|
Послання до Галатів святого апостола Павла
|
Послання до Галатів святого апостола Павла
|
|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
| Павло апостол, обраний не людьми і не через людину, але Ісусом Христом і Богом Отцем, Який воскресив Його з мертвих, | |
|
2
|
|
| і вся братія, яка зі мною, — Церквам Галатійським: | |
|
3
|
|
| благодать вам і мир від Бога Отця і Господа нашого Ісуса Христа, | |
|
4
|
|
| Який віддав Себе Самого за гріхи наші, щоб визволити нас від сучасного лукавого віку, з волі Бога і Отця нашого; | |
|
5
|
|
| Йому і слава на віки віків. Амінь. | |
|
6
|
|
| Дивуюся, що від того, хто покликав вас благодаттю Христовою, ви так скоро переходите до іншого благовістування, | |
|
7
|
|
| яке, зрештою, не інше, а тільки є люди, що бентежать вас і хочуть спотворити благовістування Христове. | |
|
8
|
8
|
| Та коли б навіть ми або ангел з неба став благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде анафема. | Но і а́ще ми, іли́ а́нгел с небесе́ благовісти́ть вам па́че, є́же благовісти́хом вам, ана́фема да бу́деть. |
|
9
|
|
| Як ми раніше казали, так і тепер ще говорю: хто благовістить вам не те, що ви прийняли, нехай буде анафема. | |
|
10
|
|
| Чи в людей я шукаю тепер благовоління, чи у Бога? Чи людям я прагну догоджати? Якби я і тепер догоджав людям, не був би рабом Христовим. | |
|
11
|
|
| Сповіщаю ж вам, браття, що Євангеліє, яке я благовістив, не є людське; | |
|
12
|
|
| бо я прийняв його і навчився не від людини, а через одкровення Ісуса Христа. | |
|
13
|
|
| Ви чули про мій попередній спосіб життя в юдействі, що я жорстоко гнав Церкву Божу та руйнував її | |
|
14
|
|
| і перевершував у юдействі багатьох ровесників моїх у роді моєму, будучи надмірним ревнителем батьківських моїх передань. | |
|
15
|
|
| Коли ж Бог, Який обрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, благоволив | |
|
16
|
|
| відкрити в мені Сина Свого, щоб я благовістив Його язичникам, — я не став тоді ж радитися з плоттю і кров’ю | |
|
17
|
|
| і не пішов у Єрусалим до тих, що стали апостолами раніше за мене, а пішов до Аравії і знову повернувся в Дамаск. | |
|
18
|
|
| Потім‚ через три роки‚ пішов я до Єрусалима побачити Петра і пробув у нього днів п’ятнадцять. | |
|
19
|
|
| Іншого з апостолів не бачив нікого, тільки Якова, брата Господнього. | |
|
20
|
|
| А те, що пишу вам, як перед Богом, не обманюю. | |
|
21
|
|
| Потім я пішов до країн Сирії та Киликії. | |
|
22
|
|
| Церквам Христовим в Юдеї я особисто не був відомий, | |
|
23
|
|
| вони лише чули, що той, хто гнав їх колись, тепер благовістить віру, яку раніш знищував, — | |
|
24
|
|
| і славили Бога за мене. | |
|
Глава 2
|
|
|
1
|
|
| Потім, через чотирнадцять років, я знову пішов до Єрусалима з Варнавою, взявши з собою і Тита. | |
|
2
|
|
| Пішов же за одкровенням і виклав їм, і особливо знатнішим, благовістування, яке я проповідую язичникам, чи, бува, не даремно я труджуся або трудився. | |
|
3
|
|
| Але вони й Тита, який був зі мною, хоч і елліна, не примушували обрізатися, | |
|
4
|
|
| а перед лжебраттями, котрі потай прийшли підглядати нашу свободу, яку ми маємо в Христі Ісусі, щоб підкорити нас, | |
|
5
|
|
| ми ні в чому не поступилися і не скорились, щоб істина благовістування зберігалась у вас. | |
|
6
|
|
| І у знаменитих будь-чим, якими б вони не були колись, для мене немає нічого особливого. Бог на особу не вважає. І мені знамениті нічого не додали. | |
|
7
|
|
| Hавпаки, побачивши, що мені довірено благовістя серед необрізаних, як Петрові серед обрізаних | |
|
8
|
|
| (бо Той, Хто сприяв Петрові в апостольстві у обрізаних, сприяв і мені у язичників), | |
|
9
|
|
| і довідавшись про благодать, дану мені, Яків, Кифа та Іоан, визнані стовпи, подали мені руку єднання, щоб нам іти до язичників, а їм до обрізаних, | |
|
10
|
|
| тільки щоб ми пам’ятали про вбогих, що я і намагався виконувати ретельно. | |
|
11
|
|
| Коли ж прийшов Петро до Антиохії, то я особисто протистав йому, бо він заслуговував на нарікання. | |
|
12
|
|
| Бо до прибуття деяких від Якова він їв разом із язичниками; а коли ті прийшли, він почав таїтися та відсторонятися, побоюючись обрізаних. | |
|
13
|
|
| Разом з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав до лицемірства їхнього. | |
|
14
|
|
| А коли я побачив, що вони діють неправдиво щодо істини євангельської, я сказав Петрові перед усіма: якщо ти, будучи юдеєм, живеш по-язичеськи, а не по-юдейськи, то навіщо примушуєш язичників жити по-юдейськи? | |
|
15
|
|
| Ми за природою юдеї, а не грішники з язичників. | |
|
16
|
|
| Однак, дізнавшись, що людина виправдовується не ділами закону, а тільки вірою в Ісуса Христа, і ми увірували в Христа Ісуса, щоб виправдатися вірою в Христа Ісуса, а не ділами закону; бо ділами закону не виправдається ніяка плоть. | |
|
17
|
|
| Якщо ж ми, шукаючи виправдання у Христі, самі виявилися грішниками, то невже Христос є служитель гріха? Аж ніяк! | |
|
18
|
|
| Бо якщо я знову будую те, що зруйнував, то сам себе роблю злочинцем. | |
|
19
|
|
| Законом я вмер для закону, щоб жити для Бога. Я співрозп’явся Христові, | |
|
20
|
|
| і вже не я живу, а живе в мені Христос. А що нині живу в плоті, то вірою живу в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе за мене. | |
|
21
|
|
| Hе відкидаю благодаті Божої; а якщо виправдання через закон, то Христос даремно вмер. | |
|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| О нерозумні галати! Хто звабив вас не підкорятися істинi; вас, перед очима яких зображений був Христос, ніби у вас розп’ятий? | |
|
2
|
|
| Одне тільки хочу знати від вас: чи ділами закону ви прийняли Духа, чи через навчання у вірі? | |
|
3
|
|
| Hевже ви такі нерозумні, що, почавши духом, закінчуєте тепер плоттю? | |
|
4
|
|
| Так багато перетерпіли ви і невже даремно? О, коли б тільки даремно! | |
|
5
|
|
| Той, Хто подає вам Духа і робить між вами чудеса, творить це ділами закону чи через навчання у вірі? | |
|
6
|
|
| Так Авраам повірив Богові, і це поставилося йому в праведність. | |
|
7
|
|
| Отож знайте, що ті, хто вірує, є сини Авраамові. | |
|
8
|
|
| І Писання, передбачаючи, що через віру Бог виправдає язичників, передвістило Авраамові: «У тобі благословляться всі народи». | |
|
9
|
|
| Отже, ті‚ що від віри‚ благословляться з вірним Авраамом, | |
|
10
|
|
| а всі ті, що утверджуються на ділах закону, перебувають під прокляттям. Бо написано: «Проклятий усякий, хто не виконує постійно всього, що написано в книзі закону». | |
|
11
|
|
| А що законом ніхто не виправдається перед Богом, це зрозуміло, бо праведний вірою живий буде. | |
|
12
|
|
| Закон не від віри; але хто виконує його, той живий буде ним. | |
|
13
|
|
| Христос відкупив нас від прокляття закону, ставши за нас прокляттям (бо написано: «Проклятий усякий, хто висить на деревi»)‚ | |
|
14
|
|
| щоб благословення Авраамове через Христа Ісуса поширилося на язичників, щоб нам вірою прийняти обітницю Духа. | |
|
15
|
|
| Браття! Кажу за розсудом людським: навіть затвердженого людиною заповіту ніхто не скасовує і не додає до нього нічого. | |
|
16
|
|
| Але Авраамові було дано обітниці і сімені його. Hе казано «і нащадкам», ніби про багатьох, а як про одного: і нащадкові твоєму, Який є Христос. | |
|
17
|
|
| Я говорю про те, що заповіту про Христа, раніш утвердженого Богом, закон, даний через чотириста тридцять років, не скасовує так, щоб обітниця втратила силу. | |
|
18
|
|
| Бо якщо за законом спадщина, то вже не за обітницею; але Авраамові Бог дарував її за обітницею. | |
|
19
|
|
| Для чого ж тоді закон? Він був даний пізніше заради злочинів, аж доки прийде нащадок, якому належить обітниця; і вчинений він був через ангелів, рукою посередника. | |
|
20
|
|
| Але посередника при одному не буває, а Бог один. | |
|
21
|
|
| Отже, хіба закон заперечує обітниці Божі? Аж ніяк! Бо коли б даний закон міг животворити, тоді воістину праведність була б від закону; | |
|
22
|
|
| але Писання всіх замкнуло під гріхом, щоб обітницю дано було віруючим за їхньою вірою в Ісуса Христа. | |
|
23
|
|
| А до пришестя віри ми були замкнені під охороною закону, до того часу, як належало відкритися вірі. | |
|
24
|
|
| Тому закон був вихователем, який вів нас до Христа, щоб нам виправдатися вірою; | |
|
25
|
|
| коли ж прийшла віра, ми вже не під вихователем. | |
|
26
|
|
| Бо всі ви — сини Божі через віру в Христа Ісуса; | |
|
27
|
|
| усі ви, що в Христа хрестилися, у Христа одяглися. | |
|
28
|
|
| Hема вже ні юдея, ні язичника; нема ні раба, ні вільного; нема ні чоловічої статі, ні жіночої; бо всі ви — одно в Христі Ісусі. | |
|
29
|
|
| А коли ви Христові, то ви нащадки Авраамові і за обітницею спадкоємці. | |
|
Глава 4
|
|
|
1
|
|
| Ще скажу: доки спадкоємець — дитина, він нічим не відрізняється від раба, хоч і є господарем усього‚ | |
|
2
|
|
| а перебуває під опікунами і домоправителями до визначеного батьком строку. | |
|
3
|
|
| Так і ми, доки були дітьми, поневолені були стихіями світу; | |
|
4
|
|
| коли ж настала повнота часу, послав Бог Сина Свого (Єдинородного), котрий народився від жони, був під законом, | |
|
5
|
|
| щоб викупити підзаконних, щоб нам прийняти всиновлення. | |
|
6
|
|
| А оскільки ви — сини, то послав Бог Духа Сина Свого в серця ваші, Який викликує: «Авва, Отче!» | |
|
7
|
|
| Тому ти вже не раб, а син, а якщо син, то і спадкоємець Божий через Ісуса Христа. | |
|
8
|
|
| Але тоді, не знавши Бога, ви служили богам, які по суті не є боги. | |
|
9
|
|
| Тепер же, пізнавши Бога, або, краще, одержавши пізнання від Бога, навіщо повертаєтеся знову до немічних та вбогих стихій і хочете ще знову себе поневолити їм? | |
|
10
|
|
| Ви спостерігаєте дні, місяці, пори і роки. | |
|
11
|
|
| Боюся за вас, чи не даремно я трудився у вас. | |
|
12
|
|
| Прошу вас, браття, будьте, як я, бо і я, як ви. Ви нічим не образили мене. | |
|
13
|
|
| Знаєте, що хоч я і в немочі плоті благовістив вам у перший раз, | |
|
14
|
|
| але ви не зневажили і не відцуралися спокуси моєї в плоті моїй, а прийняли мене, як ангела Божого, як Христа Ісуса. | |
|
15
|
|
| Яке ж було блаженство ваше! Свідчу вам, якби це було можливо, ви вирвали б очі свої і віддали мені. | |
|
16
|
|
| Hевже ж я став ворогом вашим, говорячи істину? | |
|
17
|
|
| Пильнують про вас нещиро, хочуть відлучити вас, щоб ви дбали про них. | |
|
18
|
|
| Добре пильнувати в доброму завжди, а не лише в моїй присутності у вас. | |
|
19
|
|
| Діти мої, для яких я знову в муках народження, доки не відобразиться у вас Христос! | |
|
20
|
|
| Хотів би тепер бути у вас і змінити голос мій, бо я не розумію вас. | |
|
21
|
|
| Скажіть же мені ви, які бажаєте бути під законом: хіба ви не слухаєте закону? | |
|
22
|
|
| Бо написано: «Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної». | |
|
23
|
|
| Але той, хто від рабині, народився за плоттю, а той, хто від вільної‚ — за обітницею. | |
|
24
|
|
| У цьому є іносказання. Це два завіти: один від гори Синайської, що народжує в рабство, це є Агар, | |
|
25
|
|
| бо Агар означає гору Синай в Аравії і відповідає нинішньому Єрусалиму, бо він зі своїми дітьми перебуває в рабствi; | |
|
26
|
|
| а вишній Єрусалим — вільний: він мати всім нам. | |
|
27
|
|
| Бо написано: «Звеселися, неплідна, яка не родила; вигукни і виголоси, яка не мучилася родами; бо в одинокої значно більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка». | |
|
28
|
|
| Ми, браття, діти обітниці за Ісааком. | |
|
29
|
|
| Але як тоді той, який народився за плоттю, переслідував народженого за духом, так і нині. | |
|
30
|
|
| Що ж говорить Писання? «Вижени рабиню разом із сином її, бо не може син рабині бути спадкоємцем разом із сином вільної». | |
|
31
|
|
| Отже, браття, ми діти не рабині, а вільної. | |
|
Глава 5
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
| Отже, стійте у свободі, яку дарував нам Христос, і не підпадайте знову під ярмо рабства. | Свобо́дою у́бо, є́юже Христо́с нас свободи́, сто́йте, і не па́ки под і́гом рабо́ти держі́теся. |
|
2
|
|
| Ось я, Павло, кажу вам: якщо ви обрізуєтесь, не буде вам ніякої користі від Христа. | |
|
3
|
|
| Знову я свідчу кожному чоловікові, який обрізується, що він повинен виконувати весь закон. | |
|
4
|
|
| Ви, що виправдовуєтеся законом, залишилися без Христа, відпали від благодаті, | |
|
5
|
|
| а ми духом чекаємо і сподіваємося праведности через віру. | |
|
6
|
|
| Бо в Христі Ісусі не має сили ні обрізання, ні необрізання, а віра, яка діє любов’ю. | |
|
7
|
|
| Ви йшли добре; хто зупинив вас, щоб ви не підкорялись істині? | |
|
8
|
|
| Таке переконання не від Того, Хто покликав вас. | |
|
9
|
|
| Мала закваска все тісто заквашує. | |
|
10
|
|
| Я певен за вас у Господі, що ви не будете мислити інакше; а той, хто бентежить вас, хто б він не був, понесе на собі осудження. | |
|
11
|
|
| Браття! За що ж переслідують мене, якщо я і тепер проповідую обрізання? Тоді припинилася б спокуса хреста. | |
|
12
|
|
| О, якби були видалені ті, що підбурюють вас! | |
|
13
|
|
| До свободи ви покликані, браття, тільки щоб свобода ваша не стала приводом для догоджання плоті, але любов’ю служіть один одному. | |
|
14
|
|
| Бо весь закон в одному слові міститься: «Люби ближнього твого, як самого себе». | |
|
15
|
|
| Коли ж ви один одного гризете і з’їдаєте, стережіться, щоб не знищили ви один одного! | |
|
16
|
|
| Я говорю: духом живіть, і ви не будете чинити похоті плотської, | |
|
17
|
|
| бо плоть бажає противного духові, а дух — противного плоті: вони одне одному противляться, так що ви не те робите, чого хотіли б. | |
|
18
|
|
| Якщо ж дух вас провадить, то ви не під законом. | |
|
19
|
|
| Діла плотські явні: це — перелюб, блуд, нечистота, безсоромність, | |
|
20
|
|
| ідолослужіння, чародійство, ворожнеча, чвари, заздрість, гнів, розбрат, незгоди‚ (спокуси), єресі, | |
|
21
|
|
| ненависть, убивство, пияцтво, безчинство і таке інше. Попереджаю вас, як і раніше попереджав, що ті, хто так роблять, Царства Божого не успадкують. | |
|
22
|
|
| Плід же духа є: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, | |
|
23
|
|
| лагідність, стриманість. Hа таких нема закону. | |
|
24
|
|
| Але ті, що Христові є‚ плоть свою розп’яли з пристрастями і похотями. | |
|
25
|
|
| Якщо ми живемо духом, то за духом повинні й діяти. | |
|
26
|
|
| Hе будьмо марнославні, один одного дратувати, один одному заздрити. | |
|
Глава 6
|
|
|
1
|
|
| Браття! Якщо і впаде людина в якийсь гріх, ви, духовні, виправляйте такого в дусі лагідности, пильнуючи кожний себе, щоб і ти не був спокушений. | |
|
2
|
|
| Hосіть тягарі один одного і так здійсните закон Христа. | |
|
3
|
|
| Бо хто вважає себе чимось, коли він є ніщо, той обманює себе. | |
|
4
|
|
| Кожний нехай випробовує своє діло і тоді матиме похвалу тільки в собі, а не в іншому, | |
|
5
|
|
| бо кожний свій тягар понесе. | |
|
6
|
|
| Той, хто навчається слова, нехай ділиться з наставником усяким добром. | |
|
7
|
|
| Hе обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне. | |
|
8
|
|
| Хто сіє для плоті своєї, від плоті пожне тління, а хто сіє для духа, від духа пожне життя вічне. | |
|
9
|
|
| Роблячи добро, не будемо сумувати, бо у свій час пожнемо, якщо не ослабнемо. | |
|
10
|
|
| Отже, доки є час, будемо робити добро всім, а найбільше ж своїм за вірою. | |
|
11
|
|
| Бачите, як багато я написав вам власною рукою. | |
|
12
|
|
| Ті, які бажають хвалитися плоттю, примушують вас обрізуватися тільки для того, щоб їх не гнали за хрест Христів, | |
|
13
|
|
| бо й самі ті, що обрізуються, не дотримуються закону, але хочуть, щоб ви обрізувалися, аби похвалитися вашою плоттю. | |
|
14
|
|
| А я не бажаю хвалитися, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, Яким для мене світ розп’ятий і я для світу. | |
|
15
|
|
| Бо у Христі Ісусі не має ваги ні обрізання, ні необрізання, а нове створіння. | |
|
16
|
|
| Тим, які живуть за цим правилом, мир їм і милість та Ізраїлеві Божому. | |
|
17
|
|
| А втім, ніхто не обтяжуй мене: бо я ношу рани Господа Ісуса на тілі моїм. | |
|
18
|
|
| Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим, браття! Амінь. |
