|
Книга Притч Соломонових
|
ΠΑΡΟΙΜΙΑΙ ΣΟΛΟΜΩΝΤΟΣ
|
|
Глава 1
|
Κεφάλαιο 1
|
|
1
|
1
|
| Притчі Соломона, сина Давидового, царя Ізраїльського, | ΠΑΡΟΙΜΙΑΙ Σολομῶντος υἱοῦ Δαυίδ, ὃς ἐβασίλευσεν ἐν ᾿Ισραήλ, |
|
2
|
2
|
| щоб пізнати мудрість і наставляння, зрозуміти слова розуму; | γνῶναι σοφίαν καὶ παιδείαν νοῆσαί τε λόγους φρονήσεως |
|
3
|
3
|
| засвоїти правила розсудливости, правосуддя, суду і правоти; | δέξασθαί τε στροφὰς λόγων νοῆσαί τε δικαιοσύνην ἀληθῆ καὶ κρίμα κατευθύνειν, |
|
4
|
4
|
| простим дати розважливість, юнаку — знання і розсудливість; | ἵνα δῷ ἀκάκοις πανουργίαν, παιδὶ δὲ νέῳ αἴσθησίν τε καὶ ἔννοιαν· |
|
5
|
5
|
| послухає мудрий — і примножить пізнання, і розумний знайде мудрі поради; | τῶνδε γὰρ ἀκούσας σοφὸς σοφώτερος ἔσται, ὁ δὲ νοήμων κυβέρνησιν κτήσεται. |
|
6
|
6
|
| щоб розуміти притчу і хитромудру мову, слова мудреців і загадки їхні. | νοήσει τε παραβολὴν καὶ σκοτεινὸν λόγον ρήσεις τε σοφῶν καὶ αἰνίγματα. |
|
7
|
7
|
| Початок мудрости — страх Господній; [добре розуміння в усіх, кого воно водить; а благоговіння до Бога — початок розуміння;] нерозумні тільки нехтують мудрість і наставляння. | ᾿Αρχὴ σοφίας φόβος Κυρίου, σύνεσις δὲ ἀγαθὴ πᾶσι τοῖς ποιοῦσι αὐτήν· εὐσέβεια δὲ εἰς Θεὸν ἀρχὴ αἰσθήσεως, σοφίαν δὲ καὶ παιδείαν ἀσεβεῖς ἐξουθενήσουσιν. |
|
8
|
8
|
| Слухай, сину мій, повчання батька твого і не відкидай заповіту матері твоєї, | ἄκουε, υἱέ, παιδείαν πατρός σου καὶ μὴ ἀπώσῃ θεσμοὺς μητρός σου· |
|
9
|
9
|
| тому що це — прекрасний вінок для голови твоєї і прикраса для шиї твоєї. | στέφανον γὰρ χαρίτων δέξῃ σῇ κορυφῇ καὶ κλοιὸν χρύσεον περὶ σῷ τραχήλῳ. |
|
10
|
10
|
| Сину мій! якщо будуть схиляти тебе грішники, не погоджуйся; | υἱέ, μή σε πλανήσωσιν ἄνδρες ἀσεβεῖς, μηδὲ βουληθῇς, |
|
11
|
11
|
| якщо будуть говорити: «йди з нами, зробимо засідку для убивства, підстережемо непорочного без вини, | ἐὰν παρακαλέσωσί σε λέγοντες· ἐλθὲ μεθ᾿ ἡμῶν, κοινώνησον αἵματος, κρύψωμεν δὲ εἰς γῆν ἄνδρα δίκαιον ἀδίκως, |
|
12
|
12
|
| живих проковтнемо їх, як пекло, і — цілих, як тих, що сходять у могилу; | καταπίωμεν δὲ αὐτὸν ὥσπερ ᾅδης ζῶντα καὶ ἄρωμεν αὐτοῦ τὴν μνήμην ἐκ γῆς· |
|
13
|
13
|
| наберемо всякого дорогоцінного майна, наповнимо доми наші здобич чю; | τὴν κτῆσιν αὐτοῦ τὴν πολυτελῆ καταλαβώμεθα, πλήσωμεν δὲ οἴκους ἡμετέρους σκύλων· |
|
14
|
14
|
| жереб твій ти будеш кидати разом з нами, склад один буде в усіх нас», — | τὸν δὲ σὸν κλῆρον βάλε ἐν ἡμῖν, κοινὸν δὲ βαλάντιον κτησώμεθα πάντες, καὶ μαρσίππιον ἓν γενηθήτω ἡμῖν. |
|
15
|
15
|
| сину мій! не ходи в путь з ними, утримай ногу твою від путі їх, | μὴ πορευθῆς ἐν ὁδῷ μετ᾿ αὐτῶν, ἔκλινον δὲ τὸν πόδα σου ἐκ τῶν τρίβων αὐτῶν· |
|
16
|
16
|
| тому що ноги їхні біжать до зла і поспішають на пролиття крови. | οἱ γὰρ πόδες αὐτῶν εἰς κακίαν τρέχουσι καὶ ταχινοὶ τοῦ ἐκχέαι αἷμα· |
|
17
|
17
|
| У очах усіх птахів даремно розставляються тенета, | οὐ γὰρ ἀδίκως ἐκτείνεται δίκτυα πτερωτοῖς. |
|
18
|
18
|
| а роблять за сідку для їхньої крови і підстерігають їхні душі. | αὐτοὶ γὰρ οἱ φόνου μετέχοντες θησαυρίζουσιν ἑαυτοῖς κακά, ἡ δὲ καταστροφὴ ἀνδρῶν παρανόμων κακή. |
|
19
|
19
|
| Такі путі кожного, хто жадає чужого добра: воно віднімає життя у того, хто заволодів ним. | αὗται αἱ ὁδοί εἰσι πάντων τῶν συντελούντων τὰ ἄνομα· τῇ γὰρ ἀσεβείᾳ τὴν ἑαυτῶν ψυχὴν ἀφαιροῦνται. |
|
20
|
20
|
| Премудрість виголошує на вулиці, на площах підносить голос свій, | Σοφία ἐν ἐξόδοις ὑμνεῖται, ἐν δὲ πλατείαις παρρησίαν ἄγει· |
|
21
|
21
|
| у головних місцях зібрань проповідує, біля входів у міські ворота говорить промову свою: | ἐπ᾿ ἄκρων τειχέων κηρύσσεται, ἐπὶ δὲ πύλαις δυναστῶν παρεδρεύει, ἐπὶ δὲ πύλαις πόλεως θαρροῦσα λέγει· |
|
22
|
22
|
| «доки, невігласи, будете любити неуцтво? доки буйні будуть тішитися буйством? доки нерозумні будуть ненавидіти знання? | ὅσον ἂν χρόνον ἄκακοι ἔχωνται τῆς δικαιοσύνης, οὐκ αἰσχυνθήσονται· οἱ δὲ ἄφρονες, τῆς ὕβρεως ὄντες ἐπιθυμηταί, ἀσεβεῖς γενόμενοι ἐμίσησαν αἴσθησιν |
|
23
|
23
|
| Зверніться до мого викривання: ось, я виллю на вас дух мій, сповіщу вам слова мої. | καὶ ὑπεύθυνοι ἐγένοντο ἐλέγχοις, ἰδοὺ προήσομαι ὑμῖν ἐμῆς πνοῆς ρῆσιν, διδάξω δὲ ὑμᾶς τὸν ἐμὸν λόγον. |
|
24
|
24
|
