Главa Gi
|
Глава 13
|
1
|
1
|
И# речE гDь къ мwmсeю гlz: | І сказав Господь Мойсеєві, кажучи: |
2
|
2
|
њс™и2 ми2 всsкаго пeрвенца перворождeннаго, разверзaющаго вс‰каz ложеснA въ сынёхъ ї}левыхъ t человёка до скотA, ћкw мнЁ є4сть. | освяти Мені кожного первістка, який розкриває всяке лоно між синами Ізраїлевими, від людини до худоби, [тому що] Мої вони. |
3
|
3
|
Речe же мwmсeй къ лю1демъ: п0мните дeнь сeй, въ џньже и3зыд0сте t земли2 є3гЂпетскіz, и3з8 д0му раб0ты: рук0ю бо крёпкою и3зведE вaсъ гDь tсю1ду: и3 не kди1те квaсна, | І сказав Мойсей народу: пам’ятайте цей день, в який вийшли ви з Єгипту, з дому рабства, бо рукою міцною вивів вас Господь звідти, і не їжте квасного: |
4
|
4
|
понeже въ днeшній дeнь и3сх0дите въ мцcэ плодHвъ н0выхъ: | сьогодні виходите ви, у місяці Авиві*. |
5
|
5
|
и3 бyдетъ, є3гдA введeтъ тS гDь бGъ тв0й въ зeмлю хананeйску и3 хеттeйску, и3 ґморрeйску и3 є3veйску, и3 їевусeйску и3 гергесeйску и3 ферезeйску, є4юже клsтсz ко nтцє1мъ твои6мъ, дaти тебЁ зeмлю точaщую млеко2 и3 мeдъ, и3 сотвори1ши слyжбу сію2 сегw2 мцcа: | І коли введе тебе Господь [Бог твій] у землю хананеїв і хеттеїв, і аморреїв, і евеїв, і ієвусеїв, [гергесеїв, і ферезеїв,] про яку клявся Він батькам твоїм, що дасть тобі землю, де тече молоко і мед, то звершуй це служіння в цьому місяці; |
6
|
6
|
шeсть днjй kди1те њпрэсн0ки, въ седмhй же дeнь прaздникъ гDу, | сім днів їж прісний хліб, і в сьомий день — свято Господу; |
7
|
7
|
њпрэсн0ки kди1те сeдмь днjй: да не kви1тсz тебЁ квaсное, нижE бyдетъ тебЁ квaсъ во всёхъ предёлэхъ твои1хъ, | прісний хліб потрібно їсти сім днів, і не повинно знаходитися у тебе квасного хліба, і не повинно знаходитися у тебе квасного у всіх межах твоїх. |
8
|
8
|
и3 возвэсти1ши сhну твоемY въ дeнь w4нъ, глаг0лz: сегw2 рaди сотвори1лъ гDь бGъ мнЁ, є3гдA и3схождaхъ и3з8 є3гЂпта: | І оголоси в день той сину твоєму, говорячи: це заради того, що Господь [Бог] зробив зі мною, коли я вийшов з Єгипту. |
9
|
9
|
и3 бyдетъ тебЁ знaменіе на руцЁ твоeй, и3 воспоминaніе пред8 nчи1ма твои1ма, ћкw да бyдетъ зак0нъ гDнь во ўстёхъ твои1хъ, рук0ю бо крёпкою и3зведe тz гDь бGъ и3з8 є3гЂпта: | І нехай буде тобі це знаком на руці твоїй і пам’ятником перед очима твоїми, щоб закон Господній був у вустах твоїх, бо рукою міцною вивів тебе Господь [Бог] із Єгипту. |
10
|
10
|
и3 сохрани1те зак0нъ сeй по временHмъ ўстaвлєнымъ, t днjй до днjй, | Виконуй же устав цей у призначений час, з року в рік. |
11
|
11
|
и3 бyдетъ є3гдA введeтъ тS гDь бGъ тв0й въ зeмлю хананeйску, ћкоже клsсz nтцє1мъ твои6мъ, и3 дaстъ ю5 тебЁ: | І коли введе тебе Господь [Бог твій] у землю Ханаанську, як Він клявся тобі і батькам твоїм, і дасть її тобі, — |
12
|
12
|
и3 tлучи1ши всsкое разверзaющее ложеснA, мyжескъ п0лъ гDу: всsкое разверзaющее ложеснA t стaдъ и3ли2 t скHтъ твои1хъ, є3ли6ка бyдутъ тебЁ, мyжескъ п0лъ њсвzти1ши гDу: | відокремлюй Господу все [чоловічої статі], що розкриває утробу; і все первородне з худоби, яка у тебе буде, чоловічої статі, [присвячуй] Господу, |
13
|
13
|
