
Розпитай друга, можливо, не говорив він того; і якщо сказав, те нехай не повторить того. | |
15
|
|
Розпитай друга, бо часто буває наклеп. | |
16
|
|
Не всякому слову вір. | |
17
|
|
Хтось згрішає словом, але не від душі; і хто не згрішав язиком своїм? | |
18
|
|
Розпитай ближнього твого перше, ніж погрожувати йому, і дай місце закону Всевишнього. Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону. | |
19
|
|
І не є мудрість — знання лихого. І немає розуму, де рада грішників. | |
20
|
|
Є лукавство, і це мерзота; і є нерозумний, убогий мудрістю. | |
21
|
|
Краще убогий знанням, але богобоязкий, ніж багатий знанням — і такий, що переступає закон. | |
22
|
|
Є хитрість вишукана, але вона беззаконна, і є спотворюючий суд, щоб винести вирок. | |
23
|
|
Є лукавий, який ходить зігнувшись, сумуючи, але всередині він повен підступу. | |
24
|
|
Він поник лицем і прикидається глухим, але він випередить тебе там, де і не думаєш. | |
25
|
|
І якщо нестача сили перешкодить йому зашкодити тобі, то він зробить тобі зло, коли знайде випадок. | |
26
|
|
За виглядом пізнається людина, і за виразом обличчя при зустрічі пізнається розумний. | |
27
|
|
Одяг і вискалювання зубів і хода людини показують властивість її. | |
28
|
|
Буває викриття, але невчасне, і буває, що хтось мовчить — і він розсудливий. | |
Глава 20
|
|
1
|
|
Набагато краще викрити, ніж сердитися таємно; і той, кого викривають наодинці, застережеться від шкоди. | |
2
|
|
Як добре тому, кого викриють, показати розкаяння! | |
3
|
|
Бо він уникне вільного гріха. | |
4
|
|
Що — побажання євнуха розтлити дівчину, те — той, хто звершує суд з натяжкою. | |
5
|
|
Хтось мовчить — і виявляється мудрим; а інший буває ненависним за велику балакучість. | |
6
|
|
Хтось мовчить, бо не має, що відповідати; а інший мовчить, тому що знає час. | |
7
|
|
Мудра людина буде мовчати до часу; а марнославний і безрозсудний не буде чекати часу. | |
8
|
|
Багатомовний стане огидним, і хто захоплює собі право говорити, того зненавидять. | |
9
|
|
Буває успіх людині на зло, а знахідка — на втрату. | |
10
|
|
Є даток, який не буде тобі на користь, і є даток, за який буває подвійне воздання. | |
11
|
|
Буває приниження для слави, а хтось від приниження піднімає голову. | |
12
|
|
Інший малим купує багато і заплатить за те у сім разів більше. | |
13
|
|
Мудрий у слові стає люб’язним, люб’язності ж нерозумних залишаються даремними. | |
14
|
|
Даяння безумного не буде тобі на користь; бо у нього замість одного багато очей для прийняття. | |
15
|
|
Небагато дасть він, а докоряти буде багато, і розкриє вуста свої, як глашатай. Нині він у борг дає, а завтра зажадає назад: ненависна така людина Господу і людям. | |
16
|
|
Нерозумний говорить: «немає у мене друга, і немає вдячности за мої благодіяння. Ті, що з’їдають хліб мій, улесливі на язик». | |
17
|
|
Як часто і як багато хто буде насміхатися з нього! | |
18
|
|
Спотикання від землі краще, ніж від язика. Отже, скоро прийде падіння злих. | |
19
|
|
Неприємна людина — дочасна байка; вона завжди буде на вустах невігласів. | |
20
|
|
Притча з уст нерозумного огидна, бо він не скаже її своєчасно. | |
21
|
|
Інший утримується від гріха убогістю, й у цій стриманості він не буде журитися. | |
22
|
|
Хтось губить душу свою через несміливість, і губить її через упередженість до безумного. | |
23
|
|
Інший через сором дає обіцянки другові, і без причини наживає у ньому собі ворога. | |
24
|
|
Злий порок у людині — неправда; у вустах невігласів вона — завжди. | |
25
|
|
Краще злодій, ніж той, хто постійно говорить неправду; але обоє вони успадкують загибель. | |
26
|
|
Поведінка неправдивої людини — безчесна, і ганьба її завжди з нею. | |
27
|
|
Мудрий словами піднесе себе, і людина розумна сподобається вельможам. | |
28
|
|
Той, хто обробляє землю, збільшить свій стіг, і той, хто догоджає вельможам, одержить помилування у випадку неправди. | |
29
|
|
Частування і подарунки засліплюють очі мудрих і, ніби вузда в устах, відкидають викриття. | |
30
|
|
Прихована мудрість і утаєний скарб — яка користь від обох? | |
31
|
|
Краще людина, яка приховує свою дурість, ніж людина, яка приховує свою мудрість. | |
Глава 21
|
|
1
|
|
Сину мій! якщо ти згрішив, не примножуй більше гріхів і за попередні молися. | |
2
|
|
Біжи від гріха, як від лиця змія; бо, якщо підійдеш до нього, він ужалить тебе. | |
3
|
|
Зуби його — зуби лев’ячі, які умертвляють душі людей. | |
4
|
|
Усяке беззаконня як двогострий меч: рані від нього немає зцілення. | |
5
|
|
Залякування і насильства спустошать багатство: так спорожніє і дім зарозумілого. | |
6
|
|
Моління з уст убогого — тільки до вух його; але суд над ним поспішно наближається. | |
7
|
|
Той, хто ненавидить викриття, йде слідами грішника, а хто боїться Господа, навернеться серцем. | |
8
|
|
Здалеку впізнається сильний на язик; але розумний бачить, де той спотикається. | |
9
|
|
Хто будує дім свій на чужі гроші — те саме, що той, хто збирає каміння для своєї могили. | |
10
|
|
Збіговисько беззаконних — купа паклі, і кінець їх — полум’я вогняне. | |
11
|
|
Шлях грішників вимощений камінням, але на кінці його — безодня пекла. | |
12
|
|
Хто дотримується закону, той володіє своїми думками, | |
13
|
|
і здійснення страху Господнього — мудрість. | |
14
|
|
Не навчиться той, хто нездатен; | |
15
|
|
але є здатність, що множить гіркоту. | |
16
|
|
Знання мудрого збільшується подібно до повені, і порада його, — як джерело життя. | |
17
|
|
Серце дурного подібне до розбитої посудини, і не утримає у собі ніякого знання. | |
18
|
|
Якщо мудре слово почує розумний, то він похвалить його і прикладе до себе. Почув його легковажний, і воно не сподобалося йому, і він кинув його за себе. | |
19
|
|
Мова дурного — як тягар на шляху, в устах же розумного знаходять приємність. | |
20
|
|
Промов розумного будуть шукати у зібранні, і над словами його будуть розмірковувати у серці. | |
21
|
|
Як зруйнований дім, так мудрість дурному, і знання нерозумного — безглузді слова. | |
22
|
|
Наставляння для безумних — кайдани на ногах, і як ланцюги на правій руці. | |
23
|
|
Нерозумний, сміючись, підносить голос свій, а муж розсудливий ледь тихо усміхнеться. | |
24
|
|
Як золоте убрання — наставляння для розумного, і як коштовна прикраса на правій руці. | |
25
|
|
Нога нерозумного поспішає у чужий дім, але людина вельми досвідчена посоромиться людей; | |
26
|
|
нерозумний крізь двері заглядає у дім, а людина вихована зупиниться поза; | |
27
|
|
невігластво людини — підслуховувати біля дверей, розсудливий же засмутиться такою безсоромністю. | |
28
|
|
Вуста багатомовних розповідають чуже, а слова розсудливих зважуються на терезах. | |
29
|
|
У вустах нерозумних — серце їх, вуста ж мудрих — у серці їх. | |
30
|
|
Коли нечестивий проклинає сатану, то проклинає свою душу. | |
31
|
|
Навушник оскверняє свою душу, і його будуть ненавидіти скрізь, де тільки буде жити. | |
Глава 22
|
|
1
|
|
До брудного каменя подібний лінивий: усякий освистить безславність його. | |
2
|
|
До волового посліду подібний лінивий: усякий, хто підняв його, обтрусить руку. | |
3
|
|
Сором батькові народження невихованого сина, дочка ж невихована народжується на приниження. | |
4
|
|
Розумна дочка знаходить собі чоловіка, а безсоромна — печаль тому, хто її породив. | |
5
|
|
Нахабна ганьбить батька і чоловіка, і в обох буде у презирстві. | |
6
|
|
Невчасна розповідь — те саме, що музика під час суму; покарання ж і навчання мудрости годиться всякому часу. | |
7
|
|
Хто повчає нерозумного — те саме, що той, хто склеює черепки, або пробуджує сплячого від глибокого сну. | |
8
|
|
Хто розповідає що-небудь нерозумному — те саме, що той, хто розповідає дрімотному, який після закінчення запитує: «що?» | |
9
|
|
Плач над померлим, тому що світло зникло для нього; плач і над нерозумним, бо розум зник для нього. | |
10
|
|
Менше плач над померлим, тому що він упокоївся, а зле життя нерозумного — гірше за смерть. | |
11
|
|
Плач за померлим — сім днів, а за нерозумним і нечестивим — усі дні життя його. | |
12
|
|
З безрозсудним багато не говори, і до нерозумного не ходи; | |
13
|
|
бережися від нього, щоб не мати неприємности і не забруднити себе зіткненням з ним; | |
14
|
|
ухилися від нього і знайдеш спокій і не будеш засмучений безумством його. | |
15
|
|
Що важче за свинець? і яке ім’я йому, як не дурний? | |
16
|
|
Легше понести пісок і сіль, і брилу заліза, ніж людину безглузду. | |
17
|
|
Як дерев’яна зв’язка у домі, міцно влаштована, не дає йому розпадатися при струсі, так серце, утверджене на обдуманій раді, не завагається у час страху. | |
18
|
|
Серце, утверджене на розумному міркуванні, — як ліпна прикраса на витесаній стіні. | |
19
|
|
Підпорка, поставлена на висоті, не встоїть проти вітру: | |
20
|
|
так боязке серце, при дурному міркуванні, не устоїть проти страху. | |
21
|
|
Хто наносить удар оку, викликає сльози, а хто наносить удар серцю, збуджує почуття болісне. | |
22
|
|
Хто кидає камінь у птахів, віджене їх; а хто паплюжить друга, розірве дружбу. | |
23
|
|
Якщо ти на друга витяг меч, не впадай у відчай, бо можливе повернення дружби. | |
24
|
|
Якщо ти відкрив уста проти друга, не бійся, бо можливе примирення. | |
25
|
|
Тільки ганьблення, гордість, відкриття таємниці і підступне лиходійство можуть відігнати усякого друга. | |
26
|
|
Здобувай довіру ближнього в убогості його, щоб радіти разом з ним у багатстві його; | |
27
|
|
залишайся з ним під час скорботи, щоб мати участь у його спадщині. | |
28
|
|
Раніше полум’я буває у печі пара і дим: так раніше кровопролиття — сварки. | |
29
|
|
Захищати друга я не посоромлюсь і не сховаюся від лиця його; | |
30
|
|
а якщо скоїться зі мною через нього зло, то усякий, хто почує, буде остерігатися його. | |
31
|
|
Хто дасть мені варту до вуст моїх і печатку розсудливости на вуста мої, щоб мені не впасти через них, і щоб язик мій не погубив мене! | |
Глава 23
|
|
1
|
|
Господи, Отче і Владико життя мого! Не залиш мене на волю їх і не допусти мене впасти через них. | |
2
|
|
Хто приставить бич до помислів моїх і до серця мого наставника у мудрості, щоб вони не щадили провин моїх і не потурали оманам їх; | |
3
|
|
щоб не примножувалися провини мої і не збільшувалися хиби мої; щоб не впасти мені перед супротивниками, і щоб не порадів наді мною ворог мій? | |
4
|
|
Господи, Отче і Боже життя мого! Не дай мені возношення очей, і хтивість відверни від мене. | |
5
|
|
Побажання утроби і похіть нехай не оволодіють мною, і не віддай мене безсоромній душі. | |
6
|
|
Вислухайте, діти, наставлення для вуст: той, хто дотримується його, не буде уловлений своїми вустами. | |
7
|
|
Уловлений буде ними грішник, і зломовний і гордовитий спіткнуться через них. | |
8
|
|
Не привчай вуст твоїх до клятви | |
9
|
|
і не перетворюй на звичку вживати в клятві ім’я Святого. | |
10
|
|
Бо, як раб, який постійно піддається покаранню, не урятовується від ран, так і той, хто клянеться безперестанно ім’ям Святого, не очиститься від гріха. | |
11
|
|
Людина, яка часто клянеться, сповниться беззаконням, і не відступить від дому її бич. | |
12
|
|
Якщо вона згрішить, гріх її на ній; і якщо вона недбайлива, то подвійно згрішить; | |
13
|
|
і якщо вона клялася марно, то не виправдається, і дім її наповниться нещастями. | |
14
|
|
Є слова, наділені смертю: нехай не знайдуться вони у спадщині Якова! | |
15
|
|
Бо від благочестивих усе це буде віддалене, і вони не заплутаються у гріхах. | |
16
|
|
Не привчай твоїх уст до грубої нечемности, бо при ній бувають гріховні слова. | |
