|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Павло, апостол Ісуса Христа за повелінням Бога, Спасителя нашого, і Господа Ісуса Христа, надії нашої, | (За? ©о7}.) Пavелъ, послaнникъ ї}съ хrт0въ по повелёнію бGа сп7са нaшегw и3 гDа ї}са хrтA ўповaніz нaшегw, |
|
2
|
2
|
| Тимофієві, істинному синові у вірі: благодать, милість, мир від Бога Отця нашого і Христа Ісуса, Господа нашого. | тімоfeю пrному чaду въ вёрэ: блгdть, млcть, ми1ръ t бGа nц7A нaшегw и3 хrтA ї}са гDа нaшегw. |
|
3
|
3
|
| Йдучи до Македонії, я просив тебе залишитися в Ефесі і умовляти деяких, щоб вони не навчали іншого | Ћкоже ўмоли1хъ тS пребhти во є3фeсэ, и3дhй въ макед0нію, да завэщaеши нBкимъ не и4накw ўчи1ти, |
|
4
|
4
|
| і не займалися байками та нескінченними родоводами, які більше викликають суперечки, ніж Боже утвердження у вірі. | нижE внимaти бaснемъ и3 родосл0віємъ безконє1чнымъ, ±же стzз†ніz творsтъ пaче, нeжели б9іе строeніе, є4же въ вёрэ. |
|
5
|
5
|
| Метою ж умовляння є любов від щирого серця і доброї совісти та нелицемірної віри, | Конeцъ же завэщaніz є4сть любы2 t чи1ста сeрдца и3 с0вэсти бlгjz и3 вёры нелицемёрныz, |
|
6
|
6
|
| від чого відступивши, деякі вдались до марнослів’я, | въ ни1хже нёцыи погрэши1вше, ўклони1шасz въ суеслHвіz, |
|
7
|
7
|
| бажаючи бути законовчителями, але не розуміють ні того, про що говорять, ні того, що стверджують. | хотsще бhти законоучи1телє, не разумёюще ни ±же глаг0лютъ, ни њ ни1хже ўтверждaютъ. |
|
8
|
8
|
| А ми знаємо, що закон добрий, якщо хто законно вживає його, | (За? ©о7f7.) Вёмы же, ћкw д0бръ зак0нъ (є4сть), ѓще кто2 є3го2 зак0ннэ твори1тъ, |
|
9
|
9
|
| знаючи, що закон призначений не для праведника, а для беззаконних і непокірних, нечестивих і грішників, неправедних і нечистих, для кривдників батька і матері, для людиновбивць, | вёдый сіE, ћкw првdнику зак0нъ не лежи1тъ [не положeнъ], но беззакHннымъ и3 непокори6вымъ, нечести6вымъ (же) и3 грёшникwмъ, непрaвєднымъ и3 сквє1рнымъ, nтцA и3 мaтере досади1телємъ, мужеубjйцамъ, |
|
10
|
10
|
| для блудників, мужоложців, розбійників‚ наклепників, скотоложців, неправдомовців, клятвопорушників та для всіх, що противляться здоровому вченню, | блудникHмъ, мужел0жникwмъ, разб0йникwмъ, (клеветникHмъ, скотол0жникwмъ,) лжи6вымъ, клzтвопрестyпникwмъ, и3 ѓще что2 и4но здрaвому ўчeнію проти1витсz, |
|
11
|
11
|
| за славним благовістям блаженного Бога, яке мені довірене. | по бlговёстію слaвы бlжeннагw бGа, є4же мнЁ ўвёрено бhсть. |
|
12
|
12
|
| Дякую Христу Ісусу, Господеві нашому, Який дав мені силу, що Він визнав мене вірним, поставивши на служіння, | (За? ©п7.) И# благодарю2 ўкрэплsющаго мS хrтA ї}са гDа нaшего, ћкw вёрна мS непщевA, положи1въ (мS) въ слyжбу, |
|
13
|
13
|
| мене, колишнього хулителя, і гонителя, і кривдника, але помилуваного тому, що так чинив за невіданням‚ у невірствi; | бhвша мS и3ногдA хyлника и3 гони1телz и3 досади1телz: но поми1лованъ бhхъ, ћкw невёдый сотвори1хъ въ невёрствіи: |
|
14
|
14
|
| благодать же Господа нашого Ісуса Христа відкрилася в мені щедро з вірою і любов’ю у Христі Ісусі. | ўпреумн0жисz же блгdть гDа нaшегw (ї}са хrтA) съ вёрою и3 люб0вію ћже њ хrтЁ ї}сэ. |
|
15
|
15
|
| Вірне і всякого прийняття гідне слово, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішників, серед яких я перший. | (За?.) Вёрно сл0во и3 всsкагw пріsтіz дост0йно, ћкw хrт0съ ї}съ пріи1де въ мjръ грёшники спcти2, t ни1хже пeрвый є4смь ѓзъ. |
|
16
|
16
|
| Та для того я й помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першому показав усе довготерпіння, як приклад для тих, які будуть вірувати в Hього, для життя вічного. | Но сегw2 рaди поми1лованъ бhхъ, да во мнЁ пeрвэмъ покaжетъ ї}съ хrт0съ всE долготерпёніе, за w4бразъ хотsщихъ вёровати є3мY въ жи1знь вёчную. |
|
17
|
17
|
| Цареві ж віків нетлінному, невидимому, єдиному, премудрому Богові честь і слава на віки вічні. Амінь. | ЦRю1 же вэкHвъ нетлённому, неви1димому, є3ди1ному премdрому бGу, чтcь и3 слaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
|
18
|
18
|
| Передаю тобі, сину мій Тимофію, згідно з пророцтвами, що були про тебе раніш, такий заповіт, щоб ти воював згідно з ними, як добрий воїн, | (За? ©п7№.) Сіe же завэщaніе предаю1 ти, чaдо тімоfeе, по бhвшихъ на тS прeжде прbр0чествіихъ, да в0инствуеши въ ни1хъ д0брое в0инство, |
|
19
|
19
|
| маючи віру і добру совість, яку деякі відкинувши, зазнали загибелі корабля у вірі, | и3мёz вёру и3 бlгyю с0вэсть, ю4же нёцыи tри1нувше, t вёры tпад0ша: |
|
20
|
20
|
| такі Гіменей і Олександр, яких я передав сатані, щоб вони навчилися не хулити Бога. | t ни1хже є4сть v3менeй и3 ґлеxaндръ, и5хже предaхъ сатанЁ, да накaжутсz не хyлити. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
