|
Перше послання до Коринф’ян святого апостола Павла
|
Къ корjнfzнwмъ 1-е
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
|
Павло, волею Божою покликаний апостол Ісуса Христа, і Сосфен, брат
|
(За? Rк7в7.) Пavелъ, звaнъ ґпcлъ ї}съ хrт0въ в0лею б9іею, и3 сwсfeнъ брaтъ,
|
|
2
|
2
|
|
церкві Божій у Коринфі, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, хто призиває ім’я Господа нашого Ісуса Христа, у всякому місці, у них і у нас:
|
цRкви б9іей сyщей въ корjнfэ, њсщ7є1ннымъ њ хrтЁ ї}сэ, зв†ннымъ с™ы6мъ, со всёми призывaющими и4мz гDа нaшегw ї}са хrтA, во всsцэмъ мёстэ, тёхъ же и3 нaшемъ:
|
|
3
|
3
|
|
благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
|
(За? Rк7G.) блгdть вaмъ и3 ми1ръ t бGа nц7A нaшегw и3 гDа ї}са хrтA.
|
|
4
|
4
|
|
Завжди дякую Богові моєму за вас заради благодаті Божої, дарованої вам у Христі Ісусі,
|
Благодарю2 бGа моего2 всегдA њ вaсъ, њ блгdти б9іей дaннэй вaмъ њ хrтЁ ї}сэ,
|
|
5
|
5
|
|
бо в Hьому ви збагатилися всім, усяким словом і всяким пізнанням, —
|
ћкw во всeмъ њбогати1стесz њ нeмъ, во всsцэмъ сл0вэ и3 всsцэмъ рaзумэ,
|
|
6
|
6
|
|
тому що свідчення Христове утвердилося у вас, —
|
ћкоже свидётелство хrт0во и3звэсти1сz въ вaсъ:
|
|
7
|
7
|
|
так що ви не маєте нестачі ні в якому даруванні, чекаючи явлення Господа нашого Ісуса Христа,
|
ћкw вaмъ не лиши1тисz ни во є3ди1нэмъ даровaніи, чaющымъ tкровeніz гDа нaшегw ї}са хrтA,
|
|
8
|
8
|
|
Який і утвердить вас до кінця, щоб бути вам неповинними в день Господа нашого Ісуса Христа.
|
и4же и3 ўтверди1тъ вaсъ дaже до концA непови1нныхъ въ дeнь гDа нaшегw ї}са хrтA.
|
|
9
|
9
|
|
Вірний Бог, Яким покликані ви до єднання з Сином Його Ісусом Христом, Господом нашим.
|
Вёренъ бGъ, и4мже звaни бhсте во nбщeніе сн7а є3гw2 ї}са хrтA, гDа нaшегw.
|
|
10
|
10
|
|
Благаю вас, браття, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви говорили одне і не було між вами розділення, а щоб ви з’єднані були в одному розумінні та в одній думці.
|
(За? Rк7д7.) Молю1 же вы2, брaтіе, и4менемъ гDа нaшегw ї}са хrтA, да т0жде глаг0лете вси2, и3 да не бyдутъ въ вaсъ р†спри, да бyдете же ўтверждeни въ т0мже разумёніи и3 въ т0йже мhсли.
|
|
11
|
11
|
|
Бо від домашніх Хлоїних стало мені відомо про вас, браття мої, що між вами є суперечки.
|
Возвэсти1сz бо ми2 њ вaсъ, брaтіе мо‰, (пHсланнымъ) t хл0иса [t домaшнихъ хл0иса], ћкw рвє1ніz въ вaсъ сyть.
|
|
12
|
12
|
|
Я кажу про те, що у вас говорять: я — Павлів; я — Аполлосів; я — Кифин; а я — Христів.
|
Глаг0лю же сE, ћкw кjйждо вaсъ глаг0летъ: ѓзъ ќбw є4смь пavловъ, ѓзъ же ґполлHсовъ, ѓзъ же ки1финъ, ѓзъ же хrт0въ.
|
|
13
|
13
|
|
Хіба ж розділився Христос? Хіба Павло розп’явся за вас? Чи в ім’я Павлове ви хрестилися?
|
Е#дA раздэли1сz хrт0съ, є3дA пavелъ распsтсz по вaсъ; и3ли2 во и4мz пavлово крести1стесz;
|
|
14
|
14
|
|
Дякую Богові, що я нікого з вас не хрестив, крім Криспа та Гая,
|
Благодарю2 бGа, ћкw ни є3ди1наго t вaсъ крести1хъ, т0чію крjспа и3 гaіа,
|
|
15
|
15
|
|
щоб не сказав хто, що я хрестив у моє ім’я.
|
да не кто2 речeтъ, ћкw въ моE и4мz крести1хъ.
|
|
16
|
16
|
|
Хрестив же я і Стефанів дім; а чи хрестив ще кого, не знаю.
|
Крести1хъ же и3 стефани1новъ д0мъ: пр0чее не вёмъ, ѓще кого2 и3н0го крести1хъ.
|
|
17
|
17
|
|
Бо Христос послав мене не хрестити, а благовістити, і не в премудрості слова, щоб не скасувати хреста Христового.
|
Не послa бо менE хrт0съ крести1ти, но благовэсти1ти, не въ премyдрости сл0ва, да не и3спраздни1тсz кrтъ хrт0въ.
|
|
18
|
18
|
|
Бо слово хресне для загиблих безумство є, а для нас, що спасаємось, — сила Божа.
|
(За? Rк7е7.) Сл0во бо кrтное погибaющымъ ќбw ю3р0дство є4сть, ґ спасaємымъ нaмъ си1ла б9іz є4сть.
|
|
19
|
19
|
|
Бо написано: «Погублю мудрість мудреців і розум розумних відкину».
|
Пи1сано бо є4сть: погублю2 премyдрость премyдрыхъ, и3 рaзумъ разyмныхъ tвeргу.
|
|
20
|
20
|
|
Де мудрець? Де книжник? Де допитливий віку цього? Чи не обернув Бог мудрість світу цього на безумство?
|
ГдЁ премyдръ; гдЁ кни1жникъ; гдЁ совопр0сникъ вёка сегw2; Не њбуи1 ли бGъ премyдрость мjра сегw2;
|
|
21
|
21
|
|
Бо коли світ своєю мудрістю не пізнав Бога в премудрості Божій, то угодно було Богові безумством проповіді спасти віруючих.
|
Понeже бо въ премdрости б9іей не разумЁ мjръ премyдростію бGа, бlгоизв0лилъ бGъ бyйствомъ пр0повэди спcти2 вёрующихъ.
|
|
22
|
22
|
|
Бо й юдеї вимагають чудес, і елліни шукають мудрости;
|
Понeже и3 їудeє знaменіz пр0сzтъ, и3 є4ллини премyдрости и4щутъ:
|
|
23
|
23
|
|
а ми проповідуємо Христа розп’ятого, для юдеїв спокуса, а для еллінів безумство,
|
мh же проповёдуемъ хrтA рaспzта, їудeємъ ќбw соблaзнъ, є4ллинwмъ же безyміе,
|
|
24
|
24
|
|
для самих же покликаних, юдеїв і еллінів, — Христа, Божу силу і Божу премудрість;
|
самBмъ же зв†ннымъ їудeємъ же и3 є4ллинwмъ хrтA, б9ію си1лу и3 б9ію премdрость:
|
|
25
|
25
|
|
бо й безумне Боже мудріше від людського, і немічне Боже сильніше від людського.
|
занE бyее б9іе премdрэе человBкъ є4сть, и3 немощн0е б9іе крэпчaе человBкъ є4сть.
|
|
26
|
26
|
|
Погляньте, браття, хто ви‚ покликані: небагато серед вас мудрих за плоттю, небагато сильних, небагато благородних;
|
(За?.) Ви1дите бо звaніе вaше, брaтіе, ћкw не мн0зи премyдри по пл0ти, не мн0зи си1льни, не мн0зи благор0дни:
|
|
27
|
27
|
|
але Бог обрав немудре світу, щоб посоромити мудрих, і немічне світу обрав Бог, щоб посоромити сильне;
|
но б{zz мjра и3збрA бGъ, да прем{дрыz посрами1тъ, и3 нeмwщнаz мjра и3збрA бGъ, да посрами1тъ крBпкаz:
|
|
28
|
28
|
|
і незнатне світу і принижене, і нічого не значуще обрав Бог, щоб скасувати значуще, —
|
и3 худорHднаz мjра и3 ўничижє1ннаz и3збрA бGъ, и3 не с{щаz, да с{щаz ўпраздни1тъ,
|
|
29
|
29
|
|
щоб ніяка плоть не хвалилася перед Богом.
|
ћкw да не похвaлитсz всsка пл0ть пред8 бGомъ.
|
|
30
|
30
|
|
Від Hього і ви в Христі Ісусі, Який став для нас премудрістю від Бога, праведністю і освяченням та відкупленням,
|
И#з8 негHже вы2 є3стE њ хrтЁ ї}сэ, и4же бhсть нaмъ премdрость t бGа, прaвда же и3 њсщ7eніе и3 и3збавлeніе,
|
|
31
|
31
|
|
щоб було як написано: «Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом».
|
да, ћкоже пи1шетсz: хвалsйсz, њ гDэ да хвaлитсz.
|
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
|
І коли я приходив до вас, браття, приходив провіщати вам свідчення Боже не пишномовним словом або мудрістю,
|
И# ѓзъ пришeдъ къ вaмъ, брaтіе, пріид0хъ не по превосх0дному словеси2 и3ли2 премyдрости возвэщaz вaмъ свидётелство б9іе:
|
|
2
|
2
|
|
бо я розсудив не знати між вами нічого, крім Ісуса Христа‚ і то розп’ятого,
|
не суди1хъ бо вёдэти что2 въ вaсъ, т0чію ї}са хrтA, и3 сего2 рaспzта:
|
|
3
|
3
|
|
і був я у вас у немочi‚ і в страху, і у великому трепеті.
|
и3 ѓзъ въ нeмощи и3 стрaсэ и3 трeпетэ мн0зэ бhхъ въ вaсъ.
|
|
4
|
4
|
|
І слово моє, і проповідь моя були не в переконливих словах людської мудрости, а в явленні духу і сили,
|
И# сл0во моE и3 пр0повэдь моS не въ препрётелныхъ человёческіz премyдрости словесёхъ, но въ kвлeніи дyха и3 си1лы,
|
|
5
|
5
|
|
щоб віра ваша утверджувалася не на мудрості людській, а на силі Божій.
|
да вёра вaша не въ мyдрости человёчестэй, но въ си1лэ б9іей бyдетъ.
|
|
6
|
6
|
|
Мудрість же ми проповідуємо між довершеними, але мудрість не віку цього і не володарів віку цього скороминучих;
|
(За? Rк7ѕ7.) Премdрость же глаг0лемъ въ совершeнныхъ, премdрость же не вёка сегw2, ни кнzзeй вёка сегw2 престаю1щихъ,
|
|
7
|
7
|
|
а проповідуємо премудрість Божу, таємну, приховану, яку призначив Бог перед віками для слави нашої,
|
но глаг0лемъ премdрость б9ію, въ тaйнэ сокровeнную, ю4же пред8устaви бGъ прeжде вBкъ въ слaву нaшу,
|
|
8
|
8
|
|
якої ніхто з князів віку цього не пізнав; бо якби пізнали, то не розіп’яли б Господа слави.
|
ю4же никт0же t кнzзeй вёка сегw2 разумЁ: ѓще бо бhша разумёли, не бhша гDа слaвы рaспzли.
|
|
9
|
9
|
|
Але, як написано: «Hе бачило око‚ і вухо не чуло, і на серце людини не приходило те, що Бог приготував тим, хто любить Його».
|
Но ћкоже є4сть пи1сано: (За? Rк7з7.) и4хже џко не ви1дэ, и3 ќхо не слhша, и3 на сeрдце человёку не взыд0ша, ±же ўгот0ва бGъ лю1бzщымъ є3го2.
|
|
10
|
10
|
|
Hам же Бог відкрив це Духом Своїм; бо Дух усе досліджує, і глибини Божі.
|
Нaмъ же бGъ tкрhлъ є4сть д¦омъ свои1мъ: д¦ъ бо вс‰ и3спытyетъ, и3 глубины6 б9іz.
|
|
11
|
11
|
|
Бо хто з людей знає, що є в людині, крім духа людського, який живе в ній? Так і Божого ніхто не знає, крім Духа Божого.
|
Кт0 бо вёсть t человBкъ, ±же въ человёцэ, т0чію дyхъ человёка, живyщій въ нeмъ; Тaкожде и3 б9іz никт0же вёсть, т0чію д¦ъ б9ій.
|
|
12
|
12
|
|
Ми ж прийняли не духа світу цього, а Духа від Бога, щоб знати дароване нам від Бога,
|
Мh же не дyха мjра сегw2 пріsхомъ, но д¦а и4же t бGа, да вёмы ±же t бGа даров†ннаz нaмъ,
|
|
13
|
13
|
|
що і сповіщаємо вам вивченими словами не від людської мудрости, а вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне з духовним.
|
±же и3 глаг0лемъ не въ научeныхъ человёческіz премyдрости словесёхъ, но въ научeныхъ д¦а с™aгw, духHвнаz дух0вными сразсуждaюще.
|
|
14
|
14
|
|
Душевна людина не приймає того, що від Духа Божого, бо вона вважає це безумством; і не може зрозуміти, тому що про це треба судити духовно.
|
Душeвенъ же человёкъ не пріeмлетъ ±же д¦а б9іz: ю3р0дство бо є3мY є4сть, и3 не м0жетъ разумёти, занE дух0внэ востzзyетсz.
|
|
15
|
15
|
|
Духовний же судить про все, а про нього ніхто не може судити.
|
Дух0вный же востzзyетъ ќбw вс‰, ґ сaмъ т0й ни t є3ди1нагw востzзyетсz.
|
|
16
|
16
|
|
Бо хто пізнав розум Господній, щоб міг пояснити його? А ми маємо розум Христів.
|
Кт0 бо разумЁ ќмъ гDень, и4же и3з8zсни1тъ и5; Мh же ќмъ хrт0въ и4мамы.
|
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
|
І я, браття, не міг до вас говорити як до духовних, але як до плотських, як до немовлят у Христі.
|
И# ѓзъ, брaтіе, не мог0хъ вaмъ глаг0лати ћкw духHвнымъ, но ћкw плHтzнымъ, ћкw младeнцємъ њ хrтЁ.
|
|
2
|
2
|
|
Я годував вас молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й зараз ще не можете,
|
Млек0мъ вы2 напои1хъ, ґ не брaшномъ: и4бо не u5 можaсте, но нижE є3щE м0жете нн7э,
|
|
3
|
3
|
|
бо ви ще плотські. Якщо між вами заздрощі, суперечки і незгоди, то хіба ви не плотські? І чи не за людським звичаєм живете?
|
є3щe бо пл0тстіи є3стE. И#дёже бо въ вaсъ з†висти и3 рвє1ніz и3 рaспри, не пл0тстіи ли є3стE и3 по человёку х0дите;
|
|
4
|
4
|
|
Бо коли хтось говорить: «Я — Павлів», а інший: «Я — Аполлосів», то хіба не плотські ви?
|
Е#гдa бо глаг0летъ кто2: ѓзъ ќбw є4смь пavловъ, другjй же: ѓзъ ґполлHсовъ: не пл0тстіи ли є3стE;
|
|
5
|
5
|
|
Хто такий Павло? Хто Аполлос? Вони тільки служителі, через яких ви увірували, i‚ до того ж‚ як кожному дав Господь.
|
Кто2 u5бо є4сть пavелъ; кт0 же ли ґполлHсъ; Но т0чію служи1теліе, и4миже вёровасте, и3 комyждо ћкоже гDь дадE.
|
|
6
|
6
|
|
Я насадив, Аполлос поливав, а зростив Бог;
|
Ѓзъ насади1хъ, ґполлHсъ напои2, бGъ же возрасти2:
|
|
7
|
7
|
|
а тому і хто насаджує‚ і хто поливає є ніщо, а все Бог, Який вирощує.
|
тёмже ни насаждazй є4сть что2, ни напаszй, но возращazй бGъ.
|
|
8
|
8
|
|
Хто ж насаджує і поливає є одне: але кожний одержить свою нагороду за своєю працею.
|
Насаждazй же и3 напаszй є3ди1но є3стA: кjйждо же свою2 мздY пріи1метъ по своемY трудY.
