Послання до Ефесян святого апостола Павла
|
Послання до Ефесян святого апостола Павла
|
Глава 1
|
Глава 1
|
1
|
|
Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, святим і вірним у Христі Ісусі, які перебувають в Ефесі: | |
2
|
|
благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. | |
3
|
|
Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Який благословив нас у Христі всяким духовним благословенням у небесах, | |
4
|
|
бо Він обрав нас у Ньому раніше створення світу, щоб ми були святі й непорочні перед Hим у любові, | |
5
|
|
наперед призначивши усиновити нас Собі через Ісуса Христа, за благоволінням Своєї волі, | |
6
|
|
на похвалу слави благодаті Своєї, якою Він обдарував нас в Улюбленому, | |
7
|
|
в Якому ми маємо відкуплення Кров’ю Його, прощення гріхів через багатство благодаті Його, | |
8
|
|
яку Він щедро дарував нам у всякій премудрості і розумінні, | |
9
|
|
відкривши нам таїну волі Своєї, за Своїм благоволінням, яке Він раніш поклав у Hьому, | |
10
|
|
в установлення повноти часів, щоб усе небесне і земне з’єднати під главою Христом. | |
11
|
|
У Hьому ми і стали спадкоємцями, бувши для того наперед призначеними за визначенням Того, Хто все творить за радою волі Своєї, | |
12
|
|
щоб бути нам, які раніш уповали на Христа, на похвалу слави Його. | |
13
|
|
У Hьому і ви, почувши слово істини, благовістя вашого спасіння, та увірувавши в Hього, були відзначені обіцяним Святим Духом, | |
14
|
|
Який є запорукою спадщини нашої для відкуплення надбання Його, на похвалу слави Його. | |
15
|
|
Тому і я, почувши про вашу віру в Христа Ісуса і про любов до всіх святих, | |
16
|
|
безперестанно дякую за вас Богові, згадуючи вас у молитвах моїх, | |
17
|
|
щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрості й одкровення для пізнання Його | |
18
|
|
і просвітив очі серця вашого, щоб ви зрозуміли, в чому полягає надія на Його покликання‚ і яке багатство славної спадщини Його для святих, | |
19
|
|
і яка безмірна велич могутности Його в нас, що вірують за діянням превеликої сили Його, | |
20
|
|
якою Він діяв у Христі, воскресивши Його з мертвих і посадивши праворуч Себе на небесах, | |
21
|
|
вище від усякого начальства‚ і влади, і сили, і панування, і всякого імені, названого не тільки в цьому віці, але і в майбутньому, | |
22
|
|
і все підкорив під ноги Йому, і поставив Його вище за все, главою Церкви, | |
23
|
|
яка є тіло Його, повнота Того, Хто наповнює все у всьому. | |
Глава 2
|
|
1
|
|
І вас, мертвих через злочини і гріхи ваші, | |
2
|
|
в яких ви колись жили за звичаями світу цього, з волі князя піднебесного, духа, що діє тепер в синах противлення, | |
3
|
|
між якими і ми всі жили колись за нашими плотськими похотями, виконуючи бажання плоті й помислів, та були за природою дітьми гніву, як і інші, | |
4
|
|
Бог, багатий милістю з великої Своєї любови, якою нас полюбив, | |
5
|
|
і нас, мертвих за злочини, оживотворив із Христом, — благодаттю ви спасені, — | |
6
|
|
і воскресив із Hим, і посадив на небесах у Христі Ісусі, | |
7
|
|
щоб у майбутніх віках явити безмірне багатство благодаті Своєї в благості до нас у Христі Ісусі. | |
8
|
|
Бо благодаттю ви спасені через віру, і це не від вас, це — Божий дар: | |
9
|
|
не через діла, щоб ніхто не хвалився. | |
10
|
|
Бо ми — Його творіння, створені у Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував‚ щоб ми виконували. | |
11
|
|
Отже, пам’ятайте, що ви, колись язичники плоттю, яких називали необрізаними так звані обрізані плотським обрізанням, рукотворним, | |
