Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія давньогрецькою - Книга Неємії

Порівняти:

⇄

Книга Неємії	ΝΕΕΜΙΑΣ

Глава 1	Κεφάλαιο 1

1	1
Слова́ Неємії, сина Ахалиїнового. У місяці Кислеві, у двадцятому році, я перебував у Сузах, престольному місті.	ΛΟΓΟΙ Νεεμία υἱοῦ ᾿Αχαλία, καὶ ἐγένετο ἐν μηνὶ Χασελεῦ ἔτους εἰκοστοῦ καὶ ἐγὼ ἤμην ἐν Σουσὰν ἀβιρά,
2	2
І прийшов Ханані, один із братів моїх, він і кілька людей з Юдеї. І запитав я їх про уцілілих юдеїв, які залишилися від полону, і про Єрусалим.	καὶ ἦλθεν ᾿Ανανὶ εἷς ἀπὸ ἀδελφῶν μου, αὐτὸς καὶ ἄνδρες ᾿Ιούδα, καὶ ἠρώτησα αὐτοὺς περὶ τῶν σωθέντων, οἳ κατελείφθησαν ἀπὸ τῆς αἰχμαλωσίας καὶ περὶ ῾Ιερουσαλήμ,
3	3
І сказали вони мені: ті, які залишилися від полону, знаходяться там, у країні своїй, у великій біді й у приниженні; і стіна Єрусалима зруйнована, і ворота його спалені вогнем.	καὶ εἴποσαν πρός με· οἱ καταλειπόμενοι οἱ καταλειφθέντες ἀπὸ τῆς αἰχμαλωσίας ἐκεῖ ἐν τῇ χώρᾳ ἐν πονηρίᾳ μεγάλῃ καὶ ἐν ὀνειδισμῷ, καὶ τείχη ῾Ιερουσαλὴμ καθῃρημένα, καὶ αἱ πύλαι αὐτῆς ἐνεπρήσθησαν ἐν πυρί.
4	4
Почувши ці слова, я сів і заплакав, і сумний був кілька днів, і постився і молився перед Богом небесним	καὶ ἐγένετο ἐν τῷ ἀκοῦσαί με τοὺς λόγους τούτους ἐκάθισα καὶ ἔκλαυσα καὶ ἐπένθησα ἡμέρας καὶ ἤμην νηστεύων καὶ προσευχόμενος ἐνώπιον τοῦ Θεοῦ τοῦ οὐρανοῦ
5	5
і говорив: Господи Боже небес, Боже великий і страшний, що зберігаєш завіт і милість до тих, хто любить Тебе і дотримується заповідей Твоїх!	καὶ εἶπα· μὴ δή, Κύριε ὁ Θεὸς τοῦ οὐρανοῦ, ὁ ἰσχυρός, ὁ μέγας καὶ φοβερός, φυλάσσων τὴν διαθήκην καὶ τὸ ἔλεός σου τοῖς ἀγαπῶσιν αὐτὸν καὶ τοῖς φυλάσσουσι τὰς ἐντολὰς αὐτοῦ·
6	6
Нехай будуть вуха Твої уважні й очі Твої відкриті, щоб почути молитву раба Твого, якою я тепер день і ніч молюся перед Тобою за синів Ізраїлевих, рабів Твоїх, і сповідуюся в гріхах синів Ізраїлевих, якими згрішили ми перед Тобою, згрішили — і я і дім батька мого.	ἔστω δὴ τὸ οὖς σου προσέχον καὶ οἱ ὀφθαλμοί σου ἀνεῳγμένοι τοῦ ἀκοῦσαι προσευχὴν τοῦ δούλου σου, ἣν ἐγὼ προσεύχομαι ἐνώπιόν σου σήμερον ἡμέραν καὶ νύκτα περὶ υἱῶν ᾿Ισραὴλ δούλων σου. καὶ ἐξαγορεύσω ἐπὶ ἁμαρτίαις υἱῶν ᾿Ισραήλ, ἃς ἡμάρτομέν σοι. καὶ ἐγὼ καὶ ὁ οἶκος πατρός μου ἡμάρτομεν·
7	7
Ми стали злочинцями перед Тобою і не зберегли заповідей і уставів і постанов, які Ти заповів Мойсеєві, рабу Твоєму.	διαλύσει διελύσαμεν πρός σε· καὶ οὐκ ἐφυλάξαμεν τὰς ἐντολὰς καὶ τὰ προστάγματα καὶ τὰ κρίματα, ἃ ἐνετείλω τῷ Μωυσῇ παιδί σου.
8	8
Але пом’яни слово, яке Ти заповів Мойсеєві, рабу Твоєму, говорячи: якщо ви станете злочинцями, то Я розсію вас по народах;	μνήσθητι δὴ τὸν λόγον, ὃν ἐνετείλω τῷ Μωυσῇ παιδί σου λέγων· ὑμεῖς ἐὰν ἀσυνθετήσητε, ἐγὼ διασκορπιῶ ὑμᾶς ἐν τοῖς λαοῖς·
9	9
коли ж навернетеся до Мене і будете зберігати заповіді Мої і виконувати їх, то хоч би ви були вигнані на край неба, і звідти зберу вас і приведу вас на місце, яке обрав Я, щоб поставити там ім’я Моє.	καὶ ἐὰν ἐπιστρέψητε πρός με καὶ φυλάξητε τὰς ἐντολάς μου καὶ ποιήσητε αὐτάς, ἐὰν ᾖ ἡ διασπορὰ ὑμῶν ἀπ’ ἄκρου τοῦ οὐρανοῦ, ἐκεῖθεν συνάξω αὐτοὺς καὶ εἰσάξω αὐτοὺς εἰς τὸν τόπον, ὃν ἐξελεξάμην κατασκηνῶσαι τὸ ὄνομά μου ἐκεῖ.
10	10
Вони ж раби Твої і народ Твій, який Ти відкупив силою Твоєю великою і рукою Твоєю могутньою.	καὶ αὐτοὶ παῖδές σου καὶ λαός σου, οὓς ἐλυτρώσω ἐν τῇ δυνάμει σου τῇ μεγάλῃ καὶ ἐν τῇ χειρί σου τῇ κραταιᾷ.
11	11
Молю Тебе, Господи! Нехай буде вухо Твоє уважне до молитви раба Твого і до молитви рабів Твоїх, які люблять благоговіти перед ім’ям Твоїм. І благопоспіши рабові Твоєму тепер, і введи його в милість у людини цієї. Я був виночерпієм у царя.	μὴ δή, Κύριε· ἀλλὰ ἔστω τὸ οὖς σου προσέχον εἰς τὴν προσευχὴν τοῦ δούλου σου καὶ εἰς τὴν προσευχὴν παίδων σου τῶν θελόντων φοβεῖσθαι τὸ ὄνομά σου· καὶ εὐόδωσον δὴ τῷ παιδί σου σήμερον καὶ δὸς αὐτὸν εἰς οἰκτιρμοὺς ἐνώπιον τοῦ ἀνδρὸς τούτου. καὶ ἐγὼ ἤμην οἰνοχόος τῷ βασιλεῖ.
Глава 2	Κεφάλαιο 2

1	1
У місяці Нисані, у двадцятий рік царя Артаксеркса, було перед ним вино. І я взяв вино і подав цареві, і, здавалося, не був сумним перед ним.	ΚΑΙ ἐγένετο ἐν μηνὶ Νισὰν ἔτους εἰκοστοῦ ᾿Αρθασασθὰ βασιλεῖ καὶ ἦν ὁ οἶνος ἐνώπιον ἐμοῦ, καὶ ἔλαβον τὸν οἶνον καὶ ἔδωκα τῷ βασιλεῖ, καὶ οὐκ ἦν ἕτερος ἐνώπιον αὐτοῦ.
2	2
Але цар сказав мені: чому обличчя в тебе сумне; ти не хворий, цього нема, а справді сум на серці? Я дуже злякався	καὶ εἶπέ μοι ὁ βασιλεύς· διατί τὸ πρόσωπόν σου πονηρὸν καὶ οὐκ εἶ μετριάζων; καὶ οὐκ ἔστι τοῦτο, εἰ μὴ πονηρία καρδίας. καὶ ἐφοβήθην πολὺ σφόδρα,
3	3
і сказав цареві: нехай живе цар повіки! Як не бути сумним обличчю моєму, коли місто, дім гробів батьків моїх, у запустінні, і ворота його спалені вогнем!	καὶ εἶπα τῷ βασιλεῖ· ὁ βασιλεὺς εἰς τὸν αἰῶνα ζήτω· διατί οὐ μὴ γένηται πονηρὸν τὸ πρόσωπόν μου, διότι ἡ πόλις, οἶκος μνημείων πατέρων μου, ἠρημώθη καὶ αἱ πύλαι αὐτῆς κατεβρώθησαν ἐν πυρί;
4	4
І сказав мені цар: чого ж ти бажаєш? Я помолився Богу небесному	καὶ εἶπέ μοι ὁ βασιλεύς· περὶ τίνος τοῦτο σὺ ζητεῖς; καὶ προσηυξάμην πρὸς τὸν Θεὸν τοῦ οὐρανοῦ
5	5
і сказав цареві: якщо царю благоугодно, і якщо у благоволінні раб твій перед лицем твоїм, то пошли мене в Юдею, в місто, де гроби батьків моїх, щоб я відбудував його.	καὶ εἶπα τῷ βασιλεῖ· εἰ ἐπὶ τὸν βασιλέα ἀγαθόν, καὶ εἰ ἀγαθυνθήσεται ὁ παῖς σου ἐνώπιόν σου ὥστε πέμψαι αὐτὸν ἐν ᾿Ιούδᾳ εἰς πόλιν μνημείων πατέρων μου, καὶ ἀνοικοδομήσω αὐτήν.
6	6
І сказав мені цар і цариця, яка сиділа поруч з ним: скільки часу триватиме путь твоя, і коли повернешся? І благоугодно було цареві послати мене, після того як я призначив час.	καὶ εἶπέ μοι ὁ βασιλεὺς καὶ ἡ παλλακὴ ἡ καθημένη ἐχόμενα αὐτοῦ· ἕως πότε ἔσται ἡ πορεία σου καὶ πότε ἐπιστρέψεις; καὶ ἠγαθύνθη ἐνώπιον τοῦ βασιλέως, καὶ ἀπέστειλέ με, καὶ ἔδωκα αὐτῷ ὅρον,
7	7
І сказав я царю: якщо царю благоугодно, то дав би мені листи до зарічних областеначальників, щоб вони давали мені перепустку, доки я не дійду до Юдеї,	καὶ εἶπα τῷ βασιλεῖ· εἰ ἐπὶ τὸν βασιλέα ἀγαθόν, δότω μοι ἐπιστολὰς πρὸς τοὺς ἐπάρχους πέραν τοῦ ποταμοῦ ὥστε παραγαγεῖν με, ἕως ἔλθω ἐπὶ ᾿Ιούδαν,
8	8
і лист до Асафа, охоронця царських лісів, щоб він дав мені дерев для воріт фортеці, яка при домі Божому, і для міської стіни, і для дому, в якому б мені жити. І дав мені цар, тому що благодійна рука Бога мого була наді мною.	καὶ ἐπιστολὴν ἐπὶ ᾿Ασὰφ φύλακα τοῦ παραδείσου, ὅς ἐστι τῷ βασιλεῖ, ὥστε δοῦναί μοι ξύλα στεγάσαι τὰς πύλας καὶ εἰς τὸ τεῖχος τῆς πόλεως καὶ εἰς οἶκον, ὃν εἰσελεύσομαι εἰς αὐτόν. καὶ ἔδωκέ μοι ὁ βασιλεὺς ὡς χεὶρ Θεοῦ ἡ ἀγαθή.
9	9
І прийшов я до зарічних областеначальників і віддав їм царські листи. Послав же зі мною цар військових начальників з вершниками.	καὶ ἦλθον πρὸς τοὺς ἐπάρχους πέραν τοῦ ποταμοῦ καὶ ἔδωκα αὐτοῖς τὰς ἐπιστολὰς τοῦ βασιλέως, καὶ ἀπέστειλε μετ’ ἐμοῦ ὁ βασιλεὺς ἀρχηγοὺς δυνάμεως καὶ ἱππεῖς.
10	10
Коли почув це Санаваллат, Хоронит і Товія, аммонитський раб, то їм було дуже прикро, що прийшов чоловік піклуватися про благо синів Ізраїлевих.	καὶ ἤκουσε Σαναβαλλὰτ ὁ ᾿Αρωνὶ καὶ Τωβία ὁ δοῦλος ᾿Αμμωνί, καὶ πονηρὸν αὐτοῖς ἐγένετο ὅτι ἥκει ὁ ἄνθρωπος ζητῆσαι ἀγαθὸν τοῖς υἱοῖς ᾿Ισραήλ.
11	11
І прийшов я в Єрусалим. І пробувши там три дні,	Καὶ ἦλθον εἰς ῾Ιερουσαλὴμ καὶ ἤμην ἐκεῖ ἡμέρας τρεῖς.
12	12
устав я вночі з небагатьма людьми, які були зі мною, і нікому не сказав, що́ Бог мій поклав мені на серце зробити для Єрусалима; тварини ж не було зі мною ніякої, крім тієї, на якій я їхав.	καὶ ἀνέστην νυκτὸς ἐγὼ καὶ ἄνδρες ὀλίγοι μετ’ ἐμοῦ· καὶ οὐκ ἀπήγγειλα ἀνθρώπῳ τί ὁ Θεὸς δίδωσιν εἰς καρδίαν μου τοῦ ποιῆσαι μετὰ τοῦ ᾿Ισραήλ, καὶ κτῆνος οὐκ ἔστι μετ’ ἐμοῦ, εἰ μὴ τὸ κτῆνος, ᾧ ἐγὼ ἐπιβαίνω ἐπ’ αὐτῷ.
13	13
І проїхав я вночі через ворота Долини перед джерелом Драконовим до воріт Гнойових, і оглянув я стіни Єрусалима зруйновані і його ворота, спалені вогнем.	καὶ ἐξῆλθον ἐν πύλῃ τοῦ Γωληλὰ καὶ πρὸς στόμα πηγῆς τῶν συκῶν καὶ εἰς πύλην τῆς κοπρίας καὶ ἤμην συντρίβων ἐν τῷ τείχει ῾Ιερουσαλήμ, ὃ αὐτοὶ καθαιροῦσι καὶ πύλαι αὐτῆς κατεβρώθησαν πυρί.
14	14
І під’їхав я до воріт Джерела і до царської водойми, але там не було місця пройти тварині, яка була піді мною, —	καὶ παρῆλθον ἐπὶ πύλην τοῦ ᾿Αΐν καὶ εἰς κολυμβήθραν τοῦ βασιλέως, καὶ οὐκ ἦν τόπος τῷ κτήνει παρελθεῖν ὑποκάτω μου.
15	15
і я піднявся назад по лощовині вночі й оглядав стіну і, проїхавши знову воротами Долини, повернувся.	καὶ ἤμην ἀναβαίνων ἐν τῷ τείχει χειμάρρου νυκτὸς καὶ ἤμην συντρίβων ἐν τῷ τείχει, καὶ ἤμην ἐν πύλῃ τῆς φάραγγος καὶ ἐπέστρεψα.
16	16
І начальники не знали, куди я ходив і що я роблю: ні юдеям, ні священикам, ні вельможам, ні начальникам, ні іншим виконавцям робіт я до того нічого не відкривав.	τότε οἱ φυλάσσοντες οὐκ ἔγνωσαν τί ἐπορεύθην καὶ τί ἐγὼ ποιῶ, καὶ τοῖς ᾿Ιουδαίοις καὶ τοῖς ἱερεῦσι καὶ τοῖς ἐντίμοις καὶ τοῖς στρατηγοῖς καὶ τοῖς καταλοίποις τοῖς ποιοῦσι τὰ ἔργα, ἕως τότε οὐκ ἀπήγγειλα.
17	17
І сказав я їм: ви бачите біду, в якій ми знаходимося; Єрусалим спустошений і ворота його спалені вогнем; ходімо, побудуємо стіну Єрусалима, і не будемо надалі в такому приниженні.	καὶ εἶπα πρὸς αὐτούς· ὑμεῖς βλέπετε τὴν πονηρίαν ταύτην, ἐν ᾗ ἐσμεν ἐν αὐτῇ, πῶς ῾Ιερουσαλὴμ ἔρημος καὶ αἱ πύλαι αὐτῆς ἐδόθησαν πυρί· δεῦτε καὶ διοικοδομήσωμεν τὸ τεῖχος ῾Ιερουσαλήμ, καὶ οὐκ ἐσόμεθα ἔτι ὄνειδος.
18	18
І я розповів їм про руку Бога мого, що благодіє мені, а також і слова царя, які він говорив мені. І сказали вони: будемо будувати, — й укріпили руки свої на благу справу.	καὶ ἀπήγγειλα αὐτοῖς τὴν χεῖρα τοῦ Θεοῦ, ἥ ἐστιν ἀγαθὴ ἐπ’ ἐμέ, καὶ τοὺς λόγους τοῦ βασιλέως, οὓς εἶπέ μοι, καὶ εἶπα· ἀναστῶμεν καὶ οἰκοδομήσωμεν. καὶ ἐκραταιώθησαν αἱ χεῖρες αὐτῶν εἰς τὸ ἀγαθόν.
19	19
Почувши це, Санаваллат, Хоронит і Товія, аммонитський раб, і Гешем аравитянин глузували з нас і з презирством говорили: що це за справа, яку ви робите? чи не думаєте вже повстати проти царя?	καὶ ἤκουσε Σαναβαλλὰτ ὁ ᾿Αρωνὶ καὶ Τωβία ὁ δοῦλος ὁ ᾿Αμμωνὶ καὶ Γησὰμ ὁ ᾿Αραβὶ καὶ ἐξεγέλασαν ἡμᾶς καὶ ἦλθον ἐφ’ ἡμᾶς καὶ εἶπαν· τί τὸ ρῆμα τοῦτο, ὃ ὑμεῖς ποιεῖτε; ᾖ ἐπὶ τὸν βασιλέα ὑμεῖς ἀποστατεῖτε;
20	20
Я дав їм відповідь і сказав їм: Бог Небесний, Він благопоспішить нам, і ми, раби Його, станемо будувати, а вам немає частки і права і пам’яті в Єрусалимі.	καὶ ἐπέστρεψα αὐτοῖς λόγον καὶ εἶπα αὐτοῖς· ὁ Θεὸς τοῦ οὐρανοῦ, αὐτὸς εὐοδώσει ἡμῖν, καὶ ἡμεῖς δοῦλοι αὐτοῦ καθαροί, καὶ οἰκοδομήσομεν· καὶ ὑμῖν οὐκ ἔστι μερὶς καὶ δικαιοσύνη καὶ μνημόσυνον ἐν ῾Ιερουσαλήμ.
Глава 3	Κεφάλαιο 3

