|
Перше послання до Коринф’ян святого апостола Павла
|
ΠΡΟΣ ΚΟΡΙΝΘΙΟΥΣ А΄
|
|
Глава 1
|
Κεφάλαιο 1
|
|
1
|
1
|
| Павло, волею Божою покликаний апостол Ісуса Христа, і Сосфен, брат | Παῦλος κλητὸς ἀπόστολος Ἰησοῦ χριστοῦ διὰ θελήματος θεοῦ, καὶ Σωσθένης ὁ ἀδελφός, |
|
2
|
2
|
| церкві Божій у Коринфі, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, хто призиває ім’я Господа нашого Ісуса Христа, у всякому місці, у них і у нас: | τῇ ἐκκλησίᾳ τοῦ θεοῦ τῇ οὔσῃ ἐν Κορίνθῳ, ἡγιασμένοις ἐν χριστῷ Ἰησοῦ, κλητοῖς ἁγίοις, σὺν πᾶσιν τοῖς ἐπικαλουμένοις τὸ ὄνομα τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ χριστοῦ ἐν παντὶ τόπῳ, αὐτῶν τε καὶ ἡμῶν· |
|
3
|
3
|
| благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. | χάρις ὑμῖν καὶ εἰρήνη ἀπὸ θεοῦ πατρὸς ἡμῶν καὶ κυρίου Ἰησοῦ χριστοῦ. |
|
4
|
4
|
| Завжди дякую Богові моєму за вас заради благодаті Божої, дарованої вам у Христі Ісусі, | Εὐχαριστῶ τῷ θεῷ μου πάντοτε περὶ ὑμῶν, ἐπὶ τῇ χάριτι τοῦ θεοῦ τῇ δοθείσῃ ὑμῖν ἐν χριστῷ Ἰησοῦ· |
|
5
|
5
|
| бо в Hьому ви збагатилися всім, усяким словом і всяким пізнанням, — | ὅτι ἐν παντὶ ἐπλουτίσθητε ἐν αὐτῷ, ἐν παντὶ λόγῳ καὶ πάσῃ γνώσει, |
|
6
|
6
|
| тому що свідчення Христове утвердилося у вас, — | καθὼς τὸ μαρτύριον τοῦ χριστοῦ ἐβεβαιώθη ἐν ὑμῖν· |
|
7
|
7
|
| так що ви не маєте нестачі ні в якому даруванні, чекаючи явлення Господа нашого Ісуса Христа, | ὥστε ὑμᾶς μὴ ὑστερεῖσθαι ἐν μηδενὶ χαρίσματι, ἀπεκδεχομένους τὴν ἀποκάλυψιν τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ χριστοῦ, |
|
8
|
8
|
| Який і утвердить вас до кінця, щоб бути вам неповинними в день Господа нашого Ісуса Христа. | ὃς καὶ βεβαιώσει ὑμᾶς ἕως τέλους, ἀνεγκλήτους ἐν τῇ ἡμέρᾳ τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ χριστοῦ. |
|
9
|
9
|
| Вірний Бог, Яким покликані ви до єднання з Сином Його Ісусом Христом, Господом нашим. | Πιστὸς ὁ θεός, δι’ οὗ ἐκλήθητε εἰς κοινωνίαν τοῦ υἱοῦ αὐτοῦ Ἰησοῦ χριστοῦ τοῦ κυρίου ἡμῶν. |
|
10
|
10
|
| Благаю вас, браття, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви говорили одне і не було між вами розділення, а щоб ви з’єднані були в одному розумінні та в одній думці. | Παρακαλῶ δὲ ὑμᾶς, ἀδελφοί, διὰ τοῦ ὀνόματος τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ χριστοῦ, ἵνα τὸ αὐτὸ λέγητε πάντες, καὶ μὴ ᾖ ἐν ὑμῖν σχίσματα, ἦτε δὲ κατηρτισμένοι ἐν τῷ αὐτῷ νοῒ καὶ ἐν τῇ αὐτῇ γνώμῃ. |
|
11
|
11
|
| Бо від домашніх Хлоїних стало мені відомо про вас, браття мої, що між вами є суперечки. | Ἐδηλώθη γάρ μοι περὶ ὑμῶν, ἀδελφοί μου, ὑπὸ τῶν Χλόης, ὅτι ἔριδες ἐν ὑμῖν εἰσιν. |
|
12
|
12
|
| Я кажу про те, що у вас говорять: я — Павлів; я — Аполлосів; я — Кифин; а я — Христів. | Λέγω δὲ τοῦτο, ὅτι ἕκαστος ὑμῶν λέγει, Ἐγὼ μέν εἰμι Παύλου, Ἐγὼ δὲ Ἀπολλώ, Ἐγὼ δὲ Κηφᾶ, Ἐγὼ δὲ χριστοῦ. |
|
13
|
13
|
| Хіба ж розділився Христос? Хіба Павло розп’явся за вас? Чи в ім’я Павлове ви хрестилися? | Μεμέρισται ὁ χριστός; Μὴ Παῦλος ἐσταυρώθη ὑπὲρ ὑμῶν, ἢ εἰς τὸ ὄνομα Παύλου ἐβαπτίσθητε; |
|
14
|
14
|
| Дякую Богові, що я нікого з вас не хрестив, крім Криспа та Гая, | Εὐχαριστῶ τῷ θεῷ ὅτι οὐδένα ὑμῶν ἐβάπτισα, εἰ μὴ Κρίσπον καὶ Γάϊον· |
|
15
|
15
|
| щоб не сказав хто, що я хрестив у моє ім’я. | ἵνα μή τις εἴπῃ ὅτι εἰς τὸ ἐμὸν ὄνομα ἐβάπτισα. |
|
16
|
16
|
| Хрестив же я і Стефанів дім; а чи хрестив ще кого, не знаю. | Ἐβάπτισα δὲ καὶ τὸν Στεφανᾶ οἶκον· λοιπὸν οὐκ οἶδα εἴ τινα ἄλλον ἐβάπτισα. |
|
17
|
17
|
| Бо Христос послав мене не хрестити, а благовістити, і не в премудрості слова, щоб не скасувати хреста Христового. | Οὐ γὰρ ἀπέστειλέν με χριστὸς βαπτίζειν, ἀλλ’ εὐαγγελίζεσθαι· οὐκ ἐν σοφίᾳ λόγου, ἵνα μὴ κενωθῇ ὁ σταυρὸς τοῦ χριστοῦ. |
|
18
|
18
|
| Бо слово хресне для загиблих безумство є, а для нас, що спасаємось, — сила Божа. | Ὁ λόγος γὰρ ὁ τοῦ σταυροῦ τοῖς μὲν ἀπολλυμένοις μωρία ἐστίν, τοῖς δὲ σῳζομένοις ἡμῖν δύναμις θεοῦ ἐστιν. |
|
19
|
19
|
| Бо написано: «Погублю мудрість мудреців і розум розумних відкину». | Γέγραπται γάρ, Ἀπολῶ τὴν σοφίαν τῶν σοφῶν, καὶ τὴν σύνεσιν τῶν συνετῶν ἀθετήσω. |
|
20
|
20
|
| Де мудрець? Де книжник? Де допитливий віку цього? Чи не обернув Бог мудрість світу цього на безумство? | Ποῦ σοφός; Ποῦ γραμματεύς; Ποῦ συζητητὴς τοῦ αἰῶνος τούτου; Οὐχὶ ἐμώρανεν ὁ θεὸς τὴν σοφίαν τοῦ κόσμου τούτου; |
|
21
|
21
|
| Бо коли світ своєю мудрістю не пізнав Бога в премудрості Божій, то угодно було Богові безумством проповіді спасти віруючих. | Ἐπειδὴ γὰρ ἐν τῇ σοφίᾳ τοῦ θεοῦ οὐκ ἔγνω ὁ κόσμος διὰ τῆς σοφίας τὸν θεόν, εὐδόκησεν ὁ θεὸς διὰ τῆς μωρίας τοῦ κηρύγματος σῶσαι τοὺς πιστεύοντας. |
|
22
|
22
|
| Бо й юдеї вимагають чудес, і елліни шукають мудрости; | Ἐπειδὴ καὶ Ἰουδαῖοι σημεῖον αἰτοῦσιν, καὶ Ἕλληνες σοφίαν ζητοῦσιν· |
|
23
|
23
|
| а ми проповідуємо Христа розп’ятого, для юдеїв спокуса, а для еллінів безумство, | ἡμεῖς δὲ κηρύσσομεν χριστὸν ἐσταυρωμένον, Ἰουδαίοις μὲν σκάνδαλον, Ἕλλησιν δὲ μωρίαν· |
|
24
|
24
|
| для самих же покликаних, юдеїв і еллінів, — Христа, Божу силу і Божу премудрість; | αὐτοῖς δὲ τοῖς κλητοῖς, Ἰουδαίοις τε καὶ Ἕλλησιν, χριστὸν θεοῦ δύναμιν καὶ θεοῦ σοφίαν. |
|
25
|
25
|
| бо й безумне Боже мудріше від людського, і немічне Боже сильніше від людського. | Ὅτι τὸ μωρὸν τοῦ θεοῦ σοφώτερον τῶν ἀνθρώπων ἐστίν, καὶ τὸ ἀσθενὲς τοῦ θεοῦ ἰσχυρότερον τῶν ἀνθρώπων ἐστίν. |
|
26
|
26
|
| Погляньте, браття, хто ви‚ покликані: небагато серед вас мудрих за плоттю, небагато сильних, небагато благородних; | Βλέπετε γὰρ τὴν κλῆσιν ὑμῶν, ἀδελφοί, ὅτι οὐ πολλοὶ σοφοὶ κατὰ σάρκα, οὐ πολλοὶ δυνατοί, οὐ πολλοὶ εὐγενεῖς· |
|
27
|
27
|
| але Бог обрав немудре світу, щоб посоромити мудрих, і немічне світу обрав Бог, щоб посоромити сильне; | ἀλλὰ τὰ μωρὰ τοῦ κόσμου ἐξελέξατο ὁ θεός, ἵνα τοὺς σοφοὺς καταισχύνῃ· καὶ τὰ ἀσθενῆ τοῦ κόσμου ἐξελέξατο ὁ θεός, ἵνα καταισχύνῃ τὰ ἰσχυρά· |
|
28
|
28
|
| і незнатне світу і принижене, і нічого не значуще обрав Бог, щоб скасувати значуще, — | καὶ τὰ ἀγενῆ τοῦ κόσμου καὶ τὰ ἐξουθενημένα ἐξελέξατο ὁ θεός, καὶ τὰ μὴ ὄντα, ἵνα τὰ ὄντα καταργήσῃ· |
|
29
|
29
|
| щоб ніяка плоть не хвалилася перед Богом. | ὅπως μὴ καυχήσηται πᾶσα σὰρξ ἐνώπιον τοῦ θεοῦ. |
|
30
|
30
|
| Від Hього і ви в Христі Ісусі, Який став для нас премудрістю від Бога, праведністю і освяченням та відкупленням, | Ἐξ αὐτοῦ δὲ ὑμεῖς ἐστε ἐν χριστῷ Ἰησοῦ, ὃς ἐγενήθη ἡμῖν σοφία ἀπὸ θεοῦ, δικαιοσύνη τε καὶ ἁγιασμός, καὶ ἀπολύτρωσις· |
|
31
|
31
|
| щоб було як написано: «Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом». | ἵνα, καθὼς γέγραπται, Ὁ καυχώμενος, ἐν κυρίῳ καυχάσθω. |
|
Глава 2
|
Κεφάλαιο 2
|
|
1
|
1
|
| І коли я приходив до вас, браття, приходив провіщати вам свідчення Боже не пишномовним словом або мудрістю, | Κἀγὼ ἐλθὼν πρὸς ὑμᾶς, ἀδελφοί, ἦλθον οὐ καθ’ ὑπεροχὴν λόγου ἢ σοφίας καταγγέλλων ὑμῖν τὸ μαρτύριον τοῦ θεοῦ. |
|
2
|
2
|
| бо я розсудив не знати між вами нічого, крім Ісуса Христа‚ і то розп’ятого, | Οὐ γὰρ ἔκρινα τοῦ εἰδέναι τι ἐν ὑμῖν, εἰ μὴ Ἰησοῦν χριστόν, καὶ τοῦτον ἐσταυρωμένον. |
|
3
|
3
|
| і був я у вас у немочi‚ і в страху, і у великому трепеті. | Καὶ ἐγὼ ἐν ἀσθενείᾳ καὶ ἐν φόβῳ καὶ ἐν τρόμῳ πολλῷ ἐγενόμην πρὸς ὑμᾶς. |
|
4
|
4
|
| І слово моє, і проповідь моя були не в переконливих словах людської мудрости, а в явленні духу і сили, | Καὶ ὁ λόγος μου καὶ τὸ κήρυγμά μου οὐκ ἐν πειθοῖς ἀνθρωπίνης σοφίας λόγοις, ἀλλ’ ἐν ἀποδείξει πνεύματος καὶ δυνάμεως· |
|
5
|
5
|
| щоб віра ваша утверджувалася не на мудрості людській, а на силі Божій. | ἵνα ἡ πίστις ὑμῶν μὴ ᾖ ἐν σοφίᾳ ἀνθρώπων, ἀλλ’ ἐν δυνάμει θεοῦ. |
|
6
|
6
|
| Мудрість же ми проповідуємо між довершеними, але мудрість не віку цього і не володарів віку цього скороминучих; | Σοφίαν δὲ λαλοῦμεν ἐν τοῖς τελείοις· σοφίαν δὲ οὐ τοῦ αἰῶνος τούτου, οὐδὲ τῶν ἀρχόντων τοῦ αἰῶνος τούτου, τῶν καταργουμένων· |
|
7
|
7
|
| а проповідуємо премудрість Божу, таємну, приховану, яку призначив Бог перед віками для слави нашої, | ἀλλὰ λαλοῦμεν σοφίαν θεοῦ ἐν μυστηρίῳ, τὴν ἀποκεκρυμμένην, ἣν προώρισεν ὁ θεὸς πρὸ τῶν αἰώνων εἰς δόξαν ἡμῶν· |
|
8
|
8
|
| якої ніхто з князів віку цього не пізнав; бо якби пізнали, то не розіп’яли б Господа слави. | ἣν οὐδεὶς τῶν ἀρχόντων τοῦ αἰῶνος τούτου ἔγνωκεν· εἰ γὰρ ἔγνωσαν, οὐκ ἂν τὸν κύριον τῆς δόξης ἐσταύρωσαν· |
|
9
|
9
|
| Але, як написано: «Hе бачило око‚ і вухо не чуло, і на серце людини не приходило те, що Бог приготував тим, хто любить Його». | ἀλλὰ καθὼς γέγραπται, Ἃ ὀφθαλμὸς οὐκ εἶδεν, καὶ οὖς οὐκ ἤκουσεν, καὶ ἐπὶ καρδίαν ἀνθρώπου οὐκ ἀνέβη, ἃ ἡτοίμασεν ὁ θεὸς τοῖς ἀγαπῶσιν αὐτόν. |
|
10
|
10
|
| Hам же Бог відкрив це Духом Своїм; бо Дух усе досліджує, і глибини Божі. | Ἡμῖν δὲ ὁ θεὸς ἀπεκάλυψεν διὰ τοῦ πνεύματος αὐτοῦ· τὸ γὰρ πνεῦμα πάντα ἐρευνᾷ, καὶ τὰ βάθη τοῦ θεοῦ. |
|
11
|
11
|
| Бо хто з людей знає, що є в людині, крім духа людського, який живе в ній? Так і Божого ніхто не знає, крім Духа Божого. | Τίς γὰρ οἶδεν ἀνθρώπων τὰ τοῦ ἀνθρώπου, εἰ μὴ τὸ πνεῦμα τοῦ ἀνθρώπου τὸ ἐν αὐτῷ; Οὕτως καὶ τὰ τοῦ θεοῦ οὐδεὶς οἶδεν, εἰ μὴ τὸ πνεῦμα τοῦ θεοῦ. |
|
12
|
12
|
| Ми ж прийняли не духа світу цього, а Духа від Бога, щоб знати дароване нам від Бога, | Ἡμεῖς δὲ οὐ τὸ πνεῦμα τοῦ κόσμου ἐλάβομεν, ἀλλὰ τὸ πνεῦμα τὸ ἐκ τοῦ θεοῦ, ἵνα εἰδῶμεν τὰ ὑπὸ τοῦ θεοῦ χαρισθέντα ἡμῖν. |
|
13
|
13
|
| що і сповіщаємо вам вивченими словами не від людської мудрости, а вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне з духовним. | Ἃ καὶ λαλοῦμεν, οὐκ ἐν διδακτοῖς ἀνθρωπίνης σοφίας λόγοις, ἀλλ’ ἐν διδακτοῖς πνεύματος ἁγίου, πνευματικοῖς πνευματικὰ συγκρίνοντες. |
|
14
|
14
|
| Душевна людина не приймає того, що від Духа Божого, бо вона вважає це безумством; і не може зрозуміти, тому що про це треба судити духовно. | Ψυχικὸς δὲ ἄνθρωπος οὐ δέχεται τὰ τοῦ πνεύματος τοῦ θεοῦ· μωρία γὰρ αὐτῷ ἐστιν, καὶ οὐ δύναται γνῶναι, ὅτι πνευματικῶς ἀνακρίνεται. |
|
15
|
15
|
| Духовний же судить про все, а про нього ніхто не може судити. | Ὁ δὲ πνευματικὸς ἀνακρίνει μὲν πάντα, αὐτὸς δὲ ὑπ’ οὐδενὸς ἀνακρίνεται. |
|
16
|
16
|
| Бо хто пізнав розум Господній, щоб міг пояснити його? А ми маємо розум Христів. | Τίς γὰρ ἔγνω νοῦν κυρίου, ὃς συμβιβάσει αὐτόν; Ἡμεῖς δὲ νοῦν χριστοῦ ἔχομεν. |
|
Глава 3
|
Κεφάλαιο 3
|
|
1
|
1
|
| І я, браття, не міг до вас говорити як до духовних, але як до плотських, як до немовлят у Христі. | Καὶ ἐγώ, ἀδελφοί, οὐκ ἠδυνήθην ὑμῖν λαλῆσαι ὡς πνευματικοῖς, ἀλλ’ ὡς σαρκικοῖς, ὡς νηπίοις ἐν χριστῷ. |
|
2
|
2
|
| Я годував вас молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й зараз ще не можете, | Γάλα ὑμᾶς ἐπότισα, καὶ οὐ βρῶμα· οὔπω γὰρ ἐδύνασθε, ἀλλ’ οὔτε ἔτι νῦν δύνασθε· |
|
3
|
3
|
| бо ви ще плотські. Якщо між вами заздрощі, суперечки і незгоди, то хіба ви не плотські? І чи не за людським звичаєм живете? | ἔτι γὰρ σαρκικοί ἐστε· ὅπου γὰρ ἐν ὑμῖν ζῆλος καὶ ἔρις καὶ διχοστασίαι, οὐχὶ σαρκικοί ἐστε, καὶ κατὰ ἄνθρωπον περιπατεῖτε; |
|
4
|
4
|
| Бо коли хтось говорить: «Я — Павлів», а інший: «Я — Аполлосів», то хіба не плотські ви? | Ὅταν γὰρ λέγῃ τις, Ἐγὼ μέν εἰμι Παύλου, ἕτερος δέ, Ἐγὼ Ἀπολλώ, οὐχὶ σαρκικοί ἐστε; |
|
5
|
5
|
| Хто такий Павло? Хто Аполлос? Вони тільки служителі, через яких ви увірували, i‚ до того ж‚ як кожному дав Господь. | Τίς οὖν ἐστιν Παῦλος, τίς δὲ Ἀπολλώς, ἀλλ’ ἢ διάκονοι δι’ ὧν ἐπιστεύσατε, καὶ ἑκάστῳ ὡς ὁ κύριος ἔδωκεν; |
|
6
|
6
|
| Я насадив, Аполлос поливав, а зростив Бог; | Ἐγὼ ἐφύτευσα, Ἀπολλὼς ἐπότισεν, ἀλλ’ ὁ θεὸς ηὔξανεν. |
