1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Главa ѕ7i
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
| Воздвиг0шасz же t є3лjма, и3 пріи1де вeсь с0нмъ сынHвъ ї}левыхъ въ пустhню сjнъ, ћже є4сть междY є3лjмомъ и3 междY сjною. Въ пsтый же нaдесzть дeнь вторaгw мцcа и3зшeдшымъ и5мъ t земли2 є3гЂпетскіz, | І рушили з Єлима, і прийшла вся громада синів Ізраїлевих у пустелю Син, що між Єлимом і між Синаєм, у п’ятнадцятий день другого місяця після виходу їх із землі Єгипетської. |
|
2
|
2
|
| возроптA вeсь с0нмъ сынHвъ ї}левыхъ на мwmсeа и3 ґарHна, | І стала ремствувати вся громада синів Ізраїлевих на Мойсея й Аарона в пустелі, |
|
3
|
3
|
| и3 рек0ша къ ни6мъ сhнове ї}лєвы: q, дабы2 бhхомъ и3змeрли мы2 ўsзвени t гDа въ земли2 є3гЂпетстэй, є3гдA сэдsхомъ над8 котлы6 мzснhми и3 kд0хомъ хлёбы до сhтости: ћкw и3звед0сте ны2 въ пустhню сію2 ўмори1ти вeсь с0нмъ сeй глaдомъ. | і сказали їм сини Ізраїлеві: о, якби ми померли від руки Господньої у землі Єгипетській, коли ми сиділи біля казанів з м’ясом, коли ми їли хліб досита! бо вивели ви нас у цю пустелю, щоб усе це зібрання виморити голодом. |
|
4
|
4
|
| Речe же гDь къ мwmсeю: сE, ѓзъ њдождю2 вaмъ хлёбы съ небесE: и3 и3зhдутъ лю1діе, и3 соберyтъ дов0лное дню2, на (всsкъ) дeнь, ћкw да и3скушY и5хъ, ѓще п0йдутъ въ зак0нэ моeмъ, и3ли2 ни2: | І сказав Господь Мойсеєві: ось, Я дощем дам вам хліб з неба, і нехай народ виходить і збирає щодня, скільки потрібно на день, щоб Мені випробувати його, чи буде він чинити за законом Моїм, чи ні; |
|
5
|
5
|
| и3 бyдетъ въ дeнь шестhй, и3 ўгот0вzтъ, є4же внесyтъ, и3 да бyдетъ сугyбо, є4же собирaша на всsкъ дeнь. | а в шостий день нехай заготовляють, що принесуть, і буде вдвічі проти того, скільки збирають в інші дні. |
|
6
|
6
|
| Речe же мwmсeй и3 ґарHнъ ко всемY с0нму сынHвъ ї}левыхъ: въ вeчеръ (сeй) ўвёсте, ћкw гDь и3зведe вы t земли2 є3гЂпетскіz, | І сказали Мойсей і Аарон усій [громаді] синів Ізраїлевих: увечері дізнаєтеся ви, що Господь вивів вас із землі Єгипетської, |
|
7
|
7
|
| и3 заyтра ќзрите слaву гDню, внегдA ўслhшати гDу роптaніе вaше на бGа: мh же что2 є3смы2, ћкw р0пщете на ны2; | і вранці побачите славу Господню, бо почув Він ремство ваше на Господа: а ми що́ таке, що нарікаєте на нас? |
|
8
|
8
|
| И# речE мwmсeй: є3гдA дaстъ гDь вaмъ въ вeчеръ мzсA ћсти и3 хлёбы заyтра до сhтости, понeже ўслhша гDь роптaніе вaше, и4мже р0пщете на ны2: мh же что2 є3смы2; не на нaсъ бо роптaніе вaше, но т0чію на бGа. | І сказав Мойсей: дізнаєтеся, коли Господь увечері дасть вам м’яса в їжу, а вранці хліба досита, тому що Господь почув ремство ваше, яке ви підняли проти Нього: а ми що? не на нас ремство ваше, але на Господа. |
|
9
|
9
|
| И# речE мwmсeй ко ґарHну: глаг0ли ко всемY с0нму сынHвъ ї}левыхъ: пріиди1те пред8 бGа, ўслhша бо роптaніе вaше. | І сказав Мойсей Аарону: скажи всій громаді синів Ізраїлевих: станьте перед лицем Господа, бо Він почув ремство ваше. |
|
10
|
10
|
| Е#гдa же глаг0лаше ґарHнъ всемY с0нму сынHвъ ї}левыхъ, и3 њбрати1шасz въ пустhню, и3 слaва гDнz kви1сz во w4блацэ, | І коли говорив Аарон до всієї громади синів Ізраїлевих, то вони оглянулися до пустелі, і ось, слава Господня явилася в хмарі. |