17
|
|
Пам’ятай про батька і про матір твою, коли сидиш серед вельмож, | |
18
|
|
щоб тобі не забутися перед ними і за звичкою не зробити дурниці, і не побажати, що краще б ти не народився, і не проклясти дня народження твого. | |
19
|
|
Людина, яка звикає до лихослів’я, в усі дні свої не навчиться. | |
20
|
|
Дві якості примножують гріхи, а третя накликає гнів: | |
21
|
|
душа гаряча, як палаючий вогонь, не згасне, поки не виснажиться; | |
22
|
|
людина, що розпусничає у тілі плоті своєї, не припинить, поки не прогорить вогонь. | |
23
|
|
Блудникові солодкий усякий хліб: він не перестане, доки не помре. | |
24
|
|
Чоловік, який грішить проти свого ложа, говорить у душі своїй: «хто бачить мене? | |
25
|
|
Навколо мене пітьма, і стіни закривають мене, і ніхто не бачить мене: чого мені боятися? Всевишній не пом’яне гріхів моїх». | |
26
|
|
Страх його — тільки очі людські, | |
27
|
|
і не знає він того, що очі Господа у десять тисяч крат світліші за сонце | |
28
|
|
і дивляться на всі путі людські, і проходять у місця таємні. | |
29
|
|
Йому відомо було все до того, ніж коли створене було, так само як і після звершення. | |
30
|
|
Така людина буде покарана на вулицях міста і буде застигнута там, де не думала. | |
31
|
|
Так і дружина, яка залишила чоловіка і народила спадкоємця від чужого: | |
32
|
|
бо, по-перше, вона не скорилася закону Всевишнього, по-друге, згрішила проти свого чоловіка і, по-третє, у блуді перелюбствувала і народила дітей від чужого чоловіка. | |
33
|
|
Вона буде виведена перед зібранням, і щодо дітей її буде дослідження. | |
34
|
|
Діти її не вкоріняться, і гілки її не дадуть плоду. | |
35
|
|
Вона залишить пам’ять про себе на прокляття, і ганьба її не згладиться. | |
36
|
|
Ті, хто залишився, пізнають, що немає нічого кращого за страх Господній, і немає нічого солодшого, як виконувати заповіді Господні. | |
37
|
|
Велика слава — йти за Господом, а бути тобі прийнятим Ним — довголіття. | |
Глава 24
|
|
1
|
|
Премудрість прославить себе і серед народу свого буде звеличена. | |
2
|
|
У церкві Всевишнього вона відкриє вуста свої, і перед воїнством Його буде прославляти себе: | |
3
|
|
«я вийшла з уст Всевишнього і, подібно до хмари, покрила землю; | |
4
|
|
я поставила скинію на висоті, і престіл мій — у стовпі хмарному; | |
5
|
|
я одна обійшла коло небесне і ходила у глибині безодні; | |
6
|
|
у хвилях моря і по всій землі й у всякому народі та племені мала я володіння: | |
7
|
|
між усіма ними я шукала заспокоєння, і у чиїй спадщині оселитися мені. | |
8
|
|
Тоді Творець усіх повелів мені, і Той, Хто породив мене, указав мені спокійне житло і сказав: | |
9
|
|
оселися в Якові і прийми спадщину в Ізраїлі. | |
10
|
|
Раніше віку від початку Він породив мене, і я не помру повіки. | |
11
|
|
Я служила перед Ним у святій скинії і так утвердилася у Сионі. | |
12
|
|
Він дав мені також спокій в улюбленому місті, і у Єрусалимі — влада моя. | |
13
|
|
І вкорінилася я у прославленому народі, у спадкоємному наділі Господа. | |
14
|
|
Я піднеслася, як кедр на Ливані і як кипарис на горах ермонських; | |
15
|
|
я піднеслася, як пальма в Енгадді і як рожеві кущі у Єрихоні; | |
16
|
|
я, як красива олива у долині і як платан, піднеслася. | |
17
|
|
Як кориця й аспалаф, я виточила ароматний запах і, як відмінна смирна, поширила пахощі, | |
18
|
|
як халвані, онікс і стакті і як пахощі ладану у скинії. | |
19
|
|
Я розпростерла свої віти, як теревинф, і віти мої — віти слави і благодаті. | |
20
|
|
Я — як виноградна лоза, що виточує благодать, і квіти мої — плід слави і багатства. | |
21
|
|
Приступіть до мене, хто бажає мене, і насичуйтеся плодами моїми; | |
22
|
|
бо спогад про мене солодший за мед, і володіння мною приємніше за медовий стільник. | |
23
|
|
Ті, що споживають мене, ще будуть жадати, і ті, що п’ють мене, ще будуть відчувати жагу. | |
24
|
|
Хто слухає мене, не посоромиться, і хто трудиться зі мною, не згрішить. | |
25
|
|
Усе це — книга завіту Бога Всевишнього, | |
26
|
|
закон, який заповів Мойсей як спадщину сонмам Якова. | |
27
|
|
Він насичує мудрістю, як Фисон і як Тигр у дні новин; | |
28
|
|
він наповнює розумом, як Євфрат і як Йордан у дні жнив; | |
29
|
|
він розливає вчення, як світло і як Гион у час збирання винограду. | |
30
|
|
Перша людина не досягла повного пізнання її; не дослідить її також і остання; | |
31
|
|
бо думки її повніші за море, і наміри її глибші за велику безодню. | |
32
|
|
І я, як канал з ріки і як водопровід, вийшла у рай. | |
33
|
|
Я сказала: поллю мій сад і напою мої грядки. | |
34
|
|
І ось, канал мій зробився рікою, і ріка моя зробилася морем. | |
35
|
|
І буду я сяяти вченням, як ранкове світло, і далеко виявлю його; | |
36
|
|
і буду я виливати вчення, як пророцтво, і залишу його у роди вічні». | |
37
|
|
Бачите, що я трудився не для себе одного, але для усіх, хто шукає премудрости. | |
Глава 25
|
|
1
|
|
Трьома я прикрасилася і стала прекрасною перед Господом і людьми: | |
2
|
|
це — однодумність між братами і любов між ближніми, і дружина і чоловік, які у згоді живуть між собою. | |
3
|
|
І три роди людей зненавиділа душа моя, і дуже огидне для мене життя їх: | |
4
|
|
гордовитого жебрака, неправдивого багатія і старого перелюбника, який слабшає розумом. | |
5
|
|
Чого не зібрав ти в юності, — як же можеш придбати у старості твоїй? | |
6
|
|
Як пристойно сивинам судити, і старцям — уміти давати пораду! | |
7
|
|
Як прекрасна мудрість старців і як личать людям поважним розсудливість і рада! | |
8
|
|
Вінець старців — багатобічна досвідченість, і хвала їх — страх Господній. | |
9
|
|
Дев’ять помислів похвалив я у серці, а десяте висловлю язиком: | |
10
|
|
це людина, яка радіє за дітей і за життя бачить падіння ворогів. | |
11
|
|
Блаженний, хто живе з дружиною розумною, хто не грішить язиком і не служить недостойному себе. | |
12
|
|
Блаженний, хто придбав мудрість і передає її у вуха слухачів. | |
13
|
|
Який великий той, хто знайшов премудрість! але він не вищий за того, хто боїться Господа. | |
14
|
|
Страх Господній усе перевершує, і хто має його, з ким може бути порівняний? | |
15
|
|
Можна перенести всяку рану, тільки не рану сердечну, і всяку злість, тільки не злість жіночу, | |
16
|
|
усякий напад, тільки не напад від тих, що ненавидять, і всяку помсту, тільки не помсту ворогів; | |
17
|
|
немає голови отруйнішої за голову змії, і немає люті сильнішої за лють ворога. | |
18
|
|
Погоджуся краще жити з левом і драконом, ніж жити зі злою дружиною. | |
19
|
|
Злість дружини змінює погляд її і робить лице її похмурим, як у ведмедя. | |
20
|
|
Сяде чоловік її серед друзів своїх і, почувши про неї, гірко зітхне. | |
21
|
|
Усяка злість мала у порівнянні зі злістю дружини; жереб грішника нехай упаде на неї. | |
22
|
|
Що сходження по піску для ніг старого, те сварлива дружина для тихого чоловіка. | |
23
|
|
Не задивляйся на красу жіночу і не будь хтивим до дружини. | |
24
|
|
Досада, ганьба і великий сором, коли дружина буде переважати свого чоловіка. | |
25
|
|
Серце зажурене й лице сумне і рана сердечна — зла дружина. | |
26
|
|
Опущені руки і розслаблені коліна — дружина, яка не щасливить свого чоловіка. | |
27
|
|
Від жінки початок гріха і через неї усі ми помираємо. | |
28
|
|
Не давай воді виходу, ні злій дружині — влади; | |
29
|
|
якщо вона не ходить під рукою твоєю, то відсічи її від плоті твоєї. | |
Глава 26
|
|
1
|
|
Щасливий чоловік доброї дружини, і число днів його — подвійне. | |
2
|
|
Дружина доброчесна радує свого чоловіка і літа його наповнить миром; | |
3
|
|
добра дружина — щаслива доля: вона дається у наділ тим, хто боїться Господа; | |
4
|
|
з нею у багатого і бідного — серце задоволене й лице повсякчас веселе. | |
5
|
|
Трьох страшиться серце моє, а при четвертому я молюся: | |
6
|
|
міського лихослів’я, збурення черні й обмовлення на смерть, — усе це жахливо. | |
7
|
|
Хвороба серця і печаль — дружина, ревнива до іншої дружини, | |
8
|
|
і бич язика її, до всіх прискіпливий. | |
9
|
|
Ярмо вола, яке рухається туди і сюди, — зла дружина; хто бере її — той подібний до того, хто хапає скорпіона. | |
10
|
|
Велика досада — дружина, віддана пияцтву, і вона не приховає свого сорому. | |
11
|
|
Схильність жінки до блуду пізнається з підняття очей і вій її. | |
12
|
|
Над безсоромною дочкою постав міцну варту, щоб вона, відчувши послаблення, не зловжила собою. | |
13
|
|
Бережися безсоромного ока, і не дивуйся, якщо воно згрішить проти тебе: | |
14
|
|
як змучений спрагою подорожній відкриває вуста і п’є всяку найближчу воду, | |
15
|
|
так вона сяде навпроти всякого намету і перед стрілою відкриє сагайдак. | |
16
|
|
Люб’язність дружини насолодить її чоловіка, і розсудливість її зміцнить кістки його. | |
17
|
|
Лагідна дружина — дар Господа, і немає ціни благовихованій душі. | |
18
|
|
Благодать на благодать — дружина сором’язлива, | |
19
|
|
і немає достойної міри для стриманої душі. | |
20
|
|
Що сонце, яке сходить на висотах Господніх, | |
21
|
|
те краса доброї дружини в оздобленні дому її; | |
22
|
|
що світильник, який сяє на святому свічнику, те краса лиця її у зрілому віці; | |
23
|
|
що золоті стовпи на срібній основі, те прекрасні ноги її на твердих п’ятах. | |
24
|
|
Від двох було у скорботі серце моє, а при третьому збуджувалося у мені обурення: | |
25
|
|
якщо воїн терпить від бідности, і розумні мужі бувають у зневазі; | |
26
|
|
і якщо хто відвертається від праведности до гріха, Господь підготує на того меч. | |
27
|
|
Купець ледь може уникнути гріха, а корчмар не спасеться від гріха. | |
Глава 27
|
|
1
|
|
Багато хто грішив заради маловажливих речей, і той, хто шукає багатства, відвертає очі. | |
2
|
|
Посередині скріплень каменів вбивається цвях: так посередині продажу і купівлі входить гріх. | |
3
|
|
Якщо хто не утримується старанно у страху Господньому, то швидко зруйнується дім його. | |
4
|
|
При трясінні решета залишається сміття: так нечистота людини — при розмірковуванні її. | |
5
|
|
Глиняний посуд випробовується у печі, а випробовування людини — у розмові її. | |
6
|
|
Догляд за деревом виявляється у плоді його: так у слові — помисли серця людського. | |
7
|
|
Раніше бесіди не хвали людину, тому що вона є випробовуванням людей. | |
8
|
|
Якщо ти ретельно будеш шукати правду, то знайдеш її й одягнешся нею, як подиром слави. | |
9
|
|
Птахи злітаються до подібних собі, й істина навертається до тих, які вправляються у ній. | |
10
|
|
Як лев підстерігає здобич, так і гріхи — тих, що чинять неправду. | |
11
|
|
Бесіда благочестивого — завжди мудрість, а безумний змінюється, як місяць. | |
12
|
|
Серед нерозумних не гай часу, а проводь його постійно серед розсудливих. | |
13
|
|
Бесіда дурнів огидна, і сміх їх — у забаві гріхом. | |
14
|
|
Марнослів’я тих, хто багато клянеться, підніме сторчма волосся, а суперечка їх заткне вуха. | |
15
|
|
Сварка гордовитих — кровопролиття, і лайка їх нестерпна для слуху. | |
16
|
|
Той, хто відкриває таємниці, втрачає довіру і не знайде друга до душі собі. | |
17
|
|
Люби друга і будь вірний йому; | |
18
|
|
а якщо відкриєш таємниці його, не женися більше за ним: | |
19
|
|
бо як людина убиває свого ворога, так ти убив дружбу ближнього; | |
20
|
|
і як ти випустив би з рук своїх птаха, так ти упустив друга і не впіймаєш його; | |
21
|
|
не женися за ним, бо він далеко пішов і втік, як сарна з сіті. | |
22
|
|
Рану можна перев’язати, і після сварки можливе примирення; | |
23
|
|
