|
Глава 2
|
Глvа, в~”
|
|
1
|
1
|
|
У той час, коли Господь захотів піднести Іллю у вихорі на небо, йшов Ілля з Єлисеєм з Галгала.
|
И$ бы'сть внегда` взя'ти г~ђ и^лїю` въ ви'хрњ ја%ко на' нб~о. і^ и^дя'ше и^лїя` і^ е^лисе'и эT гаlга'лъ”
|
|
2
|
2
|
|
І сказав Ілля Єлисеєві: залишся тут, бо Господь посилає мене у Вефиль. Але Єлисей сказав: живий Господь і жива душа твоя! не залишу тебе. І пішли вони у Вефиль.
|
И$ рече и^лїя` къ е^лисе'е^ви сњди ё^бо здњ` ја%ко г~ь посла` м^я до веџи'ля. и^ рече і^е^лисе'и жи'въ г~ь и^ жива` дш~а твоя` а^ще ѓ^ста'влю т^я. и^ прїидо'ста до веџи'ля”
|
|
3
|
3
|
|
І вийшли сини пророків, що у Вефилі, до Єлисея і сказали йому: чи знаєш, що сьогодні Господь піднесе господаря твого над главою твоєю? Він сказав: я також знаю, мовчіть.
|
И$ прїидо'ша сн~ы прoрческїя и^же в# веџиле къ е^лисе'ю и^ рњша к немђ разђмњ'еши л^и, ја%ко възима'етъ г~ь господи'на твое^го ве'рхђ главы` твое'я эT тебе`, и^ рече і^е^лисе'и и^ а'зъ разђмњ'хъ молчи'те”
|
|
4
|
4
|
|
І сказав йому Ілля: Єлисею, залишся тут, бо Господь посилає мене в Єрихон. І сказав він: живий Господь і жива душа твоя! не залишу тебе. І прийшли в Єрихон.
|
И$ рече е^мђ и^лїя`, ся'ди ё^бо здњ` ја%ко г~ь посла` м^я въ е^рихонъ. и^ рече і^е^лисе'и жи'в# г~ь, и^ жива дш~а твоя` ја%ко не ѓ^ста'влю т^я. и^ прїидо'ста до і^е^рихо'на”
|
|
5
|
5
|
|
І підійшли сини пророків, що у Єрихоні, до Єлисея і сказали йому: чи знаєш, що сьогодні Господь бере господаря твого і піднесе над главою твоєю? Він сказав: я також знаю, мовчіть.
|
И$ приближи'шася сн~ове прoркъ и^же въ е^рихо'нњ къ і^е^лисе'ю, и^ рњша е^мђ разђмњ'еши л^и ја%ко дне'сь възе'млеT г~ь господи'на твое^го свы'ше главы` твое^я эT тебе`. и^ рече и^б^о и^ а'зъ разђмњ'хъ молчите”
|
|
6
|
6
|
|
І сказав йому Ілля: залишся тут, тому що Господь посилає мене до Йордану. І сказав він: живий Господь і жива душа твоя! не залишу тебе. І пішли обоє.
|
Рече же и^лїа` къ і^е^лисееви сњди` здњ` ја^ко г~ь посла` м^я до і^ѓ^рда'на. и^ рече і^е^лисе'и живъ г~ь и^ жива` дш~а твоя` ја%ко не ѓ^ста'нђ тебе`. и^ поидо'ста ѓ%ба”
|
|
7
|
7
|
|
П’ятдесят чоловік із синів пророчих пішли і стали віддалік навпроти них, а вони обоє стояли біля Йордану.
|
И$ н~ мђж# эT сн~овъ прoрчъ, и^ ста'ша проти'вђ и^здалеча, и^ сїи` ѓ%ба ста'ста при і^ѓ^рда'нњ”
|
|
8
|
8
|
|
І взяв Ілля милоть свою, і згорнув, і вдарив нею по воді, і розступилася вона туди і сюди, і перейшли обоє по сухому.