| Я кликала, і ви не послухалися; простягала руку мою, і не було того, хто слухає; | ἐπειδὴ ἐκάλουν καὶ οὐχ ὑπηκούσατε καὶ ἐξέτεινα λόγους καὶ οὐ προσείχετε, |
|
25
|
25
|
| і ви відкинули всі мої поради, і викривань моїх не прийняли. | ἀλλὰ ἀκύρους ἐποιεῖτε ἐμᾶς βουλάς, τοῖς δὲ ἐμοῖς ἐλέγχοις οὐ προσείχετε, |
|
26
|
26
|
| За те і я посміюся з вашої загибелі; порадію, коли прийде на вас жах; | τοιγαροῦν κἀγὼ τῇ ὑμετέρᾳ ἀπωλείᾳ ἐπιγελάσομαι, καταχαροῦμαι δὲ ἡνίκα ἔρχηται ὑμῖν ὄλεθρος, |
|
27
|
27
|
| коли прийде на вас жах, як буря, і лихо, як вихор, принесеться на вас; коли осягнуть вас скорбота і тиснява. | καὶ ὡς ἂν ἀφίκηται ὑμῖν ἄφνω θόρυβος, ἡ δὲ καταστροφὴ ὁμοίως καταιγίδι παρῇ, καὶ ὅταν ἔρχηται ὑμῖν θλῖψις καὶ πολιορκία ἢ ὅταν ἔρχηται ὑμῖν ὄλεθρος. |
|
28
|
28
|
| Тоді будуть кликати мене, і я не почую; зранку будуть шукати мене, і не знайдуть мене. | ἔσται γὰρ ὅταν ἐπικαλέσησθέ με, ἐγὼ δὲ οὐκ εἰσακούσομαι ὑμῶν· ζητήσουσί με κακοί, καὶ οὐχ εὑρήσουσιν· |
|
29
|
29
|
| За те, що вони зненавиділи знання і не обрали для себе страху Господнього, | ἐμίσησαν γὰρ σοφίαν, τὸν δὲ λόγον τοῦ Κυρίου οὐ προείλαντο, |
|
30
|
30
|
| не прийняли поради моєї, знехтували усі викривання мої; | οὐδὲ ἤθελον ἐμαῖς προσέχειν βουλαῖς, ἐμυκτήριζον δὲ ἐμοὺς ἐλέγχους. |
|
31
|
31
|
| за те і будуть вони споживати від плодів шляхів своїх і насичуватися від помислів їх. | τοιγαροῦν ἔδονται τῆς ἑαυτῶν ὁδοῦ τοὺς καρποὺς καὶ τῆς ἑαυτῶν ἀσεβείας πλησθήσονται· |
|
32
|
32
|
| Тому що впертість невігласів уб’є їх, і безтурботність нерозумних погубить їх, | ἀνθ᾿ ὧν γὰρ ἠδίκουν νηπίους, φονευθήσονται, καὶ ἐξετασμὸς ἀσεβεῖς ὀλεῖ. |
|
33
|
33
|
| а той, хто слухає мене, буде жити безпечно і спокійно, не боячись зла». | ὁ δὲ ἐμοῦ ἀκούων κατασκηνώσει ἐπ᾿ ἐλπίδι καὶ ἡσυχάσει ἀφόβως ἀπὸ παντὸς κακοῦ. |
|
Глава 2
|
Κεφάλαιο 2
|
|
1
|
1
|
| Сину мій! якщо ти приймеш слова мої і збережеш при собі заповіді мої, | ΥΙΕ, ἐὰν δεξάμενος ρῆσιν ἐμῆς ἐντολῆς κρύψῃς παρὰ σεαυτῷ, |
|
2
|
2
|
| так що вухо твоє зробиш уважним до мудрости і нахилиш серце твоє до роздумування; | ὑπακούσεται σοφία τὸ οὖς σου, καὶ παραβαλεῖς καρδίαν σου εἰς σύνεσιν, παραβαλεῖς δὲ αὐτὴν ἐπὶ νουθέτησιν τῷ υἱῷ σου. |
|
3
|
3
|
| якщо будеш закликати знання і звертатися до розуму; | ἐὰν γὰρ τὴν σοφίαν ἐπικαλέσῃ καὶ τῇ συνέσει δῷς φωνήν σου, τὴν δὲ αἴσθησιν ζητήσῃς μεγάλῃ τῇ φωνῇ, |
|
4
|
4
|
| якщо будеш шукати його, як срібла, і відшукувати його, як скарб, | καὶ ἐὰν ζητήσῃς αὐτὴν ὡς ἀργύριον καὶ ὡς θησαυροὺς ἐξερευνήσῃς αὐτήν, |
|
5
|
5
|
| то зрозумієш страх Господній і знайдеш пізнання про Бога. | τότε συνήσεις φόβον Κυρίου καὶ ἐπίγνωσιν Θεοῦ εὑρήσεις. |
|
6
|
6
|
| Тому що Господь дає мудрість; з уст Його — знання і розум; | ὅτι Κύριος δίδωσι σοφίαν, καὶ ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ γνῶσις καὶ σύνεσις· |
|
7
|
7
|
| Він зберігає для праведних спасіння; Він — щит для тих, хто ходить непорочно; | καὶ θησαυρίζει τοῖς κατορθοῦσι σωτηρίαν, ὑπερασπιεῖ τὴν πορείαν αὐτῶν |
|
8
|
8
|
| Він охороняє путі правди й оберігає стежки святих Своїх. | τοῦ φυλάξαι ὁδοὺς δικαιωμάτων καὶ ὁδὸν εὐλαβουμένων αὐτὸν διαφυλάξει. |
|
9
|
9
|
| Тоді ти зрозумієш правду і правосуддя і прямоту, усякий добрий шлях. | τότε συνήσεις δικαιοσύνην καὶ κρίμα καὶ κατορθώσεις πάντας ἄξονας ἀγαθούς. |
|
10
|
10
|
| Коли мудрість увійде в серце твоє, і знання буде приємне душі твоїй, | ἐὰν γὰρ ἔλθῃ ἡ σοφία εἰς σὴν διάνοιαν, ἡ δὲ αἴσθησις τῇ σῇ ψυχῇ καλὴ εἶναι δόξῃ, |
|
11
|
11
|
| тоді розсудливість буде оберігати тебе, розум буде охороняти тебе, | βουλὴ καλὴ φυλάξει σε, ἔννοια δὲ ὁσία τηρήσει σε, |
|
12
|
12
|
| щоб спасти тебе від шляху злого, від людини, яка говорить неправду, | ἵνα ρύσηταί σε ἀπὸ ὁδοῦ κακῆς καὶ ἀπὸ ἀνδρὸς λαλοῦντος μηδὲν πιστόν. |
|
13
|
13
|
| від тих, які залишають путі прямі, щоб ходити шляхами темряви; | ὦ οἱ ἐγκαταλείποντες ὁδοὺς εὐθείας τοῦ πορεύεσθαι ἐν ὁδοῖς σκότους· |
|
14
|
14
|
| від тих, які радіють, чинячи зло, захоплюються злою розпустою, | οἱ εὐφραινόμενοι ἐπὶ κακοῖς καὶ χαίροντες ἐπὶ διαστροφῇ κακῆ· |
|
15
|
15
|
| шляхи яких криві, і які блукають на стежках своїх; | ὧν αἱ τρίβοι σκολίαι καὶ καμπύλαι αἱ τροχιαὶ αὐτῶν |
|
16
|
16
|