але хто відкрив таємниці, той утратив надію на примирення. | |
24
|
|
Хто мигає оком, той будує підступи, і ніхто не втримає його від того; | |
25
|
|
перед очима твоїми він буде говорити солодко і буде дивуватися словам твоїм, | |
26
|
|
а опісля перекрутить вуста свої і у словах твоїх відкриє спокусу; | |
27
|
|
багато чого я ненавиджу, але не стільки, як його; і Господь зненавидить його. | |
28
|
|
Хто кидає камінь угору, кидає його на свою голову, і підступний удар розділить рани. | |
29
|
|
Хто риє яму, сам упаде у неї, і хто ставить сіть, сам буде уловлений нею. | |
30
|
|
Хто робить зло, на того обернеться воно, і він не довідається, звідки воно прийшло до нього; | |
31
|
|
посміяння і ганьба від гордих і помста, як лев, підстереже його. | |
32
|
|
Уловлені будуть сіткою ті, що радіють від падіння благочестивих, і скорбота виснажить їх раніше смерти їх. | |
33
|
|
Злість і гнів — теж мерзота, і вони будуть володіти чоловіком грішним. | |
Глава 28
|
|
1
|
|
Мстивий одержить помсту від Господа, Який не забуде гріхів його. | |
2
|
|
Прости ближньому твоєму образу, і тоді після молитви твоєї відпустяться гріхи твої. | |
3
|
|
Людина вигодовує гнів до людини, а у Господа просить прощення; | |
4
|
|
до подібного собі людина не має милосердя, і молиться про гріхи свої; | |
5
|
|
сам, будучи плоттю, почуває злість: хто очистить гріхи його? | |
6
|
|
Пам’ятай останнє і припини ворогувати; пам’ятай тління і смерть і дотримуйся заповідей; | |
7
|
|
пам’ятай заповіді і не тримай зла на ближнього; | |
8
|
|
пам’ятай завіт Всевишнього і з презирством стався до неуцтва. | |
9
|
|
Утримуйся від сварки — і ти зменшиш гріхи; | |
10
|
|
бо дратівлива людина розпалить сварку; людина грішна збентежить друзів і оселить розбрат між тими, що живуть у мирі. | |
11
|
|
Яка речовина вогню, так він і запалає; | |
12
|
|
і яка сила людини, такий буде і гнів її, і мірою багатства посилиться лють її. | |
13
|
|
Палка суперечка розпалює вогонь, а палка сварка проливає кров. | |
14
|
|
Якщо подуєш на іскру, вона розгориться, а якщо плюнеш на неї, згасне: те й інше виходить з уст твоїх. | |
15
|
|
Навушник і двоязичний нехай будуть прокляті, бо вони погубили багатьох, які жили у тиші; | |
16
|
|
язик третій багатьох похитнув і виганяв їх від народу до народу, | |
17
|
|
і руйнував укріплені міста і знищував доми вельмож; | |
18
|
|
язик третій вигнав доблесних дружин і позбавив їх трудів їх; | |
19
|
|
хто слухає його, той не знайде спокою і не буде жити у тиші. | |
20
|
|
Удар бича робить рубці, а удар язика розтрощить кістки; | |
21
|
|
багато хто упав від вістря меча, але не стільки, скільки полягло від язика; | |
22
|
|
щасливий, хто сховався від нього, хто не відчув люті його, хто не тягнув ярма його і не зв’язаний був путами його; | |
23
|
|
бо ярмо його — ярмо залізне, і пута його — пута мідні, | |
24
|
|
смерть люта — смерть його, і саме пекло краще за нього. | |
25
|
|
Не оволодіє він благочестивими, і не згорять вони у полум’ї його; | |
26
|
|
ті, що залишають Господа, впадуть у нього; у них розпалиться він і не згасне: він буде посланий на них, як лев, і, як барс, буде знищувати їх. | |
27
|
|
Дивись, обгороди володіння твоє терням, | |
28
|
|
зв’яжи срібло твоє і золото, | |
29
|
|
і для слів твоїх зроби вагу і міру, і для вуст твоїх — двері і засув. | |
30
|
|
Бережися, щоб не спіткнутися ними і не впасти перед зловмисником. | |
Глава 29
|
|
1
|
|
Хто чинить милість, той дає у борг ближньому, і хто підтримує його своєю рукою, той дотримується заповіді. | |
2
|
|
Давай у борг ближньому під час нестатку його і сам своєчасно повертай ближньому. | |
3
|
|
Твердо тримай слово і будь вірний йому — і ти повсякчас знайдеш потрібне для тебе. | |
4
|
|
Багато хто вважав позичку знахідкою і засмутив тих, які допомогли йому. | |
5
|
|
Доки не одержить, він буде цілувати руку його і через гроші ближнього смирить голос; | |
6
|
|
а у термін віддачі він буде тягнути час і буде відповідати сумно і скаржитися на час. | |
7
|
|
Якщо він буде у змозі, то ледь половину принесе — і це поставить йому за знахідку; | |
8
|
|
а якщо буде не у змозі, то позикодавець позбувся своїх грошей і без причини набув собі ворога у ньому: | |
9
|
|
він віддасть йому прокляттями і лихослів’ям і замість поваги віддасть нечестям. | |
10
|
|
Багато хто через таке лукавство ухиляється від позики, побоюючись дарма потерпіти втрату. | |
11
|
|
Але до бідного ти будь поблажливий і з милостинею йому не барися; | |
12
|
|
заради заповіді допоможи бідному й у нестатку його не відпускай його ні з чим. | |
13
|
|
Витрачай срібло для брата і друга і не давай йому заіржавіти під каменем на погибель; | |
14
|
|
використовуй скарб твій за заповідями Всевишнього, і він принесе тобі більше користи, ніж золото; | |
15
|
|
замкни у коморах твоїх милостиню, і вона позбавить тебе усякого нещастя: | |
16
|
|
краще за міцний щит і твердий спис вона захистить тебе проти ворога. | |
17
|
|
Добра людина поручиться за ближнього, а хто втратив сором, той залишить його. | |
18
|
|
Не забувай благодіянь поручителя; бо він дав душу свою за тебе. | |
19
|
|
Грішник зруйнує майно поручителя, і невдячний у душі залишить свого спасителя. | |
20
|
|
Поручництво призвело до розорення багатьох людей з достатком і похитнуло їх, як хвиля морська; | |
21
|
|
мужів могутніх вигнало з домів, і вони блукали між чужими народами. | |
22
|
|
Грішник, який приймає на себе поручництво і шукає користи, впаде у тяжбу. | |
23
|
|
Допомагай ближньому за силою твоєю і бережися, щоб тобі не впасти у те саме. | |
24
|
|
Головна потреба для життя — вода і хліб, і одяг і дім, що прикриває наготу. | |
25
|
|
Краще життя бідного під дощатою покрівлею, ніж розкішні бенкети у чужих домах. | |
26
|
|
Будь задоволений малим, як і многим. | |
27
|
|
Лихе життя — блукати з дому у дім, і де оселишся, не посмієш і рота відкрити; | |
28
|
|
будеш подавати їжу і питво без подяки, та й зверх того ще почуєш гірке: | |
29
|
|
«піди сюди, прибулець, приготуй стіл і, якщо є що у тебе, нагодуй мене»; | |
30
|
|
«відійди, прибулець, заради почесної особи: брат прийшов до мене у гості, дім потрібен». | |
31
|
|
Важкий для людини з почуттям докір за притулок у домі й осудження за послугу. | |
Глава 30
|
|
1
|
|
Хто любить свого сина, той нехай частіше карає його, щоб згодом утішатися ним. | |
2
|
|
Хто наставляє свого сина, той буде мати допомогу від нього і серед знайомих буде хвалитися ним. | |
3
|
|
Хто навчає свого сина, той збуджує заздрість у ворога, а перед друзями буде радіти за нього. | |
4
|
|
Помер батько його — і ніби не вмирав, тому що залишив після себе подібного до себе; | |
5
|
|
за життя свого він дивився на нього й утішався, і при смерті своїй не засмутився; | |
6
|
|
для ворогів він залишив у ньому месника, а для друзів — того, хто воздає подяку. | |
7
|
|
Поблажливий до сина буде перев’язувати рани його, і при всякому крику його буде тривожитися серце його. | |
8
|
|
Необ’їжджений кінь буває впертим, а син, залишений на свою волю, стає зухвалим. | |
9
|
|
Плекай дитя, і воно злякає тебе; грай з ним, і воно засмутить тебе. | |
10
|
|
Не смійся з ним, щоб не горювати з ним і потім не скреготати зубами своїми. | |
11
|
|
Не давай йому волі в юності і не потурай нерозуму його. | |
12
|
|
Нагинай шию його в юності і скрушай ребра його, доки воно молоде, щоб, зробившись упертим, воно не вийшло з покори тобі. | |
13
|
|
Учи сина твого і трудися над ним, щоб не мати тобі засмучення від непристойних вчинків його. | |
14
|
|
Краще бідняк здоровий і міцний силами, ніж багатій з виснаженим тілом; | |
15
|
|
здоров’я і добрий стан тіла дорожче за всяке золото, і міцне тіло краще за незліченне багатство; | |
16
|
|
немає багатства кращого за тілесне здоров’я, і немає радости вищої за радість сердечну; | |
17
|
|
краще смерть, ніж гірке життя, або хвороба, що постійно триває. | |
18
|
|
Солодощі, піднесені до зімкнутих уст, те саме, що їжа, поставлена на могилі. | |
19
|
|
Яка користь ідолу від жертви? він ні їсти, ні нюхати не може: | |
20
|
|
так переслідуваний від Господа, | |
21
|
|
дивлячись очима і стогнучи, подібний до євнуха, який обіймає дівчину і зітхає. | |
22
|
|
Не віддавайся суму душею твоєю і не муч себе своєю підозріливістю; | |
23
|
|
веселощі серця — життя людини, і радість чоловіка — довголіття; | |
24
|
|
люби душу твою й утішай серце твоє і віддаляй від себе сум, | |
25
|
|
бо сум багатьох убив, а користи у ньому немає. | |
26
|
|
Ревнощі і гнів скорочують дні, а турбота — раніше часу приводить старість. | |
27
|
|
Відкрите і добре серце піклується і про поживу свою. | |
Глава 31
|
|
1
|
|
Пильнування над багатством виснажує тіло, і турбота про нього відганяє сон. | |
2
|
|
Пильна турбота не дає дрімати, і тяжка хвороба відбирає сон. | |
3
|
|
Потрудився багатий для примноження майна — й у спокої насичується своїми благами. | |
4
|
|
Потрудився бідний при нестатках у житті — і у спокої залишається убогим. | |
5
|
|
Хто любить золото, не буде правий, і хто ганяється за тлінням, наповниться ним. | |
6
|
|
Багато хто заради золота зазнав падіння, і загибель його була перед лицем його; | |
7
|
|
воно — дерево спотикання для тих, що приносять йому жертви, і всякий нерозумний буде вловлений ним. | |
8
|
|
Щасливий багатій, який виявився бездоганним і який не ганявся за золотом. | |
9
|
|
Хто він? і ми прославимо його; бо він зробив чудо у народі своєму. | |
10
|
|
Хто був спокушуваний золотом — і залишився непорочним? Нехай буде це у похвалу йому. | |
11
|
|
Хто міг згрішити — і не згрішав, зробити зло — і не зробив? | |
12
|
|
Міцним буде багатство його, і про милостині його буде звіщати зібрання. | |
13
|
|
Коли ти сядеш за багатий стіл, не розкривай на нього гортань твою | |
14
|
|
і не говори: «багато ж на ньому!» Пам’ятай, що заздре око — зла річ. | |
15
|
|
Що зі створеного заздрісніше за око? Тому воно плаче за всим, що бачить. | |
16
|
|
Куди воно подивиться, не простягай руки, і не зіштовхуйся з ним у блюді. | |
17
|
|
Суди про ближнього по собі і про всяку дію розмірковуй. | |
18
|
|
Їж, як людина, що тобі запропоновано, і не пересичуйся, щоб не зненавиділи тебе; | |
19
|
|
припиняй їсти першим із ввічливости і не будь жадібним, щоб не стати спокусою; | |
20
|
|
і якщо ти сядеш посеред багатьох, то не простягай руки твоєї раніше них. | |
21
|
|
Малим задовольняється людина вихована, і тому вона не страждає задишкою на своїй постелі. | |
22
|
|
Здоровий сон буває при помірності шлунка: устав рано, і душа його з ним; | |
23
|
|
страждання на безсоння і холера і різь у животі бувають у людини ненаситної. | |
24
|
|
Якщо ти обтяжив себе стравами, то встань з-за столу і відпочинь. | |
25
|
|
Послухай мене, сину мій, і не знехтуй мною, і згодом ти зрозумієш слова мої. | |
26
|
|
В усіх справах твоїх будь обачний, і ніяка хвороба не трапиться з тобою. | |
27
|
|
Щедрого на хліби будуть благословляти вуста, і свідчення про доброту його — вірне; | |
28
|
|
проти скупого на хліб буде нарікати місто, і свідчення про скупість його — справедливе. | |
29
|
|
Проти вина не показуй себе хоробрим, тому що багатьох погубило вино. | |
30
|
|
Піч випробовує міцність леза загартуванням; так вино випробовує серця гордих — пияцтвом. | |
31
|
|
Вино корисне для життя людини, якщо будеш пити його помірно. | |
32
|
|
Що за життя без вина? воно створене на радість людям. | |
33
|
|
Відрада серцю й утіха душі — вино, помірно вживане вчасно; | |
34
|
|
прикрість для душі — вино, коли п’ють його багато, при роздратуванні і сварці. | |