|
|
9
|
9
|
|
Бо ми співпрацівники Божі, а ви Божа нива, Божа будівля.
|
(За? Rк7}.) БGу бо є3смы2 споспBшницы: б9іе тzжaніе, б9іе здaніе є3стE.
|
|
10
|
10
|
|
Я, за даною мені від Бога благодаттю, як мудрий архітектор, поклав основу, а інший будує на ній; але нехай кожний пильнує, як він будує.
|
По блгdти б9іей дaннэй мнЁ, ћкw премyдръ ґрхітeктwнъ њсновaніе положи1хъ, и4нъ же назидaетъ: кjйждо же да блюдeтъ, кaкw назидaетъ.
|
|
11
|
11
|
|
Бо ніхто не може покласти іншої основи, крім покладеної, яка є Ісус Христос.
|
Њсновaніz бо и3нaгw никт0же м0жетъ положи1ти пaче лежaщагw, є4же є4сть ї}съ хrт0съ.
|
|
12
|
12
|
|
Чи будує хто на цій основі із золота, срібла, дорогоцінних каменів, дерева, сіна, соломи, —
|
Ѓще ли кто2 назидaетъ на њсновaніи сeмъ злaто, сребро2, кaменіе честн0е, дровA, сёно, тр0стіе,
|
|
13
|
13
|
|
діло кожного виявиться; бо день покаже, тому що у вогні відкривається, і вогонь випробовує діло кожного‚ яке воно є.
|
когHждо дёло kвлeно бyдетъ: дeнь бо kви1тъ, занE nгнeмъ tкрывaетсz: и3 когHждо дёло, kков0же є4сть, џгнь и3скyситъ.
|
|
14
|
14
|
|
У кого діло, яке він будував, устоїть, той одержить нагороду.
|
(И#) є3гHже ѓще дёло пребyдетъ, є4же наздA, мздY пріи1метъ:
|
|
15
|
15
|
|
А в кого діло згорить, той зазнає втрати; а втім, сам спасеться, але так, ніби через вогонь.
|
(ґ) є3гHже дёло сгори1тъ, њтщети1тсz: сaмъ же спасeтсz, тaкожде ћкоже nгнeмъ.
|
|
16
|
16
|
|
Хіба ж не знаєте, що ви — храм Божий і Дух Божий живе у вас?
|
Не вёсте ли, ћкw хрaмъ б9ій є3стE, и3 д¦ъ б9ій живeтъ въ вaсъ;
|
|
17
|
17
|
|
Якщо хто зруйнує храм Божий, того покарає Бог: бо храм Божий святий, а цей храм — ви.
|
Ѓще кто2 б9ій хрaмъ растли1тъ, растли1тъ сего2 бGъ: хрaмъ бо б9ій с™ъ є4сть, и4же є3стE вы2.
|
|
18
|
18
|
|
Hіхто хай не обманює самого себе. Якщо хто з вас думає бути мудрим у світі цьому, той будь безумним, щоб бути мудрим.
|
(За? Rк7f7.) Никт0же себE да прельщaетъ: ѓще кто2 мни1тсz мyдръ бhти въ вaсъ въ вёцэ сeмъ, бyй да бывaетъ, ћкw да премyдръ бyдетъ.
|
|
19
|
19
|
|
Бо мудрість світу цього є безумство перед Богом, як написано: «Він ловить мудрих у хитрощах їхніх».
|
Премyдрость бо мjра сегw2 бyйство ў бGа є4сть, пи1сано бо є4сть: запинazй прем{дрымъ въ ковaрствэ и4хъ.
|
|
20
|
20
|
|
І ще: «Господь знає міркування мудреців, що вони марнi».
|
И# пaки: гDь вёсть помышлє1ніz человёчєска [мyдрыхъ], ћкw сyть сyєтна.
|
|
21
|
21
|
|
Отже, ніхто хай не хвалиться людьми, бо все — ваше:
|
Тёмже никт0же да хвaлитсz въ человёцэхъ, вс‰ бо в†ша сyть:
|
|
22
|
22
|
|
чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світло, чи життя, чи смерть, чи сучасне, чи майбутнє — все ваше;
|
ѓще пavелъ, и3ли2 ґполлHсъ, и3ли2 ки1фа, и3ли2 мjръ, и3ли2 жив0тъ, и3ли2 смeрть, и3ли2 насто‰щаz, и3ли2 б{дущаz, вс‰ в†ша сyть:
|
|
23
|
23
|
|
ви ж — Христові, а Христос — Божий.
|
вh же хrтHвы, хrт0съ же б9ій.
|
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
|
Отже, кожен повинен розуміти нас як служителів Христових і будівничих таїн Божих.
|
(За? Rl.) Тaкw нaсъ да непщyетъ человёкъ, ћкw слyгъ хrт0выхъ и3 строи1телей т†инъ б9іихъ:
|
|
2
|
2
|
|
Від будівничих же вимагається, щоб кожний був вірним.
|
ґ є4же пр0чее и4щетсz въ строи1телехъ, да вёренъ кто2 њбрsщетсz.
|
|
3
|
3
|
|
Для мене не важливо, як судите про мене ви або як судять інші люди; я і сам не суджу про себе.
|
Мнё же не вели1ко є4сть, да t вaсъ и3стzжyсz, и3ли2 t человёческагw днE [судA]: но ни сaмъ себE востzзyю.
|
|
4
|
4
|
|
Бо хоч я і нічого не знаю за собою, але тим не виправдовуюсь; суддя ж мені Господь.
|
НичесHже бо въ себЁ свёмъ, но ни њ сeмъ њправдaюсz: востzзyzй же мS гDь є4сть.
|
|
5
|
5
|
|
Тому не судіть нічого передчасно, аж доки не прийде Господь, Який освітить таємне у темряві і виявить сердечні наміри; і тоді кожному буде похвала від Бога.
|
(За?.) Тёмже прeжде врeмене ничт0же суди1те, д0ндеже пріи1детъ гDь, и4же во свётэ приведeтъ т†йнаz тмы2 и3 њб8zви1тъ совёты сердє1чныz, и3 тогдA похвалA бyдетъ комyждо t бGа.
|
|
6
|
6
|
|
Це, браття, я прикликав до себе і Аполлоса заради вас, щоб ви навчилися від нас не мудрувати більше того, що написано, та не величалися один перед одним.
|
Сі‰ же, брaтіе (мо‰), преwбрази1хъ на себE и3 ґполлHса вaсъ рaди, да t нaю научитeсz не пaче напи1санныхъ мyдрствовати, да не є3ди1нъ по є3ди1ному гордитeсz на другaго.
|
|
7
|
7
|
|
Бо хто тебе відрізняє? Що ти маєш, чого б не одержав? А якщо одержав, чого хвалишся, ніби не одержав?
|
Кт0 бо тS разсуждaетъ; Чт0 же и4маши, є3гHже нёси пріsлъ; Ѓще же и3 пріsлъ є3си2, что2 хвaлишисz ћкw не пріeмъ;
|
|
8
|
8
|
|
Ви вже наситилися, ви вже збагатилися, ви почали царювати без нас; коли б то ви справді царювали, щоб і нам з вами царювати!
|
СE, сhти є3стE, сE, њбогати1стесz, без8 нaсъ воцари1стесz: и3 q, дабы2 воцари1лисz є3стE, да и3 мы2 бhхомъ съ вaми цaрствовали.
|
|
9
|
9
|
|
Бо я думаю, що нам, посланцям останнім, Бог судив бути ніби засудженими на смерть, бо ми були видовищем світові, ангелам і людям.
|
(За? Rl№.) Мню1 бо, ћкw бGъ ны2 послaнники послёдніz kви2, ћкw насмeртники: занE поз0ръ бhхомъ мjру и3 ѓгGлwмъ и3 человёкwмъ.
|
|
10
|
10
|
|
Ми безумні Христа ради, а ви мудрі у Христi; ми немічні, а ви міцнi; ви у славі, а ми в безчесті.
|
Мы2 (ќбw) бyи хrтA рaди, вh же мyдри њ хrтЁ: мы2 нeмощни, вh же крёпцы: вы2 слaвни, мh же безчeстни.
|
|
11
|
11
|
|
Hавіть донині терпимо голод‚ і спрагу, і наготу, і страждаємо, і поневіряємось,
|
До нн7эшнzгw часA и3 ѓлчемъ, и3 жaждемъ, и3 наготyемъ, и3 стрaждемъ, и3 скитaемсz,
|
|
12
|
12
|
|
і трудимось, працюючи своїми руками. Лихословлять нас, ми благословляємо; гонять нас, ми терпимо;
|
и3 труждaемсz, дёлающе свои1ми рукaми. Ўкорsеми, благословлsемъ: гони1ми, терпи1мъ:
|
|
13
|
13
|
|
ганьблять нас, ми благаємо: ми як сміття для світу, як порох, що усі топчуть донині.
|
хyлими, ўтэшaемсz [м0лимъ]: ћкоже њтрeби мjру бhхомъ, всBмъ попрaніе досeлэ.
|
|
14
|
14
|
|
Це пишу не для того, щоб вас осоромити, а наставляю на розум вас, як дітей моїх улюблених,
|
Не срамлsz вaсъ сі‰ пишY, но ћкоже ч†да мо‰ возлю1блєннаz наказyю.
|
|
15
|
15
|
|
бо хоч у вас тисячі наставників у Христі, та не багато отців; я родив вас у Христі Ісусі благовістям.
|
Ѓще бо (и3) мнHги пёстуны и4мате њ хrтЁ, но не мнHги nтцы2: њ хrтё бо ї}сэ бlговэствовaніемъ ѓзъ вы2 роди1хъ.
|
|
16
|
16
|
|
Тому благаю вас: ставайте подібні мені, як я Христу.
|
Молю1 же вaсъ: под0бни мнЁ бывaйте, ћкоже ѓзъ хrтY.
|
|
17
|
17
|
|
Для цього я послав до вас Тимофія, мого улюбленого і вірного в Господі сина, який нагадає вам про шляхи мої у Христі Ісусі, як я навчаю скрізь і в усякій церкві.
|
(За? Rlв7.) Сегw2 рaди послaхъ къ вaмъ тімоfeа, и4же ми2 є4сть чaдо возлю1блено и3 вёрно њ гDэ, и4же вaмъ воспомsнетъ пути6 мо‰, ±же њ хrтЁ ї}сэ, ћкоже вездЁ и3 во всsцэй цRкви ўчY.
|
|
18
|
18
|
|
Бо через те, що я не йду до вас, деякі у вас загордилися;
|
Ћкw не грzдyщу ми2 къ вaмъ, разгордёшасz нёцыи:
|
|
19
|
19
|
|
але я скоро до вас прийду, якщо буде угодно Господеві, і пізнаю не слова тих, що загордилися, а силу,
|
пріидy же ск0рw къ вaмъ, ѓще гDь восх0щетъ, и3 ўразумёю не сл0во разгордёвшихсz, но си1лу:
|
|
20
|
20
|
|
бо Царство Боже не в слові, а в силі.
|
не въ словеси1 бо цrтво б9іе, но въ си1лэ.
|
|
21
|
21
|
|
Чого ви хочете? З палицею прийти до вас чи з любов’ю і духом лагідности?
|
Что2 х0щете; съ пaлицею ли пріидY къ вaмъ, и3ли2 съ люб0вію и3 дyхомъ кр0тости;
|
|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
|
Всюди ходять чутки, що у вас з’явилося блудодіяння‚ і то таке блудодіяння, якого немає навіть і у язичників, що хтось за жінку має жінку батька свого.
|
Tню1дъ слhшитсz въ вaсъ блужeніе, и3 таково2 блужeніе, kков0же ни во kзhцэхъ и3менyетсz, ћкw нёкоему и3мёти женY џтчую.
|
|
2
|
2
|
|
А ви загордилися, замість того, щоб плакати, і того, хто вчинив таке, вилучити з середовища вашого.
|
И# вы2 разгордёсте, и3 не пaче плaкасте, да и4зметсz t среды2 вaсъ содёzвый дёло сіE.
|
|
3
|
3
|
|
Та я, будучи відсутній тілом, але присутній духом, уже вирішив, ніби знаходячись у вас: того, хто вчинив таке діло,
|
ЗанE ѓзъ ќбw ѓще не ў вaсъ сhй тёломъ, тy же живhй дyхомъ, ўжE суди1хъ, ћкw тaмw сhй: содёzвшаго си1це сіE,
|
|
4
|
4
|
|
у зібранні вашому, в ім’я Господа нашого Ісуса Христа‚ разом з моїм духом, силою Господа нашого Ісуса Христа,
|
њ и4мени гDа нaшегw ї}са хrтA собрaвшымсz вaмъ и3 моемY дyху, съ си1лою гDа нaшегw ї}са хrтA,
|
|
5
|
5
|
|
віддати сатані на виснаження плоті, щоб дух спасся в день Господа нашого Ісуса Христа.
|
предaти таковaго сатанЁ во и3змождeніе пл0ти, да дyхъ спасeтсz въ дeнь гDа нaшегw ї}са хrтA.
|
|
6
|
6
|
|
Hічим вам хвалитися. Хіба не знаєте, що мала закваска заквашує все тісто?
|
Не добрA похвалA вaша. (За? RlG.) Не вёсте ли, ћкw мaлъ квaсъ всE смэшeніе квaситъ;
|
|
7
|
7
|
|
Отже, очистіть стару закваску, щоб бути вам новим тістом‚ бо ви — безквасні, адже Пасха наша, Христос, за нас у жертву принесений.
|
Њчи1стите u5бо вeтхій квaсъ, да бyдете н0во смэшeніе, ћкоже є3стE безквaсни: и4бо пaсха нaша за ны2 пожрeнъ бhсть хrт0съ.
|
|
8
|
8
|
|
Тому святкуймо не зі старою закваскою, не із закваскою злоби та лукавства, а з опрісноками чистоти й істини.
|
Тёмже да прaзднуемъ не въ квaсэ вeтсэ, ни въ квaсэ ѕл0бы и3 лукaвства, но въ безквaсіихъ чтcоты2 и3 и4стины.
|
|
9
|
9
|
|
Я писав вам у посланні — не знатися з блудниками;
|
(За? Rlд7.) Писaхъ вaмъ въ послaніи не примэшaтисz блудникHмъ:
|
|
10
|
10
|
|
проте не взагалі з блудниками світу цього — або лихварями, або хижаками, або ідолослужителями, бо інакше ви мусили б вийти із світу цього.
|
и3 не всsкw блудникHмъ мjра сегw2, и3ли2 лихои1мцємъ, и3ли2 хи1щникwмъ, и3ли2 їдwлослужи1телємъ, понeже u5бо д0лжни бы є3стE бhли t мjра (сегw2) и3зhти:
|
|
11
|
11
|
|
Hині ж написав вам, щоб ви не єдналися з тим, хто, називаючись братом, залишається блудником, або лихварем, або ідолослужителем, або лихословцем, або п’яницею, чи хижаком; з таким навіть і не їсти разом.
|
нн7э же писaхъ вaмъ не примэшaтисz, ѓще нёкій, брaтъ и3менyемь, бyдетъ блудни1къ, и3ли2 лихои1мецъ, и3ли2 їдwлослужи1тель, и3ли2 досади1тель, и3ли2 піsница, и3ли2 хи1щникъ: съ таковhмъ нижE ћсти.
|
|
12
|
12
|
|
Бо що мені судити і зовнішніх? Хіба не внутрішніх ви судите?
|
Чт0 бо ми2 и3 внёшнихъ суди1ти; Не внyтреннихъ ли вы2 сyдите;
|
|
13
|
13
|
|
А зовнішніх судить Бог. Отже, вилучіть розпутного від вас самих.
|
Внёшнихъ же бGъ сyдитъ. И# и3зми1те ѕлaго t вaсъ самёхъ.
|
|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
|
Як сміє хто з вас, маючи справу з іншим, судитися у неправедних, а не у святих?
|
Смёетъ ли кто2 t вaсъ, вeщь и3мёz ко и3н0му, суди1тисz t непрaведныхъ, ґ не t с™hхъ;
|
|
2
|
2
|
|
Хіба не знаєте, що святі судитимуть світ? Якщо ж світ буде судимий вами, то невже недостойні ви судити незначні справи?
|
Не вёсте ли, ћкw с™jи мjрови и4мутъ суди1ти; и3 ѓще вaми сyдъ пріи1метъ мjръ, недост0йни є3стE суди1щємъ худы6мъ;
|
|
3
|
3
|
|
Хіба не знаєте, що ми будемо судити ангелів, чи не тим більше справи житейські?
