|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
|
Звідкіль у вас ворожнеча і чвари? Чи не звідси, від пристрастей ваших, що воюють у членах ваших?
|
Tкyду бр†ни и3 св†ры въ вaсъ; не tсю1ду ли, t сластeй вaшихъ, вою1ющихъ во ќдэхъ вaшихъ;
|
|
2
|
2
|
|
Жадаєте і не маєте; вбиваєте і заздрите‚ і не можете досягти? Сваритесь і ворогуєте — і не маєте, бо не просите,
|
Желaете, и3 не и4мате: ўбивaете и3 зави1дите, и3 не м0жете ўлучи1ти: сварsетесz и3 б0рете, и3 не и4мате, занE не пр0сите:
|
|
3
|
3
|
|
просите — і не одержуєте, тому що просите не на добре, а щоб ужити для пристрастей ваших.
|
пр0сите, и3 не пріeмлете, занE ѕлЁ пр0сите, да въ сластeхъ вaшихъ и3ждивeте.
|
|
4
|
4
|
|
Перелюбники і перелюбниці! Чи не знаєте, що дружба зі світом є ворожнеча проти Бога? Бо хто хоче бути другом світові, той стає ворогом Богові.
|
Прелюбодёє и3 прелюбодBйцы, не вёсте ли, ћкw любы2 мjра сегw2 враждA бGу є4сть, и4же бо восх0щетъ дрyгъ бhти мjру, врaгъ б9ій бывaетъ.
|
|
5
|
5
|
|
Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: «Ревнощів жадає дух, який вселився в нас»?
|
И#ли2 мнитE, ћкw всyе писaніе глаг0летъ: къ зaвисти желaетъ дyхъ, и4же всели1сz въ ны2;
|
|
6
|
6
|
|
Але тим більшу дає благодать; тому й сказано: «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать».
|
Б0лшую же даeтъ блгdть: тёмже глаг0летъ: гDь гHрдымъ проти1витсz, смирє1ннымъ же даeтъ блгdть.
|
|
7
|
7
|
|
Отже, покоріться Боговi; противтеся дияволові, і він утече від вас.
|
(За? н7ѕ7.) Повини1тесz u5бо бGу, проти1витесz же діaволу, и3 бэжи1тъ t вaсъ.
|
|
8
|
8
|
|
Hаблизьтеся до Бога, і наблизиться до вас; очистіть руки, грішники, виправте серця, двоєдушні.
|
Прибли1житесz бGу, и3 прибли1житсz вaмъ: њчи1стите рyцэ, грBшницы, и3спрaвите сердцA в†ша, двоедyшніи:
|
|
9
|
9
|
|
Страждайте, плачте і ридайте; сміх ваш нехай обернеться на плач і радість — на печаль.
|
постражди1те и3 слези1те и3 плaчитесz: смёхъ вaшъ въ плaчь да њбрати1тсz, и3 рaдость въ сётованіе:
|
|
10
|
10
|
|
Смиріться перед Господом, і піднесе вас.
|
смири1тесz пред8 гDемъ, и3 вознесeтъ вы2.
|
|
11
|
11
|
|
Hе злословте один на одного, браття: бо хто злословить на брата або судить брата свого, той злословить на закон і судить закон: коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець закону, а суддя.
|
Не њклеветaйте дрyгъ дрyга, брaтіе: њклеветazй бо брaта, и3ли2 њсуждazй брaта своего2, њклеветaетъ зак0нъ и3 њсуждaетъ зак0нъ: ѓще же зак0нъ њсуждaеши, нёси творeцъ зак0на, но судіS.
|
|
12
|
12
|
|
Один є Законодавець і Суддя, Який може спасти і погубити; а ти хто, що судиш ближнього?
|
Е#ди1нъ є4сть законопол0жникъ и3 судіS, могjй спасти2 и3 погуби1ти: тh же кто2 є3си2 њсуждazй дрyга;
|
|
13
|
13
|
|
Тепер послухайте ви, що говорите: «Сьогодні або завтра підемо до такого-то міста, і проживемо там один рік, і будемо торгувати й одержувати прибуток»;
|
Слhшите нн7э, глаг0лющіи: днeсь и3ли2 ќтрэ п0йдемъ во w4нъ грaдъ, и3 сотвори1мъ тY лёто є3ди1но, и3 кyплю дёемъ и3 приwбрэтeніе:
|
|
14
|
14
|
|
ви, які не знаєте, що станеться завтра; бо що таке ваше життя? Воно є пара, що з’являється на короткий час, а потім зникає.
|
и5же не вёсте, что2 ќтрэ случи1тсz: кaz бо жи1знь вaша, пaра бо є4сть, ћже вмaлэ kвлsетсz, пот0мъ же и3счезaетъ.
|
|
15
|
15
|
|
Замість того, щоб вам говорити: «Коли угодно буде Господеві і будемо живі, то зробимо те або інше», —
|
Вмёстw є4же бы глаг0лати вaмъ: ѓще гDь восх0щетъ, и3 жи1ви бyдемъ, и3 сотвори1мъ сіE и3ли2 џно:
|
|
16
|
16
|
|
ви ж нині хвалитесь у гордощах ваших; всяка така похвальба є зло.
|
нн7э же хвaлитесz въ гордhнехъ вaшихъ: всsка хвалA таковA ѕлA є4сть.
|
|
17
|
17
|
|
Отже, хто знає, як добро робити, і не робить, тому гріх.
|
Вёдущему u5бо добро2 твори1ти, и3 не творsщему, грёхъ є3мY є4сть.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.