|
Глава 13
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
|
Видѣ́ніє на Вавило́на, є́же ви́дѣ Иса́іа сы́нъ Амо́совъ.
|
Пророцтво про Вавилон, яке прорік Ісая, син Амосів.
|
|
2
|
2
|
|
На горѣ́ по́льнѣй воздви́гните зна́меніє, вознеси́те гла́съ и́мъ, не бо́йтеся, поуща́йте руко́ю, отве́рзите, кня́зи.
|
Підніміть знамено на відкритій горі, піднесіть голос; махніть їм рукою, щоб ішли у ворота володарів.
|
|
3
|
3
|
|
А́зъ повелѣва́ю, освяще́нни су́ть: и а́зъ веду́ и́хъ, исполи́ни и́дутъ испо́лнити я́рость мою́ ра́дующеся, вку́пѣ и укаря́юще.
|
Я дав повеління обраним Моїм і закликав для звершення гніву Мого сильних Моїх, які торжествують у величі Моїй.
|
|
4
|
4
|
|
Гла́съ язы́ковъ мно́гихъ на гора́хъ, подо́бенъ язы́ковъ мно́гихъ, гла́съ царе́й и язы́ковъ собра́вшихся: Госпо́дь Савао́ѳъ заповѣ́да язы́ку оружебо́рцу
|
Великий шум на горах, ніби від багатолюдного народу, бунтівний шум царств і народів, які зібралися разом: Господь Саваоф оглядає бойове військо.
|
|
5
|
5
|
|
пріити́ от земли́ издале́ча, от кра́я основа́нія небесе́, Госпо́дь и оружебо́рцы єго́, растли́ти всю́ вселе́нную.
|
Ідуть з далекої країни, від краю неба, Господь і знаряддя гніву Його, щоб скрушити усю землю.
|
|
6
|
6
|
|
Рыда́йте: бли́зъ бо де́нь Госпо́день, и сокруше́ніє от Бо́га пріи́детъ:
|
Ридайте, бо день Господа близький, іде як руйнівна сила від Всемогутнього.
|
|
7
|
7
|
|
сего́ ра́ди вся́ка рука́ разслабѣ́єтъ, и вся́ка душа́ человѣ́ча убои́тся,
|
Від того руки у всіх опустилися, і серце у кожної людини розтануло.
|
|
8
|
8
|
|
и смяту́тся послы́, и болѣ́зни пріи́мутъ я́ я́ко жены́ ражда́ющія: и поскорбя́тъ дру́гъ ко дру́гу, и ужа́снутся, и лице́ своє́ я́ко пла́мень измѣня́тъ.
|
Жахнулися, судома і болі схопили їх; мучаться, як та, що народжує, зі здивуванням дивляться одне на одного, обличчя у них розгорілися.
|
|
9
|
9
|
|
Се́ бо, де́нь Госпо́день гряде́тъ неисцѣ́льный, я́рости и гнѣ́ва, положи́ти вселе́нную [всю́] пу́сту и грѣ́шники погуби́ти от нея́.
|
Ось, приходить день Господа лютий, з гнівом і палаючою люттю, щоб зробити землю пустелею і знищити з неї грішників її.
|
|
10
|
10
|
|
Звѣ́зды бо небе́сныя и орі́онъ и все́ украше́ніє небе́сноє свѣ́та своєго́ не дадя́тъ, и помрачи́тся со́лнце возсіява́ющеє, и луна́ не да́стъ свѣ́та своєго́.
|
Зірки небесні і світила не дають від себе світла; сонце меркне при сході своєму, і місяць не сяє світлом своїм.
|
|
11
|
11
|
|
И заповѣ́мъ все́й вселе́ннѣй зла́я и нечести́вымъ грѣхи́ и́хъ, и погублю́ укори́зну беззако́нныхъ и укори́зну го́рдыхъ смирю́:
|
Я покараю світ за зло, і нечестивих — за беззаконня їхні, і покладу кінець зарозумілости гордих, і принижу пихатість гнобителів;
|
|
12
|
12
|
|
и бу́дутъ оста́вшіи честні́и па́че, не́жели зла́то нежже́ноє, и человѣ́къ че́стенъ бу́детъ па́че, не́жели ка́мень, и́же от суфі́ра.
