|
Глава 15
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
|
Но́щію поги́бнетъ Моаві́тска земля́, но́щію бо поги́бнетъ стѣна́ Моаві́тская.
|
Пророцтво про Моав. — Так! уночі буде зруйнований Ар-Моав і знищений; так! уночі буде зруйнований Кир-Моав і знищений!
|
|
2
|
2
|
|
Пла́читеся о себѣ́, поги́бнетъ бо и диво́нъ, идѣ́же тре́бище ва́ше: та́мо взы́дете пла́катися надъ Нава́вомъ Моаві́тскимъ. Пла́читеся, на вся́цѣй главѣ́ плѣ́шь, вся́ мы́шцы обсѣ́чены,
|
Він піднімається до Баїта і Дивона, піднімається на висоти, щоб плакати; Моав ридає над Нево́ і Медевою; у всіх них обстрижені голови, в усіх поголені бороди.
|
|
3
|
3
|
|
на сто́гнахъ єго́ препоя́шитеся во вре́тища, и воспла́читеся на хра́минахъ єго́ и на у́лицахъ єго́ и на сто́гнахъ єго́, вси́ возрыда́йте съ пла́чемъ.
|
На вулицях його опоясуються веретищем; на покрівлях його і площах його усе ридає, потопає у сльозах.
|
|
4
|
4
|
|
Я́ко возопи́ єсево́нъ и Єлеала́, да́же до Іассы́ услы́шася гла́съ и́хъ: сего́ ра́ди чре́сла Моаві́тіды вопію́тъ, душа́ єя́ увѣ́сть.
|
І волає Есевон і Елеала; голос їх чується до самої Іааци; за ними і воїни Моава ридають; душа його збурена в ньому.
|
|
5
|
5
|
|
Се́рдце Моаві́тіды вопіє́тъ въ не́й да́же до Сиго́ра: ю́ница бо є́сть трилѣ́тна. Въ возше́ствіи же луі́ѳа къ тебѣ́ пла́чущеся взы́дутъ путе́мъ Ароніи́млимъ: вопіє́тъ сотре́ніє и тру́съ.
|
Ридає серце моє за Моавом; біжать з нього до Сигора, до третьої Егли; піднімаються на Лухит з плачем; по дорозі Хоронаїмській здіймають страшний крик;
|
|
6
|
6
|
|
Вода́ немрі́мля пуста́ бу́детъ, и трава́ єя́ оскудѣ́єтъ: травы́ бо зеле́ны не бу́детъ.
|
тому що води Нимрима вичерпалися, луки засохли, трава вигоріла, не стало зелені.
|
|
7
|
7
|
|
Єда́ и си́це спасе́тся? наведу́ бо на де́брь Ара́влянъ, и во́змутъ ю́:
|
Тому вони залишки запасів і те, що збережено ними, переносять за ріку Аравійську.
|
|
8
|
8
|
|
пре́йде бо во́пль предѣ́лъ земли́ Моаві́тскія до агаллі́ма, и пла́чь єя́ да́же до кла́дязя Єлі́мля.
|
Бо волання по усіх краях Моава, до Еглаїма плач його і до Беер-Елима плач його;
|
|
9
|
9
|
|
Вода́ бо дімо́ня напо́лнится кро́ве: наведу́ бо на дімо́на Ара́вляны, и возму́ сѣ́мя Моа́вле и Аріи́лево и оста́нокъ Адами́нь.
|
тому що води Димона наповнилися кров’ю, і Я наведу на Димон ще нове — левів на тих, що втекли з Моава, і на тих, що залишилися у країні.
|
