|
Глава 3
|
Глава́ г҃
|
|
1
|
1
|
| Втім, браття мої, радуйтесь у Господі. Писати про те саме для мене необтяжливо, а для вас повчально. | (Заⷱ҇ ©м҃д҃.) Про́чее же, бра́тїе моѧ̑, ра́дꙋйтесѧ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ. Та̑ѧжде (бо) писа́ти ва́мъ, мнѣ̀ оу҆́бѡ нелѣ́ностно, ва́мъ же тве́рдо. |
|
2
|
2
|
| Стережіться псів, стережіться лихих працівників, стережіться обрізання, | Блюди́тесѧ ѿ псѡ́въ, блюди́тесѧ ѿ ѕлы́хъ дѣ́лателей, блюди́тесѧ ѿ сѣче́нїѧ: |
|
3
|
3
|
| бо обрізання — ми, що служимо Богові духом і хвалимось Ісусом Христом, а не надіємось на плоть. | мы́ бо є҆смы̀ ѡ҆брѣ́занїе, и҆̀же дꙋ́хомъ бг҃ꙋ слꙋ́жимъ и҆ хва́лимсѧ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ, а҆ не въ пло́ти надѣ́емсѧ: |
|
4
|
4
|
| Хоч я можу надіятись і на плоть. Якщо хто інший думає надіятись на плоть, то я більше, | и҆́бо и҆ а҆́зъ и҆мѣ́ю надѣ́ѧнїе та́кожде во пло́ти. А҆́ще кто̀ и҆́нъ мни́тъ надѣ́ѧтисѧ во пло́ти, а҆́зъ па́че, |
|
5
|
5
|
| обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїлевого, коліна Веніамінового, єврей з євреїв, за законом фарисей, | ѡ҆брѣ́занъ ѻ҆смодне́внѡ, ѿ ро́да і҆и҃лева, колѣ́на венїамі́нова, є҆вре́инъ ѿ є҆врє́й, по зако́нꙋ фарїсе́й, |
|
6
|
6
|
| за ревністю — гонитель Церкви Божої, за правдою законною — непорочний. | по ре́вности гони́хъ цр҃ковь бж҃їю, по пра́вдѣ зако́ннѣй бы́въ непоро́ченъ. |
|
7
|
7
|
| Але те, що для мене було перевагою, заради Христа я вважав за ніщо. | Но ꙗ҆̀же мѝ бѧ́хꙋ приѡбрѣ́тєнїѧ, сїѧ̑ вмѣни́хъ хрⷭ҇та̀ ра́ди тщетꙋ̀. |
|
8
|
8
|
| Та і все я вважаю за ніщо заради переваги пізнання Христа Ісуса, Господа мого: для Hього я від усього відмовився і все вважаю за сміття, щоб придбати Христа | Но оу҆̀бо вмѣнѧ́ю всѧ̑ тщетꙋ̀ бы́ти за превосходѧ́щее разꙋмѣ́нїе хрⷭ҇та̀ і҆и҃са гдⷭ҇а моегѡ̀, (Заⷱ҇ ©м҃е҃.) є҆гѡ́же ра́ди всѣ́хъ ѡ҆тщети́хсѧ, и҆ вмѣнѧ́ю всѧ̑ оу҆ме́ты бы́ти, да хрⷭ҇та̀ приѡбрѧ́щꙋ |
|
9
|
9
|
| і знайтись у Hьому не зі своєю праведністю, яка від закону, але з тією, що через віру в Христа, з праведністю від Бога за вірою; | и҆ ѡ҆брѧ́щꙋсѧ въ не́мъ, не и҆мы́й моеѧ̀ пра́вды, ꙗ҆́же ѿ зако́на, но ꙗ҆́же вѣ́рою (і҆и҃съ) хрⷭ҇то́вою, сꙋ́щꙋю ѿ бг҃а пра́вдꙋ въ вѣ́рѣ: |
|
10
|
10
|
| щоб пізнати Його і силу воскресіння Його, і участь у стражданнях Його, уподібнюючись смерті Його, | ꙗ҆́кѡ [є҆́же] разꙋмѣ́ти є҆го̀, и҆ си́лꙋ воскрⷭ҇нїѧ є҆гѡ̀, и҆ соѻбще́нїе стрⷭ҇те́й є҆гѡ̀, соѡбразꙋ́ѧсѧ см҃рти є҆гѡ̀, |
|
11
|
11
|
