1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Главa є7
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
| И# по си1хъ вни1де мwmсeй и3 ґарHнъ къ фараHну и3 рёша є3мY: сі‰ гlетъ гDь бGъ ї}левъ: tпусти2 лю1ди мо‰, да прaздникъ сотворsтъ мнЁ въ пустhни. | Після цього Мойсей і Аарон прийшли до фараона і сказали [йому]: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені свято в пустелі. |
|
2
|
2
|
| Речe же фараHнъ: кт0 є3сть, є3гHже послyшаю глaса, ћкw tпусти1ти и4мамъ сhны ї}лєвы; не вёмъ гDа, и3 ї}лz не tпущY. | Але фараон сказав: хто такий Господь, щоб я послухався голосу Його і відпустив [синів] Ізраїля? я не знаю Господа й Ізраїля не відпущу. |
|
3
|
3
|
| И# глаг0лютъ є3мY: бGъ є3врeйскій призвA нaсъ: п0йдемъ u5бо путeмъ трeхъ днjй въ пустhню, да пожрeмъ гDу бGу нaшему, да не когдA случи1тсz нaмъ смeрть и3ли2 ўбjйство. | Вони сказали [йому]: Бог євреїв покликав нас; відпусти нас у пустелю на три дні шляху принести жертву Господу, Богу нашому, щоб Він не уразив нас моровицею, або мечем. |
|
4
|
4
|
| И# речE и5мъ цaрь є3гЂпетскій: вскyю, мwmсeй и3 ґарHнъ, развращaете лю1ди мо‰ t дёлъ и4хъ; и3ди1те кjйждо вaсъ на дэлA сво‰. | І сказав їм цар Єгипетський: для чого ви, Мойсей і Аарон, відволікаєте народ [мій] від справ його? ідіть [кожен з вас] на свою роботу. |
|
5
|
5
|
| И# речE фараHнъ: сE, нн7э ўмн0жишасz лю1діе сjи на земли2: u5бо не дади1мъ почи1ти и5мъ t дёлъ. | І сказав фараон: ось, народ у землі цій численний, і ви відволікаєте його від роботи його. |
|
6
|
6
|
| Заповёда же фараHнъ пристaвникwмъ дёлъ людски1хъ и3 книг0чіzмъ, глаг0лz: | І в той же день фараон дав повеління приставникам над народом і наглядачам, говорячи: |
|
7
|
7
|
| не ктомY приложи1те даsти плeвъ лю1демъ къ плінfодёланію, ћкоже вчерA и3 трeтіzгw днE: но сaми да и4дутъ и3 собирaютъ плeвы себЁ: | не давайте надалі народу соломи для вироблення цегли, як учора і третього дня, нехай вони самі ходять і збирають собі солому, |
|
8
|
8
|
| и3 ўр0къ плінfодёланіz, є4же nни2 творsтъ, на кjйждо дeнь наложи1те и5мъ: не ўeмлите ничт0же: прaздни бо сyть: сегw2 рaди возопи1ша, глаг0люще: да п0йдемъ, и3 пожрeмъ бGу нaшему: | а цеглин накладіть на них ту саму визначену кількість, яку вони виробляли вчора і третього дня, і не зменшуйте; вони бездіяльні, тому і кричать: підемо, принесемо жертву Богу нашому; |
|
9
|
9
|
| да њтzгчaтсz дэлA людjй си1хъ, и3 да пекyтсz њ ни1хъ, и3 не помhслzтъ њ словесёхъ сyетныхъ. | дати їм більше роботи, щоб вони працювали і не займалися пустими речами. |
|
10
|
10
|
| Понуждaху же и5хъ прист†вницы и3 книгHчіz и3 глаг0лаху лю1демъ, рекyще: сі‰ глаг0летъ фараHнъ: не ктомY даю2 вaмъ плeвъ: | І вийшли приставники народу і наглядачі його і сказали народу: так говорить фараон: не даю вам соломи; |
|
11
|
11
|
| сaми вы2 шeдше собирaйте себЁ плeвы, и3дёже ѓще њбрsщете: и4бо не бyдетъ ўsто t ўр0ка вaшегw ничт0же. | самі підіть, беріть собі солому, де знайдете, а робота ваша ніскільки не зменшується. |
|
12
|
12
|