всsкое разверзaющее ўтр0бу џслю премэни1ши nвцeю: ѓще же не премэни1ши, и3скyпиши є5: и3 всsкаго пeрвенца человёча сынHвъ твои1хъ да и3скyпиши: | а всякого з ослів, що розкриває [утробу], заміняй агнцем; а якщо не заміниш, викупи його; і кожного первістка людського із синів твоїх викуповуй. |
14
|
14
|
ѓще же вопр0ситъ тS сhнъ тв0й по си1хъ, глаг0лz: что2 сіE; и3 речeши є3мY: ћкw рук0ю крёпкою и3зведE нaсъ гDь и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, и3з8 д0му раб0ты, | І коли опісля запитає тебе син твій, говорячи: що це? то скажи йому: рукою міцною вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства; |
15
|
15
|
є3гдa бо њжесточи1сz фараHнъ tпусти1ти нaсъ, и3зби2 гDь всsкаго пeрвенца въ земли2 є3гЂпетстэй, t пeрвенца человёча до пeрвенца ск0тіz: сегw2 рaди ѓзъ въ жeртву приношY всsкое разверзaющее ложеснA, мyжескъ п0лъ гDу, и3 всsкаго пeрвенца сынHвъ мои1хъ и3скуплю2, | бо коли фараон опирався відпустити нас, Господь умертвив усіх первістків у землі Єгипетській, від первістка людського до первістка із худоби, — тому я приношу в жертву Господу все, що розкриває утробу, чоловічої статі, а всякого первістка із синів моїх викуповую; |
16
|
16
|
и3 бyдетъ въ знaменіе на руцЁ твоeй, и3 непоколеби1мо пред8 nчесы2 твои1ми: рук0ю бо крёпкою и3зведe тz гDь и3з8 є3гЂпта. | і нехай буде це знаком на руці твоїй і замість пов’язки над очима твоїми, тому що рукою міцною Господь вивів нас з Єгипту. |
17
|
17
|
Е#гдa же tпусти2 фараHнъ лю1ди, не поведE и4хъ бGъ путeмъ земли2 фmлістjмскіz, ћкw бли1з8 бsше, и4бо речE бGъ: да не когдA раскaютсz лю1діе, ви1дэвше рaть, и3 возвратsтсz во є3гЂпетъ. | Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів його по дорозі землі Филистимської, тому що вона близька; бо сказав Бог: щоб не розкаявся народ, побачивши війну, і не повернувся до Єгипту. |
18
|
18
|
И# њбведE бGъ лю1ди путeмъ, и4же въ пустhню къ чермн0му м0рю. Пsтагw же р0да и3зыд0ша сhнове ї}лєвы t земли2 є3гЂпетскіz. | І обвів Бог народ дорогою пустельною до Червоного моря. І вийшли сини Ізраїлеві озброєні із землі Єгипетської. |
19
|
19
|
И# взS мwmсeй кHсти їHсифwвы съ соб0ю: клsтвою бо заклS їHсифъ сhны ї}лєвы, глаг0лz: присэщeніемъ присэти1тъ вaсъ гDь, и3 и3знесeте tсю1ду кHсти мо‰ съ соб0ю. | І взяв Мойсей із собою кості Йосифа, бо [Йосиф] клятвою закляв синів Ізраїлевих, сказавши: відвідає вас Бог, і ви із собою винесіть кості мої звідси. |
20
|
20
|
Воздви1гшесz же сhнове ї}лєвы t сокхHfа, њполчи1шасz во nfHмэ при пустhни. | І рушили [сини Ізраїлеві] із Сокхофа і розташувалися станом в Ефамі, у кінці пустелі. |
21
|
21
|
БGъ же вождaше и5хъ, въ дeнь ќбw столп0мъ w4блачнымъ, показaти и5мъ пyть, н0щію же столп0мъ џгненнымъ, свэти1ти и5мъ: | Господь же йшов перед ними вдень у стовпі хмарному, показуючи їм шлях, а вночі у стовпі вогненному, світячи їм, щоб іти їм і вдень і вночі. |
22
|
22
|
и3 не њскудЁ ст0лпъ w4блачный во дни2 и3 ст0лпъ џгненный н0щію пред8 всёми людьми2. | Не відлучався стовп хмарний удень і стовп вогненний уночі від лиця [усього] народу. |