|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| О нерозумні галати! Хто звабив вас не підкорятися істинi; вас, перед очима яких зображений був Христос, ніби у вас розп’ятий? | Q, несмhсленніи галaтє, кто2 вы2 прельсти1лъ є4сть не покори1тисz и4стинэ, и5мже пред8 nчи1ма ї}съ хrт0съ преднапи1санъ бhсть, въ вaсъ распsтъ; |
|
2
|
2
|
| Одне тільки хочу знати від вас: чи ділами закону ви прийняли Духа, чи через навчання у вірі? | СіE є3ди1но хощY ўвёдэти t вaсъ: t дёлъ ли зак0на д¦а пріsсте, и3ли2 t слyха вёры; |
|
3
|
3
|
| Hевже ви такі нерозумні, що, почавши духом, закінчуєте тепер плоттю? | Тaкw ли несмhсленни є3стE; начeнше дyхомъ, нн7э пл0тію скончавaете; |
|
4
|
4
|
| Так багато перетерпіли ви і невже даремно? О, коли б тільки даремно! | Толи6ка пострадaсте тyне; Ѓще т0чію и3 тyне. |
|
5
|
5
|
| Той, Хто подає вам Духа і робить між вами чудеса, творить це ділами закону чи через навчання у вірі? | Подаsй u5бо вaмъ д¦а и3 дёйствуzй си6лы въ вaсъ, t дёлъ ли зак0на, и3ли2 t слyха вёры; |
|
6
|
6
|
| Так Авраам повірив Богові, і це поставилося йому в праведність. | Ћкоже ґвраaмъ вёрова бGу, и3 вмэни1сz є3мY въ прaвду. |
|
7
|
7
|
| Отож знайте, що ті, хто вірує, є сини Авраамові. | Разумёйте u5бо, ћкw сyщіи t вёры, сjи сyть сhнове ґвра†мли. |
|
8
|
8
|
| І Писання, передбачаючи, що через віру Бог виправдає язичників, передвістило Авраамові: «У тобі благословляться всі народи». | (За? ©е7.) Пред8уви1дэвшее же писaніе, ћкw t вёры њправдaетъ kзhки бGъ, прeжде благовэствовA ґвраaму, ћкw блгcвsтсz њ тебЁ вси2 kзhцы. |
|
9
|
9
|
| Отже, ті‚ що від віри‚ благословляться з вірним Авраамом, | Тёмже сyщіи t вёры, блгcвsтсz съ вёрнымъ ґвраaмомъ: |
|
10
|
10
|
| а всі ті, що утверджуються на ділах закону, перебувають під прокляттям. Бо написано: «Проклятий усякий, хто не виконує постійно всього, що написано в книзі закону». | є3ли1цы бо t дёлъ зак0на сyть, под8 клsтвою сyть. Пи1сано бо є4сть: пр0клzтъ всsкъ, и4же не пребyдетъ во всёхъ пи1санныхъ въ кни1зэ зак0ннэй, ћкw твори1ти |. |
|
11
|
11
|
| А що законом ніхто не виправдається перед Богом, це зрозуміло, бо праведний вірою живий буде. | Ґ ћкw въ зак0нэ никт0же њправдaетсz t бGа, ћвэ, ћкw прaведный t вёры жи1въ бyдетъ. |
|
12
|
12
|
| Закон не від віри; але хто виконує його, той живий буде ним. | Зак0нъ же нёсть t вёры: но сотвори1вый т† человёкъ жи1въ бyдетъ въ ни1хъ. |
|
13
|
13
|
| Христос відкупив нас від прокляття закону, ставши за нас прокляттям (бо написано: «Проклятий усякий, хто висить на деревi»)‚ | (За? ©ѕ7.) Хrт0съ ны2 и3скупи1лъ є4сть t клsтвы зак0нныz, бhвъ по нaсъ клsтва: пи1сано бо є4сть: пр0клzтъ всsкъ висsй на дрeвэ: |
|
14
|
14
|
| щоб благословення Авраамове через Христа Ісуса поширилося на язичників, щоб нам вірою прийняти обітницю Духа. | да въ kзhцэхъ блгcвeніе ґвраaмле бyдетъ њ хrтЁ ї}сэ, да њбэтовaніе д¦а пріи1мемъ вёрою. |
|
15
|
15
|
| Браття! Кажу за розсудом людським: навіть затвердженого людиною заповіту ніхто не скасовує і не додає до нього нічого. | (За? ©з7.) Брaтіе, по человёку глаг0лю: nбaче человёческагw пред8утверждeнна завёта никт0же tметaетъ и3ли2 приповелэвaетъ. |
|
16
|
16
|
| Але Авраамові було дано обітниці і сімені його. Hе казано «і нащадкам», ніби про багатьох, а як про одного: і нащадкові твоєму, Який є Христос. | Ґвраaму же речeни бhша њбёты, и3 сёмени є3гw2. Не глаг0летъ (же): и3 сёменємъ, ћкw њ мн0зэхъ, но ћкw њ є3ди1номъ: и3 сёмени твоемY, и4же є4сть хrт0съ. |
|
17
|
17
|
| Я говорю про те, що заповіту про Христа, раніш утвердженого Богом, закон, даний через чотириста тридцять років, не скасовує так, щоб обітниця втратила силу. | Сіe же глаг0лю, завёта пред8утверждeннагw t бGа во хrтA, бhвый по лётэхъ четhриста и3 три1десzтихъ зак0нъ не tметaетъ, во є4же разори1ти њбэтовaніе. |
|
18
|
18
|
| Бо якщо за законом спадщина, то вже не за обітницею; але Авраамові Бог дарував її за обітницею. | Ѓще бо t зак0на наслёдіе, не ктомY (ўжE) t њбэтовaніz: ґвраaму же њбэтовaніемъ даровA бGъ. |
|
19
|
19
|
| Для чого ж тоді закон? Він був даний пізніше заради злочинів, аж доки прийде нащадок, якому належить обітниця; і вчинений він був через ангелів, рукою посередника. | Что2 u5бо зак0нъ; Преступлeній рaди приложи1сz, д0ндеже пріи1детъ сёмz, є3мyже њбэтовaсz, вчинeнъ ѓгGлы, рук0ю ходaтаz. |
|
20
|
20
|
| Але посередника при одному не буває, а Бог один. | Ходaтай же є3ди1нагw нёсть, бGъ же є3ди1нъ є4сть. |
|
21
|
21
|
| Отже, хіба закон заперечує обітниці Божі? Аж ніяк! Бо коли б даний закон міг животворити, тоді воістину праведність була б від закону; | Зак0нъ ли u5бо проти1ву њбэтовaніємъ б9іимъ; Да не бyдетъ. Ѓще бо дaнъ бhсть зак0нъ могjй њживи1ти, вои1стинну t зак0на бы былA прaвда: |
|
22
|
22
|
| але Писання всіх замкнуло під гріхом, щоб обітницю дано було віруючим за їхньою вірою в Ісуса Христа. | но затвори2 писaніе всёхъ под8 грэх0мъ, да њбэтовaніе t вёры ї}съ хrт0вы дaстсz вёрующымъ. |
|
23
|
23
|
| А до пришестя віри ми були замкнені під охороною закону, до того часу, як належало відкритися вірі. | (За? ©}.) Прeжде же пришeствіz вёры, под8 зак0номъ стрег0ми бёхомъ, затворeни въ хотsщую вёру tкрhтисz. |
|
24
|
24
|
| Тому закон був вихователем, який вів нас до Христа, щоб нам виправдатися вірою; | Тёмже зак0нъ пёстунъ нaмъ бhсть во хrтA, да t вёры њправди1мсz: |
|
25
|
25
|
| коли ж прийшла віра, ми вже не під вихователем. | пришeдшей же вёрэ, ўжE не под8 пёстуномъ є3смы2. |
|
26
|
26
|
| Бо всі ви — сини Божі через віру в Христа Ісуса; | Вси1 бо вы2 сн7ове б9іи є3стE вёрою њ хrтЁ ї}сэ: |
|
27
|
27
|
| усі ви, що в Христа хрестилися, у Христа одяглися. | є3ли1цы бо во хrтA крести1стесz, во хrтA њблек0стесz. |
|
28
|
28
|
| Hема вже ні юдея, ні язичника; нема ні раба, ні вільного; нема ні чоловічої статі, ні жіночої; бо всі ви — одно в Христі Ісусі. | Нёсть їудeй, ни є4ллинъ: нёсть рaбъ, ни своб0дь: нёсть мyжескій п0лъ, ни жeнскій: вси1 бо вы2 є3ди1но є3стE њ хrтЁ ї}сэ. |
|
29
|
29
|
| А коли ви Христові, то ви нащадки Авраамові і за обітницею спадкоємці. | Ѓще ли вы2 хrтHвы, u5бо ґвраaмле сёмz є3стE, и3 по њбэтовaнію наслBдницы. |
