|
Глава 54
|
Глава 54
|
|
1
|
1
|
|
Возвесели́ся, непло́ды, неражда́ющая, возгласи́ и возопі́й, нечревоболѣ́вшая, я́ко мно́га ча́да пусты́я па́че, не́жели иму́щія му́жа.
|
Звеселись, неплідна, яка не народжує; викликни і виголоси, яка не мучилася пологами; тому що у залишеної набагато більше дітей, ніж у тієї, яка має чоловіка, — говорить Господь.
|
|
2
|
2
|
|
Рече́ бо Госпо́дь: разшири́ мѣ́сто ку́щи твоєя́ и покро́вовъ твои́хъ, водрузи́, не пощади́, продолжи́ у́жя твоя́ и ко́ліє твоє́ укрѣпи́,
|
Розшир місце намету твого, розшир покрівлі осель твоїх; не соромся, пусти довше шнури твої і утверди кілки твої;
|
|
3
|
3
|
|
єще́ на де́сно и на лѣ́во простри́: и сѣ́мя твоє́ язы́ки наслѣ́дитъ, и гра́ды опустѣ́вшыя насели́ши.
|
бо ти поширишся праворуч і ліворуч, і потомство твоє заволодіє народами і населить спустошені міста.
|
|
4
|
4
|
|
Не бо́йся, я́ко посра́млена єси́, ниже́ устыди́ся, я́ко укоре́на єси́: поне́же срамоту́ вѣ́чную забу́деши и укори́зны вдовства́ твоєго́ не помяне́ши ктому́.
|
Не бійся, бо не будеш посоромлена; не знічуйся, бо не будеш у нарузі: ти забудеш посоромлення юности твоєї і не будеш більше згадувати про безславність удівства твого.
|
|
5
|
5
|
|
Я́ко Госпо́дь творя́й тя́, Госпо́дь Савао́ѳъ и́мя єму́: и изба́вивый тя́, святы́й Бо́гъ Ізра́илевъ, все́й земли́ прозове́тся.
|
Тому що твій Творець є чоловік твій; Господь Саваоф — ім’я Його; і Відкупитель твій — Святий Ізраїлів: Богом усієї землі назветься Він.
|
|
6
|
6
|
|
Не я́ко жену́ оста́влену и малоду́шну призва́ тя Госпо́дь, ниже́ я́ко жену́ изъ ю́ности возненави́дѣну, рече́ Бо́гъ тво́й.
|
Бо як дружину, залишену і скорботну духом, закликає тебе Господь, і як дружину юности, яка була відкинута, — говорить Бог твій.
|
|
7
|
7
|
|
На вре́мя ма́ло оста́вихъ тя́, а съ ми́лостію вели́кою поми́лую тя́:
|
На малий час Я залишив тебе, але з великою милістю прийму тебе.
|
|
8
|
8
|
|
во я́рости ма́лѣ отврати́хъ лице́ моє́ от тебе́, но ми́лостію вѣ́чною поми́лую тя́, рече́ изба́вивый тя́ Госпо́дь.
|
У полум’ї гніву Я приховав від тебе лице Моє на час, але вічною милістю помилую тебе, — говорить Відкупитель твій, Господь.
|
|
9
|
9
|
|
От воды́, я́же при но́и, сіє́ ми́ є́сть, я́коже кля́хся єму́ во вре́мя о́но на зе́млю, не разгнѣ́ватися о тебѣ́ ктому́, ниже́ во преще́ніи твоє́мъ
|
Бо це для Мене, як води Ноя: як Я поклявся, що води Ноя не прийдуть більше на землю, так поклявся не гніватися на тебе і не дорікати тобі.
|
|
10
|
10
|
|
го́ры преста́вити, и хо́лми твои́ не предви́гнутся: та́ко ниже́, я́же от мене́ къ тебѣ́, ми́лость оскудѣ́єтъ, ниже́ завѣ́тъ ми́ра твоєго́ преста́вится: рече́ бо ми́лостивъ къ тебѣ́ Госпо́дь.
|
Гори зрушаться і пагорби захитаються, — а милість Моя не відступить від тебе, і завіт миру Мого не похитнеться, — говорить Господь, Який милує тебе.
|
|
11
|
11
|
|
Смире́нная и коле́блемая не имѣ́ла єси́ утѣше́нія: се́, а́зъ уготовля́ю тебѣ́ а́нѳраксъ ка́мень тво́й и на основа́ніє твоє́ сапфі́ръ:
|
Бідна, яку кидає буря, безутішна! Ось, Я покладу камені твої на рубіні і зроблю основу твою із сапфірів;
|
|
12
|
12
|
|
и положу́ забра́ла твоя́ Іа́спісъ, и врата́ твоя́ ка́меніє криста́лла, и огражде́ніє твоє́ ка́меніє избра́нноє,
|
і зроблю вікна твої з рубінів і ворота твої — з перлин, і всю огорожу твою — із коштовних каменів.
|
|
13
|
13
|
|
и вся́ сы́ны твоя́ науче́ны Бо́гомъ, и во мно́зѣ ми́рѣ ча́да твоя́.
|
І всі сини твої будуть навчені Господом, і великий мир буде у синів твоїх.
|
|
14
|
14
|
|
И пра́вдою возгради́шися: удали́ся от непра́веднаго, и не убои́шися, и тре́петъ не прибли́жится тебѣ́.
|
Ти утвердишся правдою, будеш далека від гноблення, бо тобі боятися немає чого, і від жаху, бо він не наблизиться до тебе.
|
|
15
|
15
|
|
Се́, прише́лцы пріи́дутъ къ тебѣ́ мно́ю и вселя́тся у тебе́ и къ тебѣ́ прибѣ́гнутъ.
|
Ось, будуть озброюватися проти тебе, але не від Мене; хто б не озброївся проти тебе, впаде.
|
|
16
|
16
|
|
Се́, а́зъ созда́хъ тя́, не я́коже кузне́цъ раздува́яй у́гліє и износя́ сосу́дъ на дѣ́ло: а́зъ же созда́хъ тя́ не на па́губу, є́же истли́ти.
|
Ось, Я створив коваля, який роздуває вугілля у вогні і робить знаряддя для своєї справи, — і Я творю губителя для знищування.
|
|
17
|
17
|
|
Вся́къ сосу́дъ содѣ́ланъ на тя́ не благопоспѣшу́, и вся́къ гла́съ, и́же на тя́ воста́нетъ на прю́, одолѣ́єши и́мъ всѣ́мъ: пови́нніи же твои́ бу́дутъ въ не́мъ. Є́сть наслѣ́діє служа́щымъ Го́сподеви, и вы́ бу́дете мнѣ́ пра́ведни, глаго́летъ Госпо́дь.
|
Жодне знаряддя, зроблене проти тебе, не буде успішним; і всякий язик, який буде змагатися з тобою на суді, — ти звинуватиш. Це є спадщина рабів Господа, виправдання їх від Мене, — говорить Господь.
|