| щоб спасти тебе від дружини іншого, від чужої, яка промовляє солодкі слова свої, | τοῦ μακράν σε ποιῆσαι ἀπὸ ὁδοῦ εὐθείας καὶ ἀλλότριον τῆς δικαίας γνώμης. |
|
17
|
17
|
| яка залишила керівника юности своєї і забула завіт Бога свого. | υἱέ, μή σὲ καταλάβῃ κακὴ βουλή, ἡ ἀπολιποῦσα διδασκαλίαν νεότητος καὶ διαθήκην θείαν ἐπιλελησμένη· |
|
18
|
18
|
| Дім її веде до смерти, і шляхи її — до мерців; | ἔθετο γὰρ παρὰ τῷ θανάτῳ τὸν οἶκον αὐτῆς καὶ παρὰ τῷ ἅδῃ μετὰ τῶν γηγενῶν τοὺς ἄξονας αὐτῆς. |
|
19
|
19
|
| ніхто з тих, що ввійшли до неї, не повертається і не вступає на путь життя. | πάντες οἱ πορευόμενοι ἐν αὐτῇ οὐκ ἀναστρέψουσιν, οὐδὲ μὴ καταλάβωσι τρίβους εὐθείας· οὐ γὰρ καταλαμβάνονται ὑπὸ ἐνιαυτῶν ζωῆς. |
|
20
|
20
|
| Тому ходи шляхом добрих і тримайся стежок праведників, | εἰ γὰρ ἐπορεύοντο τρίβους ἀγαθάς, εὕροσαν ἂν τρίβους δικαιοσύνης λείας. |
|
21
|
21
|
| бо праведні будуть жити на землі, і непорочні будуть перебувати на ній; | χρηστοὶ ἔσονται οἰκήτορες γῆς, ἄκακοι δὲ ὑπολειφθήσονται ἐν αὐτῇ· ὅτι εὐθεῖς κατασκηνώσουσι γῆν, καὶ ὅσιοι ὑπολειφθήσονται ἐν αὐτῇ. |
|
22
|
22
|
| а беззаконні будуть знищені з землі, і віроломні викорінені з неї. | ὁδοὶ ἀσεβῶν ἐκ γῆς ὀλοῦνται, οἱ δὲ παράνομοι ἐξωσθήσονται ἀπ᾿ αὐτῆς. |
|
Глава 3
|
Κεφάλαιο 3
|
|
1
|
1
|
| Сину мій! повчання мого не забувай, і заповіді мої нехай зберігає серце твоє; | ΥΙΕ, ἐμῶν νομίμων μὴ ἐπιλανθάνου, τὰ δὲ ρήματά μου τηρείτω σὴ καρδία· |
|
2
|
2
|
| бо довготи днів, літ життя і миру вони додадуть тобі. | μῆκος γὰρ βίου καὶ ἔτη ζωῆς καὶ εἰρήνην προσθήσουσί σοι. |
|
3
|
3
|
| Милість і істина нехай не залишають тебе: обв’яжи ними шию твою, напиши їх на скрижалі серця твого, | ἐλεημοσύναι καὶ πίστεις μὴ ἐκλιπέτωσάν σε, ἄφαψαι δὲ αὐτὰς ἐπὶ σῷ τραχήλῳ, καὶ εὑρήσεις χάριν· |
|
4
|
4
|
| і знайдеш милість і благовоління в очах Бога і людей. | καὶ προνοοῦ καλὰ ἐνώπιον Κυρίου καὶ ἀνθρώπων. |
|
5
|
5
|
| Уповай на Господа всім серцем твоїм, і не покладайся на розум твій. | ἴσθι πεποιθὼς ἐν ὅλῃ τῇ καρδίᾳ ἐπὶ Θεῷ ἐπὶ δὲ σῇ σοφίᾳ μὴ ἐπαίρου· |
|
6
|
6
|
| У всіх путях твоїх пізнавай Його, і Він направить стежки твої. | ἐν πάσαις ὁδοῖς σου γνώριζε αὐτήν, ἵνα ὀρθοτομῇ τὰς ὁδούς σου, ὁ δὲ πούς σου μὴ προσκόψῃ. |
|
7
|
7
|
| Не будь мудрецем в очах твоїх; бійся Господа і віддаляйся від зла: | μὴ ἴσθι φρόνιμος παρὰ σεαυτῷ, φοβοῦ δὲ τὸν Θεὸν καὶ ἔκκλινε ἀπὸ παντὸς κακοῦ· |
|
8
|
8
|
| це буде здоров’ям для тіла твого і споживою для кісток твоїх. | τότε ἴασις ἔσται τῷ σώματί σου καὶ ἐπιμέλεια τοῖς ὀστέοις σου. |
|
9
|
9
|
| Шануй Господа від майна твого і від початків усіх прибутків твоїх, | τίμα τὸν Κύριον ἀπὸ σῶν δικαίων πόνων καὶ ἀπάρχου αὐτῷ ἀπὸ σῶν καρπῶν δικαιοσύνης, |
|
10
|
10
|
| і наповняться скарбниці твої до надлишку, і точила твої будуть переливатися новим вином. | ἵνα πίμπληται τὰ ταμιεῖά σου πλησμονῆς σίτῳ, οἴνῳ δὲ αἱ ληνοί σου ἐκβλύζωσιν. |
|
11
|
11
|
| Покарання Господнього, сину мій, не відкидай, і не тяготися викриванням Його; | Υἱέ, μὴ ὀλιγώρει παιδείας Κυρίου, μηδὲ ἐκλύου ὑπ᾿ αὐτοῦ ἐλεγχόμενος· |
|
12
|
12
|
| бо кого любить Господь, того карає і благоволить до того, як батько до сина свого. | ὃν γὰρ ἀγαπᾷ Κύριος παιδεύει, μαστιγοῖ δὲ πάντα υἱὸν ὃν παραδέχεται. |
|
13
|
13
|
| Блаженний муж, який здобув мудрість, і людина, яка придбала розум, — | μακάριος ἄνθρωπος ὃς εὗρε σοφίαν καὶ θνητὸς ὃς εἶδε φρόνησιν· |
|
14
|
14
|
| тому що надбання її краще за придбання срібла, і прибутку від неї більше, ніж від золота: | κρεῖσσον γὰρ αὐτὴν ἐμπορεύεσθαι ἢ χρυσίου καὶ ἀργυρίου θησαυρούς. |
|
15
|
15
|
| вона дорожче за дорогоцінне каміння; [ніяке зло не може противитися їй; вона добре відома всім, хто наближається до неї,] і ніщо з бажаного тобою не зрівняється з нею. | τιμιωτέρα δέ ἐστι λίθων πολυτελῶν, οὐκ ἀντιτάξεται αὐτῇ οὐδὲν πονηρόν· εὔγνωστός ἐστι πᾶσι τοῖς ἐγγίζουσιν αὐτῇ, πᾶν δὲ τίμιον οὐκ ἄξιον αὐτῆς ἐστι. |
|
16
|
16
|
| Довголіття — у правиці її, а в лівій (руці) у неї — багатство і слава; [з уст її виходить правда; закон і милість вона на язиці носить;] | μῆκος γὰρ βίου καὶ ἔτη ζωῆς ἐν τῇ δεξιᾷ αὐτῆς, ἐν δὲ τῇ ἀριστερᾷ αὐτῆς πλοῦτος καὶ δόξα· ἐκ τοῦ στόματος αὐτῆς ἐκπορεύεται δικαιοσύνη, νόμον δὲ καὶ ἔλεον ἐπὶ γλώσσης φορεῖ. |
|
17
|
17
|