|
7
|
7
|
| а тому і хто насаджує‚ і хто поливає є ніщо, а все Бог, Який вирощує. | Ὥστε οὔτε ὁ φυτεύων ἐστίν τι, οὔτε ὁ ποτίζων, ἀλλ’ ὁ αὐξάνων θεός. |
|
8
|
8
|
| Хто ж насаджує і поливає є одне: але кожний одержить свою нагороду за своєю працею. | Ὁ φυτεύων δὲ καὶ ὁ ποτίζων ἕν εἰσιν· ἕκαστος δὲ τὸν ἴδιον μισθὸν λήψεται κατὰ τὸν ἴδιον κόπον. |
|
9
|
9
|
| Бо ми співпрацівники Божі, а ви Божа нива, Божа будівля. | Θεοῦ γάρ ἐσμεν συνεργοί· θεοῦ γεώργιον, θεοῦ οἰκοδομή ἐστε. |
|
10
|
10
|
| Я, за даною мені від Бога благодаттю, як мудрий архітектор, поклав основу, а інший будує на ній; але нехай кожний пильнує, як він будує. | Κατὰ τὴν χάριν τοῦ θεοῦ τὴν δοθεῖσάν μοι, ὡς σοφὸς ἀρχιτέκτων θεμέλιον τέθεικα, ἄλλος δὲ ἐποικοδομεῖ. Ἕκαστος δὲ βλεπέτω πῶς ἐποικοδομεῖ. |
|
11
|
11
|
| Бо ніхто не може покласти іншої основи, крім покладеної, яка є Ісус Христос. | Θεμέλιον γὰρ ἄλλον οὐδεὶς δύναται θεῖναι παρὰ τὸν κείμενον, ὅς ἐστιν Ἰησοῦς χριστός. |
|
12
|
12
|
| Чи будує хто на цій основі із золота, срібла, дорогоцінних каменів, дерева, сіна, соломи, — | Εἰ δέ τις ἐποικοδομεῖ ἐπὶ τὸν θεμέλιον τοῦτον χρυσόν, ἄργυρον, λίθους τιμίους, ξύλα, χόρτον, καλάμην, |
|
13
|
13
|
| діло кожного виявиться; бо день покаже, тому що у вогні відкривається, і вогонь випробовує діло кожного‚ яке воно є. | ἑκάστου τὸ ἔργον φανερὸν γενήσεται· ἡ γὰρ ἡμέρα δηλώσει, ὅτι ἐν πυρὶ ἀποκαλύπτεται· καὶ ἑκάστου τὸ ἔργον ὁποῖόν ἐστιν τὸ πῦρ δοκιμάσει. |
|
14
|
14
|
| У кого діло, яке він будував, устоїть, той одержить нагороду. | Εἴ τινος τὸ ἔργον μένει ὃ ἐποικοδόμησεν, μισθὸν λήψεται. |
|
15
|
15
|
| А в кого діло згорить, той зазнає втрати; а втім, сам спасеться, але так, ніби через вогонь. | Εἴ τινος τὸ ἔργον κατακαήσεται, ζημιωθήσεται· αὐτὸς δὲ σωθήσεται, οὕτως δὲ ὡς διὰ πυρός. |
|
16
|
16
|
| Хіба ж не знаєте, що ви — храм Божий і Дух Божий живе у вас? | Οὐκ οἴδατε ὅτι ναὸς θεοῦ ἐστε, καὶ τὸ πνεῦμα τοῦ θεοῦ οἰκεῖ ἐν ὑμῖν; |
|
17
|
17
|
| Якщо хто зруйнує храм Божий, того покарає Бог: бо храм Божий святий, а цей храм — ви. | Εἴ τις τὸν ναὸν τοῦ θεοῦ φθείρει, φθερεῖ τοῦτον ὁ θεός· ὁ γὰρ ναὸς τοῦ θεοῦ ἅγιός ἐστιν, οἵτινές ἐστε ὑμεῖς. |
|
18
|
18
|
| Hіхто хай не обманює самого себе. Якщо хто з вас думає бути мудрим у світі цьому, той будь безумним, щоб бути мудрим. | Μηδεὶς ἑαυτὸν ἐξαπατάτω· εἴ τις δοκεῖ σοφὸς εἶναι ἐν ὑμῖν ἐν τῷ αἰῶνι τούτῳ, μωρὸς γενέσθω, ἵνα γένηται σοφός. |
|
19
|
19
|
| Бо мудрість світу цього є безумство перед Богом, як написано: «Він ловить мудрих у хитрощах їхніх». | Ἡ γὰρ σοφία τοῦ κόσμου τούτου μωρία παρὰ τῷ θεῷ ἐστιν. Γέγραπται γάρ, Ὁ δρασσόμενος τοὺς σοφοὺς ἐν τῇ πανουργίᾳ αὐτῶν. |
|
20
|
20
|
| І ще: «Господь знає міркування мудреців, що вони марнi». | Καὶ πάλιν, Κύριος γινώσκει τοὺς διαλογισμοὺς τῶν σοφῶν, ὅτι εἰσὶν μάταιοι. |
|
21
|
21
|
| Отже, ніхто хай не хвалиться людьми, бо все — ваше: | Ὥστε μηδεὶς καυχάσθω ἐν ἀνθρώποις· πάντα γὰρ ὑμῶν ἐστιν, |
|
22
|
22
|
| чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світло, чи життя, чи смерть, чи сучасне, чи майбутнє — все ваше; | εἴτε Παῦλος, εἴτε Ἀπολλώς, εἴτε Κηφᾶς, εἴτε κόσμος, εἴτε ζωή, εἴτε θάνατος, εἴτε ἐνεστῶτα, εἴτε μέλλοντα· πάντα ὑμῶν ἐστιν, |
|
23
|
23
|
| ви ж — Христові, а Христос — Божий. | ὑμεῖς δὲ χριστοῦ, χριστὸς δὲ θεοῦ. |
|
Глава 4
|
Κεφάλαιο 4
|
|
1
|
1
|
| Отже, кожен повинен розуміти нас як служителів Христових і будівничих таїн Божих. | Οὕτως ἡμᾶς λογιζέσθω ἄνθρωπος, ὡς ὑπηρέτας χριστοῦ καὶ οἰκονόμους μυστηρίων θεοῦ. |
|
2
|
2
|
| Від будівничих же вимагається, щоб кожний був вірним. | Ὃ δὲ λοιπόν, ζητεῖται ἐν τοῖς οἰκονόμοις, ἵνα πιστός τις εὑρεθῇ. |
|
3
|
3
|
| Для мене не важливо, як судите про мене ви або як судять інші люди; я і сам не суджу про себе. | Ἐμοὶ δὲ εἰς ἐλάχιστόν ἐστιν ἵνα ὑφ’ ὑμῶν ἀνακριθῶ, ἢ ὑπὸ ἀνθρωπίνης ἡμέρας· ἀλλ’ οὐδὲ ἐμαυτὸν ἀνακρίνω. |
|
4
|
4
|
| Бо хоч я і нічого не знаю за собою, але тим не виправдовуюсь; суддя ж мені Господь. | Οὐδὲν γὰρ ἐμαυτῷ σύνοιδα, ἀλλ’ οὐκ ἐν τούτῳ δεδικαίωμαι· ὁ δὲ ἀνακρίνων με κύριός ἐστιν. |
|
5
|
5
|
| Тому не судіть нічого передчасно, аж доки не прийде Господь, Який освітить таємне у темряві і виявить сердечні наміри; і тоді кожному буде похвала від Бога. | Ὥστε μὴ πρὸ καιροῦ τι κρίνετε, ἕως ἂν ἔλθῃ ὁ κύριος, ὃς καὶ φωτίσει τὰ κρυπτὰ τοῦ σκότους, καὶ φανερώσει τὰς βουλὰς τῶν καρδιῶν· καὶ τότε ὁ ἔπαινος γενήσεται ἑκάστῳ ἀπὸ τοῦ θεοῦ. |
|
6
|
6
|
| Це, браття, я прикликав до себе і Аполлоса заради вас, щоб ви навчилися від нас не мудрувати більше того, що написано, та не величалися один перед одним. | Ταῦτα δέ, ἀδελφοί, μετεσχημάτισα εἰς ἐμαυτὸν καὶ Ἀπολλὼ δι’ ὑμᾶς, ἵνα ἐν ἡμῖν μάθητε τὸ μὴ ὑπὲρ ὃ γέγραπται φρονεῖν, ἵνα μὴ εἷς ὑπὲρ τοῦ ἑνὸς φυσιοῦσθε κατὰ τοῦ ἑτέρου. |
|
7
|
7
|
| Бо хто тебе відрізняє? Що ти маєш, чого б не одержав? А якщо одержав, чого хвалишся, ніби не одержав? | Τίς γάρ σε διακρίνει; Τί δὲ ἔχεις ὃ οὐκ ἔλαβες; Εἰ δὲ καὶ ἔλαβες, τί καυχᾶσαι ὡς μὴ λαβών; |
|
8
|
8
|
| Ви вже наситилися, ви вже збагатилися, ви почали царювати без нас; коли б то ви справді царювали, щоб і нам з вами царювати! | Ἤδη κεκορεσμένοι ἐστέ, ἤδη ἐπλουτήσατε, χωρὶς ἡμῶν ἐβασιλεύσατε· καὶ ὄφελόν γε ἐβασιλεύσατε, ἵνα καὶ ἡμεῖς ὑμῖν συμβασιλεύσωμεν. |
|
9
|
9
|
| Бо я думаю, що нам, посланцям останнім, Бог судив бути ніби засудженими на смерть, бо ми були видовищем світові, ангелам і людям. | Δοκῶ γὰρ ὅτι ὁ θεὸς ἡμᾶς τοὺς ἀποστόλους ἐσχάτους ἀπέδειξεν ὡς ἐπιθανατίους· ὅτι θέατρον ἐγενήθημεν τῷ κόσμῳ, καὶ ἀγγέλοις, καὶ ἀνθρώποις. |
|
10
|
10
|
| Ми безумні Христа ради, а ви мудрі у Христi; ми немічні, а ви міцнi; ви у славі, а ми в безчесті. | Ἡμεῖς μωροὶ διὰ χριστόν, ὑμεῖς δὲ φρόνιμοι ἐν χριστῷ· ἡμεῖς ἀσθενεῖς, ὑμεῖς δὲ ἰσχυροί· ὑμεῖς ἔνδοξοι, ἡμεῖς δὲ ἄτιμοι. |
|
11
|
11
|
| Hавіть донині терпимо голод‚ і спрагу, і наготу, і страждаємо, і поневіряємось, | Ἄχρι τῆς ἄρτι ὥρας καὶ πεινῶμεν, καὶ διψῶμεν, καὶ γυμνητεύομεν, καὶ κολαφιζόμεθα, καὶ ἀστατοῦμεν, |
|
12
|
12
|
| і трудимось, працюючи своїми руками. Лихословлять нас, ми благословляємо; гонять нас, ми терпимо; | καὶ κοπιῶμεν ἐργαζόμενοι ταῖς ἰδίαις χερσίν· λοιδορούμενοι εὐλογοῦμεν· διωκόμενοι ἀνεχόμεθα· |
|
13
|
13
|
| ганьблять нас, ми благаємо: ми як сміття для світу, як порох, що усі топчуть донині. | βλασφημούμενοι παρακαλοῦμεν· ὡς περικαθάρματα τοῦ κόσμου ἐγενήθημεν, πάντων περίψημα ἕως ἄρτι. |
|
14
|
14
|
| Це пишу не для того, щоб вас осоромити, а наставляю на розум вас, як дітей моїх улюблених, | Οὐκ ἐντρέπων ὑμᾶς γράφω ταῦτα, ἀλλ’ ὡς τέκνα μου ἀγαπητὰ νουθετῶ. |
|
15
|
15
|
| бо хоч у вас тисячі наставників у Христі, та не багато отців; я родив вас у Христі Ісусі благовістям. | Ἐὰν γὰρ μυρίους παιδαγωγοὺς ἔχητε ἐν χριστῷ, ἀλλ’ οὐ πολλοὺς πατέρας· ἐν γὰρ χριστῷ Ἰησοῦ διὰ τοῦ εὐαγγελίου ἐγὼ ὑμᾶς ἐγέννησα. |
|
16
|
16
|
| Тому благаю вас: ставайте подібні мені, як я Христу. | Παρακαλῶ οὖν ὑμᾶς, μιμηταί μου γίνεσθε. |
|
17
|
17
|
| Для цього я послав до вас Тимофія, мого улюбленого і вірного в Господі сина, який нагадає вам про шляхи мої у Христі Ісусі, як я навчаю скрізь і в усякій церкві. | Διὰ τοῦτο ἔπεμψα ὑμῖν Τιμόθεον, ὅς ἐστιν τέκνον μου ἀγαπητὸν καὶ πιστὸν ἐν κυρίῳ, ὃς ὑμᾶς ἀναμνήσει τὰς ὁδούς μου τὰς ἐν χριστῷ, καθὼς πανταχοῦ ἐν πάσῃ ἐκκλησίᾳ διδάσκω. |
|
18
|
18
|
| Бо через те, що я не йду до вас, деякі у вас загордилися; | Ὡς μὴ ἐρχομένου δέ μου πρὸς ὑμᾶς ἐφυσιώθησάν τινες. |
|
19
|
19
|
| але я скоро до вас прийду, якщо буде угодно Господеві, і пізнаю не слова тих, що загордилися, а силу, | Ἐλεύσομαι δὲ ταχέως πρὸς ὑμᾶς, ἐὰν ὁ κύριος θελήσῃ, καὶ γνώσομαι οὐ τὸν λόγον τῶν πεφυσιωμένων, ἀλλὰ τὴν δύναμιν. |
|
20
|
20
|
| бо Царство Боже не в слові, а в силі. | Οὐ γὰρ ἐν λόγῳ ἡ βασιλεία τοῦ θεοῦ, ἀλλ’ ἐν δυνάμει. |
|
21
|
21
|
| Чого ви хочете? З палицею прийти до вас чи з любов’ю і духом лагідности? | Τί θέλετε; Ἐν ῥάβδῳ ἔλθω πρὸς ὑμᾶς, ἢ ἐν ἀγάπῃ πνεύματί τε πρᾳότητος; |
|
Глава 5
|
Κεφάλαιο 5
|
|
1
|
1
|
| Всюди ходять чутки, що у вас з’явилося блудодіяння‚ і то таке блудодіяння, якого немає навіть і у язичників, що хтось за жінку має жінку батька свого. | Ὅλως ἀκούεται ἐν ὑμῖν πορνεία, καὶ τοιαύτη πορνεία, ἥτις οὐδὲ ἐν τοῖς ἔθνεσιν ὀνομάζεται, ὥστε γυναῖκά τινα τοῦ πατρὸς ἔχειν. |
|
2
|
2
|
| А ви загордилися, замість того, щоб плакати, і того, хто вчинив таке, вилучити з середовища вашого. | Καὶ ὑμεῖς πεφυσιωμένοι ἐστέ, καὶ οὐχὶ μᾶλλον ἐπενθήσατε, ἵνα ἐξαρθῇ ἐκ μέσου ὑμῶν ὁ τὸ ἔργον τοῦτο ποιήσας. |
|
3
|
3
|
| Та я, будучи відсутній тілом, але присутній духом, уже вирішив, ніби знаходячись у вас: того, хто вчинив таке діло, | Ἐγὼ μὲν γὰρ ὡς ἀπὼν τῷ σώματι παρὼν δὲ τῷ πνεύματι, ἤδη κέκρικα ὡς παρών, τὸν οὕτως τοῦτο κατεργασάμενον, |
|
4
|
4
|
| у зібранні вашому, в ім’я Господа нашого Ісуса Христа‚ разом з моїм духом, силою Господа нашого Ісуса Христа, | ἐν τῷ ὀνόματι τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ χριστοῦ, συναχθέντων ὑμῶν καὶ τοῦ ἐμοῦ πνεύματος, σὺν τῇ δυνάμει τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ χριστοῦ, |
|
5
|
5
|
| віддати сатані на виснаження плоті, щоб дух спасся в день Господа нашого Ісуса Христа. | παραδοῦναι τὸν τοιοῦτον τῷ Σατανᾷ εἰς ὄλεθρον τῆς σαρκός, ἵνα τὸ πνεῦμα σωθῇ ἐν τῇ ἡμέρᾳ τοῦ κυρίου Ἰησοῦ. |
|
6
|
6
|
| Hічим вам хвалитися. Хіба не знаєте, що мала закваска заквашує все тісто? | Οὐ καλὸν τὸ καύχημα ὑμῶν. Οὐκ οἴδατε ὅτι μικρὰ ζύμη ὅλον τὸ φύραμα ζυμοῖ; |
|
7
|
7
|
| Отже, очистіть стару закваску, щоб бути вам новим тістом‚ бо ви — безквасні, адже Пасха наша, Христос, за нас у жертву принесений. | Ἐκκαθάρατε τὴν παλαιὰν ζύμην, ἵνα ἦτε νέον φύραμα, καθώς ἐστε ἄζυμοι. Καὶ γὰρ τὸ Πάσχα ἡμῶν ὑπὲρ ἡμῶν ἐτύθη χριστός· |
|
8
|
8
|
| Тому святкуймо не зі старою закваскою, не із закваскою злоби та лукавства, а з опрісноками чистоти й істини. | ὥστε ἑορτάζωμεν, μὴ ἐν ζύμῃ παλαιᾷ, μηδὲ ἐν ζύμῃ κακίας καὶ πονηρίας, ἀλλ’ ἐν ἀζύμοις εἰλικρινείας καὶ ἀληθείας. |
|
9
|
9
|
| Я писав вам у посланні — не знатися з блудниками; | Ἔγραψα ὑμῖν ἐν τῇ ἐπιστολῇ μὴ συναναμίγνυσθαι πόρνοις· |
|
10
|
10
|
| проте не взагалі з блудниками світу цього — або лихварями, або хижаками, або ідолослужителями, бо інакше ви мусили б вийти із світу цього. | καὶ οὐ πάντως τοῖς πόρνοις τοῦ κόσμου τούτου ἢ τοῖς πλεονέκταις, ἢ ἅρπαξιν, ἢ εἰδωλολάτραις· ἐπεὶ ὀφείλετε ἄρα ἐκ τοῦ κόσμου ἐξελθεῖν. |
|
11
|
11
|
| Hині ж написав вам, щоб ви не єдналися з тим, хто, називаючись братом, залишається блудником, або лихварем, або ідолослужителем, або лихословцем, або п’яницею, чи хижаком; з таким навіть і не їсти разом. | Νῦν δὲ ἔγραψα ὑμῖν μὴ συναναμίγνυσθαι, ἐάν τις ἀδελφὸς ὀνομαζόμενος ᾖ πόρνος, ἢ πλεονέκτης, ἢ εἰδωλολάτρης, ἢ λοίδορος, ἢ μέθυσος, ἢ ἅρπαξ· τῷ τοιούτῳ μηδὲ συνεσθίειν. |
|
12
|
12
|
| Бо що мені судити і зовнішніх? Хіба не внутрішніх ви судите? | Τί γάρ μοι καὶ τοὺς ἔξω κρίνειν; Οὐχὶ τοὺς ἔσω ὑμεῖς κρίνετε; |
|
13
|
13
|
| А зовнішніх судить Бог. Отже, вилучіть розпутного від вас самих. | Τοὺς δὲ ἔξω ὁ θεὸς κρινεῖ. Καὶ ἐξαρεῖτε τὸν πονηρὸν ἐξ ὑμῶν αὐτῶν. |
|
Глава 6
|
Κεφάλαιο 6
|
|
1
|
1
|
| Як сміє хто з вас, маючи справу з іншим, судитися у неправедних, а не у святих? | Τολμᾷ τις ὑμῶν, πρᾶγμα ἔχων πρὸς τὸν ἕτερον, κρίνεσθαι ἐπὶ τῶν ἀδίκων, καὶ οὐχὶ ἐπὶ τῶν ἁγίων; |
|
2
|
2
|