|
Не вёсте ли, ћкw ѓггелwвъ суди1ти и4мамы, ґ не т0чію житeйскихъ;
|
|
4
|
4
|
|
А ви, коли судитесь у житейських справах, ставите своїми суддями таких, які в церкві нічого не значать.
|
Житє1йскаz бо суди6ща ѓще и4мате, ўничижeнныхъ въ цRкви, си1хъ посаждaете.
|
|
5
|
5
|
|
Hа сором вам кажу: невже немає серед вас жодного розумного, який міг би розсудити справи між братами своїми?
|
Къ срaму вaмъ глаг0лю: тaкw ли нёсть въ вaсъ мyдръ ни є3ди1нъ, и4же м0жетъ разсуди1ти междY брaтій свои1хъ;
|
|
6
|
6
|
|
Але брат із братом судиться, та ще й перед невірними.
|
Но брaтъ съ брaтомъ сyдитсz, и3 то2 пред8 невёрными.
|
|
7
|
7
|
|
І те вже зовсім сором для вас, що ви судитеся між собою. Чи не краще б вам залишатися скривдженими? Чи не краще б вам терпіти нестатки?
|
ЎжE u5бо tню1дъ вaмъ срaмъ є4сть, ћкw тzжбы6 и4мате междY соб0ю. Почто2 не пaче њби1дими є3стE; почто2 не пaче лишeни бывaете;
|
|
8
|
8
|
|
Але ви самі кривдите і віднімаєте, та ще й у братів.
|
Но вы2 (сaми) њби1дите и3 лишaете, да є3щE брaтію.
|
|
9
|
9
|
|
Hевже не знаєте, що неправедники Царства Божого не успадкують? Hе обманюйте себе: ні блудники, ні ідолослужителі, ні перелюбники, ні малакії, ні мужоложці,
|
И#ли2 не вёсте, ћкw непрaвєдницы цrтвіz б9іz не наслёдzтъ; Не льсти1те себE: ни блудницы2, ни їдwлослужи1телє, ни прелюбодёє, (ни скверни1телє,) ни малак‡и, ни мужел0жницы,
|
|
10
|
10
|
|
ні злодії, ні лихварі, ні п’яниці, ні лихословці, ні хижаки — Царства Божого не успадкують.
|
ни лихои1мцы, ни тaтіе, ни пі‰ницы, ни досади1телє, ни хи6щницы цrтвіz б9іz не наслёдzтъ.
|
|
11
|
11
|
|
І такими були деякі з вас; але обмилися, але освятилися, але виправдалися іменем Господа нашого Ісуса Христа і Духом Бога нашого.
|
И# си1ми (ќбw) нёцыи бёсте, но њмhстесz, но њс™и1стесz, но њправди1стесz и4менемъ гDа нaшегw ї}са хrтA и3 д¦омъ бGа нaшегw.
|
|
12
|
12
|
|
Усе мені дозволено, та не все корисне; все мені дозволено‚ та ніщо не повинне володіти мною.
|
(За? Rlе7.) Вс‰ ми2 лёть сyть, но не вс‰ на п0льзу: вс‰ ми2 лёть сyть, но не ѓзъ њбладaнъ бyду t чегw2.
|
|
13
|
13
|
|
Їжа для черева, і черево для їжi; але Бог знищить і те і друге. Тіло ж не для блуду, а для Господа, і Господь для тіла.
|
Бр†шна чрeву, и3 чрeво брaшнwмъ: бGъ же и3 сіE и3 сі‰ ўпраздни1тъ. Тёло же не блужeнію, но гDеви, и3 гDь тёлу.
|
|
14
|
14
|
|
Бог воскресив Господа, воскресить і нас силою Своєю.
|
БGъ же и3 гDа воздви1же, и3 нaсъ воздви1гнетъ си1лою своeю.
|
|
15
|
15
|
|
Хіба не знаєте‚ що тіла ваші є члени Христові? Отож, узявши члени Христові, чи зроблю їх членами блудниці? Зовсім ні!
|
Не вёсте ли, ћкw тэлесA в†ша ќдове хrтHвы сyть; Взeмь ли u5бо ќды хrтHвы, сотворю2 ќды блудни6чи; Да не бyдетъ.
|
|
16
|
16
|
|
Хіба не знаєте, що той, хто з’єднується з блудницею, стає одним тілом з нею? Бо сказано: «Обидва будуть одна плоть».
|
И#ли2 не вёсте, ћкw прилэплszйсz сквернодёйцэ є3ди1но тёло є4сть (съ блудодёйцею); бyдета бо, речE, џба въ пл0ть є3ди1ну.
|
|
17
|
17
|
|
А хто з’єднується з Господом, той є один дух з Господом.
|
Прилэплszйсz же гDеви є3ди1нъ дyхъ є4сть (съ гDемъ).
|
|
18
|
18
|
|
Уникайте блудодіяння: всякий гріх, що його чинить людина, є поза тілом, а блудник проти власного тіла грішить.
|
Бёгайте блудодэsніz: всsкъ (бо) грёхъ, є3г0же ѓще сотвори1тъ человёкъ, кромЁ тёла є4сть: ґ блудsй во своE тёло согрэшaетъ.
|
|
19
|
19
|
|
Хіба не знаєте, що тіла ваші є храм Святого Духа, Який живе у вас і Якого ви маєте від Бога, і ви не свої?
|
И#ли2 не вёсте, ћкw тэлесA в†ша хрaмъ живyщагw въ вaсъ с™aгw д¦а сyть, є3г0же и4мате t бGа, и3 нёсте свои2;
|
|
20
|
20
|
|
Бо ви куплені дорогою ціною. Отже, прославляйте Бога в тілах ваших і в душах ваших, які є Божі.
|
кyплени бо є3стE цэн0ю. (За? Rlѕ7.) Прослaвите u5бо бGа въ тэлесёхъ вaшихъ и3 въ душaхъ вaшихъ, ±же сyть б9іz.
|
|
Глава 7
|
Главa з7
|
|
1
|
1
|
|
А про що ви писали мені, то добре чоловікові не торкатися жінки.
|
Ґ њ ни1хже писaсте ми2, добро2 человёку женЁ не прикасaтисz.
|
|
2
|
2
|
|
Але ж, щоб уникнути блудодіяння, кожний нехай має свою жінку, і кожна жінка нехай має свого чоловіка.
|
Но блудодэsніz рaди кjйждо свою2 женY да и4мать, и3 кazждо (женA) своего2 мyжа да и4мать.
|
|
3
|
3
|
|
Hехай чоловік віддає своїй жінці належну любов; так само і жінка своєму чоловікові.
|
ЖенЁ мyжъ д0лжную люб0вь да воздаeтъ: тaкожде и3 женA мyжу.
|
|
4
|
4
|
|
Жінка не володіє своїм тілом, а чоловік; також і чоловік не володіє своїм тілом, а жінка.
|
ЖенA свои1мъ тёломъ не владёетъ, но мyжъ: тaкожде и3 мyжъ свои1мъ тёломъ не владёетъ, но женA.
|
|
5
|
5
|
|
Hе ухиляйтеся один від одного, хіба за згодою, до часу, щоб перебувати в пості та молитві, і знову будьте разом, щоб не спокушав вас сатана нестриманістю вашою.
|
Не лишaйте себє2 дрyгъ дрyга, т0чію по соглaсію до врeмене, да пребывaете въ постЁ и3 моли1твэ, и3 пaки вкyпэ собирaйтесz, да не и3скушaетъ вaсъ сатанA невоздержaніемъ вaшимъ.
|
|
6
|
6
|
|
А втім, це кажу вам як дозвіл, а не як повеління.
|
Сіe же глаг0лю по совёту, (ґ) не по повелёнію.
|
|
7
|
7
|
|
Бо бажаю, щоб усі люди були як і я; але кожен має від Бога своє дарування, один таке, інший — інше.
|
Хощy бо, да вси2 человёцы бyдутъ, ћкоже и3 ѓзъ: но кjйждо своE даровaніе и4мать t бGа, џвъ ќбw си1це, џвъ же си1це.
|
|
8
|
8
|
|
Безшлюбним та вдовам кажу: добре їм залишатися, як я.
|
Глаг0лю же безбр†чнымъ и3 вдови1цамъ: добро2 и5мъ є4сть, ѓще пребyдутъ ћкоже и3 ѓзъ:
|
|
9
|
9
|
|
Але якщо не можуть стримуватися, нехай одружуються, бо краще одружитися, ніж розпалюватися.
|
ѓще ли не ўдержaтсz, да посzгaютъ: лyчше бо є4сть жени1тисz, нeжели разжизaтисz.
|
|
10
|
10
|
|
А одруженим заповідаю не я, а Господь: жінці з чоловіком не розлучатися, —
|
Ґ њжени1вшымсz завэщавaю не ѓзъ, но гDь: женЁ t мyжа не разлучaтисz:
|
|
11
|
11
|
|
якщо ж розлучиться, то нехай буде безшлюбна або помириться з чоловіком своїм, — і чоловікові не залишати своєї жінки.
|
ѓще ли же и3 разлучи1тсz, да пребывaетъ безбрaчна, и3ли2 да смири1тсz съ мyжемъ (свои1мъ): и3 мyжу жены2 не tпущaти.
|
|
12
|
12
|
|
Іншим же кажу я, а не Господь: коли який брат має жінку невіруючу, і вона згодна жити з ним, то він не повинен залишати її;
|
Пр0чымъ же ѓзъ глаг0лю, (ґ) не гDь: (За? Rlз7) ѓще кот0рый брaтъ женY и4мать невёрну, и3 тA благоволи1тъ жи1ти съ ни1мъ, да не њставлsетъ є3S:
|
|
13
|
13
|
|
і жінка, яка має чоловіка невіруючого, і він згодний жити з нею, не повинна залишати його.
|
и3 женA ѓще и4мать мyжа невёрна, и3 т0й благоволи1тъ жи1ти съ нeю, да не њставлsетъ є3гw2:
|
|
14
|
14
|
|
Бо невіруючий чоловік освячується жінкою віруючою, невіруюча жінка освячується віруючим чоловіком. Інакше діти ваші були б нечистими, а тепер святі.
|
свzти1тсz бо мyжъ невёренъ њ женЁ вёрнэ, и3 свzти1тсz женA невёрна њ мyжи вёрнэ: и3нaче бо ч†да в†ша нечи6ста бhли бы, нн7э же с™а сyть.
|
|
15
|
15
|
|
Якщо ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра в таких випадках не зв’язанi; до миру покликав нас Господь.
|
Ѓще ли невёрный tлучaетсz, да разлучи1тсz: не пораб0тисz (бо) брaтъ и3ли2 сестрA въ таковhхъ: въ ми1ръ бо призвA нaсъ (гDь) бGъ.
|
|
16
|
16
|
|
Звідки ти знаєш, жінко, чи не спасеш чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи не спасеш жінки?
|
Чт0 бо вёси, жeно, ѓще мyжа спасeши; И#ли2 что2 вёси, мyжу, ѓще женY спасeши;
|
|
17
|
17
|
|
Тільки кожен роби так, як визначив йому Бог; і кожен, як покликав Господь. Так я наказую по всіх церквах.
|
Т0чію коемyждо ћкоже раздэли1лъ є4сть бGъ, кjйждо ћкоже при1званъ бhсть гDемъ, тaкw да х0дитъ: и3 тaкw во всёхъ цRквахъ повелэвaю.
|
|
18
|
18
|
|
Чи покликаний хто обрізаним, не ховайся; чи покликаний хто необрізаним, не обрізуйся.
|
Во њбрёзаніи ли кто2 при1званъ бhсть; да не tт0ргнетсz [да не твори1тъ себЁ неwбрёзаніz]: въ неwбрёзаніи ли кто2 при1званъ бhсть; да не њбрёзуетсz.
|
|
19
|
19
|
|
Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, а все в дотриманні заповідей Божих.
|
Њбрёзаніе ничт0же є4сть, и3 неwбрёзаніе ничт0же є4сть, но соблюдeніе зaповэдій б9іихъ.
|
|
20
|
20
|
|
Кожний залишайся в тому званні, в якому був покликаний.
|
Кjйждо въ звaніи, въ нeмже при1званъ бhсть, въ т0мъ да пребывaетъ.
|
|
21
|
21
|
|
Чи рабом ти був покликаний, не турбуйся, але якщо і можеш стати вільним, то скористайся кращим.
|
Рaбъ ли при1званъ бhлъ є3си2; да не неради1ши [да не печaлишисz]: но ѓще и3 м0жеши своб0денъ бhти, б0лше пораб0ти себE.
|
|
22
|
22
|
|
Бо раб, покликаний у Господі, є вільний у Господi; так само і покликаний вільним є рабом Христовим.
|
При1званный бо њ гDэ рaбъ, своб0дникъ гDень є4сть: тaкожде и3 при1званный своб0дникъ, рaбъ є4сть хrт0въ.
|
|
23
|
23
|
|
Ви куплені дорогою ціною: не ставайте ж рабами людей.
|
Цэн0ю кyплени є3стE: не бyдите раби2 человёкwмъ.
|
|
24
|
24
|
|
У якому стані хто був покликаний, браття, у тому кожен і залишайся перед Богом.
|
(За? Rl}.) Кjйждо, въ нeмже при1званъ бhсть, брaтіе, въ т0мъ да пребывaетъ пред8 бGомъ.
|
|
25
|
25
|
|
Щодо дівоцтва я не маю повеління Господнього; а даю пораду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним Йому;
|
Њ дёвахъ же повелёніz гDнz не и4мамъ, совётъ же даю2, ћкw поми1лованъ t гDа вёренъ бhти.
|
|
26
|
26
|
|
отже, з огляду на нинішні утиски‚ вважаю за краще, що добре людині залишатися так.
|
Мню2 u5бо сіE добро2 бhти за настоsщую нyжду, ћкw добро2 человёку тaкw бhти.
|
|
27
|
27
|
|
Чи з’єднався ти з жінкою? Hе шукай розлучення. Чи залишився без жінки? Hе шукай жінки.
|
Привzзaлсz ли є3си2 женЁ; не и3щи2 разрэшeніz. Tрэши1лсz ли є3си2 жены2; не и3щи2 жены2.
|
|
28
|
28
|
|
А втім, якщо і оженишся, не згрішиш; і якщо дівчина вийде заміж, не згрішить. Але такі матимуть муку тілесну; а мені вас шкода.
|
Ѓще ли же и3 њжeнишисz, не согрэши1лъ є3си2: и3 ѓще посsгнетъ дёва, не согрэши1ла є4сть. Ск0рбь же пл0ти и3мёти бyдутъ таковjи: ѓзъ же вы2 щаждY.
|
|
29
|
29
|
|
Я кажу вам, браття: час уже короткий; отже, ті, що мають жінок, нехай будуть так, ніби не мають їх;
|
Сіe же глаг0лю, брaтіе, ћкw врeмz прекращeно є4сть пр0чее, да и3 и3мyщіи жєны2, ћкоже не и3мyщіи бyдутъ:
|
|
30
|
30
|
|
хто плаче, наче не плаче; хто радіє, наче не радіє; і хто купує, наче не набуває;
|
и3 плaчущіисz, ћкоже не плaчущіи: и3 рaдующіисz, ћкоже не рaдующесz: и3 купyющіи, ћкw не содержaще:
|
|
31
|
31
|
|
і хто користується світом цим, наче не користується; бо минає образ світу цього.
|
и3 трeбующіи мjра сегw2, ћкw не трeбующе: прех0дитъ бо w4бразъ мjра сегw2.
|
|
32
|
32
|
|
А я хочу, щоб ви були без турбот. Hеодружений турбується про Господнє, як догодити Господевi;
|
Хощy же вaсъ безпечaльныхъ бhти. Не њжени1выйсz печeтсz њ гDнихъ, кaкw ўгоди1ти гDеви:
|
|
33
|
33
|
|
а одружений турбується про мирське, як догодити жінці. Різниця є між заміжньою і дівицею:
|
ґ њжени1выйсz печeтсz њ мірски1хъ, кaкw ўгоди1ти женЁ. Раздэли1сz женA и3 дёва:
|
|
34
|
34
|
|
незаміжня турбується про Господнє, як догодити Господеві, щоб бути святою і тілом і духом; а заміжня піклується про мирське, як догодити чоловікові.
|
непосsгшаz печeтсz њ гDнихъ, кaкw ўгоди1ти гDеви, да бyдетъ с™A и3 тёломъ и3 дyхомъ: ґ посsгшаz печeтсz њ мірски1хъ, кaкw ўгоди1ти мyжу.
