|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| Після цього, коли затих гнів царя Артаксеркса, він згадав про Астинь і про те, що вона зробила, і що було визначено про неї. | И# по словесёхъ си1хъ ўтоли1сz цaрь t гнёва, и3 не воспомzнY ктомY ґстjни, воспоминaz, є3ли6ка глаг0ла и3 кaкw њсуди2 є3S. |
|
2
|
2
|
| І сказали слуги царя, які служили при ньому: нехай би пошукали царю молодих красивих дівчат, | И# рёша слуги6 царє1вы: да и3зhщутсz царю2 дэви6цы нерастлBнны, красны6 зрaкомъ, и3 да постaвитъ цaрь взыскaтєли во всёхъ странaхъ цaрствіz своегw2, |
|
3
|
3
|
| і нехай би призначив цар спостерігачів у всіх областях свого царства, щоб зібрали усіх молодих дівчат, красивих на вигляд, у престольне місто Сузи, у дім дружин під нагляд Гегая, царського євнуха, сторожа дружин, і нехай би видавали їм притирання [та інше, що потрібно]; | и3 да и3зберyтъ nтрокови1цъ дёвственныхъ доброзрaчныхъ въ сyсы грaдъ, въ черт0гъ жeнскій, и3 да tдадyтсz є3vнyхови царeву стрaжу жeнъ, и3 да дадyтсz м†сти и3 пр0чыz потрє1бы: |
|
4
|
4
|
| і дівчина, яка сподобається очам царя, нехай буде царицею замість Астинь. І вгодне було слово це в очах царя, і він так і зробив. | и3 женA, ю4же возлю1битъ цaрь, да бyдетъ цари1цею вмёстw ґстjни. И# ўг0дно бЁ царю2 сл0во, и3 сотвори2 тaкw. |
|
5
|
5
|
| Був у Сузах, місті престольному, один юдеянин, ім’я його Мардохей, син Іаїра, син Семея, син Киса, з коліна Веніамінового. | И# мyжъ бЁ їудeанинъ во грaдэ сyсэхъ, и3 и4мz є3мY мардохeй сhнъ їаjровъ, сhна семeина, сhна кісeова, t плeмене веніамjнz, |
|
6
|
6
|
| Він був переселений з Єрусалима разом із полоненими, виведеними з Ієхонією, царем Юдейським, яких переселив Навуходоносор, цар Вавилонський. | и4же бsше плэнeнъ t їеcрли1ма навуходон0соромъ царeмъ вавmлHнскимъ: |
|
7
|
7
|
| І був він вихователем Гадасси, — вона ж Есфир, — дочки дядька його, тому що не було у неї ні батька, ні матері. Дівчина ця була красива станом і гарна лицем. І після смерти батька її і матері її, Мардохей узяв її до себе замість дочки. | и3 бsше є3мY nтрокови1ца воспитaна, дщeрь ґмінадaва брaта nтцY є3гw2, и3 и4мz є4й є3сfи1рь. По преставлeніи же роди1телей є3S, пріS ю5 мардохeй во дщeре мёсто: и3 бsше дэви1ца краснA и3 доброзрaчна. |
|
8
|
8
|
| Коли оголошене було повеління царя й указ його, і коли зібрано було багато дів у престольне місто Сузи під нагляд Гегая, тоді взята була й Есфир у царський дім під нагляд Гегая, стража дружин. | И# є3гдA ўслhшано бhсть повелёніе царeво, сHбраны бhша дэви6цы мнHги во грaдъ сyсы, под8 рyку гaіеву, и3 приведенA бhсть є3сfи1рь ко гaію храни1телю жeнъ: |
|
9
|
9
|
| І сподобалася ця дівчина очам його і здобула у нього благовоління, і він поспішив видати їй притирання і все, призначене для неї, і приставити до неї сім дів, гідних бути при ній, з дому царського, і перемістив її і дівчат її у краще відділення жіночого дому. | и3 ўг0дна бhсть є3мY nтрокови1ца и3 њкрёте благодaть пред8 ни1мъ: и3 потщaсz дaти є4й м†сти и3 ўчaстіе, и3 сeдмь дэви1цъ пристaви къ нeй и3з8 д0му царeва, и3 снабдэвaше ю5 и3 рабhнь є3S д0брэ въ домY жeнстэмъ. |
|
10
|
10
|
| Не сказала Есфир ні про народ свій, ні про рідню свою, тому що Мардохей дав їй наказ, щоб вона не говорила про це. | И# не повёда є3сfи1рь р0да своегw2, нижE nтeчества, мардохeй бо заповёда є4й не возвэщaти. |
|
11
|
11
|
| І кожного дня Мардохей приходив до двору жіночого дому, щоб довідуватися про здоров’я Есфирі і про те, що робиться з нею. | На всsкъ же дeнь хождaше мардохeй по дворY жeнскому, назирaz, что2 є3сfи1ри случи1тсz. |
|
12
|
12
|