| путі її — путі приємні, і всі стежки її — мирні. | αἱ ὁδοὶ αὐτῆς ὁδοὶ καλαί, καὶ πᾶσαι αἱ τρίβοι αὐτῆς ἐν εἰρήνῃ· |
|
18
|
18
|
| Вона — древо життя для тих, які здобувають її, — і блаженні, які зберігають її! | ξύλον ζωῆς ἐστι πᾶσι τοῖς ἀντεχομένοις αὐτῆς, καὶ τοῖς ἐπερειδομένοις ἐπ᾿ αὐτὴν ὡς ἐπὶ Κύριον ἀσφαλής. |
|
19
|
19
|
| Господь премудрістю заснував землю, небеса утвердив розумом; | ὁ Θεὸς τῇ σοφίᾳ ἐθεμελίωσε τὴν γῆν, ἡτοίμασε δὲ οὐρανοὺς φρονήσει· |
|
20
|
20
|
| Його премудрістю розкрилися безодні, і хмари кроплять росою. | ἐν αἰσθήσει ἄβυσσοι ἐρράγησαν, νέφη δὲ ἐρρύησαν δρόσους. |
|
21
|
21
|
| Сину мій! не випускай їх з очей твоїх; зберігай розсудливість і розважливість, | Υἱέ, μὴ παραρρυῇς, τήρησον δὲ ἐμὴν βουλὴν καὶ ἔννοιαν, |
|
22
|
22
|
| і вони будуть життям для душі твоєї і прикрасою для шиї твоєї. | ἵνα ζήσῃ ἡ ψυχή σου, καὶ χάρις ᾖ περὶ σῷ τραχήλῳ. ἔσται δὲ ἴασις ταῖς σαρξί σου καὶ ἐπιμέλεια τοῖς σοῖς ὀστέοις, |
|
23
|
23
|
| Тоді безпечно підеш шляхом твоїм, і нога твоя не спіткнеться. | ἵνα πορεύῃ πεποιθὼς ἐν εἰρήνῃ πάσας τὰς ὁδούς σου, ὁ δὲ πούς σου οὐ μὴ προσκόψῃ· |
|
24
|
24
|
| Коли ляжеш спати, — не будеш боятися; і коли заснеш, — сон твій приємним буде. | ἐὰν γὰρ κάθῃ, ἄφοβος ἔσῃ, ἐὰν δὲ καθεύδῃς, ἡδέως ὑπνώσεις· |
|
25
|
25
|
| Не убоїшся несподіваного страху і пагуби від нечестивих, коли вона прийде; | καὶ οὐ φοβηθήσῃ πτόησιν ἐπελθοῦσαν, οὐδὲ ὁρμὰς ἀσεβῶν ἐπερχομένας· |
|
26
|
26
|
| тому що Господь буде упованням твоїм і збереже ногу твою від уловлення. | ὁ γὰρ Κύριος ἔσται ἐπὶ πασῶν ὁδῶν σου καὶ ἐρείσει σὸν πόδα, ἵνα μὴ σαλευθῇς. |
|
27
|
27
|
| Не відмовляй у благодіянні нужденному, коли рука твоя в силі зробити його. | μὴ ἀπόσχῃ εὖ ποιεῖν ἐνδεῆ, ἡνίκα ἂν ἔχῃ ἡ χείρ σου βοηθεῖν· |
|
28
|
28
|
| Не говори другові твоєму: «піди і прийди знову, і завтра я дам», коли ти маєш при собі. [Тому що ти не знаєш, що принесе прийдешній день.] | μὴ εἴπῃς· ἐπανελθὼν ἐπάνηκε, αὔριον δώσω, δυνατοῦ σου ὄντος εὖ ποιεῖν· οὐ γὰρ οἶδας τί τέξεται ἡ ἐπιοῦσα. |
|
29
|
29
|
| Не замишляй проти ближнього твого зла, коли він без побоювання живе з тобою. | μὴ τέκταινε ἐπὶ σὸν φίλον κακὰ παροικοῦντα καὶ πεποιθότα ἐπὶ σοί. |
|
30
|
30
|
| Не сварися з людиною без причини, коли вона не зробила зла тобі. | μὴ φιλεχθρήσῃς πρὸς ἄνθρωπον μάτην, μήτι σε ἐργάσηται κακόν. |
|
31
|
31
|
| Не змагайся з людиною, яка чинить насилля, і не обирай жодного зі шляхів її; | μὴ κτήσῃ κακῶν ἀνδρῶν ὀνείδη, μηδὲ ζηλώσῃς τὰς ὁδοὺς αὐτῶν· |
|
32
|
32
|
| тому що мерзота перед Господом розпусний, а з праведними у Нього спілкування. | ἀκάθαρτος γὰρ ἔναντι Κυρίου πᾶς παράνομος, ἐν δὲ δικαίοις οὐ συνεδριάζει. |
|
33
|
33
|
| Прокляття Господнє на домі нечестивого, а житло благочестивих Він благословляє. | κατάρα Θεοῦ ἐν οἴκοις ἀσεβῶν, ἐπαύλεις δὲ δικαίων εὐλογοῦνται. |
|
34
|
34
|
| Якщо з кощунників Він насміхається, то смиренним дає благодать. | Κύριος ὑπερηφάνοις ἀντιτάσσεται, ταπεινοῖς δὲ δίδωσιν χάριν. |
|
35
|
35
|
| Мудрі успадковують славу, а нерозумні — ганьбу. | δόξαν σοφοὶ κληρονομήσουσιν, οἱ δὲ ἀσεβεῖς ὕψωσαν ἀτιμίαν. |
|
Глава 4
|
Κεφάλαιο 4
|
|
1
|
1
|
| Слухайте, діти, настановлення батька, і пильнуйте, щоб навчитися розуму, | ΑΚΟΥΣΑΤΕ, παῖδες, παιδείαν πατρὸς καὶ προσέχετε γνῶναι ἔννοιαν· |
|
2
|
2
|
| тому що я дав вам добре вчення. Не залишайте заповіді моєї. | δῶρον γὰρ ἀγαθὸν δωροῦμαι ὑμῖν, τὸν ἐμὸν νόμον μὴ ἐγκαταλίπητε. |
|
3
|
3
|
| Бо і я був син у батька мого, і єдиний у матері моєї, яка ніжно любила мене, | υἱὸς γὰρ ἐγενόμην κἀγὼ πατρὶ ὑπήκοος καὶ ἀγαπώμενος ἐν προσώπῳ μητρός, |
|
4
|
4
|
| і він учив мене і говорив мені: нехай утримає серце твоє слова мої; зберігай заповіді мої, і живи. | οἳ ἐδίδασκόν με καὶ ἔλεγον· ἐρειδέτω ὁ ἡμέτερος λόγος εἰς σὴν καρδίαν· φύλασσε ἐντολάς, μὴ ἐπιλάθῃ |
|
5
|
5
|
| Здобувай мудрість, здобувай розум; не забувай цього і не відхиляйся від слів вуст моїх. | μηδὲ παρίδῃς ρῆσιν ἐμοῦ στόματος, |
|
6
|
6
|
| Не залишай її, і вона буде охороняти тебе; люби її, і вона буде оберігати тебе. | μηδὲ ἐγκαταλίπῃς αὐτήν, καὶ ἀνθέξεταί σου· ἐράσθητι αὐτῆς, καὶ τηρήσει σε· |
|
7
|
|
| Головне — мудрість: здобувай мудрість, і всім майном твоїм здобувай розум. | |
|
8
|
8
|
