1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Главa f7
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
| Речe же гDь къ мwmсeю: вни1ди къ фараHну и3 речeши є3мY: сі‰ гlетъ гDь бGъ є3врeйскій: tпусти2 лю1ди мо‰, да послyжатъ мнЁ: | І сказав Господь Мойсеєві: піди до фараона і скажи йому: так говорить Господь, Бог євреїв: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння; |
|
2
|
2
|
| ѓще ќбw не восх0щеши tпусти1ти людjй мои1хъ, но и3 є3щE и5хъ ўдержи1ши: | бо якщо ти не захочеш відпустити [народ Мій] і ще будеш утримувати його, |
|
3
|
3
|
| сE, рукA гDнz бyдетъ на скоты2 тво‰ въ полsхъ и3 на к0ни, и3 на nслы2 и3 на велблю1ды, и3 на гов‰да и3 на џвцы, смeрть вели1ка ѕэлw2: | то ось, рука Господня буде на худобі твоїй, яка у полі, на конях, на ослах, на верблюдах, на волах і вівцях: буде моровиця дуже тяжка; |
|
4
|
4
|
| и3 ди6вна сотворю2 ѓзъ во врeмz џно междY скоты6 є3гЂпетскими и3 междY скоты6 сынHвъ ї}левыхъ: и3 не ќмретъ t всёхъ скотHвъ сынHвъ ї}левыхъ ни є3ди1но. | і розділить Господь [у той час] худобу ізраїльську і худобу єгипетську, і з усієї [худоби] синів Ізраїлевих не помре нічого. |
|
5
|
5
|
| И# дадE бGъ предёлъ гlz: во ќтріе сотвори1тъ гDь гlг0лъ сeй на земли2. | І призначив Господь час, сказавши: завтра зробить це Господь у землі цій. |
|
6
|
6
|
| И# сотвори2 гDь гlг0лъ сeй на ќтріи, и3 и4змре вeсь ск0тъ є3гЂпетскій: t скотa же сынHвъ ї}левыхъ не ќмре ни є3ди1но. | І зробив це Господь на другий день, і вимерла вся худоба єгипетська; з худоби ж синів Ізраїлевих не померло нічого. |
|
7
|
7
|
| Ви1дэвъ же фараHнъ, ћкw не ќмре t всёхъ скотHвъ сынHвъ ї}левыхъ ни є3ди1но, њтzгчи1сz сeрдце фараHну, и3 не tпусти2 людjй. | Фараон послав дізнатися, і ось, з [усієї] худоби [синів] Ізраїлевих не померло нічого. Але серце фараонове озлобилося, і він не відпустив народ. |
|
8
|
8
|
| Речe же гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz: возми1те вы2 пHлны рyцэ пeпела пeщнагw, и3 да разсhплетъ мwmсeй къ небеси2 пред8 фараHномъ и3 пред8 рабы6 є3гw2: | І сказав Господь Мойсеєві й Аарону: візьміть по повній жмені попелу з печі, і нехай кине його Мойсей до неба на очах фараона [і рабів його]; |
|
9
|
9
|
| и3 да бyдетъ прaхъ по всeй земли2 є3гЂпетстэй, и3 бyдутъ на человёцэхъ и3 на скотёхъ гн0йніи стрyпи, горsщіи на человёцэхъ и3 на скотёхъ по всeй земли2 є3гЂпетстэй. | і здійметься курява по всій землі Єгипетській, і буде на людях і на худобі запалення з наривами, в усій землі Єгипетській. |
|
10
|
10
|
| И# взS пeпелъ пeщный пред8 фараHномъ, и3 разсhпа є3го2 мwmсeй къ небеси2: и3 бhша гн0йніи стрyпи, горsщіи на человёцэхъ и3 на скотёхъ, | Вони взяли попіл з печі і постали перед лицем фараона. Мойсей кинув його до неба, і зробилося запалення з наривами на людях і на худобі. |
|
11
|
11
|
| и3 не можaху волсви2 стоsти пред8 мwmсeомъ стрyпwвъ рaди: бhша бо стрyпи на волсвёхъ и3 на всeй земли2 є3гЂпетстэй. | І не могли волхви устояти перед Мойсеєм через запалення, тому що запалення було на волхвах і на всіх єгиптянах. |