35
|
|
Надмірне вживання вина збільшує лють нерозумного до спотикання, зменшуючи міцність його і заподіюючи рани. | |
36
|
|
На бенкеті за вином не дорікай ближньому і не принижуй його під час його веселощів; | |
37
|
|
не говори йому образливих слів і не обтяжуй його вимогами. | |
Глава 32
|
|
1
|
|
Якщо поставили тебе старшим на бенкеті, не підносся; будь між іншими як один з них: | |
2
|
|
подбай про них і потім сідай. І коли усю твою справу виконаєш, тоді займи твоє місце, | |
3
|
|
щоб порадіти на них і за добре розпорядження одержати вінок. | |
4
|
|
Розмову веди ти, старший, — тому що це пристойно тобі, — | |
5
|
|
з ґрунтовним знанням; і не забороняй музику. | |
6
|
|
Коли слухають, не примножуй розмови і дочасно не мудруй. | |
7
|
|
Що рубінова печатка у золотій прикрасі, те благозвучність музики на бенкеті за вином; | |
8
|
|
що смарагдова печатка у золотій оправі, те приємність пісень за смачним вином. | |
9
|
|
Говори, юначе, якщо потрібно тобі, ледь слова два, коли тебе запитають, | |
10
|
|
говори головне, багато у небагатьох словах. Будь, як знавець і, разом, як той, хто уміє мовчати. | |
11
|
|
Серед вельмож не рівняйся з ними і, коли говорить інший, ти багато не говори. | |
12
|
|
Грому передує блискавка, а сором’язливого випереджає прихильність. | |
13
|
|
Вставай вчасно і не будь останнім; поспішай додому і не зупиняйся. | |
14
|
|
Там забавляйся і роби, що тобі подобається; але не гріши гордим словом. | |
15
|
|
І за це благословляй Того, Хто сотворив тебе і насичує тебе Своїми благами. | |
16
|
|
Хто боїться Господа, той прийме настановлення, і ті, що з раннього ранку звертаються до Нього, придбають благовоління Його. | |
17
|
|
Той, хто шукає закон, насититься ним, а лицемір спіткнеться через нього. | |
18
|
|
Ті, що бояться Господа, знайдуть суд і, як світло, запалять правосуддя. | |
19
|
|
Чоловік грішний ухиляється від викриття і знаходить вибачення, відповідно до бажання свого. | |
20
|
|
Чоловік розсудливий не зневажає міркування, а безрозсудний і гордий не здригається від страху і після того, як зробив що-небудь без розмірковування. | |
21
|
|
Без роздумів не роби нічого, і коли зробиш, не розкаюйся. | |
22
|
|
Не ходи шляхом, де руїни, щоб не спіткнутися об камінь; | |
23
|
|
не покладайся і на рівний шлях; остерігайся навіть дітей твоїх. | |
24
|
|
У всякій справі вір душі твоїй: і це є дотримання заповідей. | |
25
|
|
Віруючий закону уважний до заповідей, і хто уповає на Господа, не зазнає шкоди. | |
Глава 33
|
|
1
|
|
З тим, хто боїться Господа, не станеться зла, але й у спокусі Він визволить його. | |
2
|
|
Мудрий муж не зненавидить закон, а хто удавано тримається його — як корабель у бурю. | |
3
|
|
Розумна людина вірить закону, і закон для неї вірний, як відповідь урима. | |
4
|
|
Приготуй слово — і будеш вислуханий; збери настановлення — і відповідай. | |
5
|
|
Колесо у колісниці — серце нерозумного, і як крутиться вісь — думка його. | |
6
|
|
Глузливий друг те саме, що запальний кінь, який під усяким сідоком ірже. | |
7
|
|
Чому один день кращий за інший, тоді як кожне денне світло у році виходить від сонця? | |
8
|
|
Вони розділені премудрістю Господа; Він розрізнив часи і свята: | |
9
|
|
деякі з них Він підніс і освятив, а інші поклав у числі звичайних днів. | |
10
|
|
І всі люди з пороху, і Адам був створений із землі; | |
11
|
|
але за всевіданням Своїм Господь поклав різницю між ними і призначив їм різні путі: | |
12
|
|
одних з них благословив і підніс, інших освятив і наблизив до Себе, а ще інших прокляв і принизив і зрушив з місця їх. | |
13
|
|
Як глина у гончара у руці його, і всі долі її в його волі, так люди — у руці Творця їх, і Він воздає їм за судом Своїм. | |
14
|
|
Як навпроти зла — добро, і навпроти смерти — життя, так навпроти благочестивого — грішник. Так дивись і на усі діла Всевишнього: їх по два, одне навпроти другого. | |
15
|
|
І я останній ретельно потрудився, як той, що підбирав після збирачів виноград, | |
16
|
|
і з благословення Господа устиг і наповнив точило, як збирач винограду. | |
17
|
|
Зрозумійте, що я трудився не для себе одного, але для всіх, хто шукає настановлення. | |
18
|
|
Послухайте мене, князі народу, і вслухайтеся, начальники зібрання: | |
19
|
|
ні синові, ні дружині, ні братові, ні другові не давай влади над тобою за життя твого; | |
20
|
|
і не віддавай іншому маєтку твого, щоб, розкаявшись, не благати за нього. | |
21
|
|
Доки ти живий і дихання у тобі, не замінюй себе ніким; | |
22
|
|
бо краще, щоб діти просили тебе, ніж тобі дивитися в руки синів твоїх. | |
23
|
|
У всіх справах твоїх будь головним, і не клади плями на честь твою. | |
24
|
|
В кінці днів життя твого і при смерті передай спадщину. | |
25
|
|
Корм, палка і ярмо — для осла; хліб, покарання і справа — для раба. | |
26
|
|
Завантажуй раба роботою — і будеш мати спокій; послаб руки йому — і він буде шукати свободи. | |
27
|
|
Ярмо і ремінь зігнуть шию вола, а для лукавого раба — кайдани і рани; | |
28
|
|
використовуй його для праці, щоб він не залишався в неробстві, тому що бездіяльність навчила багато чого злого; | |
29
|
|
пристав його до справи, як йому належить, і якщо він не буде коритися, наклади на нього важкі кайдани. | |
30
|
|
Але ні на кого не накладай зайвого і нічого не роби необдумано. | |
31
|
|
Якщо є в тебе раб, то нехай буде він як ти, бо ти придбав його кров’ю; | |
32
|
|
якщо є в тебе раб, то поводься з ним, як з братом, бо ти будеш мати потребу в ньому, як у душі твоїй; | |
33
|
|
якщо ти будеш кривдити його, і він встане й утече від тебе, то на якій дорозі ти будеш шукати його? | |
Глава 34
|
|
1
|
|
Пусті й оманливі надії — у людини безрозсудної, і сонні мрії окриляють дурних. | |
2
|
|
Як той, хто обіймає тінь або женеться за вітром, так той, що вірить сновидінням. | |
3
|
|
Сновидіння цілком те саме, що подоба лиця проти лиця. | |
4
|
|
Від нечистого що може бути чистого, і від неправдивого що може бути істинного? | |
5
|
|
Ворожба і прикмети і сновидіння — суєта, і серце наповнюється мріями, як у тієї, що народжує. | |
6
|
|
Якщо вони не будуть послані від Всевишнього для напоумлення, не прикладай до них серця твого. | |
7
|
|
Сновидіння ввели багатьох у оману, і ті, що надіялися на них, були піддані падінню. | |
8
|
|
Закон виконується без обману, і мудрість у вустах вірних звершується. | |
9
|
|
Чоловік учений знає багато, і багатодосвідчений висловить знання. | |
10
|
|
Хто не мав досвіду, той мало знає; а хто подорожував, той примножив знання. | |
11
|
|
Багато чого я бачив у моєму подорожуванні, і я знаю більше, ніж скільки говорю. | |
12
|
|
Багато разів був я у небезпеці смерти, і рятувався за допомогою досвіду. | |
13
|
|
Дух тих, що бояться Господа, житиме, бо надія їхня — на Того, Хто спасає їх. | |
14
|
|
Той, хто боїться Господа, нічого не злякається і не убоїться, бо Він — надія його. | |
15
|
|
Блаженна душа того, хто боїться Господа! ким він тримається, і хто опора його? | |
16
|
|
Очі Господа — на тих, що люблять Його. Він — могутній захист і міцна опора, покров від спеки і покров від полуденного жару, охорона від спотикання і захист від падіння; | |
17
|
|
Він підносить душу і просвітлює очі, дає лікування, життя і благословення. | |
18
|
|
Хто приносить жертву від неправедного наживання, того приношення глузливе, і дари беззаконних неблагоугодні; | |
19
|
|
не благоволить Всевишній до приношень нечестивих і безліччю жертв не умилостивлюється щодо гріхів їхніх. | |
20
|
|
Що той, хто заколює у жертву сина перед батьком його, те саме той, що приносить жертву з майна бідних. | |
21
|
|
Хліб нужденних є життя бідних: хто віднімає його, той є кровожер. | |
22
|
|
Убиває ближнього той, хто віднімає у нього їжу, і проливає кров той, хто позбавляє найманця плати. | |
23
|
|
Коли один будує, а інший руйнує, то що вони одержать для себе, крім стомлення? | |
24
|
|
Коли один молиться, а інший проклинає, чий голос почує Владика? | |
25
|
|
Коли хто обмивається від осквернення мертвим і знову доторкається до нього, яка користь від його обмивання? | |
26
|
|
Так людина, яка поститься за гріхи свої і знову йде і робить те саме: хто почує молитву її? і яку користь одержить вона від того, що смирялася? | |
Глава 35
|
|
1
|
|
Хто дотримується закону, той примножує приношення; хто дотримується заповідей, той приносить жертву спасіння. | |
2
|
|
Хто воздає подяку, той приносить семидал; а хто подає милостиню, той приносить жертву хвали. | |
3
|
|
Благоугодження Господу — відступ від зла, й умилостивлення Його — відхилення від неправди. | |
4
|
|
Не являйся перед лице Господа з порожніми руами, бо усе це — за заповіддю. | |
5
|
|
Приношення праведного наповнює вівтар, і пахощі його — перед Всевишнім; | |
6
|
|
жертва праведного мужа благоприємна, і пам’ять про неї незабутньою буде. | |
7
|
|
З веселим оком прославляй Господа і не применшуй початків праць твоїх; | |
8
|
|
при усякому дарі май лице веселе і в радості присвячуй десятину. | |
9
|
|
Давай Всевишньому за дари Його, і з веселим оком — мірою придбання рукою твоєю, | |
10
|
|
бо Господь є воздаятель і воздасть тобі усемеро. | |
11
|
|
Не зменшуй дарів, бо Він не прийме їх: і не надійся на неправедну жертву, | |
12
|
|
бо Господь є суддя, і Він не дивиться на лиця: | |
13
|
|
Він не надає переваги якомусь лицю перед бідним і молитву скривдженого почує; | |
14
|
|
Він не знехтує моління сироти, ні вдови, коли вона буде промовляти прохання своє. | |
15
|
|
Чи не сльози вдови ллються по щоках, і чи не волає вона проти того, хто вимушує їх? | |
16
|
|
Хто служить Богу, той буде прийнятий з благоволінням, і молитва його дійде до хмар. | |
17
|
|
Молитва смиренного пройде крізь хмари, і він не утішиться, доки вона не наблизиться до Бога, | |
18
|
|
і не відступить, доки Всевишній не спогляне і не розсудить справедливо і не винесе рішення. | |
19
|
|
І Господь не забариться і не потерпить, доки не скрушить стегна немилосердних; | |
20
|
|
Він буде воздавати помсту і народам, доки не знищить сонму гнобителів і не скрушить скіпетрів неправедних, | |
21
|
|
доки не воздасть людині за її ділами, і за діла людей — за намірами їхніми, | |
22
|
|
доки не вчинить суд над народом Своїм і не обрадує їх Своєю милістю. | |
23
|
|
Своєчасна милість під час скорботи, як дощові хмари під час засухи. | |
Глава 36
|
|
1
|
|
Помилуй нас, Владико, Боже усіх, і споглянь, | |
2
|
|
і наведи на всі народи страх Твій. | |
3
|
|
Воздвигни руку Твою на чужі народи, і нехай пізнають вони могутність Твою. | |
4
|
|
Як перед ними Ти явив святість Твою у нас, так перед нами яви велич Твою у них, — | |
5
|
|
і нехай пізнають вони Тебе, як ми пізнали, що немає Бога, крім Тебе, Господи. | |
6
|
|
Віднови знамення і сотвори нові чудеса; | |
7
|
|
прослав руку і правицю Твою; воздвигни лють, і пролий гнів; | |
8
|
|
знищи супротивника і знищи ворога; | |
9
|
|
прискор час і згадай клятву, і нехай сповістять про великі діла Твої. | |
10
|
|
Люттю вогню нехай буде знищений той, хто втікає від меча, і ті, що пригноблюють народ Твій, нехай знайдуть загибель. | |
11
|
|
Сокруши голови начальників ворожих, які говорять: «нікого немає, крім нас!» | |
12
|
|
Збери усі коліна Якова і зроби їх спадщиною Твоєю, як було спочатку. | |
13
|
|
Помилуй, Господи, народ, названий за іменем Твоїм, і Ізраїля, якого Ти нарік первістком. | |
14
|
|
Змилосердься над містом святині Твоєї, над Єрусалимом, місцем спокою Твого. | |
15
|
|
Наповни Сион хвалою обітниць Твоїх, і Твоєю славою — народ Твій. | |