| Хіба не знаєте, що святі судитимуть світ? Якщо ж світ буде судимий вами, то невже недостойні ви судити незначні справи? | Οὐκ οἴδατε ὅτι οἱ ἅγιοι τὸν κόσμον κρινοῦσιν; Καὶ εἰ ἐν ὑμῖν κρίνεται ὁ κόσμος, ἀνάξιοί ἐστε κριτηρίων ἐλαχίστων; |
|
3
|
3
|
| Хіба не знаєте, що ми будемо судити ангелів, чи не тим більше справи житейські? | Οὐκ οἴδατε ὅτι ἀγγέλους κρινοῦμεν; Μήτι γε βιωτικά; |
|
4
|
4
|
| А ви, коли судитесь у житейських справах, ставите своїми суддями таких, які в церкві нічого не значать. | Βιωτικὰ μὲν οὖν κριτήρια ἐὰν ἔχητε, τοὺς ἐξουθενημένους ἐν τῇ ἐκκλησίᾳ, τούτους καθίζετε. |
|
5
|
5
|
| Hа сором вам кажу: невже немає серед вас жодного розумного, який міг би розсудити справи між братами своїми? | Πρὸς ἐντροπὴν ὑμῖν λέγω. Οὕτως οὐκ ἔνι ἐν ὑμῖν σοφὸς οὐδὲ εἷς, ὃς δυνήσεται διακρῖναι ἀνὰ μέσον τοῦ ἀδελφοῦ αὐτοῦ, |
|
6
|
6
|
| Але брат із братом судиться, та ще й перед невірними. | ἀλλὰ ἀδελφὸς μετὰ ἀδελφοῦ κρίνεται, καὶ τοῦτο ἐπὶ ἀπίστων; |
|
7
|
7
|
| І те вже зовсім сором для вас, що ви судитеся між собою. Чи не краще б вам залишатися скривдженими? Чи не краще б вам терпіти нестатки? | Ἤδη μὲν οὖν ὅλως ἥττημα ὑμῖν ἐστιν, ὅτι κρίματα ἔχετε μεθ’ ἑαυτῶν. Διὰ τί οὐχὶ μᾶλλον ἀδικεῖσθε; Διὰ τί οὐχὶ μᾶλλον ἀποστερεῖσθε; |
|
8
|
8
|
| Але ви самі кривдите і віднімаєте, та ще й у братів. | Ἀλλὰ ὑμεῖς ἀδικεῖτε καὶ ἀποστερεῖτε, καὶ ταῦτα ἀδελφούς. |
|
9
|
9
|
| Hевже не знаєте, що неправедники Царства Божого не успадкують? Hе обманюйте себе: ні блудники, ні ідолослужителі, ні перелюбники, ні малакії, ні мужоложці, | Ἢ οὐκ οἴδατε ὅτι ἄδικοι βασιλείαν θεοῦ οὐ κληρονομήσουσιν; Μὴ πλανᾶσθε· οὔτε πόρνοι, οὔτε εἰδωλολάτραι, οὔτε μοιχοί, οὔτε μαλακοί, οὔτε ἀρσενοκοῖται, |
|
10
|
10
|
| ні злодії, ні лихварі, ні п’яниці, ні лихословці, ні хижаки — Царства Божого не успадкують. | οὔτε πλεονέκται, οὔτε κλέπται, οὔτε μέθυσοι, οὐ λοίδοροι, οὐχ ἅρπαγες, βασιλείαν θεοῦ οὐ κληρονομήσουσιν. |
|
11
|
11
|
| І такими були деякі з вас; але обмилися, але освятилися, але виправдалися іменем Господа нашого Ісуса Христа і Духом Бога нашого. | Καὶ ταῦτά τινες ἦτε· ἀλλὰ ἀπελούσασθε, ἀλλὰ ἡγιάσθητε, ἀλλ’ ἐδικαιώθητε ἐν τῷ ὀνόματι τοῦ κυρίου Ἰησοῦ, καὶ ἐν τῷ πνεύματι τοῦ θεοῦ ἡμῶν. |
|
12
|
12
|
| Усе мені дозволено, та не все корисне; все мені дозволено‚ та ніщо не повинне володіти мною. | Πάντα μοι ἔξεστιν, ἀλλ’ οὐ πάντα συμφέρει· πάντα μοι ἔξεστιν, ἀλλ’ οὐκ ἐγὼ ἐξουσιασθήσομαι ὑπό τινος. |
|
13
|
13
|
| Їжа для черева, і черево для їжi; але Бог знищить і те і друге. Тіло ж не для блуду, а для Господа, і Господь для тіла. | Τὰ βρώματα τῇ κοιλίᾳ, καὶ ἡ κοιλία τοῖς βρώμασιν· ὁ δὲ θεὸς καὶ ταύτην καὶ ταῦτα καταργήσει. Τὸ δὲ σῶμα οὐ τῇ πορνείᾳ, ἀλλὰ τῷ κυρίῳ, καὶ ὁ κύριος τῷ σώματι· |
|
14
|
14
|
| Бог воскресив Господа, воскресить і нас силою Своєю. | ὁ δὲ θεὸς καὶ τὸν κύριον ἤγειρεν καὶ ἡμᾶς ἐξεγερεῖ διὰ τῆς δυνάμεως αὐτοῦ. |
|
15
|
15
|
| Хіба не знаєте‚ що тіла ваші є члени Христові? Отож, узявши члени Христові, чи зроблю їх членами блудниці? Зовсім ні! | Οὐκ οἴδατε ὅτι τὰ σώματα ὑμῶν μέλη χριστοῦ ἐστιν; Ἄρας οὖν τὰ μέλη τοῦ χριστοῦ ποιήσω πόρνης μέλη; Μὴ γένοιτο. |
|
16
|
16
|
| Хіба не знаєте, що той, хто з’єднується з блудницею, стає одним тілом з нею? Бо сказано: «Обидва будуть одна плоть». | Οὐκ οἴδατε ὅτι ὁ κολλώμενος τῇ πόρνῃ ἓν σῶμά ἐστιν; Ἔσονται γάρ, φησίν, οἱ δύο εἰς σάρκα μίαν. |
|
17
|
17
|
| А хто з’єднується з Господом, той є один дух з Господом. | Ὁ δὲ κολλώμενος τῷ κυρίῳ ἓν πνεῦμά ἐστιν. |
|
18
|
18
|
| Уникайте блудодіяння: всякий гріх, що його чинить людина, є поза тілом, а блудник проти власного тіла грішить. | Φεύγετε τὴν πορνείαν. Πᾶν ἁμάρτημα ὃ ἐὰν ποιήσῃ ἄνθρωπος ἐκτὸς τοῦ σώματός ἐστιν· ὁ δὲ πορνεύων εἰς τὸ ἴδιον σῶμα ἁμαρτάνει. |
|
19
|
19
|
| Хіба не знаєте, що тіла ваші є храм Святого Духа, Який живе у вас і Якого ви маєте від Бога, і ви не свої? | Ἢ οὐκ οἴδατε ὅτι τὸ σῶμα ὑμῶν ναὸς τοῦ ἐν ὑμῖν ἁγίου πνεύματός ἐστιν, οὗ ἔχετε ἀπὸ θεοῦ; Καὶ οὐκ ἐστὲ ἑαυτῶν, |
|
20
|
20
|
| Бо ви куплені дорогою ціною. Отже, прославляйте Бога в тілах ваших і в душах ваших, які є Божі. | ἠγοράσθητε γὰρ τιμῆς· δοξάσατε δὴ τὸν θεὸν ἐν τῷ σώματι ὑμῶν, καὶ ἐν τῷ πνεύματι ὑμῶν, ἅτινά ἐστιν τοῦ θεοῦ. |
|
Глава 7
|
Κεφάλαιο 7
|
|
1
|
1
|
| А про що ви писали мені, то добре чоловікові не торкатися жінки. | Περὶ δὲ ὧν ἐγράψατέ μοι, καλὸν ἀνθρώπῳ γυναικὸς μὴ ἅπτεσθαι. |
|
2
|
2
|
| Але ж, щоб уникнути блудодіяння, кожний нехай має свою жінку, і кожна жінка нехай має свого чоловіка. | Διὰ δὲ τὰς πορνείας ἕκαστος τὴν ἑαυτοῦ γυναῖκα ἐχέτω, καὶ ἑκάστη τὸν ἴδιον ἄνδρα ἐχέτω. |
|
3
|
3
|
| Hехай чоловік віддає своїй жінці належну любов; так само і жінка своєму чоловікові. | Τῇ γυναικὶ ὁ ἀνὴρ τὴν ὀφειλομένην εὔνοιαν ἀποδιδότω· ὁμοίως δὲ καὶ ἡ γυνὴ τῷ ἀνδρί. |
|
4
|
4
|
| Жінка не володіє своїм тілом, а чоловік; також і чоловік не володіє своїм тілом, а жінка. | Ἡ γυνὴ τοῦ ἰδίου σώματος οὐκ ἐξουσιάζει, ἀλλ’ ὁ ἀνήρ· ὁμοίως δὲ καὶ ὁ ἀνὴρ τοῦ ἰδίου σώματος οὐκ ἐξουσιάζει, ἀλλ’ ἡ γυνή. |
|
5
|
5
|
| Hе ухиляйтеся один від одного, хіба за згодою, до часу, щоб перебувати в пості та молитві, і знову будьте разом, щоб не спокушав вас сатана нестриманістю вашою. | Μὴ ἀποστερεῖτε ἀλλήλους, εἰ μήτι ἂν ἐκ συμφώνου πρὸς καιρόν, ἵνα σχολάζητε τῇ νηστείᾳ καὶ τῇ προσευχῇ, καὶ πάλιν ἐπὶ τὸ αὐτὸ συνέρχησθε, ἵνα μὴ πειράζῃ ὑμᾶς ὁ Σατανᾶς διὰ τὴν ἀκρασίαν ὑμῶν. |
|
6
|
6
|
| А втім, це кажу вам як дозвіл, а не як повеління. | Τοῦτο δὲ λέγω κατὰ συγγνώμην, οὐ κατ’ ἐπιταγήν. |
|
7
|
7
|
| Бо бажаю, щоб усі люди були як і я; але кожен має від Бога своє дарування, один таке, інший — інше. | Θέλω γὰρ πάντας ἀνθρώπους εἶναι ὡς καὶ ἐμαυτόν· ἀλλ’ ἕκαστος ἴδιον χάρισμα ἔχει ἐκ θεοῦ, ὃς μὲν οὕτως, ὃς δὲ οὕτως. |
|
8
|
8
|
| Безшлюбним та вдовам кажу: добре їм залишатися, як я. | Λέγω δὲ τοῖς ἀγάμοις καὶ ταῖς χήραις, καλὸν αὐτοῖς ἐστιν ἐὰν μείνωσιν ὡς κἀγώ. |
|
9
|
9
|
| Але якщо не можуть стримуватися, нехай одружуються, бо краще одружитися, ніж розпалюватися. | Εἰ δὲ οὐκ ἐγκρατεύονται, γαμησάτωσαν· κρεῖσσον γάρ ἐστιν γαμῆσαι ἢ πυροῦσθαι. |
|
10
|
10
|
| А одруженим заповідаю не я, а Господь: жінці з чоловіком не розлучатися, — | Τοῖς δὲ γεγαμηκόσιν παραγγέλλω, οὐκ ἐγώ, ἀλλ’ ὁ κύριος, γυναῖκα ἀπὸ ἀνδρὸς μὴ χωρισθῆναι· |
|
11
|
11
|
| якщо ж розлучиться, то нехай буде безшлюбна або помириться з чоловіком своїм, — і чоловікові не залишати своєї жінки. | ἐὰν δὲ καὶ χωρισθῇ, μενέτω ἄγαμος, ἢ τῷ ἀνδρὶ καταλλαγήτω- καὶ ἄνδρα γυναῖκα μὴ ἀφιέναι. |
|
12
|
12
|
| Іншим же кажу я, а не Господь: коли який брат має жінку невіруючу, і вона згодна жити з ним, то він не повинен залишати її; | Τοῖς δὲ λοιποῖς ἐγὼ λέγω, οὐχ ὁ κύριος· εἴ τις ἀδελφὸς γυναῖκα ἔχει ἄπιστον, καὶ αὐτὴ συνευδοκεῖ οἰκεῖν μετ’ αὐτοῦ, μὴ ἀφιέτω αὐτήν. |
|
13
|
13
|
| і жінка, яка має чоловіка невіруючого, і він згодний жити з нею, не повинна залишати його. | Καὶ γυνὴ ἥτις ἔχει ἄνδρα ἄπιστον, καὶ αὐτὸς συνευδοκεῖ οἰκεῖν μετ’ αὐτῆς, μὴ ἀφιέτω αὐτόν. |
|
14
|
14
|
| Бо невіруючий чоловік освячується жінкою віруючою, невіруюча жінка освячується віруючим чоловіком. Інакше діти ваші були б нечистими, а тепер святі. | Ἡγίασται γὰρ ὁ ἀνὴρ ὁ ἄπιστος ἐν τῇ γυναικί, καὶ ἡγίασται ἡ γυνὴ ἡ ἄπιστος ἐν τῷ ἀνδρί· ἐπεὶ ἄρα τὰ τέκνα ὑμῶν ἀκάθαρτά ἐστιν, νῦν δὲ ἅγιά ἐστιν. |
|
15
|
15
|
| Якщо ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра в таких випадках не зв’язанi; до миру покликав нас Господь. | Εἰ δὲ ὁ ἄπιστος χωρίζεται, χωριζέσθω. Οὐ δεδούλωται ὁ ἀδελφὸς ἢ ἡ ἀδελφὴ ἐν τοῖς τοιούτοις· ἐν δὲ εἰρήνῃ κέκληκεν ἡμᾶς ὁ θεός. |
|
16
|
16
|
| Звідки ти знаєш, жінко, чи не спасеш чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи не спасеш жінки? | Τί γὰρ οἶδας, γύναι, εἰ τὸν ἄνδρα σώσεις; Ἢ τί οἶδας, ἄνερ, εἰ τὴν γυναῖκα σώσεις; |
|
17
|
17
|
| Тільки кожен роби так, як визначив йому Бог; і кожен, як покликав Господь. Так я наказую по всіх церквах. | Εἰ μὴ ἑκάστῳ ὡς ἐμέρισεν ὁ θεός, ἕκαστον ὡς κέκληκεν ὁ κύριος, οὕτως περιπατείτω. Καὶ οὕτως ἐν ταῖς ἐκκλησίαις πάσαις διατάσσομαι. |
|
18
|
18
|
| Чи покликаний хто обрізаним, не ховайся; чи покликаний хто необрізаним, не обрізуйся. | Περιτετμημένος τις ἐκλήθη; Μὴ ἐπισπάσθω. Ἐν ἀκροβυστίᾳ τις ἐκλήθη; Μὴ περιτεμνέσθω. |
|
19
|
19
|
| Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, а все в дотриманні заповідей Божих. | Ἡ περιτομὴ οὐδέν ἐστιν, καὶ ἡ ἀκροβυστία οὐδέν ἐστιν, ἀλλὰ τήρησις ἐντολῶν θεοῦ. |
|
20
|
20
|
| Кожний залишайся в тому званні, в якому був покликаний. | Ἕκαστος ἐν τῇ κλήσει ᾗ ἐκλήθη, ἐν ταύτῃ μενέτω. |
|
21
|
21
|
| Чи рабом ти був покликаний, не турбуйся, але якщо і можеш стати вільним, то скористайся кращим. | Δοῦλος ἐκλήθης; Μή σοι μελέτω· ἀλλ’ εἰ καὶ δύνασαι ἐλεύθερος γενέσθαι, μᾶλλον χρῆσαι. |
|
22
|
22
|
| Бо раб, покликаний у Господі, є вільний у Господi; так само і покликаний вільним є рабом Христовим. | Ὁ γὰρ ἐν κυρίῳ κληθεὶς δοῦλος, ἀπελεύθερος κυρίου ἐστίν· ὁμοίως καὶ ὁ ἐλεύθερος κληθείς, δοῦλός ἐστιν χριστοῦ. |
|
23
|
23
|
| Ви куплені дорогою ціною: не ставайте ж рабами людей. | Τιμῆς ἠγοράσθητε· μὴ γίνεσθε δοῦλοι ἀνθρώπων. |
|
24
|
24
|
| У якому стані хто був покликаний, браття, у тому кожен і залишайся перед Богом. | Ἕκαστος ἐν ᾧ ἐκλήθη, ἀδελφοί, ἐν τούτῳ μενέτω παρὰ θεῷ. |
|
25
|
25
|
| Щодо дівоцтва я не маю повеління Господнього; а даю пораду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним Йому; | Περὶ δὲ τῶν παρθένων ἐπιταγὴν κυρίου οὐκ ἔχω· γνώμην δὲ δίδωμι ὡς ἠλεημένος ὑπὸ κυρίου πιστὸς εἶναι. |
|
26
|
26
|
| отже, з огляду на нинішні утиски‚ вважаю за краще, що добре людині залишатися так. | Νομίζω οὖν τοῦτο καλὸν ὑπάρχειν διὰ τὴν ἐνεστῶσαν ἀνάγκην, ὅτι καλὸν ἀνθρώπῳ τὸ οὕτως εἶναι. |
|
27
|
27
|
| Чи з’єднався ти з жінкою? Hе шукай розлучення. Чи залишився без жінки? Hе шукай жінки. | Δέδεσαι γυναικί; Μὴ ζήτει λύσιν. Λέλυσαι ἀπὸ γυναικός; Μὴ ζήτει γυναῖκα. |
|
28
|
28
|
| А втім, якщо і оженишся, не згрішиш; і якщо дівчина вийде заміж, не згрішить. Але такі матимуть муку тілесну; а мені вас шкода. | Ἐὰν δὲ καὶ γήμῃς, οὐχ ἥμαρτες· καὶ ἐὰν γήμῃ ἡ παρθένος, οὐχ ἥμαρτεν. Θλίψιν δὲ τῇ σαρκὶ ἕξουσιν οἱ τοιοῦτοι· ἐγὼ δὲ ὑμῶν φείδομαι. |
|
29
|
29
|
| Я кажу вам, браття: час уже короткий; отже, ті, що мають жінок, нехай будуть так, ніби не мають їх; | Τοῦτο δέ φημι, ἀδελφοί, ὁ καιρὸς συνεσταλμένος· τὸ λοιπόν ἐστιν ἵνα καὶ οἱ ἔχοντες γυναῖκας ὡς μὴ ἔχοντες ὦσιν· |
|
30
|
30
|
| хто плаче, наче не плаче; хто радіє, наче не радіє; і хто купує, наче не набуває; | καὶ οἱ κλαίοντες, ὡς μὴ κλαίοντες· καὶ οἱ χαίροντες, ὡς μὴ χαίροντες· καὶ οἱ ἀγοράζοντες, ὡς μὴ κατέχοντες· |
|
31
|
31
|
| і хто користується світом цим, наче не користується; бо минає образ світу цього. | καὶ οἱ χρώμενοι τῷ κόσμῳ τούτῳ, ὡς μὴ καταχρώμενοι· παράγει γὰρ τὸ σχῆμα τοῦ κόσμου τούτου. |
|
32
|
32
|
| А я хочу, щоб ви були без турбот. Hеодружений турбується про Господнє, як догодити Господевi; | Θέλω δὲ ὑμᾶς ἀμερίμνους εἶναι. Ὁ ἄγαμος μεριμνᾷ τὰ τοῦ κυρίου, πῶς ἀρέσει τῷ κυρίῳ· |
|
33
|
33
|
| а одружений турбується про мирське, як догодити жінці. Різниця є між заміжньою і дівицею: | ὁ δὲ γαμήσας μεριμνᾷ τὰ τοῦ κόσμου, πῶς ἀρέσει τῇ γυναικί. |
|
34
|
34
|
| незаміжня турбується про Господнє, як догодити Господеві, щоб бути святою і тілом і духом; а заміжня піклується про мирське, як догодити чоловікові. | Μεμέρισται καὶ ἡ γυνὴ καὶ ἡ παρθένος. Ἡ ἄγαμος μεριμνᾷ τὰ τοῦ κυρίου, ἵνα ᾖ ἁγία καὶ σώματι καὶ πνεύματι· ἡ δὲ γαμήσασα μεριμνᾷ τὰ τοῦ κόσμου, πῶς ἀρέσει τῷ ἀνδρί. |
