Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 5
Главa є7
1
1
Старшого не докоряй, але умовляй, як батька; молодших, як братів; (За? ©п7е7.) Стaрцу не твори2 пaкости, но ўтэшaй [стaрца не ўкорsй, но ўмолsй] ћкоже nтцA: ю4ношы, ћкоже брaтію:
2
2
старих жінок, як матерів; молодих, як сестер, з усякою чистотою. ст†рицы, ћкоже мaтєри: ю4ныz, ћкоже сєстры2, со всsкою чистот0ю.
3
3
Вдовиць шануй, справжніх вдовиць. Вдови6цы чти2 сyщыz и4стинныz вдови6цы.
4
4
Коли ж яка вдовиця має дітей або внучат, то вони спочатку нехай вчаться шанувати свою родину і віддавати належне батькам, бо це угодне Богові. Ѓще же кaz вдови1ца ч†да и3ли2 внyчата и4мать, да ўчaтсz прeжде св0й д0мъ бlгочcти1вw ўстр0ити и3 взаeмъ воздаsти роди1телємъ: сіe бо є4сть бlгоуг0дно пред8 бGомъ.
5
5
Справжня вдовиця і одинока надіється на Бога і перебуває день і ніч у благаннях та молитвах; Ґ сyщаz и4стиннаz вдови1ца и3 ўединeна, ўповaетъ на бGа и3 пребывaетъ въ моли1твахъ и3 молeніихъ дeнь и3 н0щь:
6
6
а сластолюбна живою померла. питaющаzсz же прострaннw, живA ўмерлA.
7
7
І цьому повчай їх, щоб були непорочні. И# сі‰ завэщавaй, да непор0чни бyдутъ.
8
8
Коли ж хто про своїх і особливо про домашніх не піклується, той відрікся від віри і гірший за невірного. Ѓще же кто2 њ свои1хъ, пaче же њ пrныхъ [њ домaшнихъ] не промышлsетъ, вёры tвeрглсz є4сть и3 невёрнагw г0ршій є4сть.
9
9
Вдовиця повинна бути обрана не менш як шістдесятирічна, яка була жінкою одного чоловіка; Вдови1ца же да причитaетсz не мeнши лётъ шести1десzтихъ, бhвши є3ди1ному мyжу женA,
10
10
відома добрими ділами, якщо вона виховала дітей, приймала подорожніх, умивала ноги святим, допомагала знедоленим і була старанна до всякого доброго діла. въ дёлэхъ д0брыхъ свидётелствуема, ѓще ч†да воспитaла є4сть, ѓще с™hхъ н0зэ ўмы2, ѓще стр†нныz пріsтъ, ѓще скHрбнымъ ўтэшeніе бhсть [ск0рбныхъ снабдЁ], ѓще всsкому дёлу бlгу послёдовала є4сть.
11
11
Молодих же вдовиць не приймай, бо коли їх охопить пристрасть, противна Христові, вони хочуть виходити заміж. (За? ©п7ѕ7.) Ю$ныхъ же вдови1цъ tрицaйсz: є3гдa бо разсвирёпэютъ њ хrтЁ [проти1ву хrтA], посzгaти хотsтъ,
12
12
Вони підлягають осудові, бо зреклися попередньої віри; и3мyщыz грёхъ, ћкw пeрвыz вёры tверг0шасz:
13
13
до того ж вони, будучи бездіяльними, привчаються ходити по домах і бувають не тільки бездіяльними, але й балакучими, цікавими і говорять, чого не слід. кyпнw же и3 пр†здны ўчaтсz њбходи1ти д0мы, не т0чію же пр†здны, но и3 блzди6вы и3 њплази6вы [любопы6тны], глаг0лющыz, ±же не подобaетъ.
14
14
Отже, я хочу, щоб молоді вдови заміж виходили, народжували дітей, управляли домом і не давали противникові ніякого приводу до лихомовства; ХощY u5бо ю4нымъ вдови1цамъ посzгaти, ч†да раждaти, д0мъ стр0ити, ни є3ди1ны же вины2 даsти проти1вному хулы2 рaди:
15
15
бо деякі вже пішли слідом за сатаною. сe бо нBкіz разврати1шасz в8слёдъ сатаны2.
16
16
Коли який вірний чи вірна має вдовиць, то повинні їх утримувати і не обтяжувати церкви, щоб вона могла утримувати справжніх вдовиць. Ѓще кто2 вёренъ и3ли2 вёрна и4мать вдови6цы, да довли1тъ и5хъ, и3 да не тzготи1тсz цRковь, да сyщихъ и4стинныхъ вдови1цъ ўдов0литъ.
17
17
Пресвітерам, які начальствують достойно, належить виявляти особливу честь, надто тим, що трудяться в слові і навчанні. Прилэжaщіи же д0брэ пресвЂтери сугyбыz чeсти да сподоблsютсz: пaче же труждaющіисz въ сл0вэ и3 ўчeніи.
18
18
Бо Писання говорить: «Hе зав’язуй рота волові, що молотить»; і «Той‚ хто працює‚ вартий винагороди своєї». Глаг0летъ бо писaніе: волA молотsща не њброти1ши: и3: дост0инъ дёлатель мзды2 своеS.
19
19
Звинувачення на пресвітера приймай не інакше як при двох чи трьох свідках. На пресвЂтера хулы2 не пріeмли, рaзвэ при двою2 и3ли2 тріeхъ свидётелехъ.
20
20
А тих, хто грішить, викривай перед усіма, щоб і інші страх мали. Согрэшaющихъ же пред8 всёми њбличaй, да и3 пр0чіи стрaхъ и4мутъ.
21
21
Перед Богом і Господом Ісусом Христом та обраними ангелами заклинаю тебе зберегти це без упередження, нічого не роблячи з упередженням. Засвидётелствую пред8 бGомъ, и3 гDемъ ї}съ хrт0мъ, и3 и3збрaнными (є3гw2) ѓгGлы, да сі‰ сохрани1ши без8 лицемёріz, ничесHже творS по ўклонeнію.
22
22
Рук ні на кого не покладай поспішно і не ставай учасником чужих гріхів. Бережи себе чистим. (За? ©п7з7.) Руки2 ск0рw не возлагaй ни на ког0же, нижE приwбщaйсz чужhмъ грэхHмъ: себE чи1ста соблюдaй.
23
23
Hадалі пий не одну воду, а вживай небагато вина, заради шлунка твого і частих твоїх недуг. КтомY не пjй воды2, но мaлw вінA пріeмли, стомaха рaди твоегw2 и3 чaстыхъ твои1хъ недyгwвъ.
24
24
Гріхи деяких людей явні і ведуть до осуду, а деяких відкриваються згодом. Нёкихъ (же) человёкъ грэси2 пред8zвлeни сyть, предварsюще на сyдъ: нBкимъ же и3 послёдствуютъ.
25
25
Так само і добрі діла явнi; а якщо і не такі, утаїтися не можуть. Тaкожде и3 дHбраz дэлA пред8zвлє1на сyть: и3 с{щаz и4накw, ўтаи1тисz не м0гутъ.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.