1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Главa д7
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| Tвэщa же мwmсeй и3 речE: ѓще не ўвёруютъ ми2, нижE послyшаютъ глaса моегw2, рекyтъ бо, ћкw не kви1сz тебЁ бGъ, что2 рекY къ ни6мъ; | І відповів Мойсей і сказав: а якщо вони не повірять мені і не послухають голосу мого і скажуть: не явився тобі Господь? [що сказати їм?] |
|
2
|
2
|
| И# речE къ немY гDь: что2 сіE є4сть въ руцЁ твоeй; Џнъ же речE: жeзлъ. | І сказав йому Господь: що це в руці у тебе? Він відповів: жезл. |
|
3
|
3
|
| И# речE: повeрзи є3го2 на зeмлю. И# вeрже и5 на зeмлю, и3 бhсть ѕмjй: и3 tбэжE мwmсeй t негw2. | Господь сказав: кинь його на землю. Він кинув його на землю, і жезл перетворився на змія, і Мойсей побіг від нього. |
|
4
|
4
|
| И# речE гDь къ мwmсeю: простри2 рyку и3 и3ми2 за хв0стъ. Простeръ u5бо рyку, взS за хв0стъ, и3 бhсть жeзлъ въ руцЁ є3гw2. | І сказав Господь Мойсею: простягни руку твою і візьми його за хвіст. Він простяг руку свою, і взяв його [за хвіст]; і він став жезлом у руці його. |
|
5
|
5
|
| Да ўвёруютъ ти2, ћкw kви1сz тебЁ гDь бGъ nтє1цъ твои1хъ, бGъ ґвраaмовъ и3 бGъ їсаaковъ и3 бGъ їaкwвль. | Це для того, щоб повірили [тобі], що явився тобі Господь, Бог батьків їх, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. |
|
6
|
6
|
| Речe же є3мY гDь пaки: вложи2 рyку твою2 въ нёдро твоE. И# вложи2 рyку въ нёдро своE, и3 и3з8sтъ ю5 t нёдра своегw2, и3 бhсть рукA є3гw2 прокажeна ћкw снёгъ. | Ще сказав йому Господь: поклади руку твою до себе в пазуху. І він поклав руку свою до себе в пазуху, вийняв її [із пазухи своєї], і ось, рука його побіліла від прокази, як сніг. |
|
7
|
7
|
| И# речE пaки є3мY гDь: вложи2 рyку твою2 въ нёдро твоE. И# вложи2 рyку свою2 въ нёдро своE, и3 и3з8sтъ ю5 t нёдра своегw2, и3 бhсть пaки въ румsнствэ пл0ти своеS. | [Ще] сказав [йому Господь]: поклади знову руку твою до себе в пазуху. І він поклав руку свою до себе в пазуху; і вийняв її з пазухи своєї, і ось, вона знову стала такою ж, як тіло його. |
|
8
|
8
|
| Ѓще же не ўвёруютъ тебЁ, нижE послyшаютъ глaса знaменіz пeрвагw, ўвёруютъ тебЁ рaди глaса знaменіz вторaгw: | Якщо вони не повірять тобі і не послухають голосу першого знамення, то повірять голосу знамення іншого; |
|
9
|
9
|
| и3 бyдетъ ѓще не ўвёруютъ тебЁ двэмA знaменіzми си1ми, нижE послyшаютъ глaса твоегw2, да в0змеши t воды2 рёчныz, и3 проліeши на сyхо: и3 бyдетъ водA, ю4же в0змеши t рэки2, кр0вію на сyсэ. | якщо ж не повірять і двом цим знаменням і не послухають голосу твого, то візьми води з ріки і вилий на сушу; і вода, взята з річки, зробиться кров’ю на суші. |
|
10
|
10
|
