|
Глава 44
|
Глава 44
|
|
1
|
1
|
|
Ны́нѣ же слы́ши, ра́бе мо́й Іа́кове, и Ізра́илю, єго́же избра́хъ.
|
А нині слухай, Якове, рабе Мій, і Ізраїлю, якого Я обрав.
|
|
2
|
2
|
|
Си́це глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ сотвори́вый тя́ и созда́вый тя́ изъ утро́бы: єще́ помо́жетъ ти́: не бо́йся, ра́бе мо́й Іа́кове, и возлю́бленный Ізра́илю, єго́же избра́хъ.
|
Так говорить Господь, Який створив тебе й утворив тебе, Який допомагає тобі від утроби матері: не бійся, рабе Мій, Якове, й улюблений [Ізраїлю], якого Я обрав;
|
|
3
|
3
|
|
Я́ко а́зъ да́мъ во́ду въ жа́жду ходя́щымъ въ безво́днѣй, наложу́ Ду́хъ мо́й на сѣ́мя твоє́ и благослове́нія моя́ на ча́да твоя́,
|
бо Я виллю во́ди на спрагле і потоки на висохле; виллю дух Мій на плем’я твоє і благословення Моє на нащадків твоїх.
|
|
4
|
4
|
|
и прозя́бнутъ а́ки трава́ посредѣ́ воды́ и я́ко ве́рба при водѣ́ теку́щей.
|
І будуть рости між травою, як і ви при потоках вод.
|
|
5
|
5
|
|
Се́й рече́тъ: Бо́жій є́смь: и се́й возопіє́тъ о и́мени Іа́ковли, и другі́й напи́шетъ руко́ю своє́ю: Бо́жій є́смь: и о и́мени Ізра́илевѣ возопіє́тъ.
|
Один скаже: «я Господній», інший назветься ім’ям Якова; а ще інший напише рукою своєю: «я Господній», і прозветься ім’ям Ізраїля.
|
|
6
|
6
|
|
Си́це глаго́летъ Бо́гъ Ца́рь Ізра́илевъ, и избавле́й єго́ Бо́гъ Савао́ѳъ: а́зъ пе́рвый и а́зъ по си́хъ, кромѣ́ мене́ нѣ́сть Бо́га:
|
Так говорить Господь, Цар Ізраїля, і Відкупитель його, Господь Саваоф: Я перший і Я останній, і, крім Мене, немає Бога,
|
|
7
|
7
|
|
кто́ я́коже а́зъ? да ста́нетъ и да призове́тъ, и да возвѣсти́тъ и да угото́витъ ми́, отне́лѣже сотвори́хъ человѣ́ка во вѣ́къ, и гряду́щая пре́жде не́же пріити́ и́мъ, да возвѣстя́тъ ва́мъ.
|
бо хто як Я? Нехай він розповість, сповістить і в порядку представить Мені усе з того часу, коли Я утворив народ древній, або нехай звістять про те, що настає, і про майбутнє.
|
|
8
|
8
|
|
Не укрыва́йтеся, ниже́ заблужда́йте: не испе́рва ли внуши́сте, и возвѣсти́хъ ва́мъ? свидѣ́теліє вы́ єсте́, а́ще є́сть Бо́гъ ра́звѣ мене́.
|
Не бійтеся і не страшіться: чи не здавна Я звістив тобі і пророкував? І ви Мої свідки. Чи є Бог, крім Мене? немає іншої твердині, ніякої не знаю.
|
|
9
|
9
|
|
И не послу́шаша тогда́ созида́ющіи, и вая́ющіи вси́ тще́тни, творя́щіи жела́нія своя́, я́же не упо́льзуютъ и́хъ:
|
Ті, що роблять ідолів, усі нікчемні, і найжаданіші їхні не приносять ніякої користи, і вони самі собі свідки у тім. Вони не бачать і не розуміють, і тому будуть посоромлені.
|
|
10
|
10
|
|
но посра́мятся вси́ созида́ющіи бо́га и вая́ющіи вси́ неполе́зная.
|
Хто зробив бога і відлив ідола, який не приносить ніякої користи?
