Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa ‹
Глава 10
1
1
Речe же гDь къ мwmсeю гlz: вни1ди къ фараHну: ѓзъ бо њжесточи1хъ сeрдце є3гw2 и3 рабHвъ є3гw2, да и3 є3щE пріи1дутъ знaмєніz сі‰ на ни1хъ: І сказав Господь Мойсеєві: ввійди до фараона, бо Я обтяжив серце його і серце рабів його, щоб явити між ними ці знамення Мої,
2
2
ћкw да повёсте во ўшесA ч†дъ вaшихъ и3 чaдwмъ ч†дъ вaшихъ, є3ли1кw наругaхсz є3гЂптzнwмъ, и3 знaмєніz мо‰, ±же сотвори1хъ въ ни1хъ, и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь. і щоб ти розповідав сину твоєму і сину сина твого про те, що Я зробив у Єгипті, і про знамення Мої, які Я показав у ньому, і щоб ви знали, що Я Господь.
3
3
Вни1де же мwmсeй и3 ґарHнъ пред8 фараHна и3 рёста є3мY: сі‰ гlетъ гDь бGъ є3врeйскій: док0лэ не х0щеши ўсрами1тисz менє2; tпусти2 лю1ди мо‰, да послyжатъ ми2: Мойсей і Аарон прийшли до фараона і сказали йому: так говорить Господь, Бог євреїв: чи довго ти не смиришся переді Мною? відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
4
4
ѓще же не х0щеши ты2 tпусти1ти лю1ди мо‰, сE, ѓзъ наведY въ сeй чaсъ заyтра прyги мнHги на вс‰ предёлы тво‰, а якщо ти не відпустиш народу Мого, то ось, завтра [у цей самий час] Я наведу сарану на [всю] твою область:
5
5
и3 покрhютъ лицE земли2, и3 не возм0жеши ви1дэти земли2, и3 поzдsтъ вeсь њстaнокъ земли2 њстaвшійсz, є3г0же њстaви вaмъ грaдъ, и3 и3з8zдsтъ всsко дрeво растyщее вaмъ на земли2: вона покриє лице землі так, що не можна буде бачити землі, і поїсть у вас [усе], що залишилося [на землі], що уціліло від граду; об’їсть також усі дерева, що ростуть у вас на полі,
6
6
и3 нап0лнzтсz д0мове твои2 и3 д0мове рабHвъ твои1хъ, и3 вси2 д0мове по всeй земли2 є3гЂпетстэй: и5хже никогдaже ви1дэша nтцы2 твои2, ни прaдэды и4хъ, t негHже днE бhша на земли2, дaже до днE сегw2. И# ўклони1всz мwmсeй, и3зhде t фараHна. і наповнить доми твої, доми всіх рабів твоїх і [усі] доми всіх єгиптян, чого не бачили батьки твої, ні батьки батьків твоїх з дня, як живуть на землі, навіть до цього дня. [Мойсей] обернувся і вийшов від фараона.
7
7
Рек0ша же раби2 фараHнwвы къ немY: док0лэ нaмъ сіS бyдетъ мyка; tпусти2 лю1ди, да послyжатъ гDу бGу своемY: и3ли2 ви1дэти х0щеши, ћкw поги1бнетъ є3гЂпетъ; Тоді раби фараонові сказали йому: чи довго він буде мучити нас? відпусти цих людей, нехай вони звершать служіння Господу, Богу своєму; невже ти ще не бачиш, що Єгипет гине?
8
8
И# возврати1ша мwmсeа и3 ґарHна пред8 фараHна, и3 речE и5мъ фараHнъ: и3ди1те и3 послужи1те гDу бGу вaшему: кт0 же и3 кт0 суть и3дyщіи; І повернули Мойсея й Аарона до фараона, і [фараон] сказав їм: підіть, звершіть служіння Господу, Богу вашому; хто ж і хто піде?