1	1
І встав Елияшив, великий священик, і брати його священики і побудували Овечі ворота: вони освятили їх і вставили двері їх, і від вежі Меа освятили їх до вежі Хананела.	ΚΑΙ ἀνέστη ᾿Ελιασοὺβ ὁ ἱερεὺς ὁ μέγας καὶ οἱ ἀδελφοὶ αὐτοῦ οἱ ἱερεῖς καὶ ᾠκοδόμησαν τὴν πύλην τὴν προβατικήν. αὐτοὶ ἡγίασαν αὐτὴν καὶ ἔστησαν θύρας αὐτῆς καὶ ἕως πύργου τῶν ἑκατὸν ἡγίασαν ἕως πύργου ᾿Αναμεὴλ
2	2
І біля нього будували єрихонці, а біля них будував Закхур, син Імрія.	καὶ ἐπὶ χεῖρας ἀνδρῶν υἱῶν ῾Ιεριχὼ καὶ ἐπὶ χεῖρας υἱῶν Ζακχούρ, υἱοῦ ᾿Αμαρί.
3	3
Ворота Рибні будували уродженці Сенаї: вони покрили їх, і вставили двері їх, замки їх і засуви їх.	καὶ τὴν πύλην τὴν ἰχθυηρὰν ᾠκοδόμησαν υἱοὶ ᾿Ασανά· αὐτοὶ ἐστέγασαν αὐτὴν καὶ ἔστησαν θύρας αὐτῆς καὶ κλεῖθρα αὐτῆς καὶ μοχλοὺς αὐτῆς.
4	4
Біля них лагодив стіну Меремоф, син Урії, син Гаккоца; біля них лагодив Мешуллам, син Берехії, син Мешизабела; біля них лагодив Садок, син Баани;	καὶ ἐπὶ χεῖρα αὐτῶν κατέσχεν ἀπὸ Ραμὼθ υἱὸς Οὐρία, υἱοῦ ᾿Ακκώς. καὶ ἐπὶ χεῖρα αὐτῶν κατέσχε Μοσολλὰμ υἱὸς Βαραχίου υἱοῦ Μαζεβήλ, καὶ ἐπὶ χεῖρα αὐτῶν κατέσχε Σαδὼκ υἱὸς Βαανά.
5	5
біля них лагодили фекойці; втім, найзнатніші з них не нахилили шиї своєї попрацювати для Господа свого.	καὶ ἐπὶ χεῖρα αὐτῶν κατέσχοσαν οἱ Θεκωΐμ, καὶ ἀδωρηὲμ οὐκ εἰσήνεγκαν τράχηλον αὐτῶν εἰς δουλείαν αὐτῶν.
6	6
Старі ворота лагодили Іоіада, син Пасеаха, і Мешуллам, син Бесодії: вони покрили їх і вставили двері їх, і замки їх і засуви їх.	καὶ τὴν πύλην ᾿Ιασαναΐ ἐκράτησαν ᾿Ιωϊδὰ υἱὸς Φασὲκ καὶ Μεσουλὰμ υἱὸς Βασωδία· αὐτοὶ ἐστέγασαν αὐτὴν καὶ ἔστησαν θύρας αὐτῆς καὶ κλεῖθρα αὐτῆς καὶ μοχλοὺς αὐτῆς.
7	7
Біля них лагодив Мелатія гаваонитянин, та Іадон з Меронофа, з жителями Гаваона і Мицфи, підвладними зарічному областеначальнику.	καὶ ἐπὶ χεῖρα αὐτῶν ἐκράτησαν Μαλτίας ὁ Γαβαωνίτης καὶ Εὐάρων ὁ Μηρωνωθίτης, ἄνδρες τῆς Γαβαὼν καὶ τῆς Μασφὰ ἕως θρόνου τοῦ ἄρχοντος τοῦ πέραν τοῦ ποταμοῦ,
8	8
Поруч з ним лагодив Уззиїл, син Харгаії, срібляр, а біля нього лагодив Хананія, син Гараккахима. І відновили Єрусалим до стіни широкої.	καὶ παρ’ αὐτὸν παρησφαλίσατο ᾿Οζιὴλ υἱὸς ᾿Αραχίου πυρωτῶν. καὶ ἐπὶ χεῖρα αὐτῶν ἐκράτησεν ᾿Ανανίας υἱὸς τοῦ Ρωκεΐμ, καὶ κατέλιπον ῾Ιερουσαλὴμ ἕως τοῦ τείχους τοῦ πλατέος.
9	9
Поруч з ними лагодив Рефаія, син Хура, начальник половини округу Єрусалимського.	καὶ ἐπὶ χεῖρα αὐτῶν ἐκράτησε Ραφαΐα υἱὸς Σούρ, ἄρχων ἡμίσους περιχώρου ῾Ιερουσαλήμ.
10	10
Біля них і навпроти дому свого лагодив Ієдаія, син Харумафа, а поруч з ним лагодив Хаттуш, син Хашавнії.	καὶ ἐπὶ χεῖρα αὐτῶν ἐκράτησεν ᾿Ιεδαΐα υἱὸς ᾿Ερωμὰφ καὶ κατέναντι οἰκίας αὐτοῦ. καὶ ἐπὶ χεῖρα αὐτοῦ ἐκράτησεν ᾿Αττοὺθ υἱὸς ᾿Ασαβανία.
11	11
На другій ділянці лагодив Малхія, син Харима, і Хашшув, син Пахаф-Моава; вони ж лагодили і вежу Пічну.	καὶ δεύτερος ἐκράτησε Μελχίας υἱὸς ᾿Ηρὰμ καὶ ᾿Ασοὺβ υἱὸς Φαὰτ Μωὰβ καὶ ἕως πύργου τῶν θαννουρίμ.
12	12
Поруч з ними лагодив Шаллум, син Галлохеша, начальник половини округу Єрусалимського, він і дочки його.	καὶ ἐπὶ χεῖρα αὐτοῦ ἐκράτησε Σαλλοὺμ υἱὸς ᾿Αλλωῆς ἄρχων ἡμίσους περιχώρου ῾Ιερουσαλήμ, αὐτὸς καὶ αἱ θυγατέρες αὐτοῦ.
13	13
Ворота Долини лагодив Ханун і жителі Заноаха: вони побудували їх, і вставили двері їх, замки їх і засуви їх, і ще лагодили вони тисячу ліктів стіни до воріт Гнойових.	τὴν πύλην τῆς φάραγγος ἐκράτησαν ᾿Ανοὺν καὶ οἱ κατοικοῦντες Ζανώ· αὐτοὶ ᾠκοδόμησαν αὐτὴν καὶ ἔστησαν θύρας αὐτῆς καὶ κλεῖθρα αὐτῆς καὶ μοχλοὺς αὐτῆς καὶ χιλίους πήχεις ἐν τῷ τείχει ἕως τῆς πύλης τῆς κοπρίας.
14	14
А ворота Гнойові лагодив Малхія, син Рехава, начальник Бефкаремського округу: він побудував їх і вставив двері їх, замки їх і засуви їх.	καὶ τὴν πύλην τῆς κοπρίας ἐκράτησε Μελχία υἱὸς Ρηχὰβ ἄρχων περιχώρου Βηθακχαρίμ, αὐτὸς καὶ οἱ υἱοὶ αὐτοῦ, καὶ ἐσκέπασαν αὐτὴν καὶ ἔστησαν θύρας αὐτῆς καὶ κλεῖθρα αὐτῆς καὶ μοχλοὺς αὐτῆς.
15	15
Ворота Джерела лагодив Шаллум, син Колхозея, начальник округу Мицфи: він побудував їх, і покрив їх, і вставив двері їх, замки їх і засуви їх, — він же лагодив стіну біля водоймища Селах навпроти царського саду і до сходинок, що спускаються від міста Давидового.	τὴν δὲ πύλην τῆς πηγῆς ἠσφαλίσατο Σαλωμὼν υἱὸς Χολεζὲ ἄρχων μέρους τῆς Μασφά· αὐτὸς ἐξῳκοδόμησεν αὐτὴν καὶ ἐστέγασεν αὐτὴν καὶ ἔστησε τὰς θύρας αὐτῆς καὶ μοχλοὺς αὐτῆς καὶ τὸ τεῖχος κολυμβήθρας τῶν κωδίων τῇ κουρᾷ τοῦ βασιλέως καὶ ἕως τῶν κλιμάκων τῶν καταβαινουσῶν ἀπὸ πόλεως Δαυίδ.
16	16
За ним лагодив Неємія, син Азбука, начальник половини округу Бефцурського, до гробниць Давидових і до викопаного ставка і до дому хоробрих.	ὀπίσω αὐτοῦ ἐκράτησε Νεεμίας υἱὸς ᾿Αζαβοὺχ ἄρχων ἡμίσους περιχώρου Βηθσοὺρ ἕως κήπου τάφου Δαυὶδ καὶ ἕως τῆς κολυμβήθρας τῆς γεγονυίας καὶ ἕως Βηθαγγαρίμ.
17	17
За ним лагодили левити: Рехум, син Ванія; біля нього лагодив Хашавія, начальник половини округу Кеїльського, за свій округ.	ὀπίσω αὐτοῦ ἐκράτησαν οἱ Λευῖται, Ραοὺμ υἱὸς Βανί. ἐπὶ χεῖρα αὐτοῦ ἐκράτησεν ᾿Ασαβία ἄρχων ἡμίσους περιχώρου Κεϊλὰ τῷ περιχώρῳ αὐτοῦ.
18	18
За ним лагодили брати їхні: Баввай, син Хенадада, начальник Кеїльського напівокругу.	καὶ μετ’ αὐτὸν ἐκράτησαν ἀδελφοὶ αὐτῶν Βενεΐ υἱὸς ᾿Ηναδὰδ ἄρχων ἡμίσους περιχώρου Κεϊλά.
19	19
А біля нього лагодив Езер, син Ісуса, начальник Мицфи, на другій ділянці, навпроти виходу до зброярні на розі.	καὶ ἐκράτησαν ἐπὶ χεῖρα αὐτοῦ ᾿Αζοὺρ υἱὸς ᾿Ιησοῦ, ἄρχων τοῦ Μασφαί, μέτρον δεύτερον πύργου ἀναβάσεως τῆς συναπτούσης τῆς γωνίας.
20	20
За ним ревно лагодив Варух, син Забвая, на другій ділянці, від рогу до дверей дому Елияшивового, великого священика.	μετ’ αὐτὸν ἐκράτησε Βαροὺχ υἱὸς Ζαβοῦ μέτρον δεύτερον ἀπὸ τῆς γωνίας ἕως θύρας Βηθελιασοὺβ τοῦ ἱερέως τοῦ μεγάλου.
21	21
За ним лагодив Меремоф, син Урії, син Гаккоца, на другій ділянці, від дверей дому Елияшивового до кінця дому Елияшивового.	μετ’ αὐτὸν ἐκράτησε Μεραμὼθ υἱὸς Οὐρία, υἱοῦ ᾿Ακκώς, μέτρον δεύτερον ἀπὸ θύρας Βηθελιασοὺβ ἕως ἐκλείψεως Βηθελιασούβ.
22	22
За ним лагодили священики з околиць.	καὶ μετ’ αὐτὸν ἐκράτησαν οἱ ἱερεῖς ἄνδρες ᾿Εκχεχάρ.
23	23
За ними лагодив Веніамін і Хашшув, навпроти дому свого; за ними лагодив Азарія, син Маасеї, син Ананії, біля дому свого.	καὶ μετ’ αὐτὸν ἐκράτησε Βενιαμὶν καὶ ᾿Ασοὺβ κατέναντι οἴκου αὐτῶν. καὶ μετ’ αὐτὸν ἐκράτησεν ᾿Αζαρίας υἱὸς Μαασίου, υἱοῦ ᾿Ανανία ἐχόμενα οἴκου αὐτοῦ.
24	24
За ним лагодив Биннуй, син Хенадада, на другій ділянці, від дому Азарії до рогу і повороту.	καὶ μετ’ αὐτὸν ἐκράτησε Βανὶ υἱὸς ᾿Αδὰδ μέτρον δεύτερον ἀπὸ Βηθαζαρία ἕως τῆς γωνίας καὶ ἕως τῆς καμπῆς
25	25
За ним Фалал, син Узая, навпроти рогу і вежі, що виступає від верхнього дому царського, яка біля двору в’язничного. За ним Федаія, син Пароша.	Φαλὰχ υἱοῦ Εὐζαΐ ἐξεναντίας τῆς γωνίας, καὶ ὁ πύργος ὁ ἐξέχων ἐκ τοῦ οἴκου τοῦ βασιλέως ὁ ἀνώτερος ὁ τῆς αὐλῆς τῆς φυλακῆς. καὶ μετ’ αὐτὸν Φαδαΐα υἱὸς Φόρος.
26	26
Нефинеї ж, які жили в Офелі, полагодили навпроти Водяних воріт на схід і до вежі, що виступає.	καὶ οἱ ναθινὶμ ἦσαν οἰκοῦντες ἐν τῷ ᾿Ωφὰλ ἕως κήπου πύλης τοῦ ὕδατος εἰς ἀνατολάς, καὶ ὁ πύργος ὁ ἐξέχων.
27	27
За ними лагодили фекойці, на другій ділянці, від місця навпроти великої вежі, що виступає до стіни Офела.	καὶ μετ’ αὐτὸν ἐκράτησαν οἱ Θεκωΐμ μέτρον δεύτερον ἐξεναντίας τοῦ πύργου τοῦ μεγάλου τοῦ ἐξέχοντος καὶ ἕως τοῦ τείχους τοῦ ᾿Οφλά.
28	28
Далі за воротами Кінськими лагодили священики, кожен навпроти свого дому.	ἀνώτερον πύλης τῶν ἵππων ἐκράτησαν οἱ ἱερεῖς, ἀνὴρ ἐξεναντίας οἴκου ἑαυτοῦ.
29	29
За ними лагодив Садок, син Іммера, навпроти свого дому, а за ним лагодив Шемаія, син Шеханії, сторож східних воріт.	καὶ μετ’ αὐτὸν ἐκράτησε Σαδδοὺκ υἱὸς ᾿Εμμὴρ ἐξεναντίας οἴκου ἑαυτοῦ. καὶ μετ’ αὐτὸν ἐκράτησε Σαμαΐα υἱὸς Σεχενία φύλαξ τῆς πύλης τῆς ἀνατολῆς.
30	30
За ним лагодив Хананія, син Шелемії, і Ханун, шостий син Цалафа, на другій ділянці. За ним лагодив Мешуллам, син Берехії, навпроти кімнати своєї.	μετ’ αὐτὸν ἐκράτησεν ᾿Ανανία υἱὸς Σελεμία καὶ ᾿Ανὼμ υἱὸς Σελέφ, ὁ ἕκτος, μέτρον δεύτερον. μετ’ αὐτὸν ἐκράτησε Μεσουλὰμ υἱὸς Βαραχία ἐξεναντίας γαζοφυλακίου αὐτοῦ.
31	31
За ним лагодив Малхія, син Гацорфія, до дому нефинеїв і торговців, навпроти воріт Гаммифкад і до кутового житла.	μετ’ αὐτὸν ἐκράτησε Μελχία υἱὸς τοῦ Σαρεφὶ ἕως Βηθαναθινὶμ καὶ οἱ ροπωπῶλαι ἀπέναντι πύλης τοῦ Μαφεκὰδ καὶ ἕως ἀναβάσεως τῆς καμπῆς.
32	32
А між кутовим житлом до воріт Овечих лагодили сріблярі і торговці.	καὶ ἀνὰ μέσον τῆς πύλης τῆς προβατικῆς ἐκράτησαν οἱ χαλκεῖς καὶ οἱ ροπωπῶλαι.
Глава 4	Κεφάλαιο 4

1	1
Коли почув Санаваллат, що ми будуємо стіну, він розсердився і багато досадував і знущався з юдеїв;	ΚΑΙ ἐγένετο ὡς ἤκουσε Σαναβαλλὰτ καὶ Τωβία καὶ οἱ ῎Αραβες καὶ οἱ ᾿Αμμανῖται ὅτι ἀνέβη ἡ φυὴ τοῖς τείχεσιν ῾Ιερουσαλήμ, ὅτι ἤρξαντο αἱ διασφαγαὶ ἀναφράσσεσθαι, καὶ πονηρὸν αὐτοῖς ἐφάνη σφόδρα·
2	2
і говорив при братах своїх і при самарійських військових людях, і сказав: що роблять ці жалюгідні юдеї? невже їм це дозволять? невже будуть вони приносити жертви? невже вони коли-небудь закінчать? невже вони оживлять камені з куп пороху, і притому попалені?	καὶ συνήχθησαν πάντες ἐπὶ τὸ αὐτὸ ἐλθεῖν παρατάξασθαι ἐν ῾Ιερουσαλὴμ καὶ ποιῆσαι αὐτὴν ἀφανῆ.
3	3
А Товія аммонитянин, який був поруч з ним, сказав: нехай будують їх; піде лисиця, і зруйнує їхню кам’яну стіну.	καὶ προσηυξάμεθα πρὸς τὸν Θεὸν ἡμῶν καὶ ἐστήσαμεν προφύλακας ἐπ’ αὐτοὺς ἡμέρας καὶ νυκτὸς ἀπὸ προσώπου αὐτῶν.
4	4
Почуй, Боже наш, у якій ми зневазі, і оберни ганьбу їх на їхню голову, і віддай їх на презирство в землі полону;	καὶ εἶπεν ᾿Ιούδας· συνετρίβη ἡ ἰσχὺς τῶν ἐχθρῶν, καὶ ὁ χοῦς πολύς, καὶ ἡμεῖς οὐ δυνησόμεθα οἰκοδομεῖν ἐν τῷ τείχει.
5	5
і не покривай беззаконня їх, і гріх їх нехай не згладиться перед лицем Твоїм, тому що вони засмутили тих, що будують!	καὶ εἶπαν οἱ θλίβοντες ἡμᾶς· οὐ γνώσονται καὶ οὐκ ὄψονται ἕως ὅτου ἔλθωμεν εἰς μέσον αὐτῶν καὶ φονεύσωμεν αὐτοὺς καὶ καταπαύσωμεν τὸ ἔργον.
6	6
Ми однак же будували стіну, і складена була вся стіна до половини її. І в народу вистачало ретельности працювати.	καὶ ἐγένετο ὡς ἤλθοσαν οἱ ᾿Ιουδαῖοι οἱ οἰκοῦντες ἐχόμενα αὐτῶν καὶ εἴποσαν ἡμῖν· ἀναβαίνουσιν ἐκ πάντων τῶν τόπων ἐφ’ ἡμᾶς.
7	7
Коли почув Санаваллат і Товія, й аравитяни, й аммонитяни, і азотяни, що стіни Єрусалимські відновлюються, що пошкодження почали лагодитися, то їм стало дуже прикро.	καὶ ἔστησα εἰς τὰ κατώτατα τοῦ τόπου κατόπισθεν τοῦ τείχους ἐν τοῖς σκεπεινοῖς καὶ ἔστησα τὸν λαὸν κατὰ δήμους μετὰ ρομφαιῶν αὐτῶν, λόγχας αὐτῶν καὶ τόξα αὐτῶν.
8	8
І змовилися всі разом піти війною на Єрусалим і зруйнувати його.	καὶ εἶδον καὶ ἀνέστην καὶ εἶπα πρὸς τοὺς ἐντίμους καὶ πρὸς τοὺς στρατηγοὺς καὶ πρὸς τοὺς καταλοίπους τοῦ λαοῦ· μὴ φοβηθῆτε ἀπὸ προσώπου αὐτῶν· μνήσθητε τοῦ Θεοῦ ἡμῶν τοῦ μεγάλου καὶ φοβεροῦ καὶ παρατάξασθε περὶ τῶν ἀδελφῶν ὑμῶν, υἱῶν ὑμῶν, θυγατέρων ὑμῶν, γυναικῶν ὑμῶν καὶ οἴκων ὑμῶν.
9	9
І ми молилися Богу нашому, і ставили проти них варту вдень і вночі, для порятунку від них.	καὶ ἐγένετο ἡνίκα ἥκουσαν οἱ ἐχθροὶ ἡμῶν ὅτι ἐγνώσθη ἡμῖν καὶ διεσκέδασεν ὁ Θεὸς τὴν βουλὴν αὐτῶν, καὶ ἐπεστρέψαμεν πάντες ἡμεῖς εἰς τὸ τεῖχος, ἀνὴρ εἰς τὸ ἔργον αὐτοῦ.
10	10
Але юдеї сказали: ослабла сила в носіїв, а сміття багато; ми не в змозі будувати стіну.	καὶ ἐγένετο ἀπὸ τῆς ἡμέρας ἐκείνης ἥμισυ τῶν ἐκτετιναγμένων ἐποίουν τὸ ἔργον καὶ ἥμισυ αὐτῶν ἀντείχοντο, καὶ λόγχαι καὶ θυρεοὶ καὶ τόξα καὶ θώρακες καὶ οἱ ἄρχοντες ὀπίσω παντὸς οἴκου ᾿Ιούδα
11	11
А вороги наші говорили: не дізнаються і не побачать, як раптом ми ввійдемо в середину їх і переб’ємо їх, і зупинимо справу.	τῶν οἰκοδομούντων ἐν τῷ τείχει, καὶ οἱ αἴροντες ἐν τοῖς ἀρτῆρσιν ἐν ὅπλοις· ἐν μιᾷ χειρὶ ἐποίει αὐτοῦ τὸ ἔργον καὶ ἐν μιᾷ ἐκράτει τὴν βολίδα.
12	12
Коли приходили юдеї, які жили поряд з ними, і говорили нам разів десять, з усіх місць, що вони нападуть на нас,	καὶ οἱ οἰκοδόμοι ἀνὴρ ρομφαίαν αὐτοῦ ἐζωσμένος ἐπὶ τὴν ὀσφὺν αὐτοῦ καὶ ᾠκοδομοῦσαν καὶ ὁ σαλπίζων ἐν τῇ κερατίνῃ ἐχόμενα αὐτοῦ.
13	13
тоді в низинних місцях біля міста, за стіною, на місцях сухих поставив я народ за племенами з мечами їхніми, зі списами їхніми і луками їхніми.	καὶ εἶπα πρὸς τοὺς ἐντίμους καὶ πρὸς τοὺς ἄρχοντας καὶ πρὸς τοὺς καταλοίπους τοῦ λαοῦ· τὸ ἔργον πλατὺ καὶ πολύ, καὶ ἡμεῖς σκορπιζόμεθα ἐπὶ τοῦ τείχους μακρὰν ἀνὴρ ἀπὸ τοῦ ἀδελφοῦ αὐτοῦ.
14	14
І оглянув я, і став, і сказав найзнатнішим і начальникам і решті народу: не бійтеся їх; пом’ятайте Господа великого і страшного і воюйте за братів своїх, за синів своїх і за дочок своїх, за дружин своїх і за доми свої.	ἐν τόπῳ, οὗ ἐὰν ἀκούσητε τὴν φωνὴν τῆς κερατίνης, ἐκεῖ συναχθήσεσθε πρὸς ἡμᾶς, καὶ ὁ Θεὸς ἡμῶν πολεμήσει περὶ ἡμῶν.
15	15
Коли почули вороги наші, що нам відомий намір їхній, тоді зруйнував Бог задум їхній, і всі ми повернулися до стіни, кожен на свою роботу.	καὶ ἡμεῖς ποιοῦντες τὸ ἔργον, καὶ ἥμισυ αὐτῶν κρατοῦντες τὰς λόγχας ἀπὸ ἀναβάσεως τοῦ ὄρθρου ἕως ἐξόδου τῶν ἄστρων.
16	16
З того дня половина молодих людей у мене займалася роботою, а інша половина їх тримала списи, щити і луки і лати; і начальники знаходилися позаду всього дому Іудиного.	καὶ ἐν τῷ καιρῷ ἐκείνῳ εἶπα τῷ λαῷ· ἕκαστος μετὰ τοῦ νεανίσκου αὐτοῦ αὐλίσθητε ἐν μέσῳ ῾Ιερουσαλήμ, καὶ ἔστω ὑμῖν ἡ νὺξ προφυλακὴ καὶ ἡ ἡμέρα ἔργον.
17	17
Ті, що будували стіну і носили важке, яке накладали на них, однією рукою виконували роботу, а другою тримали спис.	καὶ ἤμην ἐγὼ καὶ οἱ ἄνδρες τῆς προφυλακῆς ὀπίσω μου, καὶ οὐκ ἦν ἐξ ἡμῶν ἐκδιδυσκόμενος ἀνὴρ τά ἱμάτια αὐτοῦ.
18
Кожен із тих, що будували, підперезаний був мечем по стегнах своїх, і так вони будували. Біля мене знаходився сурмач.
19
І сказав я найзнатнішим і начальникам і решті народу: робота велика і об’ємна, і ми розсіяні по стіні і віддалені один від одного;
20
тому звідки ви почуєте звук труби, в те місце збирайтеся до нас: Бог наш буде воювати за нас.
21
Так виконували ми роботу; і половина тримала списи від сходу зорі до появи зірок.
22
Крім цього, у той же час я сказав народу, щоб в Єрусалимі ночували всі з рабами своїми, — і будуть вони у нас вночі на варті, а вдень на роботі.
23
І ні я, ні брати мої, ні слуги мої, ні вартові, які супроводжували мене, не знімали із себе одягу свого, у кожного були під рукою меч і вода.
Глава 5	Κεφάλαιο 5