|
|
11
|
11
|
|
И вси́, отню́дуже бы́ша, изсхо́ша: и глусі́и от человѣ́къ да соберу́тся вси́ и да ста́нутъ вку́пѣ, и да посра́мятся и устыдя́тся вку́пѣ.
|
Усі, хто бере участь у цьому, будуть посоромлені, бо і художники самі з людей же; нехай усі вони зберуться і стануть; вони злякаються, й усі будуть посоромлені.
|
|
12
|
12
|
|
Я́ко наостри́ древодѣ́латель сѣ́чиво, тесло́ю содѣ́ла о́ноє, и све́рдломъ соста́ви є́, и дла́томъ издолбе́ є́, и содѣ́ла є́ крѣ́постію мы́шцы своєя́: и вза́лчетъ, и изнемо́жетъ, и не напіє́тся воды́.
|
Коваль робить із заліза сокиру і працює на вугіллі, молотами обробляє її і трудиться над нею сильною рукою своєю до того, що стає голодний і безсилий, не п’є води і знемагає.
|
|
13
|
13
|
|
И избра́въ древодѣ́ля дре́во, поста́ви є́ въ мѣ́ру, и кле́ємъ состро́и є́, и сотвори́ є́ а́ки о́бразъ му́жескъ и а́ки красоту́ человѣ́чу, поста́вити є́ въ дому́.
|
Тесля [вибравши дерево], накреслює на ньому лінію, гострим знаряддям робить на ньому обрис, потім оброблює його різцем і округлює його, і витворює з нього образ людини, красивої на вигляд, щоб поставити його у домі.
|
|
14
|
14
|
|
Посѣче́ дре́во въ дубра́вѣ, є́же насади́ Госпо́дь, со́сну, и до́ждь возрасти́,
|
Він рубає собі кедри, бере сосну і дуб, які вибере між деревами в лісі, саджає ясен, а дощ вирощує його.
|
|
15
|
15
|
|
да бу́детъ человѣ́комъ на жже́ніє: и взя́въ от него́, согрѣ́ся, и изже́гше я́, испеко́ша и́ми хлѣ́бы, изъ оста́вшаго же сотвори́ша бо́ги и покланя́ются и́мъ: сотвори́ є́ изва́янноє, и прекланя́єтся и́мъ.
|
І це служить людині паливом, і частину з цього вживає вона на те, щоб їй було тепло, і розводить вогонь, і пече хліб. І з того самого робить бога, і поклоняється йому, робить ідола, і падає перед ним.
|
|
16
|
16
|
|
По́лъ єго́ сожже́ огне́мъ, и по́лъ єго́ сожже́ на у́гліє, и испече́ въ ни́хъ хлѣ́бы, и на ни́хъ испече́ мя́со, и яде́, и насы́тися, и согрѣ́вся рече́: сла́дко мнѣ́, я́ко согрѣ́хся и ви́дѣхъ о́гнь.
|
Частину дерева спалює у вогні, іншою частиною варить м’ясо для їжі, смажить печеню і їсть досита, а також гріється і говорить: «добре, я зігрівся; відчув вогонь».
|
|
17
|
17
|
|
Изъ оста́вшаго же сотвори́ бо́га изва́янна, прекланя́єтся єму́ и покланя́єтся, и мо́лится єму́ глаго́ля: изба́ви мя́, я́ко бо́гъ мо́й єси́ ты́.
|
А з залишків від того робить бога, ідола свого, поклоняється йому, падає перед ним і молиться йому, і говорить: «спаси мене, бо ти бог мій».
|
|
18
|
18
|
|
Не увѣ́даша смы́слити, я́ко отемнѣ́ша о́чи и́хъ, є́же ви́дѣти и разумѣ́ти се́рдцемъ свои́мъ.
|
Не знають і не розуміють вони: Він закрив очі їхні, щоб не бачили, і серця їхні, щоб не розуміли.
|
|
19
|
19
|
|
И не помы́сли въ души́ своє́й, ни увѣ́дѣ смышле́ніємъ, я́ко по́лъ єго́ сожже́ огне́мъ, и испече́ на у́глієхъ єго́ хлѣ́бы, и испе́къ мяса́ снѣде́, и оста́вшеє єго́ въ ме́рзость сотвори́, и покланя́ются єму́.