|
35
|
35
|
| Кажу це вам на вашу ж користь: не з тим, щоб накинути на вас пута, а щоб ви благочинно‚ безустанно і ревно служили Господеві. | Τοῦτο δὲ πρὸς τὸ ὑμῶν αὐτῶν συμφέρον λέγω· οὐχ ἵνα βρόχον ὑμῖν ἐπιβάλω, ἀλλὰ πρὸς τὸ εὔσχημον καὶ εὐπρόσεδρον τῷ κυρίῳ ἀπερισπάστως. |
|
36
|
36
|
| Коли ж хто вважає непристойним для своєї дівчини, щоб вона, досягнувши зрілого віку, залишилась такою, то нехай робить як хоче: не згрішить; нехай такі виходять заміж. | Εἰ δέ τις ἀσχημονεῖν ἐπὶ τὴν παρθένον αὐτοῦ νομίζει, ἐὰν ᾖ ὑπέρακμος, καὶ οὕτως ὀφείλει γίνεσθαι, ὃ θέλει ποιείτω· οὐχ ἁμαρτάνει· γαμείτωσαν. |
|
37
|
37
|
| А хто непохитно твердий у серці своїм і не має необхідности, а має владу над своєю волею і розсудив у серці своїм зберегти дівчину свою, той добре робить. | Ὃς δὲ ἕστηκεν ἑδραῖος ἐν τῇ καρδίᾳ, μὴ ἔχων ἀνάγκην, ἐξουσίαν δὲ ἔχει περὶ τοῦ ἰδίου θελήματος, καὶ τοῦτο κέκρικεν ἐν τῇ καρδίᾳ αὐτοῦ, τοῦ τηρεῖν τὴν ἑαυτοῦ παρθένον, καλῶς ποιεῖ. |
|
38
|
38
|
| Тому той, хто видає заміж свою дівчину, добре робить; а хто не видає, робить краще. | Ὥστε καὶ ὁ ἐκγαμίζων καλῶς ποιεῖ· ὁ δὲ μὴ ἐκγαμίζων κρεῖσσον ποιεῖ. |
|
39
|
39
|
| Жінка зв’язана законом, доки живий її чоловік; якщо ж помер її чоловік, вона вільна вийти заміж за кого хоче, тільки в Господі. | Γυνὴ δέδεται νόμῳ ἐφ’ ὅσον χρόνον ζῇ ὁ ἀνὴρ αὐτῆς· ἐὰν δὲ καὶ κοιμηθῇ ὁ ἀνήρ, ἐλευθέρα ἐστὶν ᾧ θέλει γαμηθῆναι, μόνον ἐν κυρίῳ. |
|
40
|
40
|
| Але вона блаженніша є, коли залишиться так, за моєю порадою; а думаю, що і я маю Духа Божого. | Μακαριωτέρα δέ ἐστιν ἐὰν οὕτως μείνῃ, κατὰ τὴν ἐμὴν γνώμην· δοκῶ δὲ κἀγὼ πνεῦμα θεοῦ ἔχειν. |
|
Глава 8
|
Κεφάλαιο 8
|
|
1
|
1
|
| Про ідоложертовні страви ми знаємо, бо ми всі маємо знання; але знання надимає, а любов будує. | Περὶ δὲ τῶν εἰδωλοθύτων, οἴδαμεν ὅτι πάντες γνῶσιν ἔχομεν. Ἡ γνῶσις φυσιοῖ, ἡ δὲ ἀγάπη οἰκοδομεῖ. |
|
2
|
2
|
| Хто гадає, що він знає що-небудь, той нічого ще не знає так, як треба знати. | Εἰ δέ τις δοκεῖ εἰδέναι τι, οὐδέπω οὐδὲν ἔγνωκεν καθὼς δεῖ γνῶναι· |
|
3
|
3
|
| Але хто любить Бога, тому дано знання від Hього. | εἰ δέ τις ἀγαπᾷ τὸν θεόν, οὗτος ἔγνωσται ὑπ’ αὐτοῦ. |
|
4
|
4
|
| Отже, про вживання в їжу ідоложертовного ми знаємо, що ідол у світі ніщо і що немає іншого Бога, крім Єдиного. | Περὶ τῆς βρώσεως οὖν τῶν εἰδωλοθύτων, οἴδαμεν ὅτι οὐδὲν εἴδωλον ἐν κόσμῳ, καὶ ὅτι οὐδεὶς θεὸς ἕτερος εἰ μὴ εἷς. |
|
5
|
5
|
| Бо хоч і є так звані боги, чи на небі, чи на землі, — так як є багато богів і господарів багато, — | Καὶ γὰρ εἴπερ εἰσὶν λεγόμενοι θεοί, εἴτε ἐν οὐρανῷ εἴτε ἐπὶ γῆς· ὥσπερ εἰσὶν θεοὶ πολλοί, καὶ κύριοι πολλοί· |
|
6
|
6
|
| але в нас один Бог Отець, від Якого все, і ми для Hього, і один Господь Ісус Христос, через Якого все, і ми через Hього. | ἀλλ’ ἡμῖν εἷς θεὸς ὁ πατήρ, ἐξ οὗ τὰ πάντα, καὶ ἡμεῖς εἰς αὐτόν· καὶ εἷς κύριος Ἰησοῦς χριστός, δι’ οὗ τὰ πάντα, καὶ ἡμεῖς δι’ αὐτοῦ. |
|
7
|
7
|
| Та не в усіх таке знання: деякі й донині з совістю, що визнає ідолів, їдять ідоложертовне, як жертви ідольські, і совість їхня, будучи немічною, оскверняється. | Ἀλλ’ οὐκ ἐν πᾶσιν ἡ γνῶσις· τινὲς δὲ τῇ συνειδήσει τοῦ εἰδώλου ἕως ἄρτι ὡς εἰδωλόθυτον ἐσθίουσιν, καὶ ἡ συνείδησις αὐτῶν ἀσθενὴς οὖσα μολύνεται. |
|
8
|
8
|
| Їжа не наближає нас до Бога: бо, чи їмо ми, нічого не здобуваємо; чи не їмо, нічого не втрачаємо. | Βρῶμα δὲ ἡμᾶς οὐ παρίστησιν τῷ θεῷ· οὔτε γὰρ ἐὰν φάγωμεν περισσεύομεν, οὔτε ἐὰν μὴ φάγωμεν ὑστερούμεθα. |
|
9
|
9
|
| Однак бережіться, щоб ця свобода ваша не стала спокусою для немічних. | Βλέπετε δὲ μήπως ἡ ἐξουσία ὑμῶν αὕτη πρόσκομμα γένηται τοῖς ἀσθενοῦσιν. |
|
10
|
10
|
| Бо коли хто-небудь побачить, що ти, маючи знання, сидиш за столом у капищі, то совість його, як немічного, чи не наверне і його їсти ідоложертовне? | Ἐὰν γάρ τις ἴδῃ σε τὸν ἔχοντα γνῶσιν ἐν εἰδωλείῳ κατακείμενον, οὐχὶ ἡ συνείδησις αὐτοῦ ἀσθενοῦς ὄντος οἰκοδομηθήσεται εἰς τὸ τὰ εἰδωλόθυτα ἐσθίειν; |
|
11
|
11
|
| І від твого знання загине немічний брат, за якого помер Христос. | Καὶ ἀπολεῖται ὁ ἀσθενῶν ἀδελφὸς ἐπὶ τῇ σῇ γνώσει, δι’ ὃν χριστὸς ἀπέθανεν; |
|
12
|
12
|
| А грішачи таким чином проти братів і вражаючи немічну совість їхню, ви грішите проти Христа. | Οὕτως δὲ ἁμαρτάνοντες εἰς τοὺς ἀδελφούς, καὶ τύπτοντες αὐτῶν τὴν συνείδησιν ἀσθενοῦσαν, εἰς χριστὸν ἁμαρτάνετε. |
|
13
|
13
|
| Тому, якщо їжа спокушає брата мого, не буду їсти м’яса повік, щоб не спокусити брата мого. | Διόπερ εἰ βρῶμα σκανδαλίζει τὸν ἀδελφόν μου, οὐ μὴ φάγω κρέα εἰς τὸν αἰῶνα, ἵνα μὴ τὸν ἀδελφόν μου σκανδαλίσω. |
|
Глава 9
|
Κεφάλαιο 9
|
|
1
|
1
|
| Чи не апостол я? Чи не вільний я? Чи не бачив я Ісуса Христа, Господа нашого? Хіба не моє діло ви у Господі? | Οὐκ εἰμὶ ἀπόστολος; Οὐκ εἰμὶ ἐλεύθερος; Οὐχὶ Ἰησοῦν χριστὸν τὸν κύριον ἡμῶν ἑώρακα; Οὐ τὸ ἔργον μου ὑμεῖς ἐστε ἐν κυρίῳ; |
|
2
|
2
|
| Якщо для інших я не апостол, то для вас апостол; бо печать мого апостольства — ви у Господі. | Εἰ ἄλλοις οὐκ εἰμὶ ἀπόστολος, ἀλλά γε ὑμῖν εἰμι· ἡ γὰρ σφραγὶς τῆς ἐμῆς ἀποστολῆς ὑμεῖς ἐστε ἐν κυρίῳ. |
|
3
|
3
|
| Ось мій захист проти тих, що осуджують мене. | Ἡ ἐμὴ ἀπολογία τοῖς ἐμὲ ἀνακρίνουσιν αὕτη ἐστίν. |
|
4
|
4
|
| Хіба ми не маємо влади їсти і пити? | Μὴ οὐκ ἔχομεν ἐξουσίαν φαγεῖν καὶ πιεῖν; |
|
5
|
5
|
| Хіба не маємо влади мати супутницею сестру — жінку, як і інші апостоли, і брати Господні, і Кифа? | Μὴ οὐκ ἔχομεν ἐξουσίαν ἀδελφὴν γυναῖκα περιάγειν, ὡς καὶ οἱ λοιποὶ ἀπόστολοι, καὶ οἱ ἀδελφοὶ τοῦ κυρίου, καὶ Κηφᾶς; |
|
6
|
6
|
| Або один я та Варнава не маємо влади не трудитися? | Ἢ μόνος ἐγὼ καὶ Βαρνάβας οὐκ ἔχομεν ἐξουσίαν τοῦ μὴ ἐργάζεσθαι; |
|
7
|
7
|
| Який воїн служить коли-небудь на своєму утриманні? Хто, насадивши виноград, не їсть плодів його? Хто, пасучи стадо, не їсть молока від стада? | Τίς στρατεύεται ἰδίοις ὀψωνίοις ποτέ; Τίς φυτεύει ἀμπελῶνα, καὶ ἐκ τοῦ καρποῦ αὐτοῦ οὐκ ἐσθίει; Ἢ τίς ποιμαίνει ποίμνην, καὶ ἐκ τοῦ γάλακτος τῆς ποίμνης οὐκ ἐσθίει; |
|
8
|
8
|
| Чи тільки за людським міркуванням я це кажу? Чи не те ж говорить і закон? | Μὴ κατὰ ἄνθρωπον ταῦτα λαλῶ; Ἢ οὐχὶ καὶ ὁ νόμος ταῦτα λέγει; |
|
9
|
9
|
| Бо в Мойсеєвім законі написано: «Hе зав’язуй рота волові, що молотить». Чи про волів турбується Бог? | Ἐν γὰρ τῷ Μωϋσέως νόμῳ γέγραπται, Οὐ φιμώσεις βοῦν ἀλοῶντα. Μὴ τῶν βοῶν μέλει τῷ θεῷ; |
|
10
|
10
|
| Чи, звичайно, заради нас говориться? Так, для нас це написано; бо хто оре, повинен орати з надією, і хто молотить, повинен молотити з надією одержати те, чого чекає. | Ἢ δι’ ἡμᾶς πάντως λέγει; Δι’ ἡμᾶς γὰρ ἐγράφη, ὅτι ἐπ’ ἐλπίδι ὀφείλει ὁ ἀροτριῶν ἀροτριᾷν, καὶ ὁ ἀλοῶν τῆς ἐλπίδος αὐτοῦ μετέχειν ἐπ’ ἐλπίδι. |
|
11
|
11
|
| Якщо ми посіяли у вас духовне, то чи велике те, коли пожнемо у вас тілесне? | Εἰ ἡμεῖς ὑμῖν τὰ πνευματικὰ ἐσπείραμεν, μέγα εἰ ἡμεῖς ὑμῶν τὰ σαρκικὰ θερίσομεν; |
|
12
|
12
|
| Якщо інші мають у вас владу, то чи не більше ми? Однак ми не користувалися цією владою, а все терпимо, щоб не поставити якоїсь перешкоди благовістю Христовому. | Εἰ ἄλλοι τῆς ἐξουσίας ὑμῶν μετέχουσιν, οὐ μᾶλλον ἡμεῖς; Ἀλλ’ οὐκ ἐχρησάμεθα τῇ ἐξουσίᾳ ταύτῃ, ἀλλὰ πάντα στέγομεν, ἵνα μὴ ἐγκοπήν τινα δῶμεν τῷ εὐαγγελίῳ τοῦ χριστοῦ. |
|
13
|
13
|
| Хіба не знаєте, що священнослужителі живляться від святилища? Що ті, які служать жертовнику, мають частку від жертовника? | Οὐκ οἴδατε ὅτι οἱ τὰ ἱερὰ ἐργαζόμενοι ἐκ τοῦ ἱεροῦ ἐσθίουσιν, οἱ τῷ θυσιαστηρίῳ προσεδρεύοντες τῷ θυσιαστηρίῳ συμμερίζονται; |
|
14
|
14
|
| Так і Господь звелів тим, які проповідують Євангеліє, жити від благовістування. | Οὕτως καὶ ὁ κύριος διέταξεν τοῖς τὸ εὐαγγέλιον καταγγέλλουσιν ἐκ τοῦ εὐαγγελίου ζῇν. |
|
15
|
15
|
| Але я не користувався нічим таким. І написав це не для того, щоб так було для мене. Бо для мене краще вмерти, ніж щоб хто знищив похвалу мою. | Ἐγὼ δὲ οὐδενὶ ἐχρησάμην τούτων· οὐκ ἔγραψα δὲ ταῦτα ἵνα οὕτως γένηται ἐν ἐμοί· καλὸν γάρ μοι μᾶλλον ἀποθανεῖν, ἢ τὸ καύχημά μου ἵνα τις κενώσῃ. |
|
16
|
16
|
| Бо коли я благовістую, то нічим мені хвалитися, тому що це неодмінний обов’язок мій, і горе мені, коли не благовістую! | Ἐὰν γὰρ εὐαγγελίζωμαι, οὐκ ἔστιν μοι καύχημα· ἀνάγκη γάρ μοι ἐπίκειται· οὐαὶ δέ μοι ἐστίν, ἐὰν μὴ εὐαγγελίζωμαι. |
|
17
|
17
|
| Бо коли роблю це добровільно, то матиму нагороду; а коли недобровільно, то лише виконую довірене мені служіння. | Εἰ γὰρ ἑκὼν τοῦτο πράσσω, μισθὸν ἔχω· εἰ δὲ ἄκων, οἰκονομίαν πεπίστευμαι. |
|
18
|
18
|
| За що ж мені нагорода? За те, що, проповідуючи Євангеліє, благовістую про Христа безвідплатно, не користуючись моєю владою в благовістуванні. | Τίς οὖν μοί ἐστιν ὁ μισθός; Ἵνα εὐαγγελιζόμενος ἀδάπανον θήσω τὸ εὐαγγέλιον τοῦ χριστοῦ, εἰς τὸ μὴ καταχρήσασθαι τῇ ἐξουσίᾳ μου ἐν τῷ εὐαγγελίῳ. |
|
19
|
19
|
| Бо, будучи вільним від усіх, я всім підкорив себе, щоб більше придбати: | Ἐλεύθερος γὰρ ὢν ἐκ πάντων, πᾶσιν ἐμαυτὸν ἐδούλωσα, ἵνα τοὺς πλείονας κερδήσω. |
|
20
|
20
|
| для юдеїв я був як юдей, щоб придбати юдеїв; для підзаконних був як підзаконний, щоб придбати підзаконних; | Καὶ ἐγενόμην τοῖς Ἰουδαίοις ὡς Ἰουδαῖος, ἵνα Ἰουδαίους κερδήσω· τοῖς ὑπὸ νόμον ὡς ὑπὸ νόμον, ἵνα τοὺς ὑπὸ νόμον κερδήσω· |
|
21
|
21
|
| для тих, що не мають закону, — був як такий, що не має закону [не будучи таким, що не має закону перед Богом, але підзаконним Христу], щоб придбати тих, які не мають закону; | τοῖς ἀνόμοις ὡς ἄνομος, μὴ ὢν ἄνομος θεῷ ἀλλ’ ἔννομος χριστῷ, ἵνα κερδήσω ἀνόμους. |
|
22
|
22
|
| для немічних був як немічний, щоб придбати немічних. Для всіх я став усім, щоб спасти хоч деяких. | Ἐγενόμην τοῖς ἀσθενέσιν ὡς ἀσθενής, ἵνα τοὺς ἀσθενεῖς κερδήσω. Τοῖς πᾶσιν γέγονα τὰ πάντα, ἵνα πάντως τινὰς σώσω. |
|
23
|
23
|
| Це ж роблю задля Євангелія, щоб бути співучасником його. | Τοῦτο δὲ ποιῶ διὰ τὸ εὐαγγέλιον, ἵνα συγκοινωνὸς αὐτοῦ γένωμαι. |
|
24
|
24
|
| Хіба не знаєте, що ті, які біжать на змаганні, біжать усі, але один приймає почесті? Так біжіть, щоб досягти. | Οὐκ οἴδατε ὅτι οἱ ἐν σταδίῳ τρέχοντες πάντες μὲν τρέχουσιν, εἷς δὲ λαμβάνει τὸ βραβεῖον; Οὕτως τρέχετε, ἵνα καταλάβητε. |
|
25
|
25
|
| Усі подвижники утримуються від усього: ті для одержання вінця тлінного, а ми — нетлінного. | Πᾶς δὲ ὁ ἀγωνιζόμενος πάντα ἐγκρατεύεται· ἐκεῖνοι μὲν οὖν ἵνα φθαρτὸν στέφανον λάβωσιν, ἡμεῖς δὲ ἄφθαρτον. |
|
26
|
26
|
| І тому я біжу не так, як на непевне, б’юся не так, щоб тільки бити повітря; | Ἐγὼ τοίνυν οὕτως τρέχω ὡς οὐκ ἀδήλως· οὕτως πυκτεύω, ὡς οὐκ ἀέρα δέρων· |
|
27
|
27
|
| але приборкую і поневолюю тіло моє, щоб, проповідуючи іншим, самому не зостатися недостойним. | ἀλλ’ ὑπωπιάζω μου τὸ σῶμα καὶ δουλαγωγῶ, μήπως, ἄλλοις κηρύξας, αὐτὸς ἀδόκιμος γένωμαι. |
|
Глава 10
|
Κεφάλαιο 10
|
|
1
|
1
|
| Hе хочу, браття, щоб ви не знали, що отці наші всі були під хмарою і всі пройшли крізь море; | Οὐ θέλω δὲ ὑμᾶς ἀγνοεῖν, ἀδελφοί, ὅτι οἱ πατέρες ἡμῶν πάντες ὑπὸ τὴν νεφέλην ἦσαν, καὶ πάντες διὰ τῆς θαλάσσης διῆλθον, |
|
2
|
2
|
| і всі хрестилися у Мойсея в хмарі і в морi; | καὶ πάντες εἰς τὸν Μωϋσῆν ἐβαπτίσαντο ἐν τῇ νεφέλῃ καὶ ἐν τῇ θαλάσσῃ, |
|
3
|
3
|
| і всі споживали ту саму духовну їжу; | καὶ πάντες τὸ αὐτὸ βρῶμα πνευματικὸν ἔφαγον, |
|
4
|
4
|
| і всі пили те саме духовне питво, бо пили від духовного грядущого каменя; камінь же був Христос. | καὶ πάντες τὸ αὐτὸ πόμα πνευματικὸν ἔπιον· ἔπινον γὰρ ἐκ πνευματικῆς ἀκολουθούσης πέτρας· ἡ δὲ πέτρα ἦν ὁ χριστός. |
|
5
|
5
|