1	1
І зробилося велике ремство в людях і у дружин їхніх на братів своїх юдеїв.	ΚΑΙ ἡ κραυγὴ τοῦ λαοῦ καὶ γυναικῶν αὐτῶν μεγάλη πρὸς τοὺς ἀδελφοὺς αὐτῶν τοὺς ᾿Ιουδαίους.
2	2
Були такі, які говорили: нас, синів наших і дочок наших багато; і ми бажали б діставати хліб і годуватися і жити.	καὶ ἦσάν τινες λέγοντες· ἐν υἱοῖς ἡμῶν καὶ ἐν θυγατράσιν ἡμῶν ἡμεῖς πολλοί· καὶ ληψόμεθα σῖτον καὶ φαγόμεθα καὶ ζησόμεθα.
3	3
Були і такі, які говорили: поля свої, і виноградники свої, і доми свої ми закладаємо, щоб дістати хліба від голоду.	καὶ εἰσί τινες λέγοντες· ἀγροὶ ἡμῶν καὶ ἀμπελῶνες ἡμῶν καὶ οἰκίαι ἡμῶν, ἡμεῖς διεγγυῶμεν, καὶ ληψόμεθα σῖτον καὶ φαγόμεθα.
4	4
Були і такі, які говорили: ми позичаємо срібло на подать царю під заставу полів наших і виноградників наших;	καὶ εἰσί τινες λέγοντες· ἐδανεισάμεθα ἀργύριον εἰς φόρους τοῦ βασιλέως, ἀγροὶ ἡμῶν καὶ ἀμπελῶνες ἡμῶν καὶ οἰκίαι ἡμῶν·
5	5
у нас такі самі тіла, як тіла у братів наших, і сини наші такі самі, як їхні сини; а ось, ми повинні віддавати синів наших і дочок наших у раби, і деякі з дочок наших уже знаходяться в поневоленні. Немає ніяких засобів для викупу в руках наших; і поля наші і виноградники наші в інших.	καὶ νῦν ὡς σὰρξ ἀδελφῶν ἡμῶν σὰρξ ἡμῶν, ὡς υἱοὶ αὐτῶν υἱοὶ ἡμῶν. καὶ ἰδοὺ ἡμεῖς καταδυναστεύομεν τοὺς υἱοὺς ἡμῶν καὶ τὰς θυγατέρας ἡμῶν εἰς δούλους, καί εἰσιν ἀπὸ θυγατέρων ἡμῶν καταδυναστευόμεναι, καὶ οὐκ ἔστι δύναμις χειρῶν ἡμῶν, καὶ ἀγροὶ ἡμῶν καὶ ἀμπελῶνες ἡμῶν τοῖς ἐντίμοις.
6	6
Коли я почув ремство їх і такі слова, я дуже розсердився.	καὶ ἐλυπήθην σφόδρα, καθὼς ἤκουσα τὴν κραυγὴν αὐτῶν καὶ τοὺς λόγους τούτους.
7	7
Серце моє обурилося, і я суворо дорікнув найзнатнішим і начальникам і сказав їм: ви берете лихву з братів своїх. І скликав я проти них велике зібрання	καὶ ἐβουλεύσατο καρδία μου ἐπ’ ἐμέ, καὶ ἐμαχεσάμην πρὸς τοὺς ἐντίμους καὶ τοὺς ἄρχοντας καὶ εἶπα αὐτοῖς· ἀπαιτήσει ἀνὴρ τὸν ἀδελφὸν αὐτοῦ, ἃ ὑμεῖς ἀπαιτεῖτε. καὶ ἔδωκα ἐπ’ αὐτοὺς ἐκκλησίαν μεγάλην
8	8
і сказали їм: ми викуповували братів своїх, юдеїв, проданих народам, скільки було сил у нас, а ви продаєте братів своїх, і вони продаються нам? Вони мовчали і не знаходили відповіді.	καὶ εἶπα αὐτοῖς· ἡμεῖς κεκτήμεθα τοὺς ἀδελφοὺς ἡμῶν τοὺς ᾿Ιουδαίους τοὺς πωλουμένους τοῖς ἔθνεσιν ἐν ἑκουσίῳ ἡμῶν· καὶ ὑμεῖς πωλεῖτε τοὺς ἀδελφοὺς ὑμῶν καὶ παραδοθήσονται ἡμῖν; καὶ ἡσύχασαν καὶ οὐχ εὕροσαν λόγον.
9	9
І сказав я: недобре ви робите. Чи не в страху Бога нашого повинні ходити ви, щоб уникнути ганьблення від народів, ворогів наших?	καὶ εἶπα· οὐκ ἀγαθὸς ὁ λόγος, ὃν ὑμεῖς ποιεῖτε· οὐχ οὕτως ἐν φόβῳ Θεοῦ ἡμῶν ἀπελεύσεσθε ἀπὸ ὀνειδισμοῦ τῶν ἐθνῶν τῶν ἐχθρῶν ἡμῶν.
10	10
І я також, брати мої і ті, що служили при мені, давали їм у борг і срібло і хліб: залишимо їм борг цей.	καὶ οἱ ἀδελφοί μου καὶ οἱ γνωστοί μου καὶ ἐγὼ ἐθήκαμεν ἑαυτοῖς ἀργύριον καὶ σῖτον· ἐγκατελίπομεν δὴ τὴν ἀπαίτησιν ταύτην.
11	11
Поверніть їм нині ж поля їхні, виноградні й оливні сади їхні, і доми їхні, і ріст, за який зі срібла і хліба, і вина й олії, за який ви позичили їм.	ἐπιστρέψατε δὴ αὐτοῖς ὡς σήμερον ἀγροὺς αὐτῶν καὶ ἀμπελῶνας αὐτῶν καὶ ἐλαιῶνας αὐτῶν καὶ οἰκίας αὐτῶν· καὶ ἀπὸ τοῦ ἀργυρίου τὸν σῖτον καὶ τὸν οἶνον καὶ τὸ ἔλαιον ἐξενέγκατε αὐτοῖς.
12	12
І сказали вони: повернемо і не будемо з них вимагати; зробимо так, як ти говориш. І покликав я священиків і звелів їм дати клятву, що вони так зроблять.	καὶ εἶπαν· ἀποδώσομεν, καὶ παρ’ αὐτῶν οὐ ζητήσομεν, οὕτως ποιήσομεν καθὼς σὺ λέγεις· καὶ ἐκάλεσα τοὺς ἱερεῖς καὶ ὥρκισα αὐτοὺς ποιῆσαι ὡς τὸ ρῆμα τοῦτο.
13	13
І витрусив я одяг мій і сказав: так нехай витрусить Бог усяку людину, що не стримає слова цього, з дому його і з маєтку його, і так нехай буде в нього витрясено і порожньо! І сказало все зібрання: амінь. І прославили Бога; і народ виконав слово це.	καὶ τὴν ἀναβολήν μου ἐξετίναξα καὶ εἶπα· οὕτως ἐκτινάξαι ὁ Θεὸς πάντα ἄνδρα, ὃς οὐ στήσει τὸν λόγον τοῦτον, ἐκ τοῦ οἴκου αὐτοῦ καὶ ἐκ κόπου αὐτοῦ, καὶ ἔσται οὕτως ἐκτετιναγμένος καὶ κενός. καὶ εἶπε πᾶσα ἡ ἐκκλησία· ἀμήν, καὶ ἤνεσαν τὸν Κύριον. καὶ ἐποίησεν ὁ λαὸς τὸ ρῆμα τοῦτο.
14	14
Ще: з того дня, як визначений я був областеначальником їхнім у землі Юдейській, від двадцятого року до тридцять другого року царя Артаксеркса, протягом дванадцяти років я і брати мої не їли хліба областеначальників.	᾿Απὸ τῆς ἡμέρας, ἧς ἐνετείλατό μοι εἶναι εἰς ἄρχοντα αὐτῶν ἐν γῇ ᾿Ιούδα, ἀπὸ ἔτους εἰκοστοῦ καὶ ἕως ἔτους τριακοστοῦ καὶ δευτέρου τῷ ᾿Αρθασασθὰ ἔτη δώδεκα, ἐγὼ καὶ οἱ ἀδελφοί μου βίαν αὐτῶν οὐκ ἔφαγον.
15	15
А попередні областеначальники, що були до мене, обтяжували народ і брали з нього хліб і вино, крім сорока сиклів срібла; навіть і слуги їхні панували над народом. Я ж не робив так зі страху Божого.	καὶ τὰς βίας τὰς πρώτας, ἃς πρὸ ἐμοῦ ἐβάρυναν ἐπ’ αὐτούς, καὶ ἐλάβοσαν παρ’ αὐτῶν ἐν ἄρτοις καὶ ἐν οἴνῳ ἔσχατον ἀργύριον, δίδραχμα τεσσαράκοντα, καὶ οἱ ἐκτετιναγμένοι αὐτῶν ἐξουσιάζονται ἐπὶ τὸν λαόν· κἀγὼ οὐκ ἐποίησα οὕτως ἀπὸ προσώπου φόβου Θεοῦ.
16	16
При цьому роботи на стіні цій я підтримував; і полів ми не закуповували, й усі слуги мої збиралися туди на роботу.	καὶ ἐν ἔργῳ τοῦ τείχους τούτων οὐκ ἐκράτησα, ἀγρὸν οὐκ ἐκτησάμην, καὶ πάντες οἱ συνηγμένοι ἐκεῖ ἐπὶ τὸ ἔργον.
17	17
Юдеїв і начальників по сто п’ятдесят людей бувало за столом у мене, крім тих, хто приходив до нас з навколишніх народів.	καὶ οἱ ᾿Ιουδαῖοι, ἑκατὸν καὶ πεντήκοντα ἄνδρες, καὶ ἐρχόμενοι πρὸς ἡμᾶς ἀπὸ τῶν ἐθνῶν τῶν κύκλῳ ἡμῶν ἐπὶ τράπεζάν μου.
18	18
І ось що бувало приготоване на один день: один бик, шість добірних овець і птахи готувалися у мене; і за десять днів витрачалося безліч усякого вина. І, попри все те, хліба областеначальничого я не вимагав, тому що важка служба лежала на народі цьому.	καὶ ἦν γινόμενον εἰς ἡμέραν μίαν μόσχος εἷς καὶ πρόβατα ἓξ ἐκλεκτὰ καὶ χίμαρος ἐγίνοντό μοι καὶ ἀνὰ μέσον δέκα ἡμερῶν ἐν πᾶσιν οἶνος τῷ πλήθει· καὶ σὺν τούτοις ἄρτους τῆς βίας οὐκ ἐζήτησα, ὅτι βαρεῖα ἡ δουλεία ἐπὶ τὸν λαὸν τοῦτον.
19	19
Пом’яни, Боже мій, на благо мені усе, що я зробив для народу цього!	μνήσθητί μου, ὁ Θεός, εἰς ἀγαθὸν πάντα ὅσα ἐποίησα τῷ λαῷ τούτῳ.
Глава 6	Κεφάλαιο 6

1	1
Коли дійшло до вух Санаваллата і Товії і Гешема аравитянина й інших ворогів наших, що я відбудував стіну, і не залишалося в ній пошкоджень — втім, до того часу я ще не ставив дверей у ворота, —	ΚΑΙ ἐγένετο καθὼς ἠκούσθη τῷ Σαναβαλλὰτ καὶ Τωβίᾳ καὶ τῷ Γησὰμ τῷ ᾿Αραβὶ καὶ τοῖς καταλοίποις ἐχθρῶν ἡμῶν ὅτι ᾠκοδόμησα τὸ τεῖχος, καὶ οὐ κατελείφθη ἐν αὐτοῖς πνοή. ἕως τοῦ καιροῦ ἐκείνου θύρας οὐκ ἐπέστησα ἐν ταῖς πύλαις.
2	2
тоді прислали Санаваллат і Гешем до мене сказати: прийди, і зійдемося в одному із сіл на рівнині Оно. Вони замишляли зробити мені зло.	καὶ ἀπέστειλε Σαναβαλλὰτ καὶ Γησὰμ πρός με λέγων· δεῦρο καὶ συναχθῶμεν ἐπὶ τὸ αὐτὸ ἐν ταῖς κώμαις ἐν πεδίῳ ᾿Ωνώ· καὶ αὐτοὶ λογιζόμενοι ποιῆσαί μοι πονηρίαν.
3	3
Але я послав до них послів сказати: я зайнятий великою справою, не можу зійти; справа зупинилася б, якби я залишив її і зійшов до вас.	καὶ ἀπέστειλα ἐπ’ αὐτοὺς ἀγγέλους λέγων· ἔργον μέγα ἐγὼ ποιῶ καὶ οὐ δυνήσομαι καταβῆναι, μή ποτε καταπαύσῃ τὸ ἔργον· ὡς ἂν τελειώσω αὐτό, καταβήσομαι πρὸς ὑμᾶς.
4	4
Чотири рази присилали вони до мене з таким самим запрошенням, і я відповідав їм те саме.	καὶ ἀπέστειλαν πρός με ὡς τὸ ρῆμα τοῦτο, καὶ ἀπέστειλα αὐτοῖς κατὰ ταῦτα.
5	5
Тоді прислав до мене Санаваллат у п’ятий раз свого слугу, в якого в руці був відкритий лист.	καὶ ἀπέστειλε πρός με Σαναβαλλὰτ τὸν παῖδα αὐτοῦ καὶ ἐπιστολὴν ἀνεῳγμένην ἐν χειρὶ αὐτοῦ.
6	6
У ньому було написано: чутка носиться в народах, і Гешем говорить, начебто ти і юдеї задумали відпасти, для чого і будуєш стіну і хочеш бути в них царем, за тими ж чутками;	καὶ ἦν γεγραμμένον ἐν αὐτῇ· «᾿Εν ἔθνεσιν ἠκούσθη ὅτι σὺ καὶ οἱ ᾿Ιουδαῖοι λογίζεσθε ἀποστατῆσαι, διὰ τοῦτο σὺ οἰκοδομεῖς τὸ τεῖχος, καὶ σὺ ἔσῃ αὐτοῖς εἰς βασιλέα·
7	7
і пророків поставив ти, щоб вони розголошували про тебе в Єрусалимі і говорили: цар Юдейський! І такі розмови дійдуть до царя. Отже, приходь, і порадимося разом.	καὶ πρὸς τούτοις προφήτας ἔστησας σεαυτῷ, ἵνα καθίσῃς ἐν ῾Ιερουσαλὴμ εἰς βασιλέα ἐπὶ ᾿Ιούδα· καὶ νῦν ἀπαγγελήσονται τῷ βασιλεῖ οἱ λόγοι οὗτοι· καὶ νῦν δεῦρο βουλευσώμεθα ἐπὶ τὸ αὐτό.
8	8
Але я послав до нього сказати: нічого такого не було, про що ти говориш; ти вигадав це своїм розумом.	καὶ ἀπέστειλα πρὸς αὐτὸν λέγων· οὐκ ἐγενήθη ὡς οἱ λόγοι οὗτοι, ὡς σὺ λέγεις, ὅτι ἀπὸ καρδίας σου σὺ ψεύδῃ αὐτούς.
9	9
Бо всі вони залякували нас, думаючи: опустяться руки їхні від цієї справи, і вона не відбудеться; але я тим більше зміцнив руки мої.	ὅτι πάντες φοβερίζουσιν ἡμᾶς λέγοντες· ἐκλυθήσονται αἱ χεῖρες αὐτῶν ἀπὸ τοῦ ἔργου τούτου, καὶ οὐ ποιηθήσεται· καὶ νῦν ἐκραταίωσα τὰς χεῖράς μου».
10	10
Прийшов я в дім Шемаії, сина Делаії, сина Мегетавелового, і він замкнувся і сказав: ходімо в дім Божий, всередину храму, і замкнемо за собою двері храму, тому що прийдуть убити тебе, і прийдуть убити тебе вночі.	Κἀγὼ εἰσῆλθον εἰς οἶκον Σεμεΐ υἱοῦ Δαλαΐα, υἱοῦ Μεταβεήλ —καὶ αὐτὸς συνεχόμενος— καὶ εἶπε· συναχθῶμεν εἰς οἶκον τοῦ Θεοῦ ἐν μέσῳ αὐτοῦ καὶ κλείσωμεν τὰς θύρας αὐτοῦ, ὅτι ἔρχονται νυκτὸς φονεῦσαί σε.
11	11
Але я сказав: чи може втікати така людина, як я? Чи може такий, як я, увійти в храм, щоб залишитися живим? Не піду.	καὶ εἶπα· τίς ἐστιν ὁ ἀνήρ, ὃς εἰσελεύσεται εἰς τὸν οἶκον καὶ ζήσεται;
12	12
Я знав, що не Бог послав його, хоча він пророче говорив мені, але що Товія і Санаваллат підкупили його.	καὶ ἐπέγνων καὶ ἰδοὺ ὁ Θεὸς οὐκ ἀπέστειλεν αὐτόν, ὅτι ἡ προφητεία λόγος κατ’ ἐμοῦ, καὶ Τωβίας καὶ Σαναβαλλὰτ ἐμισθώσαντο
13	13
Для того він був підкуплений, щоб я злякався і зробив так і згрішив, і щоб мали про мене недобру думку і переслідували мене за це докорами.	ἐπ’ ἐμὲ ὄχλον, ὅπως φοβηθῶ καὶ ποιήσω οὕτως καὶ ἁμάρτω καὶ γένωμαι αὐτοῖς εἰς ὄνομα πονηρόν, ὅπως ὀνειδίσωσί με.
14	14
Пом’яни, Боже мій, Товію і Санаваллата за цими справами їхніми, а також пророчицю Ноадію й інших пророків, які хотіли залякати мене!	μνήσθητι, ὁ Θεός, Τωβία καὶ Σαναβαλλάτ, ὡς τὰ ποιήματα αὐτοῦ ταῦτα, καὶ τῷ Νωαδίᾳ τῷ προφήτῃ καὶ τοῖς καταλοίποις τῶν προφητῶν, οἳ ἦσαν φοβερίζοντές με.
15	15
Стіна була зроблена у двадцять п’ятий день місяця Елула, за п’ятдесят два дні.	Καὶ ἐτελέσθη τὸ τεῖχος πέμπτῃ καὶ εἰκάδι τοῦ ᾿Ελοὺλ μηνὸς εἰς πεντήκοντα καὶ δύο ἡμέρας.
16	16
Коли почули про це всі вороги наші, і побачили це всі народи, які навколо нас, тоді вони дуже впали в очах своїх і пізнали, що це діло зроблено Богом нашим.	καὶ ἐγένετο ἡνίκα ἤκουσαν πάντες οἱ ἐχθροὶ ἡμῶν, καὶ ἐφοβήθησαν πάντα τὰ ἔθνη τὰ κύκλῳ ἡμῶν, καὶ ἐπέπεσε φόβος σφόδρα ἐν ὀφθαλμοῖς αὐτῶν, καὶ ἔγνωσαν ὅτι παρὰ τοῦ Θεοῦ ἡμῶν ἐγενήθη τελειωθῆναι τὸ ἔργον τοῦτο.
17	17
Зверх того в ті дні найзнатніші юдеї багато писали листів, які посилалися до Товії, а Товіїні листи приходили до них.	καὶ ἐν ταῖς ἡμέραις ἐκείναις ἀπὸ πολλῶν ἐντίμων ᾿Ιούδα ἐπιστολαὶ ἐπορεύοντο πρὸς Τωβίαν, καὶ αἱ Τωβία ἤρχοντο πρὸς αὐτούς,
18	18
Тому що багато хто в Юдеї був у клятвеному союзі з ним, бо він був зятем Шеханії, сина Арахового, а син його Іоханан узяв за себе дочку Мешуллама, сина Верехії.	ὅτι πολλοὶ ἐν ᾿Ιούδᾳ ἔνορκοι ἦσαν αὐτῷ, ὅτι γαμβρὸς ἦν τοῦ Σεχενία υἱοῦ ῾Ηραέ, καὶ ᾿Ιωνὰν υἱὸς αὐτοῦ ἔλαβε τὴν θυγατέρα Μεσουλὰμ υἱοῦ Βαραχία εἰς γυναῖκα.
19	19
Навіть про доброту його вони говорили при мені, і мої слова переносилися до нього. Товія надсилав листи, щоб залякати мене.	καὶ τοὺς λόγους αὐτοῦ ἦσαν λέγοντες πρός με καὶ λόγους μου ἦσαν ἐκφέροντες αὐτῷ, καὶ ἐπιστολὰς ἀπέστειλε Τωβίας φοβερίσαι με.
Глава 7	Κεφάλαιο 7