| Речe же мwmсeй ко гDу: молю1сz ти2, гDи: недоброрёчивъ є4смь прeжде вчерaшнzгw и3 трeтіzгw днE, нижE tнeлэже начaлъ є3си2 гlати рабY твоемY: худоглaсенъ и3 косноzзhченъ ѓзъ є4смь. | І сказав Мойсей Господу: о, Господи! людина я не красномовна, і таким був і вчора і третього дня, і коли Ти почав говорити з рабом Твоїм: я тяжко говорю і недорікуватий. |
|
11
|
11
|
| И# речE гDь къ мwmсeю: кто2 дадE ўстA человёку; и3 кто2 сотвори2 нёма и3 глyха, и3 ви1дzща и3 слёпа; не ѓзъ ли гDь бGъ; | Господь сказав [Мойсеєві]: хто дав уста людині? хто робить німим, або глухим, або зрячим, або сліпим? чи не Я Господь [Бог]? |
|
12
|
12
|
| и3 нн7э и3ди2, и3 ѓзъ tвeрзу ўстA тво‰ и3 ўстр0ю тебЁ, є4же и4маши глаг0лати. | отже, піди, і Я буду при вустах твоїх і навчу тебе, що тобі говорити. |
|
13
|
13
|
| Речe же мwmсeй: молю1сz ти2, гDи, и3збери2 могyща и3н0го, є3г0же п0слеши. | [Мойсей] сказав: Господи! пошли іншого, кого можеш послати. |
|
14
|
14
|
| И# разгнёвавсz ћростію гDь на мwmсeа, речE: не сe ли брaтъ тв0й ґарHнъ леvjтинъ; вёмъ, ћкw глаг0лz возглаг0летъ џнъ вмёстw тебє2: и3 сE, т0й и3зhдетъ во срётеніе тебЁ, и3 ўзрёвъ тS, возрaдуетсz въ себЁ: | І запалав гнів Господній на Мойсея, і Він сказав: хіба немає у тебе Аарона брата, левитянина? Я знаю, що він може говорити [замість тебе], і ось, він вийде назустріч тобі, і, побачивши тебе, зрадіє в серці своєму; |
|
15
|
15
|
| и3 речeши къ немY, и3 вдaси словесA мо‰ во ўстA є3гw2: ѓзъ же tвeрзу ўстA тво‰ и3 ўстA є3гw2, и3 ўстр0ю вaмъ ±же и4мате твори1ти: | ти будеш йому говорити і вкладати слова [Мої] у вуста його, а Я буду при вустах твоїх і при вустах його і буду вчити вас, що вам робити; |
|
16
|
16
|
| и3 т0й возглаг0летъ t тебє2 къ лю1демъ, и3 т0й бyдетъ ўстA тво‰: тh же бyдеши є3мY въ тёхъ, ±же къ бGу: | і буде говорити він замість тебе до народу; отже, він буде твоїми вустами, а ти будеш йому замість Бога; |
|
17
|
17
|
| и3 жeзлъ сeй њбращeнный въ ѕмію2, возми2 въ рyку твою2, си1мъ сотвори1ши знaмєніz. | і жезл цей [який був перетворений на змія] візьми в руку твою: ним ти будеш творити знамення. |
|
18
|
18
|
| П0йде же мwmсeй, и3 возврати1сz ко їоf0ру тeстю своемY и3 речE: пойдY и3 возвращyсz ко брaтіи моeй, и5же во є3гЂптэ, и3 ўви1жду, ѓще є3щE жи1ви сyть. И# речE їоf0ръ къ мwmсeю: и3ди2 здрaвъ. По днeхъ же џныхъ мн0гихъ, ќмре цaрь є3гЂпетскій. | І пішов Мойсей, і повернувся до Іофора, тестя свого, і сказав йому: піду я, і повернуся до братів моїх, які в Єгипті, і подивлюся, чи живі ще вони? І сказав Іофор Мойсеєві: йди з миром. [Через багато часу помер цар Єгипетський.] |
|
19
|
19
|
| И# речE гDь къ мwmсeю въ земли2 мадіaмстэй: и3ди2, tиди2 во є3гЂпетъ: и3змр0ша бо вси2 и4щущіи души2 твоеS. | І сказав Господь Мойсеєві в [землі] Мадіамській: піди, повернись у Єгипет, тому що померли всі, що шукали душі твоєї. |
|
20
|
20
|