|
|
35
|
35
|
|
Кажу це вам на вашу ж користь: не з тим, щоб накинути на вас пута, а щоб ви благочинно‚ безустанно і ревно служили Господеві.
|
(За? Rlf7.) Сіe же на п0льзу вaмъ самBмъ глаг0лю: не да сило2 вaмъ наложY, но къ благоwбрaзію и3 благоприступaнію гDеви безм0лвну.
|
|
36
|
36
|
|
Коли ж хто вважає непристойним для своєї дівчини, щоб вона, досягнувши зрілого віку, залишилась такою, то нехай робить як хоче: не згрішить; нехай такі виходять заміж.
|
Ѓще ли же кто2 без8wбрази1ти њ дёвэ своeй непщyетъ, ѓще є4сть превозрaстна, и3 тaкw должнA є4сть бhти: є4же х0щетъ, да твори1тъ: не согрэшaетъ, ѓще посsгнетъ.
|
|
37
|
37
|
|
А хто непохитно твердий у серці своїм і не має необхідности, а має владу над своєю волею і розсудив у серці своїм зберегти дівчину свою, той добре робить.
|
Ґ и4же стои1тъ твeрдw сeрдцемъ, не и3мhй нyжды, влaсть же и4мать њ своeй в0ли, и3 сE разсуди1лъ є4сть въ сeрдцы своeмъ блюсти2 дёву свою2, д0брэ твори1тъ.
|
|
38
|
38
|
|
Тому той, хто видає заміж свою дівчину, добре робить; а хто не видає, робить краще.
|
Тёмже и3 вдаsй брaку свою2 дёву д0брэ твори1тъ: и3 не вдаsй лyчше твори1тъ.
|
|
39
|
39
|
|
Жінка зв’язана законом, доки живий її чоловік; якщо ж помер її чоловік, вона вільна вийти заміж за кого хоче, тільки в Господі.
|
ЖенA привsзана є4сть зак0номъ, въ є3ли1ко врeмz живeтъ мyжъ є3S: ѓще же ќмретъ мyжъ є3S, своб0дна є4сть, за нег0же х0щетъ, посsгнути, т0чію њ гDэ.
|
|
40
|
40
|
|
Але вона блаженніша є, коли залишиться так, за моєю порадою; а думаю, що і я маю Духа Божого.
|
Бlжeннэйша же є4сть, ѓще тaкw пребyдетъ, по моемY совёту: мню1сz бо и3 ѓзъ д¦а б9іz и3мёти.
|
|
Глава 8
|
Главa }
|
|
1
|
1
|
|
Про ідоложертовні страви ми знаємо, бо ми всі маємо знання; але знання надимає, а любов будує.
|
Њ їдwложeртвенныхъ же вёмы: ћкw вси2 рaзумъ и4мамы. Рaзумъ (ќбw) кичи1тъ, ґ любы2 созидaетъ.
|
|
2
|
2
|
|
Хто гадає, що він знає що-небудь, той нічого ще не знає так, як треба знати.
|
Ѓще ли кто2 мни1тсz вёдэти что2, не u5 что2 разумЁ, ћкоже подобaетъ разумёти:
|
|
3
|
3
|
|
Але хто любить Бога, тому дано знання від Hього.
|
ѓще же кто2 лю1битъ бGа, сeй познaнъ бhсть t негw2.
|
|
4
|
4
|
|
Отже, про вживання в їжу ідоложертовного ми знаємо, що ідол у світі ніщо і що немає іншого Бога, крім Єдиного.
|
Њ kдeніи же їдwложeртвенныхъ вёмы, ћкw јдwлъ ничт0же є4сть въ мjрэ, и3 ћкw никт0же бGъ и4нъ, т0кмw є3ди1нъ.
|
|
5
|
5
|
|
Бо хоч і є так звані боги, чи на небі, чи на землі, — так як є багато богів і господарів багато, —
|
Ѓще бо и3 сyть глаг0леміи б0зи, и3ли2 на небеси2, и3ли2 на земли2: ћкоже сyть б0зи мн0зи и3 госп0діе мн0зи:
|
|
6
|
6
|
|
але в нас один Бог Отець, від Якого все, і ми для Hього, і один Господь Ісус Христос, через Якого все, і ми через Hього.
|
но нaмъ є3ди1нъ бGъ nц7ъ, и3з8 негHже вс‰, и3 мы2 ў негw2, и3 є3ди1нъ гDь ї}съ хrт0съ, и4мже вс‰, и3 мы2 тёмъ.
|
|
7
|
7
|
|
Та не в усіх таке знання: деякі й донині з совістю, що визнає ідолів, їдять ідоложертовне, як жертви ідольські, і совість їхня, будучи немічною, оскверняється.
|
Но не во всёхъ рaзумъ: нёцыи же с0вэстію јдwлскою дaже досeлэ ћкоже їдwложeртвенное kдsтъ, и3 с0вэсть и4хъ, немощнA сyщи, скверни1тсz.
|
|
8
|
8
|
|
Їжа не наближає нас до Бога: бо, чи їмо ми, нічого не здобуваємо; чи не їмо, нічого не втрачаємо.
|
(За? Rм7.) Брaшно же нaсъ не поставлsетъ пред8 бGомъ: нижe бо ѓще ћмы, и3збhточествуемъ: нижE ѓще не ћмы, лишaемсz.
|
|
9
|
9
|
|
Однак бережіться, щоб ця свобода ваша не стала спокусою для немічних.
|
Блюди1те же, да не кaкw влaсть вaша сіS преткновeніе бyдетъ немощнhмъ.
|
|
10
|
10
|
|
Бо коли хто-небудь побачить, що ти, маючи знання, сидиш за столом у капищі, то совість його, як немічного, чи не наверне і його їсти ідоложертовне?
|
Ѓще бо кто2 ви1дитъ тS, и3мyща рaзумъ, въ трeбищи возлежaща, не с0вэсть ли є3гw2 немощнA сyщи сози1ждетсz їдwложeртвєннаz ћсти;
|
|
11
|
11
|
|
І від твого знання загине немічний брат, за якого помер Христос.
|
И# поги1бнетъ немощнhй брaтъ въ твоeмъ рaзумэ, є3гHже рaди хrт0съ ќмре.
|
|
12
|
12
|
|
А грішачи таким чином проти братів і вражаючи немічну совість їхню, ви грішите проти Христа.
|
Тaкожде согрэшaюще въ брaтію и3 бію1ще и4хъ с0вэсть нeмощну сyщу, во хrтA согрэшaете.
|
|
13
|
13
|
|
Тому, якщо їжа спокушає брата мого, не буду їсти м’яса повік, щоб не спокусити брата мого.
|
Тёмже ѓще брaшно соблазнsетъ брaта моего2, не и4мамъ ћсти мsса во вёки, да не соблазню2 брaта моего2.
|
|
Глава 9
|
Главa f7
|
|
1
|
1
|
|
Чи не апостол я? Чи не вільний я? Чи не бачив я Ісуса Христа, Господа нашого? Хіба не моє діло ви у Господі?
|
Нёсмь ли ґпcлъ; Нёсмь ли своб0дь; Не ї}са хrтa ли гDа нaшего ви1дэхъ; Не дёло ли моE вы2 є3стE њ гDэ;
|
|
2
|
2
|
|
Якщо для інших я не апостол, то для вас апостол; бо печать мого апостольства — ви у Господі.
|
Ѓще и3ны6мъ (и3) нёсмь ґпcлъ, но nбaче вaмъ є4смь: (За? Rм7№.) печaть бо моегw2 ґпcлства вы2 є3стE њ гDэ.
|
|
3
|
3
|
|
Ось мій захист проти тих, що осуджують мене.
|
М0й tвётъ востzзyющымъ менE сeй є4сть.
|
|
4
|
4
|
|
Хіба ми не маємо влади їсти і пити?
|
Е#дA не и4мамы влaсти ћсти и3 пи1ти;
|
|
5
|
5
|
|
Хіба не маємо влади мати супутницею сестру — жінку, як і інші апостоли, і брати Господні, і Кифа?
|
Е#дA не и4мамы влaсти сестрY женY води1ти, ћкw и3 пр0чіи ґпcли, и3 брaтіz гDнz, и3 ки1фа;
|
|
6
|
6
|
|
Або один я та Варнава не маємо влади не трудитися?
|
И#ли2 є3ди1нъ ѓзъ и3 варнaва не и4мамы влaсти є4же не дёлати;
|
|
7
|
7
|
|
Який воїн служить коли-небудь на своєму утриманні? Хто, насадивши виноград, не їсть плодів його? Хто, пасучи стадо, не їсть молока від стада?
|
Кто2 в0инствуетъ свои1ми њбрHки когдA; И#ли2 кто2 насаждaетъ віногрaдъ, и3 t плодA є3гw2 не ћстъ; И#ли2 кто2 пасeтъ стaдо, и3 t млекA стaда не ћстъ;
|
|
8
|
8
|
|
Чи тільки за людським міркуванням я це кажу? Чи не те ж говорить і закон?
|
Е#дA по человёку сі‰ глаг0лю; Не и3 зак0нъ ли сі‰ глаг0летъ;
|
|
9
|
9
|
|
Бо в Мойсеєвім законі написано: «Hе зав’язуй рота волові, що молотить». Чи про волів турбується Бог?
|
Въ мwmсeовэ бо зак0нэ пи1сано: да не загради1ши ўстнY волA молотsща. Е#дA њ волёхъ ради1тъ бGъ;
|
|
10
|
10
|
|
Чи, звичайно, заради нас говориться? Так, для нас це написано; бо хто оре, повинен орати з надією, і хто молотить, повинен молотити з надією одержати те, чого чекає.
|
И#ли2 нaсъ рaди всsкw глаг0летъ; Нaсъ бо рaди написaсz, ћкw њ надeжди д0лженъ є4сть њрsй њрaти, и3 молотsй съ надeждею своегw2 ўповaніz причащaтисz.
|
|
11
|
11
|
|
Якщо ми посіяли у вас духовне, то чи велике те, коли пожнемо у вас тілесне?
|
Ѓще мы2 духHвнаz сёzхомъ вaмъ, вели1ко ли, ѓще мы2 в†ша тэлє1снаz п0жнемъ;
|
|
12
|
12
|
|
Якщо інші мають у вас владу, то чи не більше ми? Однак ми не користувалися цією владою, а все терпимо, щоб не поставити якоїсь перешкоди благовістю Христовому.
|
Ѓще и3нjи влaсти вaшеz причащaютсz, не пaче ли мы2; Но не сотвори1хомъ по w4бласти сeй: но вс‰ терпи1мъ, да не прекращeніе к0е дaмы бlговэствовaнію хrт0ву.
|
|
13
|
13
|
|
Хіба не знаєте, що священнослужителі живляться від святилища? Що ті, які служать жертовнику, мають частку від жертовника?
|
(За? Rм7в7.) Не вёсте ли, ћкw дёлающіи сщ7є1ннаz t свzти1лища kдsтъ; (и3) служaщіи nлтарю2 со nлтарeмъ дёлzтсz;
|
|
14
|
14
|
|
Так і Господь звелів тим, які проповідують Євангеліє, жити від благовістування.
|
Тaкw и3 гDь повелЁ проповёдающымъ бlговёстіе t бlговёстіz жи1ти.
|
|
15
|
15
|
|
Але я не користувався нічим таким. І написав це не для того, щоб так було для мене. Бо для мене краще вмерти, ніж щоб хто знищив похвалу мою.
|
Ѓзъ же ни є3ди1но сотвори1хъ t си1хъ. Не писaхъ же сі‰, да тaкw бyдетъ њ мнЁ: д0брэе бо мнЁ пaче ўмрeти, нeжели похвалY мою2 кто2 да и3спраздни1тъ.
|
|
16
|
16
|
|
Бо коли я благовістую, то нічим мені хвалитися, тому що це неодмінний обов’язок мій, і горе мені, коли не благовістую!
|
Ѓще бо благовэствyю, нёсть ми2 похвалы2, нyжда бо ми2 належи1тъ: г0ре же мнЁ є4сть, ѓще не благовэствyю.
|
|
17
|
17
|
|
Бо коли роблю це добровільно, то матиму нагороду; а коли недобровільно, то лише виконую довірене мені служіння.
|
Ѓще ќбw в0лею сіE творю2, мздY и4мамъ: ѓще же нев0лею, строeніе ми2 є4сть предано2.
|
|
18
|
18
|
|
За що ж мені нагорода? За те, що, проповідуючи Євангеліє, благовістую про Христа безвідплатно, не користуючись моєю владою в благовістуванні.
|
Кaz u5бо ми2 є4сть мздA; Да благовэствyzй без8 мзды2 положY бlговёстіе хrт0во, во є4же не твори1ти ми2 по w4бласти моeй въ бlговэствовaніи.
|
|
19
|
19
|
|
Бо, будучи вільним від усіх, я всім підкорив себе, щоб більше придбати:
|
(За? Rм7G.) Своб0денъ бо сhй t всёхъ, всBмъ себE пораб0тихъ, да мн0жайшыz приwбрsщу:
|
|
20
|
20
|
|
для юдеїв я був як юдей, щоб придбати юдеїв; для підзаконних був як підзаконний, щоб придбати підзаконних;
|
бhхъ їудeємъ ћкw їудeй, да їудє1и пріwбрsщу: подзакHннымъ ћкw подзак0ненъ, да подзакHнныz приwбрsщу:
|
|
21
|
21
|
|
для тих, що не мають закону, — був як такий, що не має закону [не будучи таким, що не має закону перед Богом, але підзаконним Христу], щоб придбати тих, які не мають закону;
|
беззакHннымъ ћкw беззак0ненъ, не сhй беззак0нникъ бGу, но зак0нникъ хrтY, да приwбрsщу беззакHнныz.
|
|
22
|
22
|
|
для немічних був як немічний, щоб придбати немічних. Для всіх я став усім, щоб спасти хоч деяких.
|
Бhхъ немощнhмъ ћкw нeмощенъ, да немощнhz пріwбрsщу. ВсBмъ бhхъ вс‰, да всsкw нBкіz спасY.
|
|
23
|
23
|
|
Це ж роблю задля Євангелія, щоб бути співучасником його.
|
Сіe же творю2 за бlговёстіе, да соo1бщникъ є3мY бyду.
|
|
24
|
24
|
|
Хіба не знаєте, що ті, які біжать на змаганні, біжать усі, але один приймає почесті? Так біжіть, щоб досягти.
|
Не вёсте ли, ћкw текyщіи въ поз0рищи вси2 ќбw текyтъ, є3ди1нъ же пріeмлетъ п0честь; Тaкw тецhте, да пости1гнете.
|
|
25
|
25
|
|
Усі подвижники утримуються від усього: ті для одержання вінця тлінного, а ми — нетлінного.
|
Всsкъ же подвизazйсz t всёхъ воздержи1тсz: и3 nни2 ќбw да и3стлёненъ вэнeцъ пріи1мутъ, мh же неистлёненъ.
|
|
26
|
26
|
|
І тому я біжу не так, як на непевне, б’юся не так, щоб тільки бити повітря;
|
Ѓзъ ќбw тaкw текY, не ћкw безвёстнw, тaкw подвизaюсz, не ћкw воздyхъ біsй:
|
|
27
|
27
|
|
але приборкую і поневолюю тіло моє, щоб, проповідуючи іншим, самому не зостатися недостойним.
|
но ўмерщвлsю тёло моE и3 порабощaю, да не кaкw, и3ны6мъ проповёдуz, сaмъ неключи1мь бyду.
|
|
Глава 10
|
Главa ‹
|
|
1
|
1
|
|
Hе хочу, браття, щоб ви не знали, що отці наші всі були під хмарою і всі пройшли крізь море;
|
Не хощy же вaсъ не вёдэти, брaтіе, ћкw nтцы2 нaши вси2 под8 w4блакомъ бhша, и3 вси2 сквозЁ м0ре проид0ша:
|
|
2
|
2
|
|
і всі хрестилися у Мойсея в хмарі і в морi;
|
и3 вси2 въ мwmсeа крести1шасz во w4блацэ и3 въ м0ри:
|
|
3
|
3
|
|
і всі споживали ту саму духовну їжу;
|
и3 вси2 т0жде брaшно дух0вное kд0ша:
|
|
4
|
4
|
|
і всі пили те саме духовне питво, бо пили від духовного грядущого каменя; камінь же був Христос.
|
и3 вси2 т0жде пи1во дух0вное пи1ша, піsху бо t дух0внагw послёдующагw кaмене: кaмень же бЁ хrт0съ.
