Глава 2
1
Після цього, коли затих гнів царя Артаксеркса, він згадав про Астинь і про те, що вона зробила, і що було визначено про неї.
2
І сказали слуги царя, які служили при ньому: нехай би пошукали царю молодих красивих дівчат,
3
і нехай би призначив цар спостерігачів у всіх областях свого царства, щоб зібрали усіх молодих дівчат, красивих на вигляд, у престольне місто Сузи, у дім дружин під нагляд Гегая, царського євнуха, сторожа дружин, і нехай би видавали їм притирання [та інше, що потрібно];
4
і дівчина, яка сподобається очам царя, нехай буде царицею замість Астинь. І вгодне було слово це в очах царя, і він так і зробив.
5
Був у Сузах, місті престольному, один юдеянин, ім’я його Мардохей, син Іаїра, син Семея, син Киса, з коліна Веніамінового.
6
Він був переселений з Єрусалима разом із полоненими, виведеними з Ієхонією, царем Юдейським, яких переселив Навуходоносор, цар Вавилонський.
7
І був він вихователем Гадасси, — вона ж Есфир, — дочки дядька його, тому що не було у неї ні батька, ні матері. Дівчина ця була красива станом і гарна лицем. І після смерти батька її і матері її, Мардохей узяв її до себе замість дочки.
8
Коли оголошене було повеління царя й указ його, і коли зібрано було багато дів у престольне місто Сузи під нагляд Гегая, тоді взята була й Есфир у царський дім під нагляд Гегая, стража дружин.
9
І сподобалася ця дівчина очам його і здобула у нього благовоління, і він поспішив видати їй притирання і все, призначене для неї, і приставити до неї сім дів, гідних бути при ній, з дому царського, і перемістив її і дівчат її у краще відділення жіночого дому.
10
Не сказала Есфир ні про народ свій, ні про рідню свою, тому що Мардохей дав їй наказ, щоб вона не говорила про це.
11
І кожного дня Мардохей приходив до двору жіночого дому, щоб довідуватися про здоров’я Есфирі і про те, що робиться з нею.
12
Коли наставав час кожній дівчині входити до царя Артаксеркса, після того, як протягом дванадцяти місяців виконано було над нею все, визначене жінкам, — тому що стільки часу тривали дні притирання їх: шість місяців мировою оливою і шість місяців пахощами та іншими притираннями жіночими, —
13
тоді дівчина входила до царя. Чого б вона не вимагала, їй давали все для виходу з жіночого дому у дім царя.
14
Увечері вона входила і вранці поверталася в інший жіночий дім під нагляд Шаазгаза, царського євнуха, стража наложниць; і вже не входила до царя, хіба тільки цар побажав би її, і вона прикликалася б на ім’я.
15
Коли прийшов час Есфирі, дочки Аминадава, дядька Мардохея, який узяв її до себе замість дочки,– йти до царя, тоді вона не просила нічого, крім того, про що сказав їй Гегай, євнух царський, страж дружин. І здобула Есфир прихильність до себе в очах усіх, хто бачив її.
16
І взята була Есфир до царя Артаксеркса, у царський дім його, в десятому місяці, тобто в місяці Тебефі, у сьомий рік його царювання.
17
І полюбив цар Есфир більше за всіх дружин, і вона здобула його благовоління і прихильність більше за всіх дів; і він поклав царський вінець на голову її і зробив її царицею замість Астині.
18
І зробив цар великий бенкет для всіх князів своїх і для службовців при ньому, — бенкет заради Есфирі, і зробив пільги областям і роздав дарунки з царською щедрістю.
19
І коли вдруге зібрані були дівчата, і Мардохей сидів біля воріт царських,
20
Есфир усе ще не говорила про рідню свою і про народ свій, як наказав їй Мардохей; а слово Мардохея Есфир виконувала і тепер так само, як тоді, коли була у нього на вихованні.
21
У цей час, коли Мардохей сидів біля воріт царських, два царських євнухи, Гавафа і Фарра, які оберігали поріг, озлобилися [за те, що перевагу одержав Мардохей], і замислили накласти руку на царя Артаксеркса.
22
Довідавшись про це, Мардохей повідомив царицю Есфир, а Есфир сказала цареві від імені Мардохея.
23
Справа була досліджена і знайдена вірною, і їх обох повісили на дереві. І було вписано про благодіяння Мардохея в книгу денних записів царя.