1	1
Коли стіна була побудована, і я вставив двері, і поставлені були на своє служіння воротарі і співці і левити,	ΚΑΙ ἐγένετο ἡνίκα ᾠκοδομήθη τὸ τεῖχος, καὶ ἔστησα τάς θύρας, καὶ ἐπεσκέπησαν οἱ πυλωροὶ καὶ οἱ ἄδοντες καὶ οἱ Λευῖται.
2	2
тоді наказав я братові моєму Ханані і начальникові єрусалимської фортеці Хананію, бо він більше за багатьох інших був людиною вірною і богобоязкою,	καὶ ἐνετειλάμην τῷ ᾿Ανανίᾳ ἀδελφῷ μου καὶ τῷ ᾿Ανανίᾳ ἄρχοντι τῆς βιρὰ ἐν ῾Ιερουσαλήμ, ὅτι αὐτὸς ὡς ἀνὴρ ἀληθὴς καὶ φοβούμενος τὸν Θεὸν παρὰ πολλούς,
3	3
і сказав я їм: нехай не відчиняють воріт єрусалимських, доки не обігріє сонце, і доки вони стоять, нехай зачиняють і замикають двері. І поставив я сторожами жителів Єрусалима, кожного на свою варту і кожного навпроти дому його.	καὶ εἶπα αὐτοῖς· οὐκ ἀνοιγήσονται πύλαι ῾Ιερουσαλὴμ ἕως ἅμα τῷ ἡλίῳ, καὶ ἔτι αὐτῶν γρηγορούντων κλειέσθωσαν αἱ θύραι καὶ σφηνούσθωσαν· καὶ στῆσον προφύλακας οἰκούντων ἐν ῾Ιερουσαλήμ, ἀνὴρ ἐν προφυλακῇ αὐτοῦ καὶ ἀνὴρ ἀπέναντι οἰκίας αὐτοῦ.
4	4
Але місто було просторе і велике, а народу в ньому було небагато, і доми не були побудовані.	Καὶ ἡ πόλις πλατεῖα καὶ μεγάλη, καὶ ὁ λαὸς ὀλίγος ἐν αὐτῇ, καὶ οὐκ ἦσαν οἰκίαι ᾠκοδομημέναι.
5	5
І поклав мені Бог мій на серце зібрати найзнатніших і начальників і народ, щоб зробити перепис. І знайшов я родовідний перепис тих, які прийшли спочатку, і в ньому написано:	καὶ ἔδωκεν ὁ Θεὸς εἰς τὴν καρδίαν μου καὶ συνῆξα τοὺς ἐντίμους καὶ τοὺς ἄρχοντας καὶ τὸν λαὸν εἰς συνοδίας· καὶ εὗρον βιβλίον τῆς συνοδίας, οἳ ἀνέβησαν ἐν πρώτοις, καὶ εὗρον γεγραμμένον ἐν αὐτῷ.
6	6
ось жителі країни, які вирушили, із полонених, переселених Навуходоносором, царем Вавилонським, і повернулися в Єрусалим і Юдею, кожен у своє місто, —	καὶ οὗτοι υἱοὶ τῆς χώρας οἱ ἀναβάντες ἀπὸ αἰχμαλωσίας τῆς ἀποικίας, ἧς ἀπῴκισε Ναβουχοδονόσορ ὁ βασιλεὺς Βαβυλῶνος καὶ ἐπέστρεψαν εἰς ῾Ιερουσαλὴμ καὶ εἰς ᾿Ιούδα ἀνὴρ εἰς τὴν πόλιν αὐτοῦ
7	7
ті, які пішли з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Азарією, Раамією, Нахманієм, Мардохеєм, Билшаном, Мисферефом, Бигваєм, Нехумом, Вааною. Кількість людей народу Ізраїлевого:	μετὰ Ζοροβάβελ καὶ ᾿Ιησοῦ καὶ Νεεμία ᾿Αζαρία καὶ Ρεελμὰ Ναεμανί, Μαρδοχαῖος, Βαλσάν, Μασφαράθ, ῎Εσδρα, Βογουΐα, ᾿Ιναούμ, Βαανά, Μασφάρ, ἄνδρες λαοῦ ᾿Ισραήλ·
8	8
синів Пароша дві тисячі сто сімдесят два.	υἱοὶ Φόρος δισχίλιοι ἑκατὸν ἑβδομηκονταδύο·
9	9
Синів Сафатії триста сімдесят два.	υἱοὶ Σαφατία τριακόσιοι ἑβδομηκονταδύο·
10	10
Синів Араха шістсот п’ятдесят два.	υἱοὶ ᾿Ηρὰ ἑξακόσιοι πεντηκονταδύο·
11	11
Синів Пахаф-Моава, із синів Ісуса й Іоава, дві тисячі вісімсот вісімнадцять.	υἱοὶ Φαὰθ Μωὰβ τοῖς υἱοῖς ᾿Ιησοῦ καὶ ᾿Ιωὰβ δισχίλιοι ἑξακόσιοι δεκαοκτώ·
12	12
Синів Елама тисяча двісті п’ятдесят чотири.	υἱοὶ Αἰλὰμ χίλιοι διακόσιοι πεντηκοντατέσσαρες·
13	13
Синів Заффу вісімсот сорок п’ять.	υἱοὶ Ζαθουΐα ὀκτακόσιοι τεσσαρακονταπέντε·
14	14
Синів Закхая сімсот шістдесят.	υἱοὶ Ζακχοῦ ἑπτακόσιοι ἑξήκοντα·
15	15
Синів Биннуя шістсот сорок вісім.	υἱοὶ Βανουΐ ἑξακόσιοι τεσσαρακονταοκτώ·
16	16
Синів Бевая шістсот двадцять вісім.	υἱοὶ Βηβὶ ἑξακόσιοι εἰκοσιοκτώ·
17	17
Синів Азгада дві тисячі триста двадцять два.	υἱοὶ ᾿Ασγὰδ δισχίλιοι τριακόσιοι εἰκοσιδύο·
18	18
Синів Адоникама шістсот шістдесят сім.	υἱοὶ ᾿Αδωνικὰμ ἑξακόσιοι ἑξηκονταεπτά·
19	19
Синів Бигвая дві тисячі шістсот сім.	υἱοὶ Βαγοΐ δισχίλιοι ἑξηκονταεπτά·
20	20
Синів Адина шістсот п’ятдесят п’ять.	υἱοὶ ᾿Ηδὶν ἑξακόσιοι πεντηκονταπέντε·
21	21
Синів Атера з дому Єзекії дев’яносто вісім.	υἱοὶ ᾿Ατὴρ τῷ ᾿Εζεκίᾳ ἐνενηκονταοκτώ·
22	22
Синів Хашума триста двадцять вісім.	υἱοὶ ᾿Ησὰμ τριακόσιοι εἰκοσιοκτώ·
23	23
Синів Вецая триста двадцять чотири.	υἱοὶ Βεσεΐ τριακόσιοι εἰκοσιτέσσαρες·
24	24
Синів Харифа сто дванадцять.	υἱοὶ ᾿Αρὶφ ἑκατὸν δώδεκα· υἱοὶ ᾿Ασὲν διακόσιοι εἰκοσιτρεῖς·
25	25
Уродженців Гаваона дев’яносто п’ять.	υἱοὶ Γαβαὼν ἐνενηκονταπέντε·
26	26
Жителів Вифлеєма і Нетофи сто вісімдесят вісім.	υἱοὶ Βαιθαλὲμ ἑκατὸν εἰκοσιτρεῖς· υἱοὶ ᾿Ατωφὰ πεντηκονταέξ·
27	27
Жителів Анафофа сто двадцять вісім.	υἱοὶ ᾿Αναθὼθ ἑκατὸν εἰκοσιοκτώ·
28	28
Жителів Беф-Азмавефа сорок два.	ἄνδρες Βηθασμὼθ τεσσαρακονταδύο·
29	29
Жителів Кириаф-Іарима, Кефири і Беерофа сімсот сорок три.	ἄνδρες Καριαθαρίμ, Καφιρὰ καὶ Βηρὼθ ἑπτακόσιοι τεσσαρακοντατρεῖς·
30	30
Жителів Рами і Геви шістсот двадцять один.	ἄνδρες ᾿Αραμὰ καὶ Γαβαὰ ἑξακόσιοι εἴκοσιν·
31	31
Жителів Михмаса сто двадцять два.	ἄνδρες Μαχεμὰς ἑκατὸν εἰκοσιδύο·
32	32
Жителів Вефиля і Гая сто двадцять три.	ἄνδρες Βαιθὴλ καὶ ᾿Αΐ ἑκατὸν εἰκοσιτρεῖς·
33	33
Жителів Нево другого п’ятдесят два.	ἄνδρες Ναβία ἑκατὸν πεντηκονταδύο·
34	34
Синів Елама другого тисяча двісті п’ятдесят чотири.	ἄνδρες ᾿Ηλαμαὰρ χίλιοι διακόσιοι πεντηκονταδύο·
35	35
Синів Харима триста двадцять.	υἱοὶ ᾿Ηρὰμ τριακόσιοι εἴκοσι·
36	36
Уродженців Єрихона триста сорок п’ять.	υἱοὶ ᾿Ιεριχὼ τριακόσιοι τεσσαρακονταπέντε·
37	37
Уродженців Лода, Хадида й Оно сімсот двадцять один.	υἱοὶ Λοδαδὶδ καὶ ᾿Ωνὼ ἑπτακόσιοι εἰκοσιεῖς·
38	38
Уродженців Сенаї три тисячі дев’ятсот тридцять.	υἱοὶ Σανανὰ τρισχίλιοι ἐνακόσιοι τριάκοντα·
39	39
Священиків, синів Ієдаії, з дому Ісусового, дев’ятсот сімдесят три.	οἱ ἱερεῖς, υἱοὶ ᾿Ιωδαὲ εἰς οἶκον ᾿Ιησοῦ ἐνακόσιοι ἑβδομηκοντατρεῖς·
40	40
Синів Іммера тисяча п’ятдесят два.	υἱοὶ ᾿Εμμὴρ χίλιοι πεντηκονταδύο·
41	41
Синів Пашхура тисяча двісті сорок сім.	υἱοὶ Φασεοὺρ χίλιοι διακόσιοι τεσσαρακονταεπτά·
42	42
Синів Харима тисяча сімнадцять.	υἱοὶ ᾿Ηρὰμ χίλιοι δεκαεπτά·
43	43
Левитів: синів Ісуса, з дому Кадмиїлового, з дому синів Годеви, сімдесят чотири.	οἱ Λευῖται, υἱοὶ ᾿Ιησοῦ τοῦ Καδμιὴλ τοῖς υἱοῖς τοῦ Οὐδουΐα ἑβδομηκοντατέσσαρες·
44	44
Співців: синів Асафа сто сорок вісім.	οἱ ἄδοντες, υἱοὶ ᾿Ασὰφ ἑκατὸν τεσσαρακονταοκτώ·
45	45
Воротарі: сини Шаллума, сини Атера, сини Талмона, сини Аккува, сини Хатити, сини Шовая — сто тридцять вісім.	οἱ πυλωροί, υἱοὶ Σαλούμ, υἱοὶ ᾿Ατήρ, υἱοὶ Τελμών, υἱοὶ ᾿Ακούβ, υἱοὶ ᾿Ατιτά, υἱοὶ Σαβί, ἑκατὸν τριακονταοκτώ·
46	46
Нефинеї: сини Цихи, сини Хасуфи, сини Таббаофа,	οἱναθινίμ, υἱοὶ Σηά, υἱοὶ ᾿Ασφά, υἱοὶ Ταβαώθ,
47	47
сини Кироса, сини Сиї, сини Фадона,	υἱοὶ Κιράς, υἱοὶ ᾿Ασουΐα, υἱοὶ Φαδών,
48	48
сини Левана, сини Хагави, сини Салмая,	υἱοὶ Λαβανά, υἱοὶ ᾿Αγαβά, υἱοὶ Σελμεΐ,
49	49
сини Ханана, сини Гиддела, сини Гахара,	υἱοὶ ᾿Ανάν, υἱοὶ Γαδήλ, υἱοὶ Γαάρ,
50	50
сини Реаії, сини Рецина, сини Некоди,	υἱοὶ Ρααΐα, υἱοὶ Ρασσών, υἱοὶ Νεκωδά,
51	51
сини Газзама, сини Уззи, сини Пасеаха,	υἱοὶ Γηζάμ, υἱοὶ ᾿Οζί, υἱοὶ Φεσή,
52	52
сини Весая, сини Меунима, сини Нефишсима,	υἱοὶ Βησί, υἱοὶ Μεϊνών, υἱοὶ Νεφωσασί,
53	53
сини Бакбука, сини Хакуфи, сини Хархура,	υἱοὶ Βακβούκ, υἱοὶ ᾿Αχιφά, υἱοὶ ᾿Αρούρ,
54	54
сини Бацлифа, сини Мехиди, сини Харши,	υἱοὶ Βασαλώθ, υἱοὶ Μιδά, υἱοὶ ᾿Αδασάν,
55	55
сини Баркоса, сини Сисари, сини Фамаха,	υἱοὶ Βαρκουέ, υἱοὶ Σισαράθ, υἱοὶ Θημά,
56	56
сини Нециаха, сини Хатифи.	υἱοὶ Νισιά, υἱοὶ ᾿Ατιφά,
57	57
Сини рабів Соломонових: сини Сотая, сини Соферефа, сини Фериди,	υἱοὶ δούλων Σαλωμών, υἱοὶ Σουτεΐ, υἱοὶ Σαφαράτ, υἱοὶ Φεριδά,
58	58
сини Іаали, сини Даркона, сини Гиддела,	υἱοὶ ᾿Ιελήλ, υἱοὶ Δορκών, υἱοὶ Γαδαήλ,
59	59
сини Сафатії, сини Хаттила, сини Похереф-Гаццеваїма, сини Амона.	υἱοὶ Σαφατία, υἱοὶ ᾿Εττήλ, υἱοὶ Φακαράθ, υἱοὶ Σαβαΐμ, υἱοὶ ᾿Ημίμ·
60	60
Усіх нефинеїв і синів рабів Соломонових триста дев’яносто два.	πάντες οἱ ναθινίμ, καὶ υἱοὶ δούλων Σαλωμών, τριακόσιοι ἐνενηκονταδύο.
61	61
І ось ті, що вийшли з Тел-Мелаха, Тел-Харши, Херув-Аддона й Іммера; але вони не могли показати про покоління своє і про плем’я своє, чи від Ізраїля вони.	καὶ οὗτοι ἀνέβησαν ἀπὸ Θελμελέθ, Θελαρησά, Χαρούβ, ᾿Ηρών, ᾿Ιεμὴρ καὶ οὐκ ἐδυνάσθησαν ἀπαγγεῖλαι οἴκους πατριῶν αὐτῶν καὶ σπέρμα αὐτῶν εἰ ἀπὸ ᾿Ισραήλ εἰσιν·
62	62
Сини Делаії, сини Товії, сини Некоди — шістсот сорок два.	υἱοὶ Δαλαία, υἱοὶ Τωβία, υἱοὶ Νεκωδά, ἑξακόσιοι τεσσαρακονταδύο·
63	63
І з священиків: сини Ховаії, сини Гаккоца, сини Верзеллія, який взяв дружину з дочок Верзеллія галаадитянина і став називатися їхнім іменем.	καὶ ἀπὸ τῶν ἱερέων υἱοὶ ᾿Εβία, υἱοὶ ᾿Ακώς, υἱοὶ Βερζελλί, ὅτι ἔλαβον ἀπὸ θυγατέρων Βερζελλὶ τοῦ Γαλααδίτου γυναῖκας καὶ ἐκλήθησαν ἐπ’ ὀνόματι αὐτῶν·
64	64
Вони шукали родовідного свого запису, і не знайшлося, і тому виключені зі священства.	οὗτοι ἐζήτησαν γραφὴν αὐτῶν τῆς συνοδίας, καὶ οὐχ εὑρέθη, καὶ ἠγχιστεύθησαν ἀπὸ τῆς ἱερατείας,
65	65
І Тиршафа сказав їм, щоб вони не їли великої святині, доки не постане священик з уримом і тумимом.	καὶ εἶπεν ᾿Αθερσασθά, ἵνα μὴ φάγωσιν ἀπὸ τοῦ ἁγίου τῶν ἁγίων, ἕως ἀναστῇ ἱερεὺς φωτίσων.
66	66
Усе суспільство разом складалося із сорока двох тисяч трьохсот шістдесяти людей,	καὶ ἐγένετο πᾶσα ἡ ἐκκλησία ὡσεὶ τέσσαρες μυριάδες δισχίλιοι τριακόσιοι ἑξήκοντα,
67	67
крім рабів їхніх і рабинь їхніх, яких було сім тисяч триста тридцять сім; і при них співців і співачок двісті сорок п’ять.	πάρεξ δούλων αὐτῶν καὶ παιδισκῶν αὐτῶν, οὗτοι ἑπτακισχίλιοι τριακόσιοι τριακονταεπτά· καὶ ᾄδοντες καὶ ᾄδουσαι διακόσιοι τεσσαρακονταπέντε·
68
Коней у них було сімсот тридцять шість, мулів у них двісті сорок п’ять,
69	69
верблюдів чотириста тридцять п’ять, ослів шість тисяч сімсот двадцять.	ὄνοι δισχίλιοι ἑπτακόσιοι.
70	70
Деякі глави поколінь дали внески на провадження робіт. Тиршафа дав у скарбницю золотом тисячу драхм, п’ятдесят чаш, п’ятсот тридцять священичих одеж.	καὶ ἀπὸ μέρους ἀρχηγῶν τῶν πατριῶν ἔδωκαν εἰς τὸ ἔργον τῷ Νεεμίᾳ εἰς θησαυρὸν χρυσοῦς χιλίους, φιάλας πεντήκοντα καὶ χωθωνὼθ τῶν ἱερέων τριάκοντα.
71	71
І деякі з глав поколінь дали в скарбницю на провадження робіт двадцять тисяч драхм золота і дві тисячі двісті мин срібла.	καὶ ἀπὸ ἀρχηγῶν τῶν πατριῶν ἔδωκαν εἰς θησαυροὺς τοῦ ἔργου χρυσοῦ νομίσματος δύο μυριάδας καὶ ἀργυρίου μνᾶς δισχιλίας τριακοσίας, καὶ ἔδωκαν οἱ κατάλοιποι τοῦ λαοῦ χρυσίου δύο μυριάδας καὶ ἀργυρίου μνᾶς δισχιλίας διακοσίας καὶ χωθωνὼθ τῶν ἱερέων ἑξηκονταεπτά.
72	72
Інші з народу дали двадцять тисяч драхм золота і дві тисячі мин срібла і шістдесят сім священичих одеж.	καί ἐκάθισαν οἱ ἱερεῖς καὶ Λευῖται καὶ οἱ πυλωροὶ καὶ οἱ ᾄδοντες καὶ οἱ ἀπὸ τοῦ λαοῦ καὶ οἱ ναθινὶμ καὶ πᾶς ᾿Ισραὴλ ἐν πόλεσιν αὐτῶν.
73
І стали жити священики і левити, і воротарі і співці, і народ і нефинеї, і весь Ізраїль у містах своїх.
Глава 8	Κεφάλαιο 8

