Главa lг
|
Глава 33
|
1
|
1
|
И# речE гDь къ мwmсeю: пред8иди2, взhди tсю1ду ты2 и3 лю1діе твои2, и5хже и3звeлъ є3си2 t земли2 є3гЂпетскіz на зeмлю, є4юже клsхсz ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву, гlz: сёмени вaшему дaмъ ю5: | І сказав Господь Мойсеєві: піди, йди звідси ти і народ, який ти вивів із землі Єгипетської, у землю, про яку Я клявся Аврааму, Ісааку і Якову, говорячи: нащадкам твоїм дам її; |
2
|
2
|
и3 послю2 кyпнw ѓгGла моего2 пред8 лицeмъ твои1мъ, и3 и3зженeтъ хананeа, ґморрeа и3 хеттeа, и3 ферезeа и3 гергесeа, и3 є3veа и3 їевусeа: | і пошлю перед тобою ангела [Мого], і прожену хананеїв, аморреїв, хеттеїв, ферезеїв, [гергесеїв,] євеїв та ієвусеїв, |
3
|
3
|
и3 введy тz въ зeмлю текyщую млек0мъ и3 мeдомъ: сaмъ бо не пойдY съ тоб0ю, ћкw лю1діе жестоковhйніи сyть, да не ўбію2 тебE на пути2. | [і введе він вас] у землю, де тече молоко і мед; бо Сам не піду серед вас, щоб не погубити Мені вас на шляху, тому що ви народ жорстокосердий. |
4
|
4
|
И# ўслhшавше лю1діе сл0во сіE стрaшное, восплaкашасz въ плачeвныхъ (ри1захъ). | Народ, почувши грізне слово це, заридав, і ніхто не поклав на себе прикрас своїх. |
5
|
5
|
И# речE гDь къ мwmсeю: глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ: вы2 лю1діе жестоковhйніи, блюди1тесz, да не ћзву другyю наведY на вы2 и3 потреблю2 вы2: нн7э u5бо сыми1те ри6зы слaвы вaшеz и3 ќтварь, и3 покажY, ±же сотворю2 вaмъ. | Тому що Господь сказав Мойсеєві: скажи синам Ізраїлевим: ви народ жорстокосердий; якщо Я піду серед вас, то в одну мить винищу вас; отже, зніміть з себе прикраси свої; Я подивлюся, що Мені робити з вами. |
6
|
6
|
И# tsша сhнове ї}лєвы ќтварь свою2 и3 ри6зы t горы2 хwри1ва. | Сини Ізраїлеві зняли із себе прикраси свої біля гори Хорива. |
7
|
7
|
И# взeмъ мwmсeй кyщу свою2, потчE ю5 внЁ полкA, далeче t полкA, и3 прозвaсz ски1ніz свидёніz: и3 бhсть, всsкъ взыскyzй гDа и3схождaше въ ски1нію, ћже внЁ полкA. | Мойсей же взяв і поставив собі намет поза станом, удалині від стану, і назвав його скинією зібрання; і кожен, хто шукає Господа, приходив до скинії зібрання, що знаходилася поза станом. |
8
|
8
|
Е#гдa же вхождaше мwmсeй въ ски1нію внЁ полкA, стоsху вси2 лю1діе смотрsще кjйждо пред8 двeрьми кyщи своеS, и3 зрsху tходsщу мwmсeю дaже вни1ти є3мY въ ски1нію. | І коли Мойсей виходив до скинії, весь народ вставав, і ставав кожен біля входу у свій намет і дивився услід Мойсею, доки він не входив у скинію. |
9
|
9
|
Е#гдa же вни1де мwmсeй въ ски1нію, сни1де ст0лпъ w4блачный и3 стA пред8 двeрьми ски1ніи, и3 гlа (гDь) мwmсeю. | Коли ж Мойсей входив у скинію, тоді спускався стовп хмарний і ставав біля входу в скинію, і [Господь] говорив з Мойсеєм. |
10
|
10
|
И# ви1дzху вси2 лю1діе ст0лпъ w4блачный стоsщь пред8 двeрьми ски1ніи: и3 стaвше вси2 лю1діе, поклони1шасz кjйждо и3з8 двeрій кyщи своеS: | І бачив весь народ стовп хмарний, що стояв при вході в скинію; і вставав увесь народ, і поклонявся кожен біля входу в намет свій. |
11
|
11
|
и3 гlа гDь къ мwmсeю лицeмъ къ лицY, ћкоже ѓще бы кто2 возглаг0лалъ къ своемY дрyгу, и3 tпущaшесz въ п0лкъ: слугa же їисyсъ, сhнъ наvи1нъ, ю4ноша не и3схождaше и3з8 ски1ніи. | І говорив Господь з Мойсеєм лицем до лиця, ніби говорив хто з другом своїм; і він повертався до стану, а служитель його Ісус, син Навинів, юнак, не відлучався від скинії. |
12
|
12
|
И# речE мwmсeй ко гDу: сE, ты2 мнЁ гlеши: и3зведи2 лю1ди сі‰: тh же не kви1лъ ми2 є3си2, кого2 п0слеши со мн0ю: тh же мнЁ рeклъ є3си2: вёмъ тS пaче всёхъ и3 блгdть и4маши ў менє2: | Мойсей сказав Господу: ось, Ти говориш мені: веди народ цей, а не відкрив мені, кого пошлеш зі мною, хоча Ти сказав: «Я знаю тебе на ім’я і ти придбав благовоління в очах Моїх»; |
13
|
13
|
ѓще u5бо њбрэт0хъ блгdть пред8 тоб0ю, kви1 ми тебE самaго, да разyмнw ви1жду тS, ћкw да њбрётъ бyду блгdть пред8 тоб0ю, и3 да познaю, ћкw лю1діе твои2 kзhкъ вели1къ сeй. | отже, якщо я придбав благовоління в очах Твоїх, то молю: відкрий мені шлях Твій, щоб я пізнав Тебе, щоб придбати благовоління в очах Твоїх; і думку, що ці люди Твій народ. |
14
|
14
|
И# гlа (є3мY гDь): ѓзъ сaмъ пред8идY пред8 тоб0ю и3 ўпок0ю тS. | [Господь] сказав [йому]: Сам Я піду [перед тобою] і введу тебе у спокій. |
15
|
15
|
И# речE къ немY мwmсeй: ѓще сaмъ ты2 не и4деши съ нaми, да не и3зведeши мS tсю1ду: | [Мойсей] сказав Йому: якщо не підеш Ти Сам [з нами], то і не виводь нас звідси, |
16
|
16
|
и3 кaкw вёдомо бyдетъ вои1стинну, ћкw њбрэт0хъ блгdть ў тебє2 ѓзъ же и3 лю1діе твои2, т0чію и3дyщу ти2 съ нaми; и3 прослaвленъ бyду ѓзъ же и3 лю1діе твои2 пaче всёхъ kзы6къ, є3ли1цы сyть на земли2. | бо з чого дізнатися, що я і народ Твій придбали благовоління в очах Твоїх? чи не з того, коли Ти підеш з нами? тоді я і народ Твій будемо славніше за всякий народ на землі. |
17
|
17
|
Речe же гDь къ мwmсeю: и3 сіE тебЁ сл0во, є4же рeклъ є3си2, сотворю2: њбрёлъ бо є3си2 блгdть предо мн0ю, и3 вёмъ тS пaче всёхъ. | І сказав Господь Мойсеєві: і те, про що ти говорив, Я зроблю, тому що ти придбав благовоління в очах Моїх, і Я знаю тебе на ім’я. |
18
|
18
|
И# глаг0ла мwmсeй: покажи1 ми слaву твою2. | [Мойсей] сказав: покажи мені славу Твою. |
19
|
19
|
И# речE (гDь къ мwmсeю): ѓзъ пред8идY пред8 тоб0ю слaвою моeю и3 воззовY њ и4мени моeмъ, гDь пред8 тоб0ю: и3 поми1лую, є3г0же ѓще ми1лую, и3 ўщeдрю, є3г0же ѓще щeдрю. | І сказав [Господь Мойсею]: Я проведу перед тобою всю славу Мою і проголошу ім’я Ієгови перед тобою, і кого помилувати — помилую, кого пожаліти — пожалію. |
20
|
20
|
И# речE: не возм0жеши ви1дэти лицA моегw2: не бо2 ќзритъ человёкъ лицE моE, и3 жи1въ бyдетъ. | І потім сказав Він: лиця Мого не можна тобі побачити, тому що людина не може побачити Мене і залишитися в живих. |
21
|
21
|
И# речE гDь: сE, мёсто ў менє2, и3 стaнеши на кaмени: | І сказав Господь: ось місце у Мене, стань на цій скелі; |
22
|
22
|
є3гдa же прeйдетъ слaва моS, и3 положy тz въ разсёлинэ кaмене, и3 покрhю рук0ю моeю над8 тоб0ю, д0ндеже мимоидY: | коли ж буде проходити слава Моя, Я поставлю тебе в розщелині скелі і покрию тебе рукою Моєю, доки не пройду; |
23
|
23
|
и3 tимY рyку мою2, и3 тогдA ќзриши з†днzz мо‰: лицe же моE не kви1тсz тебЁ. | і коли зніму руку Мою, ти побачиш Мене ззаду, а лице Моє не буде видиме [тобі]. |