1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Главa є7i
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
| Пои1мъ гDви, слaвнw бо прослaвисz: конS и3 всaдника ввeрже въ м0ре: | Співаю Господу, бо Він високо звеличився; коня і вершника його ввергнув у море. |
|
2
|
2
|
| пом0щникъ и3 покрови1тель бhсть мнЁ во спcніе: сeй м0й бGъ и3 прослaвлю є3го2, бGъ nц7A моегw2 и3 вознесY є3го2: | Господь кріпость моя і слава моя, Він був мені спасінням. Він Бог мій, і прославлю Його; Бог отця мого, і прославлю Його. |
|
3
|
3
|
| гDь сокрушazй бр†ни, гDь и4мz є3мY, | Господь муж брані, Єгова ім’я Йому. |
|
4
|
4
|
| колєсни1цы фараHнwвы и3 си1лу є3гw2 ввeрже въ м0ре, и3збр†нныz всaдники трістaты потопи2 въ чермнёмъ м0ри, | Колісниці фараона і військо його ввергнув Він у море, і вибрані воєначальники його потонули в Червоному морі. |
|
5
|
5
|
| пучи1ною покры2 и5хъ, погрzз0ша во глубинЁ ћкw кaмень: | Безодні покрили їх: вони пішли у глибину, як камінь. |
|
6
|
6
|
| десни1ца твоS, гDи, прослaвисz въ крёпости, деснaz твоS рукA, гDи, сокруши2 враги2: | Правиця Твоя, Господи, прославилася силою; правиця Твоя, Господи, убила ворога. |
|
7
|
7
|
| и3 мн0жествомъ слaвы твоеS стeрлъ є3си2 сопроти1вныхъ, послaлъ є3си2 гнёвъ тв0й, поzдE | ћкw стeбліе, | Величчю слави Твоєї Ти скинув тих, що повстали проти Тебе. Ти послав гнів Твій, і він попалив їх, як солому. |
|
8
|
8
|
| и3 дyхомъ ћрости твоеS разступи1сz водA: њгустёша ћкw стэнA в0ды, њгустёша и3 вHлны посредЁ м0рz: | Від подуву Твого розступилися води, волога стала, як стіна, загустіли безодні в серці моря. |
|
9
|
9
|
| речE врaгъ: гнaвъ пости1гну, раздэлю2 корhсть, и3сп0лню дyшу мою2, ўбію2 мечeмъ мои1мъ, госп0дствовати бyдетъ рукA моS: | Ворог сказав: поженуся, наздожену, розділю здобич; насититься ними душа моя, оголю меч мій, знищить їх рука моя. |
|
10
|
10
|
| послaлъ є3си2 д¦а твоего2, покры2 | м0ре, погрzз0ша ћкw џлово въ водЁ ѕёлнэй: | Ти подув духом Твоїм, і покрило їх море: вони занурилися, як свинець, у великих водах. |
|
11
|
11
|
| кто2 под0бенъ тебЁ въ бозёхъ, гDи, кто2 под0бенъ тебЁ; прослaвленъ во с™hхъ, ди1венъ въ слaвэ, творsй чудесA: | Хто, як Ти, Господи, між богами? Хто, як Ти, величний святістю, славний похвалами, Творець чудес? |
|
12
|
12
|
| простeрлъ є3си2 десни1цу свою2, пожрE | землS, | Ти простяг правицю Твою: поглинула їх земля. |
|
13
|
13
|
| настaвилъ є3си2 прaвдою твоeю лю1ди тво‰ сі‰, ±же и3збaвилъ є3си2, ўтёшилъ є3си2 крёпостію твоeю во њби1тель с™yю твою2: | Ти ведеш милістю Твоєю народ цей, який Ти визволив, — супроводжуєш силою Твоєю в оселю святині Твоєї. |
|
14
|
14
|
| слhшаша kзhцы и3 прогнёвашасz, бwлёзни пріsша живyщіи въ фmлістjмэ: | Почули народи і тремтять: жах огорнув жителів филистимських; |
|
15
|
15
|
| тогдA потщaшасz владhцы є3дHмстіи и3 кн‰зи мwавjтстіи, пріsтъ | трeпетъ: растazша вси2 живyщіи въ ханаaнэ: | тоді засмутилися князі Едомові, тремтіння огорнуло вождів моавитських, засумували всі жителі Ханаана. |
|
16
|
16
|
| да нападeтъ на нS стрaхъ и3 трeпетъ: вели1чіемъ мhшцы твоеS да њкaменzтсz, д0ндеже пр0йдутъ лю1діе твои2, гDи, д0ндеже пр0йдутъ лю1діе твои2 сjи, ±же стzжaлъ є3си2: | Нехай нападуть на них страх і жах; від величі сили Твоєї нехай оніміють вони, як камінь, поки проходить народ Твій, Господи, поки проходить цей народ, який Ти придбав. |