12
|
|
що ви були в той час без Христа відчуженими від громади ізраїльської, чужі завітам обітниці, не мали надії і були безбожниками в світі, | |
13
|
|
а тепер у Христі ви, що колись були далекими, стали близькими Кров’ю Христовою. | |
14
|
|
Бо Він є мир наш, Який створив з обох одне і зруйнував перепону, яка стояла посередині, | |
15
|
|
скасувавши ворожнечу плоттю Своєю, а закон заповідей вченням, щоб з двох створити в Собі Самому одну нову людину, вчинивши мир, | |
16
|
|
і в єдиному тілі примирити обох із Богом хрестом, убивши ворожнечу на ньому. | |
17
|
|
І, прийшовши, благовістив мир вам, далеким і близьким, | |
18
|
|
бо через Hього і ті й інші маємо доступ до Отця в одному Духові. | |
19
|
|
Отже, ви вже не чужі і не пришельці, а співгромадяни святим і свої Богові, | |
20
|
|
утверджені на основі апостолів і пророків, маючи наріжним каменем Самого Ісуса Христа, | |
21
|
|
на Якому вся будівля, складаючись злагоджено, зростає в святий храм у Господі, | |
22
|
|
на якому і ви будуєтесь Духом на оселю Божу. | |
Глава 3
|
|
1
|
|
Задля цього я, Павло, став в’язнем Ісуса Христа за вас‚ язичників. | |
2
|
|
Як ви чули про діяння благодаті Божої, даної мені для вас, | |
3
|
|
бо одкровенням мені провіщена таїна (про що я раніш написав вам коротко), | |
4
|
|
тому ви, читаючи, можете збагнути моє розуміння таїни Христової, | |
5
|
|
яка була провіщена людським синам минулих поколінь, а нині відкрита святим апостолам Його і пророкам Духом Святим, | |
6
|
|
щоб і язичникам бути співспадкоємцями, які становлять одне тіло, і співучасниками обітниці Його у Христі Ісусі через благовістування, | |
7
|
|
служителем якого був і я за даром благодаті Божої, даної мені діянням сили Його. | |
8
|
|
Мені, найменшому з усіх святих, дано благодать цю — благовістити язичникам недосліджуване багатство Христове | |
9
|
|
і відкрити всім, у чому полягає будівництво таємниці, споконвіку утаєної в Бозі, Який усе створив Ісусом Христом, | |
10
|
|
щоб нині стала відомою через Церкву начальствам і владам на небесах різноманітна премудрість Божа, | |
11
|
|
за передвічним призначенням, яке Він здійснив у Христі Ісусі, Господі нашому, | |
12
|
|
в Якому ми маємо дерзновення і надійний доступ через віру в Hього. | |
13
|
|
А тому благаю вас не сумувати з приводу моїх заради вас скорбот, бо то є ваша слава. | |
14
|
|
Для цього я схиляю коліна свої перед Отцем Господа нашого Ісуса Христа, | |
15
|
|
від Якого іменується всякий рід на небесах і на землі, | |
16
|
|
щоб дав вам, за багатством слави Своєї, міцно утвердитися Духом Його у внутрішньому чоловікові, | |
17
|
|
вірою вселитися Христові в серця ваші, | |
18
|
|
щоб ви, вкорінені й утверджені в любові, могли зрозуміти з усіма святими, що є ширина‚ і довжина, і глибина, і висота, | |
19
|
|
і зрозуміти любов Христову, яка перевищує розуміння, щоб вам сповнитися всією повнотою Божою. | |
20
|
|
А тому, Хто силою, що діє в нас, може створити незрівнянно більше за те, чого ми просимо або про що помишляємо, | |
21
|
|
слава в Церкві у Христі Ісусі і в усі роди повік. Амінь. | |
Глава 4
|
|
1
|
|
Отже, я, в’язень ради Господа, благаю вас поводитися гідно звання, до якого ви покликані, | |
2
|
|
з усякою смиренномудрістю й лагідністю та довготерпінням, терплячи один одного з любов’ю, | |
3
|
|
прагнучи зберігати єдність духу в союзі миру. | |
4
|
|
Одне тіло й один дух, як ви й покликані в одній надії покликання вашого; | |
5
|
|
один Господь, одна віра, одне хрещення, | |
6
|
|
один Бог і Отець усіх, Який над усіма, і через усіх, і в усіх нас. | |
7
|
|
Кожному ж із нас дана благодать у міру дару Христового. | |
8
|
|
Тому й сказано: «Піднявшись на висоту, полонив полон і дав дари людям». | |
9
|
|
А «піднявшись» що означає, як не те, що Він і сходив раніше в пекельні місця землі? | |
10
|
|
Хто зійшов, Той же і піднявся вище всіх небес, щоб наповнити все. | |
11
|
|
І Він настановив одних апостолами, інших пророками, інших євангелістами, інших пастирями та вчителями, | |
12
|
|
на довершення святих, на діло служіння, для створення Тіла Христового, | |
13
|
|
аж доки всі прийдемо до єдности віри й пізнання Сина Божого, в мужа досконалого, до міри зростання в нас повноти Христової; | |
14
|
|
щоб ми не були більше дітьми, які вагаються і захоплюються всяким вітром учення за людським лукавством і підступами хитрого зваблювання, | |
15
|
|
а істинною любов’ю всі зростали в Того, Який є глава Христос, | |
16
|
|
з Якого все тіло, що складається і з’єднується всякими зв’язками, що взаємно скріплюються, при дії в свою чергу кожного члена, одержує приріст для створення самого себе в любові. | |
17
|
|
Тому я кажу і заклинаю Господом, щоб ви більше не робили так, як роблять інші народи через суєтність розуму свого, | |
18
|
|
будучи потьмарені в розумі, відчужені від життя Божого, через їхнє неуцтво та жорстокість серця їхнього. | |
19
|
|
Вони, дійшовши до бездушности, віддалися розпусті так, що чинять усяку нечистоту з ненаситністю. | |
20
|
|
Але ви не так пізнали Христа; | |
21
|
|
тому що ви чули про Hього і в Hьому навчились, — бо істина в Ісусі, — | |
22
|
|
відкинути колишній спосіб життя старої людини, яка зотліває в спокусливих похотях, | |
23
|
|
а обновитися духом розуму вашого | |
24
|
|
і одягнутися в нову людину, створену за Богом, в праведності і святості істини. | |
25
|
|
Тому, відкинувши неправду, говоріть правду кожний ближньому своєму, бо ми члени один одному. | |
26
|
|
Гніваючись, не грішіть: нехай сонце не заходить у гніві вашому; | |
27
|
|
і не давайте місця дияволові. | |
28
|
|
Хто крав, більше не кради, а краще працюй, роблячи своїми руками корисне, щоб було з чого подавати тому, хто у злиднях. | |
29
|
|
Hіяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки добре для навчання у вірі, щоб воно давало благодать тим, що слухають. | |
30
|
|
І не ображайте Святого Духа Божого, яким покладено на вас печать у день відкуплення. | |
31
|
|
Усяке роздратування‚ і лютість, і гнів, і крик, і лихослів’я з усякою злобою нехай будуть знищені у вас; | |
32
|
|
а будьте один до одного добрими, милосердними, прощайте один одному, як і Бог у Христі простив вам. | |
Глава 5
|
|
1
|
|
Отже, наслідуйте Бога, як діти улюблені, | |
2
|
|
і живіть у любові, як і Христос полюбив нас і віддав Себе за нас у приношення і жертву Богові, на пахощі приємні. | |
3
|
|
А блуд і всяка нечистота та користолюбство не повинні навіть згадуватися у вас, як личить святим. | |
4
|
|
Також лихослів’я, і марнослів’я, і кощунство не пристойні вам, а, навпаки, подяка; | |
5
|
|
бо знайте, що ніякий блудник‚ чи нечистий, чи користолюбець, який є ідолослужителем, не має спадку в Царстві Христа і Бога. | |
6
|
|
Hехай ніхто не зваблює вас марними словами, бо за це приходить гнів Божий на синів непокірних; | |
7
|
|
отже, не будьте їхніми спільниками. | |
8
|
|
Ви були колись темрявою, а тепер — світло в Господі: робіть, як діти світла, | |
9
|
|
бо плід Духа є у всякій доброті, праведності та істині. | |
10
|
|
Випробовуйте, що є угодне Богові, | |
11
|
|
і не беріть участи в неплідних ділах темряви, але викривайте. | |
12
|
|
Бо про те, що вони роблять таємно, соромно і говорити. | |
13
|
|
Все ж те, що викривається, стає явним від світла, бо все, що стає явним, є світло. | |
14
|
|
Тому сказано: «Встань, сплячий, і воскресни з мертвих, і освітить тебе Христос». | |
15
|
|
Отже, глядіть, робіть обережно, не як нерозумні, а як мудрі, | |
16
|
|
цінуючи час, бо дні лукаві, | |
17
|
|
отже, не будьте нерозсудливі, а пізнавайте, що є воля Божа. | |
18
|
|
І не впивайтеся вином, від якого буває розпуста; а наповнюйтеся Духом, | |
19
|
|
повчаючи самі себе псалмами та славословленнями і піснеспівами духовними, співаючи і прославляючи в серцях ваших Господа, | |
20
|
|
дякуючи завжди за все Богові й Отцеві, в ім’я Господа нашого Ісуса Христа, | |
21
|
|
підкоряючись один одному в страху Божому. | |
22
|
|
Жінки, коріться своїм чоловікам, як Господеві, | |
23
|
|
бо чоловік є голова жінки, як і Христос глава Церкви, і Він же Спаситель тіла. | |
24
|
|
Але як Церква підкоряється Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому. | |
25
|
|
Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї, | |
26
|
|
щоб освятити її, очистивши водяною купіллю через слова; | |
27
|
|
щоб поставити її перед Собою славною Церквою, яка не має плями‚ чи вади, чи чогось подібного, але щоб вона була свята і непорочна. | |
28
|
|
Так повинні чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла: хто любить свою жінку, любить самого себе. | |
29
|
|
Бо ніхто ніколи не мав ненависти до своєї плоті, а годує і гріє її, як і Господь Церкву, | |
30
|
|
бо ми члени тіла Його, від плоті Його і від кісток Його. | |
31
|
|
Тому залишить чоловік батька свого і матір і пристане до жінки своєї‚ і будуть двоє одна плоть. | |
32
|
|
Тайна ця велика; я говорю щодо Христа і Церкви. | |
33
|
|
Отже, кожен із вас нехай любить свою жінку, як самого себе; а жінка нехай боїться свого чоловіка. | |
Глава 6
|
Глава 6
|
1
|
1
|
Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо цього вимагає справедливість. | Ча́да, послу́шайте сво́їх роди́телей о Го́споді, сіє́ бо єсть пра́ведно. |
2
|
2
|
«Шануй батька твого і матір» — це перша заповідь з обітницею: | Чти отця́ Твоєго́ і ма́тер — я́же єсть за́повідь пе́рвая во обітова́нії: |
3
|
3
|
«щоб тобі було добре і щоб був ти довголітнім на землi». | да бла́го ті бу́деть, і бу́деши долголі́тен на землі́. |
4
|
4
|
І ви, батьки, не роздратовуйте дітей ваших, а виховуйте їх у вченні і наставлянні Господньому. | І отці́, не раздража́йте чад свої́х, но воспитова́йте їх в наказа́нії і уче́нії Госпо́дні. |
5
|
5
|
Раби, слухайтеся господарів своїх у плоті зі страхом і трепетом, у простоті серця вашого, як Христа, | Раби́, послу́шайте госпо́дій (свої́х) по пло́ті со стра́хом і тре́петом, в простоті́ се́рдця ва́шего, я́коже (і) Христа́, |
6
|
6
|
не з показною тільки прислужливістю, як чоловікоугодники, а як раби Христові, виконуючи волю Божу від душі. | не пред очи́ма то́чію рабо́тающе, я́ко человікоуго́дници, но я́коже раби́ Христо́ви, творя́ще во́лю Бо́жию от душі́, |
7
|
7
|
Служіть щиро, як Господу, а не як людям, | со благоразу́мієм служа́ще, я́коже Го́споду, а не (я́ко) челові́ком, |
8
|
8
|
знаючи, що кожен одержить від Господа в міру добра, яке він зробив, чи раб, чи вільний. | ві́дяще, я́ко ки́йждо, є́же а́ще сотвори́ть благо́є, сіє́ при́йметь от Го́спода, а́ще раб, а́ще свобо́дь. |
9
|
9
|
І ви, господарі, поводьтеся з ними так само, стримуючи суворість, знаючи, що і над вами самими і над ними є на небесах Господь, у Якого немає упереджености. | І госпо́діє, та́яжде творі́те к ним, послабля́юще (їм) преще́нія, ві́дуще, я́ко і вам самі́м і тім Госпо́дь єсть на небесі́х, і обинове́нія лиця́ ність у Него́. |
10
|
10
|
Hарешті, браття мої, зміцнюйтесь Господом і могутністю сили Його. | (Зач. 233) Про́чеє же, бра́тіє моя́, возмога́йте во Го́споді і в держа́ві крі́пости Єго́: |
11
|
11
|
Одягніться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощів диявольських, | облеці́теся во вся ору́жія Бо́жия, я́ко возмощи́ вам ста́ти проти́ву ко́знем дия́вольським, |
12
|
12
|
бо наша боротьба не проти крови і плоті, а проти начальства, проти влади, проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних. | я́ко ність на́ша брань к [проти́ву] кро́ві і пло́ті, но к нача́лом, і ко власте́м (і) к миродержи́телем тьми ві́ка сего́, к духово́м зло́би поднебе́сним. |
13
|
13
|
Для цього прийміть повну зброю Божу, щоб ви змогли протистояти в день злий і, все подолавши, вистояти. | Сего́ ра́ди приймі́те вся ору́жія Бо́жия, да возмо́жете проти́витися в день лют і, вся соді́явше, ста́ти. |
14
|
14
|
Отже, станьте, підперезавши стегна ваші істиною‚ і зодягнувшись у броню праведности, | Ста́ните у́бо препоя́сани чресла́ ва́ша і́стиною, і обо́лкшеся в броня́ пра́вди, |
15
|
15
|
і взувши ноги в готовність благовістити мир; | і обу́вше но́зі во угото́ваніє благовіствова́нія ми́ра; |
16
|
16
|
а понад усе візьміть щит віри, яким зможете погасити всі розпечені стріли лукавого; | над всі́ми же воспри́їмше щит ві́ри, в не́мже возмо́жете вся стрі́ли лука́ваго разжже́нния угаси́ти; |
17
|
17
|
і шолом спасіння візьміть, і меч духовний, що є Слово Боже. | і шлем спаcе́нія восприймі́те, і меч духо́вний, і́же єсть Глаго́л Бо́жий. |
18
|
18
|
Усякою молитвою і благанням моліться у будь-який час духом, і дбайте про це саме з повною постійністю і благанням за всіх святих | (Зач. 234) Вся́кою моли́твою і моле́нієм моля́щеся на вся́ко вре́м'я ду́хом, і в сіє́ і́стоє бдя́ще во вся́ком терпі́нії і моли́тві о всіх святи́х |
19
|
19
|
і за мене, щоб мені дано було слово устами моїми відкрито з дерзновенням звіщати таїну благовістування, | і о мні, да да́сться мі сло́во во отверзе́ніє уст мої́х, с дерзнове́нієм сказа́ти та́йну благовіствова́нія, |
20
|
20
|
для якого я посол у кайданах, щоб я сміливо проповідував, як мені належить. | о не́мже посо́лствую во у́зах, да в нем дерза́ю, я́коже подоба́єть мі глаго́лати. |
21
|
21
|
А щоб і ви знали про мої обставини і діла, про все сповістить вам Тихик, улюблений брат і вірний у Господі служитель, | Да уві́сте же і ви, я́же о мні, что ді́лаю, вся ска́жеть вам Тихик, возлю́бленний брат і ві́рен служи́тель о Го́споді, |
22
|
22
|
якого я і послав до вас для того самого, щоб ви довідалися про нас і щоб він утішив серця ваші. | єго́же посла́х к вам на сіє́ і́стоє, да уві́сте, я́же о нас, і да уті́шить сердця́ ва́ша. |
23
|
23
|
Мир браттям і любов з вірою від Бога і Отця і Господа Ісуса Христа. | Мир бра́тії і любо́в с ві́рою от Бо́га Отця́ і Го́спода Ісу́са Христа́. |
24
|
24
|
Благодать з усіма, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа. Амінь. | Благода́ть со всі́ми лю́б'ящими Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ в неістлі́нії. Амі́нь. |