| Коли наставав час кожній дівчині входити до царя Артаксеркса, після того, як протягом дванадцяти місяців виконано було над нею все, визначене жінкам, — тому що стільки часу тривали дні притирання їх: шість місяців мировою оливою і шість місяців пахощами та іншими притираннями жіночими, — | Сіe же бЁ врeмz дэви1цъ входи1ти ко царю2, є3гдA и3сп0лнzтсz дванaдесzть мцcей: тaкw бо наполнsхусz днjе ўкрашeніz, шeсть мцcъ во ґрwмaтэхъ и3 въ мaстехъ жeнскихъ, и3 шeсть мцcъ намазyющzсz смЂрновымъ є3лeемъ, |
|
13
|
13
|
| тоді дівчина входила до царя. Чого б вона не вимагала, їй давали все для виходу з жіночого дому у дім царя. | и3 тогдA вхождaху ко царeви: и3 є3мyже ѓще речeтъ привести2 ю5, вх0дитъ съ ни1мъ кyпнw и3з8 д0му жeнскагw дaже до д0му царeва: |
|
14
|
14
|
| Увечері вона входила і вранці поверталася в інший жіночий дім під нагляд Шаазгаза, царського євнуха, стража наложниць; і вже не входила до царя, хіба тільки цар побажав би її, і вона прикликалася б на ім’я. | на вeчеръ вхождaше и3 заyтра возвращaшесz въ д0мъ жeнскій вторhй, и3дёже гaй є3vнyхъ царeвъ храни1тель жeнъ, и3 не вхождaше пaки ко царю2, ѓще не бyдетъ позванA и4менемъ. |
|
15
|
15
|
| Коли прийшов час Есфирі, дочки Аминадава, дядька Мардохея, який узяв її до себе замість дочки,– йти до царя, тоді вона не просила нічого, крім того, про що сказав їй Гегай, євнух царський, страж дружин. І здобула Есфир прихильність до себе в очах усіх, хто бачив її. | Е#гдa же и3сп0лнисz врeмz є3сfи1ри дщeри ґмінадaва, брaта nтцA мардохeова, (и4же поsлъ ю5 себЁ въ дщeре мёсто,) вни1ти ко царeви, ничт0же преступи2 t си1хъ, ±же заповёда є4й є3vнyхъ храни1тель жeнъ: бё бо є3сfи1рь њбрэтaющаz благодaть пред8 всёми зрsщими ю5. |
|
16
|
16
|
| І взята була Есфир до царя Артаксеркса, у царський дім його, в десятому місяці, тобто в місяці Тебефі, у сьомий рік його царювання. | И# вни1де є3сfи1рь ко царю2 ґртаxeрxу во вторыйнaдесzть мцcъ, и4же є4сть ґдaръ, въ лёто седм0е цaрства є3гw2. |
|
17
|
17
|
| І полюбив цар Есфир більше за всіх дружин, і вона здобула його благовоління і прихильність більше за всіх дів; і він поклав царський вінець на голову її і зробив її царицею замість Астині. | И# возлюби2 цaрь є3сfи1рь, и3 њбрёте благодaть пaче всёхъ дэви1цъ, и3 возложи2 вэнeцъ жeнскій на главY є3S. |
|
18
|
18
|
| І зробив цар великий бенкет для всіх князів своїх і для службовців при ньому, — бенкет заради Есфирі, і зробив пільги областям і роздав дарунки з царською щедрістю. | И# сотвори2 цaрь пи1ръ всBмъ другHмъ свои6мъ и3 си1ламъ сeдмь днjй, и3 вознесE брaкъ є3сfи1ринъ, и3 сотвори2 tрaду сyщымъ во цaрствіи є3гw2. |
|
19
|
19
|
| І коли вдруге зібрані були дівчата, і Мардохей сидів біля воріт царських, | Мардохeй же служaше во дворЁ (царeвэ). |
|
20
|
20
|
| Есфир усе ще не говорила про рідню свою і про народ свій, як наказав їй Мардохей; а слово Мардохея Есфир виконувала і тепер так само, як тоді, коли була у нього на вихованні. | Е#сfи1рь же не повёда р0да своегw2, (ни людjй свои1хъ): си1це бо заповёда є4й мардохeй боsтисz бGа и3 твори1ти зaпwвэди є3гw2, ћкоже бЁ съ ни1мъ, є3сfи1рь же не и3змэни2 њбhчаz своегw2. |
|
21
|
21
|
| У цей час, коли Мардохей сидів біля воріт царських, два царських євнухи, Гавафа і Фарра, які оберігали поріг, озлобилися [за те, що перевагу одержав Мардохей], і замислили накласти руку на царя Артаксеркса. | И# њпечaлистасz двA є3vн{ха царє1ва начaлнэйшіи стрaжы тёла є3гw2, ћкw предпочтeнъ бhсть мардохeй, и3 и3скaста ўби1ти ґртаxeрxа царS. |
|
22
|
22
|
| Довідавшись про це, Мардохей повідомив царицю Есфир, а Есфир сказала цареві від імені Мардохея. | И# возвэсти1сz сл0во мардохeю, и3 сказA є3сfи1ри: nнa же повёда царю2, ±же навётуютъ. |
|
23
|
23
|
| Справа була досліджена і знайдена вірною, і їх обох повісили на дереві. І було вписано про благодіяння Мардохея в книгу денних записів царя. | Цaрь же и3спытA двY є3vн{ху, (и3 и3сповёдаста,) и3 њбёси и5хъ. И# повелЁ цaрь вписaти на пaмzть въ цaрстэй книгохрани1телницэ њ благодэsніи мардохeовэ въ похвалY. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