| Пои1мъ же мwmсeй женY свою2 и3 nтрочaта, всади2 | на nслsта, и3 возврати1сz во є3гЂпетъ. И# взS мwmсeй жeзлъ, и4же t бGа, въ рyку свою2. | І взяв Мойсей дружину свою і синів своїх, посадив їх на осла і вирушив у землю Єгипетську. І жезл Божий Мойсей взяв у руку свою. |
|
21
|
21
|
| Речe же гDь къ мwmсeю: и3дyщу тебЁ и3 возвращaющусz во є3гЂпетъ, зри2 вс‰ чудесA, ±же дaхъ въ рyцэ твои2, да сотвори1ши | пред8 фараHномъ: ѓзъ же њжесточY сeрдце є3гw2, и3 не tпyститъ людjй: | І сказав Господь Мойсею: коли підеш і повернешся в Єгипет, дивись, усі чудеса, які Я доручив тобі, зроби перед лицем фараона, а Я озлоблю серце його, і він не відпустить народ. |
|
22
|
22
|
| тh же возглаг0леши фараHну: сі‰ гlетъ гDь бGъ є3врeйскій: сhнъ м0й пeрвенецъ ї}ль: | І скажи фараонові: так говорить Господь [Бог єврейський]: Ізраїль є син Мій, первісток Мій; |
|
23
|
23
|
| рёхъ же тебЁ: tпусти2 лю1ди мо‰, да ми2 послyжатъ: ѓще ќбw не х0щеши tпусти1ти и5хъ, блюди2 u5бо, ѓзъ ўбію2 сhна твоего2 пeрвенца. | Я говорю тобі: відпусти сина Мого, щоб він звершив Мені служіння; а якщо не відпустиш його, то ось, Я уб’ю сина твого, первістка твого. |
|
24
|
24
|
| Бhсть же на пути2 на станY, срёте є3го2 ѓгGлъ гDнь и3 и3скaше є3го2 ўби1ти. | Дорогою на ночівлі трапилося, що зустрів його Господь і хотів умертвити його. |
|
25
|
25
|
| И# взeмши сепфHра кaмень, њбрёза конeчную пл0ть сhна своегw2, и3 припадE къ ногaмъ є3гw2 и3 речE: стA кр0вь њбрёзаніz сhна моегw2. | Тоді Сепфора, узявши кам’яний ніж, обрізала крайню плоть сина свого і, кинувши до ніг його, сказала: ти наречений крови у мене. |
|
26
|
26
|
| И# tи1де t негw2 ѓгGлъ, занeже речE: стA кр0вь њбрёзаніz сhна моегw2. | І відійшов від нього Господь. Тоді сказала вона: наречений крови — за обрізанням. |
|
27
|
27
|
| Речe же гDь ко ґарHну: и3зhди во срётеніе мwmсeю въ пустhню. И# и4де, и3 срёте є3го2 въ горЁ б9іи: и3 цэловaстасz џба. | І Господь сказав Аарону: піди назустріч Мойсеєві в пустелю. І він пішов, і зустрівся з ним біля гори Божої, і поцілував його. |
|
28
|
28
|
| И# повёда мwmсeй ґарHну вс‰ словесA гDнz, ±же послA, и3 вс‰ знaмєніz, ±же заповёда є3мY. | І переказав Мойсей Аарону всі слова Господа, Який його послав, і всі знамення, що Він заповідав. |
|
29
|
29
|
| И$де же мwmсeй и3 ґарHнъ, и3 собрaша вс‰ стaрцы сынHвъ ї}левыхъ: | І пішов Мойсей з Аароном, і зібрали вони всіх старійшин синів Ізраїлевих, |
|
30
|
30
|
| и3 глаг0ла и5мъ ґарHнъ вс‰ словесA сі‰, ±же гlа бGъ къ мwmсeю: и3 сотвори2 знaмєніz пред8 людьми2. | і переказав [їм] Аарон усі слова, які говорив Господь Мойсеєві; і зробив Мойсей знамення перед очима народу, |
|
31
|
31
|
| И# вёроваша лю1діе, и3 возрaдовашасz, ћкw посэти2 бGъ сhны ї}лєвы и3 ћкw призрЁ на и4хъ скорбёніе: и3 прекл0ншесz лю1діе поклони1шасz. | і повірив народ; і почули, що Господь відвідав синів Ізраїлевих і побачив страждання їх, і схилилися вони і поклонилися. |