| Високо цінуй її, і вона піднесе тебе; вона прославить тебе, якщо ти приліпишся до неї; | περιχαράκωσον αὐτήν, καὶ ὑψώσει σε· τίμησον αὐτήν, ἵνα σε περιλάβῃ, |
|
9
|
9
|
| покладе на голову твою прекрасний вінок, доставить тобі чудовий вінець. | ἵνα δῷ τῇ σῇ κεφαλῇ στέφανον χαρίτων, στεφάνῳ δὲ τρυφῆς ὑπερασπίσῃ σου. |
|
10
|
10
|
| Слухай, сину мій, і прийми слова мої, — і примножаться тобі літа життя. | ῎Ακουε, υἱέ, καὶ δέξαι ἐμοὺς λόγους, καὶ πληθυνθήσεται ἔτη ζωῆς σου, ἵνα σοι γένωνται πολλαὶ ὁδοὶ βίου· |
|
11
|
11
|
| Я вказую тобі путь мудрости, веду тебе стежками прямими. | ὁδοὺς γὰρ σοφίας διδάσκω σε, ἐμβιβάζω δέ σε τροχιαῖς ὀρθαῖς. |
|
12
|
12
|
| Коли підеш, не буде утрудненим хід твій, і коли побіжиш, не спіткнешся. | ἐὰν γὰρ πορεύῃ, οὐ συγκλεισθήσεταί σου τὰ διαβήματα, ἐὰν δὲ τρέχῃς οὐ κοπιάσεις. |
|
13
|
13
|
| Міцно тримайся наставляння, не залишай, зберігай його, тому що воно — життя твоє. | ἐπιλαβοῦ ἐμῆς παιδείας, μὴ ἀφῇς, ἀλλὰ φύλαξον αὐτὴν σεαυτῷ εἰς ζωήν σου. |
|
14
|
14
|
| Не вступай на стежку нечестивих і не ходи шляхом злих; | ὁδοὺς ἀσεβῶν μὴ ἐπέλθῃς, μηδὲ ζηλώσῃς ὁδοὺς παρανόμων· |
|
15
|
15
|
| залиш його, не ходи ним, ухилися від нього і пройди мимо; | ἐν ᾧ ἂν τόπῳ στρατοπεδεύσωσι, μὴ ἐπέλθῃς ἐκεῖ, ἔκκλινον δὲ ἀπ᾿ αὐτῶν καὶ παράλλαξον. |
|
16
|
16
|
| тому що вони не заснуть, якщо не зроблять зла; пропадає сон у них, якщо вони не доведуть кого до падіння; | οὐ γὰρ μὴ ὑπνώσωσιν, ἐὰν μὴ κακοποιήσωσιν, ἀφῄρηται ὁ ὕπνος αὐτῶν, καὶ οὐ κοιμῶνται· |
|
17
|
17
|
| бо вони їдять хліб беззаконня і п’ють вино крадіння. | οἵδε γὰρ σιτοῦνται σῖτα ἀσεβείας, οἴνῳ δὲ παρανόμῳ μεθύσκονται. |
|
18
|
18
|
| Путь праведних — як світило променисте, яке більше і більше світлішає до повного дня. | αἱ δὲ ὁδοὶ τῶν δικαίων ὁμοίως φωτὶ λάμπουσι, προπορεύονται καὶ φωτίζουσιν, ἕως κατορθώσῃ ἡ ἡμέρα· |
|
19
|
19
|
| Путь же беззаконних — як темрява; вони не знають, об що спіткнуться. | αἱ δὲ ὁδοὶ τῶν ἀσεβῶν σκοτειναί, οὐκ οἴδασι πῶς προσκόπτουσιν. |
|
20
|
20
|
| Сину мій! до слів моїх дослухайся, і до промов моїх прихили вухо твоє; | Υἱέ, ἐμῇ ρήσει πρόσεχε, τοῖς δὲ ἐμοῖς λόγοις παράβαλλε σὸν οὖς, |
|
21
|
21
|
| нехай не відходять вони від очей твоїх; зберігай їх усередині серця твого: | ὅπως μὴ ἐκλίπωσί σε αἱ πηγαί σου, φύλασσε αὐτὰς ἐν καρδίᾳ· |
|
22
|
22
|
| тому що вони життя для того, хто знайшов їх, і здоров’я для всього тіла його. | ζωὴ γάρ ἐστι τοῖς εὑρίσκουσιν αὐτὰς καὶ πάσῃ σαρκὶ ἴασις. |
|
23
|
23
|
| Більше за все бережене зберігай серце твоє, тому що з нього джерела життя. | πάσῃ φυλακῇ τήρει σὴν καρδίαν, ἐκ γὰρ τούτων ἔξοδοι ζωῆς. |
|
24
|
24
|
| Відкинь від себе облудність уст, і лукавство язика віддали від себе. | περίελε σεαυτοῦ σκολιὸν στόμα καὶ ἄδικα χείλη μακρὰν ἀπὸ σοῦ ἄπωσαι. |
|
25
|
25
|
| Очі твої нехай прямо дивляться, і вії твої нехай будуть спрямовані прямо перед тобою. | οἱ ὀφθαλμοί σου ὀρθὰ βλεπέτωσαν, τὰ δὲ βλέφαρά σου νευέτω δίκαια. |
|
26
|
26
|
| Обміркуй стежку для ноги твоєї, і всі путі твої нехай будуть твердими. | ὀρθὰς τροχιὰς ποίει σοῖς ποσὶ καὶ τὰς ὁδούς σου κατεύθυνε. |
|
27
|
27
|
| Не ухиляйся ні праворуч, ні ліворуч; віддали ногу твою від зла, | μὴ ἐκκλίνῃς εἰς τὰ δεξιὰ μηδὲ εἰς τὰ ἀριστερά, ἀπόστρεψον δὲ σὸν πόδα ἀπὸ ὁδοῦ κακῆς· ὁδοὺς γὰρ τὰς ἐκ δεξιῶν οἶδεν ὁ Θεός, διεστραμμέναι δέ εἰσιν αἱ ἐξ ἀριστερῶν· αὐτὸς δὲ ὀρθὰς ποιήσει τὰς τροχιάς σου, τὰς δὲ πορείας σου ἐν εἰρήνῃ προάξει. |
|
28
|
|
| [тому що шляхи праві спостерігає Господь, а ліві — зіпсовані. | |
|
29
|
|
| Він же прямими зробить путі твої, і ходу твою у мирі влаштує.] | |
|
Глава 5
|
Κεφάλαιο 5
|
|
1
|
1
|
| Сину мій! дослухайся до мудрости моєї, і прихили вухо твоє до розуму мого, | ΥΙΕ, ἐμῇ σοφίᾳ πρόσεχε, ἐμοῖς δὲ λόγοις παράβαλλε σὸν οὗς, |
|
2
|
2
|
| щоб дотриматися розсудливости, і щоб вуста твої зберегли знання. [Не слухай улесливої жінки;] | ἵνα φυλάξῃς ἔννοιαν ἀγαθήν· αἴσθησις δὲ ἐμῶν χειλέων ἐντέλλεταί σοι. |
|
3
|
3
|
| тому що мед виливають вуста чужої дружини, і м’якша за єлей мова її; | μὴ πρόσεχε φαύλῃ γυναικί· μέλι γὰρ ἀποστάζει ἀπὸ χειλέων γυναικὸς πόρνης, ἣ πρὸς καιρὸν λιπαίνει σὸν φάρυγγα, |
|
4
|
4
|
| але наслідки від неї гіркі, як полинь, гострі, як меч двогострий; | ὕστερον μέντοι πικρότερον χολῆς εὑρήσεις καὶ ἠκονημένον μᾶλλον μαχαίρας διστόμου. |