|
зроблю те, що люди будуть дорожчі за чисте золото, і мужі — дорожчі за золото офирське.
|
|
13
|
13
|
|
Разъяри́тся бо не́бо, и земля́ потрясе́тся от основа́ній свои́хъ, за я́рость гнѣ́ва Го́спода Савао́ѳа въ де́нь, въ о́ньже пріи́детъ я́рость єго́.
|
Для цього потрясу небо, і земля зрушиться з місця свого у люті Господа Саваофа, у день палаючого гніву Його.
|
|
14
|
14
|
|
И бу́дутъ оста́вшіи я́ко се́рна бѣжа́щая и я́ко овца́ заблуди́вшая, и не бу́детъ собира́яй, я́ко человѣ́ку въ лю́ди своя́ возврати́тися, и человѣ́къ во страну́ свою́ побѣ́гнетъ.
|
Тоді кожен, як переслідувана сарна і як покинуті вівці, повернеться до народу свого, і кожен побіжить у свою землю.
|
|
15
|
15
|
|
И́же бо а́ще плѣни́тся, порази́тся, и и́же со́брани су́ть, мече́мъ паду́тъ.
|
Але хто попадеться, буде проколотий, і кого схоплять, той упаде від меча.
|
|
16
|
16
|
|
И ча́да и́хъ предъ ни́ми разбію́тъ, и до́мы и́хъ плѣня́тъ, и жены́ и́хъ по́ймутъ.
|
І немовлята їхні будуть розбиті на очах їхніх; доми їхні будуть розграбовані і дружини їхні знечещені.
|
|
17
|
17
|
|
Се́, а́зъ возбужда́ю на вы́ ми́довъ, и́же сребра́ не вмѣня́ютъ, ниже́ зла́та тре́буютъ:
|
Ось, Я підніму проти них мидян, які не цінують срібла і не мають пристрасти до золота.
|
|
18
|
18
|
|
стрѣля́нія ю́ношеская сокруша́тъ, и ча́дъ ва́шихъ не поми́луютъ, ниже́ пощадя́тъ ча́дъ твои́хъ о́чи и́хъ.
|
Луки їхні уразять юнаків і не пощадять плоду утроби: око їх не зласкавиться над дітьми.
|
|
19
|
19
|
|
И бу́детъ Вавило́нъ, и́же нарица́єтся сла́вный от царя́ Халде́йска, я́коже разсы́па Бо́гъ Содо́му и Гомо́рру,
|
І Вавилон, краса царств, гордість халдеїв, буде знищений Богом, як Содом і Гоморра,
|
|
20
|
20
|
|
не насели́тся въ вѣ́чноє вре́мя, и не вни́дутъ въ о́нь чрезъ мно́гія ро́ды, ниже́ про́йдутъ єго́ Ара́вляне, ниже́ пастуси́ почі́ютъ въ не́мъ.
|
не заселиться ніколи, й у роди родів не буде жителів у ньому; не розкине аравитянин намету свого, і пастухи зі стадами не будуть відпочивати там.
|
|
21
|
21
|
|
И почі́ютъ та́мо звѣ́ріє, и напо́лнятся до́мове шу́ма, и почі́ютъ ту́ Сі́рини, и бѣ́си та́мо воспля́шутъ,
|
Але будуть жити у ньому звірі пустелі, і доми наповняться пугачами; і страуси оселяться, і кошлаті будуть скакати там.
|
|
22
|
22
|
|
и онокента́вры та́мо вселя́тся, и вогнѣздя́тся єже́ве въ домѣ́хъ и́хъ.
|
Шакали будуть вити у палацах їхніх, і гієни — у розважальних домах.
|
