Глава 16
1
Корей, син Іцгара, син Каафів, син Левія, і Дафан і Авирон, сини Елиава, й Авнан, син Фалефа, сини Рувимові,
2
повстали проти Мойсея, і з ними із синів Ізраїлевих двісті п’ятдесят мужів, начальники громади, яких закликали на зібрання, люди вельможні.
3
І зібралися проти Мойсея й Аарона і сказали їм: досить вам; уся громада, усі святі, і серед них Господь! чому ж ви ставите себе вище народу Господнього?
4
Мойсей, почувши це, упав на лице своє
5
і сказав Корею і всім спільникам його, говорячи: завтра покаже Господь, хто Його, і хто святий, щоб наблизити його до Себе; і кого Він обере, того і наблизить до Себе;
6
ось що зробіть: Корей і всі спільники його візьміть собі кадильниці
7
і завтра покладіть у них вогонь і всипите в них куріння перед Господом; і кого обере Господь, той і буде святий. Годі вам, сини Левіїни!
8
І сказав Мойсей Корею: послухайте, сини Левія!
9
невже мало вам того, що Бог Ізраїлів відокремив вас від суспільства Ізраїльського і наблизив вас до Себе, щоб ви виконували служби при скинії Господній і стояли перед громадою [Господньою], щоб служити їй?
10
Він наблизив тебе і з тобою всіх братів твоїх, синів Левія, і ви домагаєтеся ще й священства.
11
Отже, ти й уся твоя громада зібралися проти Господа. Що Аарон, що ви нарікаєте на нього?
12
І послав Мойсей покликати Дафана й Авирона, синів Елиава. Але вони сказали: не підемо!
13
хіба мало того, що ти вивів нас із землі, в якій тече молоко і мед, щоб погубити нас у пустелі? і ти ще хочеш панувати над нами!
14
чи привів ти нас у землю, де тече молоко і мед, і чи дав нам у володіння поля і виноградники? очі людей цих ти хочеш засліпити? не підемо!
15
Мойсей дуже засмутився і сказав Господу: не звертай погляду Твого на приношення їхні; я не взяв у жодного з них осла і не зробив зла жодному з них.
16
І сказав Мойсей Корею: завтра ти й уся громада твоя будьте перед лицем Господа, ти, вони й Аарон;
17
і візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть у них куріння, і принесіть перед лице Господнє кожен свою кадильницю, двісті п’ятдесят кадильниць; ти й Аарон, кожен свою кадильницю.
18
І взяв кожен свою кадильницю, і поклали в них вогню, і всипали в них куріння, і стали при вході у скинію зібрання; також і Мойсей і Аарон.
19
І зібрав проти них Корей усю громаду до входу в скинію зібрання. І з’явилася слава Господня всій громаді.
20
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:
21
відокремтеся від громади цієї, і Я знищу їх умить.
22
Вони ж упали на лиця свої і сказали: Боже, Боже духів усякої плоті! одна людина згрішила, і Ти гніваєшся на всю громаду?
23
і сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
24
скажи громаді: відступіть з усіх боків від житла Корея, Дафана й Авирона.
25
І встав Мойсей, і пішов до Дафана й Авирона, і за ним пішли старійшини Ізраїлеві.
26
І сказав громаді: відійдіть від наметів нечестивих людей цих, і не доторкайтеся ні до чого, що належить їм, щоб не загинути вам [разом] у всіх гріхах їхніх.
27
І відійшли вони з усіх боків від житла Корея, Дафана й Авирона; а Дафан і Авирон вийшли і стояли біля дверей наметів своїх з дружинами своїми і синами своїми і з малими дітьми своїми.
28
І сказав Мойсей: з цього довідаєтеся, що Господь послав мене робити всі діла ці, не за своєю волею [я роблю це]:
29
якщо вони помруть, як помирають усі люди, і спостигне таке покарання, яке спостигає всіх людей, то не Господь послав мене;
30
а якщо Господь сотворить надзвичайне, і земля розверзне вуста свої і поглине їх [і доми їх і намети їх] і усе, що в них, і вони живими зійдуть у пекло, то знайте, що люди ці знехтували Господа.
31
Лиш тільки він сказав слова ці, розсілася земля під ними;
32
і розверзла земля вуста свої, і поглинула їх і доми їх, і всіх людей Кореєвих і все майно;
33
і зійшли вони з усім, що належало їм, живими в пекло, і покрила їх земля, і загинули вони із середовища громади.
34
І всі ізраїльтяни, які були навколо них, побігли волаючи, щоб, говорили вони, і нас не поглинула земля.
35
І вийшов вогонь від Господа і пожер тих двісті п’ятдесят мужів, що принесли куріння.
36
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
37
скажи Єлеазару, сину Аарона, священикові, нехай він збере [мідні] кадильниці спалених і вогонь викине геть; бо освятилися
38
кадильниці грішників цих смертю їх, і нехай розіб’ють їх на листи для покриття жертовника, бо вони принесли їх перед лице Господа, і вони зробилися освяченими; і будуть вони знаменням для синів Ізраїлевих.
39
І взяв Єлеазар священик мідні кадильниці, які принесли спалені, і розбили їх на листи для покриття жертовника,
40
у пам’ять синам Ізраїлевим, щоб ніхто сторонній, який не від сімені Аарона, не приступав приносити кадіння перед лице Господнє, і не було з ним того, що з Кореєм і спільниками його, як говорив йому Господь через Мойсея.
41
На другий день уся громада синів Ізраїлевих нарікала на Мойсея й Аарона і говорила: ви умертвили народ Господній.
42
І коли зібралася громада проти Мойсея й Аарона, вони обернулися до скинії зібрання, і ось, хмара покрила її, і з’явилася слава Господня.
43
І прийшов Мойсей і Аарон до скинії зібрання.
44
І сказав Господь Мойсеєві [й Аарону], говорячи:
45
відстороніться від громади цієї, і Я знищу їх умить. Але вони впали на лиця свої.
46
І сказав Мойсей Аарону: візьми кадильницю і поклади в неї вогню з жертовника і всип куріння, і неси швидше до громади і заступи їх, тому що вийшов гнів від Господа, [і] почалось ураження.
47
І взяв Аарон, як сказав Мойсей, і побіг у середовище громади, і ось, уже почалось ураження в народі. І він поклав куріння і заступив народ;
48
став він між мертвими й живими, й ураження припинилося.
49
І померло від ураження чотирнадцять тисяч сімсот чоловік, крім померлих у справі Кореєвій.
50
І повернувся Аарон до Мойсея, до входу в скинію зібрання, після того, як ураження припинилося.