|
5
|
5
|
| ноги її сходять до смерти, стопи її досягають пекла. | τῆς γὰρ ἀφροσύνης οἱ πόδες κατάγουσι τοὺς χρωμένους αὐτῇ μετὰ θανάτου εἰς τὸν ᾅδην, τὰ δὲ ἴχνη αὐτῆς οὐκ ἐρείδεται· |
|
6
|
6
|
| Якби ти захотів осягнути стежку життя її, то путі її непостійні, і ти не узнаєш їх. | ὁδοὺς γὰρ ζωῆς οὐκ ἐπέρχεται, σφαλεραὶ δὲ αἱ τροχιαὶ αὐτῆς καὶ οὐκ εὔγνωστοι. |
|
7
|
7
|
| Отже, діти, слухайте мене і не відступайте від слів уст моїх. | νῦν οὖν, υἱέ, ἄκουέ μου καὶ μὴ ἀκύρους ποιήσῃς ἐμοὺς λόγους. |
|
8
|
8
|
| Тримай далі від неї путь твою і не підходь близько до дверей дому її, | μακρὰν ποίησον ἀπ᾿ αὐτῆς σὴν ὁδόν, μὴ ἐγγίσῃς πρὸς θύραις οἴκων αὐτῆς, |
|
9
|
9
|
| щоб здоров’я твого не віддати іншим і років твоїх мучителеві; | ἵνα μὴ πρόῃ ἄλλοις ζωήν σου καὶ σὸν βίον ἀνελεήμοσιν· |
|
10
|
10
|
| щоб не насичувалися силою твоєю чужі, і труди твої не були для чужого дому. | ἵνα μὴ πλησθῶσιν ἀλλότριοι σῆς ἰσχύος, οἱ δὲ σοὶ πόνοι εἰς οἴκους ἀλλοτρίων ἔλθωσι |
|
11
|
11
|
| І ти будеш стогнати після, коли плоть твоя і тіло твоє будуть виснажені, — | καὶ μεταμεληθήσῃ ἐπ᾿ ἐσχάτων, ἡνίκα ἂν κατατριβῶσι σάρκες σωματός σου, |
|
12
|
12
|
| і скажеш: «навіщо я ненавидів наставляння, і серце моє зневажало викривання, | καὶ ἐρεῖς· πῶς ἐμίσησα παιδείαν, καὶ ἐλέγχους ἐξέκλινεν ἡ καρδία μου; |
|
13
|
13
|
| і я не слухав голоси вчителів моїх, не прихиляв вуха мого до наставників моїх: | οὐκ ἤκουον φωνὴν παιδεύοντός με καὶ διδάσκοντός με, οὐδὲ παρέβαλλον τὸ οὖς μου· |
|
14
|
14
|
| ледь не впав я у всяке зло серед зібрання і суспільства!» | παρ᾿ ὀλίγον ἐγενόμην ἐν παντὶ κακῷ ἐν μέσῳ ἐκκλησίας καὶ συναγωγῆς. |
|
15
|
15
|
| Пий воду з твоєї водойми і ту, яка тече з твого колодязя. | πῖνε ὕδατα ἀπὸ σῶν ἀγγείων καὶ ἀπὸ σῶν φρεάτων πηγῆς. |
|
16
|
16
|
| Нехай [не] розливаються джерела твої по вулиці, потоки вод — по площах; | μὴ ὑπερεκχείσθω σοι ὕδατα ἐκ τῆς σῆς πηγῆς, εἰς δὲ σὰς πλατείας διαπορευέσθω τὰ σὰ ὕδατα· |
|
17
|
17
|
| нехай вони будуть належати тобі одному, а не чужим з тобою. | ἔστω σοι μόνῳ ὑπάρχοντα, καὶ μηδεὶς ἀλλότριος μετασχέτω σοι· |
|
18
|
18
|
| Джерело твоє нехай буде благословенним; і утішайся дружиною юности твоєї, | ἡ πηγή σου τοῦ ὕδατος ἔστω σοι ἰδία, καὶ συνευφραίνου μετὰ γυναικὸς τῆς ἐκ νεότητός σου. |
|
19
|
19
|
| улюбленою ланню і прекрасною сарною: груди її нехай напувають тебе повсякчас, любов’ю її насолоджуйся постійно. | ἔλαφος φιλίας καὶ πῶλος σῶν χαρίτων ὁμιλείτω σοι· ἡ δὲ ἰδία ἡγείσθω σου καὶ συνέστω σοι ἐν παντὶ καιρῷ, ἐν γὰρ τῇ ταύτης φιλίᾳ συμπεριφερόμενος πολλοστὸς ἔσῃ. |
|
20
|
20
|
| І для чого тобі, сину мій, захоплюватися сторонньою й обіймати груди чужої? | μὴ πολὺς ἴσθι πρὸς ἀλλοτρίαν, μηδὲ συνέχου ἀγκάλαις τῆς μὴ ἰδίας· |
|
21
|
21
|
| Бо перед очима Господа путі людини, і Він вимірює всі стежки її. | ἐνώπιον γάρ εἰσι τῶν τοῦ Θεοῦ ὀφθαλμῶν ὁδοὶ ἀνδρός, εἰς δὲ πάσας τὰς τροχιὰς αὐτοῦ σκοπεύει. |
|
22
|
22
|
| Беззаконного уловлюють власні беззаконня його, і в кайданах гріха свого він утримується: | παρονομίαι ἄνδρα ἀγρεύουσι, σειραῖς δὲ τῶν ἑαυτοῦ ἁμαρτιῶν ἕκαστος σφίγγεται· |
|
23
|
23
|
| він помирає без наставляння, і від великого безумства свого губиться. | οὗτος τελευτᾷ μετὰ ἀπαιδεύτων, ἐκ δὲ πλήθους τῆς ἑαυτοῦ βιότητος ἐξερρίφη καὶ ἀπώλετο δι᾿ ἀφροσύνην. |
|
Глава 6
|
Κεφάλαιο 6
|
|
1
|
1
|
| Сину мій! якщо ти поручився за ближнього твого і дав руку твою за іншого, — | ΥΙΕ, ἐὰν ἐγγυήσῃ σὸν φίλον, παραδώσεις σὴν χεῖρα ἐχθρῷ· |
|
2
|
2
|
| ти обплутав себе словами вуст твоїх, упійманий словами вуст твоїх. | παγὶς γὰρ ἰσχυρὰ ἀνδρὶ τὰ ἴδια χείλη, καὶ ἁλίσκεται χείλεσιν ἰδίου στόματος. |
|
3
|
3
|
| Зроби ж, сину мій, ось що, і визволи себе, тому що ти потрапив до рук ближнього твого: піди, упади до ніг і благай ближнього твого; | ποίει, υἱέ, ἃ ἐγώ σοι ἐντέλλομαι, καὶ σώζου· ἥκεις γὰρ εἰς χεῖρας κακῶν διὰ σὸν φίλον. ἴσθι μὴ ἐκλυόμενος, παρόξυνε δὲ καὶ τὸν φίλον σου, ὃν ἐνεγγυήσω. |
|
4
|
4
|
| не давай сну очам твоїм і дрімання віям твоїм; | μὴ δῷς ὕπνον σοῖς ὄμμασι, μηδὲ ἐπινυστάξῃς σοῖς βλεφάροις, |
|
5
|
5
|
| рятуйся, як сарна з руки і як птах з руки птахолова. | ἵνα σώζῃ ὥσπερ δορκὰς ἐκ βρόχων καὶ ὥσπερ ὄρνεον ἐκ παγίδος. |
