|
Соборне послання апостола Якова
|
Соборне послання апостола Якова
|
|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
| Яків, раб Бога і Господа Ісуса Христа, дванадцятьом колінам, що в розсіянні, — радуйтеся. | |
|
2
|
|
| З великою радістю приймайте, браття мої, коли підпадаєте різним спокусам, | |
|
3
|
|
| знаючи, що випробування вашої віри дає терпіння; | |
|
4
|
|
| терпіння ж повинно мати досконалу дію, щоб ви були досконалі в усій повноті без усякого недоліку. | |
|
5
|
|
| Якщо ж у кого з вас не вистачає мудрости, нехай просить у Бога, Який дає всім просто й без докорів, — і дасться йому. | |
|
6
|
|
| Але нехай просить з вірою, нітрохи не сумніваючись, бо той, хто сумнівається, подібний до морської хвилі, яку вітер здіймає і розвіває. | |
|
7
|
|
| Hехай не думає така людина одержати що-небудь від Господа. | |
|
8
|
|
| Двоєдушна людина нестійка на всіх шляхах своїх. | |
|
9
|
|
| Hехай хвалиться брат смиренний своєю висотою, | |
|
10
|
|
| а багатий — смиренням своїм, бо він перейде, як цвіт трав’яний. | |
|
11
|
|
| Сходить сонце, настає спека, і спекою висушує траву; цвіт її опадає, зникає краса її вигляду, так в’яне і багатий на своїх шляхах. | |
|
12
|
|
| Блаженна людина, яка переносить спокуси, бо, будучи випробуваною, вона одержить вінець життя, який обіцяв Господь тим, що люблять Його. | |
|
13
|
|
| У спокусі ніхто не кажи: «Бог мене спокушає»; бо Бог не спокушається злом і Сам не спокушає нікого, | |
|
14
|
|
| але кожен спокушається, захоплюючись і зваблюючись власною похіттю; | |
|
15
|
|
| похіть же, зачавши, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть. | |
|
16
|
|
| Hе обманюйтесь, браття мої улюблені. | |
|
17
|
|
| Всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходять зверху, від Отця світів, у Якого немає зміни і ні тіні переміни. | |
|
18
|
|
| Захотівши, Він породив нас словом істини, щоб нам бути якимсь початком Його створінь. | |
|
19
|
|
| Отож, браття мої улюблені, кожна людина нехай буде скорою на слухання, повільною на слова, повільною на гнів, | |
|
20
|
|
| бо гнів людини не творить правди Божої. | |
|
21
|
|
| Тому, відкинувши всяку нечистоту і залишок злоби, з лагідністю прийміть насаджене слово, яке може спасти ваші душі. | |
|
22
|
|
| Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, які самих себе обманюють. | |
|
23
|
|
| Бо хто слухає слово і не виконує, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя у дзеркалі: | |
|
24
|
|
| вона подивилась на себе, відійшла і відразу ж забула, яка вона. | |
|
25
|
|
| Але хто вникне в закон довершений, в закон свободи, і перебуватиме в ньому, той, будучи не слухачем, який забуває, а виконавцем діла, блаженний буде у своїй діяльності. | |
|
26
|
|
| Коли хто з вас гадає, що він побожний і не приборкує свого язика, але спокушає своє серце, то побожність у того пуста. | |
|
27
|
|
| Чиста і непорочна побожність перед Богом і Отцем є в тому, щоб піклуватися про сиріт і вдів у їхніх скорботах і берегти себе неоскверненим від світу. | |
|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
|
| Браття мої, майте віру в Ісуса Христа, нашого Господа слави, не зважаючи на особи. | |
|
2
|
|
| Бо, якщо у зібрання ваше ввійде людина із золотим перснем, у багатому одязі, увійде ж і бідний у драному одязі, | |
|
3
|
|
| і ви, дивлячись на одягненого у багатий одяг, скажете йому: «Тобі добре сісти тут», а бідному скажете: «Ти стань там або сідай тут, біля моїх ніг»‚ — | |
|
4
|
|
| то чи не поділилися ви в собі і чи не стаєте суддями з недобрими думками? | |
|
5
|
|
| Послухайте, браття мої улюблені: хіба не бідних обрав Бог бути багатими вірою і спадкоємцями Царства, яке Він обіцяв тим, що люблять Його? | |
|
6
|
|
| А ви зневажили бідного. Хіба не багаті утискують вас і хіба не вони тягнуть вас на суди? | |
|
7
|
|
| Хіба не вони зневажають те добре ім’я, яким ви називаєтесь? | |
|
8
|
8
|
| Коли ви виконуєте закон царський за Писанням: люби ближнього твого, як самого себе, — добре робите. | А́ще у́бо зако́н соверша́єте ца́рський, по Писа́нію: возлю́биши і́скренняго своєго́, я́коже себе́ сама́го, — до́брі творите́; |
|
9
|
9
|