|
12
|
12
|
| Њжесточи1 же гDь сeрдце фараHново, и3 не послyша и4хъ, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю. | Але Господь озлобив серце фараона, і він не послухав їх, як і говорив Господь Мойсеєві. |
|
13
|
13
|
| И# речE гDь къ мwmсeю: востaни заyтра и3 стaни пред8 фараHномъ, и3 рцы2 къ немY: си1це гlетъ гDь бGъ є3врeйскій: tпусти2 лю1ди мо‰, да послyжатъ мнЁ: | І сказав Господь Мойсеєві: завтра встань рано і з’явися перед лице фараона, і скажи йому: так говорить Господь, Бог євреїв: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння; |
|
14
|
14
|
| въ сeй бо чaсъ ѓзъ и3спущY вс‰ к†зни мо‰ въ сeрдце твоE и3 рабHвъ твои1хъ и3 людjй твои1хъ: да ўвёси, ћкw нёсть и4нъ, ћкоже ѓзъ, во всeй земли2: | бо цього разу Я пошлю всі виразки Мої в серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти дізнався, що немає подібного до Мене на всій землі; |
|
15
|
15
|
| нн7э бо пусти1въ рyку мою2, поражy тz и3 лю1ди тво‰ ўмерщвлю2, и3 потреби1шисz t земли2: | якби Я простяг руку Мою, то вразив би тебе і народ твій виразкою, і ти знищений був би на землі: |
|
16
|
16
|
| и3 сегw2 рaди пощадёнъ є3си2 досeлэ, да покажY на тебЁ крёпость мою2, и3 ћкw да проповёстсz и4мz моE по всeй земли2: | але для того Я зберіг тебе, щоб показати на тобі силу Мою, і щоб сповіщено було ім’я Моє по всій землі; |
|
17
|
17
|
| є3щe ли u5бо ты2 востаeши на людjй мои1хъ, є4же не tпусти1ти и4хъ; | ти ще протистоїш народу Моєму, щоб не відпускати його, — |
|
18
|
18
|
| сE, ѓзъ њдождю2 въ сeй же чaсъ заyтра грaдъ мн0гъ ѕэлw2, kк0въ не бsше во є3гЂптэ, t негHже днE создaсz, дaже до днE сегw2: | ось, Я пошлю завтра, у цей самий час, град дуже сильний, якому подібного не було в Єгипті з дня заснування його донині; |
|
19
|
19
|
| нн7э u5бо потщи1сz собрaти ск0тъ тв0й, и3 є3ли6ка ти2 сyть на п0ли: вси1 бо человёцы и3 ск0ти, є3ли1цы ѓще њбрsщутсz на полsхъ и3 не вни1дутъ въ д0мъ, падeтъ же на нS грaдъ, и4змрутъ. | отже, пошли зібрати отари твої й усе, що є в тебе в полі: на всіх людей і худобу, що залишаться в полі і не зберуться в домах, упаде град, і вони помруть. |
|
20
|
20
|
| И$же ўбоsсz сл0ва гDнz t рабHвъ фараHновыхъ, собрA скоты2 сво‰ въ д0мы: | Ті з рабів фараонових, які убоялися слова Господнього, поспіхом зібрали рабів своїх і отари свої в доми; |
|
21
|
21
|
| ґ и4же не внS мhслію сл0ву гDню, њстaви скоты2 на полsхъ. | а хто не звернув серця свого до слів Господа, той залишив рабів своїх і отари свої в полі. |
|
22
|
22
|
| Речe же гDь къ мwmсeю: простри2 рyку твою2 на нeбо, и3 бyдетъ грaдъ по всeй земли2 є3гЂпетстэй, на человёки и3 на скоты2 и3 на всю2 травY земнyю. | І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою до неба, й упаде град на всю землю Єгипетську, на людей, на худобу і на всю траву польову в землі Єгипетській. |
|
23
|
23
|