|
6
|
6
|
| Піди до мурахи, лінивцю, подивися на дії її, і будь мудрим. | ῎Ιθι πρὸς τὸν μύρμηκα, ὦ ὀκνηρέ, καὶ ζήλωσον ἰδὼν τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ καὶ γενοῦ ἐκείνου σοφώτερος· |
|
7
|
7
|
| Нема у неї ні начальника, ні приставника, ні володаря; | ἐκείνῳ γὰρ γεωργίου μὴ ὑπάρχοντος, μηδὲ τὸν ἀναγκάζοντα ἔχων, μηδὲ ὑπὸ δεσπότην ὤν, |
|
8
|
8
|
| але вона заготовляє влітку хліб свій, збирає під час жнив їжу свою. [Або піди до бджоли і пізнай, яка вона працьовита, яку поважну роботу вона виконує; її труди вживають для здоров’я і царі і простолюдини; улюблена ж вона всіма і славна; хоч силою вона слабка, але мудрістю вшанована.] | ἑτοιμάζεται θέρους τὴν τροφὴν πολλήν τε ἐν τῷ ἀμητῷ ποιεῖται τὴν παράθεσιν. 8α ἢ πορεύθητι πρὸς τὴν μέλισσαν καὶ μάθε ὡς ἐργάτις ἐστὶ τήν τε ἐργασίαν ὡς σεμνὴν ποιεῖται· 8β ἦς τοὺς πόνους βασιλεῖς καὶ ἰδιῶται πρὸς ὑγίειαν προσφέρονται· ποθεινὴ δέ ἐστι πᾶσι καὶ ἐπίδοξος· 8γ καί περ οὖσα τῇ ρώμῃ ἀσθενής, τὴν σοφίαν τιμήσασα προήχθη. |
|
9
|
9
|
| Доки ти, лінивцю, будеш спати? коли ти встанеш від сну твого? | ἕως τίνος, ὀκνηρέ, κατάκεισαι; πότε δὲ ἐξ ὕπνου ἐγερθήσῃ; |
|
10
|
10
|
| Трохи поспиш, трохи подрімаєш, трохи, склавши руки, полежиш: | ὀλίγον μὲν ὑπνοῖς, ὀλίγον δὲ κάθησαι, μικρὸν δὲ νυστάζεις, ὀλίγον δὲ ἐναγκαλίζῃ χερσὶ στήθη· |
|
11
|
11
|
| і прийде, як перехожий, бідність твоя, і нестаток твій, як розбійник. [Якщо ж будеш не лінивим, то, як джерело, прийдуть жнива твої; убогість же далеко втече від тебе.] | εἶτ᾿ ἐμπαραγίνεταί σοι ὥσπερ κακὸς ὁδοιπόρος ἡ πενία καὶ ἡ ἔνδεια ὥσπερ ἀγαθὸς δρομεύς. 11α ἐὰν δὲ ἄοκνος ᾖς, ἥξει ὥσπερ πηγὴ ὁ ἀμητός σου, ἡ δὲ ἔνδεια ὥσπερ κακὸς δρομεὺς ἀπαυτομολήσει. |
|
12
|
12
|
| Людина лукава, людина нечестива ходить з облудними вустами, | ᾿Ανὴρ ἄφρων καὶ παράνομος πορεύεται ὁδοὺς οὐκ ἀγαθάς· |
|
13
|
13
|
| моргає очима своїми, говорить ногами своїми, дає знаки пальцями своїми; | ὁ δ᾿ αὐτὸς ἐννεύει ὀφθαλμῷ, σημαίνει δὲ ποδί, διδάσκει δὲ ἐννεύμασι δακτύλων. |
|
14
|
14
|
| підступність у серці її: вона замишляє зло повсякчас, сіє розбрат. | διεστραμμένῃ καρδίᾳ τεκταίνεται κακά, ἐν παντὶ καιρῷ ὁ τοιοῦτος ταραχὰς συνίστησι πόλει. |
|
15
|
15
|
| Зате несподівано прийде погибель її, раптом буде розбита — без зцілення. | διὰ τοῦτο ἐξαπίνης ἔρχεται ἡ ἀπώλεια αὐτοῦ, διακοπὴ καὶ συντριβὴ ἀνίατος· |
|
16
|
16
|
| Ось шість, що ненавидить Господь, навіть сім, що мерзота для душі Його: | ὅτι χαίρει πᾶσιν, οἷς μισεῖ ὁ Θεός, συντρίβεται δὲ δι᾿ ἀκαθαρσίαν ψυχῆς. |
|
17
|
17
|
| очі горді, мова неправдива і руки, що проливають кров невинну, | ὀφθαλμὸς ὑβριστοῦ, γλῶσσα ἄδικος, χεῖρες ἐκχέουσαι αἷμα δικαίου |
|
18
|
18
|
| серце, яке кує злі задуми, ноги, які швидко біжать до лиходійства, | καὶ καρδία τεκταινομένη λογισμοὺς κακοὺς καὶ πόδες ἐπισπεύδοντες κακοποιεῖν. |
|
19
|
19
|
| лжесвідок, який наговорює неправду і сіє розбрат між братами. | ἐκκαίει ψεύδη μάρτυς ἄδικος καὶ ἐπιπέμπει κρίσεις ἀνὰ μέσον ἀδελφῶν. |
|
20
|
20
|
| Сину мій! зберігай заповідь батька твого і не відкидай наставляння матері твоєї; | Υἱέ, φύλασσε νόμους πατρός σου καὶ μὴ ἀπώσῃ θεσμοὺς μητρός σου· |
|
21
|
21
|
| нав’яжи їх назавжди на серце твоє, обв’яжи ними шию твою. | ἄφαψαι δὲ αὐτοὺς ἐπὶ σῇ ψυχῇ διαπαντὸς καὶ ἐγκλοίωσαι περὶ σῷ τραχήλῳ. |
|
22
|
22
|
| Коли ти підеш, вони будуть керувати тобою; коли ляжеш спати, будуть охороняти тебе; коли пробудишся, будуть розмовляти з тобою: | ἡνίκα ἂν περιπατῇς, ἐπάγου αὐτὴν καὶ μετὰ σοῦ ἔστω· ὡς δ᾿ ἂν καθεύδῃς, φυλασσέτω σε, ἵνα ἐγειρομένῳ συλλαλῇ σοι. |
|
23
|
23
|
| бо заповідь є світильник, і наставляння — світло, і розсудливі повчання — шлях до життя, | ὅτι λύχνος ἐντολὴ νόμου καὶ φῶς, ὁδὸς ζωῆς καὶ ἔλεγχος καὶ παιδεία |
|
24
|
24
|
| щоб оберігати тебе від негідної жінки, від улесливої мови чужої. | τοῦ διαφυλάσσειν σὲ ἀπὸ γυναικὸς ὑπάνδρου καὶ ἀπὸ διαβολῆς γλώσσης ἀλλοτρίας. |
|
25
|
25
|
| Не пожадай краси її в серці твоєму, [нехай не уловленим будеш очима твоїми,] і нехай не захопить вона тебе віями своїми; | μή σε νικήσῃ κάλλους ἐπιθυμία, μηδὲ ἀγρευθῇς σοῖς ὀφθαλμοῖς, μηδὲ συναρπασθῇς ἀπὸ τῶν αὐτῆς βλεφάρων· |
|
26
|
26
|