1	1
Коли настав сьомий місяць, і сини Ізраїлеві жили по містах своїх, тоді зібрався весь народ, як одна людина, на площу, яка перед Водяними воротами, і сказали книжнику Ездрі, щоб він приніс книгу закону Мойсеєвого, який заповів Господь Ізраїлю.	ΚΑΙ ἔφθασεν ὁ μὴν ὁ ἕβδομος —καὶ οἱ υἱοὶ ᾿Ισραὴλ ἐν πόλεσιν αὐτῶν— καὶ συνήχθησαν πᾶς ὁ λαὸς ὡς ἀνὴρ εἷς εἰς τὸ πλάτος τὸ ἔμπροσθεν πύλης τοῦ ὕδατος. καὶ εἶπαν τῷ ῎Εσδρᾳ τῷ γραμματεῖ ἐνέγκαι τὸ βιβλίον νόμου Μωυσῆ, ὃν ἐνετείλατο Κύριος τῷ ᾿Ισραήλ.
2	2
І приніс священик Ездра закон перед зібрання чоловіків і жінок, і всіх, які могли розуміти, у перший день сьомого місяця;	καὶ ἤνεγκεν ῎Εσδρας ὁ ἱερεὺς τὸν νόμον ἐνώπιον τῆς ἐκκλησίας ἀπὸ ἀνδρὸς ἕως γυναικὸς καὶ πᾶς ὁ συνίων ἀκούειν ἐν ἡμέρᾳ μιᾷ τοῦ μηνὸς τοῦ ἑβδόμου
3	3
і читав з нього на площі, яка перед Водяними воротами, від світанку до полудня, перед чоловіками і жінками і всіма, які могли розуміти; і вуха всього народу були прихилені до книги закону.	καὶ ἀνέγνω ἐν αὐτῷ ἀπὸ τῆς ὥρας τοῦ διαφωτίσαι τὸν ἥλιον ἕως ἡμίσους τῆς ἡμέρας ἀπέναντι τῶν ἀνδρῶν καὶ τῶν γυναικῶν, καὶ αὐτοὶ συνιέντες, καὶ ὦτα παντὸς τοῦ λαοῦ εἰς τὸ βιβλίον τοῦ νόμου.
4	4
Книжник Ездра стояв на дерев’яному підвищенні, яке для цього зробили, а поруч з ним, праворуч від нього, стояли Маттифія і Шема, й Анаія й Урія, і Хелкія і Маасея, а ліворуч від нього Федаія і Мисаїл, і Малхія і Хашум, і Хашбаддана, і Захарія і Мешуллам.	καὶ ἔστη ῎Εσδρας ὁ γραμματεὺς ἐπὶ βήματος ξυλίνου, καὶ ἔστησαν ἐχόμενα αὐτοῦ Ματταθίας καὶ Σαμαΐας καὶ ᾿Ανανίας καὶ Οὐρίας καὶ Χελκία καὶ Μαασία ἐκ δεξιῶν αὐτοῦ, καὶ ἐξ ἀριστερῶν Φαδαΐας καὶ Μισαὴλ καὶ Μελχίας καὶ ᾿Ασὼμ καὶ ᾿Ασαβαδμὰ καὶ Ζαχαρίας καὶ Μεσολλάμ.
5	5
І відкрив Ездра книгу перед очима всього народу, тому що він стояв вище за весь народ. І коли він відкрив її, весь народ встав.	καὶ ἤνοιξεν ῎Εσδρας τὸ βιβλίον ἐνώπιον παντὸς τοῦ λαοῦ, ὅτι αὐτὸς ἦν ἐπάνω τοῦ λαοῦ —καὶ ἐγένετο ἡνίκα ἤνοιξεν αὐτό, ἔστη πᾶς ὁ λαός—
6	6
І благословив Ездра Господа Бога великого. І весь народ відповів: амінь, амінь, піднімаючи догори руки свої, — і поклонялися і падали перед Господом лицем до землі.	καὶ ηὐλόγησεν ῎Εσδρας Κύριον τὸν Θεὸν τὸν μέγαν, καὶ ἀπεκρίθη πᾶς ὁ λαὸς καὶ εἶπαν· ἀμήν, ἐπάραντες τὰς χεῖρας αὐτῶν, καὶ ἔκυψαν καὶ προσεκύνησαν τῷ Κυρίῳ ἐπὶ πρόσωπον ἐπὶ τὴν γῆν.
7	7
Ісус, Ванаія, Шеревія, Іамин, Аккув, Шавтай, Годія, Маасея, Клита, Азарія, Іозавад, Ханан, Фелаія і левити пояснювали народу закон, тим часом як народ стояв на своєму місці.	καὶ ᾿Ιησοῦς καὶ Βαναΐας καὶ Σαραβίας ἦσαν συνετίζοντες τὸν λαὸν εἰς τὸν νόμον· καὶ ὁ λαὸς ἐν τῇ στάσει αὐτοῦ.
8	8
І читали з книги, із закону Божого, виразно, і приєднували тлумачення, і народ розумів прочитане.	καὶ ἀνέγνωσαν ἐν βιβλίῳ νόμου τοῦ Θεοῦ, καὶ ἐδίδασκεν ῎Εσδρας καὶ διέστελλεν ἐν ἐπιστήμῃ Κυρίου, καὶ συνῆκεν ὁ λαὸς ἐν τῇ ἀναγνώσει.
9	9
Тоді Неємія, він же Тиршафа, і книжник Ездра, священик, і левити, які учили народ, сказали всьому народові: день цей святий Господу Богу вашому; не засмучуйтеся і не плачте, тому що весь народ плакав, слухаючи слова закону.	καὶ εἶπε Νεεμίας καὶ ῎Εσδρας ὁ ἱερεὺς καὶ γραμματεὺς καὶ οἱ Λευῖται καὶ οἱ συνετίζοντες τὸν λαὸν καὶ εἶπαν παντὶ τῷ λαῷ· ἡμέρα ἁγία ἐστὶ τῷ Κυρίῳ Θεῷ ἡμῶν, μὴ πενθεῖτε μηδὲ κλαίετε· ὅτι ἔκλαιε πᾶς ὁ λαός, ὡς ἤκουσαν τοὺς λόγους τοῦ νόμου.
10	10
І сказав їм: підіть, їжте жирне і пийте солодке, і посилайте частки тим, у кого нічого не приготовано, тому що день цей святий Господу нашому. І не засмучуйтеся, тому що радість перед Господом — підкріплення для вас.	καὶ εἶπεν αὐτοῖς· πορεύεσθε φάγετε λιπάσματα καὶ πίετε γλυκάσματα καὶ ἀποστείλατε μερίδας τοῖς μὴ ἔχουσιν· ὅτι ἁγία ἐστὶν ἡ ἡμέρα τῷ Κυρίῳ ἡμῶν· καὶ μὴ διαπέσητε, ὅτι ἐστὶ Κύριος ἰσχὺς ἡμῶν.
11	11
І левити заспокоювали весь народ, говорячи: припиніть, тому що день цей святий, не засмучуйтеся.	καὶ οἱ Λευῖται κατεσιώπων πάντα τὸν λαὸν λέγοντες· σιωπᾶτε, ὅτι ἡμέρα ἁγία, καὶ μὴ καταπίπτετε.
12	12
І пішов увесь народ їсти, і пити, і посилати частки, і святкувати з великою радістю, тому що зрозуміли слова, які сказали їм.	καὶ ἀπῆλθε πᾶς ὁ λαὸς φαγεῖν καὶ πιεῖν καὶ ἀποστέλλειν μερίδας καὶ ποιῆσαι εὐφροσύνην μεγάλην, ὅτι συνῆκαν ἐν τοῖς λόγοις οἷς ἐγνώρισεν αὐτοῖς.
13	13
На другий день зібралися глави поколінь від усього народу, священики і левити до книжника Ездри, щоб він пояснював їм слова закону.	Καὶ ἐν τῇ ἡμέρᾳ τῇ δευτέρᾳ συνήχθησαν οἱ ἄρχοντες τῶν πατριῶν σὺν τῷ παντὶ λαῷ, οἱ ἱερεῖς καὶ οἱ Λευῖται πρὸς ῎Εσδραν τὸν γραμματέα ἐπιστῆσαι πρὸς πάντας τοὺς λόγους τοῦ νόμου.
14	14
І знайшли написане в законі, який Господь дав через Мойсея, щоб сини Ізраїлеві в сьомому місяці, у свято, жили в кущах.	καὶ εὕροσαν γεγραμμένον ἐν τῷ νόμῳ, ᾧ ἐνετείλατο Κύριος τῷ Μωυσῇ, ὅπως κατοικήσωσιν οἱ υἱοὶ ᾿Ισραὴλ ἐν σκηναῖς ἐν ἑορτῇ ἐν μηνὶ τῷ ἑβδόμῳ,
15	15
І тому оголосили і проголосили по всіх містах своїх і в Єрусалимі, говорячи: підіть на гору і несіть гілки оливи садової і гілки оливи дикої, і гілки миртові і гілки пальмові, і гілки інших широколистих дерев, щоб зробити кущі за написаним.	καὶ ὅπως σημάνωσι σάλπιγξιν ἐν πάσαις ταῖς πόλεσιν αὐτῶν καὶ ἐν ῾Ιερουσαλήμ. καὶ εἶπεν ῎Εσδρας· ἐξέλθετε εἰς τὸ ὄρος, καὶ ἐνέγκατε φύλλα ἐλαίας καὶ φύλλα ξύλων κυπαρισσίνων καὶ φύλλα μυρσίνης καὶ φύλλα φοινίκων καὶ φύλλα ξύλου δασέος ποιῆσαι σκηνὰς κατὰ τὸ γεγραμμένον.
16	16
І пішов народ, і принесли, і зробили собі кущі, кожен на своїй покрівлі і на дворах своїх, і на дворах дому Божого, і на площі біля Водяних воріт, і на площі біля Єфремових воріт.	καὶ ἐξῆλθεν ὁ λαὸς καὶ ἤνεγκαν καὶ ἐποίησαν ἑαυτοῖς σκηνὰς ἀνὴρ ἐπὶ τοῦ δώματος αὐτοῦ καὶ ἐν ταῖς αὐλαῖς αὐτῶν καὶ ἐν ταῖς αὐλαῖς οἴκου τοῦ Θεοῦ καὶ ἐν πλατείαις τῆς πόλεως καὶ ἕως πύλης ᾿Εφραίμ.
17	17
Уся громада тих, що повернулися з полону, зробила кущі і жила в кущах. Від днів Ісуса, сина Навина, до цього дня не робили так сини Ізраїлеві. Радість була дуже велика.	καὶ ἐποίησαν πᾶσα ἡ ἐκκλησία, οἱ ἐπιστρέψαντες ἀπὸ τῆς αἰχμαλωσίας, σκηνὰς καὶ ἐκάθισαν ἐν σκηναῖς· ὅτι οὐκ ἐποίησαν ἀπὸ ἡμερῶν ᾿Ιησοῦ υἱοῦ Ναυῆ οὕτως οἱ υἱοὶ ᾿Ισραὴλ ἕως τῆς ἡμέρας ἐκείνης· καὶ ἐγένετο εὐφροσύνη μεγάλη.
18	18
І читали із книги закону Божого щодня, від першого дня до останнього дня. І святкували свято сім днів, а у восьмий день післясвято за уставом.	καὶ ἀνέγνω ἐν βιβλίῳ νόμου τοῦ Θεοῦ ἡμέραν ἐν ἡμέρᾳ ἀπὸ τῆς ἡμέρας τῆς πρώτης ἕως τῆς ἡμέρας τῆς ἐσχάτης· καὶ ἐποίησαν ἑορτὴν ἑπτὰ ἡμέρας, καὶ τῇ ἡμέρᾳ τῇ ὀγδόῃ ἐξόδιον κατὰ τὸ κρίμα.
Глава 9	Κεφάλαιο 9

1	1
У двадцять четвертий день цього місяця зібралися всі сини Ізраїлеві, постячись і у веретищі і з попелом на головах своїх.	ΚΑΙ ἐν ἡμέρᾳ εἰκοστῇ καὶ τετάρτῃ τοῦ μηνὸς τούτου συνήχθησαν οἱ υἱοὶ ᾿Ισραὴλ ἐν νηστείᾳ καὶ ἐν σάκκοις καὶ σποδῷ ἐπὶ κεφαλῆς αὐτῶν.
2	2
І відокремилося сім’я Ізраїлеве від усіх інородців, і встали і сповідувалися у гріхах своїх і в злочинах батьків своїх.	καὶ ἐχωρίσθησαν οἱ υἱοὶ ᾿Ισραὴλ ἀπὸ παντὸς υἱοῦ ἀλλοτρίου καὶ ἔστησαν καὶ ἐξηγόρευσαν τὰς ἁμαρτίας αὐτῶν καὶ τὰς ἀνομίας τῶν πατέρων αὐτῶν.
3	3
І стояли на своєму місці, і чверть дня читали з книги закону Господа Бога свого, і чверть сповідувалися і поклонялися Господу Богу своєму.	καὶ ἔστησαν ἐπὶ τῇ στάσει αὐτῶν καὶ ἀνέγνωσαν ἐν βιβλίῳ νόμου Κυρίου Θεοῦ αὐτῶν καὶ ἦσαν ἐξαγορεύοντες τῷ Κυρίῳ καὶ προσκυνοῦντες τῷ Κυρίῳ Θεῷ αὐτῶν.
4	4
І стали на підвищене місце левити: Ісус, Ванія, Кадмиїл, Шеванія, Вунній, Шеревія, Ванія, Хенані, і голосно взивали до Господа Бога свого.	καὶ ἔστη ἐπὶ ἀναβάσει τῶν Λευιτῶν ᾿Ιησοῦς καὶ οἱ υἱοὶ Καδμιήλ, Σεχενία υἱὸς Σαραβία, υἱοὶ Χωνενὶ καὶ ἐβόησαν φωνῇ μεγάλῃ πρὸς Κύριον τὸν Θεὸν αὐτῶν.
5	5
І сказали левити — Ісус, Кадмиїл, Ванія, Хашавнія, Шеревія, Годія, Шеванія, Петахія: встаньте, славте Господа Бога вашого, від віку і до віку. Нехай славословлять достославне і превище за всяке славослів’я і хвалу ім’я Твоє!	καὶ εἴποσαν οἱ Λευῖται ᾿Ιησοῦς καὶ Καδμιήλ· ἀνάστητε, εὐλογεῖτε Κύριον τὸν Θεὸν ἡμῶν ἀπὸ τοῦ αἰῶνος καὶ ἕως τοῦ αἰῶνος· καὶ εὐλογήσουσιν ὄνομα δόξης σου καὶ ὑψώσουσιν ἐπὶ πάσῃ εὐλογίᾳ καὶ αἰνέσει.
6	6
[І сказав Ездра:] Ти, Господи, єдиний, Ти створив небо, небеса небес і все воїнство їх, землю і все, що на ній, моря й усе, що в них, і Ти живиш усе це, і небесні воїнства Тобі поклоняються.	καὶ εἶπεν ῎Εσδρας· σὺ εἶ αὐτὸς Κύριος μόνος, σὺ ἐποίησας τὸν οὐρανὸν καὶ τὸν οὐρανὸν τοῦ οὐρανοῦ καὶ πᾶσαν τὴν στάσιν αὐτῶν, τὴν γῆν καὶ πάντα, ὅσα ἐστὶν ἐν αὐτῇ, τὰς θαλάσσας καὶ πάντα τὰ ἐν αὐταῖς, καὶ σὺ ζωοποιεῖς τὰ πάντα, καὶ σοὶ προσκυνοῦσιν αἱ στρατιαὶ τῶν οὐρανῶν.
7	7
Ти Сам, Господи Боже, обрав Аврама, і вивів його з Ура халдейського, і дав йому ім’я Авраама,	σὺ εἶ Κύριος ὁ Θεός· σὺ ἐξελέξω ἐν ῞Αβραμ καὶ ἐξήγαγες αὐτὸν ἐκ τῆς χώρας τῶν Χαλδαίων καὶ ἐπέθηκας αὐτῷ ὄνομα ῾Αβραάμ·
8	8
і знайшов серце його вірним перед Тобою, й уклав з ним завіт, щоб дати [йому і] сімені його землю хананеїв, хеттеїв, аморреїв, ферезеїв, ієвусеїв і гергесеїв. І Ти виконав слово Своє, тому що Ти праведний.	καὶ εὗρες τὴν καρδίαν αὐτοῦ πιστὴν ἐνώπιόν σου καὶ διέθου πρὸς αὐτὸν διαθήκην δοῦναι αὐτῷ τὴν γῆν τῶν Χαναναίων καὶ Χετταίων καὶ ᾿Αμορραίων καὶ Φερεζαίων καὶ ᾿Ιεβουσαίων καὶ Γεργεσαίων καὶ τῷ σπέρματι αὐτοῦ· καὶ ἔστησας τοὺς λόγους σου, ὅτι δίκαιος σύ.
9	9
Ти побачив біду батьків наших в Єгипті і почув волання їх біля Червоного моря,	καὶ εἶδες τὴν ταπείνωσιν τῶν πατέρων ἡμῶν ἐν Αἰγύπτῳ καὶ τὴν κραυγὴν αὐτῶν ἤκουσας ἐπὶ θάλασσαν ἐρυθράν.
10	10
і явив знамення і чудеса над фараоном і над усіма рабами його, і над усім народом землі його, тому що Ти знав, що вони гордовито поводилися з ними, і зробив Ти Собі ім’я до сьогодні.	καὶ ἔδωκας σημεῖα καὶ τέρατα ἐν Αἰγύπτῳ ἐν Φαραὼ καὶ ἐν πᾶσι τοῖς παισὶν αὐτοῦ καὶ ἐν παντὶ τῷ λαῷ τῆς γῆς αὐτοῦ, ὅτι ἔγνως ὅτι ὑπερηφάνησαν ἐπ’ αὐτούς, καὶ ἐποίησας σεαυτῷ ὄνομα ὡς ἡ ἡμέρα αὕτη.
11	11
Ти розсік перед ними море, і вони серед моря пройшли по суші, і тих, що гналися за ними, Ти вверг у глибини, як камінь у великі води.	καὶ τὴν θάλασσαν ἔρρηξας ἐνώπιον αὐτῶν, καὶ παρήλθοσαν ἐν μέσῳ τῆς θαλάσσης ἐν ξηρασίᾳ, καὶ τοὺς καταδιώξοντας αὐτοὺς ἔρριψας εἰς βυθὸν ὡσεὶ λίθον ἐν ὕδατι σφοδρῷ.
12	12
У стовпі хмарному Ти вів їх вдень і в стовпі вогненному — вночі, щоб освітлювати їм шлях, яким вони йшли.	καὶ ἐν στύλῳ νεφέλης ὡδήγησας αὐτοὺς ἡμέρας καὶ ἐν στύλῳ πυρὸς τὴν νύκτα τοῦ φωτίσαι αὐτοῖς τὴν ὁδόν, ἐν ᾗ πορεύσονται ἐν αὐτῇ.
13	13
І зійшов Ти на гору Синай і говорив з ними з неба, і дав їм суди справедливі, закони вірні, устави і заповіді добрі.	καὶ ἐπὶ ὄρος Σινὰ κατέβης καὶ ἐλάλησας πρὸς αὐτοὺς ἐξ οὐρανοῦ καὶ ἔδωκας αὐτοῖς κρίματα εὐθέα καὶ νόμους ἀληθείας, προστάγματα καὶ ἐντολὰς ἀγαθάς·
14	14
І вказав їм святу Твою суботу і заповіді, й устави і закон дав їм через раба Твого Мойсея.	καὶ τὸ σάββατόν σου τὸ ἅγιον ἐγνώρισας αὐτοῖς, ἐντολὰς καὶ προστάγματα καὶ νόμον ἐνετείλω αὐτοῖς ἐν χειρὶ Μωυσῆ δούλου σου.
15	15
І хліб з неба Ти давав їм у голоді їх, і воду з каменю виточував їм у спразі їх, і сказав їм, щоб вони пішли й оволоділи землею, яку Ти, піднявши руку Твою, клявся дати їм.	καὶ ἄρτον ἐξ οὐρανοῦ ἔδωκας αὐτοῖς εἰς σιτοδοτίαν αὐτῶν καὶ ὕδωρ ἐκ πέτρας ἐξήνεγκας αὐτοῖς εἰς δίψαν αὐτῶν. καὶ εἶπας αὐτοῖς εἰσελθεῖν κληρονομῆσαι τὴν γῆν, ἐφ’ ἣν ἐξέτεινας τὴν χεῖρά σου δοῦναι αὐτοῖς.
16	16
Але вони і батьки наші були упертими, і шию свою тримали пружно, і не слухали заповідей Твоїх;	καὶ αὐτοὶ καὶ οἱ πατέρες ἡμῶν ὑπερηφανεύσαντο καὶ ἐσκλήρυναν τὸν τράχηλον αὐτῶν καὶ οὐκ ἤκουσαν τῶν ἐντολῶν σου·
17	17
не захотіли підкорюватися і не згадали дивних діл Твоїх, які Ти чинив з ними, і тримали шию свою пружно, і, з упертости своєї, поставили над собою вождя, щоб повернутися в рабство своє. Але Ти Бог, що любиш прощати, благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий, і Ти не залишив їх.	καὶ ἀνένευσαν τοῦ εἰσακοῦσαι καὶ οὐκ ἐμνήσθησαν τῶν θαυμασίων σου, ὧν ἐποίησας μετ’ αὐτῶν καὶ ἐσκλήρυναν τὸν τράχηλον αὐτῶν καὶ ἔδωκαν ἀρχὴν ἐπιστρέψαι εἰς δουλείαν αὐτῶν ἐν Αἰγύπτῳ. καὶ σὺ ὁ Θεὸς ἐλεήμων καὶ οἰκτίρμων, μακρόθυμος καὶ πολυέλεος, καὶ οὐκ ἐγκατέλιπες αὐτούς.
18	18
І хоча вони зробили собі відлитого тельця, і сказали: ось бог твій, який вивів тебе з Єгипту, і хоча робили великі обра́зи,	ἔτι δὲ καὶ ἐποίησαν ἑαυτοῖς μόσχον χωνευτὸν καὶ εἶπαν· οὗτοι οἱ θεοὶ οἱ ἐξαγαγόντες ἡμᾶς ἐξ Αἰγύπτου· καὶ ἐποίησαν παροργισμοὺς μεγάλους.
19	19
але Ти, з великого милосердя Твого, не залишав їх у пустелі; стовп хмарний не відходив від них удень, щоб вести їх по шляху, і стовп вогненний — уночі, щоб світити їм на шляху, яким вони йшли.	καὶ σὺ ἐν οἰκτιρμοῖς σου τοῖς πολλοῖς οὐκ ἐγκατέλιπες αὐτοὺς ἐν τῇ ἐρήμῳ, τὸν στύλον τῆς νεφέλης οὐκ ἐξέκλινας ἀπ’ αὐτῶν ἡμέρας ὁδηγῆσαι αὐτοὺς ἐν τῇ ὁδῷ καὶ τὸν στύλον τοῦ πυρὸς τὴν νύκτα, φωτίζειν αὐτοῖς τὴν ὁδόν, ἐν ᾗ πορεύσονται ἐν αὐτῇ.
20	20
І Ти дав їм Духа Твого благого, щоб наставляти їх, і манну Твою не віднімав від вуст їх, і воду давав їм для утамування спраги їх.	καὶ τὸ πνεῦμά σου τὸ ἀγαθὸν ἔδωκας συνετίσαι αὐτοὺς καὶ τὸ μάννα σου οὐκ ἀφυστέρησας ἀπὸ στόματος αὐτῶν καὶ ὕδωρ ἔδωκας αὐτοῖς ἐν τῷ δίψει αὐτῶν.
21	21
Сорок років Ти годував їх у пустелі; вони ні в чому не терпіли нестачі; одяг їхній не старів, і ноги їхні не пухли.	καὶ τεσσαράκοντα ἔτη διέθρεψας αὐτοὺς ἐν τῇ ἐρήμῳ, οὐχ ὑστέρησας αὐτοῖς οὐδέν· ἱμάτια αὐτῶν οὐκ ἐπαλαιώθησαν, καὶ πόδες αὐτῶν οὐ διερράγησαν.
22	22
І Ти дав їм царства і народи і розділив їм, і вони оволоділи землею Сигона, і землею царя Есевонського, і землею Ога, царя Васанського.	καὶ ἔδωκας αὐτοῖς βασιλείας καὶ λαοὺς ἐμέρισας αὐτοῖς, καὶ ἐκληρονόμησαν τὴν γῆν Σηὼν βασιλέως ᾿Εσεβὼν καὶ τὴν γῆν ῍Ωγ βασιλέως τοῦ Βασάν.
23	23
І синів їхніх Ти розмножив, як зірки небесні, і ввів їх у землю, про яку Ти говорив батькам їхнім, що вони прийдуть володіти нею.	καὶ τοὺς υἱοὺς αὐτῶν ἐπλήθυνας ὡς τοὺς ἀστέρας τοῦ οὐρανοῦ καὶ εἰσήγαγες αὐτοὺς εἰς τὴν γῆν, ἣν εἶπας τοῖς πατράσιν αὐτῶν, καὶ ἐκληρονόμησαν αὐτήν.
24	24
І ввійшли сини їхні, й оволоділи землею. І Ти підкорив їм жителів землі, хананеїв, і віддав їх у руки їхні, і царів їх, і народи землі, щоб вони чинили з ними за своєю волею.	καὶ ἐξέτριψας ἐνώπιον αὐτῶν τοὺς κατοικοῦντας τὴν γῆν τῶν Χαναναίων καὶ ἔδωκας αὐτοὺς εἰς τὰς χεῖρας αὐτῶν καὶ τοὺς βασιλεῖς αὐτῶν καὶ τοὺς λαοὺς τῆς γῆς ποιῆσαι αὐτοῖς ὡς ἀρεστὸν ἐνώπιον αὐτῶν.
25	25
І зайняли вони укріплені міста і плодючу землю, і узяли у володіння доми, наповнені всяким добром, водойми, висічені з каменю, виноградні й оливкові сади і безліч дерев із плодами для їжі. Вони їли, насичувалися, повнішали і насолоджувалися з великої благости Твоєї;	καὶ κατελάβοσαν πόλεις ὑψηλὰς καὶ ἐκληρονόμησαν οἰκίας πλήρεις πάντων ἀγαθῶν, λάκκους λελατομημένους, ἀμπελῶνας καὶ ἐλαιῶνας καὶ πᾶν ξύλον βρώσιμον εἰς πλῆθος· καὶ ἐφάγοσαν καὶ ἐνεπλήσθησαν καὶ ἐλιπάνθησαν καὶ ἐτρύφησαν ἐν ἀγαθωσύνῃ σου τῇ μεγάλῃ.
26	26
і зробилися впертими й обурилися проти Тебе, і знехтували закон Твій, убивали пророків Твоїх, які умовляли їх навернутися до Тебе, і робили великі обра́зи.	καὶ ἤλλαξαν καὶ ἀπέστησαν ἀπὸ σοῦ καὶ ἔρριψαν τὸν νόμον σου ὀπίσω σώματος αὐτῶν καὶ τοὺς προφήτας σου ἀπέκτειναν, οἳ διεμαρτύραντο ἐν αὐτοῖς ἐπιστρέψαι αὐτοὺς πρός σε, καὶ ἐποίησαν παροργισμοὺς μεγάλους.
27	27
І Ти віддав їх у руки ворогів їхніх, які пригнічували їх. Але коли, у скрутний для них час, вони волали до Тебе, Ти вислуховував їх з небес і, з великого милосердя Твого, давав їм спасителів, і вони рятували їх від рук ворогів їхніх.	καὶ ἔδωκας αὐτοὺς ἐν χειρὶ θλιβόντων αὐτούς, καὶ ἔθλιψαν αὐτούς· καὶ ἀνεβόησαν πρός σε ἐν καιρῷ θλίψεως αὐτῶν, καὶ σὺ ἐξ οὐρανοῦ σου ἤκουσας καὶ ἐν οἰκτιρμοῖς σου τοῖς μεγάλοις ἔδωκας αὐτοῖς σωτῆρας καὶ ἔσωσας αὐτοὺς ἐκ χειρὸς θλιβόντων αὐτούς.
28	28
Коли ж заспокоювалися, то знову починали робити лихе перед лицем Твоїм, і Ти віддавав їх у руки ворогів їхніх, і вони панували над ними. Але коли вони знову волали до Тебе, Ти вислуховував їх з небес, з великого милосердя Твого, визволяв їх багаторазово.	καὶ ὡς ἀνεπαύσαντο, ἐπέστρεψαν ποιῆσαι τὸ πονηρὸν ἐνώπιόν σου· καὶ ἐγκατέλιπες αὐτοὺς εἰς χεῖρας ἐχθρῶν αὐτῶν, καὶ κατῆρξαν ἐν αὐτοῖς· καὶ πάλιν ἀνεβόησαν πρός σε, καὶ σὺ ἐξ οὐρανοῦ εἰσήκουσας καὶ ἐρρύσω αὐτοὺς ἐν οἰκτιρμοῖς σου πολλοῖς.
29	29
Ти нагадував їм навернутися до закону Твого, але вони були упертими і не слухали заповідей Твоїх, і ухилялися від уставів Твоїх, якими жила б людина, якби виконувала їх, і хребет свій зробили твердим, і шию свою тримали пружно, і не слухали.	καὶ ἐπεμαρτύρω αὐτοῖς ἐπιστρέψαι αὐτοὺς εἰς τὸν νόμον σου, καὶ οὐκ ἤκουσαν, ἀλλ’ ἐν ταῖς ἐντολαῖς σου καὶ κρίμασί σου ἡμάρτοσαν, ἃ ποιήσας αὐτὰ ἄνθρωπος ζήσεται ἐν αὐτοῖς· καὶ ἔδωκαν νῶτον ἀπειθοῦντα καὶ τράχηλον αὐτῶν ἐσκλήρυναν καὶ οὐκ ἤκουσαν.
30	30
Очікуючи їхнього навернення, Ти барився багато років і нагадував їм Духом Твоїм через пророків Твоїх, але вони не слухали. І Ти віддав їх у руки іноземних народів.	καὶ εἵλκυσας ἐπ’ αὐτοὺς ἔτη πολλὰ καὶ ἐπεμαρτύρω αὐτοῖς ἐν πνεύματί σου ἐν χειρὶ προφητῶν σου· καὶ οὐκ ἠνωτίσαντο, καὶ ἔδωκας αὐτοὺς ἐν χειρὶ λαῶν τῆς γῆς.
31	31
Але, з великого милосердя Твого, Ти не знищив їх до кінця, і не залишав їх, тому що Ти Бог благий і милостивий.	καὶ σὺ ἐν οἰκτιρμοῖς σου τοῖς πολλοῖς οὐκ ἐποίησας αὐτοὺς συντέλειαν καὶ οὐκ ἐγκατέλιπες αὐτούς, ὅτι ἰσχυρὸς εἶ καὶ ἐλεήμων καὶ οἰκτίρμων.
32	32
І нині, Боже наш, Боже великий, сильний і страшний, який зберігає завіт і милість! нехай не буде малим перед лицем Твоїм усе страждання, яке осягало нас, царів наших, князів наших, і священиків наших, і пророків наших, і батьків наших і весь народ Твій від днів царів ассирійських до цього дня.	καὶ νῦν, ὁ Θεὸς ἡμῶν ὁ ἰσχυρός, ὁ μέγας, ὁ κραταιὸς καὶ ὁ φοβερός, φυλάσσων τὴν διαθήκην σου καὶ τὸ ἔλεός σου, μὴ ὀλιγωθήτω ἐνώπιόν σου πᾶς ὁ μόχθος, ὃς εὗρεν ἡμᾶς καὶ τοὺς βασιλεῖς ἡμῶν καὶ τοὺς ἄρχοντας ἡμῶν καὶ τοὺς ἱερεῖς ἡμῶν καὶ τοὺς προφήτας ἡμῶν καὶ τοὺς πατέρας ἡμῶν καὶ ἐν παντὶ τῷ λαῷ σου ἀπὸ ἡμερῶν βασιλέων ᾿Ασσοὺρ καὶ ἕως τῆς ἡμέρας ταύτης.
33	33
В усьому, що було з нами, Ти праведний, тому що Ти робив за правдою, а ми винні.	καὶ σὺ δίκαιος ἐπὶ πᾶσι τοῖς ἐρχομένοις ἐφ’ ἡμᾶς, ὅτι ἀλήθειαν ἐποίησας, καὶ ἡμεῖς ἐξημάρτομεν,
34	34
Царі наші, князі наші, священики наші і батьки наші не виконували закону Твого, і не слухали заповідей Твоїх і нагадувань Твоїх, якими Ти нагадував їм.	καὶ οἱ βασιλεῖς ἡμῶν καὶ οἱ ἄρχοντες ἡμῶν καὶ οἱ ἱερεῖς ἡμῶν καὶ οἱ πατέρες ἡμῶν οὐκ ἐποίησαν τὸν νόμον σου καὶ οὐ προσέσχον τῶν ἐντολῶν σου καὶ τὰ μαρτύριά σου, ἃ διεμαρτύρω αὐτοῖς.
35	35
І в царстві своєму, при великому добрі Твоєму, яке Ти давав їм, і на широкій і родючій землі, яку Ти відділив їм, вони не служили Тобі і не наверталися від злих діл своїх.	καὶ αὐτοὶ ἐν βασιλείᾳ σου καὶ ἐν ἀγαθωσύνῃ σου τῇ πολλῇ, ᾗ ἔδωκας αὐτοῖς, καὶ ἐν τῇ γῇ τῇ πλατείᾳ καὶ λιπαρᾷ, ᾗ ἔδωκας ἐνώπιον αὐτῶν, οὐκ ἐδούλευσάν σοι καὶ οὐκ ἀπέστρεψαν ἀπὸ ἐπιτηδευμάτων αὐτῶν τῶν πονηρῶν.
36	36
І ось, ми нині раби; на тій землі, яку Ти дав батькам нашим, щоб годуватися її плодами і її добром, ось, ми стали рабами.	ἰδοὺ σήμερόν ἐσμεν δοῦλοι, καὶ ἡ γῆ, ἣν ἔδωκας τοῖς πατράσιν ἡμῶν φαγεῖν τὸν καρπὸν αὐτῆς καὶ τὰ ἀγαθὰ αὐτῆς, ἰδού ἐσμεν δοῦλοι ἐπ’ αὐτῆς,
37	37
І плоди свої вона в безлічі приносить для царів, яким Ти підкорив нас за гріхи наші. І тілами нашими і худобою нашою вони володіють за своєю сваволею, і ми у великому пригніченні.	καὶ οἱ καρποὶ αὐτῆς πολλοὶ τοῖς βασιλεῦσιν, οἷς ἔδωκας ἐφ’ ἡμᾶς ἐν ἁμαρτίαις ἡμῶν, καὶ ἐπὶ τὰ σώματα ἡμῶν ἐξουσιάζουσι καὶ ἐν κτήνεσιν ἡμῶν ὡς ἀρεστὸν αὐτοῖς, καὶ ἐν θλίψει μεγάλῃ ἐσμέν.
38	38
За всим цим ми даємо тверде зобов’язання і підписуємо, і на підписі печатка князів наших, левитів наших і священиків наших.	καὶ ἐν πᾶσι τούτοις ἡμεῖς διατιθέμεθα πίστιν καὶ γράφομεν, καὶ ἐπισφραγίζουσιν ἄρχοντες ἡμῶν, Λευῖται ἡμῶν, ἱερεῖς ἡμῶν.
Глава 10	Κεφάλαιο 10