| Прострe же мwmсeй рyку на нeбо, и3 гDь дадE гр0мы и3 грaдъ, и3 течaше џгнь по земли2, и3 њдожди2 гDь грaдъ по всeй земли2 є3гЂпетстэй: | І простяг Мойсей жезл свій до неба, і Господь зробив грім і град, і вогонь розливався по землі; і послав Господь град на [всю] землю Єгипетську; |
|
24
|
24
|
| бsше же грaдъ и3 џгнь горsщь со грaдомъ, грaдъ же мн0гъ ѕэлw2 ѕэлw2, kк0въ не бhсть во є3гЂптэ, tнeлэже бhша лю1ди въ нeмъ. | і був град і вогонь між градом, [град] дуже сильний, якого не було у всій землі Єгипетській з часу заселення її. |
|
25
|
25
|
| Порази1 же грaдъ во всeй земли2 є3гЂпетстэй t человёка до скотA, и3 всsку травY ћже на п0ли порази2 грaдъ, и3 вс‰ древA ±же на полsхъ сотрE грaдъ: | І побив град по всій землі Єгипетській усе, що було в полі, від людини до худоби, і всю траву польову побив град, і всі дерева в полі поламав [град]; |
|
26
|
26
|
| т0кмw въ земли2 гесeмстэй, и3дёже бsху сhнове ї}лєвы, не бhсть грaдъ. | тільки в землі Гесем, де жили сини Ізраїлеві, не було граду. |
|
27
|
27
|
| Послaвъ же фараHнъ, призвA мwmсeа и3 ґарHна и3 речE и5мъ: согрэши1хъ нн7э: гDь првdнъ, ѓзъ же и3 лю1діе мои2 нечести1ви: | І послав фараон, і покликав Мойсея й Аарона, і сказав їм: цього разу я згрішив; Господь праведний, а я і народ мій винні; |
|
28
|
28
|
| помоли1тесz u5бо њ мнЁ ко гDу, и3 да престaнутъ бhти гр0ми б9іи и3 грaдъ и3 џгнь на земли2, и3 tпущY вы2, и3 ктомY не приложитE мeдлити. | помоліться [за мене] Господу: нехай припиняться громи Божі і град [і вогонь на землі], і відпущу вас і не буду більше затримувати. |
|
29
|
29
|
| Речe же є3мY мwmсeй: є3гдA и3зhду и3з8 грaда, прострY рyцэ мои2 на нeбо ко гDу, и3 гр0ми престaнутъ, и3 грaдъ и3 д0ждь не бyдетъ ктомY, да ўвёси, ћкw гDнz є4сть землS: | Мойсей сказав йому: як тільки я вийду з міста, простягну руки мої до Господа [на небо], громи припиняться, і граду [і дощу] більше не буде, щоб ти пізнав, що Господня земля; |
|
30
|
30
|
| тh же и3 раби2 твои2, вёмъ, ћкw є3щE не ўбоsстесz гDа. | але я знаю, що ти і раби твої ще не убоїтесь Господа Бога. |
|
31
|
31
|
| Лeнъ же и3 kчмeнь поби1тъ є4сть, kчмeнь бо и3спущaше клaсы, ґ лeнъ сёмz: | Льон і ячмінь були побиті, тому що ячмінь виколосився, а льон засеменився; |
|
32
|
32
|
| пшени1ца же и3 жи1то не поби6ты, пHздны бо бsху. | а пшениця і жито не побиті, тому що вони були пізні. |
|
33
|
33
|
| И#зhде же мwmсeй t фараHна и3з8 грaда и3 прострE рyцэ свои2 ко гDу, и3 гр0мове престaша, и3 грaдъ и3 д0ждь не ўкaну на зeмлю ктомY. | І вийшов Мойсей від фараона із міста і простяг руки свої до Господа, і припинилися грім і град, і дощ перестав литися на землю. |
|
34
|
34
|
| Ви1дэвъ же фараHнъ, ћкw престA д0ждь и3 грaдъ и3 гр0ми, приложи2 согрэшaти є3щE, и3 њтzгчи2 сeрдце своE и3 рабHвъ свои1хъ: | І побачив фараон, що перестав дощ і град і грім, і продовжував грішити, і обтяжив серце своє сам і раби його. |
|
35
|
35
|
| и3 њжесточи1сz сeрдце фараHново и3 рабHвъ є3гw2, и3 не tпусти2 сынHвъ ї}левыхъ, ћкоже гlа гDь къ мwmсeю. | І озлобилося серце фараона [і рабів його], і він не відпустив синів Ізраїлевих, як і говорив Господь через Мойсея. |