|
|
5
|
5
|
|
Та не до багатьох із них благоволив Бог, тому вони загинули в пустелі.
|
(За? Rм7д7.) Но не во мн0жайшихъ и4хъ бlговоли2 бGъ, поражeни бо бhша въ пустhни.
|
|
6
|
6
|
|
А це було за приклад для нас, щоб ми не були похітливі до лихого, як були похітливі вони.
|
Сі‰ же w4брази нaмъ бhша, ћкw не бhти нaмъ похотникHмъ ѕлhхъ, ћкоже и3 nни2 похотёша.
|
|
7
|
7
|
|
Hе будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, про яких написано: «Люди сіли їсти й пити і встали, щоб грати».
|
Ни їдwлослужи1телє бывaйте, ћкоже нёцыи t ни1хъ, ћкоже є4сть пи1сано: сэд0ша лю1діе ћсти и3 пи1ти, и3 востaша и3грaти.
|
|
8
|
8
|
|
Hе станемо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і загинуло їх одного дня двадцять три тисячі.
|
НижE соблyдимъ, ћкоже нёцыи t ни1хъ соблуди1ша, и3 пад0ша во є3ди1нъ дeнь двaдесzть три2 тhсzщы.
|
|
9
|
9
|
|
Hе будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали, і загинули від змій.
|
Ни да и3скушaимъ хrтA, ћкоже нёцыи t ни1хъ и3скуси1ша и3 t ѕмjй погиб0ша.
|
|
10
|
10
|
|
Hе нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від всегубителя.
|
Ни ропщи1те, ћкоже нёцыи t ни1хъ роптaша и3 погиб0ша t всегуби1телz.
|
|
11
|
11
|
|
Усе це сталося з ними як приклади, а написано для повчання нам, які досягли останніх віків.
|
Сі‰ же вс‰ w4брази прилучaхусz w4нэмъ: пи6сана же бhша въ научeніе нaше, въ ни1хже концы6 вBкъ достиг0ша.
|
|
12
|
12
|
|
Тому, хто думає, що він стоїть, нехай бережеться, щоб не впасти.
|
(За? Rм7е7.) Тёмже мнsйсz стоsти да блюдeтсz, да не падeтъ.
|
|
13
|
13
|
|
Вас спіткала спокуса ніяка інша, тільки людська; і вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести.
|
И#скушeніе вaсъ не дости1же, т0чію человёческое: вёренъ же бGъ, и4же не њстaвитъ вaсъ и3скуси1тисz пaче, є4же м0жете, но сотвори1тъ со и3скушeніемъ и3 и3збhтіе, ћкw возмощи2 вaмъ понести2.
|
|
14
|
14
|
|
Отже, улюблені мої, уникайте ідолослужіння.
|
Тёмже, брaтіе мо‰ возлю1блєннаz, бёгайте t їдwлослужeніz.
|
|
15
|
15
|
|
Я кажу вам як розсудливим: самі розсудіть те, про що говорю.
|
Ћкw м{дрымъ глаг0лю: суди1те вы2, є4же глаг0лю:
|
|
16
|
16
|
|
Чаша благословення, яку ми благословляємо, чи не є приєднання Крови Христової? Хліб, який ми переломлюємо, чи не є приєднання Тіла Христового?
|
чaша блгcвeніz, ю4же благословлsемъ, не nбщeніе ли кр0ве хrт0вы є4сть; хлёбъ, є3г0же л0мимъ, не nбщeніе ли тёла хrт0ва є4сть;
|
|
17
|
17
|
|
Один хліб, і нас багато — одне тіло; бо всі причащаємось від одного хліба.
|
Ћкw є3ди1нъ хлёбъ, є3ди1но тёло є3смы2 мн0зи: вси1 бо t є3ди1нагw хлёба причащaемсz.
|
|
18
|
18
|
|
Погляньте на Ізраїля по плоті: ті, що їдять жертви, чи не учасники жертовника?
|
Ви1дите ї}лz по пл0ти: не kдyщіи ли жє1ртвы w4бщницы nлтарeви сyть;
|
|
19
|
19
|
|
Що ж я кажу? Чи те, що ідол є щось, або жертва ідольська що-небудь значить?
|
Что2 u5бо глаг0лю; ћкw јдwлъ что2 є4сть; и3ли2 їдwложeртвенное что2 є4сть;
|
|
20
|
20
|
|
Hі, але що язичники, приносячи жертви, приносять бісам, а не Богові. А я не хочу, щоб ви єдналися з бісами.
|
Но занE, ±же жрyтъ kзhцы, бэсHмъ жрyтъ, ґ не бGови: не хощy же вaсъ џбщникwвъ бhти бэсHмъ.
|
|
21
|
21
|
|
Hе можете пити чашу Господню і чашу бісівську; не можете бути учасниками трапези Господньої і трапези бісівської.
|
Не м0жете чaшу гDню пи1ти и3 чaшу бэс0вскую: не м0жете трапeзэ гDней причащaтисz и3 трапeзэ бэс0встэй.
|
|
22
|
22
|
|
Чи посміємо ми гнівити Господа? Хіба ми сильніші за Hього?
|
И#ли2 раздражaемъ гDа; Е#дA крэпчaйши є3гw2 є3смы2;
|
|
23
|
23
|
|
Усе мені дозволено, та не все на користь; усе мені дозволено, та не все повчає.
|
(За? Rм7ѕ7.) Вс‰ ми2 лёть сyть, но не вс‰ на п0льзу: вс‰ ми2 лёть сyть, но не вс‰ назидaютъ.
|
|
24
|
24
|
|
Hехай ніхто не шукає для себе, але кожний для ближнього.
|
Никт0же своегH си да и4щетъ, но є4же бли1жнzгw кjйждо.
|
|
25
|
25
|
|
Усе, що продається на торгу, їжте, не вагаючись, для спокою совісти;
|
ВсE, є4же на т0ржищи продаeмое, kди1те, ничт0же сумнsщесz, за с0вэсть:
|
|
26
|
26
|
|
бо «Господня земля і те, що наповнює її».
|
гDнz бо землS и3 и3сполнeніе є3S.
|
|
27
|
27
|
|
Якщо хтось із невірних запросить вас і ви захочете піти, то все, що дадуть вам, їжте без найменшого вагання, для спокою совісти.
|
Ѓще ли кто2 t невёрныхъ призывaетъ вы2, и3 х0щете и3ти2, всE предлагaемое вaмъ kди1те, ничт0же сумнsщесz, за с0вэсть.
|
|
28
|
28
|
|
Але якщо хтось вам скаже: це ідоложертовне, — то не їжте заради того, хто сказав вам‚ і заради совісти. Бо Господня земля і те, що наповнює її.
|
(За? Rм7з7.) Ѓще ли же кто2 вaмъ речeтъ: сіE їдwложeртвенно є4сть: не kди1те за џного повёдавшаго, и3 с0вэсть: гDнz бо землS и3 и3сполнeніе є3S.
|
|
29
|
29
|
|
А совість маю на увазі не свою, а іншого; бо чому моя свобода судитиметься чужою совістю?
|
С0вэсть же глаг0лю не свою2, но другaгw: вскyю бо своб0да моS сyдитсz t и3нhz с0вэсти;
|
|
30
|
30
|
|
Якщо я із вдячністю вживаю їжу, то навіщо мене зневажати за те, за що я дякую?
|
Ѓще ѓзъ благодaтію причащaюсz, почто2 хулY пріeмлю, њ нeмже ѓзъ благодарю2;
|
|
31
|
31
|
|
Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи щось інше робите, все робіть на славу Божу.
|
Ѓще u5бо ћсте, ѓще ли піетE, ѓще ли и4но что2 творитE, вс‰ во слaву б9ію твори1те.
|
|
32
|
32
|
|
Hе давайте спокуси ні юдеям, ні еллінам, ні Церкві Божій,
|
Безпреткновeни бывaйте їудeємъ и3 є4ллинwмъ и3 цRкви б9іей,
|
|
33
|
33
|
|
тому що і я догоджаю всім у всьому, шукаючи не своєї користи, а користи багатьох, щоб вони спаслися.
|
ћкоже и3 ѓзъ во всeмъ всBмъ ўгождaю, не и3скjй своеS п0льзы, но мн0гихъ, да спасyтсz.
|
|
Глава 11
|
Главa №i
|
|
1
|
1
|
|
Будьте моїми послідовниками, як і я Христа.
|
Подражaтелє мнЁ бывaйте, ћкоже и3 ѓзъ хrтY.
|
|
2
|
2
|
|
Хвалю вас, браття, що все моє пам’ятаєте і дотримуєте передання так, як я передав вам.
|
Хвалю1 же вы2, брaтіе, ћкw вс‰ мо‰ п0мните, и3 ћкоже предaхъ вaмъ, пред†ніz держитE.
|
|
3
|
3
|
|
Хочу також, щоб ви дізналися, що всякому чоловікові голова Христос; голова жінці — чоловік, а голова Христу — Бог.
|
Хощy же вaсъ вёдэти, ћкw всsкому мyжу главA хrт0съ є4сть, главa же женЁ мyжъ, главa же хrтY бGъ.
|
|
4
|
4
|
|
Кожний чоловік, який молиться або пророкує з покритою головою, осоромлює свою голову.
|
Всsкъ мyжъ, моли1тву дёz и3ли2 прbр0чествуzй покрhтою глав0ю, срамлsетъ главY свою2:
|
|
5
|
5
|
|
І кожна жінка, яка молиться або пророкує з непокритою головою, осоромлює свою голову, бо це те саме, якби вона була острижена.
|
и3 всsка женA, моли1тву дёющаz и3ли2 прbр0чествующаz tкровeнною глав0ю, срамлsетъ главY свою2: є3ди1но бо є4сть и3 т0жде [є4же бhти] њстри1женнэй:
|
|
6
|
6
|
|
Бо коли жінка не покривається, то нехай і стрижеться; а коли жінці сором бути остриженій чи поголеній, нехай покривається.
|
ѓще бо не покрывaетсz женA, да стрижeтсz: ѓще ли же срaмъ женЁ стри1щисz и3ли2 бри1тисz, да покрывaетсz.
|
|
7
|
7
|
|
Отже, чоловік не повинен покривати голову, бо він є образ і слава Божа; а жінка є слава чоловіка.
|
Мyжъ ќбw не д0лженъ є4сть покрывaти главY, w4бразъ и3 слaва б9іz сhй: женa же слaва мyжу є4сть.
|
|
8
|
8
|
|
Бо не чоловік від жінки, а жінка від чоловіка;
|
(За? Rм7}.) Нёсть бо мyжъ t жены2, но женA t мyжа:
|
|
9
|
9
|
|
і не чоловік був створений для жінки, а жінка для чоловіка.
|
и4бо не с0зданъ бhсть мyжъ жены2 рaди, но женA мyжа рaди.
|
|
10
|
10
|
|
Тому жінка і повинна мати на голові своїй знак влади над нею, заради ангелів.
|
Сегw2 рaди должнA є4сть женA влaсть и3мёти на главЁ ѓгGлъ рaди.
|
|
11
|
11
|
|
А втім, ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка, в Господі.
|
Nбaче ни мyжъ без8 жены2, ни женA без8 мyжа, њ гDэ.
|
|
12
|
12
|
|
Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; все ж — від Бога.
|
Ћкоже бо женA t мyжа, си1це и3 мyжъ жен0ю: вс‰ же t бGа.
|
|
13
|
13
|
|
Розсудіть самі: чи личить жінці молитися Богові з непокритою головою?
|
Въ вaсъ самёхъ суди1те, лёпо ли є4сть женЁ tкровeннэй бGу моли1тисz;
|
|
14
|
14
|
|
Чи не сама природа вчить вас, що коли чоловік запускає волосся, то це для нього безчестя,
|
И#ли2 и3 не сaмое є3стество2 ўчи1тъ вы2, ћкw мyжъ ќбw ѓще власы2 расти1тъ, безчeстіе є3мY є4сть,
|
|
15
|
15
|
|
але коли жінка запускає волосся, це для неї честь, бо волосся дано їй замість покривала.
|
женa же ѓще власы2 расти1тъ, слaва є4й є4сть; занE растёніе власHвъ вмёстw њдэsніz дано2 бhсть є4й.
|
|
16
|
16
|
|
Коли б хтось захотів сперечатися, то ми не маємо такого звичаю, ані церкви Божі.
|
Ѓще ли кто2 мни1тсz сп0рливъ бhти, мы2 таковaгw њбhчаz не и4мамы, нижE цRкви б9іz.
|
|
17
|
17
|
|
Але‚ пропонуючи це, я не хвалю вас, що збираєтесь ви не на краще, а на гірше.
|
Сіe же завэщавaz не хвалю2, ћкw не на лyчшее, но на хyждшее сбирaетесz.
|
|
18
|
18
|
|
Бо, по-перше, чую, що‚ коли ви сходитеся до церкви, між вами бувають розділення, чому почасти і вірю.
|
Пeрвое ќбw, сходsщымсz вaмъ въ цRковь, слhшу въ вaсъ р†спри сyщыz, и3 чaсть нёкую (си1хъ) вёрую.
|
|
19
|
19
|
|
Бо повинна бути між вами і розбіжність думок, щоб виявилися серед вас досвідчені.
|
Подобaетъ бо и3 є3ресeмъ въ вaсъ бhти, да и3скyсніи kвлeни бывaютъ въ вaсъ.
|
|
20
|
20
|
|
Далі, ви збираєтесь разом не так, як для споживання вечері Господньої;
|
Сходsщымсz u5бо вaмъ вкyпэ, нёсть гDскую вeчерю ћсти:
|
|
21
|
21
|
|
бо кожний спішить раніше від інших з’їсти свою їжу, тож один лишається голодний, а інший упивається.
|
кjйждо бо свою2 вeчерю предварsетъ въ снэдeніе, и3 џвъ ќбw ѓлчетъ, џвъ же ўпивaетсz.
|
|
22
|
22
|
|
Хіба у вас нема домів для того, щоб їсти й пити? Чи зневажаєте Церкву Божу і принижуєте бідних? Що сказати вам? Чи похвалити вас за це? Hе похвалю.
|
Е#дa бо домHвъ не и4мате, во є4же ћсти и3 пи1ти; И#ли2 њ цRкви б9іей нерадитE и3 срамлsете не и3мyщыz; Что2 вaмъ рекY; похвалю1 ли вы2 њ сeмъ; Не похвалю2.
|
|
23
|
23
|
|
Бо я від Господа прийняв те, що і вам передав, що Господь Ісус у ту ніч, коли був зраджений, узяв хліб
|
(За? Rм7f7.) Ѓзъ бо пріsхъ t гDа, є4же и3 предaхъ вaмъ, ћкw гDь ї}съ въ н0щь, въ ню1же прeданъ бывaше, пріeмь хлёбъ,
|
|
24
|
24
|
|
і, віддавши хвалу, переломив і сказав: прийміть, споживайте, це Тіло Моє, яке за вас ламається; це творіть на спомин про Мене.
|
и3 бlгодари1въ преломи2, и3 речE: пріими1те, kди1те, сіE є4сть тёло моE, є4же за вы2 ломи1мое: сіE твори1те въ моE воспоминaніе.
|
|
25
|
25
|
|
Також і чашу після вечері взяв, промовивши: ця чаша є новий завіт у Моїй Крові, це творіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене.
|
Тaкожде и3 чaшу по вeчери, гlz: сіS чaша н0вый завётъ є4сть въ моeй кр0ви: сіE твори1те, є3ли1жды ѓще піeте, въ моE воспоминaніе.
|
|
26
|
26
|
|
Бо кожного разу, коли ви споживаєте хліб цей і п’єте чашу цю, смерть Господню сповіщаєте, доки Він прийде.
|
Е#ли1жды бо ѓще ћсте хлёбъ сeй и3 чaшу сію2 піeте, см7рть гDню возвэщaете, д0ндеже пріи1детъ.
|
|
27
|
27
|
|
Тому-то, хто їстиме хліб цей або питиме чашу Господню недостойно, винний буде супроти Тіла і Крови Господньої.
|
Тёмже и4же ѓще ћстъ хлёбъ сeй и3ли2 піeтъ чaшу гDню недост0йнэ, пови1ненъ бyдетъ тёлу и3 кр0ви гDни.
|
|
28
|
28
|
|
Hехай же випробовує себе людина, і так нехай їсть від хліба цього і п’є від чаші цієї.
|
Да и3скушaетъ же человёкъ себE, и3 тaкw t хлёба да ћстъ и3 t чaши да піeтъ.