9
9
И# речE мwmсeй: съ ю4нотами нaшими и3 съ ст†рцы п0йдемъ, съ сынми2 и3 дщeрьми, и3 со nвцaми и3 волaми нaшими: бyдетъ бо прaздникъ гDа бGа нaшегw. І сказав Мойсей: підемо з малолітніми нашими і старими нашими, з синами нашими і дочками нашими, і з вівцями нашими і з волами нашими підемо, тому що у нас свято Господу [Богу нашому].
10
10
И# речE и5мъ фараHнъ: да бyдетъ тaкw, гDь съ вaми: ћкоже tпущaю вaсъ, є3дA и3 стzжaніе вaше; ви1дите, ћкw лукaвство њбрэтaетсz въ вaсъ: [Фараон] сказав їм: нехай буде так, Господь з вами! я готовий відпустити вас: але навіщо з дітьми? бачите, у вас недобрий намір!
11
11
не тaкw: но да и4дутъ мyжіе и3 да послyжатъ бGу: сегH бо сaми пр0сите. И# и3згнaша и5хъ t лицA фараHнова. ні: підіть одні чоловіки і звершіть служіння Господу, тому що ви цього просили. І вигнали їх від фараона.
12
12
Речe же гDь мwmсeю: простри2 рyку твою2 на зeмлю є3гЂпетскую, и3 да взhдутъ прyзи на зeмлю є3гЂпетскую, и3 снэдsтъ всю2 травY земнyю и3 вeсь пл0дъ древeсный, є3г0же њстaви грaдъ. Тоді Господь сказав Мойсеєві: простягни руку твою на землю Єгипетську, і нехай нападе сарана на землю Єгипетську і поїсть усю траву земну [і всі плоди дерев], усе, що вціліло від граду.
13
13
И# воздви1же мwmсeй жeзлъ на нeбо, гDь же наведE вётръ ю4жный на зeмлю во вeсь т0й дeнь и3 во всю2 н0щь: ќтро бhсть, и3 вётръ ю4жный взS прyги, І простяг Мойсей жезл свій на землю Єгипетську, і Господь навів на цю землю східний вітер, який продовжувався весь той день і всю ніч. Настав ранок, і східний вітер наніс сарану.
14
14
и3 наведE | на всю2 зeмлю є3гЂпетскую: и3 напад0ша на вс‰ предёлы є3гЂпєтскіz мн0зи ѕэлw2: прeжде си1хъ не бhша сицевjи прyзи, и3 по си1хъ не бyдутъ тaкw, І напала сарана на всю землю Єгипетську і лягла по всій країні Єгипетській у великій кількості: раніше не бувало такої сарани, і після цього не буде такої;
15
15
и3 покрhша лицE земн0е, и3 и3стлЁ землS: и3 снэд0ша всю2 травY земнyю и3 вeсь пл0дъ древeсный, и4же њстaсz t грaда: не њстaсz зелeно ничт0же на дрeвэхъ и3 во всeй травЁ п0льнэй, по всeй земли2 є3гЂпетстэй. вона покрила лице всієї землі, так що землі не було видно, і поїла всю траву земну і всі плоди дерев, що вціліли від граду, і не залишилося ніякої зелені ні на деревах, ні на траві польовій по всій землі Єгипетській.
16
16
Потщaсz же фараHнъ призвaти мwmсeа и3 ґарHна, глаг0лz: согрэши1хъ пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ и3 къ вaмъ: Фараон поспіхом прикликав Мойсея й Аарона і сказав: згрішив я перед Господом, Богом вашим, і перед вами;
17
17
прости1те u5бо м0й грёхъ є3щE нн7э и3 помоли1тесz гDу бGу вaшему, да tи1метъ t менє2 смeрть сію2. тепер простіть гріх мій ще раз і помоліться Господу Богу вашому, щоб Він тільки відвернув від мене цю смерть.