|
11
|
11
|
| и3 речE гDь къ мwmсeю гlz: | І сказав Господь Мойсеєві, кажучи: |
|
12
|
12
|
| слhшахъ роптaніе сынHвъ ї}левыхъ: рцы2 къ ни6мъ глаг0лz: къ вeчеру да снёсте мzсA и3 заyтра насhтитесz хлёбwвъ, и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ. | Я почув ремство синів Ізраїлевих; скажи їм: увечері будете їсти м’ясо, а вранці насититеся хлібом — і дізнаєтеся, що Я Господь, Бог ваш. |
|
13
|
13
|
| Бhсть же вeчеръ, и3 пріид0ша кр†стели и3 покрhша п0лкъ. Заyтра же бhсть спaдшей росЁ w4колw полкA, | Увечері налетіли перепели і покрили стан, а вранці лежала роса навколо стану; |
|
14
|
14
|
| и3 сE, на лицы2 пустhни мeлко ћкw коріaндръ, бэло2 ѓки лeдъ на земли2. | роса піднялася, і ось, на поверхні пустелі щось дрібне, круповидне, дрібне, як іній на землі. |
|
15
|
15
|
| Ўзрёвше же то2 сhнове ї}лєвы, рёша дрyгъ ко дрyгу: чт0 є3сть сіE; Не вёдzху бо, что2 бsше. Речe же мwmсeй къ ни6мъ: сeй хлёбъ, є3г0же дадE гDь вaмъ ћсти: | І побачили сини Ізраїлеві і говорили одне одному: що це? Бо не знали, що це. І Мойсей сказав їм: це хліб, який Господь дав вам у їжу; |
|
16
|
16
|
| сeй гlг0лъ, є3г0же завэщA гDь: собери1те t негw2 кjйждо на дом†шніz, гом0ръ поглaвнw по числY дyшъ вaшихъ, кjйждо вaсъ съ домaшними свои1ми собери1те. | ось що повелів Господь: збирайте його кожен стільки, скільки може з’їсти; по гомору на людину, за числом душ, скільки в кого в наметі, збирайте. |
|
17
|
17
|
| И# сотвори1ша тaкw сhнове ї}лєвы, и3 собрaша џвъ мн0гw, џвъ же мaлw: | І зробили так сини Ізраїлеві і зібрали, хто багато, хто мало; |
|
18
|
18
|
| и3 и3змёривше гом0ромъ, не преизбhточествова и4же мн0гw, и3 и4же мaлw, не мнёе пріsтъ: кjйждо на домaшнихъ свои1хъ собрaша. | і міряли гомором, і в того, хто зібрав багато, не було зайвого, і в того, хто мало, не було нестачі: кожен зібрав, скільки йому з’їсти. |
|
19
|
19
|
| И# речE мwmсeй къ ни6мъ: никт0же да њстaвитъ на ќтріе t негw2. | І сказав їм Мойсей: ніхто не залишай цього до ранку. |
|
20
|
20
|
| И# не послyшаша мwmсeа, но њстaвиша нёцыи t негw2 на ќтріе, и3 воскипЁ червьми2 и3 возсмердёсz. И# њскорби1сz на ни1хъ мwmсeй. | Але не послухали вони Мойсея, і залишили від цього деякі до ранку, — і завелася черва, і воно засмерділо. І розгнівався на них Мойсей. |
|
21
|
21
|
| И# собирaша џное рaнw рaнw, кjйждо надлежaщее себЁ: є3гдa же њгрэвaше с0лнце, растаzвaше. | І збирали його рано-вранці, кожен скільки йому з’їсти; коли ж обігрівало сонце, воно тануло. |
|
22
|
22
|
| Бhсть же въ дeнь шестhй, собрaша потрeбное сугyбw, двA гомHра комyждо. Пріид0ша же вси2 кн‰зи с0нма и3 повёдаша мwmсeю. | У шостий же день зібрали хліба вдвічі, по два гомори на кожного. І прийшли всі начальники громади і донесли Мойсеєві. |
|
23
|
23
|
| Речe же мwmсeй къ ни6мъ: сіE сл0во є4сть, є4же гlа гDь: суббHта пок0й с™ъ гDу заyтра: є3ли6ка ѓще печетE, пецhте, и3 є3ли6ка ѓще варитE, вари1те, всe же и3збhточное њстaвите въ скр0вэ на ќтріе. | І [Мойсей] сказав їм: ось що сказав Господь: завтра спокій, свята субота Господня; що потрібно пекти, печіть, і що потрібно варити, варіть сьогодні, а що залишиться, відкладіть і збережіть до ранку. |