1	1
Ті, які приклали печатки, були: Неємія-Тиршафа, син Гахалії, і Седекія,	ΚΑΙ ἐπὶ τῶν σφραγιζόντων Νεεμίας ᾿Αρτασασθὰ υἱὸς ᾿Αχαλία καὶ Σεδεκίας
2	2
Сераія, Азарія, Єремія,	υἱὸς ᾿Αραία καὶ ᾿Αζαρία καὶ ῾Ιερμία,
3	3
Пашхур, Амарія, Малхія,	Φασούρ, ᾿Αμαρία, Μελχία,
4	4
Хаттуш, Шеванія, Маллух,	᾿Αττούς, Σεβανί, Μαλούχ,
5	5
Харим, Меремоф, Овадія,	᾿Ιράμ, Μεραμώθ, ᾿Αβδία,
6	6
Даниїл, Гиннефон, Варух,	Δανιήλ, Γανναθών, Βαρούχ,
7	7
Мешуллам, Авия, Миямин,	Μεσουλάμ, ᾿Αβία, Μιαμίν,
8	8
Маазія, Вилгай, Шемаія: це священики.	Μααζία, Βελγαΐ, Σαμαΐα, οὗτοι ἱερεῖς·
9	9
Левити: Ісус, син Азанії, Биннуй, із синів Хенадада, Кадмиїл,	καὶ οἱ Λευῖται ᾿Ιησοῦς υἱὸς ᾿Αζανία, Βαναίου ἀπὸ υἱῶν ᾿Ηναδάδ, Καδμιὴλ
10	10
і брати їхні: Шеванія, Годія, Клита, Фелаія, Ханан,	καὶ οἱ ἀδελφοὶ αὐτοῦ, Σαβανία, ᾿Ωδουΐα, Καλιτάν, Φελία, ᾿Ανάν,
11	11
Миха, Рехов, Хашавія,	Μιχά, Ροώβ, ᾿Ασεβίας,
12	12
Закхур, Шеревія, Шеванія,	Ζακχώρ, Σαραβία, Σεβανία,
13	13
Годія, Ваній, Венинуй.	᾿Ωδούμ, υἱοὶ Βανουναΐ·
14	14
Глави народу: Парош, Пахаф-Моав, Елам, Заффу, Ванія,	ἄρχοντες τοῦ λαοῦ Φόρος, Φαάθ, Μωάβ, ᾿Ηλάμ, Ζαθουΐα, υἱοὶ Βανί,
15	15
Вунній, Азгар, Бевай,	᾿Ασγάδ, Βηβαΐ,
16	16
Адонія, Бигвай, Адин,	᾿Αδανία, Βαγοΐ, ᾿Ηδίν,
17	17
Атер, Єзекія, Азур,	᾿Ατήρ, ᾿Εζεκία, ᾿Αζούρ,
18	18
Годія, Хашум, Бецай,	᾿Ωδουΐα, ᾿Ησάμ, Βησί,
19	19
Хариф, Анафоф, Невай,	᾿Αρίφ, ᾿Αναθώθ, Νωβαΐ,
20	20
Магпиаш, Мешуллам, Хезир,	Μεγαφής, Μεσουλάμ, ᾿Ηζίρ,
21	21
Мешезавел, Садок, Іаддуй,	Μεσωζεβήλ, Σαδούκ, ᾿Ιεδδούα,
22	22
Фелатія, Ханан, Анаія,	Φαλτία, ᾿Ανάν, ᾿Αναΐα,
23	23
Осія, Хананія, Хашшув,	᾿Ωσηέ, ᾿Ανανία, ᾿Ασούβ,
24	24
Лохеш, Пилха, Шовек,	᾿Αλωής, Φαλαΐ, Σωβήκ,
25	25
Рехум, Хашавна, Маасея,	Ρεούμ, ᾿Εσσαβανά, Μαασία,
26	26
Ахия, Ханан, Анан,	καὶ ᾿Αΐα, Αἰνάν, ᾿Ηνάμ,
27	27
Маллух, Харим, Ваана.	Μαλούχ, ᾿Ηράμ, Βαανά.
28	28
І решта народу, священики, левити, воротарі, співці, нефинеї і всі, що відійшли від народів іноземних до закону Божого, дружини їхні, сини їхні і дочки їхні, усі, які могли розуміти,	καὶ οἱ κατάλοιποι τοῦ λαοῦ, οἱ ἱερεῖς, οἱ Λευῖται, οἱ πυλωροί, οἱ ᾄδοντες, οἱ ναθινὶμ καὶ πᾶς ὁ προσπορευόμενος ἀπὸ λαῶν τῆς γῆς πρὸς νόμον τοῦ Θεοῦ, γυναῖκες αὐτῶν, υἱοὶ αὐτῶν, θυγατέρες αὐτῶν, πᾶς ὁ εἰδὼς καὶ συνίων,
29	29
приєдналися до братів своїх, до найпочесніших з них, і вступили в зобов’язання з клятвою і прокляттям — чинити за законом Божим, даним рукою Мойсея, раба Божого, і дотримуватися і виконувати всі заповіді Господа Бога нашого, й устави Його і постанови Його,	ἐνίσχυον ἐπὶ τοὺς ἀδελφοὺς αὐτῶν καὶ κατηράσαντο αὐτοὺς καὶ εἰσήλθοσαν ἐν ἀρᾷ καὶ ἐν ὅρκῳ τοῦ πορεύεσθαι ἐν νόμῳ τοῦ Θεοῦ, ὃς ἐδόθη ἐν χειρὶ Μωυσῆ δούλου τοῦ Θεοῦ, φυλάσσεσθαι καὶ ποιεῖν πάσας τὰς ἐντολὰς Κυρίου καὶ τὰ κρίματα αὐτοῦ καὶ τὰ προστάγματα αὐτοῦ
30	30
і не віддавати дочок своїх іноземним народам, і їхніх дочок не брати за синів своїх;	καὶ τοῦ μὴ δοῦναι θυγατέρας ἡμῶν τοῖς λαοῖς τῆς γῆς, καὶ τὰς θυγατέρας αὐτῶν οὐ ληψόμεθα τοῖς υἱοῖς ἡμῶν.
31	31
і коли іноземні народи будуть привозити товари і все, що продається, в суботу, не брати в них у суботу і в священний день, і в сьомий рік залишати борги всякого роду.	καὶ λαοὶ τῆς γῆς οἱ φέροντες τοὺς ἀγορασμοὺς καὶ πᾶσαν πρᾶσιν ἐν ἡμέρᾳ τοῦ σαββάτου ἀποδόσθαι, οὐκ ἀγορῶμεν παρ’ αὐτῶν ἐν σαββάτῳ καὶ ἐν ἡμέρᾳ ἁγίᾳ. καὶ ἀνήσομεν τὸ ἔτος τὸ ἕβδομον καὶ ἀπαίτησιν πάσης χειρός.
32	32
І поставили ми собі в закон давати від себе по третині сикля в рік на потреби для дому Бога нашого:	καὶ στήσομεν ἐφ’ ἡμᾶς ἐντολὰς δοῦναι ἐφ’ ἡμᾶς τρίτον τοῦ διδράχμου κατ’ ἐνιαυτὸν εἰς δουλείαν οἴκου τοῦ Θεοῦ ἡμῶν
33	33
на хліби предкладення, на повсякчасне хлібне приношення і на повсякчасне всепалення, на суботи, на новомісяччя, на свята, на священні речі і на жертви за гріх для очищення Ізраїля, і на все, що звершується в домі Бога нашого.	εἰς ἄρτους τοῦ προσώπου καὶ θυσίαν τοῦ ἐνδελεχισμοῦ καὶ εἰς ὁλοκαύτωμα τοῦ ἐνδελεχισμοῦ τῶν σαββάτων, τῶν νουμηνιῶν, εἰς τὰς ἑορτὰς καὶ εἰς τὰ ἅγια, καὶ τὰ περὶ ἁμαρτίας ἐξιλάσασθαι περὶ ᾿Ισραήλ, καὶ εἰς ἔργα οἴκου τοῦ Θεοῦ ἡμῶν.
34	34
І кинули ми жереби про доставку дров, священики, левити і народ, коли якому поколінню нашому в призначені часи, з року в рік, привозити їх до дому Бога нашого, щоб вони горіли на жертовнику Господа Бога нашого, за написаним у законі.	καὶ κλήρους ἐβάλομεν περὶ κλήρου ξυλοφορίας, οἱ ἱερεῖς καὶ οἱ Λευῖται καὶ ὁ λαός, ἐνέγκαι εἰς οἶκον Θεοῦ ἡμῶν, εἰς οἶκον πατριῶν ἡμῶν, εἰς καιροὺς ἀπὸ χρόνων, ἐνιαυτὸν κατ’ ἐνιαυτόν, ἐκκαῦσαι ἐπὶ τὸ θυσιαστήριον Κυρίου Θεοῦ ἡμῶν, ὡς γέγραπται ἐν τῷ νόμῳ,
35	35
І зобов’язалися ми щороку приносити в дім Господній початки з землі нашої і початки всяких плодів з усякого дерева;	καὶ ἐνέγκαι τὰ πρωτογεννήματα τῆς γῆς ἡμῶν καὶ πρωτογεννήματα καρποῦ παντὸς ξύλου ἐνιαυτὸν κατ’ ἐνιαυτὸν εἰς οἶκον Κυρίου
36	36
також приводити в дім Бога нашого до священиків, що служать у домі Бога нашого, первістків із синів наших і з худоби нашої, як написано в законі, і первородне від великої і дрібної худоби нашої.	καὶ τὰ πρωτότοκα υἱῶν ἡμῶν καὶ κτηνῶν ἡμῶν, ὡς γέγραπται ἐν τῷ νόμῳ, καὶ τὰ πρωτότοκα τῶν βοῶν ἡμῶν καὶ ποιμνίων ἡμῶν ἐνέγκαι εἰς οἶκον Θεοῦ ἡμῶν τοῖς ἱερεῦσι τοῖς λειτουργοῦσιν ἐν οἴκῳ Θεοῦ ἡμῶν.
37	37
І початки з меленого хліба нашого і приношень наших, і плодів з усякого дерева, вина й оливи ми будемо доставляти священикам у комори при домі Бога нашого і десятину з землі нашої левитам. Вони, левити, будуть брати десятину в усіх містах, де у нас землеробство.	καὶ τὴν ἀπαρχὴν σίτων ἡμῶν καὶ τὸν καρπὸν παντὸς ξύλου, οἴνου καὶ ἐλαίου οἴσομεν τοῖς ἱερεῦσιν εἰς τὸ γαζοφυλάκιον οἴκου τοῦ Θεοῦ· καὶ δεκάτην γῆς ἡμῶν τοῖς Λευίταις. καὶ αὐτοὶ οἱ Λευῖται δεκατοῦντες ἐν πάσαις πόλεσι δουλείας ἡμῶν·
38	38
При левитах, коли вони будуть брати левитську десятину, буде знаходитися священик, син Аарона, щоб левити десятину зі своїх десятин відвозили в дім Бога нашого в кімнати, виділені для комори,	καὶ ἔσται ὁ ἱερεὺς υἱὸς ᾿Ααρὼν μετὰ τοῦ Λευίτου ἐν τῇ δεκάτῃ τοῦ Λευίτου, καὶ οἱ Λευῖται ἀνοίσουσι τὴν δεκάτην τῆς δεκάτης εἰς οἶκον Θεοῦ ἡμῶν εἰς τὰ γαζοφυλάκια εἰς οἶκον Θεοῦ·
39	39
тому що в ці кімнати як сини Ізраїлеві, так і левити повинні доставляти принесене в дар: хліб, вино й оливу. Там священні сосуди, і священики, які служать, і воротарі, і співці. І ми не залишимо дому Бога нашого.	ὅτι εἰς τοὺς θησαυροὺς εἰσοίσουσιν οἱ υἱοὶ ᾿Ισραὴλ καὶ οἱ υἱοὶ τοῦ Λευὶ τὰς ἀπαρχὰς τοῦ σίτου καὶ τοῦ οἴνου καὶ τοῦ ἐλαίου, καὶ ἐκεῖ σκεύη τὰ ἅγια, καὶ οἱ ἱερεῖς καὶ οἱ λειτουργοὶ καὶ οἱ πυλωροὶ καὶ οἱ ᾄδοντες, καὶ οὐκ ἐγκαταλείψομεν τὸν οἶκον τοῦ Θεοῦ ἡμῶν.
Глава 11	Κεφάλαιο 11