|
И$ прїја%ть и^лїя` ми'лоть свою сви'тъ ю& и^ ё^да'ри и& въ во'дђ и^ растђпися вода` сюдђ и^ сю'дђ, и^ проидо'ста ѓ%ба по' сђхђ”
|
|
9
|
9
|
|
Коли вони перейшли, Ілля сказав Єлисеєві: проси, що зробити тобі, раніше, ніж я буду взятий від тебе. І сказав Єлисей: дух, який у тобі, нехай буде на мені подвійно.
|
И$ бы'сть прешеDшима и%ма, и^ рече и^лїя` къ і^е^лисе'е^ви, проси` чт^о сътворю` т^и. прежде дажде не взяT бђдђ эT тебе`, и^ рече і^е^лисе'и да бђдетъ ё^бо дх~ъ и^же въ тебњ` сђгђ'бъ въ мнњ`”
|
|
10
|
10
|
|
І сказав він: важкого ти просиш. Якщо побачиш, як я буду взятий від тебе, то буде тобі так, а якщо не побачиш, не буде.
|
И реq и^лїя` ѓ^жести'лъ е^си проси'ти. и^ рече а^ще ё'зриши м^я въспрїе'млема эT тебе` бђдетъ т^и та'ко. а^ще л^и не ё'зриши не и'мать т^и бы'ти”
|
|
11
|
11
|
|
Коли вони йшли і дорогою розмовляли, раптом з’явилася колісниця вогненна і коні вогненні, і розлучили їх обох, і понісся Ілля у вихорі на небо.
|
И$ быs и%ма и^дђщема и^дя'ста и^ гл~аста. и^ с^е колесни'ца ѓ%гненая и^ ко'ни ѓ%гненїи. и^ раздњли'ша междђ` ѓ^бњма. и^ взя'тъ бы'сть и^лїя` ви'хромъ ја^ко на' нб~о”
|
|
12
|
12
|
|
Єлисей же дивився і викликнув: батьку мій, батьку мій, колісниця Ізраїля і кіннота його! І не бачив його більше. І схопив він одяг свій і роздер його на дві частини.
|
І$ е^лесе'и зря'ше и^ въпїя'ше эTч~е эTч~е колесни'ца і^и^л~ева и^ ко'н#ницы е^я`, и^ не ви'дњ е^го ктомђ`. и^ ја%тся і^е^лисе'и за ри'зы своя` и^ растерза` я&, въ дв^њ растерза'нїи”
|
|
13
|
13
|
|
І підняв милоть Іллі, що впала з нього, і пішов назад, і став на березі Йордану;
|
И$ взя'тъ ми'лоть и^лїи^нђ і^е^лисе'и паDшђю на неM и^ възврати'ся і^е^лисе'и и^ ста` на' брезњ і^ѓ^рдановњ”
|
|
14
|
14
|
|
і взяв милоть Іллі, що впала з нього, і вдарив нею по воді, і сказав: де Господь, Бог Іллі, — Він Самий? І вдарив по воді, і вона розступилася туди і сюди, і перейшов Єлисей.
|
И$ прїја%ть і^е^лисе'и ми'лоть и^лїи'нђ ја%же паде` на верхђ е^го и^ ё^да'ри въ во'дђ и^ не растђпи'ся вода` и^ рече где` б~ъ и^лїи'нъ. и^ ё^да'ри і^е^лисе'и втори'цею и^ растђпи'ся вода` сю'дђ и^ сю'дђ. і^ е^лисе'и про'иде по' сђхђ”
|
|
15
|
15
|
|
І побачили його сини пророків, що у Єрихоні, здаля, і сказали: спочив дух Іллі на Єлисеєві. І пішли назустріч йому, і поклонилися йому до землі,
|
И$ ви'дњша и& сн~ове прoрчи и^же и^ въ е^рихо'нњ проти'вђ. и^ рњша с^е почива'ет# дх~ъ и^лїи'нъ на і^е^лисе'ю. и^ прїидо'ша на срњте'нїе е^мђ. и^ поклони'шася е^мђ до земля`”
|
|
16
|
16
|
|
і сказали йому: ось, є у нас , рабів твоїх, чоловік п’ятдесят, люди сильні; нехай би вони пішли і пошукали господаря твого; може, відніс його Дух Господній і поставив його на одній з гір, або на одній з долин. Він же сказав: не посилайте.