| Та не до багатьох із них благоволив Бог, тому вони загинули в пустелі. | Ἀλλ’ οὐκ ἐν τοῖς πλείοσιν αὐτῶν εὐδόκησεν ὁ θεός· κατεστρώθησαν γὰρ ἐν τῇ ἐρήμῳ. |
|
6
|
6
|
| А це було за приклад для нас, щоб ми не були похітливі до лихого, як були похітливі вони. | Ταῦτα δὲ τύποι ἡμῶν ἐγενήθησαν, εἰς τὸ μὴ εἶναι ἡμᾶς ἐπιθυμητὰς κακῶν, καθὼς κἀκεῖνοι ἐπεθύμησαν. |
|
7
|
7
|
| Hе будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, про яких написано: «Люди сіли їсти й пити і встали, щоб грати». | Μηδὲ εἰδωλολάτραι γίνεσθε, καθώς τινες αὐτῶν· ὥσπερ γέγραπται, Ἐκάθισεν ὁ λαὸς φαγεῖν καὶ πιεῖν, καὶ ἀνέστησαν παίζειν. |
|
8
|
8
|
| Hе станемо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і загинуло їх одного дня двадцять три тисячі. | Μηδὲ πορνεύωμεν, καθώς τινες αὐτῶν ἐπόρνευσαν, καὶ ἔπεσον ἐν μιᾷ ἡμέρᾳ εἴκοσι τρεῖς χιλιάδες. |
|
9
|
9
|
| Hе будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали, і загинули від змій. | Μηδὲ ἐκπειράζωμεν τὸν χριστόν, καθὼς καί τινες αὐτῶν ἐπείρασαν, καὶ ὑπὸ τῶν ὄφεων ἀπώλοντο. |
|
10
|
10
|
| Hе нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від всегубителя. | Μηδὲ γογγύζετε, καθὼς καί τινες αὐτῶν ἐγόγγυσαν, καὶ ἀπώλοντο ὑπὸ τοῦ ὀλοθρευτοῦ. |
|
11
|
11
|
| Усе це сталося з ними як приклади, а написано для повчання нам, які досягли останніх віків. | Ταῦτα δὲ πάντα τύποι συνέβαινον ἐκείνοις· ἐγράφη δὲ πρὸς νουθεσίαν ἡμῶν, εἰς οὓς τὰ τέλη τῶν αἰώνων κατήντησεν. |
|
12
|
12
|
| Тому, хто думає, що він стоїть, нехай бережеться, щоб не впасти. | Ὥστε ὁ δοκῶν ἑστάναι, βλεπέτω μὴ πέσῃ. |
|
13
|
13
|
| Вас спіткала спокуса ніяка інша, тільки людська; і вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести. | Πειρασμὸς ὑμᾶς οὐκ εἴληφεν εἰ μὴ ἀνθρώπινος· πιστὸς δὲ ὁ θεός, ὃς οὐκ ἐάσει ὑμᾶς πειρασθῆναι ὑπὲρ ὃ δύνασθε, ἀλλὰ ποιήσει σὺν τῷ πειρασμῷ καὶ τὴν ἔκβασιν, τοῦ δύνασθαι ὑμᾶς ὑπενεγκεῖν. |
|
14
|
14
|
| Отже, улюблені мої, уникайте ідолослужіння. | Διόπερ, ἀγαπητοί μου, φεύγετε ἀπὸ τῆς εἰδωλολατρείας. |
|
15
|
15
|
| Я кажу вам як розсудливим: самі розсудіть те, про що говорю. | Ὡς φρονίμοις λέγω, κρίνατε ὑμεῖς ὅ φημι. |
|
16
|
16
|
| Чаша благословення, яку ми благословляємо, чи не є приєднання Крови Христової? Хліб, який ми переломлюємо, чи не є приєднання Тіла Христового? | Τὸ ποτήριον τῆς εὐλογίας ὃ εὐλογοῦμεν, οὐχὶ κοινωνία τοῦ αἵματος τοῦ χριστοῦ ἐστίν; Τὸν ἄρτον ὃν κλῶμεν, οὐχὶ κοινωνία τοῦ σώματος τοῦ χριστοῦ ἐστίν; |
|
17
|
17
|
| Один хліб, і нас багато — одне тіло; бо всі причащаємось від одного хліба. | Ὅτι εἷς ἄρτος, ἓν σῶμα, οἱ πολλοί ἐσμεν· οἱ γὰρ πάντες ἐκ τοῦ ἑνὸς ἄρτου μετέχομεν. |
|
18
|
18
|
| Погляньте на Ізраїля по плоті: ті, що їдять жертви, чи не учасники жертовника? | Βλέπετε τὸν Ἰσραὴλ κατὰ σάρκα· οὐχὶ οἱ ἐσθίοντες τὰς θυσίας κοινωνοὶ τοῦ θυσιαστηρίου εἰσίν; |
|
19
|
19
|
| Що ж я кажу? Чи те, що ідол є щось, або жертва ідольська що-небудь значить? | Τί οὖν φημι; Ὅτι εἴδωλόν τί ἐστιν; Ἢ ὅτι εἰδωλόθυτόν τί ἐστιν; |
|
20
|
20
|
| Hі, але що язичники, приносячи жертви, приносять бісам, а не Богові. А я не хочу, щоб ви єдналися з бісами. | Ἀλλ’ ὅτι ἃ θύει τὰ ἔθνη, δαιμονίοις θύει, καὶ οὐ θεῷ· οὐ θέλω δὲ ὑμᾶς κοινωνοὺς τῶν δαιμονίων γίνεσθαι. |
|
21
|
21
|
| Hе можете пити чашу Господню і чашу бісівську; не можете бути учасниками трапези Господньої і трапези бісівської. | Οὐ δύνασθε ποτήριον κυρίου πίνειν καὶ ποτήριον δαιμονίων· οὐ δύνασθε τραπέζης κυρίου μετέχειν καὶ τραπέζης δαιμονίων. |
|
22
|
22
|
| Чи посміємо ми гнівити Господа? Хіба ми сильніші за Hього? | Ἢ παραζηλοῦμεν τὸν κύριον; Μὴ ἰσχυρότεροι αὐτοῦ ἐσμέν; |
|
23
|
23
|
| Усе мені дозволено, та не все на користь; усе мені дозволено, та не все повчає. | Πάντα μοι ἔξεστιν, ἀλλ’ οὐ πάντα συμφέρει. Πάντα μοι ἔξεστιν, ἀλλ’ οὐ πάντα οἰκοδομεῖ. |
|
24
|
24
|
| Hехай ніхто не шукає для себе, але кожний для ближнього. | Μηδεὶς τὸ ἑαυτοῦ ζητείτω, ἀλλὰ τὸ τοῦ ἑτέρου ἕκαστος. |
|
25
|
25
|
| Усе, що продається на торгу, їжте, не вагаючись, для спокою совісти; | Πᾶν τὸ ἐν μακέλλῳ πωλούμενον ἐσθίετε, μηδὲν ἀνακρίνοντες διὰ τὴν συνείδησιν· |
|
26
|
26
|
| бо «Господня земля і те, що наповнює її». | Τοῦ γὰρ κυρίου ἡ γῆ καὶ τὸ πλήρωμα αὐτῆς. |
|
27
|
27
|
| Якщо хтось із невірних запросить вас і ви захочете піти, то все, що дадуть вам, їжте без найменшого вагання, для спокою совісти. | Εἰ δέ τις καλεῖ ὑμᾶς τῶν ἀπίστων, καὶ θέλετε πορεύεσθαι, πᾶν τὸ παρατιθέμενον ὑμῖν ἐσθίετε, μηδὲν ἀνακρίνοντες διὰ τὴν συνείδησιν. |
|
28
|
28
|
| Але якщо хтось вам скаже: це ідоложертовне, — то не їжте заради того, хто сказав вам‚ і заради совісти. Бо Господня земля і те, що наповнює її. | Ἐὰν δέ τις ὑμῖν εἴπῃ, Τοῦτο εἰδωλόθυτόν ἐστιν, μὴ ἐσθίετε δι’ ἐκεῖνον τὸν μηνύσαντα καὶ τὴν συνείδησιν· Τοῦ γὰρ κυρίου ἡ γῆ καὶ τὸ πλήρωμα αὐτῆς. |
|
29
|
29
|
| А совість маю на увазі не свою, а іншого; бо чому моя свобода судитиметься чужою совістю? | Συνείδησιν δὲ λέγω, οὐχὶ τὴν ἑαυτοῦ, ἀλλὰ τὴν τοῦ ἑτέρου· ἵνα τί γὰρ ἡ ἐλευθερία μου κρίνεται ὑπὸ ἄλλης συνειδήσεως; |
|
30
|
30
|
| Якщо я із вдячністю вживаю їжу, то навіщо мене зневажати за те, за що я дякую? | Εἰ ἐγὼ χάριτι μετέχω, τί βλασφημοῦμαι ὑπὲρ οὗ ἐγὼ εὐχαριστῶ; |
|
31
|
31
|
| Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи щось інше робите, все робіть на славу Божу. | Εἴτε οὖν ἐσθίετε, εἴτε πίνετε, εἴτε τι ποιεῖτε, πάντα εἰς δόξαν θεοῦ ποιεῖτε. |
|
32
|
32
|
| Hе давайте спокуси ні юдеям, ні еллінам, ні Церкві Божій, | Ἀπρόσκοποι γίνεσθε καὶ Ἰουδαίοις καὶ Ἕλλησιν καὶ τῇ ἐκκλησίᾳ τοῦ θεοῦ· |
|
33
|
33
|
| тому що і я догоджаю всім у всьому, шукаючи не своєї користи, а користи багатьох, щоб вони спаслися. | καθὼς κἀγὼ πάντα πᾶσιν ἀρέσκω, μὴ ζητῶν τὸ ἐμαυτοῦ συμφέρον, ἀλλὰ τὸ τῶν πολλῶν, ἵνα σωθῶσιν. |
|
Глава 11
|
Κεφάλαιο 11
|
|
1
|
1
|
| Будьте моїми послідовниками, як і я Христа. | Μιμηταί μου γίνεσθε, καθὼς κἀγὼ χριστοῦ. |
|
2
|
2
|
| Хвалю вас, браття, що все моє пам’ятаєте і дотримуєте передання так, як я передав вам. | Ἐπαινῶ δὲ ὑμᾶς, ἀδελφοί, ὅτι πάντα μου μέμνησθε, καὶ καθὼς παρέδωκα ὑμῖν τὰς παραδόσεις κατέχετε. |
|
3
|
3
|
| Хочу також, щоб ви дізналися, що всякому чоловікові голова Христос; голова жінці — чоловік, а голова Христу — Бог. | Θέλω δὲ ὑμᾶς εἰδέναι, ὅτι παντὸς ἀνδρὸς ἡ κεφαλὴ ὁ χριστός ἐστιν· κεφαλὴ δὲ γυναικός, ὁ ἀνήρ· κεφαλὴ δὲ χριστοῦ, ὁ θεός. |
|
4
|
4
|
| Кожний чоловік, який молиться або пророкує з покритою головою, осоромлює свою голову. | Πᾶς ἀνὴρ προσευχόμενος ἢ προφητεύων, κατὰ κεφαλῆς ἔχων, καταισχύνει τὴν κεφαλὴν αὐτοῦ. |
|
5
|
5
|
| І кожна жінка, яка молиться або пророкує з непокритою головою, осоромлює свою голову, бо це те саме, якби вона була острижена. | Πᾶσα δὲ γυνὴ προσευχομένη ἢ προφητεύουσα ἀκατακαλύπτῳ τῇ κεφαλῇ, καταισχύνει τὴν κεφαλὴν ἑαυτῆς· ἓν γάρ ἐστιν καὶ τὸ αὐτὸ τῇ ἐξυρημένῃ. |
|
6
|
6
|
| Бо коли жінка не покривається, то нехай і стрижеться; а коли жінці сором бути остриженій чи поголеній, нехай покривається. | Εἰ γὰρ οὐ κατακαλύπτεται γυνή, καὶ κειράσθω· εἰ δὲ αἰσχρὸν γυναικὶ τὸ κείρασθαι ἢ ξυρᾶσθαι, κατακαλυπτέσθω. |
|
7
|
7
|
| Отже, чоловік не повинен покривати голову, бо він є образ і слава Божа; а жінка є слава чоловіка. | Ἀνὴρ μὲν γὰρ οὐκ ὀφείλει κατακαλύπτεσθαι τὴν κεφαλήν, εἰκὼν καὶ δόξα θεοῦ ὑπάρχων· γυνὴ δὲ δόξα ἀνδρός ἐστιν. |
|
8
|
8
|
| Бо не чоловік від жінки, а жінка від чоловіка; | Οὐ γάρ ἐστιν ἀνὴρ ἐκ γυναικός, ἀλλὰ γυνὴ ἐξ ἀνδρός· |
|
9
|
9
|
| і не чоловік був створений для жінки, а жінка для чоловіка. | καὶ γὰρ οὐκ ἐκτίσθη ἀνὴρ διὰ τὴν γυναῖκα, ἀλλὰ γυνὴ διὰ τὸν ἄνδρα· |
|
10
|
10
|
| Тому жінка і повинна мати на голові своїй знак влади над нею, заради ангелів. | διὰ τοῦτο ὀφείλει ἡ γυνὴ ἐξουσίαν ἔχειν ἐπὶ τῆς κεφαλῆς διὰ τοὺς ἀγγέλους. |
|
11
|
11
|
| А втім, ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка, в Господі. | Πλὴν οὔτε ἀνὴρ χωρὶς γυναικός, οὔτε γυνὴ χωρὶς ἀνδρός, ἐν κυρίῳ. |
|
12
|
12
|
| Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; все ж — від Бога. | Ὥσπερ γὰρ ἡ γυνὴ ἐκ τοῦ ἀνδρός, οὕτως καὶ ὁ ἀνὴρ διὰ τῆς γυναικός, τὰ δὲ πάντα ἐκ τοῦ θεοῦ. |
|
13
|
13
|
| Розсудіть самі: чи личить жінці молитися Богові з непокритою головою? | Ἐν ὑμῖν αὐτοῖς κρίνατε· πρέπον ἐστὶν γυναῖκα ἀκατακάλυπτον τῷ θεῷ προσεύχεσθαι; |
|
14
|
14
|
| Чи не сама природа вчить вас, що коли чоловік запускає волосся, то це для нього безчестя, | Ἢ οὐδὲ αὐτὴ ἡ φύσις διδάσκει ὑμᾶς, ὅτι ἀνὴρ μὲν ἐὰν κομᾷ, ἀτιμία αὐτῷ ἐστίν; |
|
15
|
15
|
| але коли жінка запускає волосся, це для неї честь, бо волосся дано їй замість покривала. | Γυνὴ δὲ ἐὰν κομᾷ, δόξα αὐτῇ ἐστίν. Ὅτι ἡ κόμη ἀντὶ περιβολαίου δέδοται. |
|
16
|
16
|
| Коли б хтось захотів сперечатися, то ми не маємо такого звичаю, ані церкви Божі. | Εἰ δέ τις δοκεῖ φιλόνεικος εἶναι, ἡμεῖς τοιαύτην συνήθειαν οὐκ ἔχομεν, οὐδὲ αἱ ἐκκλησίαι τοῦ θεοῦ. |
|
17
|
17
|
| Але‚ пропонуючи це, я не хвалю вас, що збираєтесь ви не на краще, а на гірше. | Τοῦτο δὲ παραγγέλλων οὐκ ἐπαινῶ, ὅτι οὐκ εἰς τὸ κρεῖττον ἀλλ’ εἰς τὸ ἧττον συνέρχεσθε. |
|
18
|
18
|
| Бо, по-перше, чую, що‚ коли ви сходитеся до церкви, між вами бувають розділення, чому почасти і вірю. | Πρῶτον μὲν γὰρ συνερχομένων ὑμῶν ἐν ἐκκλησίᾳ, ἀκούω σχίσματα ἐν ὑμῖν ὑπάρχειν, καὶ μέρος τι πιστεύω. |
|
19
|
19
|
| Бо повинна бути між вами і розбіжність думок, щоб виявилися серед вас досвідчені. | Δεῖ γὰρ καὶ αἱρέσεις ἐν ὑμῖν εἶναι, ἵνα οἱ δόκιμοι φανεροὶ γένωνται ἐν ὑμῖν. |
|
20
|
20
|
| Далі, ви збираєтесь разом не так, як для споживання вечері Господньої; | Συνερχομένων οὖν ὑμῶν ἐπὶ τὸ αὐτό, οὐκ ἔστιν κυριακὸν δεῖπνον φαγεῖν. |
|
21
|
21
|
| бо кожний спішить раніше від інших з’їсти свою їжу, тож один лишається голодний, а інший упивається. | Ἕκαστος γὰρ τὸ ἴδιον δεῖπνον προλαμβάνει ἐν τῷ φαγεῖν, καὶ ὃς μὲν πεινᾷ, ὃς δὲ μεθύει. |
|
22
|
22
|
| Хіба у вас нема домів для того, щоб їсти й пити? Чи зневажаєте Церкву Божу і принижуєте бідних? Що сказати вам? Чи похвалити вас за це? Hе похвалю. | Μὴ γὰρ οἰκίας οὐκ ἔχετε εἰς τὸ ἐσθίειν καὶ πίνειν; Ἢ τῆς ἐκκλησίας τοῦ θεοῦ καταφρονεῖτε, καὶ καταισχύνετε τοὺς μὴ ἔχοντας; Τί ὑμῖν εἴπω; Ἐπαινέσω ὑμᾶς ἐν τούτῳ; Οὐκ ἐπαινῶ. |
|
23
|
23
|
| Бо я від Господа прийняв те, що і вам передав, що Господь Ісус у ту ніч, коли був зраджений, узяв хліб | Ἐγὼ γὰρ παρέλαβον ἀπὸ τοῦ κυρίου ὃ καὶ παρέδωκα ὑμῖν, ὅτι ὁ κύριος Ἰησοῦς ἐν τῇ νυκτὶ ᾗ παρεδίδοτο ἔλαβεν ἄρτον, |
|
24
|
24
|
| і, віддавши хвалу, переломив і сказав: прийміть, споживайте, це Тіло Моє, яке за вас ламається; це творіть на спомин про Мене. | καὶ εὐχαριστήσας ἔκλασεν καὶ εἶπεν, Λάβετε, φάγετε· τοῦτό μού ἐστιν τὸ σῶμα τὸ ὑπὲρ ὑμῶν κλώμενον· τοῦτο ποιεῖτε εἰς τὴν ἐμὴν ἀνάμνησιν. |
|
25
|
25
|
| Також і чашу після вечері взяв, промовивши: ця чаша є новий завіт у Моїй Крові, це творіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене. | Ὡσαύτως καὶ τὸ ποτήριον μετὰ τὸ δειπνῆσαι, λέγων, Τοῦτο τὸ ποτήριον ἡ καινὴ διαθήκη ἐστὶν ἐν τῷ ἐμῷ αἵματι· τοῦτο ποιεῖτε, ὁσάκις ἂν πίνητε, εἰς τὴν ἐμὴν ἀνάμνησιν. |
|
26
|
26
|
| Бо кожного разу, коли ви споживаєте хліб цей і п’єте чашу цю, смерть Господню сповіщаєте, доки Він прийде. | Ὁσάκις γὰρ ἂν ἐσθίητε τὸν ἄρτον τοῦτον, καὶ τὸ ποτήριον τοῦτο πίνητε, τὸν θάνατον τοῦ κυρίου καταγγέλλετε ἄχρι οὗ ἂν ἔλθῃ. |
|
27
|
27
|
| Тому-то, хто їстиме хліб цей або питиме чашу Господню недостойно, винний буде супроти Тіла і Крови Господньої. | Ὥστε ὃς ἂν ἐσθίῃ τὸν ἄρτον τοῦτον ἢ πίνῃ τὸ ποτήριον τοῦ κυρίου ἀναξίως τοῦ κυρίου, ἔνοχος ἔσται τοῦ σώματος καὶ τοῦ αἵματος τοῦ κυρίου. |