1	1
І жили начальники народу в Єрусалимі, а інші з народу кинули жереби, щоб одна з десяти частин їх ішла на проживання у святе місто Єрусалим, а дев’ять залишалися в інших містах.	ΚΑΙ ἐκάθισαν οἱ ἄρχοντες τοῦ λαοῦ ἐν ῾Ιερουσαλήμ, καὶ οἱ κατάλοιποι τοῦ λαοῦ ἐβάλοσαν κλήρους ἐνέγκαι ἕνα ἀπὸ τῶν δέκα καθίσαι ἐν ῾Ιερουσαλὴμ πόλει τῇ ἁγίᾳ καὶ ἐννέα μέρη ἐν ταῖς πόλεσι.
2	2
І благословив народ усіх, які добровільно погодилися жити в Єрусалимі.	καὶ εὐλόγησεν ὁ λαὸς τοὺς πάντας ἄνδρας τοὺς ἑκουσιαζομένους καθίσαι ἐν ῾Ιερουσαλήμ·
3	3
Ось глави країни, які жили в Єрусалимі, — а в містах Юдеї жили, кожен у своєму володінні, по містах своїх: ізраїльтяни, священики, левити і нефинеї і сини рабів Соломонових; —	καὶ οὗτοι οἱ ἄρχοντες τῆς χώρας, οἳ ἐκάθισαν ἐν ῾Ιερουσαλὴμ καὶ ἐν πόλεσιν ᾿Ιούδα· ἐκάθισαν ἀνὴρ ἐν κατασχέσει αὐτοῦ, ἐν πόλεσιν αὐτῶν ᾿Ισραήλ, οἱ ἱερεῖς καὶ οἱ Λευῖται καὶ οἱ ναθιναῖοι καὶ οἱ υἱοὶ δούλων Σαλωμών·
4	4
у Єрусалимі жили з синів Іуди і з синів Веніаміна. Із синів Іуди: Афаія, син Уззії, син Захарії, син Амарії, син Сафатії, син Малелеїла, із синів Фареса,	καὶ ἐν ῾Ιερουσαλὴμ ἐκάθισαν ἀπὸ υἱῶν ᾿Ιούδα καὶ ἀπὸ υἱῶν Βενιαμίν. ἀπὸ υἱῶν ᾿Ιούδα· ᾿Αθαΐα υἱὸς ᾿Αζία, υἱὸς Ζαχαρία, υἱὸς Σαμαρία, υἱὸς Σαφατία, υἱὸς Μαλελεὴλ καὶ ἀπὸ τῶν υἱῶν Φαρές,
5	5
і Маасея, син Варуха, син Колхозея, син Хазаії, син Адаії, син Іоіарива, син Захарії, син Шилонія.	καὶ Μαασία υἱὸς Βαρούχ, υἱὸς Χαλαζά, υἱὸς ᾿Οζία, υἱὸς ᾿Αδαΐα, υἱὸς ᾿Ιωαρίβ, υἱὸς Ζαχαρίου, υἱὸς τοῦ Σηλωνί·
6	6
Усіх синів Фареса, які жили в Єрусалимі, чотириста шістдесят вісім, люди відмінні.	πάντες υἱοὶ Φαρὲς οἱ καθήμενοι ἐν ῾Ιερουσαλὴμ τετρακόσιοι ἑξηκονταοκτὼ ἄνδρες δυνάμεως.
7	7
І ось сини Веніаміна: Саллу, син Мешуллама, син Іоеда, син Федаії, син Колаії, син Маасеї, син Іфиїла, син Ісаї,	καὶ οὗτοι υἱοὶ Βενιαμίν· Σηλὼ υἱὸς Μεσουλάμ, υἱὸς ᾿Ιωάδ, υἱὸς Φαδαΐα, υἱὸς Κωλεΐα, υἱὸς Μαασίου, υἱὸς ᾿Εθιήλ, υἱὸς ᾿Ιεσία,
8	8
і за ним Габбай, Саллай — дев’ятсот двадцять вісім.	καὶ ὀπίσω αὐτοῦ Γηβέ, Σηλί, ἐννακόσιοι εἰκοσιοκτώ.
9	9
Іоїль, син Зихри, був начальником над ними, а Іуда, син Сенуї, був другим над містом.	καὶ ᾿Ιωὴλ υἱὸς Ζεχρὶ ἐπίσκοπος ἐπ’ αὐτούς, καὶ ᾿Ιούδα υἱὸς ᾿Ασανὰ ἀπὸ τῆς πόλεως δεύτερος·
10	10
Зі священиків: Ієдаія, син Іоіарива, Іахин,	ἀπὸ τῶν ἱερέων· καὶ ᾿Ιαδία υἱὸς ᾿Ιωρίβ, ᾿Ιαχίν,
11	11
Сераія, син Хелкії, син Мешуллама, син Садока, син Мераїофа, син Ахитува, який начальником у домі Божому,	Σαραία υἱὸς ᾿Ελχία, υἱὸς Μεσουλάμ, υἱὸς Σαδδούκ, υἱὸς Μαριώθ, υἱὸς Αἰτὼθ ἀπέναντι οἴκου τοῦ Θεοῦ.
12	12
і брати їхні, які відправляли службу в домі Божому, — вісімсот двадцять два; й Адаія, син Ієрохама, син Фелалії, син Амція, син Захарії, син Пашхура, син Малхії,	καὶ ἀδελφοὶ αὐτῶν ποιοῦντες τὸ ἔργον τοῦ οἴκου ὀκτακόσιοι εἰκοσιδύο. καὶ ᾿Αδαΐα υἱὸς ῾Ιεροάμ, υἱοῦ Φαλαλία, υἱοῦ ᾿Αμασί, υἱὸς Ζαχαρία, υἱὸς Φασσούρ, υἱὸς Μελχία,
13	13
і брати його, гла́ви поколінь — двісті сорок два; і Амашсай, син Азариїла, син Ахзая, син Мешиллемофа, син Іммера,	καὶ ἀδελφοὶ αὐτοῦ, ἄρχοντες πατριῶν διακόσιοι τεσσαρακονταδύο. καὶ ᾿Αμασία υἱὸς ᾿Εσδριήλ, υἱοῦ Μεσαριμίθ, υἱοῦ ᾿Εμμήρ,
14	14
і брати його, люди відмінні — сто двадцять вісім. Начальником над ними був Завдиїл, син Гагедолима.	καὶ ἀδελφοὶ αὐτοῦ δυνατοὶ παρατάξεως ἑκατὸν εἰκοσιοκτώ· καὶ ἐπίσκοπος Βαδιὴλ υἱὸς τῶν μεγάλων.
15	15
А із левитів: Шемаія, син Хашшува, син Азрикама, син Хашавії, син Вуннія,	καὶ ἀπὸ τῶν Λευιτῶν Σαμαΐα υἱὸς ᾿Εσρικάμ,
16
і Шавфай, і Іозавад із глав левитів у зовнішніх справах дому Божого,
17	17
і Матфанія, син Михи, син Завдія, син Асафа, головний зачинатель славослів’я під час молитви, і Бакбукія, другий після нього з братів його, й Авда, син Шаммуя, син Галала, син Ідифуна.	Ματθανίας υἰὸς Μιχὰ καὶ ᾿Ιωβὴβ υἱὸς Σαμουΐ,
18	18
Усіх левитів у святому місті двісті вісімдесят чотири.	διακόσιοι ὀγδοηκοντατέσσαρες.
19	19
А воротарі: Аккув, Талмон і брати їхні, які несли сторожу біля воріт — сто сімдесят два.	καὶ οἱ πυλωροὶ ᾿Ακούβ, Τελαμίν, καὶ οἱ ἀδελφοὶ αὐτῶν, ἑκατὸν ἑβδομηκονταδύο.
20
Інші ізраїльтяни, священики, левити жили по всіх містах Юдеї, кожен у своєму наділі.
21
А нефинеї жили в Офелі; над нефинеями Циха і Гишфа.
22	22
Начальником над левитами в Єрусалимі був Уззій, син Ванія, син Хашавії, син Матфанії, син Михи, із синів Асафових, які були співцями при служінні в домі Божому,	καὶ ἐπίσκοπος Λευιτῶν υἱὸς Βανί, υἱὸς ᾿Οζί, υἱὸς ᾿Ασαβία, υἱὸς Μιχά. ἀπὸ υἱῶν ᾿Ασὰφ τῶν ἆδόντων ἀπέναντι ἔργου οἴκου τοῦ Θεοῦ·
23	23
тому що від царя було про них особливе повеління, і призначено було на кожен день для співців відповідне утримання.	ὅτι ἐντολὴ τοῦ βασιλέως εἰς αὐτούς.
24	24
І Петахія, син Мешезавела, із синів Зари, сина Іуди, був довіреним від царя в усяких справах, що стосуються народу.	καὶ Φαθαΐα υἱὸς Βασηζὰ πρὸς χεῖρα τοῦ βασιλέως εἰς πᾶν χρῆμα τῷ λαῷ.
25	25
З тих, що жили в селах, на полях своїх, сини Іуди жили в Кириаф-Арбі і залежних від неї містах, у Дивоні і залежних від нього містах, у Ієкавцеїлі і селах його,	καὶ πρὸς τὰς ἐπαύλεις ἐν ἀγρῷ αὐτῶν. καὶ ἀπὸ υἱῶν ᾿Ιούδα ἐκάθισαν ἐν Καριαθαρβὸκ
26	26
у Ієшуї, у Моладі й у Беф-Палеті,	καὶ ἐν ᾿Ιησοῦ
27	27
у Хацар-Шуалі, у Вирсавії і залежних від неї містах,	καὶ ἐν Βηρσαβεέ, καὶ ἐπαύλεις αὐτῶν,
28
у Секелагу, у Мехоні і залежних від неї містах,
29
у Ен-Риммоні, у Цорі й у Іармуфі,
30	30
у Заноаху, Одолламі і селах їх, у Лахисі і на полях його, в Азеці і залежних від неї містах. Вони розташувалися від Вирсавії і до долини Енномової.	Λαχὶς καὶ ἀγροὶ αὐτῆς· καὶ παρενεβάλοσαν ἐν Βηρσαβεέ.
31	31
Сини Веніамінові, починаючи від Геви, у Михмасі, Гаї, у Вефилі і залежних від нього містах,	καὶ οἱ υἱοὶ Βενιαμὶν ἀπὸ Γαβαὰ Μαχμάς.
32
у Анафофі, Нові, Ананії,
33
Гацорі, Рамі, Гиффаїмі,
34
Хадиді, Цевоїмі, Неваллаті,
35
Лоді, Оно, в долині Харашимі.
36	36
І левити мали житла свої на ділянках Іуди і Веніаміна.	καὶ ἀπὸ τῶν Λευιτῶν μερίδες ᾿Ιούδα τῷ Βενιαμίν.
Глава 12	Κεφάλαιο 12

1	1
Ось священики і левити, які прийшли з Зоровавелем, сином Салафиїловим, і з Ісусом: Сераія, Єремія, Ездра,	ΚΑΙ οὗτοι οἱ ἱερεῖς καὶ οἱ Λευῖται οἱ ἀναβάντες μετὰ Ζοροβάβελ υἱοῦ Σαλαθιὴλ καὶ ᾿Ιησοῦ· Σαραΐα, ῾Ιερεμία, ῎Εσδρα,
2	2
Амарія, Маллух, Хаттуш,	᾿Αμαρία, Μαλούχ,
3	3
Шеханія, Рехум, Меремоф,	Σεχενία·
4
Іддо, Гиннефой, Авия,
5
Миямин, Маадія, Вилга,
6
Шемаія, Іоіарив, Ієдаія,
7	7
Саллу, Амок, Хелкія, Ієдаія. Це глави священиків і брати їхні у дні Ісуса.	οὗτοι οἱ ἄρχοντες τῶν ἱερέων καὶ ἀδελφοὶ αὐτῶν ἐν ἡμέραις ᾿Ιησοῦ.
8	8
А левити: Ісус, Биннуй, Кадмиїл, Шеревія, Іуда, Матфанія, головний при славослів’ї, він і брати його,	καὶ οἱ Λευῖται, ᾿Ιησοῦ, Βανουΐ, Καδμιήλ, Σαραβία, ᾿Ιωδαέ, Ματθανία, ἐπὶ τῶν χειρῶν αὐτὸς καὶ οἱ ἀδελφοὶ αὐτῶν εἰς τὰς ἐφημερίας.
9
і Бакбукія й Унній, брати їхні, які нарівні з ними тримали сторожу.
10	10
Ісус породив Іоакима, Іоаким породив Елиашива, Елиашив породив Іоіаду,	καὶ ᾿Ιησοῦς ἐγέννησε τὸν ᾿Ιωακίμ, καὶ ᾿Ιωακὶμ ἐγέννησε τὸν ᾿Ελιασίβ, καὶ ᾿Ελιασὶβ τὸν ᾿Ιωδαέ,
11	11
Іоіада породив Іонафана, Іонафан породив Іаддуя.	καὶ ᾿Ιωδαὲ ἐγέννησε τὸν ᾿Ιωνάθαν, καὶ ᾿Ιωνάθαν ἐγέννησε τὸν ᾿Ιαδού.
12	12
У дні Іоакима були священики, гла́ви поколінь: із дому Сераії Мераія, із дому Єремії Хананія,	καὶ ἐν ἡμέραις ᾿Ιωακὶμ ἀδελφοὶ αὐτοῦ οἱ ἱερεῖς καὶ οἱ ἄρχοντες τῶν πατριῶν· τῷ Σαραΐα ᾿Αμαρία, τῷ ῾Ιερεμίᾳ ᾿Ανανία,
13	13
із дому Ездри Мешуллам, із дому Амарії Іоханан,	τῷ ῎Εσδρᾳ Μεσουλάμ, τῷ ᾿Αμαρίᾳ ᾿Ιωανάν,
14	14
із дому Мелиха Іонафан, із дому Шеванії Йосиф,	τῷ ᾿Αμαλοὺχ ᾿Ιωνάθαν, τῷ Σεχενίᾳ ᾿Ιωσήφ,
15	15
із дому Харима Адна, з дому Мераїофа Хелкія,	τῷ ᾿Αρὲ Μαννάς, τῷ Μαριὼθ ᾿Ελκαΐ,
16	16
з дому Іддо Захарія, з дому Гиннефона Мешуллам,	τῷ ᾿Αδαδαΐ Ζαχαρία, τῷ Γαναθὼθ Μοσολάμ,
17	17
із дому Авиї Зихрій, з дому Миніаміна, з дому Моадії Пилтай,	τῷ ᾿Αβιὰ Ζεχρί, τῷ Μιαμὶν Μααδαὶ τῷ Φελετί,
18	18
із дому Вилги Шаммуй, із дому Шемаії Іонафан,	τῷ Βαλγὰς Σαμουέ, τῷ Σεμίᾳ ᾿Ιωνάθαν,
19	19
із дому Іоіарива Мафнай, із дому Ієдаії Уззій,	τῷ ᾿Ιωαρὶβ Ματθαναΐ, τῷ ᾿Εδίῳ ᾿Οζί,
20	20
із дому Саллая Каллай, із дому Амока Евер,	τῷ Σαλαΐ Καλλαΐ, τῷ ᾿Αμὲκ ᾿Αβέδ,
21	21
із дому Хелкії Хашавія, із дому Ієдаії Нафанаїл.	τῷ ᾿Ελκίᾳ ᾿Ασαβίας, τῷ ᾿Ιεδεϊοὺ Ναθαναήλ.
22	22
Левити, гла́ви поколінь, внесені в запис у дні Елиашива, Іоіади, Іоханана й Іаддуя, і також священики в царювання Дарія Перського.	οἱ Λευῖται ἐν ἡμέραις ᾿Ελιασίβ, ᾿Ιωαδὰ καὶ ᾿Ιωὰ καὶ ᾿Ιωανὰν καὶ ᾿Ιδούα, γεγραμμένοι ἄρχοντες τῶν πατριῶν, καὶ οἱ ἱερεῖς ἐν βασιλείᾳ Δαρείου τοῦ Πέρσου·
23	23
Сини Левія, гла́ви поколінь, вписані в літопис до днів Іоханана, сина Елиашивового.	υἱοὶ δὲ Λευὶ ἄρχοντες τῶν πατριῶν γεγραμμένοι ἐπὶ βιβλίῳ λόγων τῶν ἡμερῶν καὶ ἕως ἡμερῶν ᾿Ιωανὰν υἱοῦ ᾿Ελισουέ.
24	24
Гла́ви левитів: Хашавія, Шеревія, та Ісус, син Кадмиїла, і брати їхні, при них поставлені для славослів’я при подяках, за встановленням Давида, чоловіка Божого — зміна за зміною.	καὶ οἱ ἄρχοντες τῶν Λευιτῶν ᾿Ασαβία καὶ Σαραβία καὶ ᾿Ιησοῦ καὶ υἱοὶ Καδμιὴλ καὶ οἱ ἀδελφοὶ αὐτῶν κατεναντίον αὐτῶν εἰς ὕμνον αἰνεῖν ἐν ἐντολῇ Δαυὶδ ἀνθρώπου τοῦ Θεοῦ ἐφημερία πρὸς ἐφημερίαν
25	25
Матфанія, Бакбукія, Овадія, Мешуллам, Талмон, Аккув — вартові, воротарі на сторожі біля порогів воріт.	ἐν τῷ συναγαγεῖν με τοὺς πυλωροὺς
26	26
Вони були у дні Іоакима, сина Ісусового, сина Іоседекового, й у дні областеначальника Неємії і книжника Ездри, священика.	ἐν ἡμέραις ᾿Ιωακὶμ υἱοῦ ᾿Ιησοῦ, υἱοῦ ᾿Ιωσεδὲκ καὶ ἐν ἡμέραις Νεεμία, καὶ ῎Εσδρας ὁ ἱερεὺς καὶ γραμματεύς.
27	27
При освяченні стіни Єрусалимської запросили левитів з усіх місць їхніх, наказуючи їм прийти в Єрусалим для звершення освячення і радісного свята зі славослів’ями і піснями при звуках кимвалів, псалтирів і гуслів.	Καί ἐν ἐγκαινίοις τείχους ῾Ιερουσαλὴμ ἐζήτησαν τοὺς Λευίτας ἐν τοῖς τόποις αὐτῶν τοῦ ἐνέγκαι αὐτοὺς εἰς ῾Ιερουσαλὴμ ποιῆσαι ἐγκαίνια καὶ εὐφροσύνην ἐν Θωδαθὰ καὶ ἐν ᾠδαῖς, κυμβαλίζοντες καὶ ψαλτήρια καὶ κινύραι.
28	28
І зібралися сини співців з округи єрусалимської і з сіл Нетофафських,	καὶ συνήχθησαν οἱ υἱοὶ τῶν ἆδόντων καὶ ἀπὸ τῆς περιχώρου κυκλόθεν εἰς ῾Ιερουσαλὴμ καὶ ἀπὸ ἐπαύλεων
29	29
і з Беф-Гаггилгала, і з полів Геви й Азмавета, тому що співці побудували собі села в околицях Єрусалима.	καὶ ἀπὸ ἀγρῶν· ὅτι ἐπαύλεις ᾠκοδόμησαν ἑαυτοῖς οἱ ᾄδοντες ἐν ῾Ιερουσαλήμ.
30	30
І очистилися священики і левити, й очистили народ і ворота, і стіну.	καὶ ἐκαθαρίσθησαν οἱ ἱερεῖς καὶ οἱ Λευῖται, καὶ ἐκαθάρισαν τὸν λαὸν καὶ τοὺς πυλωροὺς καὶ τὸ τεῖχος.
31	31
Тоді я повів начальників Юдеї на стіну і поставив два великих хори для шестя, і один з них ішов праворуч стіни до Гнойових воріт.	καὶ ἀνήνεγκα τοὺς ἄρχοντας ᾿Ιούδα ἐπάνω τοῦ τείχους καὶ ἔστησα δύο περὶ αἰνέσεως μεγάλους, καὶ διῆλθον ἐκ δεξιῶν ἐπάνω τοῦ τείχους τῆς κοπρίας,
32	32
За ними йшов Гошаія і половина начальників Юдеї,	καὶ ἐπορεύθη ὀπίσω αὐτῶν ᾿Ωσαΐα καὶ ἥμισυ ἀρχόντων ᾿Ιούδα
33	33
Азарія, Ездра і Мешуллам,	καὶ ᾿Αζαρίας καὶ ῎Εσδρας καὶ Μεσολλάμ,
34	34
Іуда і Веніамін, і Шемаія і Єремія,	καὶ ᾿Ιούδα καὶ Βενιαμὶν καὶ Σαμαΐας καὶ ῾Ιερεμία
35	35
а із синів священичих із трубами: Захарія, син Іонафана, син Шемаії, син Матфанії, син Михея, син Закхура, син Асафа,	καὶ ἀπὸ τῶν υἱῶν τῶν ἱερέων ἐν σάλπιγξι Ζαχαρίας υἱὸς ᾿Ιωνάθαν, υἱὸς Σαμαΐα, υἱὸς Ματθανία, υἱὸς Μιχαία, υἱὸς Ζακχούρ, υἱὸς ᾿Ασάφ·
36	36
і брати його: Шемаія, Азариїл, Милалай, Гилалай, Маай, Нафанаїл, Іуда і Хананій з музичними інструментами Давида, чоловіка Божого, і книжник Ездра попереду них.	καὶ ἀδελφοὶ αὐτοῦ Σαμαΐα καὶ ᾿Οζιήλ, Γελώλ, ᾿Ιαμά, ᾿Αΐα, Ναθαναὴλ καὶ ᾿Ιούδα, ᾿Ανανί, τοῦ αἰνεῖν ἐν ᾠδαῖς Δαυὶδ ἀνθρώπου Θεοῦ, καὶ ῎Εσδρας ὁ γραμματεὺς ἔμπροσθεν αὐτῶν·
37	37
Біля воріт Джерела, навпроти них, вони зійшли по сходах міста Давидового, по сходах, які ведуть на стіну поверх дому Давидового до Водяних воріт на схід.	ἐπὶ πύλης τοῦ αἲν κατέναντι αὐτῶν ἀνέβησαν ἐπὶ κλίμακας πόλεως Δαυὶδ ἐν ἀναβάσει τοῦ τείχους ἐπάνωθεν τοῦ οἴκου Δαυὶδ καὶ ἕως τῆς πύλης τοῦ ὕδατος κατὰ ἀνατολάς.
38	38
Другий хор ішов навпроти них, і за ним я і половина народу, по стіні від Пічної вежі і до широкої стіни,	καὶ περὶ αἰνέσεως ἡ δευτέρα ἐπορεύετο συναντῶσα αὐτοῖς, καὶ τὸ ἥμισυ τοῦ λαοῦ ἐπάνω τοῦ τείχους ὑπεράνω τοῦ πύργου τῶν θεννουρὶμ καὶ ἕως τοῦ τείχους τοῦ πλατέος
39	39
і від воріт Єфремових, мимо старих воріт і воріт Рибних, і вежі Хананела, і вежі Меа, до Овечих воріт, і зупинилися біля воріт В’язничних.	καὶ ὑπεράνω τῆς πύλης ᾿Εφραὶμ καὶ ἐπὶ τὴν πύλην ἰχθυρὰν καὶ πύργῳ ᾿Αναμεὴλ καὶ ἕως πύλης τῆς προβατικῆς καὶ ἔστησαν ἐν πύλῃ τῆς φυλακῆς.
40	40
Потім обидва хори стали біля дому Божого, і я і половина начальників зі мною,	καὶ ἔστησαν αἱ δύο τῆς αἰνέσεως ἐν οἴκῳ τοῦ Θεοῦ, καὶ ἐγὼ καὶ τὸ ἥμισυ τῶν στρατηγῶν μετ’ ἐμοῦ
41	41
і священики: Елиаким, Маасея, Миніамін, Михей, Елиоенай, Захарія, Хананія з трубами,	καὶ οἱ ἱερεῖς ᾿Ελιακίμ, Μαασίας, Βενιαμίν, Μιχαίας, ᾿Ελιωηναί, Ζαχαρίας, ᾿Ανανίας ἐν σάλπιγξι καὶ Μαασίας καὶ Σεμεΐας καὶ ᾿Ελεάζαρ καὶ ᾿Οζὶ καὶ ᾿Ιωανὰθ καὶ Μελχίας καὶ Αἰλὰμ καὶ ᾿Εζούρ,
42	42
і Маасея і Шемаія, і Єлеазар і Уззій, і Іоханан і Малхія, і Елам і Езер. І співали співці голосно; головним у них був Ізрахія.	καὶ ἠκούσθησαν οἱ ᾄδοντες καὶ ἐπεσκέπησαν.
43	43
І приносили в той день великі жертви і веселилися, тому що Бог дав їм велику радість. Веселилися і дружини і діти, і радість Єрусалима було чути далеко.	καὶ ἔθυσαν ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ θυσιάσματα μεγάλα καὶ ηὐφράνθησαν, ὅτι ὁ Θεὸς ηὔφρανεν αὐτοὺς μεγάλως. καὶ αἱ γυναῖκες αὐτῶν καὶ τὰ τέκνα αὐτῶν ηὐφράνθησαν, καὶ ἠκούσθη ἡ εὐφροσύνη ἐν ῾Ιερουσαλὴμ ἀπὸ μακρόθεν.
44	44
У той же день були приставлені люди до коморних кімнат для приношень початків і десятин, щоб збирати з полів при містах частки, покладені законом для священиків і левитів, тому що юдеям радісно було дивитися на священиків і левитів,	Καὶ κατέστησαν ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ἄνδρας ἐπὶ τῶν γαζοφυλακίων, τοῖς θυσαυροῖς, ταῖς ἀπαρχαῖς καὶ ταῖς δεκάταις καὶ τοῖς συνηγμένοις ἐν αὐτοῖς ἄρχουσι τῶν πόλεων, μερίδας τοῖς ἱερεῦσι καὶ τοῖς Λευίταις, ὅτι εὐφροσύνη ἦν ἐν ᾿Ιούδᾳ ἐπὶ τοὺς ἱερεῖς καὶ ἐπὶ τοὺς Λευίτας τοὺς ἑστῶτας.
45	45
які стояли і звершували службу Богу своєму і діла очищення і були співцями і воротарями за встановленням Давида і сина його Соломона.	καὶ ἐφύλαξαν φυλακὰς Θεοῦ αὐτῶν καὶ φυλακὰς τοῦ καθαρισμοῦ καὶ τοὺς ᾄδοντας καὶ τοὺς πυλωρούς, ὡς ἐντολαὶ Δαυὶδ καὶ Σαλωμὼν υἱοῦ αὐτοῦ.
46	46
Бо здавна у дні Давида й Асафа були встановлені глави співців і пісні Богу, хвалебні і подячні.	ὅτι ἐν ἡμέραις Δαυὶδ ᾿Ασὰφ ἀπ’ ἀρχῆς πρῶτος τῶν ἆδόντων καὶ ὕμνον καὶ αἴνεσιν τῷ Θεῷ.
47	47
Усі ізраїльтяни у дні Зоровавеля й у дні Неємії давали частки співцям і воротарям на кожен день і віддавали святині левитам, а левити віддавали святині синам Аарона.	καὶ πᾶς ᾿Ισραὴλ ἐν ἡμέραις Ζοροβάβελ καὶ ἐν ταῖς ἡμέραις Νεεμίου διδόντες μερίδας τῶν ἆδόντων καὶ τῶν πυλωρῶν, λόγον ἡμέρας ἐν ἡμέρᾳ αὐτοῦ, καὶ ἁγιάζοντες τοῖς Λευίταις, καὶ οἱ Λευῖται ἁγιάζοντες τοῖς υἱοῖς ᾿Ααρών.
Глава 13	Κεφάλαιο 13