|
И$ рњша к нем'ђ с^е нн~њ съ ѓ%троки твои'ми, н~, мђжи сн~овъ си'лныхъ. и^ да шеDше взы'щђтъ господина твое^го, е^да ка'ко дх~ъ гн~ь възе'мъ положи'лъ и& на и^ѓ^рда'нњ на ве'рхђ горы`. и^л^и на ве'рхђ хо'лма. и^ рече і^е^лисе'и не посылаите”
|
|
17
|
17
|
|
Але вони приступали до нього довго, так що надокучили йому, і він сказав: пошліть. І послали п’ятдесят чоловік, і шукали три дні, і не знайшли його,
|
И$ принђ'диша и& до'ндеже ё^крњпи'шася. и^ рече пошлњте и^ посла'ша, н~. мђжъ і^ и^ска'ша г~ дн~и и^ не ѓ^брњто'ша е^го”
|
|
18
|
18
|
|
і повернулися до нього, тим часом як він залишався в Єрихоні, і сказав їм: чи не говорив я вам: не ходіть?
|
И$ възврати'шася к немђ. и^ то'и бњ` сњдя'и въ е^рихо'нњ. и^ рече і^е^лисе'и к ни'мъ не гл~ахъ л^и к ваM не посыла'ите,
|
|
19
|
19
|
|
І сказали жителі того міста Єлисеєві: ось, розташування цього міста добре, як бачить господар наш; але вода погана і земля неплідна.
|
и^ рњша мђжїе гра'да къ і^е^лисе'ю” Се жи'тїе гра'да бл~го ја%коже ты` господи'не ви'диши н^о во'ды ѕлы`, и^ земля` непло'дна”
|
|
20
|
20
|
|
І сказав він: дайте мені нову чашу і покладіть туди соли. І дали йому.
|
И$ рече і^е^лисе'и принесњте м^и водоно'съ но'въ и^ всы'плете во'нь со'ль. и^ взе'мше и^ принесо'ша к немђ.
|
|
21
|
21
|
|
І вийшов він до джерела води, і кинув туди соли, і сказав: так говорить Господь: Я зробив воду цю здоровою, не буде від неї надалі ні смерти, ні неплідности.
|
І$ и^зы'иде і^е^лисе'и на и^схо'дища во'дная и^ всы'па т^ђ со'ль, и^ рече си'це гл~етъ г~ь и^сцњли'хъ во'ды сїя. и^ ё^же` не бђдетъ эT нея ктомђ` смр~ти и^ неплоDства”
|
|
22
|
22
|
|
І вода стала здоровою до цього дня, за словом Єлисея, що він сказав.
|
І$ и^сцњли'шася во'ды до дн~е сего, по гл~ђ і^е^лисе'е^вђ и^же гл~а”
|
|
23
|
23
|
|
І пішов він звідти у Вефиль. Коли він ішов дорогою, малі діти вийшли з міста і насміхалися з нього і говорили йому: йди, плішивий! йди, плішивий!
|
И$ възы'иде эTтђдђ въ веџи'ль. и^ в#ходя'щђ е^мђ пђте'мъ и^ с^е дњти ма'лы і^ и^зыидо'ша и^з гра'да и^ рђга'хђся е^мђ и^ рњша е^мђ гряди` пляши'ве гряди`
|
|
24
|
24
|
|
Він озирнувся і побачив їх і прокляв їх ім’ям Господнім. І вийшли дві ведмедиці з лісу і розірвали з них сорок дві дитини.
|
И$ ѓ^зрњвся въ слњдъ себе` и^ ви'дњ я&, и^ прокля'тъ я& и%менемъ гн~имъ. и^ с^е и^зыдо'стњ дв^њ медвњ'дицы эT лђга и^ растерго'ша и& эT нихъ, м~в, ѓ^тро'чища”
|
|
25
|
25
|
|
Звідси пішов він на гору Кармил, а звідти повернувся в Самарію.
|
І$ и^де` эTтђдђ въ горђ` карми'льскђю, и^ эTтђдђ възврати'ся в# самарїю”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.