|
28
|
28
|
| Hехай же випробовує себе людина, і так нехай їсть від хліба цього і п’є від чаші цієї. | Δοκιμαζέτω δὲ ἄνθρωπος ἑαυτόν, καὶ οὕτως ἐκ τοῦ ἄρτου ἐσθιέτω, καὶ ἐκ τοῦ ποτηρίου πινέτω. |
|
29
|
29
|
| Бо хто їсть і п’є недостойно, той їсть і п’є на осудження собі, не думаючи про Тіло Господнє. | Ὁ γὰρ ἐσθίων καὶ πίνων ἀναξίως, κρίμα ἑαυτῷ ἐσθίει καὶ πίνει, μὴ διακρίνων τὸ σῶμα τοῦ κυρίου. |
|
30
|
30
|
| Через це багато з вас немічних і недужих і чимало вмирає. | Διὰ τοῦτο ἐν ὑμῖν πολλοὶ ἀσθενεῖς καὶ ἄρρωστοι, καὶ κοιμῶνται ἱκανοί. |
|
31
|
31
|
| Бо коли б ми судили самі себе, то не були б судимі. | Εἰ γὰρ ἑαυτοὺς διεκρίνομεν, οὐκ ἂν ἐκρινόμεθα. |
|
32
|
32
|
| Будучи ж судимі, караємось від Господа, щоб не бути засудженими зі світом. | Κρινόμενοι δέ, ὑπὸ κυρίου παιδευόμεθα, ἵνα μὴ σὺν τῷ κόσμῳ κατακριθῶμεν. |
|
33
|
33
|
| Тому, браття мої, коли сходитеся на вечерю, чекайте один одного. | Ὥστε, ἀδελφοί μου, συνερχόμενοι εἰς τὸ φαγεῖν, ἀλλήλους ἐκδέχεσθε. |
|
34
|
34
|
| А коли хто голодний, то нехай їсть вдома, щоб ви збиралися не на осудження. Інше ж влаштую, коли прийду. | Εἰ δέ τις πεινᾷ, ἐν οἴκῳ ἐσθιέτω· ἵνα μὴ εἰς κρίμα συνέρχησθε. Τὰ δὲ λοιπά, ὡς ἂν ἔλθω, διατάξομαι. |
|
Глава 12
|
Κεφάλαιο 12
|
|
1
|
1
|
| Hе хочу, браття, щоб ви не знали і про дари духовні. | Περὶ δὲ τῶν πνευματικῶν, ἀδελφοί, οὐ θέλω ὑμᾶς ἀγνοεῖν. |
|
2
|
2
|
| Знаєте, що коли ви були язичниками, то ходили до ідолів безмовних, ніби вас вели. | Οἴδατε ὅτι ὅτε ἔθνη ἦτε πρὸς τὰ εἴδωλα τὰ ἄφωνα, ὡς ἂν ἤγεσθε, ἀπαγόμενοι. |
|
3
|
3
|
| Тому кажу вам, що ніхто з тих, хто говорить Духом Божим, не скаже анафеми на Ісуса, і ніхто не може назвати Ісуса Господом, як тільки через Духа Святого. | Διὸ γνωρίζω ὑμῖν ὅτι οὐδεὶς ἐν πνεύματι θεοῦ λαλῶν λέγει Ἀνάθεμα Ἰησοῦν· καὶ οὐδεὶς δύναται εἰπεῖν, Κύριον Ἰησοῦν, εἰ μὴ ἐν πνεύματι ἁγίῳ. |
|
4
|
4
|
| Дари різні, а Дух один і той же; | Διαιρέσεις δὲ χαρισμάτων εἰσίν, τὸ δὲ αὐτὸ πνεῦμα. |
|
5
|
5
|
| і служіння різні, а Господь один і той же; | Καὶ διαιρέσεις διακονιῶν εἰσίν, καὶ ὁ αὐτὸς κύριος. |
|
6
|
6
|
| і діяння різні, а Бог один і той же, Який творить усе в усіх. | Καὶ διαιρέσεις ἐνεργημάτων εἰσίν, ὁ δὲ αὐτός ἐστιν θεός, ὁ ἐνεργῶν τὰ πάντα ἐν πᾶσιν. |
|
7
|
7
|
| Але кожному дається виявлення Духа на користь. | Ἑκάστῳ δὲ δίδοται ἡ φανέρωσις τοῦ πνεύματος πρὸς τὸ συμφέρον. |
|
8
|
8
|
| Одному дається Духом слово мудрости, іншому — слово знання, тим же Духом; | ᾯ μὲν γὰρ διὰ τοῦ πνεύματος δίδοται λόγος σοφίας, ἄλλῳ δὲ λόγος γνώσεως, κατὰ τὸ αὐτὸ πνεῦμα· |
|
9
|
9
|
| іншому — віра, тим же Духом; іншому — дари зцілення, тим же Духом; | ἑτέρῳ δὲ πίστις, ἐν τῷ αὐτῷ πνεύματι· ἄλλῳ δὲ χαρίσματα ἰαμάτων ἐν τῷ αὐτῷ πνεύματι· |
|
10
|
10
|
| іншому — творення чудес, іншому — пророцтво, іншому — розпізнавання духів, іншому — різні мови, іншому — тлумачення мов. | ἄλλῳ δὲ ἐνεργήματα δυνάμεων, ἄλλῳ δὲ προφητεία, ἄλλῳ δὲ διακρίσεις πνευμάτων, ἑτέρῳ δὲ γένη γλωσσῶν, ἄλλῳ δὲ ἑρμηνεία γλωσσῶν· |
|
11
|
11
|
| Усе це творить один і той же Дух, наділяючи кожному осібно, як Йому завгодно. | πάντα δὲ ταῦτα ἐνεργεῖ τὸ ἓν καὶ τὸ αὐτὸ πνεῦμα, διαιροῦν ἰδίᾳ ἑκάστῳ καθὼς βούλεται. |
|
12
|
12
|
| Бо, як тіло одне, але має багато членів, усі члени одного тіла, хоч їх багато, утворюють одне тіло, — так і Христос. | Καθάπερ γὰρ τὸ σῶμα ἕν ἐστιν, καὶ μέλη ἔχει πολλά, πάντα δὲ τὰ μέλη τοῦ σώματος τοῦ ἑνός, πολλὰ ὄντα, ἕν ἐστιν σῶμα· οὕτως καὶ ὁ χριστός. |
|
13
|
13
|
| Бо всі ми одним Духом хрестилися в одне тіло, юдеї чи елліни, раби чи вільні, і всі єдиним Духом напоєні. | Καὶ γὰρ ἐν ἑνὶ πνεύματι ἡμεῖς πάντες εἰς ἓν σῶμα ἐβαπτίσθημεν, εἴτε Ἰουδαῖοι εἴτε Ἕλληνες, εἴτε δοῦλοι εἴτε ἐλεύθεροι· καὶ πάντες εἰς ἓν πνεῦμα ἐποτίσθημεν. |
|
14
|
14
|
| Бо тіло не з одного члена, а з багатьох. | Καὶ γὰρ τὸ σῶμα οὐκ ἔστιν ἓν μέλος ἀλλὰ πολλά. |
|
15
|
15
|
| Якщо нога скаже: «Я не належу до тіла, бо я не рука», то невже через це вона не належить до тіла? | Ἐὰν εἴπῃ ὁ πούς, Ὅτι οὐκ εἰμὶ χείρ, οὐκ εἰμὶ ἐκ τοῦ σώματος· οὐ παρὰ τοῦτο οὐκ ἔστιν ἐκ τοῦ σώματος; |
|
16
|
16
|
| І якщо вухо скаже: «Я не належу до тіла, бо я не око», то невже через це воно не належить до тіла? | Καὶ ἐὰν εἴπῃ τὸ οὖς, Ὅτι οὐκ εἰμὶ ὀφθαλμός, οὐκ εἰμὶ ἐκ τοῦ σώματος· οὐ παρὰ τοῦτο οὐκ ἔστιν ἐκ τοῦ σώματος; |
|
17
|
17
|
| Якщо все тіло — око, то де слух? Якщо все — слух, то де нюх? | Εἰ ὅλον τὸ σῶμα ὀφθαλμός, ποῦ ἡ ἀκοή; Εἰ ὅλον ἀκοή, ποῦ ἡ ὄσφρησις; |
|
18
|
18
|
| Та Бог розмістив члени, кожний з них‚ у тілi‚ як було Йому завгодно. | Νυνὶ δὲ ὁ θεὸς ἔθετο τὰ μέλη ἓν ἕκαστον αὐτῶν ἐν τῷ σώματι, καθὼς ἠθέλησεν. |
|
19
|
19
|
| А коли б усі були один член, то де було б тіло? | Εἰ δὲ ἦν τὰ πάντα ἓν μέλος, ποῦ τὸ σῶμα; |
|
20
|
20
|
| Тепер же членів багато, а тіло одне. | Νῦν δὲ πολλὰ μὲν μέλη, ἓν δὲ σῶμα. |
|
21
|
21
|
| Hе може око сказати руці: «Ти мені не потрібна»; або так само голова ногам: «Ви мені не потрібнi». | Οὐ δύναται δὲ ὁ ὀφθαλμὸς εἰπεῖν τῇ χειρί, Χρείαν σου οὐκ ἔχω· ἢ πάλιν ἡ κεφαλὴ τοῖς ποσίν, Χρείαν ὑμῶν οὐκ ἔχω. |
|
22
|
22
|
| Hавпаки, ті члени тіла, що здаються слабкішими, значно потрібніші, | Ἀλλὰ πολλῷ μᾶλλον τὰ δοκοῦντα μέλη τοῦ σώματος ἀσθενέστερα ὑπάρχειν, ἀναγκαῖά ἐστιν· |
|
23
|
23
|
| і які нам здаються в тілі непочесними, про тих більше піклуємось; | καὶ ἃ δοκοῦμεν ἀτιμότερα εἶναι τοῦ σώματος, τούτοις τιμὴν περισσοτέραν περιτίθεμεν· καὶ τὰ ἀσχήμονα ἡμῶν εὐσχημοσύνην περισσοτέραν ἔχει· |
|
24
|
24
|
| і непочесні наші члени благовидніше покриваються, а благовидні наші не мають у тому потреби. Але Бог так створив тіло, щоб ми про менш довершене більше піклувалися, | τὰ δὲ εὐσχήμονα ἡμῶν οὐ χρείαν ἔχει· ἀλλ’ ὁ θεὸς συνεκέρασεν τὸ σῶμα, τῷ ὑστεροῦντι περισσοτέραν δοὺς τιμήν, |
|
25
|
25
|
| щоб не було розділення в тілі, але щоб усі члени однаково дбали один про одного. | ἵνα μὴ ᾖ σχίσματα ἐν τῷ σώματι, ἀλλὰ τὸ αὐτὸ ὑπὲρ ἀλλήλων μεριμνῶσιν τὰ μέλη. |
|
26
|
26
|
| Тому, чи страждає один член, з ним страждають усі члени; чи славиться один член, з ним радіють усі члени. | Καὶ εἴτε πάσχει ἓν μέλος, συμπάσχει πάντα τὰ μέλη· εἴτε δοξάζεται ἓν μέλος, συγχαίρει πάντα τὰ μέλη. |
|
27
|
27
|
| І ви — тіло Христове, а нарізно — члени. | Ὑμεῖς δέ ἐστε σῶμα χριστοῦ, καὶ μέλη ἐκ μέρους. |
|
28
|
28
|
| І одних Бог настановив у Церкві, по-перше, апостолами, по-друге, пророками, по-третє, вчителями; далі, іншим дав сили чудотворення, також дари зцілення, заступництва, управління і різні мови. | Καὶ οὓς μὲν ἔθετο ὁ θεὸς ἐν τῇ ἐκκλησίᾳ πρῶτον ἀποστόλους, δεύτερον προφήτας, τρίτον διδασκάλους, ἔπειτα δυνάμεις, εἶτα χαρίσματα ἰαμάτων, ἀντιλήψεις, κυβερνήσεις, γένη γλωσσῶν. |
|
29
|
29
|
| Чи всі апостоли? Чи всі пророки? Чи всі вчителі? Чи всі чудотворці? | Μὴ πάντες ἀπόστολοι; Μὴ πάντες προφῆται; Μὴ πάντες διδάσκαλοι; Μὴ πάντες δυνάμεις; |
|
30
|
30
|
| Чи всі мають дари зцілення? Чи всі говорять різними мовами? Чи всі тлумачі? | Μὴ πάντες χαρίσματα ἔχουσιν ἰαμάτων; Μὴ πάντες γλώσσαις λαλοῦσιν; Μὴ πάντες διερμηνεύουσιν; |
|
31
|
31
|
| Дбайте про дари більші, і я покажу вам шлях іще кращий. | Ζηλοῦτε δὲ τὰ χαρίσματα τὰ κρείττονα. Καὶ ἔτι καθ’ ὑπερβολὴν ὁδὸν ὑμῖν δείκνυμι. |
|
Глава 13
|
Κεφάλαιο 13
|
|
1
|
1
|
| Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любови не маю, то я — мідь, що дзвенить, або кімвал, що бриньчить. | Ἐὰν ταῖς γλώσσαις τῶν ἀνθρώπων λαλῶ καὶ τῶν ἀγγέλων, ἀγάπην δὲ μὴ ἔχω, γέγονα χαλκὸς ἠχῶν ἢ κύμβαλον ἀλαλάζον. |
|
2
|
2
|
| Якщо маю дар пророцтва, і знаю всі таємниці, і маю всяке пізнання і всю віру, так що й гори можу переставляти, а любови не маю, — то я ніщо. | Καὶ ἐὰν ἔχω προφητείαν, καὶ εἰδῶ τὰ μυστήρια πάντα καὶ πᾶσαν τὴν γνῶσιν, καὶ ἐὰν ἔχω πᾶσαν τὴν πίστιν, ὥστε ὄρη μεθιστάνειν, ἀγάπην δὲ μὴ ἔχω, οὐθέν εἰμι. |
|
3
|
3
|
| І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любови не маю, то нема мені з того ніякої користи. | Καὶ ἐὰν ψωμίσω πάντα τὰ ὑπάρχοντά μου, καὶ ἐὰν παραδῶ τὸ σῶμά μου ἵνα καυθήσωμαι, ἀγάπην δὲ μὴ ἔχω, οὐδὲν ὠφελοῦμαι. |
|
4
|
4
|
| Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не пишається, | Ἡ ἀγάπη μακροθυμεῖ, χρηστεύεται· ἡ ἀγάπη οὐ ζηλοῖ· ἡ ἀγάπη οὐ περπερεύεται, οὐ φυσιοῦται, |
|
5
|
5
|
| не безчинствує, не шукає свого, не гнівається, не замишляє зла, | οὐκ ἀσχημονεῖ, οὐ ζητεῖ τὰ ἑαυτῆς, οὐ παροξύνεται, οὐ λογίζεται τὸ κακόν, |
|
6
|
6
|
| не радіє з неправди, а радіє істинi; | οὐ χαίρει ἐπὶ τῇ ἀδικίᾳ, συγχαίρει δὲ τῇ ἀληθείᾳ, |
|
7
|
7
|
| усе покриває, всьому йме віру, всього сподівається, все терпить. | πάντα στέγει, πάντα πιστεύει, πάντα ἐλπίζει, πάντα ὑπομένει. |
|
8
|
8
|
| Любов ніколи не минає, хоч і пророцтва скінчаться, і мови замовкнуть, і знання зникне. | Ἡ ἀγάπη οὐδέποτε ἐκπίπτει· εἴτε δὲ προφητεῖαι, καταργηθήσονται· εἴτε γλῶσσαι, παύσονται· εἴτε γνῶσις, καταργηθήσεται. |
|
9
|
9
|
| Бо ми частинно знаємо і частинно пророкуємо; | Ἐκ μέρους δὲ γινώσκομεν, καὶ ἐκ μέρους προφητεύομεν· |
|
10
|
10
|
| коли ж настане досконале, тоді частинне припиниться. | ὅταν δὲ ἔλθῃ τὸ τέλειον, τότε τὸ ἐκ μέρους καταργηθήσεται. |
|
11
|
11
|
| Коли я був дитиною, то як дитина говорив, як дитина міркував, як дитина розумів; а коли став мужем, тоді відкинув дитяче. | Ὅτε ἤμην νήπιος, ὡς νήπιος ἐλάλουν, ὡς νήπιος ἐφρόνουν, ὡς νήπιος ἐλογιζόμην· ὅτε δὲ γέγονα ἀνήρ, κατήργηκα τὰ τοῦ νηπίου. |
|
12
|
12
|
| Тепер ми бачимо ніби у тьмяному дзеркалі, тоді ж віч-на-віч; тепер я знаю частинно, а тоді пізнаю, подібно як і я пізнаний. | Βλέπομεν γὰρ ἄρτι δι’ ἐσόπτρου ἐν αἰνίγματι, τότε δὲ πρόσωπον πρὸς πρόσωπον· ἄρτι γινώσκω ἐκ μέρους, τότε δὲ ἐπιγνώσομαι καθὼς καὶ ἐπεγνώσθην. |
|
13
|
13
|
| Нині ж перебувають ці три: віра, надія, любов; але більша з них любов. | Νυνὶ δὲ μένει πίστις, ἐλπίς, ἀγάπη, τὰ τρία ταῦτα· μείζων δὲ τούτων ἡ ἀγάπη. |
|
Глава 14
|
Κεφάλαιο 14
|
|
1
|
1
|
| Досягайте любови; дбайте про дари духовні, а особливо про те, щоб пророкувати. | Διώκετε τὴν ἀγάπην· ζηλοῦτε δὲ τὰ πνευματικά, μᾶλλον δὲ ἵνα προφητεύητε. |
|
2
|
2
|
| Бо хто говорить незнайомою мовою, той говорить не людям, а Боговi; тому що ніхто не розуміє його, він таємне говорить духом; | Ὁ γὰρ λαλῶν γλώσσῃ οὐκ ἀνθρώποις λαλεῖ, ἀλλὰ τῷ θεῷ· οὐδεὶς γὰρ ἀκούει, πνεύματι δὲ λαλεῖ μυστήρια. |
|
3
|
3
|
| а хто пророкує, той говорить людям на повчання, на умовляння і на втішення. | Ὁ δὲ προφητεύων ἀνθρώποις λαλεῖ οἰκοδομὴν καὶ παράκλησιν καὶ παραμυθίαν. |
|
4
|
4
|
| Хто говорить незнайомою мовою, той повчає себе; а хто пророкує, той повчає церкву. | Ὁ λαλῶν γλώσσῃ ἑαυτὸν οἰκοδομεῖ, ὁ δὲ προφητεύων ἐκκλησίαν οἰκοδομεῖ. |
|
5
|
5
|
| Бажаю, щоб усі ви говорили мовами; та краще, щоб ви пророкували; бо більший той, хто пророкує, ніж той, хто говорить мовами, хіба що він буде і тлумачити, щоб церква розбудовувалася. | Θέλω δὲ πάντας ὑμᾶς λαλεῖν γλώσσαις, μᾶλλον δὲ ἵνα προφητεύητε· μείζων γὰρ ὁ προφητεύων ἢ ὁ λαλῶν γλώσσαις, ἐκτὸς εἰ μὴ διερμηνεύει, ἵνα ἡ ἐκκλησία οἰκοδομὴν λάβῃ. |
|
6
|
6
|
| Тепер же, браття, якщо я прийду до вас і буду говорити незнайомими мовами, то яку вам принесу користь, якщо не з’ясую вам чи одкровенням, чи пізнанням, чи пророцтвом, чи повчанням? | Νυνὶ δέ, ἀδελφοί, ἐὰν ἔλθω πρὸς ὑμᾶς γλώσσαις λαλῶν, τί ὑμᾶς ὠφελήσω, ἐὰν μὴ ὑμῖν λαλήσω ἢ ἐν ἀποκαλύψει, ἢ ἐν γνώσει, ἢ ἐν προφητείᾳ ἢ ἐν διδαχῇ; |