16
|
|
Даруй свідчення тим, які від початку були надбанням Твоїм, і воздвигни пророцтва від імені Твого. | |
17
|
|
Даруй нагороду тим, хто надіється на Тебе, і нехай вірують пророкам Твоїм. | |
18
|
|
Почуй, Господи, молитву рабів Твоїх, за благословенням Аарона, за народ Твій, — | |
19
|
|
і пізнають усі, що живуть на землі, що Ти — Господь, Бог віків. | |
20
|
|
Шлунок приймає у себе всяку їжу, але їжа за їжу краща: | |
21
|
|
як гортань відрізняє їжу з дичини, так розумне серце — слова неправдиві. | |
22
|
|
Лукаве серце заподіє сум, але людина великодосвідчена воздасть йому. | |
23
|
|
Жінка прийме усякого чоловіка, але дівчина за дівчину краща: | |
24
|
|
краса дружини веселить лице і бажаніша за усе для чоловіка; | |
25
|
|
якщо є на язиці її привітність і лагідність, то чоловік її виходить з ряду синів людських. | |
26
|
|
Хто узяв дружину, той кладе початок надбанню, здобуває відповідного до нього помічника, опору спокою свого. | |
27
|
|
Де немає огорожі, там розкрадеться майно; а у кого немає дружини, той буде зітхати, поневіряючись: | |
28
|
|
бо хто повірить озброєному розбійнику, який блукає з міста у місто? | |
29
|
|
Так і людині, яка не має осілости і яка зупиняється для ночівлі там, де вона припізниться. | |
Глава 37
|
|
1
|
|
Усякий друг може сказати: «і я подружився з ним». Але буває друг тільки за іменем другом. | |
2
|
|
Чи не є це скорбота до смерти, коли приятель і друг перетворюється на ворога? | |
3
|
|
О, зла думка! звідкіля взялася ти, щоб покрити землю підступністю? | |
4
|
|
Приятель радіє, коли веселий друг, а під час скорботи його буде проти нього. | |
5
|
|
Приятель допомагає другові у трудах його заради утроби, а у випадку війни візьметься за щит. | |
6
|
|
Не забувай друга у душі твоїй і не забувай його у маєтку твоєму. | |
7
|
|
Усякий радник хвалить свою пораду, але хтось радить на свою користь; | |
8
|
|
від радника охороняй душу твою і наперед довідайся, що йому потрібно; бо, може бути, він буде радити для самого себе; | |
9
|
|
може бути, він кине на тебе жереб і скаже тобі: «шлях твій добрий»; а сам стане навпроти тебе, щоб подивитися, що трапиться з тобою. | |
10
|
|
Не радься з недоброзичливцем твоїм і від заздрісників твоїх приховуй наміри. | |
11
|
|
Не радься з жінкою про суперницю її і з боязким — про війну, з продавцем — про обмін, з покупцем — про продаж, із заздрим — про подяку, | |
12
|
|
з немилосердним — про благодійність, з лінивим — про усяку справу, | |
13
|
|
з річним найманцем — про закінчення роботи, з лінивим рабом — про велику роботу: | |
14
|
|
не покладайся на таких ні при якій нараді, | |
15
|
|
але звертайся завжди тільки до мужа благочестивого, про якого дізнаєшся, що він дотримується заповідей Господніх, | |
16
|
|
який своєю душею — до душі тобі й, у випадку падіння твого, буде сумувати разом з тобою. | |
17
|
|
Тримайся поради серця твого, бо немає нікого для тебе вірнішого за нього; | |
18
|
|
душа людини іноді більше скаже, ніж сім спостерігачів, які сидять на високому місці для спостереження. | |
19
|
|
Але при всьому цьому молися Всевишньому, щоб Він управив шлях твій в істині. | |
20
|
|
Початок усякої справи — розмірковування, а раніше за усяку дію — рада. | |
21
|
|
Виявлення сердечної зміни — лице. Чотири стани виявляються на ньому: добро і зло, життя і смерть, а панує завжди язик. | |
22
|
|
Якась людина майстерна і багатьох вчить, а для своєї душі некорисна. | |
23
|
|
Інший мудрує у промовах, а буває ненависний, — такий залишиться без усякої споживи; | |
24
|
|
бо не дана йому від Господа благодать, і він позбавлений усякої мудрости. | |
25
|
|
Хтось мудрий для душі своєї, і плоди знання на вустах його правильні. | |
26
|
|
Мудрий муж повчає народ свій, і плоди знання його правильні. | |
27
|
|
Мудрий муж буде багатим на благословення, і всі, що бачать його, будуть називати його блаженним. | |
28
|
|
Життя людини визначається кількістю днів, а дні Ізраїля незліченні. | |
29
|
|
Мудрий придбає довіру у свого народу, й ім’я його буде жити повік. | |
30
|
|
Сину мій! протягом життя випробовуй твою душу і спостерігай, що для неї шкідливо, і не давай їй того; | |
31
|
|
бо не все корисно для усіх, і не усяка душа до всього схильна. | |
32
|
|
Не пересичуйся всякими солодощами і не кидайся на різні страви, | |
33
|
|
бо від переїдання буває хвороба, і пересичення доводить до холери; | |
34
|
|
від пересичення багато хто помер, а стриманий додасть собі життя. | |
Глава 38
|
|
1
|
|
Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його, | |
2
|
|
і від Вишнього — зцілення, і від царя одержує він дар. | |
3
|
|
Знання лікаря піднесе його голову, і між вельможами він буде у пошані. | |
4
|
|
Господь створив із землі зцілення, і розсудлива людина не буде зневажати їх. | |
5
|
|
Чи не від дерева вода зробилася солодкою, щоб пізнана була сила Його? | |
6
|
|
Для того Він і дав людям знання, щоб прославляли Його у дивних ділах Його: | |
7
|
|
ними він зціляє людину і знищує хворобу її. | |
8
|
|
Той, хто готує ліки, робить з них суміш, і заняття його не закінчуються, і через нього буває благо на лиці землі. | |
9
|
|
Сину мій! у хворобі твоїй не будь недбалий, але молися Господу, і Він зцілить тебе. | |
10
|
|
Залиш гріховне життя і виправи руки твої, і від усякого гріха очисти серце. | |
11
|
|
Вознеси пахощі й із семидала пам’ятну жертву і зроби приношення повне, ніби ти уже помираєш; | |
12
|
|
і дай місце лікареві, бо і його створив Господь, і нехай не віддаляється він від тебе, бо він потрібен. | |
13
|
|
У якийсь час і в їхніх руках буває успіх; | |
14
|
|
бо і вони моляться Господу, щоб Він допоміг їм подати хворому полегшення і зцілення для продовження життя. | |
15
|
|
Але хто грішить перед Творцем його, нехай упаде у руки лікаря! | |
16
|
|
Сину мій! над померлим пролий сльози і, ніби ти зазнав жорстокого нещастя, почни плач; пристойно одягни тіло його і не зневаж поховання його; | |
17
|
|
гіркий нехай буде плач і ридання тепле, і продовж сумування за ним, за достоїнством його, день або два, щоб запобігти осуду, і тоді втішся від суму; | |
18
|
|
бо від суму буває смерть, і сум сердечний виснажить силу. | |
19
|
|
З нещастям перебуває і сум, і життя убогого важке для серця. | |
20
|
|
Не віддавай серця твого суму; віддаляй його від себе, згадуючи про кінець. | |
21
|
|
Не забувай про це, бо немає повернення; і йому ти не принесеш користи, а собі зашкодиш. | |
22
|
|
«Згадуй про вирок наді мною, тому що він також і над тобою: мені учора, а тобі сьогодні». | |
23
|
|
З упокоєнням померлого заспокой і пам’ять про нього, й утішся про нього після відходу душі його. | |
24
|
|
Мудрість книжна здобувається у сприятливий час дозвілля, і хто мало має своїх занять, може придбати мудрість. | |
25
|
|
Як може зробитися мудрим той, хто править плугом і хвалиться бичем, ганяє волів і зайнятий роботами їх, і у якого розмова тільки про молодих волів? | |
26
|
|
Серце його зайняте тим, щоб проводити борозни, і турбота його — про корм для телиць. | |
27
|
|
Так і усякий тесля і зодчий, що проводить ніч, як день: хто займається різьбленням, того старанність у тім, щоб урізноманітнити форму; | |
28
|
|
серце своє він спрямовує на те, щоб зображення було схоже, і турбота його — про те, щоб закінчити діло у досконалості. | |
29
|
|
Так і ковач, який сидить біля ковадла і думає про виріб із заліза: дим від вогню виснажує його тіло, і з жаром від печі бореться він; | |
30
|
|
звук молота оглушає його слух, і очі його спрямовані на модель посудини; | |
31
|
|
серце його спрямоване на закінчення діла, і турбота його — про те, щоб обробити його у досконалості. | |
32
|
|
Так і гончар, який сидить над своєю справою і ногами своїми крутить колесо, | |
33
|
|
який постійно в турботі про справу свою, і у якого обчислена вся робота його: | |
34
|
|
рукою своєю він надає форму глині, а ногами пом’якшує її жорсткість; | |
35
|
|
він спрямовує серце до того, щоб добре закінчити посудину, і турбота його — про те, щоб очистити піч. | |
36
|
|
Усі вони покладаються на свої руки, і кожен умудрюється у своїй справі; | |
37
|
|
без них ні місто не побудується, ні жителі не населяться і не будуть жити в ньому; | |
38
|
|
і однак же вони у зібрання не запрошуються, на судійському сідалищі не сидять і не розмірковують про судові постанови, не вимовляють виправдання й засудження і не займаються притчами; | |
39
|
|
але підтримують побут житейський, і молитва їх — про успіх мистецтва їх. | |
Глава 39
|
|
1
|
|
Тільки той, хто присвячує свою душу розмірковуванню про закон Всевишнього, буде шукати мудрости усіх древніх і вправлятися у пророцтвах: | |
2
|
|
він буде зважати на сказання мужів іменитих і заглиблюватися у тонкі звороти притч; | |
3
|
|
буде досліджувати таємний зміст висловлювань і займатися загадками притч. | |
4
|
|
Він буде проходити служіння серед вельмож і являтися перед правителем; | |
5
|
|
буде подорожувати по землі чужих народів, бо випробував добре і зле між людьми. | |
6
|
|
Серце своє він направить до того, щоб з раннього ранку звертатися до Господа, Який сотворив його, і буде молитися перед Всевишнім; відкриє у молитві вуста свої і буде молитися за гріхи свої. | |
7
|
|
Якщо Господу великому вгодно буде, він сповниться духом розуму, | |
8
|
|
буде виточувати слова мудрости своєї і у молитві прославляти Господа; | |
9
|
|
благоуправить свою волю і розум і буде розмірковувати про таємниці Господа; | |
10
|
|
він покаже мудрість свого навчання і буде хвалитися законом завіту Господнього. | |
11
|
|
Багато хто буде прославляти знання його, і він не буде забутий повік; | |
12
|
|
пам’ять про нього не загине, й ім’я його буде жити у роди родів. | |
13
|
|
Народи будуть прославляти його мудрість, і суспільство буде звіщати хвалу його; | |
14
|
|
доки буде жити, він придбає більшу славу, ніж тисячі; а коли спочиє, збільшить її. | |
15
|
|
Ще подумавши, розповім, бо я повний, як місяць у повноті своїй. | |
16
|
|
Вислухайте мене, благочестиві діти, і ростіть, як троянда, що росте на полі біля потоку; | |
17
|
|
виточуйте пахощі, як ливан; | |
18
|
|
цвітіть, як лілея, поширюйте пахощі і співайте пісню; | |
19
|
|
благословляйте Господа в усіх ділах; величайте ім’я Його і прославляйте Його хвалою Його, | |
20
|
|
піснями вуст і гуслями і, прославляючи, говоріть так: | |
21
|
|
усі діла Господа дуже доброчинні, і всяке повеління Його у свій час сповниться; | |
22
|
|
і не можна сказати: «що це? для чого це?», бо усе у свій час відкриється. | |
23
|
|
За словом Його стала вода, як стіг, і за словами вуст Його з’явилися вмістилища вод. | |
24
|
|
У повеліннях Його — усе Його благовоління, і ніхто не може применшити спасительність їх. | |
25
|
|
Перед Ним діла всякої плоті, і неможливо сховатися від очей Його. | |
26
|
|
Він передбачає з віку у вік, і нічого немає дивного перед Ним. | |
27
|
|
Не можна сказати: «що це? для чого це?», бо усе створено для свого вжитку. | |
28
|
|
Благословення Його покриває, як ріка, і, як потоп, напуває сушу. | |
29
|
|
Але і гніву Його зазнають народи, як колись Він перетворив води на солончаки. | |
30
|
|
Путі Його для святих прямі, а для беззаконних вони — спотикання. | |
31
|
|
Від початку для добрих створене добре, як для грішників — зле. | |
32
|
|
Головні з усіх потреб для життя людини — вода, вогонь, залізо, сіль, пшеничне борошно, мед, молоко, виноградний сік, олія й одяг: | |
33
|
|
усе це благочестивим служить на користь, а грішникам може обернутися на шкоду. | |
34
|
|
Є вітри, які створені для помсти й у люті своїй посилюють удари свої, | |
35
|
|
під час устремління свого виливають силу і задовольняють лють Творця їх. | |
36
|
|
Вогонь і град, голод і смерть — усе це створено для помсти; | |
37
|
|
зуби звірів, і скорпіони, і змії, і меч, який мститься нечестивим загибеллю, — | |
38
|
|
зрадіють повелінню Його і готові будуть на землі, коли будуть потрібні, й у свій час не переступлять слова Його. | |
39
|
|
Тому я від самого початку вирішив, обміркував і залишив у писанні, | |
40
|
|
що усі діла Господа прекрасні, і Він дарує усе потрібне у свій час; | |
41
|
|
і не можна сказати: «це гірше за те», бо усе у свій час визнане буде добрим. | |
42
|
|
Отже, усім серцем і вустами оспівуйте і благословляйте ім’я Господа. | |
Глава 40
|
|
1
|
|
Багато трудів призначено кожній людині, і важке ярмо на синах Адама, з дня виходу з утроби матері їх до дня повернення до матері усіх. | |
2
|
|
Думка про очікуване і день смерти породжує у них міркування і страх серця. | |
3
|
|
Від того, хто сидить на славному престолі і до поваленого на землі і у поросі, | |
4
|
|
від того, хто носить порфиру і вінець, і до одягненого у руб’я, — | |
5
|
|
у всякого досада і ревнощі, і знічення, і занепокоєння, і страх смерти, й обурення, і сварка, і під час заспокоєння на постелі нічний сон бентежить розум його. | |
6
|
|
Мало, майже зовсім не має він спокою, і тому й уві сні він, як удень, насторожі: | |
7
|
|
будучи збентеженим серцевими своїми мріями, як той, що утік з поля битви, під час безпеки своєї він пробуджується і не може надивуватися, що нічого не було страшного. | |
8
|
|
Хоч це буває з усякою плоттю, від людини до худоби, але у грішників у сім разів більше за це. | |
9
|
|
Смерть, убивство, сварка, меч, нещастя, голод, руйнація й удари, — | |
10
|
|
усе це — для беззаконних; і потоп був для них. | |
11
|
|
Усе, що від землі, повертається у землю, і що з води, повертається у море. | |
12
|
|
Усякий подарунок і несправедливість будуть знищені, а вірність буде стояти повік. | |
13
|
|
Маєтки несправедливих, як потік, висохнуть і, як сильний грім при заливному дощі, прогримлять. | |
14
|
|
Хто відкриває руку, той буває веселий; а злочинці остаточно загинуть. | |
15
|
|
Нащадки нечестивих не примножать гілок, і нечисті корені — на стрімкій скелі: | |
16
|
|
осока біля усякої води і на березі ріки скошується раніше усякої іншої трави. | |
17
|
|
Доброчинність, як рай, повна благословінь, і милостиня перебуває повік. | |
18
|
|
Життя задоволеного своєю долею і трудівника солодке; але перевершує обох той, хто знаходить скарб. | |
19
|
|
Діти і побудова міста увічнюють ім’я, але кращою за те й інше вважається бездоганна дружина. | |
20
|
|
Вино і музика веселять серце, але краще за те й інше — любов до мудрости. | |
21
|
|
Сопілка і гуслі роблять приємним спів, але краще за них — приємний язик. | |
22
|
|
Приємність і краса бажані для очей твоїх, але більше тієї й іншої — зелень посіву. | |
23
|
|
Друг і приятель сходяться часом, але дружина з чоловіком — завжди. | |
24
|
|
Брати і покровителі — під час скорботи, але вірніше за тих та інших спасає милостиня. | |
25
|
|
Золото і срібло утверджують стопи, але надійнішою за те й інше визнається добра порада. | |
26
|
|
Багатство і сила підносять серце, але вищий за те — страх Господній: | |
27
|
|
у страху Господньому немає недоліку, і немає потреби шукати при ньому допомоги; | |
28
|
|
страх Господній — як благословенний рай, і наділяє його усякою славою. | |
29
|
|
Сину мій! не живи життям убогим: краще померти, ніж просити милостиню. | |
30
|
|
Хто задивляється на чужий стіл, того життя — не життя: він принижує душу свою чужими стравами; | |
31
|
|
але людина розумна і вихована застереже себе від того. | |
32
|
|
У вустах безсоромного солодким здається прохання милостині, але в утробі його вогонь запалає. | |
Глава 41
|
|
1
|
|
О, смерте! який гіркий спогад про тебе для людини, яка спокійно живе у своїх володіннях, | |
2
|
|
для людини, яка нічим не заклопотана і в усьому щаслива і ще у силах приймати їжу. | |
3
|
|
О, смерте! утішний твій вирок для людини, яка бідує і знемагає у силах, | |
4
|
|
для старого й обтяженого турботами про все, для того, хто не має надії і втратив терпіння. | |
5
|
|
Не бійся смертного вироку: згадай про предків твоїх і нащадків. Це вирок від Господа над усякою плоттю. | |
6
|
|
Отже, для чого ти відвертаєшся від того, що благоугодно Всевишньому? чи десять, чи сто, чи тисяча років, — | |
7
|
|
у пеклі немає дослідження про час життя. | |
8
|
|
Діти грішників бувають дітьми огидними і спілкуються з нечестивими. | |
9
|
|
Спадщина дітей грішників загине, і разом з племенем їх буде поширюватися безслав’я. | |
10
|
|
Нечестивому батькові будуть докоряти діти, тому що через нього вони терплять безслав’я. | |
11
|
|
Горе вам, люди нечестиві, які залишили закон Бога Всевишнього! | |
12
|
|
Коли ви народжуєтеся, то народжуєтеся на прокляття; і коли помираєте, то одержуєте в наділ свій прокляття. | |
13
|
|
Усе, що з землі, повернеться у землю: так нечестиві — від прокляття у погибель. | |
14
|
|
Плач людей буває про тіла їхні, але грішників і ім’я недобре згладиться. | |
15
|
|
Турбуйся про ім’я, тому що воно буде з тобою довше, ніж багато тисяч золота: | |
16
|
|
дням доброго життя є число, але добре ім’я перебуває повік. | |
17
|
|
Дотримуйтеся, діти, настановлення у мирі; а прихована мудрість і скарб невидимий — яка у них користь? | |
18
|
|
Краще людина, яка ховає свою дурість, ніж людина, яка ховає свою мудрість. | |
19
|
|
Отже, соромтеся того, про що я скажу, | |
20
|
|
бо не всякої соромливости добре дотримуватися і не все усіма схвалюється за істиною. | |
21
|
|
Соромтеся перед батьком і матір’ю блуду, перед начальником і володарем — брехні; | |
22
|
|
перед суддею і князем — злочину, перед зібранням і народом — беззаконня; | |
23
|
|
перед товаришем і другом — неправди, перед сусідами — крадіжки: | |
24
|
|
соромтеся цього і перед істиною Бога і завіту Його. Соромся і спирання ліктями на стіл, обману при позичці і віддачі; | |
25
|
|
соромся мовчання перед тими, що вітають, задивляння на розпусну жінку, відвертання лиця від родича, | |
26
|
|
відбирання наділу і дару, помислу на заміжню жінку, залицяння до своєї служниці, | |
27
|
|
і не підходь до постелі її; | |
28
|
|
перед друзями соромся слів докірливих, — і після того, як ти дав, не докоряй, — | |
29
|
|
повторення чуток і розголошення слів таємних. І будеш істинно сором’язливий і придбаєш прихильність усякої людини. | |
Глава 42
|
|
1
|
|
Не соромся ось чого, і з лицемірности не гріши: | |
2
|
|
не соромся точного виконання закону Всевишнього і завіту, і суду, щоб учинити правосуддя нечестивому, | |
3
|
|
суперечки між товаришем і сторонніми і надання спадщини друзям, | |
4
|
|
точности у вазі і мірах, — чи багато, чи мало придбаєш, — | |
5
|
|
неупереджености у купівлі і продажу і суворого виховання дітей, і — скривавити ребро злому рабові. | |
6
|
|
При злій дружині добре мати печатку, і, де багато рук, там замикай. | |
7
|
|
Коли щось видаєш, видавай за рахунком і вагою і роби всяку видачу і приймання за записом. | |
8
|
|
Не соромся напоумляти нерозумного і дурного, і старого, який змагається з молодими: і будеш істинно благовихованим і заслужиш схвалення від усякої людини. | |
9
|
|
Дочка для батька — таємна постійна турбота, і піклування про неї відганяє сон: у юності її — як би не відцвіла, а у заміжжі — як би не стала гидкою; | |
10
|
|
у дівоцтві — як би не осквернилася і не зробилася вагітною у батьківському домі, у заміжжі — щоб не порушила подружньої вірности й у співжитті з чоловіком не залишилася неплідною. | |
11
|
|
Над безсоромною дочкою посиль нагляд, щоб вона не зробила тебе посміховиськом для ворогів, притчею у місті і докором у народі й не осоромила тебе перед громадою. | |
12
|
|
Не дивися на красу людини і не сиди серед жінок: | |
13
|
|
бо як з одягу виходить міль, так від жінки — лукавство жіноче. | |
14
|
|
Краще злий чоловік, ніж ласкава жінка, — жінка, яка соромить до ганьблення. | |
15
|
|
Згадаю тепер про діла Господа і розповім про те, що я бачив. За словом Господа явилися діла Його: | |
16
|
|
осяйне сонце дивиться на усе, і всі діла його повні слави Господньої. | |
17
|
|
І святим не надав Господь провіщати про усі чудеса Його, які утвердив Господь Вседержитель, щоб вселенна стояла твердо на славу Його. | |
18
|
|
Він проникає у безодню і серце і бачить усі звивини їх; бо Господь знає усяке відання і прозирає знання віку, | |
19
|
|
звіщаючи минуле і майбутнє і відкриваючи сліди потаємного; | |
20
|
|
не оминає Його ніяка думка і не утаїться від Нього жодне слово. | |
21
|
|
Він улаштував великі діла Своєї премудрости і перебуває раніше віку і повік; | |
22
|
|
Він не збільшився і не зменшився і не потребував ніякого радника. | |
23
|
|
Як жадані усі діла Його, хоча ми можемо бачити їх як тільки іскри! | |
24
|
|
Усі вони живуть і перебувають повік для усяких потреб і всі підкорюються Йому. | |
25
|
|
Усі вони — удвічі, одне навпроти одного, і нічого не створив Він недосконалим: | |
26
|
|
одне підтримує благо іншого, — і хто насититься видінням слави Його? | |
Глава 43
|
|
1
|
|
Велич висоти, твердь чистоти, вигляд неба у славному явленні! | |
2
|
|
Сонце, коли воно являється, звіщає про них при сході: дивне створіння, діло Всевишнього! | |
3
|
|
У полудень воно висушує землю, і перед жаром його хто встоїть? | |
4
|
|
Розпалюють горнило для робіт плавильних, але утричі сильніше сонце палить гори: дихаючи полум’ям вогню і блискаючи промінням, воно засліплює очі. | |
5
|
|
Великий Господь, Який створив його, і за словом Його воно поспішно пробігає путь свою. | |
6
|
|
І місяць усім у свій час служить вказівкою часів і знаменням віку: | |
7
|
|
від місяця — вказівка свята; світло його зменшується після досягнення ним повноти; | |
8
|
|
місяць називається за ім’ям його; він дивно зростає у своїй зміні; | |
9
|
|
це — глава вишніх устроїв; він сяє на тверді небесній; | |
10
|
|
краса неба, слава зірок, блискуча прикраса, владика на висотах! | |
11
|
|
За словом Святого зірки стоять за чином і не втомлюються на варті своїй. | |
12
|
|
Глянь на веселку, і прослав Творця її: прекрасна вона в сяйві своєму! | |
13
|
|
Величним кругом своїм вона обіймає небо; руки Всевишнього розпростерли її. | |
14
|
|
Повелінням Його швидко сиплеться сніг, і миттєво блискають блискавки суду Його. | |
15
|
|
Відкриваються скарбниці і вилітають з них хмари, як птахи. | |
16
|
|
Могутністю Своєю Він зміцнює хмари, і розбиваються камені граду; | |
17
|
|
від погляду Його стрясаються гори, і з волі Його віє південний вітер. | |
18
|
|
Голос грому Його приводить у тремтіння землю, і північна буря і вихор. | |
19
|
|
Він сипле сніг подібно до того, як летять униз крилаті, і спадання його — як опускається сарана; | |
20
|
|
красі білизни його дивується око, і паданню його дивується серце. | |
21
|
|
І як сіль, розсипає Він по землі іній, який, замерзаючи, стає гострим. | |
22
|
|
Подме північний холодний вітер, — і з води робиться лід: він розстилається на всякому вмістилищі вод, і вода одягається ніби у лати; | |
23
|
|
покриває гори, і спалює пустелю, і, як вогонь, обпалює траву. | |
24
|
|
Але швидким зціленням усьому служить туман; роса, яка з’являється, прохолоджує від спеки. | |
25
|
|
Повелінням Своїм Господь приборкує безодню і насаджує на ній острови. | |
26
|
|
Ті, що плавають по морю, розповідають про небезпеку на ньому, і ми дивуємося тому, що чуємо вухами нашими: | |
27
|
|
бо там надзвичайні і дивні діла, різноманітність усяких тварин, роди чудовиськ. | |
28
|
|
Через Нього усе успішно досягає свого призначення, і усе тримається словом Його. | |
29
|
|
Багато чого можемо ми сказати, і однак же не осягнемо Його, і кінець слів: Він є усе. | |
30
|
|
Де візьмемо силу, щоб прославити Його? бо Він вище за всі діла Свої. | |
31
|
|
Страшний Господь і дуже великий, і дивна могутність Його! | |
32
|
|
Прославляючи Господа, звеличуйте Його, скільки можете, але і потім Він буде величнішим; | |
33
|
|
і величаючи Його, додайте сили: але не трудіться, тому що не осягнете. | |
34
|
|
Хто бачив Його, і пояснить? і хто прославить Його, як Він є? | |
35
|
|
Багато приховано, що набагато більше за це; бо ми бачимо малу частину діл Його. | |
36
|
|
Усе створив Господь, і благочестивим дарував мудрість. | |
Глава 44
|
|
1
|
|
Тепер звеличимо славних мужів і батьків нашого роду: | |
2
|
|
багато славного Господь являв через них, велич Свою від віку; | |
3
|
|
це були володарі у царствах своїх і мужі, славетні силою; вони давали розумні поради, звіщали у пророцтвах; | |
4
|
|
вони були керівниками народу у нарадах і у книжному навчанні. | |
5
|
|
Мудрі слова були у повчанні їх; вони винайшли музичні лади і написали гімни; | |
6
|
|
люди багаті, обдаровані силою, вони мирно жили в оселях своїх. | |
7
|
|
Усі вони були шановані між племенами своїми і у дні свої були славою. | |
8
|
|
Є між ними такі, які залишили після себе ім’я для звіщення їх похвали, — і є такі, про яких не залишилося пам’яті, які зникли, ніби не існували, і зробилися, ніби не було їх, і діти їхні після них. | |
9
|
|
Але то були мужі милости, праведні справи яких не забуваються; | |
10
|
|
у сімені їх перебуває добра спадщина; нащадки їх — у завітах; | |
11
|
|
сім’я їх буде твердим, і діти їхні — заради них; | |
12
|
|
сім’я їх перебуватиме до віку, і слава їх не знищиться; | |
13
|
|
тіла їхні поховані у мирі, й імена їхні живуть у роди; | |
14
|
|
народи будуть розповідати про їх мудрість, а Церква буде звіщати їх хвалу. | |
15
|
|
Енох догодив Господу і був узятий на небо, — образ покаяння для усіх родів. | |
16
|
|
Ной виявився досконалим, праведним; під час гніву він був умилостивленням; | |
17
|
|
тому зробився залишком на землі, коли був потоп; | |
18
|
|
з ним укладений був вічний завіт, що ніяка плоть не знищиться більше потопом. | |
19
|
|
Авраам — великий батько безлічі народів, і не було подібного до нього у славі; | |
20
|
|
він зберіг закон Всевишнього і був у завіті з Ним, | |
21
|
|
і на своїй плоті утвердив завіт й у випробуванні виявився вірним; | |
22
|
|
тому Господь з клятвою обіцяв йому, що у сімені його благословляться усі народи; | |
23
|
|
обіцяв примножити його як порох землі, і піднести сім’я його як зірки, і дати їм спадщину від моря до моря і від ріки до краю землі. | |
24
|
|
Й Ісааку заради Авраама, батька його, Він також підтвердив благословення усіх людей і завіт; | |
25
|
|
і воно ж спочило на голові Якова: | |
26
|
|
Він ущедрив його Своїми благословеннями і дав йому у спадщину землю, і відокремив ділянки її і розділив між дванадцятьма колінами. | |
27
|
|
І вивів від нього мужа милости, який придбав любов у очах усякої плоті, | |
Глава 45
|
|
1
|
|
улюбленого Богом і людьми Мойсея, якого пам’ять благословенна. | |
2
|
|
Він зрівняв його у славі зі святими і звеличив його ділами на страх ворогам; | |
3
|
|
Він його словом припиняв дивні знамення, прославив його перед лицем царів, давав через нього повеління до народу його і показав йому від слави Своєї. | |
4
|
|
За вірність і лагідність його Він освятив його, обрав Собі з усіх людей, | |
5
|
|
сподобив його чути голос Його, увів його у морок | |
6
|
|
і дав йому лицем до лиця заповіді, закон життя і відання, щоб він навчив Якова завіту й Ізраїля — постановам Його. | |
7
|
|
Він підняв Аарона, подібного до нього святого, брата його, з коліна Левіїного, — | |
8
|
|
уклав з ним вічний завіт і дав йому священство у народі; Він благословив його особливою прикрасою й оперезав його поясом слави; | |
9
|
|
Він наділив його вищою прикрасою й облачив його в багатий одяг: | |
10
|
|
у спідній одяг, в подир та ефод; | |
11
|
|
і оточив його золотими яблуками і дуже багатьма дзвіночками, щоб при ходінні його вони видавали звук, щоб зробити чутним у храмі дзвін для нагадування синам народу Його; | |
12
|
|
наділив його одежею святою із золота і гіацинтової вовни і крученого висону мистецької роботи, словом суду, уримом і тумимом, | |
13
|
|
червленим тканням майстерної роботи, коштовними каменями, вирізаними як на печатці, у золотій оправі гранувальної роботи, з вирізаними на пам’ять накресленнями імен за числом колін Ізраїлевих; | |
14
|
|
на кидарі його — золотий вінець, знамення святині, слава достоїнства: велична прикраса, діло мистецтва, приємна для очей. | |
15
|
|
Раніше нього не було цього від віку: | |
16
|
|
хто не належав до його племені, не одягався так, тільки сини його і нащадки його в усі часи. | |
17
|
|
Жертви їх приносяться щодня, завжди по двічі. | |
18
|
|
Мойсей наповнив руки його і помазав його святим єлеєм: | |
19
|
|
йому постановлено у вічний завіт і сімені його на дні неба, щоб вони служили Йому і разом священнодіяли і благословляли народ Його ім’ям Його; | |
20
|
|
Він обрав його з усіх живих, щоб приносити Господу жертву, куріння і пахощі у пам’ять умилостивлення за народ свій; | |
21
|
|
Він дав йому Свої заповіді і владу у постановах судових, щоб навчати Якова одкровень і наставляти Ізраїля у законі Його. | |
22
|
|
Повстали проти нього чужі, і позаздрили йому у пустелі люди, які пристали до Дафана й Авирона, і збіговисько Корея у люті і гніві; | |
23
|
|
Господь побачив і Йому неугодне було це, — і вони загинули від люті гніву. | |
24
|
|
Він учинив над ними чудо, знищивши їх полум’ям вогню Свого. | |
25
|
|
І примножив славу Аарона і дав йому спадщину — відділив їм початки плодів: | |
26
|
|
насамперед підготував їм хліб для насичення, бо вони їдять і жертви Господні, які Він дав йому і сімені його; | |
27
|
|
але він не повинен мати спадщини на землі народу і немає йому наділу між народом, тому що Він Сам наділ і спадщина його. | |
28
|
|
Також і Финеєс, син Єлеазара, третій за славою, тому що він ревнував за страх Господній і, при відпадінні народу, устояв у доброму настрої душі своєї й умилостивив Господа до Ізраїля; | |
29
|
|
тому укладено з ним завіт миру, щоб бути йому предстоятелем святих і народу свого, щоб йому і сімені його належало достоїнство священства навіки. | |
30
|
|
Як за завітом з Давидом, сином Ієссея з коліна Іудиного, царська спадщина переходила від сина до сина, так спадщина священства належала Аарону і сімені його. | |
31
|
|
Нехай дасть нам Бог мудрість у нашому серці — судити народ Його справедливо, щоб не загинули блага їх і слава їх перебувала у роди їх. | |
Глава 46
|
|
1
|
|
Сильний був у битвах Ісус Навин і був спадкоємцем Мойсея у пророцтвах. | |
2
|
|
Відповідно до імені свого, він був великий у спасінні обраних Божих, коли мстився повсталим ворогам, щоб ввести Ізраїля у спадщину його. | |
3
|
|
Як він прославився, коли підняв руки свої і простяг меч на міста! | |
4
|
|
Хто раніше нього так стояв? Бо він вів битви Господні. | |
5
|
|
Чи не його рукою зупинене було сонце, і один день був наче два? | |
6
|
|
Він воззвав до Всевишнього Владики, коли з усіх боків стисли його вороги, і великий Господь почув його: | |
7
|
|
каміння граду з могутньою силою кинув Він на ворожий народ і погубив супротивників на схилі гори, | |
8
|
|
щоб язичники пізнали всеозброєння його, що війна його була перед Господом, а він тільки йшов за Всемогутнім. | |
9
|
|
І у дні Мойсея він зробив благодіяння, він і Халев, син Ієфоннії, — тим, що вони протистояли ворогам, утримували народ від гріха й утихомирювали зле ремство. | |
10
|
|
І вони тільки двоє з шестисот тисяч, які подорожували, були врятовані, щоб ввести народ у спадщину — у землю, яка тече молоком і медом. | |
11
|
|
І дав Господь Халеву міць, яка збереглася у ньому до старости, зійти на висоту землі, і сім’я його одержало спадщину, | |
12
|
|
щоб бачили усі сини Ізраїлеві, що благо йти за Господом. | |
13
|
|
Також і судді, кожен за своїм ім’ям, серце яких не помилялося і які не відверталися від Господа, — нехай буде пам’ять їх у благословеннях! | |
14
|
|
Нехай процвітуть кості їх від місця свого, | |
15
|
|
й ім’я їх нехай перейде до синів їхніх у прославлянні їх! | |
16
|
|
Улюблений Господом своїм Самуїл, пророк Господній, заснував царство і помазав царів народу своєму; | |
17
|
|
він судив народ за законом Господнім, і Господь споглядав на Якова; | |
18
|
|
за вірою своєю він був істинним пророком, і у словах його визнана вірність видіння. | |
19
|
|
Він воззвав до Всемогутнього Господа, коли звідусюди тіснили його вороги, і приніс у жертву молодого агнця, — | |
20
|
|
і Господь загримів з неба й у сильному шумі чутним зробив голос Свій, | |
21
|
|
і знищив вождів тирських і всіх князів филистимських. | |
22
|
|
Ще раніше часу вічного упокоєння свого він засвідчив перед Господом і помазаником Його: «майна, ні навіть взуття, я не брав ні від кого», і ніхто не докорив йому. | |
23
|
|
Він пророкував і після смерти своєї, і прорік цареві смерть його, й у пророцтві підняв із землі голос свій, що беззаконний народ знищиться. | |
Глава 47
|
|
1
|
|
Після цього з’явився Нафан, щоб пророкувати у дні Давида. | |
2
|
|
Як жир, відокремлений від мирної жертви, так Давид від синів Ізраїлевих. | |
3
|
|
Він грав з левами, як з козенятами, і з ведмедями, як з ягнятами. | |
4
|
|
В юності своїй чи не убив він велетня, чи не зняв ганьбу з народу, | |
5
|
|
коли підняв руку з пращним каменем і подолав гординю Голіафа? | |
6
|
|
Бо він воззвав до Господа Всевишнього, і Він дав силу правиці його — уразити людину, сильну на війні, і піднести ріг народу свого. | |
7
|
|
Так прославив народ його десятками тисяч і звеличив його у благословеннях Господа, як достойний вінець слави, | |
8
|
|
бо він знищив навколишніх ворогів і смирив ворожих филистимлян, — навіть донині скрушив ріг їх. | |
9
|
|
Після кожного діла свого він приносив подяку Святому Всевишньому словом хвали; | |
10
|
|
від усього серця він оспівував і любив Творця свого. | |
11
|
|
І поставив перед жертовником піснеспівців, щоб голосом їх усолоджувати піснеспіви. | |
12
|
|
Він надав святам велич і з точністю визначив часи, щоб вони хвалили святе ім’я Його і з раннього ранку оглашали святилище. | |
13
|
|
І Господь відпустив йому гріхи і навіки підніс ріг його і дарував йому завіт царствений і престіл слави в Ізраїлі. | |
14
|
|
Після нього постав мудрий син його і заради батька жив щасливо. | |
15
|
|
Соломон царював у мирні дні, тому що Бог заспокоїв його з усіх боків, щоб він побудував дім в ім’я Його і приготував святилище навіки. | |
16
|
|
Який мудрий був ти в юності твоїй і, подібно до ріки, повний розуму! | |
17
|
|
Душа твоя покрила землю, і ти наповнив її загадковими притчами; | |
18
|
|
ім’я твоє пронеслося до віддалених островів, і тебе любили за мир твій; | |
19
|
|
за пісні і вислови, за притчі і пояснення тобі дивувалися країни. | |
20
|
|
В ім’я Господа Бога, найменованого Богом Ізраїля, | |
21
|
|
ти зібрав золото, як мідь, і примножив срібло, як свинець. | |
22
|
|
Але ти схилив стегна твої до жінок і поневолився ними тілом твоїм; | |
23
|
|