1	1
У той день було читано з книги Мойсеєвої вголос народу і знайдено написане в ній: аммонитянин і моавитянин не може ввійти в громаду Божу повіки,	Εν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ἀνεγνώσθη ἐν βιβλίῳ Μωυσῆ ἐν ὠσὶ τοῦ λαοῦ καὶ εὑρέθη γεγραμμένον ἐν αὐτῷ, ὅπως μὴ εἰσέλθωσιν ᾿Αμμανῖται καὶ Μωαβῖται ἐν ἐκκλησίᾳ Θεοῦ ἕως αἰῶνος,
2	2
тому що вони не зустріли синів Ізраїля з хлібом і водою і найняли проти нього Валаама, щоб проклясти його, але Бог наш обернув проклін на благословення.	ὅτι οὐ συνήντησαν τοῖς υἱοῖς ᾿Ισραὴλ ἐν ἄρτῳ καὶ ὕδατι καὶ ἐμισθώσαντο ἐπ’ αὐτὸν τὸν Βαλαὰμ καταράσασθαι, καὶ ἐπέστρεψεν ὁ Θεὸς ἡμῶν τὴν κατάραν εἰς εὐλογίαν.
3	3
Почувши цей закон, вони відокремили все іноплемінне від Ізраїля.	καὶ ἐγένετο ὡς ἤκουσαν τὸν νόμον, καὶ ἐχωρίσθησαν πᾶς ἐπίμικτος ἐν ᾿Ισραήλ.
4	4
А раніше того священик Елиашив, приставлений до кімнат при домі Бога нашого, близький родич Товії,	καὶ πρὸ τούτου ᾿Ελιασὶβ ὁ ἱερεὺς οἰκῶν ἐν γαζοφυλακίῳ οἴκου Θεοῦ ἡμῶν ἐγγίων Τωβίᾳ
5	5
приготував для нього велику кімнату, в яку раніше клали хлібне приношення, ладан і сосуди, і десятини хліба, вина й оливи, призначені законом для левитів, співців і воротарів, і приношення для священиків.	καὶ ἐποίησεν ἑαυτῷ γαζοφυλάκιον μέγα, καὶ ἐκεῖ ἦσαν πρότερον διδόντες τὴν μαναὰν καὶ τὸν λίβανον καὶ τὰ σκεύη καὶ τὴν δεκάτην τοῦ σίτου καὶ τοῦ οἴνου καὶ τοῦ ἐλαίου, ἐντολὴν τῶν Λευιτῶν καὶ τῶν ἆδόντων καὶ τῶν πυλωρῶν καὶ ἀπαρχὰς τῶν ἱερέων.
6	6
Коли все це відбувалося, я не був у Єрусалимі, тому що в тридцять другому році Вавилонського царя Артаксеркса я ходив до царя, і після декількох днів знову випросився в царя.	καὶ ἐν παντὶ τούτῳ οὐκ ἤμην ἐν ῾Ιερουσαλήμ· ὅτι ἐν ἔτει τριακοστῷ καὶ δευτέρῳ τοῦ ᾿Αρθασασθὰ βασιλέως Βαβυλῶνος ἦλθον πρὸς τὸν βασιλέα. καὶ μετὰ τὸ τέλος τῶν ἡμερῶν ᾐτησάμην παρὰ τοῦ βασιλέως
7	7
Коли я прийшов у Єрусалим і дізнався про лиху справу, яку зробив Елиашив, приготувавши для Товії кімнату на дворах дому Божого,	καὶ ἦλθον εἰς ῾Ιερουσαλήμ. καὶ συνῆκα ἐν τῇ πονηρίᾳ, ᾖ ἐποίησεν ᾿Ελιασὶβ τῷ Τωβίᾳ, ποιῆσαι αὐτῷ γαζοφυλάκιον ἐν αὐλῇ οἴκου τοῦ Θεοῦ.
8	8
тоді мені було дуже неприємно, і я викинув усі домашні речі Товії геть з кімнати	καὶ πονηρόν μοι ἐφάνη σφόδρα, καὶ ἔρριψα πάντα τὰ σκεύη οἴκου Τωβία ἔξω ἀπὸ τοῦ γαζοφυλακίου·
9	9
і сказав, щоб очистили кімнати, і повелів знову внести туди сосуди дому Божого, хлібне приношення і ладан.	καὶ εἶπα καὶ ἐκαθάρισαν τὰ γαζοφυλάκια, καὶ ἐπέστρεψα ἐκεῖ σκεύη οἴκου τοῦ Θεοῦ, τὴν μαναὰν καὶ τὸν λίβανον.
10	10
Ще дізнався, що частки левитам не віддаються, і що левити і співці, які робили свою справу, розбіглися, кожен на своє поле.	καὶ ἔγνων ὅτι μερίδες τῶν Λευιτῶν οὐκ ἐδόθησαν, καὶ ἐφύγοσαν ἀνὴρ εἰς ἀγρὸν αὐτοῦ, οἱ Λευῖται καὶ οἱ ᾄδοντες ποιοῦντες τὸ ἔργον.
11	11
Я зробив за це догану начальникам і сказав: навіщо залишений нами дім Божий? І я зібрав їх і поставив їх на місце їхнє.	καὶ ἐμαχεσάμην τοῖς στρατηγοῖς καὶ εἶπα· διατί ἐγκατελείφθη ὁ οἶκος τοῦ Θεοῦ; καὶ συνήγαγον αὐτοὺς καὶ ἔστησα αὐτοὺς ἐπὶ τῇ στάσει αὐτῶν.
12	12
І всі юдеї стали приносити десятини хліба, вина й оливи в комори.	καὶ πᾶς ᾿Ιούδα ἤνεγκαν δεκάτην τοῦ πυροῦ καὶ τοῦ οἴνου καὶ τοῦ ἐλαίου εἰς τοὺς θησαυροὺς
13	13
І приставив я до комор Шелемію священика і Садока книжника і Федаію з левитів, і при них Ханана, сина Закхура, сина Матфанії, тому що вони вважалися вірними. І на них покладено роздавати частки братам своїм.	ἐπὶ χεῖρα Σελεμία τοῦ ἱερέως καὶ Σαδδοὺκ τοῦ γραμματέως καὶ Φαδαΐα ἀπὸ τῶν Λευιτῶν, καὶ ἐπὶ χεῖρα αὐτῶν ᾿Ανὰν υἱὸς Ζακχούρ, υἱὸς Ματθανίου, ὅτι πιστοὶ ἐλογίσθησαν ἐπ’ αὐτοὺς μερίζειν τοῖς ἀδελφοῖς αὐτῶν.
14	14
Пом’яни мене за це, Боже мій, і не згладь ревних діл моїх, які я зробив для дому Бога мого і для служіння при ньому!	μνήσθητί μου, ὁ Θεός, ἐν ταύτῃ, καὶ μὴ ἐξαλειφθήτω ἔλεός μου, ὃ ἐποίησα ἐν οἴκῳ Κυρίου τοῦ Θεοῦ.
15	15
У ті дні я побачив у Юдеї, що в суботу топчуть точила, возять снопи і нав’ючують ослів вином, виноградом, смоквами і всяким вантажем, і відвозять у суботній день у Єрусалим. І я суворо виговорив їм у той же день, коли вони продавали харчі.	᾿Εν ταῖς ἡμέραις ἐκείναις εἶδον ἐν ᾿Ιούδᾳ πατοῦντας ληνοὺς ἐν τῷ σαββάτῳ καὶ φέροντας δράγματα καὶ ἐπιγεμίζοντας ἐπὶ τοὺς ὄνους καὶ οἶνον καὶ σταφυλὴν καὶ σῦκα καὶ πᾶν βάσταγμα καὶ φέροντας εἰς ῾Ιερουσαλὴμ ἐν ἡμέρᾳ τοῦ σαββάτου· καὶ ἐπεμαρτυράμην ἐν ἡμέρᾳ πράσεως αὐτῶν.
16	16
І тиряни жили в Юдеї і привозили рибу і всякий крам і продавали в суботу жителям Юдеї і в Єрусалимі.	καὶ ἐκάθισαν ἐν αὐτῇ φέροντες ἰχθὺν καὶ πᾶσαν πρᾶσιν πωλοῦντες ἐν τῷ σαββάτῳ τοῖς υἱοῖς ᾿Ιούδα καὶ ἐν ῾Ιερουσαλήμ.
17	17
І я зробив догану найзнатнішим з юдеїв і сказав їм: навіщо ви робите таке зло і оскверняєте день суботній?	καὶ ἐμαχεσάμην τοῖς υἱοῖς ᾿Ιούδα τοῖς ἐλευθέροις καὶ εἶπα αὐτοῖς· τίς ὁ λόγος οὗτος ὁ πονηρός, ὃν ὑμεῖς ποιεῖτε, καὶ βεβηλοῦτε τὴν ἡμέραν τοῦ σαββάτου;
18	18
Чи не так чинили батьки ваші, і за те Бог наш навів на нас і на місто це все цю біду? А ви збільшуєте гнів Його на Ізраїля, оскверняючи суботу.	οὐχὶ οὕτως ἐποίησαν οἱ πατέρες ὑμῶν, καὶ ἤνεγκεν ἐπ’ αὐτοὺς ὁ Θεὸς ἡμῶν καὶ ἐφ’ ἡμᾶς πάντα τὰ κακὰ ταῦτα καὶ ἐπὶ τὴν πόλιν ταύτην; καὶ ὑμεῖς προστίθετε ὀργὴν ἐπὶ ᾿Ισραὴλ βεβηλῶσαι τὸ σάββατον;
19	19
Після цього, коли смеркалося біля воріт єрусалимських, перед суботою, я звелів замикати двері і сказав, щоб не відмикали їх до ранку після суботи. І слуг моїх я поставив біля воріт, щоб ніяка ноша не проходила в день суботній.	καὶ ἐγένετο ἡνίκα κατέστησαν πύλαι ἐν ῾Ιερουσαλὴμ πρὸ τοῦ σαββάτου, καὶ εἶπα καὶ ἔκλεισαν τὰς πύλας, καὶ εἶπα ὥστε μὴ ἀνοιγῆναι αὐτὰς ἕως ὀπίσω τοῦ σαββάτου· καὶ ἐκ τῶν παιδαρίων μου ἔστησα ἐπὶ τὰς πύλας, ὥστε μὴ αἴρειν βαστάγματα ἐν ἡμέρᾳ τοῦ σαββάτου.
20	20
І ночували торговці і продавці всякого товару поза Єрусалимом раз і два.	καὶ ηὐλίσθησαν πάντες καὶ ἐποίησαν πρᾶσιν ἔξω ῾Ιερουσαλὴμ ἅπαξ καὶ δίς.
21	21
Але я суворо виговорив їм і сказав їм: навіщо ви ночуєте біля стіни? Якщо зробите це в інший раз, я накладу руку на вас. З того часу вони не приходили в суботу.	καὶ ἐπεμαρτυράμην ἐν αὐτοῖς καὶ εἶπα πρὸς αὐτούς· διατί ὑμεῖς αὐλίζεσθε ἀπέναντι τοῦ τείχους; ἐὰν δευτερώσητε, ἐκτενῶ χεῖρά μου ἐν ὑμῖν. ἀπὸ τοῦ καιροῦ ἐκείνου οὐκ ἤλθοσαν ἐν σαββάτῳ.
22	22
І сказав я левитам, щоб вони очистилися і прийшли тримати варту біля воріт, щоб святити день суботній. І за це пом’яни мене, Боже мій, і пощади мене з великої милости Твоєї!	καὶ εἶπα τοῖς Λευίταις, οἳ ἦσαν καθαριζόμενοι, καὶ ἐρχόμενοι φυλάσσοντες τὰς πύλας, ἁγιάζειν τὴν ἡμέραν τοῦ σαββάτου. πρὸς ταῦτα μνήσθητί μου, ὁ Θεός, καὶ φεῖσαί μου κατὰ τὸ πλῆθος τοῦ ἐλέους σου.
23	23
Ще в ті дні я бачив юдеїв, що взяли собі дружин з азотянок, аммонитянок і моавитянок;	Καὶ ἐν ταῖς ἡμέραις ἐκείναις εἶδον τοὺς ᾿Ιουδαίους, οἳ ἐκάθισαν γυναῖκας ᾿Αζωτίας, ᾿Αμμανίτιδας, Μωαβίτιδας
24	24
і тому сини їхні наполовину говорять азотською, або мовою інших народів, і не вміють говорити юдейською.	καὶ οἱ υἱοὶ αὐτῶν ἥμισυ λαλοῦντες ᾿Αζωτιστὶ καὶ οὐκ εἰσὶν ἐπιγινώσκοντες λαλεῖν ᾿Ιουδαϊστί,
25	25
Я зробив за це догану і проклинав їх, і деяких з чоловіків бив, рвав на них волосся і заклинав їх Богом, щоб вони не віддавали дочок своїх за синів їхніх і не брали дочок їхніх за синів своїх і за себе.	καὶ ἐμαχεσάμην μετ’ αὐτῶν καὶ κατηρασάμην αὐτοὺς καὶ ἐπάταξα ἐν αὐτοῖς ἄνδρας καὶ ἐμαδάρωσα αὐτοὺς καὶ ὥρκισα αὐτοὺς ἐν τῷ Θεῷ· ἐὰν δῶτε τὰς θυγατέρας ὑμῶν τοῖς υἱοῖς αὐτῶν, καὶ ἐὰν λάβητε ἀπὸ τῶν θυγατέρων αὐτῶν τοῖς υἱοῖς ὑμῶν.
26	26
Чи не через них, говорив я, грішив Соломон, цар Ізраїлів? У багатьох народів не було такого царя, як він. Він був любимим Богом своїм, і Бог поставив його царем над усіма ізраїльтянами; і однак же чужоземні дружини ввели в гріх і його.	οὐχ οὕτως ἥμαρτε Σαλωμὼν βασιλεὺς ᾿Ισραήλ; καὶ ἐν ἔθνεσι πολλοῖς οὐκ ἦν βασιλεὺς ὅμοιος αὐτῷ· καὶ ἀγαπώμενος τῷ Θεῷ ἦν, καὶ ἔδωκεν αὐτὸν ὁ Θεὸς εἰς βασιλέα ἐπὶ πάντα ᾿Ισραήλ· καὶ τοῦτον ἐξέκλιναν αἱ γυναῖκες αἱ ἀλλότριαι.
27	27
І чи можна нам чути про вас, що ви робите все це велике зло, грішите перед Богом нашим, приймаючи у співжиття чужоземних дружин?	καὶ ὑμῶν μὴ ἀκουσώμεθα ποιῆσαι τὴν πᾶσαν πονηρίαν ταύτην ἀσυνθετῆσαι ἐν τῷ Θεῷ ἡμῶν καθίσαι γυναῖκας ἀλλοτρίας;
28	28
І з синів Іоіади, сина великого священика Елиашива, один був зятем Санаваллата, хоронита. Я прогнав його від себе.	καὶ ἀπὸ υἱῶν ᾿Ιωαδὰ τοῦ ᾿Ελισοὺβ τοῦ ἱερέως τοῦ μεγάλου νυμφίου τοῦ Σαναβαλλὰτ τοῦ Οὐρανίτου καὶ ἐξέβρασα αὐτὸν ἀπ’ ἐμοῦ.
29	29
Пом’яни їм, Боже мій, що вони осквернили священство і завіт священичий і левитський!	μνήσθητι αὐτοῖς, ὁ Θεός, ἐπὶ ἀγχιστείᾳ τῆς ἱερατείας καὶ διαθήκῃ τῆς ἱερατείας καὶ τοὺς Λευίτας.
30	30
Так очистив я їх від усього чужоземного і відновив служби священиків і левитів, кожного у справі його,	καὶ ἐκαθάρισα αὐτοὺς ἀπὸ πάσης ἀλλοτριώσεως καὶ ἔστησα ἐφημερίας τοῖς ἱερεῦσι καὶ τοῖς Λευίταις, ἀνὴρ ὡς τὸ ἔργον αὐτοῦ,
31	31
і доставку дров у призначені часи і початки. Пом’яни мене, Боже мій, на благо мені!	καὶ τὸ δῶρον τῶν ξυλοφόρων ἐν καιροῖς ἀπὸ χρόνων καὶ ἐν τοῖς βακχουρίοις. μνήσθητί μου ὁ Θεὸς ἡμῶν εἰς ἀγαθωσύνην.

← Третя книга Ездри*

Книга Товита* →

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Категорії

Контакти

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт