|
Глава 23
|
Глава 23
|
|
1
|
1
|
|
Пла́читеся, корабли́ кархидо́нстіи, я́ко поги́бе, и ктому́ не и́дутъ от земли́ китіє́йскія, отведе́ся плѣне́нъ.
|
Пророцтво про Тир. — Ридайте, кораблі Фарсиса, бо він зруйнований; немає домів, і нема кому входити у доми. Так їм сповіщено із землі Киттийської.
|
|
2
|
2
|
|
Кому́ подо́бни бы́ша живу́щіи во о́стровѣ, купцы́ фі́нічестіи, преходя́щіи мо́ре?
|
Замовкніть, мешканці острова, який наповнювали купці сидонські, що плавають по морю.
|
|
3
|
3
|
|
Въ водѣ́ мно́зѣ сѣ́мя купе́ческо, а́ки жа́твѣ вноси́мѣй купцы́ язы́честіи.
|
По великих водах привозили в нього насіння Сихора, жниво великої ріки, і був він торговищем народів.
|
|
4
|
4
|
|
Усрами́ся, Сідо́не, рече́ мо́ре. Крѣ́пость же морска́я рече́: не болѣ́хъ, ни породи́хъ, ни вскорми́хъ ю́ношъ, ниже́ вознесо́хъ дѣви́цъ.
|
Посоромся, Сидоне; бо ось що говорить море, сила морська: «як би не мучилося я пологами і не народжувало, і не виховувало юнаків, не вирощувало дівчат».
|
|
5
|
5
|
|
Єгда́ же слы́шано бу́детъ во Єги́птѣ, пріи́метъ я́ болѣ́знь о ти́рѣ.
|
Коли звістка дійде до єгиптян, здригнуться вони, почувши про Тир.
|
|
6
|
6
|
|
Иди́те въ кархидо́нъ, пла́читеся, живу́щіи во о́стровѣ се́мъ.
|
Переселяйтеся у Фарсис, ридайте, мешканці острова!
|
|
7
|
7
|
|
Не сіє́ ли бѣ́ велича́ніє ва́мъ испе́рва, пре́жде не́же пре́дану бы́ти єму́?
|
Чи це ваше радісне місто, початок якого від днів древніх? Ноги його несуть його блукати у країні далекій.
|
|
8
|
8
|
|
Кто́ сія́ совѣща́ на ти́ра? єда́ ху́ждшій є́сть, или́ не крѣ́пкій є́сть? купцы́ єго́ сла́вніи кня́зи земли́.
|
Хто визначив це Тиру, який роздавав вінці, якого купці були князями, торговці — знаменитостями землі?
|
|
9
|
9
|
|
Госпо́дь Савао́ѳъ совѣща́ разсы́пати вся́кую горды́ню сла́вныхъ и обезче́стити вся́коє сла́вноє на земли́.
|
Господь Саваоф визначив це, щоб посоромити гордовитість усякої слави, щоб принизити всі знаменитості землі.
|
|
10
|
10
|
|
Дѣ́лай зе́млю твою́, и́бо корабли́ ктому́ не пріи́дутъ от кархидо́на.
|
Ходи по землі твоїй, дочко Фарсиса, як ріка: немає більше перепони.
|
|
11
|
11
|
|
И рука́ твоя́ ктому́ не укрѣпѣ́єтъ по мо́рю, разгнѣвля́ющая царе́й. Госпо́дь Савао́ѳъ заповѣ́да о Ханаа́нѣ, є́же погуби́ти крѣ́пость єго́.
|
Він простяг руку Свою на море, потряс царства; Господь дав повеління про Ханаана зруйнувати укріплення його
|
|
12
|
12
|
|
И реку́тъ: ктому́ не приложи́те укаря́ти и оби́дѣти дще́рь Сідо́ню: и а́ще отъи́деши ко китіи́омъ, ниже́ та́мо бу́детъ тебѣ́ поко́й:
|
і сказав: ти не будеш більше радіти, осоромлена дівчино, дочко Сидона! Вставай, іди в Киттим, але і там не буде тобі спокою.
|
|
13
|
13
|
|
и въ зе́млю Халде́йску, но и та́ опустѣ́ла от Ассирі́анъ, я́ко стѣна́ єя́ паде́ся.
|
Ось земля халдеїв. Цього народу раніше не було; Ассур поклав йому початок з мешканців пустель. Вони ставлять вежі свої, руйнують палаци його, перетворюють його на руїни.
|
|
14
|
14
|
|
Пла́читеся, корабли́ кархидо́нстіи, я́ко поги́бе тверды́ня ва́ша.
|
Ридайте, кораблі фарсиські! Бо твердиня ваша розорена.
|
|
15
|
15
|
|
И бу́детъ въ то́й де́нь, оста́вленъ бу́детъ ти́ръ се́дмьдесятъ лѣ́тъ, я́коже вре́мя [єди́наго] царя́, я́ко вре́мя человѣ́ческо: и по седми́десятихъ лѣ́тѣхъ бу́детъ ти́ръ я́ко пѣ́снь блудни́цы.
|
І буде в той день, забудуть Тир на сімдесят років, мірою днів одного царя. Після закінчення ж сімдесяти років з Тиром буде те саме, що співають про блудницю:
|
|
16
|
16
|
|
Возми́ гу́сли, обыди́ гра́дъ, блудни́ца забве́ная, до́брѣ погуди́, мно́го воспо́й, да па́мять твоя́ бу́детъ.
|
«візьми цитру, ходи по місту, забута блуднице! Грай складно, співай багато пісень, щоб згадали про тебе».
|
|
17
|
17
|
|
И бу́детъ по седми́десятихъ лѣ́тѣхъ, присѣще́ніє сотвори́тъ Бо́гъ ти́ру, и па́ки возста́вится на пре́жднеє и бу́детъ то́ржище всѣ́мъ ца́рствамъ вселе́нныя на лицы́ земли́.
|
І буде, після закінчення сімдесяти років, Господь відвідає Тир; і він знову почне одержувати прибуток свій і буде блудодіяти з усіма царствами земними по всьому всесвіту.
|
|
18
|
18
|
|
И бу́детъ єго́ ку́пля и мзда́ свято Го́сподеви, не и́мъ со́брано бу́детъ, но живу́щымъ предъ Го́сподемъ, вся́ ку́пля єго́, я́сти и пи́ти и напо́лнитися, и въ сы́тость, на па́мять предъ Го́сподемъ.
|
Але торгівля його і прибуток його будуть присвячувані Господу; не будуть замкнені і покладені в комори, бо до тих, що живуть перед лицем Господа, буде переходити прибуток від торгівлі його, щоб вони їли до ситости і мали одяг міцний.
|