ти поклав пляму на славу твою й осквернив сім’я твоє так, що навів гнів на дітей твоїх, — і вони гірко оплакували твоє безумство, — що влада розділилася надвоє, і від Єфрема пішло непокірливе царство. | |
24
|
|
Але Господь не залишить Своєї милости і не зруйнує жодного із діл Своїх, не знищить нащадків обраного Свого і не викорінить сім’я того, хто полюбив Його. | |
25
|
|
І Він дав Якову залишок, і Давиду — корінь від нього. | |
26
|
|
І спочив Соломон з батьками своїми | |
27
|
|
і залишив після себе від сімені свого безумство народу, | |
28
|
|
убогого розумом Ровоама, який відвернув від себе народ через свої наради, | |
29
|
|
й Ієровоама, сина Наватового, який увів у гріх Ізраїля і Єфрему указав шлях гріха. | |
30
|
|
І дуже примножилися гріхи їхні, так що вони вигнані були із землі своєї; | |
31
|
|
і замірялися вони на всяке зло, доки не прийшла на них помста. | |
Глава 48
|
|
1
|
|
І повстав Ілля пророк, як вогонь, і слово його горіло, як світильник. | |
2
|
|
Він навів на них голод і ревністю своєю зменшив число їх; | |
3
|
|
словом Господнім він закрив небо і тричі зводив вогонь. | |
4
|
|
Як прославився ти, Іллє, чудесами твоїми, і хто може зрівнятися з тобою у славі! | |
5
|
|
Ти воскресив мертвого від смерти і з пекла словом Всевишнього; | |
6
|
|
ти зводив у загибель царів і знатних з ложа їх; | |
7
|
|
ти чув на Синаї викриття їх і на Хориві суди помсти; | |
8
|
|
ти помазав царів на воздаяння і пророків — у спадкоємці собі; | |
9
|
|
ти захоплений був вогненним вихором на колісниці з вогненними конями; | |
10
|
|
ти призначений був на викриття у свої часи, щоб утихомирити гнів, раніше ніж перейде він у лють, — навернути серце батька до сина і відновити коліна Якова. | |
11
|
|
Блаженні ті, що бачили тебе і прикрашені любов’ю, — і ми життям поживемо. | |
12
|
|
Ілля схований був вихором, — і Єлисей сповнився духом його | |
13
|
|
й у дні свої не тремтів перед князем, і ніхто не пересилив його; | |
14
|
|
ніщо не здолало його, і після успіння його пророкувало тіло його. | |
15
|
|
І за життя свого творив він чудеса, і після смерти дивні були діла його. | |
16
|
|
Попри все те, народ не покаявся, і не відступили від гріхів своїх, доки не були полонені із землі своєї і розсіяні по всій землі. | |
17
|
|
І залишилося дуже мало народу і князь із дому Давидового. | |
18
|
|
Деякі з них робили угодне Богу, а деякі примножували гріхи. | |
19
|
|
Єзекія зміцнив місто своє і провів усередину його воду, пробив залізом скелю й улаштував сховища для води. | |
20
|
|
У дні його зробив навалу Сеннахирим і послав до нього Рабсака, який підняв руку свою на Сион і дуже величався у гордості своїй. | |
21
|
|
Тоді затремтіли серця і руки їх, і вони мучилися, як ті, що народжують; | |
22
|
|
і воззвали вони до Господа милосердного, простягнувши до Нього руки свої, | |
23
|
|
і Святий скоро почув їх з неба і визволив їх рукою Ісаї; | |
24
|
|
Він уразив військо ассиріян, і ангел Його знищив їх, | |
25
|
|
бо Єзекія робив угодне Господу і міцно тримався шляхів Давида, батька свого, як заповів пророк Ісая, великий і вірний у видіннях своїх. | |
26
|
|
У його дні сонце відступило назад, і він додав життя цареві. | |
27
|
|
Великим духом своїм він передбачив віддалене майбутнє і втішав тих, що тужили у Сионі; | |
28
|
|
до віку сповіщав він майбутнє і потаємне, раніше, ніж воно сповнилося. | |
Глава 49
|
|
1
|
|
Пам’ять Іосії — як сполука фіміаму, приготована майстерністю мироварника: | |
2
|
|
в усяких устах вона буде солодка, як мед, і як музика при частуванні вином. | |
3
|
|
Він успішно діяв у наверненні народу і знищив мерзоти беззаконня; | |
4
|
|
він спрямував до Господа серце своє і у дні беззаконних утвердив благочестя. | |
5
|
|
Крім Давида, Єзекії та Іосії, усі тяжко згрішили, | |
6
|
|
бо залишили закон Всевишнього; царі юдейські припинилися, | |
7
|
|
бо передали ріг свій іншим і славу свою — чужому народові. | |
8
|
|
Обране місто святині спалене, і вулиці його спустошені, як пророкував Єремія, | |
9
|
|
якого вони ображали, хоча він ще в утробі був освячений на пророка, щоб викорінювати, вражати і погубляти, так само як будувати і насаджувати. | |
10
|
|
Єзекиїль бачив явлення слави, яку Бог показав йому на херувимській колісниці; | |
11
|
|
він нагадував про ворогів під образом дощу і сповіщав добре тим, хто виправляв путі свої. | |
12
|
|
І дванадцять пророків — нехай процвітуть кості їхні на місці своїм! — утішали Якова і спасали їх вірною надією. | |
13
|
|
Як звеличимо Зоровавеля? І він — як перстень на правій руці; | |
14
|
|
також Ісус, син Іоседека: вони у дні свої побудували дім і відновили святий храм Господу, призначений на вічну славу. | |
15
|
|
Велика пам’ять і Неємії, який відбудував нам зруйновані стіни, поставив ворота і запори і відновив зруйновані доми наші. | |
16
|
|
Не було на землі нікого зі створених, подібного до Еноха, — бо він був узятий від землі, | |
17
|
|
і не народився такий муж, як Йосиф, глава братів, опора народу, — і кості його були вшановані. | |
18
|
|
Прославилися між людьми Сим і Сиф, але вище за все живе у творінні — Адам. | |
Глава 50
|
|
1
|
|
Симон, син Онії, великий священик, за життя свого виправив дім і у дні свої укріпив храм: | |
2
|
|
ним покладена основа подвійного узвишшя — зведення високої огорожі храму; | |
3
|
|
у дні його зменшене водоймище, окружність мідного моря; | |
4
|
|
щоб охоронити народ свій від біди, він укріпив місто проти облоги. | |
5
|
|
Яким величним був він серед народу, при виході із завіси храму! | |
6
|
|
Як ранкова зірка серед хмар, як місяць, повний днями, | |
7
|
|
як сонце, що сяє над храмом Всевишнього, і як веселка, що сяє у величних хмарах, | |
8
|
|
як цвітіння троянд у весняні дні, як лілеї біля джерел вод, як гілка ливану в літні дні, | |
9
|
|
як вогонь з ладаном у кадильниці, | |
10
|
|
як кований із золота сосуд, прикрашений усякими коштовними каменями, | |
11
|
|
як олива з плодами, і як кипарис, що піднімається до хмар. | |
12
|
|
Коли він приймав чудовий одяг і вдягався в усі величні прикраси, то, при сходженні до святого жертовника, освітлював блиском окружність святилища. | |
13
|
|
Також, коли він приймав жертовні частини з рук священиків, стоячи біля вогню жертовника, — | |
14
|
|
довкола нього був вінець братів, як паростки кедру на Ливані, і вони оточували його як фінікові гілки, | |
15
|
|
і всі сини Аарона у славі своїй, і приношення Господу у руках їх перед усім зібранням Ізраїля. | |
16
|
|
У довершення служб на вівтарі, щоб увінчати приношення Всевишньому Вседержителю, | |
17
|
|
він простягав свою руку до жертовної чаші, вливав у неї з винограду кров і виливав її до підніжжя жертовника для пахощів Вишньому Всецарю. | |
18
|
|
Тоді сини Ааронові викликували, сурмили кованими трубами і видавали гучний голос у нагадування перед Всевишнім. | |
19
|
|
Тоді весь народ разом поспішав падати лицем на землю, щоб поклонитися Господу своєму, Вседержителю, Богу Вишньому; | |
20
|
|
а піснеспівці вихваляли Його своїми голосами; у великому храмі лунав солодкий спів, | |
21
|
|
і народ молився Господу Всевишньому молитвою перед Милосердним, доки звершувалося славослів’я Господа, — і так закінчували вони службу Йому. | |
22
|
|
Тоді він, зійшовши, підіймав руки свої на все зібрання синів Ізраїлевих, щоб устами своїми подати благословення Господа і похвалитися ім’ям Його; | |
23
|
|
народ повторював поклоніння, щоб прийняти благословення від Всевишнього. | |
24
|
|
І нині усі благословляйте Бога, Який скрізь робить великі діла, Який продовжив дні наші від утроби і чинить з нами за милістю Своєю: | |
25
|
|
нехай дасть Він нам веселість серця, і нехай буде у дні наші мир у Ізраїлі до днів віку; | |
26
|
|
нехай збереже милість Свою до нас й у свій час нехай визволить нас! | |
27
|
|
Двома народами гребує душа моя, а третій не є народ: | |
28
|
|
це ті, що сидять на горі Сеїр, филистимляни, і нерозумний народ, який живе у Сикимах. | |
29
|
|
Вчення мудрости і розсудливости окреслив у книзі цій я, Ісус, син Сирахів, єрусалимлянин, який вилив мудрість від серця свого. | |
30
|
|
Блаженний, хто буде вправлятися у цих наставляннях, — і хто покладе їх на серце, той стане мудрим; | |
31
|
|
а якщо буде виконувати, то усе зможе; бо світло Господнє — путь його. | |
Глава 51
|
|
0
|
|
Молитва Ісуса, сина Сирахового | |
1
|
|
Прославлю Тебе, Господи Царю, і звеличу Тебе, Бога, Спасителя мого; прославляю ім’я Твоє, | |
2
|
|
бо Ти був мені покровителем і помічником | |
3
|
|
і визволив тіло моє від погибелі й від сіті наклепницького язика, від уст, що сплітають неправду; і проти повсталих на мене Ти був мені помічником | |
4
|
|
і визволив мене, з великої милости і заради імені Твого, від скреготу зубів, готових пожерти мене, | |
5
|
|
від руки тих, що шукали душі моєї, від багатьох скорбот, які я мав; | |
6
|
|
від задушливого з усіх боків вогню і з середовища полум’я, в якому я не згорів; | |
7
|
|
із глибини утроби пекла, від язика нечистого і слова неправдивого, від наклепу перед царем язика неправедного. | |
8
|
|
Душа моя близька була до смерти, | |
9
|
|
і життя моє було біля глибини пекла: | |
10
|
|
з усіх боків оточували мене, і не було того, хто допомагає; шукав я очима заступництва від людей, — і не було його. | |
11
|
|
І згадав я про Твою, Господи, милість і про діла Твої від віку, | |
12
|
|
що Ти визволяєш тих, хто надіється на Тебе, і спасаєш їх від руки ворогів. | |
13
|
|
І я підніс від землі моління моє і молився про спасіння від смерти: | |
14
|
|
воззвав я до Господа, Отця Господа мого, щоб Він не залишив мене у дні скорботи, коли не було допомоги від людей гордовитих. | |
15
|
|
Буду хвалити ім’я Твоє безперестанно й оспівувати у славослів’ї, бо молитва моя була почута; | |
16
|
|
Ти спас мене від загибелі і визволив мене від злого часу. | |
17
|
|
За це я буду прославляти і хвалити Тебе і благословляти ім’я Господа. | |
18
|
|
Будучи ще юнаком, раніше ніж пішов я подорожувати, відкрито шукав я мудрости у молитві моїй: | |
19
|
|
перед храмом я молився про неї, і до кінця буду шукати її; ніби від кольору винограду, що зріє; | |
20
|
|
серце моє радіє за неї; нога моя йшла прямим шляхом, я стежив за нею від юности моєї. | |
21
|
|
Потроху нахиляв я вухо моє і приймав її, і знаходив у ній багато наставлянь для себе: | |
22
|
|
мені був успіх у ній. | |
23
|
|
Воздам славу Тому, Хто дає мені мудрість. | |
24
|
|
Я зважився йти за нею, ревнував про добро, і не посоромлюсь. | |
25
|
|
Душа моя подвизалася заради неї, і у ділах моїх я був точний; | |
26
|
|
простягав руки мої до висоти й усвідомлював моє неуцтво. | |
27
|
|
Я спрямував до неї душу мою, і серце моє віддав їй із самого початку — | |
28
|
|
і при чистоті досяг її; тому не буду залишений нею. | |
29
|
|
І подвиглися нутрощі мої, щоб шукати її; тому я придбав добре надбання. | |
30
|
|
У нагороду мені Бог дав язик, і ним я буду хвалити Його. | |
31
|
|
Наблизьтеся до мене, ненавчені, й оселіться у домі навчання, | |
32
|
|
бо ви маєте потребу у цьому, і душі ваші сильно жадають. | |
33
|
|
Я відкриваю вуста мої і говорю: придбайте її собі без срібла; | |
34
|
|
нахиліть шию вашу під ярмо її, і нехай душа ваша приймає вчення; його можна знайти близько. | |
35
|
|
Бачите своїми очима: я трохи потрудився — і знайшов собі велике заспокоєння. | |
36
|
|
Придбайте вчення і за велику кількість срібла, — і ви придбаєте багато золота. | |
37
|
|
Нехай радіє душа ваша за милість Його, і не соромтеся хвалити Його; | |
38
|
|
робіть свою справу завчасно, і Він у свій час віддасть вашу нагороду. |