|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
| Пророче видіння, яке бачив пророк Аввакум. | |
|
2
|
|
| Доки, Господи, я буду взивати, і Ти не чуєш, буду волати до Тебе про насильство, і Ти не спасаєш? | |
|
3
|
|
| Для чого даєш мені бачити злодійство і дивитися на біди? Грабіжництво і насильство переді мною, і постає ворожнеча і піднімається розбрат. | |
|
4
|
|
| Від цього закон утратив силу, і суду правильного немає: оскільки нечестивий долає праведного, то і суд відбувається спотворений. | |
|
5
|
|
| Подивіться між народами й уважно вглядіться, і ви дуже здивуєтеся; бо Я зроблю у дні ваші таке діло, якому ви не повірили б, якби вам розповідали. | |
|
6
|
|
| Бо ось, Я підніму халдеїв, народ жорстокий і неприборканий, який ходить по широтах землі, щоб заволодіти селищами, які не належать йому. | |
|
7
|
|
| Страшний і грізний він; від нього самого походить суд його і влада його. | |
|
8
|
|
| Швидші за барсів коні його і прудкіші за вечірніх вовків; скаче у різні сторони кіннота його; здалеку приходять вершники його, прилітають, як орел, що кидається на здобич. | |
|
9
|
|
| Увесь він іде для грабунку; спрямувавши лице своє вперед, він забирає полонених, як пісок. | |
|
10
|
|
| І з царів він знущається, і князі служать йому посміховищем; з усякої фортеці він сміється: насипає облоговий вал і бере її. | |
|
11
|
|
| Тоді гордовитим стає дух його, і він ходить і буйствує; сила його — бог його. | |
|
12
|
|
| Але чи не Ти з давнини Господь Бог мій, Святий мій? ми не помремо! Ти, Господи, тільки для суду попустив його. Скеле моя! для покарання Ти призначив його. | |
|
13
|
|
| Чистим очам Твоїм невластиво дивитися на злодіяння, і дивитися на утиск Ти не можеш; для чого ж Ти дивишся на злодіїв і мовчиш, коли нечестивець поглинає того, хто праведніший за нього, | |
|
14
|
|
| і залишаєш людей, як рибу в морі, як плазунів, у яких немає володаря? | |
|
15
|
|
| Усіх їх тягає вудкою, захоплює у сіть свою і забирає їх у неводи свої, і від того радіє і торжествує. | |
|
16
|
|
| За те приносить жертви сіті своїй і кадить неводу своєму, тому що від них рясна частка його і розкішна їжа його. | |
|
17
|
|
| Невже для цього він повинен спорожняти свою сіть і безперестанно винищувати народи без пощади? |