|
7
|
7
|
| І бездушні речі, що дають звук, як сопілка чи гуслі, коли не видають різних тонів, то як зрозуміти те, що грають на сопілці чи на гуслях? | Ὅμως τὰ ἄψυχα φωνὴν διδόντα, εἴτε αὐλός, εἴτε κιθάρα, ἐὰν διαστολὴν τοῖς φθόγγοις μὴ διδῷ, πῶς γνωσθήσεται τὸ αὐλούμενον ἢ τὸ κιθαριζόμενον; |
|
8
|
8
|
| І коли сурма даватиме невиразний звук, то хто стане готуватися до бою? | Καὶ γὰρ ἐὰν ἄδηλον φωνὴν σάλπιγξ δῷ, τίς παρασκευάσεται εἰς πόλεμον; |
|
9
|
9
|
| Так і ви, якщо промовляєте язиком незрозумілі слова, то як зрозуміють, що ви говорите? Ви будете говорити на вітер. | Οὕτως καὶ ὑμεῖς διὰ τῆς γλώσσης ἐὰν μὴ εὔσημον λόγον δῶτε, πῶς γνωσθήσεται τὸ λαλούμενον; Ἔσεσθε γὰρ εἰς ἀέρα λαλοῦντες. |
|
10
|
10
|
| Скільки, наприклад, різних слів у світі, а жодного з них немає без значення. | Τοσαῦτα, εἰ τύχοι, γένη φωνῶν ἐστὶν ἐν κόσμῳ καὶ οὐδὲν αὐτῶν ἄφωνον. |
|
11
|
11
|
| Але якщо я не розумію значення слів, то я для того, хто говорить, буду іноземець; і той, хто говорить, іноземець для мене. | Ἐὰν οὖν μὴ εἰδῶ τὴν δύναμιν τῆς φωνῆς, ἔσομαι τῷ λαλοῦντι βάρβαρος, καὶ ὁ λαλῶν ἐν ἐμοὶ βάρβαρος. |
|
12
|
12
|
| Так і ви, коли дбаєте про дари духовні, старайтеся збагатитися ними для повчання церкви. | Οὕτως καὶ ὑμεῖς, ἐπεὶ ζηλωταί ἐστε πνευμάτων, πρὸς τὴν οἰκοδομὴν τῆς ἐκκλησίας ζητεῖτε ἵνα περισσεύητε. |
|
13
|
13
|
| А тому той, хто говорить незнайомою мовою, молись про дар тлумачення. | Διόπερ ὁ λαλῶν γλώσσῃ προσευχέσθω ἵνα διερμηνεύῃ. |
|
14
|
14
|
| Бо коли я молюся незнайомою мовою, то хоч і дух мій молиться, але розум мій лишається безплідним. | Ἐὰν γὰρ προσεύχωμαι γλώσσῃ, τὸ πνεῦμά μου προσεύχεται, ὁ δὲ νοῦς μου ἄκαρπός ἐστιν. |
|
15
|
15
|
| Що ж робити? Буду молитися духом, буду молитися і розумом; буду співати духом, буду співати і розумом. | Τί οὖν ἐστίν; Προσεύξομαι τῷ πνεύματι, προσεύξομαι δὲ καὶ τῷ νοΐ· ψαλῶ τῷ πνεύματι, ψαλῶ δὲ καὶ τῷ νοΐ. |
|
16
|
16
|
| Бо коли ти благословлятимеш духом, то як проста людина скаже «амінь» на твою подяку‚ якщо вона не розуміє, що ти говориш? | Ἐπεὶ ἐὰν εὐλογήσῃς τῷ πνεύματι, ὁ ἀναπληρῶν τὸν τόπον τοῦ ἰδιώτου πῶς ἐρεῖ τὸ Ἀμὴν ἐπὶ τῇ σῇ εὐχαριστίᾳ, ἐπειδὴ τί λέγεις οὐκ οἶδεν; |
|
17
|
17
|
| Ти добре дякуєш, та інший не повчається. | Σὺ μὲν γὰρ καλῶς εὐχαριστεῖς, ἀλλ’ ὁ ἕτερος οὐκ οἰκοδομεῖται. |
|
18
|
18
|
| Дякую Богові моєму: я більше за всіх вас говорю мовами; | Εὐχαριστῶ τῷ θεῷ μου, πάντων ὑμῶν μᾶλλον γλώσσαις λαλῶν· |
|
19
|
19
|
| але в церкві хочу краще п’ять слів сказати розумом моїм, щоб і інших наставити, ніж тисячі слів незнайомою мовою. | ἀλλ’ ἐν ἐκκλησίᾳ θέλω πέντε λόγους διὰ τοῦ νοός μου λαλῆσαι, ἵνα καὶ ἄλλους κατηχήσω, ἢ μυρίους λόγους ἐν γλώσσῃ. |
|
20
|
20
|
| Браття! Не будьте дітьми розумом: на зле будьте, як діти, а розумом будьте повнолітні. | Ἀδελφοί, μὴ παιδία γίνεσθε ταῖς φρεσίν· ἀλλὰ τῇ κακίᾳ νηπιάζετε, ταῖς δὲ φρεσὶν τέλειοι γίνεσθε. |
|
21
|
21
|
| У законі написано: «Іншими мовами й іншими устами говоритиму народові цьому; та й тоді не послухають Мене, — говорить Господь». | Ἐν τῷ νόμῳ γέγραπται ὅτι Ἐν ἑτερογλώσσοις καὶ ἐν χείλεσιν ἑτέροις λαλήσω τῷ λαῷ τούτῳ, καὶ οὐδ’ οὕτως εἰσακούσονταί μου, λέγει κύριος. |
|
22
|
22
|
| Отже, мови є знамення не для віруючих, а для невіруючих; пророцтво ж не для невіруючих, а для віруючих. | Ὥστε αἱ γλῶσσαι εἰς σημεῖόν εἰσιν, οὐ τοῖς πιστεύουσιν, ἀλλὰ τοῖς ἀπίστοις· ἡ δὲ προφητεία, οὐ τοῖς ἀπίστοις, ἀλλὰ τοῖς πιστεύουσιν. |
|
23
|
23
|
| Коли вся церква зійдеться разом‚ і всі почнуть говорити незнайомими мовами, і увійдуть до вас недосвідчені або невіруючі, то чи не скажуть, що ви біснуєтесь? | Ἐὰν οὖν συνέλθῃ ἡ ἐκκλησία ὅλη ἐπὶ τὸ αὐτό, καὶ πάντες γλώσσαις λαλῶσιν, εἰσέλθωσιν δὲ ἰδιῶται ἢ ἄπιστοι, οὐκ ἐροῦσιν ὅτι μαίνεσθε; |
|
24
|
24
|
| Та коли всі пророкують і ввійде хтось невіруючий або недосвідчений, то його всі викривають і всі осуджують. | Ἐὰν δὲ πάντες προφητεύωσιν, εἰσέλθῃ δέ τις ἄπιστος ἢ ἰδιώτης, ἐλέγχεται ὑπὸ πάντων, ἀνακρίνεται ὑπὸ πάντων, |
|
25
|
25
|
| І таким чином таємниці серця його виявляються, і він, упавши ниць, поклониться Богові і скаже: «Воістину з вами Бог». | καὶ οὕτως τὰ κρυπτὰ τῆς καρδίας αὐτοῦ φανερὰ γίνεται· καὶ οὕτως πεσὼν ἐπὶ πρόσωπον προσκυνήσει τῷ θεῷ ἀπαγγέλλων ὅτι Ὁ θεὸς ὄντως ἐν ὑμῖν ἐστιν. |
|
26
|
26
|
| Так що ж, браття? Коли ви сходитесь і у кожного з вас є псалом, є повчання, є мова, є одкровення, є тлумачення, — все це нехай буде на повчання. | Τί οὖν ἐστίν, ἀδελφοί; Ὅταν συνέρχησθε, ἕκαστος ὑμῶν ψαλμὸν ἔχει, διδαχὴν ἔχει, γλῶσσαν ἔχει, ἀποκάλυψιν ἔχει, ἑρμηνείαν ἔχει. Πάντα πρὸς οἰκοδομὴν γινέσθω. |
|
27
|
27
|
| Якщо хто говорить незнайомою мовою, говоріть двоє, найбільше троє, і то по одному, а один нехай тлумачить. | Εἴτε γλώσσῃ τις λαλεῖ, κατὰ δύο ἢ τὸ πλεῖστον τρεῖς, καὶ ἀνὰ μέρος, καὶ εἷς διερμηνευέτω· |
|
28
|
28
|
| Коли ж тлумача не буде, то мовчи в церкві, а говори собі та Богові. | ἐὰν δὲ μὴ ᾖ διερμηνευτής, σιγάτω ἐν ἐκκλησίᾳ· ἑαυτῷ δὲ λαλείτω καὶ τῷ θεῷ. |
|
29
|
29
|
| І пророки нехай говорять двоє чи троє, а інші нехай розмірковують. | Προφῆται δὲ δύο ἢ τρεῖς λαλείτωσαν, καὶ οἱ ἄλλοι διακρινέτωσαν. |
|
30
|
30
|
| Коли ж другому, що сидить, буде одкровення, то перший нехай мовчить. | Ἐὰν δὲ ἄλλῳ ἀποκαλυφθῇ καθημένῳ, ὁ πρῶτος σιγάτω. |
|
31
|
31
|
| Бо всі один по одному можете пророкувати, щоб усі повчалися і всі втішалися. | Δύνασθε γὰρ καθ’ ἕνα πάντες προφητεύειν, ἵνα πάντες μανθάνωσιν, καὶ πάντες παρακαλῶνται· |
|
32
|
32
|
| І духи пророчі покірні пророкам, | καὶ πνεύματα προφητῶν προφήταις ὑποτάσσεται. |
|
33
|
33
|
| тому що Бог не є Бог безладу, а миру. Так буває по всіх церквах у святих. | Οὐ γάρ ἐστιν ἀκαταστασίας ὁ θεός, ἀλλὰ εἰρήνης, ὡς ἐν πάσαις ταῖς ἐκκλησίαις τῶν ἁγίων. |
|
34
|
34
|
| Жінки ваші у церквах нехай мовчать, бо не дозволено їм говорити, а коритися, як і закон говорить. | Αἱ γυναῖκες ὑμῶν ἐν ταῖς ἐκκλησίαις σιγάτωσαν· οὐ γὰρ ἐπιτέτραπται αὐταῖς λαλεῖν, ἀλλ’ ὑποτάσσεσθαι, καθὼς καὶ ὁ νόμος λέγει. |
|
35
|
35
|
| Якщо ж вони хочуть чогось навчитися, нехай спитають про те вдома у своїх чоловіків, бо непристойно жінці говорити в церкві. | Εἰ δέ τι μαθεῖν θέλουσιν, ἐν οἴκῳ τοὺς ἰδίους ἄνδρας ἐπερωτάτωσαν· αἰσχρὸν γάρ ἐστιν γυναιξὶν ἐν ἐκκλησίᾳ λαλεῖν. |
|
36
|
36
|
| Хіба від вас слово Боже вийшло? Чи до вас одних досягло? | Ἢ ἀφ’ ὑμῶν ὁ λόγος τοῦ θεοῦ ἐξῆλθεν; Ἢ εἰς ὑμᾶς μόνους κατήντησεν; |
|
37
|
37
|
| Якщо хто вважає себе пророком чи духовним, нехай той розуміє, що я пишу вам, бо це заповіді Господні. | Εἴ τις δοκεῖ προφήτης εἶναι ἢ πνευματικός, ἐπιγινωσκέτω ἃ γράφω ὑμῖν, ὅτι κυρίου εἰσὶν ἐντολαί. |
|
38
|
38
|
| А хто не розуміє, нехай не розуміє. | Εἰ δέ τις ἀγνοεῖ, ἀγνοείτω. |
|
39
|
39
|
| Отже, браття, дбайте про те, щоб пророкувати, але не забороняйте говорити й мовами; | Ὥστε, ἀδελφοί, ζηλοῦτε τὸ προφητεύειν, καὶ τὸ λαλεῖν γλώσσαις μὴ κωλύετε· |
|
40
|
40
|
| тільки все повинно бути благопристойно і статечно. | πάντα εὐσχημόνως καὶ κατὰ τάξιν γινέσθω. |
|
Глава 15
|
Κεφάλαιο 15
|
|
1
|
1
|
| Звіщаю вам, браття, благовістування, яке я благовістив вам, яке ви і прийняли, в якому і утвердилися, | Γνωρίζω δὲ ὑμῖν, ἀδελφοί, τὸ εὐαγγέλιον ὃ εὐηγγελισάμην ὑμῖν, ὃ καὶ παρελάβετε, ἐν ᾧ καὶ ἑστήκατε, |
|
2
|
2
|
| яким і спасаєтеся, якщо дотримуєтеся того слова так, як я благовістив вам, коли тільки не марно увірували. | δι’ οὗ καὶ σῴζεσθε· τίνι λόγῳ εὐηγγελισάμην ὑμῖν, εἰ κατέχετε, ἐκτὸς εἰ μὴ εἰκῇ ἐπιστεύσατε. |
|
3
|
3
|
| Бо я передав вам спочатку те, що й сам прийняв, а саме: що Христос помер за гріхи наші, за Писанням, | Παρέδωκα γὰρ ὑμῖν ἐν πρώτοις, ὃ καὶ παρέλαβον, ὅτι χριστὸς ἀπέθανεν ὑπὲρ τῶν ἁμαρτιῶν ἡμῶν κατὰ τὰς γραφάς· |
|
4
|
4
|
| і що Він був похований, і що воскрес на третій день, за Писанням, | καὶ ὅτι ἐτάφη· καὶ ὅτι ἐγήγερται τῇ τρίτῃ ἡμέρᾳ κατὰ τὰς γραφάς· |
|
5
|
5
|
| і що явився Кифі, потім одинадцятьом; | καὶ ὅτι ὤφθη Κηφᾷ, εἶτα τοῖς δώδεκα· |
|
6
|
6
|
| потім явився більш як п’ятистам браттям одночасно, більшість яких живуть і донині, а деякі й померли; | ἔπειτα ὤφθη ἐπάνω πεντακοσίοις ἀδελφοῖς ἐφάπαξ, ἐξ ὧν οἱ πλείους μένουσιν ἕως ἄρτι, τινὲς δὲ καὶ ἐκοιμήθησαν· |
|
7
|
7
|
| потім явився Якову, також усім апостолам; | ἔπειτα ὤφθη Ἰακώβῳ, εἶτα τοῖς ἀποστόλοις πᾶσιν· |
|
8
|
8
|
| а після всіх явився і мені, мов якомусь виродкові. | ἔσχατον δὲ πάντων, ὡσπερεὶ τῷ ἐκτρώματι, ὤφθη κἀμοί. |
|
9
|
9
|
| Бо я найменший з апостолів і недостойний зватися апостолом, тому що гнав Церкву Божу. | Ἐγὼ γάρ εἰμι ὁ ἐλάχιστος τῶν ἀποστόλων, ὃς οὐκ εἰμὶ ἱκανὸς καλεῖσθαι ἀπόστολος, διότι ἐδίωξα τὴν ἐκκλησίαν τοῦ θεοῦ. |
|
10
|
10
|
| Але благодаттю Божою я є те, що є; і благодать Його в мені не була марною, та й потрудився я більше за них усіх: тільки не я, а благодать Божа, яка зі мною. | Χάριτι δὲ θεοῦ εἰμι ὅ εἰμι, καὶ ἡ χάρις αὐτοῦ ἡ εἰς ἐμὲ οὐ κενὴ ἐγενήθη, ἀλλὰ περισσότερον αὐτῶν πάντων ἐκοπίασα, οὐκ ἐγὼ δέ, ἀλλ’ ἡ χάρις τοῦ θεοῦ ἡ σὺν ἐμοί. |
|
11
|
11
|
| Проте чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так увірували. | Εἴτε οὖν ἐγώ, εἴτε ἐκεῖνοι, οὕτως κηρύσσομεν καὶ οὕτως ἐπιστεύσατε. |
|
12
|
12
|
| Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес з мертвих, то як же деякі з вас говорять, що нема воскресіння мертвих? | Εἰ δὲ χριστὸς κηρύσσεται ὅτι ἐκ νεκρῶν ἐγήγερται, πῶς λέγουσίν τινες ἐν ὑμῖν ὅτι ἀνάστασις νεκρῶν οὐκ ἔστιν; |
|
13
|
13
|
| Якщо нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес. | Εἰ δὲ ἀνάστασις νεκρῶν οὐκ ἔστιν, οὐδὲ χριστὸς ἐγήγερται· |
|
14
|
14
|
| А якщо і Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша. | εἰ δὲ χριστὸς οὐκ ἐγήγερται, κενὸν ἄρα τὸ κήρυγμα ἡμῶν, κενὴ δὲ καὶ ἡ πίστις ὑμῶν. |
|
15
|
15
|
| Крім цього, ми були б лжесвідками Божими, тому що свідчили б про Бога, що Він воскресив Христа, Якого Він не воскресив, якщо мертві не воскресають; | Εὑρισκόμεθα δὲ καὶ ψευδομάρτυρες τοῦ θεοῦ, ὅτι ἐμαρτυρήσαμεν κατὰ τοῦ θεοῦ ὅτι ἤγειρεν τὸν χριστόν, ὃν οὐκ ἤγειρεν, εἴπερ ἄρα νεκροὶ οὐκ ἐγείρονται. |
|
16
|
16
|
| бо якщо мертві не воскресають, то й Христос не воскрес. | Εἰ γὰρ νεκροὶ οὐκ ἐγείρονται, οὐδὲ χριστὸς ἐγήγερται· |
|
17
|
17
|
| А якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна: ви ще у гріхах ваших. | εἰ δὲ χριστὸς οὐκ ἐγήγερται, ματαία ἡ πίστις ὑμῶν· ἔτι ἐστὲ ἐν ταῖς ἁμαρτίαις ὑμῶν. |
|
18
|
18
|
| Тому і ті, що вмерли у Христі, загинули, | Ἄρα καὶ οἱ κοιμηθέντες ἐν χριστῷ ἀπώλοντο. |
|
19
|
19
|
| і якщо ми в цьому тільки житті уповаємо на Христа, то ми нещасніші за всіх людей. | Εἰ ἐν τῇ ζωῇ ταύτῃ ἠλπικότες ἐσμὲν ἐν χριστῷ μόνον, ἐλεεινότεροι πάντων ἀνθρώπων ἐσμέν. |
|
20
|
20
|
| Але Христос воскрес з мертвих, первісток серед померлих. | Νυνὶ δὲ χριστὸς ἐγήγερται ἐκ νεκρῶν, ἀπαρχὴ τῶν κεκοιμημένων ἐγένετο. |
|
21
|
21
|
| Бо як смерть через людину, так через людину і воскресіння мертвих. | Ἐπειδὴ γὰρ δι’ ἀνθρώπου ὁ θάνατος, καὶ δι’ ἀνθρώπου ἀνάστασις νεκρῶν. |
|
22
|
22
|
| Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть, | Ὥσπερ γὰρ ἐν τῷ Ἀδὰμ πάντες ἀποθνῄσκουσιν, οὕτως καὶ ἐν τῷ χριστῷ πάντες ζῳοποιηθήσονται. |
|
23
|
23
|
| кожний по своєму чину: первісток Христос, потім ті, які увірували в Христа, в пришестя Його. | Ἕκαστος δὲ ἐν τῷ ἰδίῳ τάγματι· ἀπαρχὴ χριστός, ἔπειτα οἱ τοῦ χριστοῦ ἐν τῇ παρουσίᾳ αὐτοῦ. |
|
24
|
24
|