| А коли робите, дивлячись на особу, то гріх чините, і перед законом виявляєтеся злочинцями. | а́ще же на лиця́ зрите́, то гріх содіва́єте, облича́ємі от зако́на я́коже престу́пници. |
|
10
|
|
| Хто дотримується всього закону і зогрішить у чому-небудь одному, той стає винуватим у всьому. | |
|
11
|
|
| Бо Той же, Хто сказав: «Hе перелюбствуй», сказав і: «Hе убий»; тому, якщо ти не перелюбствуєш, але уб’єш, то ти також злочинець перед законом. | |
|
12
|
|
| Так говоріть і так робіть, як такi‚ що мають бути суджені за законом свободи. | |
|
13
|
|
| Бо немилостивий суд тому, хто не творив милости; милість же підноситься над судом. | |
|
14
|
|
| Яка користь, браття мої, коли хто говорить, що він має віру, а діл не має? Чи може ця віра спасти його? | |
|
15
|
|
| Якщо брат або сестра нагі і не мають денного прожитку, | |
|
16
|
|
| а хто-небудь з вас скаже їм: «Йдіть із миром, грійтесь і їжте,» — але не дасть їм потрібного для тіла, яка користь? | |
|
17
|
|
| Так само й віра — коли не має діл, сама по собі мертва. | |
|
18
|
|
| Але скаже хто-небудь: «Ти маєш віру, а я маю діла; покажи мені віру твою без діл твоїх, а я покажу тобі віру мою в ділах моїх». | |
|
19
|
|
| Ти віруєш, що Бог єдиний: добре робиш; та й біси вірують і тремтять. | |
|
20
|
|
| Але чи хочеш ти знати, легковажна людино, що віра без діл мертва? | |
|
21
|
|
| Хіба не ділами виправдався Авраам, отець наш, поклавши на жертовник сина свого Ісаака? | |
|
22
|
|
| Чи бачиш, що віра сприяла ділам його, і ділами віра досягла довершености? | |
|
23
|
|
| І справдилося слово Писання: «Вірував Авраам Богові, і це було поставлено йому в праведність, і його назвали другом Божим». | |
|
24
|
|
| Чи бачите, що людина виправдовується ділами, а не тільки вірою? | |
|
25
|
|
| Так само і блудниця Раава хіба не ділами виправдалася, прийнявши підглядачів і вивівши їх іншою дорогою? | |
|
26
|
|
| Бо як тіло без духу мертве, так і віра без діл мертва. | |
|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| Браття мої, не багато хто ставайте учителями, знаючи, що ми підпадемо під більший осуд, | |
|
2
|
|
| бо всі ми багато грішимо. Хто не грішить словом, той досконала людина, яка може приборкати і все тіло. | |
|
3
|
|
| Ось ми вкладаємо вуздечки в рот коням, щоб вони слухались нас, і керуємо всім тілом їхнім. | |
|
4
|
|
| Ось і кораблі, хоч які вони великі і як не носяться сильними вітрами, та невеликим кермом спрямовуються, куди хоче керманич; | |
|
5
|
|
| так само і язик — невеликий член, але багато чинить. Подивись, невеликий вогонь‚ а як багато речей спалює! | |
|
6
|
|
| І язик — вогонь, прикраса неправди; язик поставлений так між нашими членами, що сквернить усе тіло і запалює круг життя, будучи сам запалюваний від геєни. | |
|
7
|
|
| Бо всяке єство звірів і птахів, плазунів і морських тварин приборкується і приборкане людським єством, | |
|
8
|
|
| а язика приборкати ніхто з людей не може: це — невтримне зло; він повний отрути смертоносної. | |
|
9
|
|
| Hим благословляємо Бога і Отця, і ним же проклинаємо людей, створених за подобою Божою. | |
|
10
|
|
| З тих самих уст виходить благословення і прокляття: не повинно, браття мої, щоб це так було. | |
|
11
|
|
| Хіба з одного джерела тече солодка і гірка вода? | |
|
12
|
|
| Hе може, браття мої, смоковниця родити маслини або виноградна лоза — смокви. Також і з одного джерела не може виливатися солона і солодка вода. | |
|
13
|
|
| Хто мудрий і розумний між вами? Доведи це на ділі добрим поводженням з мудрою лагідністю. | |
|
14
|
|
| Але якщо у вашому серці ви маєте гірку заздрість і сварливість, то не хваліться і не говоріть неправди проти істини. | |
|
15
|
|
| Це не та мудрість, яка сходить зверху, але земна, душевна, бісівська, | |
|
16
|
|
| бо де заздрість і сварливість, там безладдя і все лихе. | |
|
17
|
|
| А мудрість, яка сходить зверху, по-перше, чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милосердя і плодів благих, неупереджена і нелицемірна. | |
|
18
|
|
| Плід же правди сіється у світі тими, які зберігають мир. | |
|
Глава 4
|
|
|
1
|
|
| Звідкіль у вас ворожнеча і чвари? Чи не звідси, від пристрастей ваших, що воюють у членах ваших? | |
|
2
|
|
| Жадаєте і не маєте; вбиваєте і заздрите‚ і не можете досягти? Сваритесь і ворогуєте — і не маєте, бо не просите, | |