|
17
|
17
|
| ввeдъ насади2 | въ г0ру достоsніz твоегw2, въ гот0вое жили1ще твоE, є4же содёлалъ є3си2, гDи, с™hню, гDи, ю4же ўгот0вастэ рyцэ твои2: | Введи його і насади його на горі насліддя Твого, на місці, яке Ти вчинив оселею Собі, Господи, у святилище, яке створили руки Твої, Владико! |
|
18
|
18
|
| гDь цrтвуzй вёки, и3 на вёкъ, и3 є3щE: | Господь буде царювати повіки й у вічність. |
|
19
|
19
|
| є3гдA вни1де к0нница фараHнова съ колесни1цами и3 вс†дники въ м0ре, и3 наведE на ни1хъ гDь в0ду морскyю: сhнове же ї}лєвы проид0ша сyшею посредЁ м0рz. | Коли ввійшли коні фараона з колісницями його і з вершниками його в море, то Господь повернув на них води морські, а сини Ізраїлеві пройшли по суші серед моря. |
|
20
|
20
|
| Взs же маріaмъ прbр0чица, сестрA ґарHнова, тmмпaнъ въ рyцэ свои2, и3 и3зыд0ша вс‰ жєны2 в8слёдъ є3S со тmмп†ны и3 ли6ки: | І взяла Маріам пророчиця, сестра Ааронова, у руку свою тимпан, і вийшли за нею всі жінки з тимпанами і радістю. |
|
21
|
21
|
| предначa же и5мъ маріaмъ, глаг0лющи: пои1мъ гDви, слaвнw бо прослaвисz: конS и3 всaдника ввeрже въ м0ре. | І заспівала Маріам перед ними: співайте Господу, тому що високо звеличився Він, коня і вершника його ввергнув у море. |
|
22
|
22
|
| Поsтъ же мwmсeй сhны ї}лєвы t м0рz чермнaгw и3 ведE и5хъ въ пустhню сyръ: и3 и3дsху три2 дни6 въ пустhни, и3 не њбрэтaху воды2 пи1ти. | І повів Мойсей ізраїльтян від Червоного моря, і вони вступили в пустелю Сур; і йшли вони три дні по пустелі і не знаходили води. |
|
23
|
23
|
| Пріид0ша же въ мeрру, и3 не можaху пи1ти воды2 t мeрры, горькa бо бЁ: сегw2 рaди наречeсz и4мz мёсту томY г0ресть. | Прийшли в Мерру — і не могли пити води з Мерри, тому що вона була гіркою, чому і наречено тому [місцю] ім’я: Мерра*. |
|
24
|
24
|
| И# роптaху лю1діе на мwmсeа, глаг0люще: что2 піeмъ; | І ремствував народ на Мойсея, говорячи: що нам пити? |
|
25
|
25
|
| Возопи1 же мwmсeй ко гDу, и3 показA є3мY гDь дрeво, и3 вложи2 є5 въ в0ду, и3 ўслади1сz водA: тaмw положи2 є3мY њправд†ніz и3 судбы6, и3 тaмw є3го2 и3скуси2, | [Мойсей] заволав до Господа, і Господь показав йому дерево, і він кинув його у воду, і вода зробилася солодкою. Там Бог дав народу устав і закон і там випробовував його. |
|
26
|
26
|
| и3 речE: ѓще слyхомъ ўслhшиши глaсъ гDа бGа твоегw2, и3 ўгHднаz пред8 ни1мъ сотвори1ши, и3 внуши1ши зaповэдемъ є3гw2, и3 сохрани1ши вс‰ њправд†ніz є3гw2: всsку болёзнь, ю4же навед0хъ є3гЂптzнwмъ, не наведY на тS: ѓзъ бо є4смь гDь бGъ тв0й и3сцэлszй тS. | І сказав: якщо ти будеш слухатися гласу Господа, Бога твого, і чинитимеш угодне перед очима Його, і слухатимеш заповіді Його, і виконуватимеш усі устави його, то не наведу на тебе жодної з хвороб, які навів Я на Єгипет, тому що Я Господь [Бог твій], цілитель твій. |
|
27
|
27
|
| И# пріид0ша во є3лjмъ, и3 бsху тaмw дванaдесzть и3ст0чникwвъ в0дъ, и3 сeдмьдесzтъ стeблій фjніковыхъ: и3 њполчи1шасz тaмw при водaхъ. | І прийшли в Єлим; там було дванадцять джерел води і сімдесят фінікових дерев, і розташувалися там станом біля вод. |