| А потому кінець, коли Він передасть царство Богу і Отцю, коли скасує всяке начальство, і всяку владу і силу, | Εἶτα τὸ τέλος, ὅταν παραδῷ τὴν βασιλείαν τῷ θεῷ καὶ πατρί, ὅταν καταργήσῃ πᾶσαν ἀρχὴν καὶ πᾶσαν ἐξουσίαν καὶ δύναμιν. |
|
25
|
25
|
| бо Йому належить царствувати, доки покладе всіх ворогів під ноги Свої. | Δεῖ γὰρ αὐτὸν βασιλεύειν, ἄχρι οὗ ἂν θῇ πάντας τοὺς ἐχθροὺς ὑπὸ τοὺς πόδας αὐτοῦ. |
|
26
|
26
|
| Останній же ворог знищиться — смерть, | Ἔσχατος ἐχθρὸς καταργεῖται ὁ θάνατος. |
|
27
|
27
|
| бо все впокорив під ноги Його. Коли ж сказано, що все Йому підкорене, то ясно, що, крім Того, Який підкорив Йому все. | Πάντα γὰρ ὑπέταξεν ὑπὸ τοὺς πόδας αὐτοῦ. Ὅταν δὲ εἴπῃ ὅτι Πάντα ὑποτέτακται, δῆλον ὅτι ἐκτὸς τοῦ ὑποτάξαντος αὐτῷ τὰ πάντα. |
|
28
|
28
|
| Коли ж упокорить Йому все, тоді і Сам Син підкориться Тому, Хто впокорив Йому все, щоб Бог був у всьому все. | Ὅταν δὲ ὑποταγῇ αὐτῷ τὰ πάντα, τότε καὶ αὐτὸς ὁ υἱὸς ὑποταγήσεται τῷ ὑποτάξαντι αὐτῷ τὰ πάντα, ἵνα ᾖ ὁ θεὸς τὰ πάντα ἐν πᾶσιν. |
|
29
|
29
|
| Бо що роблять ті, які хрестяться заради мертвих? Якщо мертві зовсім не воскресають, то навіщо і хрестяться заради мертвих? | Ἐπεὶ τί ποιήσουσιν οἱ βαπτιζόμενοι ὑπὲρ τῶν νεκρῶν; Εἰ ὅλως νεκροὶ οὐκ ἐγείρονται, τί καὶ βαπτίζονται ὑπὲρ τῶν νεκρῶν; |
|
30
|
30
|
| Hавіщо і ми повсякчас наражаємося на небезпеки? | Τί καὶ ἡμεῖς κινδυνεύομεν πᾶσαν ὥραν; |
|
31
|
31
|
| Я щодня вмираю: тому свідок ваша похвала мені, браття, яку я маю в Христі Ісусі, Господі нашому. | Καθ’ ἡμέραν ἀποθνῄσκω, νὴ τὴν ὑμετέραν καύχησιν, ἣν ἔχω ἐν χριστῷ Ἰησοῦ τῷ κυρίῳ ἡμῶν. |
|
32
|
32
|
| Коли я боровся із звірами в Ефесі, то, з людського погляду, яка мені користь, якщо мертві не воскресають? Будемо їсти й пити, бо завтра помремо! | Εἰ κατὰ ἄνθρωπον ἐθηριομάχησα ἐν Ἐφέσῳ, τί μοι τὸ ὄφελος, εἰ νεκροὶ οὐκ ἐγείρονται; Φάγωμεν καὶ πίωμεν, αὔριον γὰρ ἀποθνῄσκομεν. |
|
33
|
33
|
| Hе обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї. | Μὴ πλανᾶσθε· Φθείρουσιν ἤθη χρηστὰ ὁμιλίαι κακαί. |
|
34
|
34
|
| Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо‚ на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога. | Ἐκνήψατε δικαίως καὶ μὴ ἁμαρτάνετε· ἀγνωσίαν γὰρ θεοῦ τινὲς ἔχουσιν· πρὸς ἐντροπὴν ὑμῖν λέγω. |
|
35
|
35
|
| Та хто-небудь скаже: як саме воскреснуть мертві? І в якому тілі прийдуть? | Ἀλλ’ ἐρεῖ τις, Πῶς ἐγείρονται οἱ νεκροί; Ποίῳ δὲ σώματι ἔρχονται; |
|
36
|
36
|
| Hерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не умре. | Ἄφρον, σὺ ὃ σπείρεις, οὐ ζῳοποιεῖται ἐὰν μὴ ἀποθάνῃ· |
|
37
|
37
|
| І коли ти сієш, то сієш не тіло майбутнє, а голе зерно, яке трапиться, пшеничне чи якесь інше; | καὶ ὃ σπείρεις, οὐ τὸ σῶμα τὸ γενησόμενον σπείρεις, ἀλλὰ γυμνὸν κόκκον, εἰ τύχοι, σίτου ἤ τινος τῶν λοιπῶν· |
|
38
|
38
|
| але Бог дає йому тіло, як хоче, і кожній зернині своє тіло. | ὁ δὲ θεὸς αὐτῷ δίδωσιν σῶμα καθὼς ἠθέλησεν, καὶ ἑκάστῳ τῶν σπερμάτων τὸ ἴδιον σῶμα. |
|
39
|
39
|
| Hе всяка плоть є така ж сама плоть; але інша плоть у людей, інша у тварин, інша у риб, інша у птахів. | Οὐ πᾶσα σὰρξ ἡ αὐτὴ σάρξ· ἀλλὰ ἄλλη μὲν ἀνθρώπων, ἄλλη δὲ σὰρξ κτηνῶν, ἄλλη δὲ ἰχθύων, ἄλλη δὲ πτηνῶν. |
|
40
|
40
|
| Є тіла небесні і є тіла земнi; та інша слава небесних, інша земних. | Καὶ σώματα ἐπουράνια, καὶ σώματα ἐπίγεια· ἀλλ’ ἑτέρα μὲν ἡ τῶν ἐπουρανίων δόξα, ἑτέρα δὲ ἡ τῶν ἐπιγείων. |
|
41
|
41
|
| Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; і зірка від зірки різниться у славі. | Ἄλλη δόξα ἡλίου, καὶ ἄλλη δόξα σελήνης, καὶ ἄλλη δόξα ἀστέρων· ἀστὴρ γὰρ ἀστέρος διαφέρει ἐν δόξῃ. |
|
42
|
42
|
| Так і при воскресінні мертвих: сіється у тління, встає в нетліннi; | Οὕτως καὶ ἡ ἀνάστασις τῶν νεκρῶν. Σπείρεται ἐν φθορᾷ, ἐγείρεται ἐν ἀφθαρσίᾳ· |
|
43
|
43
|
| сіється у безчесті, встає у славi; сіється в немочі, встає у силi; | σπείρεται ἐν ἀτιμίᾳ, ἐγείρεται ἐν δόξῃ· σπείρεται ἐν ἀσθενείᾳ, ἐγείρεται ἐν δυνάμει· |
|
44
|
44
|
| сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Є тіло душевне, і є тіло духовне. | σπείρεται σῶμα ψυχικόν, ἐγείρεται σῶμα πνευματικόν. Ἔστιν σῶμα ψυχικόν, καὶ ἔστιν σῶμα πνευματικόν. |
|
45
|
45
|
| Так і написано: перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам є дух животворчий. | Οὕτως καὶ γέγραπται, Ἐγένετο ὁ πρῶτος ἄνθρωπος Ἀδὰμ εἰς ψυχὴν ζῶσαν. Ὁ ἔσχατος Ἀδὰμ εἰς πνεῦμα ζῳοποιοῦν. |
|
46
|
46
|
| Але не духовне перше, а душевне, потім духовне. | Ἀλλ’ οὐ πρῶτον τὸ πνευματικόν, ἀλλὰ τὸ ψυχικόν, ἔπειτα τὸ πνευματικόν. |
|
47
|
47
|
| Перший чоловік — із землі, земний; другий чоловік — Господь з неба. | Ὁ πρῶτος ἄνθρωπος ἐκ γῆς, χοϊκός· ὁ δεύτερος ἄνθρωπος ὁ κύριος ἐξ οὐρανοῦ. |
|
48
|
48
|
| Який земний, такі й земнi; і який небесний, такі й небесні. | Οἷος ὁ χοϊκός, τοιοῦτοι καὶ οἱ χοϊκοί, καὶ οἷος ὁ ἐπουράνιος, τοιοῦτοι καὶ οἱ ἐπουράνιοι· |
|
49
|
49
|
| І як ми носили образ земного, так будемо носити і образ небесного. | καὶ καθὼς ἐφορέσαμεν τὴν εἰκόνα τοῦ χοϊκοῦ, φορέσωμεν καὶ τὴν εἰκόνα τοῦ ἐπουρανίου. |
|
50
|
50
|
| Але скажу вам, браття, що плоть і кров успадкувати Царства Божого не можуть, і тління не успадкує нетління. | Τοῦτο δέ φημι, ἀδελφοί, ὅτι σὰρξ καὶ αἷμα βασιλείαν θεοῦ κληρονομῆσαι οὐ δύνανται, οὐδὲ ἡ φθορὰ τὴν ἀφθαρσίαν κληρονομεῖ. |
|
51
|
51
|
| Ось кажу вам таїну: не всі ми помремо, але всі змінимось; | Ἰδού, μυστήριον ὑμῖν λέγω· πάντες μὲν οὐ κοιμηθησόμεθα, πάντες δὲ ἀλλαγησόμεθα, |
|
52
|
52
|
| раптом, в одну мить, при останній сурмi; бо засурмить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимось. | ἐν ἀτόμῳ, ἐν ῥιπῇ ὀφθαλμοῦ, ἐν τῇ ἐσχάτῃ σάλπιγγι· σαλπίσει γάρ, καὶ οἱ νεκροὶ ἐγερθήσονται ἄφθαρτοι, καὶ ἡμεῖς ἀλλαγησόμεθα. |
|
53
|
53
|
| Бо тлінному цьому належить одягнутися в нетлінне, і смертному цьому одягнутись у безсмертя. | Δεῖ γὰρ τὸ φθαρτὸν τοῦτο ἐνδύσασθαι ἀφθαρσίαν, καὶ τὸ θνητὸν τοῦτο ἐνδύσασθαι ἀθανασίαν. |
|
54
|
54
|
| Коли ж тлінне це вдягнеться в нетлінне і смертне це вдягнеться в безсмертя, тоді збудеться слово написане: «Поглинута смерть перемогою». | Ὅταν δὲ τὸ φθαρτὸν τοῦτο ἐνδύσηται ἀφθαρσίαν, καὶ τὸ θνητὸν τοῦτο ἐνδύσηται ἀθανασίαν, τότε γενήσεται ὁ λόγος ὁ γεγραμμένος, Κατεπόθη ὁ θάνατος εἰς νῖκος. |
|
55
|
55
|
| Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога? | Ποῦ σου, Θάνατε, τὸ κέντρον; Ποῦ σου, ᾍδη, τὸ νῖκος; |
|
56
|
56
|
| Жало ж смерти — гріх; а сила гріха — закон. | Τὸ δὲ κέντρον τοῦ θανάτου ἡ ἁμαρτία· ἡ δὲ δύναμις τῆς ἁμαρτίας ὁ νόμος· |
|
57
|
57
|
| Дяка Богові, Який дав нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа. | τῷ δὲ θεῷ χάρις τῷ διδόντι ἡμῖν τὸ νῖκος διὰ τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ χριστοῦ. |
|
58
|
58
|
| Отже, браття мої улюблені, будьте тверді, непохитні, завжди збагачуйтесь у ділі Господньому, знаючи, що труд ваш не марний перед Господом. | Ὥστε, ἀδελφοί μου ἀγαπητοί, ἑδραῖοι γίνεσθε, ἀμετακίνητοι, περισσεύοντες ἐν τῷ ἔργῳ τοῦ κυρίου πάντοτε, εἰδότες ὅτι ὁ κόπος ὑμῶν οὐκ ἔστιν κενὸς ἐν κυρίῳ. |
|
Глава 16
|
Κεφάλαιο 16
|
|
1
|
1
|
| Щодо милостині для святих, то робіть так, як я установив у церквах галатійських. | Περὶ δὲ τῆς λογίας τῆς εἰς τοὺς ἁγίους, ὥσπερ διέταξα ταῖς ἐκκλησίαις τῆς Γαλατίας, οὕτως καὶ ὑμεῖς ποιήσατε. |
|
2
|
2
|
| У перший день тижня кожен із вас нехай відкладає в себе і зберігає, скільки має змоги, щоб не збирати, коли я прийду. | Κατὰ μίαν σαββάτων ἕκαστος ὑμῶν παρ’ ἑαυτῷ τιθέτω, θησαυρίζων ὅ τι ἂν εὐοδῶται, ἵνα μή, ὅταν ἔλθω, τότε λογίαι γίνωνται. |
|
3
|
3
|
| Коли ж прийду, то, котрих ви оберете, тих пошлю з листами віднести милостиню в Єрусалим. | Ὅταν δὲ παραγένωμαι, οὓς ἐὰν δοκιμάσητε δι’ ἐπιστολῶν, τούτους πέμψω ἀπενεγκεῖν τὴν χάριν ὑμῶν εἰς Ἱερουσαλήμ· |
|
4
|
4
|
| Якщо ж буде пристойно і мені піти, то вони підуть зі мною. | ἐὰν δὲ ᾖ ἄξιον τοῦ κἀμὲ πορεύεσθαι, σὺν ἐμοὶ πορεύσονται. |
|
5
|
5
|
| Я прийду до вас, коли пройду Македонію; бо я йду через Македонію. | Ἐλεύσομαι δὲ πρὸς ὑμᾶς, ὅταν Μακεδονίαν διέλθω· Μακεδονίαν γὰρ διέρχομαι· |
|
6
|
6
|
| У вас же, можливо, я поживу або й перезимую, щоб ви мене провели, куди піду. | πρὸς ὑμᾶς δὲ τυχὸν παραμενῶ, ἢ καὶ παραχειμάσω, ἵνα ὑμεῖς με προπέμψητε οὗ ἐὰν πορεύωμαι. |
|
7
|
7
|
| Бо не хочу тепер бачитися із вами мимохідь, а сподіваюсь деякий час пробути у вас, коли дозволить Господь. | Οὐ θέλω γὰρ ὑμᾶς ἄρτι ἐν παρόδῳ ἰδεῖν· ἐλπίζω δὲ χρόνον τινὰ ἐπιμεῖναι πρὸς ὑμᾶς, ἐὰν ὁ κύριος ἐπιτρέπῃ. |
|
8
|
8
|
| В Ефесі ж я пробуду до П’ятдесятниці, | Ἐπιμενῶ δὲ ἐν Ἐφέσῳ ἕως τῆς Πεντηκοστῆς· |
|
9
|
9
|
| бо для мене відчинилися великі й широкі двері, і супротивників багато. | θύρα γάρ μοι ἀνέῳγεν μεγάλη καὶ ἐνεργής, καὶ ἀντικείμενοι πολλοί. |
|
10
|
10
|
| Якщо прийде до вас Тимофій, глядіть, щоб він був у вас у безпецi; бо він робить діло Господнє, як і я. | Ἐὰν δὲ ἔλθῃ Τιμόθεος, βλέπετε ἵνα ἀφόβως γένηται πρὸς ὑμᾶς· τὸ γὰρ ἔργον κυρίου ἐργάζεται ὡς καὶ ἐγώ. |
|
11
|
11
|
| Тому нехай ніхто не зневажає його, але проведіть його з миром, щоб він прийшов до мене; бо я чекаю на нього з браттями. | Μή τις οὖν αὐτὸν ἐξουθενήσῃ· προπέμψατε δὲ αὐτὸν ἐν εἰρήνῃ, ἵνα ἔλθῃ πρός με· ἐκδέχομαι γὰρ αὐτὸν μετὰ τῶν ἀδελφῶν. |
|
12
|
12
|
| Що ж до брата Аполлоса, я дуже просив його, щоб він із браттями прийшов до вас; та він ніяк не хотів іти тепер, а прийде при нагоді. | Περὶ δὲ Ἀπολλὼ τοῦ ἀδελφοῦ, πολλὰ παρεκάλεσα αὐτὸν ἵνα ἔλθῃ πρὸς ὑμᾶς μετὰ τῶν ἀδελφῶν· καὶ πάντως οὐκ ἦν θέλημα ἵνα νῦν ἔλθῃ, ἐλεύσεται δὲ ὅταν εὐκαιρήσῃ. |
|
13
|
13
|
| Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні і тверді. | Γρηγορεῖτε, στήκετε ἐν τῇ πίστει, ἀνδρίζεσθε, κραταιοῦσθε. |
|
14
|
14
|
| Усе у вас нехай буде з любов’ю. | Πάντα ὑμῶν ἐν ἀγάπῃ γινέσθω. |
|
15
|
15
|
| Благаю вас, браття [ви знаєте сім’ю Стефанову, що вона є початок Ахайї і що вони присвятили себе на служіння святим], | Παρακαλῶ δὲ ὑμᾶς, ἀδελφοί- οἴδατε τὴν οἰκίαν Στεφανᾶ, ὅτι ἐστὶν ἀπαρχὴ τῆς Ἀχαΐας, καὶ εἰς διακονίαν τοῖς ἁγίοις ἔταξαν ἑαυτούς- |
|
16
|
16
|
| будьте і ви шанобливі до таких і до всякого, хто допомагає і трудиться. | ἵνα καὶ ὑμεῖς ὑποτάσσησθε τοῖς τοιούτοις, καὶ παντὶ τῷ συνεργοῦντι καὶ κοπιῶντι. |
|
17
|
17
|
| Я радий приходу Стефана, Фортуната і Ахаїка; вони заповнили відсутність вашу, | Χαίρω δὲ ἐπὶ τῇ παρουσίᾳ Στεφανᾶ καὶ Φουρτουνάτου καὶ Ἀχαϊκοῦ, ὅτι τὸ ὑμῶν ὑστέρημα οὗτοι ἀνεπλήρωσαν. |
|
18
|
18
|
| бо вони заспокоїли мій і ваш дух. Шануйте таких. | Ἀνέπαυσαν γὰρ τὸ ἐμὸν πνεῦμα καὶ τὸ ὑμῶν· ἐπιγινώσκετε οὖν τοὺς τοιούτους. |
|
19
|
19
|
| Вітають вас Церкви Асійськi; щиро вітають вас у Господі Акила і Прискілла разом із домашньою їхньою церквою. | Ἀσπάζονται ὑμᾶς αἱ ἐκκλησίαι τῆς Ἀσίας· ἀσπάζονται ὑμᾶς ἐν κυρίῳ πολλὰ Ἀκύλας καὶ Πρίσκιλλα, σὺν τῇ κατ’ οἶκον αὐτῶν ἐκκλησίᾳ. |
|
20
|
20
|
| Вітають вас усі браття. Вітайте один одного святим цілуванням. | Ἀσπάζονται ὑμᾶς οἱ ἀδελφοὶ πάντες. Ἀσπάσασθε ἀλλήλους ἐν φιλήματι ἁγίῳ. |
|
21
|
21
|
| Моє, Павлове, вітання власною рукою. | Ὁ ἀσπασμὸς τῇ ἐμῇ χειρὶ Παύλου. |
|
22
|
22
|
| Хто не любить Господа Ісуса Христа, нехай буде проклятий, мара́н-афа́.* | Εἴ τις οὐ φιλεῖ τὸν κύριον Ἰησοῦν χριστόν, ἤτω ἀνάθεμα. Μαρὰν ἀθά. |
|
23
|
23
|
| Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами, | Ἡ χάρις τοῦ κυρίου Ἰησοῦ χριστοῦ μεθ’ ὑμῶν. |
|
24
|
24
|
| і любов моя з усіма вами в Христі Ісусі. Амінь. | Ἡ ἀγάπη μου μετὰ πάντων ὑμῶν ἐν χριστῷ Ἰησοῦ. Ἀμήν. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.