|
Глава 5
|
Глава́ є҃
|
|
1
|
1
|
| Слухайте це, священики, і дослухайтеся, доме Ізраїлів, і прихиліть вухо, доме царя; бо вам буде суд, тому що ви були пасткою у Массифі і сіттю, раскинутою на Фаворі. | Слы́шите сїѧ̑, жерцы̀, и҆ вонми́те, до́ме і҆и҃левъ, и҆ до́ме царе́въ, внꙋши́те, поне́же къ ва́мъ є҆́сть сꙋ́дъ: ꙗ҆́кѡ прꙋгло̀ бы́сте стражбѣ̀, и҆ ꙗ҆́коже мре́жа распросте́рта на і҆тавѷрі́и, |
|
2
|
2
|
| Глибоко загрузли вони у розпусті; але Я покараю всіх їх. | ю҆́же ловѧ́щїи ло́въ поткнꙋ́ша, а҆́зъ же наказа́тель ва́мъ: |
|
3
|
3
|
| Єфрема Я знаю, й Ізраїль не утаєний від Мене; бо ти блудодієш, Єфреме, й Ізраїль осквернився. | а҆́зъ позна́хъ є҆фре́ма, и҆ і҆и҃ль не ѿстꙋпѝ ѿ менє̀, занѐ нн҃ѣ соблꙋдѝ є҆фре́мъ, и҆ ѡ҆скверни́сѧ і҆и҃ль: |
|
4
|
4
|
| Діла їх не допускають їх навернутися до Бога свого, бо дух блуду всередині них, і Господа вони не пізнали. | не положи́ша помышле́нїй свои́хъ, є҆́же возврати́тисѧ къ бг҃ꙋ своемꙋ̀, ꙗ҆́кѡ дꙋ́хъ блꙋже́нїѧ є҆́сть въ ни́хъ, и҆ гдⷭ҇а не оу҆вѣ́дѣша. |
|
5
|
5
|
| І гордість Ізраїля принижена в очах їх; і Ізраїль і Єфрем упадуть від нечестя свого; впаде й Іуда з ними. | И҆ смири́тсѧ оу҆кори́зна і҆и҃лева въ лицѐ є҆мꙋ̀, и҆ і҆и҃ль и҆ є҆фре́мъ и҆знемо́гꙋтъ въ непра́вдахъ свои́хъ, и҆знемо́жетъ же и҆ і҆ꙋ́да съ ни́ми. |
|
6
|
6
|
| З вівцями своїми і волами своїми підуть шукати Господа і не знайдуть Його: Він відійшов від них. | Со ѻ҆вца́ми и҆ телцы̑ по́йдꙋтъ взыска́ти гдⷭ҇а и҆ не ѡ҆брѧ́щꙋтъ є҆гѡ̀, оу҆клони́сѧ бо ѿ ни́хъ. |
|
7
|
7
|
| Господу вони зрадили, тому що народили чужих дітей; нині новий місяць поїсть їх з їхнім майном. | Ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇а ѡ҆ста́виша, ꙗ҆́кѡ ча̑да чꙋ̑жда породи́ша себѣ̀: нн҃ѣ поѧ́стъ ѧ҆̀ ржа̀, и҆ прича̑стїѧ и҆́хъ. |
|
8
|
8
|
| Засурміть рогом у Гиві, трубою у Рамі; виголошуйте у Беф-Авені: «за тобою, Веніаміне!» | Вострꙋби́те трꙋбо́ю на хо́лмѣхъ, возгласи́те на высо́кихъ, проповѣ́дите въ домꙋ̀ ѡ҆́новѣ, оу҆жасе́сѧ венїамі́нъ, |
|
9
|
9
|
| Єфрем зробиться пустелею у день покарання; між колінами Ізраїлевими Я звістив це. | є҆фре́мъ въ па́гꙋбꙋ бы́сть во дни̑ наказа́нїѧ: въ племенѣ́хъ і҆и҃левыхъ показа́хъ вѣ̑рнаѧ. |
|
10
|
10
|
| Вожді Іудині стали подібні до тих, хто пересуває межі: виллю на них гнів Мій, як воду. | Бы́ша кнѧ̑зи і҆ꙋ̑дины ꙗ҆́кѡ прелага́юще предѣ́лы: на нѧ̀ и҆злїю̀ ꙗ҆́кѡ во́дꙋ гнѣ́въ мо́й. |
|
11
|
11
|
| Пригнічений Єфрем, уражений судом; бо захотів ходити услід за суєтними. | Соѡдолѣ̀ є҆фре́мъ сопе́рника своего̀, попра̀ сꙋ́дъ, ꙗ҆́кѡ нача̀ ходи́ти в̾слѣ́дъ сꙋ́етныхъ. |
|
12
|
12
|
| І буду як міль для Єфрема і як черва для дому Іудиного. | А҆́зъ же ꙗ҆́кѡ мѧте́жъ є҆фре́мови и҆ ꙗ҆́кѡ ѻ҆сте́нъ до́мꙋ і҆ꙋ́динꙋ. |
|
13
|
13
|
| І побачив Єфрем хворобу свою, й Іуда — свою рану, і пішов Єфрем до Ассура, і послав до царя Іарева; але він не може зцілити вас, і не вилікує вас від рани. | И҆ ви́дѣ є҆фре́мъ не́мощь свою̀ и҆ і҆ꙋ́да болѣ́знь свою̀: и҆ и҆́де є҆фре́мъ ко а҆ссѷрі́ємъ и҆ посла̀ послы̀ ко царю̀ і҆арі́мꙋ: и҆ то́й не возмо́же и҆зцѣли́ти ва́съ, и҆ не преста́нетъ ѿ ва́съ болѣ́знь. |
|
14
|
14
|
| Бо Я як лев для Єфрема і як скимен для дому Іудиного; Я, Я розтерзаю, і піду; віднесу, і ніхто не спасе. | Занѐ а҆́зъ є҆́смь ꙗ҆́кѡ панѳи́рь є҆фре́мови и҆ ꙗ҆́кѡ ле́въ до́мꙋ і҆ꙋ́динꙋ: и҆ а҆́зъ восхищꙋ̀, и҆ пойдꙋ̀, и҆ возмꙋ̀, и҆ не бꙋ́детъ и҆з̾има́ѧй: |
|
15
|
15
|
| Піду, повернуся у Моє місце, доки вони не визнають себе винними і не знайдуть лиця Мого. | пойдꙋ̀ и҆ возвращꙋ́сѧ на мѣ́сто своѐ, до́ндеже поги́бнꙋтъ, и҆ взы́щꙋтъ лица̀ моегѡ̀. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.