| щоб досягти воскресіння мертвих. | а҆́ще ка́кѡ дости́гнꙋ въ воскрⷭ҇нїе ме́ртвыхъ. |
|
12
|
12
|
| Кажу так не тому, що я вже досяг або вдосконалився, але прагну, чи не досягну я, як досяг мене Христос Ісус. | Не занѐ оу҆жѐ достиго́хъ, и҆лѝ оу҆жѐ соверши́хсѧ: гоню́ же, а҆́ще и҆ пости́гнꙋ, ѡ҆ не́мже и҆ постиже́нъ бы́хъ ѿ хрⷭ҇та̀ і҆и҃са. |
|
13
|
13
|
| Браття, я не вважаю, що я вже досяг, а тільки, забуваючи те, що позаду, я пориваюсь вперед. | Бра́тїе, а҆́зъ себѐ не оу҆̀ помышлѧ́ю дости́гша: є҆ди́но же, за̑днѧѧ оу҆́бѡ забыва́ѧ, въ прє́днѧѧ же простира́ѧсѧ, |
|
14
|
14
|
| Прагну до мети, до почести вишнього покликання Божого в Христі Ісусі, | со оу҆се́рдїемъ гоню̀ [къ намѣ́ренномꙋ текꙋ̀], къ по́чести вы́шнѧгѡ зва́нїѧ бж҃їѧ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ. |
|
15
|
15
|
| отже, хто з вас довершений, так повинен думати; якщо ж ви про щось інакше думаєте, то і це Бог вам відкриє. | Є҆ли́цы оу҆̀бо соверше́нни, сїѐ да мꙋ́дрствꙋимъ: и҆ є҆́же а҆́ще и҆́но что̀ мы́слите, и҆ сїѐ бг҃ъ ва́мъ ѿкры́етъ. |
|
16
|
16
|
| Втім, чого ми досягли, так і повинні думати і за тим правилом жити. | Ѻ҆ба́че въ не́же достиго́хомъ, то́же да мꙋ́дрствꙋемъ и҆ тѣ́мже пра́виломъ жи́телствꙋемъ. |
|
17
|
17
|
| Hаслідуйте, браття, мене і дивіться на тих, що діють за образом, який маєте в нас. | Подо́бни мѝ быва́йте, бра́тїе, и҆ смотрѧ́йте та́кѡ ходѧ́щыѧ, ꙗ҆́коже и҆́мате ѡ҆́бразъ на́съ. |
|
18
|
18
|
| Багато тих, про кого я часто говорив вам, а тепер навіть із сльозами кажу, поводяться як вороги хреста Христового. | Мно́зи бо хо́дѧтъ, и҆̀хже мно́гажды глаго́лахъ ва́мъ, нн҃ѣ же и҆ пла́чѧ глаго́лю, врагѝ крⷭ҇та̀ хрⷭ҇то́ва: |
|
19
|
19
|
| Кінець їхній — погибель, бог їхній — черево, і слава їхня — в соромі, вони думають про земне. | и҆̀мже кончи́на поги́бель, и҆̀мже бо́гъ чре́во, и҆ сла́ва въ стꙋдѣ̀ и҆́хъ, и҆̀же земна̑ѧ мꙋ́дрствꙋютъ. |
|
20
|
20
|
| А наше життя — на небесах, звідкіля ми чекаємо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа, | (Заⷱ҇ ©м҃ѕ҃.) На́ше бо житїѐ на нб҃сѣ́хъ є҆́сть, ѿѻнꙋ́дꙋже и҆ сп҃си́телѧ жде́мъ, гдⷭ҇а (на́шего) і҆и҃са хрⷭ҇та̀, |
|
21
|
21
|
| Який перемінить тіло смирення нашого так, що воно буде відповідне славному Тілу Його, силою, якою Він діє і підкоряє Собі все. | и҆́же преѡбрази́тъ тѣ́ло смире́нїѧ на́шегѡ, ꙗ҆́кѡ бы́ти семꙋ̀ соѡбра́знꙋ тѣ́лꙋ сла́вы є҆гѡ̀, по дѣ́йствꙋ є҆́же возмога́ти є҆мꙋ̀ и҆ покори́ти себѣ̀ всѧ́чєскаѧ. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.