Глава 2
|
|
1
|
|
На варту мою став я і, стоячи на вежі, спостерігав, щоб дізнатися, що скаже Він у мені, і що мені відповідати на скаргу мою? | |
2
|
|
І відповів мені Господь і сказав: запиши видіння і накресли ясно на скрижалях, щоб той, хто читає, легко міг прочитати, | |
3
|
|
бо видіння стосується ще визначеного часу і говорить про кінець і не обмане; і хоч би і сповільниться, чекай на нього, бо неодмінно збудеться, не відміниться. | |
4
|
|
Ось, душа гордовита не заспокоїться, а праведний своєю вірою живий буде. | |
5
|
|
Гордовита людина, як вино, що бродить, не заспокоюється, так що розширює душу свою, як пекло, і, як смерть, вона ненаситна, і збирає до себе всі народи, і захоплює собі всі племена. | |
6
|
|
Але чи не всі вони будуть говорити про нього притчу і глузливу пісню: «горе тому, хто без міри збагачує себе не своїм, — чи надовго? — й обтяжує себе заставами!» | |
7
|
|
Чи не постануть раптово ті, які будуть мучити тебе, і чи не піднімуться проти тебе грабіжники, і ти дістанешся їм на розкрадання? | |
8
|
|
Оскільки ти пограбував багато народів, то й тебе пограбують усі інші народи за пролиття крови людської, за розорення країни, міста й усіх, що живуть у ньому. | |
9
|
|
Горе тому, хто жадає несправедливих придбань для дому свого, щоб влаштувати гніздо своє на висоті і тим убезпечити себе від руки нещастя! | |
10
|
|
Безславність вигадав ти для твого дому, знищуючи багато народів, і згрішив проти душі твоєї. | |
11
|
|
Камені зі стін заволають і поперечини з дерева будуть відповідати їм: | |
12
|
|
«горе тому, хто будує місто на крові і споруджує укріплення неправдою!» | |
13
|
|
Ось, чи не від Господа Саваофа це, що народи трудяться для вогню і племена мучать себе марно? | |
14
|
|
Бо земля наповниться пізнанням слави Господа, як води наповнюють море. | |
15
|
|
Горе тобі, що подаєш ближньому своєму питво з домішкою злости своєї і робиш його п’яним, щоб бачити сором його! | |
16
|
|
Ти переситився соромом замість слави; пий же і ти і показуй сором, — повернеться і до тебе чаша правиці Господньої і посоромлення на славу твою. | |
17
|
|
Бо злодійство твоє на Ливані звалиться на тебе за знищення зляканих тварин, за пролиття крови людської, за спустошення країни, міста й усіх, що живуть у ньому. | |
18
|
|
Що за користь від ідола, зробленого художником, цього відлитого лжеучителя, хоча скульптор, роблячи німих кумирів, покладається на свій витвір? | |
19
|
|
Горе тому, хто говорить дереву: «встань!» і безсловесному каменю: «пробудися!» Чи навчить він чого-небудь? Ось, він обкладений золотом і сріблом, але дихання у ньому немає. | |
20
|
|
А Господь — у святому храмі Своєму: нехай мовчить вся земля перед лицем Його! |