|
|
29
|
29
|
|
Бо хто їсть і п’є недостойно, той їсть і п’є на осудження собі, не думаючи про Тіло Господнє.
|
Kдhй бо и3 піsй недост0йнэ, сyдъ себЁ ћстъ и3 піeтъ, не разсуждaz тёла гDнz.
|
|
30
|
30
|
|
Через це багато з вас немічних і недужих і чимало вмирає.
|
Сегw2 рaди въ вaсъ мн0зи нeмощни и3 недyжливи, и3 спsтъ (ўсыпaютъ) дов0лни.
|
|
31
|
31
|
|
Бо коли б ми судили самі себе, то не були б судимі.
|
(За? Rн7.) Ѓще бо бhхомъ себE разсуждaли, не бhхомъ њсуждeни бhли.
|
|
32
|
32
|
|
Будучи ж судимі, караємось від Господа, щоб не бути засудженими зі світом.
|
Суди1ми же, t гDа наказyемсz, да не съ мjромъ њсyдимсz.
|
|
33
|
33
|
|
Тому, браття мої, коли сходитеся на вечерю, чекайте один одного.
|
Тёмже, брaтіе мо‰, сходsщесz ћсти, дрyгъ дрyга жди1те.
|
|
34
|
34
|
|
А коли хто голодний, то нехай їсть вдома, щоб ви збиралися не на осудження. Інше ж влаштую, коли прийду.
|
Ѓще ли кто2 ѓлчетъ, въ домY да ћстъ, да не въ грёхъ сх0дитесz. Њ пр0чихъ же, є3гдA пріидY, ўстр0ю.
|
|
Глава 12
|
Главa в7i
|
|
1
|
1
|
|
Hе хочу, браття, щоб ви не знали і про дари духовні.
|
Њ дух0вныхъ же, брaтіе, не хощY вaсъ не вёдэти.
|
|
2
|
2
|
|
Знаєте, що коли ви були язичниками, то ходили до ідолів безмовних, ніби вас вели.
|
Вёсте, ћкw є3гдA невёрни бёсте, ко јдwлwмъ безгл†снымъ ћкw вед0ми вед0стесz.
|
|
3
|
3
|
|
Тому кажу вам, що ніхто з тих, хто говорить Духом Божим, не скаже анафеми на Ісуса, і ніхто не може назвати Ісуса Господом, як тільки через Духа Святого.
|
Тёмже сказyю вaмъ, ћкw никт0же, д¦омъ б9іимъ глаг0лzй, речeтъ ґнafема ї}са, и3 никт0же м0жетъ рещи2 гDа ї}са, т0чію д¦омъ с™hмъ.
|
|
4
|
4
|
|
Дари різні, а Дух один і той же;
|
Раздэлє1ніz же даровaній сyть, ґ т0йжде д¦ъ:
|
|
5
|
5
|
|
і служіння різні, а Господь один і той же;
|
и3 раздэлє1ніz служeній сyть, ґ т0йжде гDь:
|
|
6
|
6
|
|
і діяння різні, а Бог один і той же, Який творить усе в усіх.
|
и3 раздэлє1ніz дёйствъ сyть, ґ т0йжде є4сть бGъ, дёйствуzй вс‰ во всёхъ.
|
|
7
|
7
|
|
Але кожному дається виявлення Духа на користь.
|
(За? Rн7№.) Комyждо же даeтсz kвлeніе д¦а на п0льзу:
|
|
8
|
8
|
|
Одному дається Духом слово мудрости, іншому — слово знання, тим же Духом;
|
џвому бо д¦омъ даeтсz сл0во премdрости, и3н0му же сл0во рaзума, њ т0мже д©э:
|
|
9
|
9
|
|
іншому — віра, тим же Духом; іншому — дари зцілення, тим же Духом;
|
друг0му же вёра, тёмже д¦омъ: и3н0му же даров†ніz и3сцэлeній, њ т0мже д©э:
|
|
10
|
10
|
|
іншому — творення чудес, іншому — пророцтво, іншому — розпізнавання духів, іншому — різні мови, іншому — тлумачення мов.
|
друг0му же дBйствіz си1лъ, и3н0му же прbр0чество, друг0му же разсуждє1ніz духовHмъ, и3н0му же р0ди љзhкwвъ, друг0му же сказ†ніz љзhкwвъ.
|
|
11
|
11
|
|
Усе це творить один і той же Дух, наділяючи кожному осібно, як Йому завгодно.
|
Вс‰ же сі‰ дёйствуетъ є3ди1нъ и3 т0йжде д¦ъ, раздэлsz влaстію коемyждо ћкоже х0щетъ.
|
|
12
|
12
|
|
Бо, як тіло одне, але має багато членів, усі члени одного тіла, хоч їх багато, утворюють одне тіло, — так і Христос.
|
(За? Rн7в7.) Ћкоже бо тёло є3ди1но є4сть и3 ќды и4мать мнHги, вси1 же ќди є3ди1нагw тёла, мн0зи сyще, є3ди1но сyть тёло: тaкw и3 хrт0съ.
|
|
13
|
13
|
|
Бо всі ми одним Духом хрестилися в одне тіло, юдеї чи елліни, раби чи вільні, і всі єдиним Духом напоєні.
|
И$бо є3ди1нэмъ д¦омъ мы2 вси2 во є3ди1но тёло крести1хомсz, ѓще їудeє, ѓще є4ллини, и3ли2 раби2, и3ли2 своб0дни: и3 вси2 є3ди1нэмъ д¦омъ напои1хомсz.
|
|
14
|
14
|
|
Бо тіло не з одного члена, а з багатьох.
|
И$бо тёло нёсть є3ди1нъ ќдъ, но мн0зи.
|
|
15
|
15
|
|
Якщо нога скаже: «Я не належу до тіла, бо я не рука», то невже через це вона не належить до тіла?
|
Ѓще речeтъ ногA, ћкw нёсмь рукA, нёсмь t тёла: є3дA сегw2 рaди нёсть t тёла;
|
|
16
|
16
|
|
І якщо вухо скаже: «Я не належу до тіла, бо я не око», то невже через це воно не належить до тіла?
|
И# ѓще речeтъ ќхо, ћкw нёсмь џко, нёсмь t тёла: є3дA сегw2 рaди нёсть t тёла;
|
|
17
|
17
|
|
Якщо все тіло — око, то де слух? Якщо все — слух, то де нюх?
|
Ѓще всE тёло џко, гдЁ слyхъ; ѓще (же) всE слyхъ, гдЁ ўхaніе;
|
|
18
|
18
|
|
Та Бог розмістив члени, кожний з них‚ у тілi‚ як було Йому завгодно.
|
Нн7э же положи2 бGъ ќды, є3ди1наго коег0ждо и4хъ въ тэлеси2, ћкоже и3зв0ли.
|
|
19
|
19
|
|
А коли б усі були один член, то де було б тіло?
|
Ѓще ли бhша вси2 є3ди1нъ ќдъ, гдЁ тёло;
|
|
20
|
20
|
|
Тепер же членів багато, а тіло одне.
|
Нн7э же мн0зи ќбw ќдове, є3ди1но же тёло.
|
|
21
|
21
|
|
Hе може око сказати руці: «Ти мені не потрібна»; або так само голова ногам: «Ви мені не потрібнi».
|
Не м0жетъ же џко рещи2 руцЁ: не трeбэ ми2 є3си2: и3ли2 пaки главA ногaма: не трeбэ ми2 є3стE.
|
|
22
|
22
|
|
Hавпаки, ті члени тіла, що здаються слабкішими, значно потрібніші,
|
Но мн0гw пaче, мнsщіисz ќди тёла немощнёйши бhти, нyжнэйши сyть,
|
|
23
|
23
|
|
і які нам здаються в тілі непочесними, про тих більше піклуємось;
|
и3 и5хже мни1мъ безчeстнэйшихъ бhти тёла, си6мъ чeсть мн0жайшую прилагaемъ:
|
|
24
|
24
|
|
і непочесні наші члени благовидніше покриваються, а благовидні наші не мають у тому потреби. Але Бог так створив тіло, щоб ми про менш довершене більше піклувалися,
|
и3 неблагоwбрaзніи нaши благоwбрaзіе мн0жайше и4мутъ, ґ благоwбрaзніи нaши не трeбэ и4мутъ. Но бGъ раствори2 тёло, худёйшему б0лшу дaвъ чeсть,
|
|
25
|
25
|
|
щоб не було розділення в тілі, але щоб усі члени однаково дбали один про одного.
|
да не бyдетъ рaспри въ тэлеси2, но да т0жде въ себЁ (да рaвнw є3ди1нъ њ друзёмъ) пекyтсz ќди.
|
|
26
|
26
|
|
Тому, чи страждає один член, з ним страждають усі члени; чи славиться один член, з ним радіють усі члени.
|
И# ѓще стрaждетъ є3ди1нъ ќдъ, съ ни1мъ стрaждутъ вси2 ќди: ѓще ли же слaвитсz є3ди1нъ ќдъ, съ ни1мъ рaдуютсz вси2 ќди.
|
|
27
|
27
|
|
І ви — тіло Христове, а нарізно — члени.
|
(За? Rн7G.) Вh же є3стE тёло хrт0во, и3 ќди t чaсти.
|
|
28
|
28
|
|
І одних Бог настановив у Церкві, по-перше, апостолами, по-друге, пророками, по-третє, вчителями; далі, іншим дав сили чудотворення, також дари зцілення, заступництва, управління і різні мови.
|
И# џвыхъ ќбw положи2 бGъ въ цRкви пeрвэе ґпcлwвъ, втор0е прbр0кwвъ, трeтіе ўчи1телей: пот0мъ же си6лы, тaже даров†ніz и3сцэлeній, заступлє1ніz, правлє1ніz, р0ди љзhкwвъ.
|
|
29
|
29
|
|
Чи всі апостоли? Чи всі пророки? Чи всі вчителі? Чи всі чудотворці?
|
Е#дA вси2 ґпcли; є3дA вси2 прbр0цы; є3дA вси2 ўчи1телє; є3дA вси2 си6лы;
|
|
30
|
30
|
|
Чи всі мають дари зцілення? Чи всі говорять різними мовами? Чи всі тлумачі?
|
є3дA вси2 даров†ніz и4мутъ и3сцэлeній; є3дA вси2 љзы6ки глаг0лютъ; є3дA вси2 сказyютъ;
|
|
31
|
31
|
|
Дбайте про дари більші, і я покажу вам шлях іще кращий.
|
Ревнyйте же даровaній б0лшихъ, и3 є3щE по превосхождeнію пyть вaмъ показyю.
|
|
Глава 13
|
Главa Gi
|
|
1
|
1
|
|
Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любови не маю, то я — мідь, що дзвенить, або кімвал, що бриньчить.
|
Ѓще љзы6ки человёческими глаг0лю и3 ѓгGлскими, любвe же не и4мамъ, бhхъ (ћкw) мёдь звенsщи, и3ли2 кmмвaлъ звzцazй.
|
|
2
|
2
|
|
Якщо маю дар пророцтва, і знаю всі таємниці, і маю всяке пізнання і всю віру, так що й гори можу переставляти, а любови не маю, — то я ніщо.
|
И# ѓще и4мамъ прbр0чество, и3 вёмъ т†йны вс‰ и3 вeсь рaзумъ, и3 ѓще и4мамъ всю2 вёру, ћкw и3 г0ры преставлsти, любвe же не и4мамъ, ничт0же є4смь.
|
|
3
|
3
|
|
І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любови не маю, то нема мені з того ніякої користи.
|
И# ѓще раздaмъ вс‰ и3мBніz мо‰, и3 ѓще предaмъ тёло моE, во є4же сжещи2 є5, любвe же не и4мамъ, ни кaz п0льза ми2 є4сть.
|
|
4
|
4
|
|
Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не пишається,
|
(За? Rн7д7.) Любы2 долготерпи1тъ, милосeрдствуетъ, любы2 не зави1дитъ, любы2 не превозн0ситсz, не горди1тсz,
|
|
5
|
5
|
|
не безчинствує, не шукає свого, не гнівається, не замишляє зла,
|
не безчи1нствуетъ, не и4щетъ свои1хъ си2, не раздражaетсz, не мhслитъ ѕлA,
|
|
6
|
6
|
|
не радіє з неправди, а радіє істинi;
|
не рaдуетсz њ непрaвдэ, рaдуетсz же њ и4стинэ:
|
|
7
|
7
|
|
усе покриває, всьому йме віру, всього сподівається, все терпить.
|
вс‰ лю1битъ [покрывaетъ], всемY вёру є4млетъ, вс‰ ўповaетъ, вс‰ терпи1тъ.
|
|
8
|
8
|
|
Любов ніколи не минає, хоч і пророцтва скінчаться, і мови замовкнуть, і знання зникне.
|
Любы2 николи1же tпaдаетъ, ѓще же прbр0чєствіz ўпразднsтсz, ѓще ли љзhцы ўм0лкнутъ, ѓще рaзумъ и3спраздни1тсz.
|
|
9
|
9
|
|
Бо ми частинно знаємо і частинно пророкуємо;
|
T чaсти бо разумэвaемъ и3 t чaсти прbр0чествуемъ:
|
|
10
|
10
|
|
коли ж настане досконале, тоді частинне припиниться.
|
є3гдa же пріи1детъ совершeнное, тогдA, є4же t чaсти, ўпраздни1тсz.
|
|
11
|
11
|
|
Коли я був дитиною, то як дитина говорив, як дитина міркував, як дитина розумів; а коли став мужем, тоді відкинув дитяче.
|
(За?.) Е#гдA бёхъ младeнецъ, ћкw младeнецъ глаг0лахъ, ћкw младeнецъ мyдрствовахъ, ћкw младeнецъ смышлsхъ: є3гдa же бhхъ мyжъ, tверг0хъ младeнчєскаz.
|
|
12
|
12
|
|
Тепер ми бачимо ніби у тьмяному дзеркалі, тоді ж віч-на-віч; тепер я знаю частинно, а тоді пізнаю, подібно як і я пізнаний.
|
Ви1димъ ќбw нн7э ћкоже зерцaломъ въ гадaніи, тогдa же лицeмъ къ лицY: нн7э разумёю t чaсти, тогдa же познaю, ћкоже и3 познaнъ бhхъ.
|
|
13
|
13
|
|
Нині ж перебувають ці три: віра, надія, любов; але більша з них любов.
|
Нн7э же пребывaютъ вёра, надeжда, любы2, три2 сі‰: б0лши же си1хъ любы2.
|
|
Глава 14
|
Главa д7i
|
|
1
|
1
|
|
Досягайте любови; дбайте про дари духовні, а особливо про те, щоб пророкувати.
|
Держи1тесz любвE: ревнyйте же духHвнымъ, пaче же да прbр0чествуете.
|
|
2
|
2
|
|
Бо хто говорить незнайомою мовою, той говорить не людям, а Боговi; тому що ніхто не розуміє його, він таємне говорить духом;
|
Глаг0лzй бо љзы6ки, не человёкwмъ глаг0летъ, но бGу: никт0же бо слhшитъ, дyхомъ же глаг0летъ т†йны:
|
|
3
|
3
|
|
а хто пророкує, той говорить людям на повчання, на умовляння і на втішення.
|
прbр0чествуzй же, человёкwмъ глаг0летъ созидaніе и3 ўтэшeніе и3 ўтверждeніе.
|
|
4
|
4
|
|
Хто говорить незнайомою мовою, той повчає себе; а хто пророкує, той повчає церкву.
|
Глаг0лzй (бо) љзы6ки себE зи1ждетъ, ґ прbр0чествуzй цRковь зи1ждетъ.
|
|
5
|
5
|
|
Бажаю, щоб усі ви говорили мовами; та краще, щоб ви пророкували; бо більший той, хто пророкує, ніж той, хто говорить мовами, хіба що він буде і тлумачити, щоб церква розбудовувалася.
|
Хощy же всёхъ вaсъ глаг0лати љзы6ки, пaче же да прорицaете: б0лій бо прbр0чествуzй, нeжели глаг0лzй љзы6ки, рaзвэ ѓще (кто2) сказyетъ, да цRковь созидaніе пріeмлетъ.
|
|
6
|
6
|
|
Тепер же, браття, якщо я прийду до вас і буду говорити незнайомими мовами, то яку вам принесу користь, якщо не з’ясую вам чи одкровенням, чи пізнанням, чи пророцтвом, чи повчанням?
|
(За? Rн7е7.) Нн7э же, брaтіе, ѓще пріидY къ вaмъ љзы6ки глаг0лz, кyю вaмъ п0льзу сотворю2, ѓще вaмъ не глаг0лю и3ли2 во tкровeніи, и3ли2 въ рaзумэ, и3ли2 въ прbр0чествіи, и3ли2 въ научeніи;
|
|
7
|
7
|
|
І бездушні речі, що дають звук, як сопілка чи гуслі, коли не видають різних тонів, то як зрозуміти те, що грають на сопілці чи на гуслях?
|
Nбaче безд{шнаz глaсъ даю6щаz, ѓще сопёль, ѓще гyсли, ѓще рaзнствіz пискaніемъ не дадsтъ, кaкw разyмно бyдетъ пискaніе и3ли2 гудeніе;
|
|
8
|
8
|
|
І коли сурма даватиме невиразний звук, то хто стане готуватися до бою?
|
И$бо ѓще безвёстенъ глaсъ трубA дaстъ, кто2 ўгот0витсz на брaнь;
|
|
9
|
9
|
|
Так і ви, якщо промовляєте язиком незрозумілі слова, то як зрозуміють, що ви говорите? Ви будете говорити на вітер.
|
Тaкw и3 вы2 ѓще не благоразyмно сл0во дадитE љзhкомъ, кaкw ўразумёетсz глаг0лемое; Бyдете бо на воздyхъ глаг0люще.
|
|
10
|
10
|
|
Скільки, наприклад, різних слів у світі, а жодного з них немає без значення.
|
Толи1цы ќбw, ѓще ключи1тсz, р0ди гласHвъ сyть въ мjрэ, и3 ни є3ди1нъ и4хъ безглaсенъ.
|
|
11
|
11
|
|
Але якщо я не розумію значення слів, то я для того, хто говорить, буду іноземець; і той, хто говорить, іноземець для мене.
|
Ѓще u5бо не ўвёмъ си1лы глaса, бyду глаг0лющему и3ноzзhчникъ, и3 глаг0лющій мнЁ и3ноzзhчникъ.
|
|
12
|
12
|
|
Так і ви, коли дбаєте про дари духовні, старайтеся збагатитися ними для повчання церкви.
|
Тaкw и3 вы2, понeже ревни1телє є3стE духовHмъ, (±же) къ созидaнію цRкве проси1те [и3щи1те], да и3збhточествуете.
|
|
13
|
13
|
|
А тому той, хто говорить незнайомою мовою, молись про дар тлумачення.
|
Тёмже глаг0лzй љзhкомъ да м0литсz, да сказyетъ.
|
|
14
|
14
|
|
Бо коли я молюся незнайомою мовою, то хоч і дух мій молиться, але розум мій лишається безплідним.
|
Ѓще бо молю1сz љзhкомъ, дyхъ м0й м0литсz, ґ ќмъ м0й без8 плодA є4сть.
|
|
15
|
15
|
|
Що ж робити? Буду молитися духом, буду молитися і розумом; буду співати духом, буду співати і розумом.
|
Что2 u5бо є4сть; Помолю1сz дyхомъ, помолю1сz же и3 ўм0мъ: воспою2 дyхомъ, воспою1 же и3 ўм0мъ.
|
|
16
|
16
|
|
Бо коли ти благословлятимеш духом, то як проста людина скаже «амінь» на твою подяку‚ якщо вона не розуміє, що ти говориш?
|
Понeже ѓще благослови1ши дyхомъ, и3сполнszй мёсто невёжды кaкw речeтъ ґми1нь, по твоемY благодарeнію; Понeже не вёсть, что2 глаг0леши.
|
|
17
|
17
|
|
Ти добре дякуєш, та інший не повчається.
|
Ты2 ќбw д0брэ благодари1ши, но другjй не созидaетсz.
|
|
18
|
18
|
|
Дякую Богові моєму: я більше за всіх вас говорю мовами;
|
Благодарю2 бGа моего2, пaче всёхъ вaсъ љзы6ки глаг0лz:
|
|
19
|
19
|
|
але в церкві хочу краще п’ять слів сказати розумом моїм, щоб і інших наставити, ніж тисячі слів незнайомою мовою.
|
но въ цRкви хощY пsть словeсъ ўм0мъ мои1мъ глаг0лати, да и3 и4ны п0льзую, нeжели тмы6 словeсъ љзhкомъ.
|
|
20
|
20
|
|
Браття! Не будьте дітьми розумом: на зле будьте, як діти, а розумом будьте повнолітні.
|
(За? Rн7ѕ7.) Брaтіе, не дёти бывaйте ўмы6: но ѕл0бою младeнствуйте, ўмы6 же совершeни бывaйте.
|
|
21
|
21
|
|
У законі написано: «Іншими мовами й іншими устами говоритиму народові цьому; та й тоді не послухають Мене, — говорить Господь».
|
Въ зак0нэ пи1шетъ: ћкw и3нhми љзы6ки и3 ўстны6 и3нhми возгlю лю1демъ си6мъ, и3 ни тaкw послyшаютъ менє2, гlетъ гDь.
|
|
22
|
22
|
|
Отже, мови є знамення не для віруючих, а для невіруючих; пророцтво ж не для невіруючих, а для віруючих.
|
Тёмже љзhцы въ знaменіе сyть не вёрующымъ, но невBрнымъ: ґ прbр0чество не невBрнымъ, но вёрующымъ.
|
|
23
|
23
|
|
Коли вся церква зійдеться разом‚ і всі почнуть говорити незнайомими мовами, і увійдуть до вас недосвідчені або невіруючі, то чи не скажуть, що ви біснуєтесь?
|
Ѓще u5бо сни1детсz цRковь всS вкyпэ, и3 вси2 љзы6ки глаг0лютъ, вни1дутъ же (и3) неразyмивіи и3ли2 невёрніи, не рекyтъ ли, ћкw бэснyетесz;
|
|
24
|
24
|
|
Та коли всі пророкують і ввійде хтось невіруючий або недосвідчений, то його всі викривають і всі осуджують.
|
Ѓще же вси2 прbр0чествуютъ, вни1детъ же нёкій невёренъ и3ли2 невёжда, њбличaетсz всёми, (и3) и3стzзyетсz t всёхъ,
|
|
25
|
25
|
|
І таким чином таємниці серця його виявляються, і він, упавши ниць, поклониться Богові і скаже: «Воістину з вами Бог».
|
и3 си1це т†йнаz сeрдца є3гw2 kвлє1на бывaютъ: и3 тaкw пaдъ ни1цъ покл0нитсz бGови, возвэщaz, ћкw вои1стинну бGъ съ вaми є4сть.
|
|
26
|
26
|
|
Так що ж, браття? Коли ви сходитесь і у кожного з вас є псалом, є повчання, є мова, є одкровення, є тлумачення, — все це нехай буде на повчання.
|
(За? Rн7з7.) Что2 u5бо є4сть, брaтіе; Е#гдA сх0дитесz, кjйждо вaсъ pал0мъ и4мать, ўчeніе и4мать, љзhкъ и4мать tкровeніе и4мать, сказaніе и4мать: вс‰ (же) къ созидaнію да бывaютъ.
|
|
27
|
27
|
|
Якщо хто говорить незнайомою мовою, говоріть двоє, найбільше троє, і то по одному, а один нехай тлумачить.
|
Ѓще љзhкомъ кто2 глаг0летъ, по двэмA, и3ли2 мн0жае по тріeмъ, и3 по чaсти: и3 є3ди1нъ да сказyетъ.
|
|
28
|
28
|
|
Коли ж тлумача не буде, то мовчи в церкві, а говори собі та Богові.
|
Ѓще ли не бyдетъ сказaтель, да молчи1тъ въ цRкви, себё же да глаг0летъ и3 бGови.
|
|
29
|
29
|
|
І пророки нехай говорять двоє чи троє, а інші нехай розмірковують.
|
Прbр0цы же двA и3ли2 тріE да глаг0лютъ, и3 друзjи да разсуждaютъ:
|
|
30
|
30
|
|
Коли ж другому, що сидить, буде одкровення, то перший нехай мовчить.
|
ѓще ли и3н0му tкрhетсz сэдsщу, пeрвый да молчи1тъ.
|
|
31
|
31
|
|
Бо всі один по одному можете пророкувати, щоб усі повчалися і всі втішалися.
|
М0жете бо вси2 по є3ди1ному прbр0чествовати, да вси2 ўчaтсz и3 вси2 ўтэшaютсz.
|
|
32
|
32
|
|
І духи пророчі покірні пророкам,
|
И# дyси прbр0честіи прbр0кwмъ повинyютсz:
|
|
33
|
33
|
|
тому що Бог не є Бог безладу, а миру. Так буває по всіх церквах у святих.
|
нёсть бо нестроeніz бGъ, но ми1ра, ћкw во всёхъ цRквахъ с™hхъ.
|
|
34
|
34
|
|
Жінки ваші у церквах нехай мовчать, бо не дозволено їм говорити, а коритися, як і закон говорить.
|
Жєны2 вaшz въ цRквахъ да молчaтъ: не повелёсz бо и5мъ глаг0лати, но повиновaтисz, ћкоже и3 зак0нъ глаг0летъ.
|
|
35
|
35
|
|
Якщо ж вони хочуть чогось навчитися, нехай спитають про те вдома у своїх чоловіків, бо непристойно жінці говорити в церкві.
|
Ѓще ли чесомY научи1тисz хотsтъ, въ домY свои1хъ мужeй да вопрошaютъ: срaмно бо є4сть женЁ въ цRкви глаг0лати.
|
|
36
|
36
|
|
Хіба від вас слово Боже вийшло? Чи до вас одних досягло?
|
И#ли2 t вaсъ сл0во б9іе и3зhде; И#ли2 вaсъ є3ди1ныхъ дости1же;
|
|
37
|
37
|
|
Якщо хто вважає себе пророком чи духовним, нехай той розуміє, що я пишу вам, бо це заповіді Господні.
|
Ѓще кто2 мни1тсz прbр0къ бhти и3ли2 дух0венъ, да разумёетъ, ±же пишY вaмъ, занE гDни сyть зaпwвэди;
|
|
38
|
38
|
|
А хто не розуміє, нехай не розуміє.
|
ѓще ли кто2 не разумёетъ, да не разумэвaетъ.
|
|
39
|
39
|
|
Отже, браття, дбайте про те, щоб пророкувати, але не забороняйте говорити й мовами;
|
Тёмже, брaтіе мо‰, ревнyйте є4же прbр0чествовати, и3 є4же глаг0лати љзы6ки не возбранsйте:
|
|
40
|
40
|
|
тільки все повинно бути благопристойно і статечно.
|
вс‰ же благоwбрaзнw и3 по чи1ну да бывaютъ.
|
|
Глава 15
|
Главa є7i
|
|
1
|
1
|
|
Звіщаю вам, браття, благовістування, яке я благовістив вам, яке ви і прийняли, в якому і утвердилися,
|
(За? Rн7}.) Сказyю же вaмъ, брaтіе, бlговэствовaніе, є4же благовэсти1хъ вaмъ, є4же и3 пріsсте, въ нeмже и3 стоитE,
|
|
2
|
2
|
|
яким і спасаєтеся, якщо дотримуєтеся того слова так, як я благовістив вам, коли тільки не марно увірували.
|
и4мже и3 спасaетесz, кaцэмъ сл0вомъ благовэсти1хъ вaмъ, ѓще содержитE: рaзвэ ѓще не всyе вёровасте.
|
|
3
|
3
|
|
Бо я передав вам спочатку те, що й сам прийняв, а саме: що Христос помер за гріхи наші, за Писанням,
|
Предaхъ бо вaмъ и3спeрва, є4же и3 пріsхъ, ћкw хrт0съ ќмре грBхъ нaшихъ рaди, по писaніємъ,
|
|
4
|
4
|
|
і що Він був похований, і що воскрес на третій день, за Писанням,
|
и3 ћкw погребeнъ бhсть, и3 ћкw востA въ трeтій дeнь, по писaніємъ,
|
|
5
|
5
|
|
і що явився Кифі, потім одинадцятьом;
|
и3 ћкw kви1сz ки1фэ, тaже є3динонaдесzтимъ:
|
|
6
|
6
|
|
потім явився більш як п’ятистам браттям одночасно, більшість яких живуть і донині, а деякі й померли;
|
пот0мъ же kви1сz б0лэ пzти2 сHтъ брaтіzмъ є3ди1ною, t ни1хже мн0жайшіи пребывaютъ досeлэ, нёцыи же и3 почи1ша:
|
|
7
|
7
|
|
потім явився Якову, також усім апостолам;
|
пот0мъ же kви1сz їaкwву, тaже ґпcлwмъ всёмъ:
|
|
8
|
8
|
|
а після всіх явився і мені, мов якомусь виродкові.
|
послэди1 же всёхъ, ћкw нёкоему и4звергу, kви1сz и3 мнЁ.
|
|
9
|
9
|
|
Бо я найменший з апостолів і недостойний зватися апостолом, тому що гнав Церкву Божу.
|
Ѓзъ бо є4смь мнjй ґпcлwвъ, и4же нёсмь дост0инъ нарещи1сz ґпcлъ, занE гони1хъ цRковь б9ію.
|
|
10
|
10
|
|
Але благодаттю Божою я є те, що є; і благодать Його в мені не була марною, та й потрудився я більше за них усіх: тільки не я, а благодать Божа, яка зі мною.
|
Блгdтію же б9іею є4смь, є4же є4смь, и3 блгdть є3гw2, ћже во мнЁ, не тщA бhсть, но пaче всёхъ и4хъ потруди1хсz: не ѓзъ же, но блгdть б9іz, ћже со мн0ю.
|
|
11
|
11
|
|
Проте чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так увірували.
|
Ѓще u5бо ѓзъ, ѓще ли nни2, тaкw проповёдуемъ, и3 тaкw вёровасте.
|
|
12
|
12
|
|
Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес з мертвих, то як же деякі з вас говорять, що нема воскресіння мертвих?
|
(За? Rн7f7.) Ѓще же хrт0съ проповёдуетсz, ћкw и3з8 мeртвыхъ востA, кaкw глаг0лютъ нёцыи въ вaсъ, ћкw воскrніz мeртвыхъ нёсть;
|
|
13
|
13
|
|
Якщо нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
|
И# ѓще воскrніz мeртвыхъ нёсть, то2 ни хrт0съ востA:
|
|
14
|
14
|
|
А якщо і Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша.
|
ѓще же хrт0съ не востA, тщE ќбw проповёданіе нaше, тщa же и3 вёра вaша.
|
|
15
|
15
|
|
Крім цього, ми були б лжесвідками Божими, тому що свідчили б про Бога, що Він воскресив Христа, Якого Він не воскресив, якщо мертві не воскресають;
|
Њбрэтaемсz же и3 лжесвидётелє б9іи, ћкw послyшествовахомъ на бGа, ћкw воскRси2 хrтA, є3гHже не воскRси2, ѓще ќбw мeртвіи не востаю1тъ:
|
|
16
|
16
|
|
бо якщо мертві не воскресають, то й Христос не воскрес.
|
ѓще бо мeртвіи не востаю1тъ, то2 ни хrт0съ востA:
|
|
17
|
17
|
|
А якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна: ви ще у гріхах ваших.
|
ѓще же хrт0съ не востA, сyетна вёра вaша, є3щE є3стE во грэсёхъ вaшихъ:
|
|
18
|
18
|
|
Тому і ті, що вмерли у Христі, загинули,
|
ќбw и3 ўмeршіи њ хrтЁ, погиб0ша.
|
|
19
|
19
|
|
і якщо ми в цьому тільки житті уповаємо на Христа, то ми нещасніші за всіх людей.
|
(И#) ѓще въ животЁ сeмъ т0чію ўповaюще є3смы2 во хrтA, њкаsннэйши всёхъ человBкъ є3смы2.
|
|
20
|
20
|
|
Але Христос воскрес з мертвих, первісток серед померлих.
|
(За? R….) Нн7э же хrт0съ востA t мeртвыхъ, начaтокъ ўмeршымъ бhсть.
|
|
21
|
21
|
|
Бо як смерть через людину, так через людину і воскресіння мертвих.
|
Понeже бо человёкомъ смeрть (бhсть), и3 чlвёкомъ воскrніе мeртвыхъ.
|
|
22
|
22
|
|
Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть,
|
Ћкоже бо њ ґдaмэ вси2 ўмирaютъ, тaкожде и3 њ хrтЁ вси2 њживyтъ,
|
|
23
|
23
|
|
кожний по своєму чину: первісток Христос, потім ті, які увірували в Христа, в пришестя Його.
|
кjйждо же во своeмъ чинY: начaтокъ хrт0съ, пот0мъ же хrтY вёровавшіи въ пришeствіи є3гw2.
|
|
24
|
24
|
|
А потому кінець, коли Він передасть царство Богу і Отцю, коли скасує всяке начальство, і всяку владу і силу,
|
Тaже кончи1на, є3гдA предaстъ цrтво бGу и3 nц7Y, є3гдA и3спраздни1тъ всsко начaлство и3 всsку влaсть и3 си1лу:
|
|
25
|
25
|
|
бо Йому належить царствувати, доки покладе всіх ворогів під ноги Свої.
|
подобaетъ бо є3мY цrтвовати, д0ндеже положи1тъ вс‰ враги2 под8 ногaма свои1ма.
|
|
26
|
26
|
|
Останній же ворог знищиться — смерть,
|
Послёдній же врaгъ и3спраздни1тсz смeрть,
|
|
27
|
27
|
|
бо все впокорив під ноги Його. Коли ж сказано, що все Йому підкорене, то ясно, що, крім Того, Який підкорив Йому все.
|
вс‰ бо покори2 под8 н0зэ є3гw2: внегдa же рещи2, ћкw вс‰ покорє1на сyть є3мY, ћвэ, ћкw рaзвэ пок0ршагw є3мY вс‰.
|
|
28
|
28
|
|
Коли ж упокорить Йому все, тоді і Сам Син підкориться Тому, Хто впокорив Йому все, щоб Бог був у всьому все.
|
Е#гдa же покори1тъ є3мY всsчєскаz, тогдA и3 сaмъ сн7ъ покори1тсz пок0ршему є3мY всsчєскаz, да бyдетъ бGъ всsчєскаz во всёхъ.
|
|
29
|
29
|
|
Бо що роблять ті, які хрестяться заради мертвих? Якщо мертві зовсім не воскресають, то навіщо і хрестяться заради мертвих?
|
(За? R…№.) Понeже что2 сотворsтъ крестsщіисz мeртвыхъ рaди; Ѓще tню1дъ мeртвіи не востаю1тъ, что2 и3 крещaютсz мeртвыхъ рaди;
|
|
30
|
30
|
|
Hавіщо і ми повсякчас наражаємося на небезпеки?
|
Почт0 (же) и3 мы2 бэды6 пріeмлемъ на всsкъ чaсъ;
|
|
31
|
31
|
|
Я щодня вмираю: тому свідок ваша похвала мені, браття, яку я маю в Христі Ісусі, Господі нашому.
|
По вс‰ дни6 ўмирaю: тaкw ми2 вaша похвалA, брaтіе, ю4же и4мамъ њ хrтЁ ї}сэ гDэ нaшемъ.
|
|
32
|
32
|
|
Коли я боровся із звірами в Ефесі, то, з людського погляду, яка мені користь, якщо мертві не воскресають? Будемо їсти й пити, бо завтра помремо!
|
Ѓще (бо) по человёку со ѕвёремъ борsхсz въ є3фeсэ, кaz ми2 п0льза, ѓще мeртвіи не востаю1тъ; Да ћмы и3 піeмъ, ќтрэ бо ќмремъ.
|
|
33
|
33
|
|
Hе обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї.
|
Не льсти1тесz: тлsтъ њбы6чаи бlги бесBды ѕлы6.
|
|
34
|
34
|
|
Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо‚ на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога.
|
И#стрезви1тесz првdнw и3 не согрэшaйте: невёдэніе бо б9іе нёцыи и4мутъ, къ срaму вaмъ глаг0лю.
|
|
35
|
35
|
|
Та хто-небудь скаже: як саме воскреснуть мертві? І в якому тілі прийдуть?
|
Но речeтъ нёкто: кaкw востaнутъ мeртвіи; к0имъ же тёломъ пріи1дутъ;
|
|
36
|
36
|
|
Hерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не умре.
|
Безyмне, ты2 є4же сёеши, не њживeтъ, ѓще не ќмретъ:
|
|
37
|
37
|
|
І коли ти сієш, то сієш не тіло майбутнє, а голе зерно, яке трапиться, пшеничне чи якесь інше;
|
и3 є4же сёеши, не тёло бyдущее сёеши, но голо2 зeрно, ѓще случи1тсz, пшени1цы и3ли2 и3н0гw t пр0чихъ:
|
|
38
|
38
|
|
але Бог дає йому тіло, як хоче, і кожній зернині своє тіло.
|
бGъ же даeтъ є3мY тёло, ћкоже восх0щетъ, и3 коемyждо сёмени своE тёло.
|
|
39
|
39
|
|
Hе всяка плоть є така ж сама плоть; але інша плоть у людей, інша у тварин, інша у риб, інша у птахів.
|
(За? R…в7.) Не всsка пл0ть тaже пл0ть: но и4на ќбw пл0ть человёкwмъ, и4на же пл0ть скотHмъ, и4на же рhбамъ, и4на же пти1цамъ.
|
|
40
|
40
|
|
Є тіла небесні і є тіла земнi; та інша слава небесних, інша земних.
|
И# тэлесA небє1снаz, и3 тэлесA земн†z: но и4на ќбw небє1снымъ слaва, и3 и4на земны6мъ:
|
|
41
|
41
|
|
Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; і зірка від зірки різниться у славі.
|
и4на слaва с0лнцу, и3 и4на слaва лунЁ, и3 и4на слaва ѕвэздaмъ: ѕвэздa бо t ѕвэзды2 рaзнствуетъ во слaвэ.
|
|
42
|
42
|
|
Так і при воскресінні мертвих: сіється у тління, встає в нетліннi;
|
Тaкожде и3 воскrніе мeртвыхъ: сёетсz въ тлёніе, востаeтъ въ нетлёніи:
|
|
43
|
43
|
|
сіється у безчесті, встає у славi; сіється в немочі, встає у силi;
|
сёетсz не въ чeсть, востаeтъ въ слaвэ: сёетсz въ нeмощи, востаeтъ въ си1лэ:
|
|
44
|
44
|
|
сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Є тіло душевне, і є тіло духовне.
|
сёетсz тёло душeвное, востаeтъ тёло дух0вное. Е$сть тёло душeвное, и3 є4сть тёло дух0вное.
|
|
45
|
45
|
|
Так і написано: перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам є дух животворчий.
|
Тaкw и3 пи1сано є4сть: бhсть пeрвый человёкъ ґдaмъ въ дyшу жи1ву, послёдній ґдaмъ въ д¦ъ животворsщь.
|
|
46
|
46
|
|
Але не духовне перше, а душевне, потім духовне.
|
Но не прeжде дух0вное, но душeвное, пот0мъ же дух0вное.
|
|
47
|
47
|
|
Перший чоловік — із землі, земний; другий чоловік — Господь з неба.
|
(За? R…G.) Пeрвый человёкъ t земли2, пeрстенъ: вторhй чlвёкъ гDь съ нб7сE.
|
|
48
|
48
|
|
Який земний, такі й земнi; і який небесний, такі й небесні.
|
Kк0въ пeрстный, такови2 и3 пeрстніи: и3 kк0въ нбcный, тaцы же и3 нбcніи:
|
|
49
|
49
|
|
І як ми носили образ земного, так будемо носити і образ небесного.
|
и3 ћкоже њблек0хомсz во w4бразъ пeрстнагw, да њблечeмсz и3 во w4бразъ нбcнагw.
|
|
50
|
50
|
|
Але скажу вам, браття, що плоть і кров успадкувати Царства Божого не можуть, і тління не успадкує нетління.
|
Сіe же глаг0лю, брaтіе, ћкw пл0ть и3 кр0вь цrтвіz б9іz наслёдити не м0гутъ, нижE тлёніе нетлёніz наслёдствуетъ.
|
|
51
|
51
|
|
Ось кажу вам таїну: не всі ми помремо, але всі змінимось;
|
СE, тaйну вaмъ глаг0лю: вси1 бо не ќспнемъ, вси1 же и3змэни1мсz
|
|
52
|
52
|
|
раптом, в одну мить, при останній сурмi; бо засурмить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимось.
|
вск0рэ, во мгновeніи џка, въ послёдней трубЁ: вострyбитъ бо, и3 мeртвіи востaнутъ нетлённи, и3 мы2 и3змэни1мсz:
|
|
53
|
53
|
|
Бо тлінному цьому належить одягнутися в нетлінне, і смертному цьому одягнутись у безсмертя.
|
подобaетъ бо тлённому семY њблещи1сz въ нетлёніе и3 мeртвенному семY њблещи1сz въ безсм7ртіе.
|
|
54
|
54
|
|
Коли ж тлінне це вдягнеться в нетлінне і смертне це вдягнеться в безсмертя, тоді збудеться слово написане: «Поглинута смерть перемогою».
|
Е#гдa же тлённое сіE њблечeтсz въ нетлёніе и3 смeртное сіE њблечeтсz въ безсм7ртіе, тогдA бyдетъ сл0во напи1санное: пожeрта бhсть смeрть побёдою.
|
|
55
|
55
|
|
Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?
|
Гдё ти, смeрте, жaло; гдё ти, ѓде, побёда;
|
|
56
|
56
|
|
Жало ж смерти — гріх; а сила гріха — закон.
|
Жaло же смeрти грёхъ: си1ла же грэхA зак0нъ.
|
|
57
|
57
|
|
Дяка Богові, Який дав нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
|
БGу же бlгодарeніе, дaвшему нaмъ побёду гDемъ нaшимъ ї}съ хrт0мъ.
|
|
58
|
58
|
|
Отже, браття мої улюблені, будьте тверді, непохитні, завжди збагачуйтесь у ділі Господньому, знаючи, що труд ваш не марний перед Господом.
|
(За? R…д7.) Тёмже, брaтіе мо‰ возлю1блєннаz, твeрди бывaйте, непостyпни, и3збhточествующе въ дёлэ гDни всегдA, вёдzще, ћкw трyдъ вaшъ нёсть т0щь пред8 гDемъ.
|
|
Глава 16
|
Главa ѕ7i
|
|
1
|
1
|
|
Щодо милостині для святих, то робіть так, як я установив у церквах галатійських.
|
Њ ми1лостыни же, ћже ко с™ы6мъ, ћкоже ўстр0ихъ цRквамъ галат‡йскимъ, тaкw и3 вы2 сотворsйте:
|
|
2
|
2
|
|
У перший день тижня кожен із вас нехай відкладає в себе і зберігає, скільки має змоги, щоб не збирати, коли я прийду.
|
по є3ди1нэй t суббHтъ кjйждо вaсъ да полагaетъ ў себє2 сохранsz, є4же ѓще что2 благопоспэши1тсz, да не є3гдA пріидY, тогдA собр†ніz бывaютъ.
|
|
3
|
3
|
|
Коли ж прийду, то, котрих ви оберете, тих пошлю з листами віднести милостиню в Єрусалим.
|
Е#гдa же пріидY, и5хже ѓще и3скyсите, съ послaньми си1хъ послю2 tнести2 благодaть вaшу во їеrли1мъ.
|
|
4
|
4
|
|
Якщо ж буде пристойно і мені піти, то вони підуть зі мною.
|
(За? R…е7.) Ѓще же дост0йно бyдетъ и3 мнЁ и3ти2, со мн0ю п0йдутъ.
|
|
5
|
5
|
|
Я прийду до вас, коли пройду Македонію; бо я йду через Македонію.
|
Пріидy же къ вaмъ, є3гдA макед0нію преидY: макед0нію бо прохождY.
|
|
6
|
6
|
|
У вас же, можливо, я поживу або й перезимую, щоб ви мене провели, куди піду.
|
Ў вaсъ же, ѓще случи1тсz мнЁ, пребyду, и3ли2 и3 њзимёю, да вы2 мS пров0дите, ѓможе ѓще поидY.
|
|
7
|
7
|
|
Бо не хочу тепер бачитися із вами мимохідь, а сподіваюсь деякий час пробути у вас, коли дозволить Господь.
|
Не хощy бо вaсъ нн7э въ мимохождeніи ви1дэти: ўповaю же врeмz нёкое пребhти ў вaсъ, ѓще гDь повели1тъ.
|
|
8
|
8
|
|
В Ефесі ж я пробуду до П’ятдесятниці,
|
Пребyду же во є3фeсэ до пентик0стіи:
|
|
9
|
9
|
|
бо для мене відчинилися великі й широкі двері, і супротивників багато.
|
двeрь бо ми2 tвeрзесz вели1ка и3 поспёшна, и3 сопроти1вніи мн0зи.
|
|
10
|
10
|
|
Якщо прийде до вас Тимофій, глядіть, щоб він був у вас у безпецi; бо він робить діло Господнє, як і я.
|
Ѓще же пріи1детъ тімоfeй, блюди1те, да без8 стрaха бyдетъ ў вaсъ: дёло бо гDне дёлаетъ, ћкоже и3 ѓзъ:
|
|
11
|
11
|
|
Тому нехай ніхто не зневажає його, але проведіть його з миром, щоб він прийшов до мене; бо я чекаю на нього з браттями.
|
да никт0же u5бо є3го2 ўничижи1тъ: проводи1те же є3го2 съ ми1ромъ, да пріи1детъ ко мнЁ, ждy бо є3го2 съ брaтіею.
|
|
12
|
12
|
|
Що ж до брата Аполлоса, я дуже просив його, щоб він із браттями прийшов до вас; та він ніяк не хотів іти тепер, а прийде при нагоді.
|
Њ ґполлHсэ же брaтэ: мн0гw моли1хъ є3го2, да пріи1детъ къ вaмъ съ брaтіею: и3 всsкw не бЁ в0лz, да нн7э пріи1детъ, пріи1детъ же, є3гдA ўпраздни1тсz.
|
|
13
|
13
|
|
Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні і тверді.
|
(За? R…ѕ7.) Б0дрствуйте, ст0йте въ вёрэ, мужaйтесz, ўтверждaйтесz:
|
|
14
|
14
|
|
Усе у вас нехай буде з любов’ю.
|
вс‰ вaмъ люб0вію да бывaютъ.
|
|
15
|
15
|
|
Благаю вас, браття [ви знаєте сім’ю Стефанову, що вона є початок Ахайї і що вони присвятили себе на служіння святим],
|
Молю1 же вы2, брaтіе: вёсте д0мъ стефани1новъ, ћкw є4сть начaтокъ ґхaіи, и3 въ служeніе с™ы6мъ ўчини1ша себE:
|
|
16
|
16
|
|
будьте і ви шанобливі до таких і до всякого, хто допомагає і трудиться.
|
да и3 вы2 повинyйтесz таковhмъ и3 всsкому споспёшствующу и3 труждaющусz.
|
|
17
|
17
|
|
Я радий приходу Стефана, Фортуната і Ахаїка; вони заповнили відсутність вашу,
|
Возрaдовахсz же њ пришeствіи стефани1новэ и3 фуртунaтовэ и3 ґхaіковэ, ћкw вaше лишeніе сjи и3сп0лниша:
|
|
18
|
18
|
|
бо вони заспокоїли мій і ваш дух. Шануйте таких.
|
ўпок0иша бо м0й дyхъ и3 вaшъ. Познавaйте u5бо такwвhz.
|
|
19
|
19
|
|
Вітають вас Церкви Асійськi; щиро вітають вас у Господі Акила і Прискілла разом із домашньою їхньою церквою.
|
Цэлyютъ вы2 цRкви ґс‡йскіz: цэлyютъ вы2 њ гDэ мн0гw ґкЂла и3 пріскjлла съ домaшнею и4хъ цRковію.
|
|
20
|
20
|
|
Вітають вас усі браття. Вітайте один одного святим цілуванням.
|
Цэлyютъ вы2 брaтіz вс‰. Цэлyйте дрyгъ дрyга лобзaніемъ с™hмъ.
|
|
21
|
21
|
|
Моє, Павлове, вітання власною рукою.
|
Цэловaніе моeю рук0ю пavлею.
|
|
22
|
22
|
|
Хто не любить Господа Ісуса Христа, нехай буде проклятий, мара́н-афа́.*
|
Ѓще кто2 не лю1битъ гDа ї}са хrтA, да бyдетъ пр0клzтъ, марaнъ ґfA [гDь нaшъ пріи1де (сЂрскій глaсъ)].
|
|
23
|
23
|
|
Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами,
|
Блгdть гDа нaшегw ї}са хrтA съ вaми,
|
|
24
|
24
|
|
і любов моя з усіма вами в Христі Ісусі. Амінь.
|
(и3) любы2 моS со всёми вaми њ хrтЁ ї}сэ. Ґми1нь.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.