|
І не візьме він цього до свого серця, і немає у нього стільки знання і глузду, щоб сказати: «половину його я спалив у вогні і на вугіллі його спік хліб, засмажив м’ясо і з’їв; а із залишку його чи не зроблю я мерзоту? чи буду поклонятися шматку дерева?»
|
|
20
|
20
|
|
Увѣ́ждь, я́ко пе́пелъ є́сть се́рдце и́хъ, и прельща́ются, и ни єди́нъ мо́жетъ души́ своєя́ изба́вити: ви́дите, не рцы́те, я́ко лжа́ въ десни́цѣ моє́й.
|
Він ганяється за пилом; обмануте серце ввело його в оману, і він не може звільнити душу свою і сказати: «чи не обман у правій руці моїй?»
|
|
21
|
21
|
|
Помяни́ сія́, Іа́кове и Ізра́илю, я́ко ра́бъ мо́й єси́ ты́, сотвори́хъ тя́ раба́ моєго́, и ты́, Ізра́илю, не забыва́й мене́.
|
Пам’ятай це, Якове й Ізраїлю, бо ти раб Мій; Я утворив тебе: раб Мій ти, Ізраїль, не забувай Мене.
|
|
22
|
22
|
|
Се́ бо, отъя́хъ я́ко о́блакъ беззако́нія твоя́ и я́ко примра́къ грѣхи́ твоя́: обрати́ся ко мнѣ́, и изба́влю тя́.
|
Згладжу беззаконня твої, як туман, і гріхи твої, як хмару; звернися до Мене, бо Я відкупив тебе.
|
|
23
|
23
|
|
Возвесели́теся, небеса́, я́ко поми́лова Бо́гъ Ізра́иля: воструби́те, основа́нія земна́я, возопі́йте, го́ры, весе́ліє, хо́лми и вся́ древеса́, я́же на ни́хъ: я́ко изба́ви Бо́гъ Іа́кова, и Ізра́иль просла́вится.
|
Торжествуйте, небеса, бо Господь створив це. Викликуйте, глибини землі; шуміть з радости, гори, ліс і всі дерева у ньому; бо відкупив Господь Якова і прославиться в Ізраїлі.
|
|
24
|
24
|
|
Си́це глаго́летъ Госпо́дь избавля́яй тя́ и созда́вый тя́ от чре́ва: а́зъ Госпо́дь соверша́яй вся́, распростро́хъ не́бо єди́нъ и утверди́хъ зе́млю.
|
Так говорить Господь, Який відкупив тебе й утворив тебе від утроби материнської: Я Господь, Який створив усе, один розпростер небеса і Своєю силою розстелив землю,
|
|
25
|
25
|
|
Кто́ и́нъ разсы́плетъ зна́менія чревоволше́бниковъ и волшбы́ от се́рдца, отвраща́яй му́дрыя вспя́ть и совѣ́ты и́хъ обуя́яй,
|
Який робить нікчемними знамення лжепророків і виявляє безумство чарівників, мудреців проганяє назад і знання їх робить дурістю,
|
|
26
|
26
|
|
и уставля́я глаго́лъ раба́ своєго́, и совѣ́тъ вѣ́стниковъ свои́хъ и́стиненъ творя́й? глаго́ляй Ієрусали́му: насели́шися: и градо́мъ іуде́йскимъ: возградите́ся, и пусты́ни єго́ просія́ютъ,
|
Який утверджує слово раба Свого і здійснює висловлювання Своїх посланців, Який говорить Єрусалиму: «ти будеш населений», і містам Іудиним: «ви будете побудовані, й руїни його Я відновлю»,
|
|
27
|
27
|
|
глаго́ляй бе́зднѣ: опустѣ́єши, и рѣ́ки твоя́ изсушу́,
|
Який безодні говорить: «висохни!» і ріки твої Я висушу,
|
|
28
|
28
|
|
глаго́ляй ки́ру смы́слити, и вся́ во́ли моя́ сотвори́тъ: глаго́ляй Ієрусали́му: возгради́шися, и хра́мъ святы́й мо́й осную́.
|
Який говорить про Кира: пастир Мій, і він виконає усю волю Мою і скаже Єрусалиму: «ти будеш побудований!» і храму: «ти будеш заснований!»
|