18
18
И#зhде же мwmсeй t фараHна и3 помоли1сz ко гDу: [Мойсей] вийшов від фараона і помолився Господу.
19
19
и3 премэни2 гDь t м0рz вётръ вели1къ и3 взS прyги, и3 ввeрже и5хъ въ м0ре чермн0е: и3 не њстaсz ни є3ди1нъ прyгъ на всeй земли2 є3гЂпетстэй. І підняв Господь із протилежного боку західний дуже сильний вітер, і він поніс сарану і кинув її в Червоне море: не залишилося жодної сарани у всій країні Єгипетській.
20
20
И# њжесточи2 гDь сeрдце фараHново, и3 не tпусти2 сынHвъ ї}левыхъ. Але Господь озлобив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїлевих.
21
21
Речe же гDь мwmсeю: простри2 рyку твою2 на нeбо, и3 да бyдетъ тмA по земли2 є3гЂпетстэй, њсzзaемаz тмA. І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою до неба, і буде темрява на землі Єгипетській, відчутна пітьма.
22
22
Прострe же мwmсeй рyку свою2 на нeбо, и3 бhсть тмA, мрaкъ, бyрz по всeй земли2 є3гЂпетстэй три2 дни6: Мойсей простяг руку свою до неба, і була густа темрява по всій землі Єгипетській три дні;
23
23
и3 не ви1дэ никт0же брaта своегw2 три2 дни6, и3 не востA никт0же t nдрA своегw2 три2 дни6, всBмъ же сынHмъ ї}лєвымъ бsше свётъ во всёхъ (жили1щахъ), въ ни1хже пребывaху. не бачили одне одного, і ніхто не вставав з місця свого три дні; у всіх же синів Ізраїлевих було світло в житлах їхніх.
24
24
И# призвA фараHнъ мwmсeа и3 ґарHна, глаг0лz: и3ди1те, послужи1те гDу бGу вaшему: т0кмw џвцы и3 волы2 њстaвите: стzжaніе же вaше да и4детъ съ вaми. Фараон покликав Мойсея [й Аарона] і сказав: підіть, звершіть служіння Господу [Богу вашому], нехай тільки залишиться дрібна і велика худоба ваша, а діти ваші нехай ідуть з вами.
25
25
И# речE мwmсeй: ни2: но и3 ты2 нaмъ дaси всесожжє1ніz и3 жє1ртвы, ±же сотвори1мъ гDу бGу нaшему: Але Мойсей сказав: [ні,] дай також у руки наші жертви і всепалення, щоб принести Господу Богу нашому;
26
26
и3 ск0тъ нaшъ п0йдетъ съ нaми, не њстaвимъ и3 копhта: t ни1хъ бо в0змемъ на слyжбу гDу бGу нaшему: мh же не вёмы, чи1мъ послyжимъ гDу бGу нaшему, д0ндеже д0йдемъ тaмw. нехай підуть і стада наші з нами, не залишиться ні копита; тому що з них ми візьмемо на жертву Господу, Богу нашому; але доки не прийдемо туди, ми не знаємо, що принести в жертву Господу [Богу нашому].
27
27
Њжесточи1 же гDь сeрдце фараHново, и3 не восхотЁ tпусти1ти и5хъ: І озлобив Господь серце фараона, і він не захотів відпустити їх.
28
28
и3 речE є3мY фараHнъ: tиди2 t менє2, внемли2 себЁ ктомY, да не приложи1ши ви1дэти лицA моегw2: въ џньже бо дeнь ѓще kви1шисz мнЁ, ќмреши. І сказав йому фараон: вийди від мене; бережися, не з’являйся більше перед лицем моїм; у той день, коли ти побачиш лице моє, помреш.
29
29
Речe же мwmсeй: ћкоже рeклъ є3си2, ктомY не kвлю1сz пред8 лицeмъ твои1мъ. І сказав Мойсей: як сказав ти, так і буде; я не побачу більше лиця твого.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.