| И# разыд0шасz лю1діе по всeй земли2 є3гЂпетстэй собирaти тр0стіе на плeвы. | І розсіявся народ по всій землі Єгипетській збирати жниво замість соломи. |
|
13
|
13
|
| Прист†вницы же понуждaху и5хъ, глаг0люще: совершaйте дэлA в†ша ўрHчнаz на всsкъ дeнь, ћкоже и3 є3гдA плeвы даsхомъ вaмъ. | Приставники ж примушували [їх], говорячи: виконуйте [визначену] роботу свою щодня, як і тоді, коли була у вас солома. |
|
14
|
14
|
| И# біeни бhша книгHчіz р0да сынHвъ ї}левыхъ, и5же бhша пристaвлени над8 ни1ми t пристaвникwвъ фараHновыхъ, глаг0люще: почто2 не соверши1сте ўр0ка вaшегw плjнfеннагw, ћкоже вчерA и3 трeтіzгw днE, тaкожде и3 днeсь; | А наглядачів із синів Ізраїлевих, яких поставили над ними приставники фараонові, били, говорячи: чому ви вчора і сьогодні не виготовляєте визначеної кількости цеглин, як було до цих пір? |
|
15
|
15
|
| Вшeдше же книгHчіz сынHвъ ї}левыхъ, возопи1ша къ фараHну, глаг0люще: почт0 ты тaкw твори1ши рабHмъ твои6мъ; | І прийшли наглядачі синів Ізраїлевих і волали до фараона, говорячи: для чого ти так чиниш з рабами твоїми? |
|
16
|
16
|
| плeвъ не даю1тъ рабHмъ твои6мъ, и3 пл‡нfы нaмъ глаг0лютъ твори1ти: и3 сE, раби2 твои2 мyчими сyть: њби1диши u5бо людjй твои1хъ. | соломи не дають рабам твоїм, а цеглу говорять нам, робіть. І ось, рабів твоїх б’ють; гріх народу твоєму. |
|
17
|
17
|
| И# речE и5мъ: прaздни, прaздни є3стE: сегw2 рaди глаг0лете: да и4демъ, пожрeмъ бGу нaшему: | Але він сказав [їм]: бездіяльні ви, бездіяльні, тому і говорите: підемо, принесемо жертву Господу. |
|
18
|
18
|
| нн7э u5бо шeдше дёлайте: плeвъ бо не дaмъ вaмъ, ўр0къ же дёланіz плjнfеннагw да tдаетE. | Ідіть же, працюйте; соломи не дадуть вам, а визначену кількість цегли давайте. |
|
19
|
19
|
| Ви1дzху же книгHчіи сынHвъ ї}левыхъ себE во ѕлhхъ, глаг0люще: не њстaвите плінfодёланіz ўр0чнагw дню2. | І побачили наглядачі синів Ізраїлевих біду свою в словах: не зменшуйте кількости цегли, яку [визначено] на кожен день. |
|
20
|
20
|
| Срэт0ша же мwmсeа и3 ґарHна, и3дyщихъ во срётеніе и5мъ, и3сходsщымъ и5мъ t фараHна, | І коли вони вийшли від фараона, то зустрілися з Мойсеєм і Аароном, які стояли, чекаючи на них, |
|
21
|
21
|
| и3 рёша и5мъ: да ви1дитъ бGъ и3 сyдитъ вaмъ, ћкw њгнуси1сте дyхъ вaшъ пред8 фараHномъ и3 пред8 рабы6 є3гw2, дaти мeчь въ рyки є3гw2 ўби1ти нaсъ. | і сказали їм: нехай бачить і судить вас Господь за те, що ви зробили нас ненависними в очах фараона і рабів його і дали їм меч у руки, щоб убити нас. |
|
22
|
22
|
| Возврати1сz же мwmсeй ко гDу и3 речE: молю1тисz, гDи, почто2 њѕл0билъ є3си2 лю1ди сі‰; и3 вскyю послaлъ є3си2 мS; | І звернувся Мойсей до Господа і сказав: Господи! для чого Ти піддав такій біді народ цей, [і] для чого послав мене? |
|
23
|
23
|
| и3 tнeлэже внид0хъ къ фараHну, глаг0лати твои1мъ и4менемъ, (џнъ) њѕл0би лю1ди сі‰, и3 не и3збaвилъ є3си2 людjй твои1хъ. | бо з того часу, як я прийшов до фараона і став говорити ім’ям Твоїм, він почав гірше чинити з народом цим; визволити ж, — Ти не визволив народ Твій. |