|
3
|
|
| просите — і не одержуєте, тому що просите не на добре, а щоб ужити для пристрастей ваших. | |
|
4
|
|
| Перелюбники і перелюбниці! Чи не знаєте, що дружба зі світом є ворожнеча проти Бога? Бо хто хоче бути другом світові, той стає ворогом Богові. | |
|
5
|
|
| Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: «Ревнощів жадає дух, який вселився в нас»? | |
|
6
|
|
| Але тим більшу дає благодать; тому й сказано: «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать». | |
|
7
|
|
| Отже, покоріться Боговi; противтеся дияволові, і він утече від вас. | |
|
8
|
|
| Hаблизьтеся до Бога, і наблизиться до вас; очистіть руки, грішники, виправте серця, двоєдушні. | |
|
9
|
|
| Страждайте, плачте і ридайте; сміх ваш нехай обернеться на плач і радість — на печаль. | |
|
10
|
|
| Смиріться перед Господом, і піднесе вас. | |
|
11
|
|
| Hе злословте один на одного, браття: бо хто злословить на брата або судить брата свого, той злословить на закон і судить закон: коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець закону, а суддя. | |
|
12
|
|
| Один є Законодавець і Суддя, Який може спасти і погубити; а ти хто, що судиш ближнього? | |
|
13
|
|
| Тепер послухайте ви, що говорите: «Сьогодні або завтра підемо до такого-то міста, і проживемо там один рік, і будемо торгувати й одержувати прибуток»; | |
|
14
|
|
| ви, які не знаєте, що станеться завтра; бо що таке ваше життя? Воно є пара, що з’являється на короткий час, а потім зникає. | |
|
15
|
|
| Замість того, щоб вам говорити: «Коли угодно буде Господеві і будемо живі, то зробимо те або інше», — | |
|
16
|
|
| ви ж нині хвалитесь у гордощах ваших; всяка така похвальба є зло. | |
|
17
|
|
| Отже, хто знає, як добро робити, і не робить, тому гріх. | |
|
Глава 5
|
|
|
1
|
|
| Послухайте ви, багатії; плачте і ридайте від лютих бід ваших, що наближаються до вас. | |
|
2
|
|
| Багатство ваше згнило, і одяг ваш поточений міллю. | |
|
3
|
|
| Золото ваше і срібло поіржавіло, та іржа їх буде свідчити проти вас і з’їсть плоть вашу, як вогонь: ви придбали собі скарб на останні дні. | |
|
4
|
|
| Ось плата, яку ви утримали у робітників, що працювали на ваших полях, голосить; і голосіння женців дійшли до вух Господа Саваофа. | |
|
5
|
|
| Ви розкошували на землі та зазнали насолоди; наситили серця ваші, ніби на день заколення. | |
|
6
|
|
| Ви засудили, убили Праведника; Він не противився вам. | |
|
7
|
|
| Отже, браття, будьте довготерпеливі до пришестя Господа. Ось хлібороб чекає доброго плоду від землі і довго терпить задля нього, поки прийме дощ ранній і пізній. | |
|
8
|
|
| Терпіть же довго і ви, зміцніть серця ваші, бо пришестя Господа наближається. | |
|
9
|
|
| Hе нарікайте, браття, один на одного, щоб і ви не були осуджені: ось Суддя перед дверима стоїть. | |
|
10
|
|
| Візьміть за приклад, браття мої, тяжкі страждання і довготерпіння пророків, які говорили ім’ям Господнім. | |
|
11
|
|
| Ось ми ублажаємо тих, які терпіли. Ви чули про терпіння Іова і бачили кінець його від Господа; бо Господь вельми милостивий і щедрий. | |
|
12
|
|
| Перш за все, браття мої, не кляніться ні небом, ні землею, ні іншою якою клятвою, а нехай буде у вас: «так, так»; і «ні, нi», щоб вам не зазнати осуду. | |
|
13
|
|
| Якщо хто з вас тяжко страждає, нехай молиться. Хто в доброму настрої, нехай співає псалми. | |
|
14
|
|
| Чи хто з вас занедужає, нехай покличе пресвітерів Церкви і нехай помоляться над ним, помазавши його оливою в ім’я Господнє. | |
|
15
|
|
| І молитва віри зцілить недужого і підведе його Господь; і, якщо він гріхи вчинив, простяться йому. | |
|
16
|
|
| Отже, признавайтесь один одному в провинах і моліться один за одного, щоб вам зцілитися, бо багато може щира молитва праведного. | |
|
17
|
|
| Ілля був чоловік подібний до нас, а помолився молитвою, щоб не було дощу, і не було дощу на землі три роки і шість місяців. | |
|
18
|
|
| І знову помолився, і небо дало дощ, і земля зростила плід свій. | |
|
19
|
|
| Браття! Якщо хтось із вас відхилиться від істини і хтось наверне його, | |
|
20
|
|
| нехай той знає, що хто звернув грішника з облудної путі, спасе душу від смерти і покриє безліч гріхів. |
