От пеле́н прилі́жно / прему́дрость сестру́ себі́ сотвори́в, Богогла́се, / пресві́тлую ви́дів, я́ко діви́цю чи́сту, / ю́же приє́м, приведе́, / я́ко мони́сти злати́ми се́ю украси́в свою́ ду́шу і ум, / і обрі́теся я́ко други́й Кири́лл, блаже́нне, // ра́зумом і і́менем му́дре.

Від пелен Ти старанно премудрість сестрою собі вчинив, богонатхненний, побачивши пресвітлу, як діву чисту, яку Ти прийняв і привів, і нею, наче намистом золотим, свою душу і ум прикрасив; Ти показав себе, як другий Кирило, блаженний, розумом і іменем мудрий.

Тве́рдим і богодохнове́нним уче́нієм / просвіща́я мир пресві́тлими заря́ми, / обтече́, я́ко мо́лнія вселе́нную, / Кирі́лле блаже́нне, / разсіва́я пресві́тлоє Бо́жиє Cло́во, / на за́паді, і сі́вері і ю́зі // мир просвіща́я чудеси́.

Твердим і богонатхненним ученням просвічуєш світ, як пресвітлими зорями; обійшов Ти, як блискавка, вселенну, Кириле блаженний, розсіваючи пресвітле Боже Слово, на заході, і півночі, і півдні світ просвіщаючи чудесами.