|
24
|
24
|
| И# њстaвиша t тогw2 до ќтріz, ћкоже заповёда и5мъ мwmсeй: и3 не возсмердёсz, нижE чeрвь бhсть въ нeмъ. | І відклали те до ранку, як повелів [їм] Мойсей, і воно не засмерділо, і черви не було в ньому. |
|
25
|
25
|
| Речe же мwmсeй: kди1те днeсь, є4сть бо суббHта пок0й гDу: днeсь не њбрsщете на п0ли: | І сказав Мойсей: їжте його сьогодні, бо сьогодні субота Господня; сьогодні не знайдете його на полі; |
|
26
|
26
|
| шeсть днjй собирaйте, въ седмhй же дeнь суббHта: ћкw не бyдетъ въ нeмъ. | шість днів збирайте його, а в сьомий день — субота: не буде його в цей день. |
|
27
|
27
|
| Бhсть же въ седмhй дeнь, и3зыд0ша нёцыи t людjй собирaти, и3 не њбрэт0ша. | Але деякі з народу вийшли в сьомий день збирати — і не знайшли. |
|
28
|
28
|
| Речe же гDь мwmсeови: док0лэ не х0щете послyшати зaповэдій мои1хъ и3 зак0на моегw2; | І сказав Господь Мойсеєві: чи довго ви будете ухилятися від дотримання заповідей Моїх і законів Моїх? |
|
29
|
29
|
| зри1те: гDь бо дадE вaмъ суббHту дeнь сeй: сегw2 рaди т0й дадE вaмъ въ дeнь шестhй хлёба на двA дни6: сэди1те кjйждо вaсъ въ домY своeмъ ў себє2, никт0же да и3сх0дитъ t мёста своегw2 въ дeнь седмhй. | дивіться, Господь дав вам суботу, тому Він і дає в шостий день хліба на два дні: залишайтеся кожен у себе [у домі своєму], ніхто не виходь від місця свого в сьомий день. |
|
30
|
30
|
| И# суббHтствоваша лю1діе въ дeнь седмhй. | І спочивав народ у сьомий день. |
|
31
|
31
|
| И# прозвaша сhнове ї}лєвы и4мz томY мaнна: бsше же ћкw сёмz коріaндрово бэло2, вкyсъ же є3гw2 ѓки мукA съ мeдомъ. | І нарік дім Ізраїлів хлібу тому ім’я: манна; вона була, як коріандрове насіння, біла, на смак же як корж із медом. |
|
32
|
32
|
| Речe же и5мъ мwmсeй: сeй гlг0лъ, є3г0же завэщA гDь: нап0лните гом0ръ t мaнны въ скр0въ въ р0ды вaшz: да ви1дzтъ хлёбъ, є3г0же kд0сте вы2 въ пустhни, є3гдA и3зведE вaсъ гDь t земли2 є3гЂпетскіz. | І сказав Мойсей: ось що повелів Господь: наповніть [манною] гомор для збереження в роди ваші, щоб бачили хліб, яким Я годував вас у пустелі, коли вивів вас із землі Єгипетської. |
|
33
|
33
|
| И# речE мwmсeй ко ґарHну: возми2 стaмну златyю є3ди1ну и3 вложи2 въ ню2 гом0ръ п0лный t мaнны, и3 положи1ши тyю пред8 бGомъ въ соблюдeніе въ р0ды вaшz. | І сказав Мойсей Аарону: візьми один сосуд [золотий], і поклади в нього повний гомор манни, і постав його перед Господом, для збереження в роди ваші. |
|
34
|
34
|
| Ћкоже заповёда гDь мwmсeю, положи2 ю5 ґарHнъ пред8 свидёніемъ въ соблюдeніе. | І поставив його Аарон перед ковчегом свідоцтва для збереження, як повелів Господь Мойсеєві. |
|
35
|
35
|
| Сhнове же ї}лєвы kд0ша мaнну лётъ четhредесzть, д0ндеже пріид0ша въ зeмлю њбитaемую, и3 kд0ша мaнну, д0ндеже пріид0ша во странY фінікjйскую: | Сини Ізраїлеві їли манну сорок років, поки не прийшли в землю обітовану; манну їли вони, поки не прийшли до меж землі Ханаанської. |
|
36
|
36
|
| гом0ръ же десsтаz чaсть трeхъ мёръ [Е#вр.: є4фы] бsше. | А гомор є десята частина ефи. |