| тому що через жінку блудну убожіють до шматка хліба, а заміжня жінка уловлює дорогу душу. | τιμὴ γὰρ πόρνης ὅση καὶ ἑνὸς ἄρτου, γυνὴ δὲ ἀνδρῶν τιμίας ψυχὰς ἀγρεύει. |
|
27
|
27
|
| Чи може хто взяти собі вогонь у пазуху, щоб не прогорів одяг його? | ἀποδήσει τις πῦρ ἐν κόλπῳ, τὰ δὲ ἱμάτια οὐ κατακαύσει; |
|
28
|
28
|
| Чи може хто ходити по вугіллю, яке горить, щоб не обпекти ніг своїх? | ἢ περιπατήσει τις ἐπ᾿ ἀνθράκων πυρός, τοὺς δὲ πόδας οὐ κατακαύσει; |
|
29
|
29
|
| Те саме буває і з тим, хто входить до дружини ближнього свого: хто доторкнеться до неї, не залишиться без провини. | οὕτως ὁ εἰσελθὼν πρὸς γυναῖκα ὕπανδρον, οὐκ ἀθῳωθήσεται, οὐδὲ πᾶς ὁ ἁπτόμενος αὐτῆς. |
|
30
|
30
|
| Не дарують злодієві, якщо він краде, щоб наситити душу свою, коли він голодний; | οὐ θαυμαστὸν ἐὰν ἁλῷ τις κλέπτων, κλέπτει γὰρ ἵνα ἐμπλήσῃ τὴν ψυχὴν πεινῶν· |
|
31
|
31
|
| але, будучи упійманим, він заплатить всемеро, віддасть усе майно дому свого. | ἐὰν δὲ ἁλῷ, ἀποτίσει ἑπταπλάσια καὶ πάντα τὰ ὑπάρχοντα αὐτοῦ δοὺς ρύσεται ἑαυτόν. |
|
32
|
32
|
| Хто ж перелюбствує з жінкою, у того немає розуму; той губить душу свою, хто чинить це: | ὁ δὲ μοιχὸς δι᾿ ἔνδειαν φρενῶν ἀπώλειαν τῇ ψυχῇ αὐτοῦ περιποιεῖται, |
|
33
|
33
|
| побиття і ганьбу знайде він, і нечестя його не згладиться, | ὀδύνας τε καὶ ἀτιμίας ὑποφέρει, τὸ δὲ ὄνειδος αὐτοῦ οὐκ ἐξαλειφθήσεται εἰς τὸν αἰῶνα. |
|
34
|
34
|
| тому що ревнощі — лють чоловіка, і не пощадить він у день помсти, | μεστὸς γὰρ ζήλου θυμὸς ἀνδρὸς αὐτῆς· οὐ φείσεται ἐν ἡμέρᾳ κρίσεως, |
|
35
|
35
|
| не прийме ніякого викупу і не задовольниться, скільки б ти не примножував дари. | οὐκ ἀνταλλάξεται οὐδενὸς λύτρου τὴν ἔχθραν, οὐδὲ μὴ διαλυθῇ πολλῶν δώρων. |
|
Глава 7
|
Κεφάλαιο 7
|
|
1
|
1
|
| Сину мій! зберігай слова мої і заповіді мої приховай у себе. [Сину мій! шануй Господа, — і зміцнишся, і, крім Нього, не бійся нікого.] | ΥΙΕ, φύλασσε ἐμοὺς λόγους, τὰς δὲ ἐμὰς ἐντολὰς κρύψον παρὰ σεαυτῷ. υἱέ, τίμα τὸν Κύριον, καὶ ἰσχύσεις, πλὴν δὲ αὐτοῦ μὴ φοβοῦ ἄλλον. |
|
2
|
2
|
| Зберігай заповіді мої і живи, і вчення моє, як зіниця очей твоїх. | φύλαξον ἐμὰς ἐντολάς, καὶ βιώσεις, τοὺς δὲ ἐμοὺς λόγους ὥσπερ κόρας ὀμμάτων· |
|
3
|
3
|
| Нав’яжи їх на персти твої, напиши їх на скрижалі серця твого. | περίθου δὲ αὐτοὺς σοῖς δακτύλοις, ἐπίγραψον δὲ ἐπὶ τὸ πλάτος τῆς καρδίας σου. |
|
4
|
4
|
| Скажи мудрості: «ти сестра моя!» і розум назви рідним твоїм, | εἶπον τὴν σοφίαν σὴν ἀδελφὴν εἶναι, τὴν δὲ φρόνησιν γνώριμον περιποίησαι σεαυτῷ· |
|
5
|
5
|
| щоб вони охороняли тебе від дружини іншого, від чужої, яка пом’якшує слова свої. | ἵνα σε τηρήσῃ ἀπὸ γυναικὸς ἀλλοτρίας καὶ πονηρᾶς, ἐάν σε λόγοις τοῖς πρὸς χάριν ἐμβάλληται. |
|
6
|
6
|
| Ось, одного разу дивився я у вікна дому мого, крізь ґрати мої, | ἀπὸ γὰρ θυρίδος ἐκ τοῦ οἴκου αὐτῆς εἰς τὰς πλατείας παρακύπτουσα, |
|
7
|
7
|
| і побачив серед недосвідчених, помітив між молодими людьми нерозумного юнака, | ὃν ἂν ἴδῃ τῶν ἀφρόνων τέκνων νεανίαν ἐνδεῆ φρενῶν, |
|
8
|
8
|
| який переходив площу біля рогу її і йшов по дорозі до дому її, | παραπορευόμενον παρὰ γωνίαν ἐν διόδοις οἴκων αὐτῆς καὶ λαλοῦντα |
|
9
|
9
|
| у сутінках під вечір дня, у нічній темряві і в мороці. | ἐν σκότει ἑσπερινῷ, ἡνίκα ἂν ἡσυχία νυκτερινὴ ᾖ καὶ γνοφώδης, |
|
10
|
10
|
| І ось — назустріч йому жінка, в убранні блудниці, з підступним серцем, | ἡ δὲ γυνὴ συναντᾷ αὐτῷ, εἶδος ἔχουσα πορνικόν, ἣ ποιεῖ νέων ἐξίπτασθαι καρδίας. |
|
11
|
11
|
| галаслива і невгамовна; ноги її не живуть у домі її: | ἀνεπτερωμένη δέ ἐστι καὶ ἄσωτος, ἐν οἴκῳ δὲ οὐχ ἡσυχάζουσιν οἱ πόδες αὐτῆς· |
|
12
|
12
|
| то на вулиці, то на площах, і біля кожного рогу чинить вона кови. | χρόνον γάρ τινα ἔξω ρέμβεται, χρόνον δὲ ἐν πλατείαις παρὰ πᾶσαν γωνίαν ἐνεδρεύει. |
|
13
|
13
|
| Вона схопила його, цілувала його, і з безсоромним обличчям говорила йому: | εἶτα ἐπιλαβομένη ἐφίλησεν αὐτόν, ἀναιδεῖ δὲ προσώπῳ προσεῖπεν αὐτῷ· |
|
14
|
14
|
| «мирна жертва у мене: сьогодні я звершила обітниці мої; | θυσία εἰρηνική μοί ἐστι, σήμερον ἀποδίδωμι τὰς εὐχάς μου· |
|
15
|
15
|
| тому і вийшла назустріч тобі, щоб відшукати тебе, і — знайшла тебе; | ἕνεκα τούτου ἐξῆλθον εἰς συνάντησίν σοι, ποθοῦσα τὸ σὸν πρόσωπον εὕρηκά σε. |
|
16
|
16
|
| килимами я вбрала постіль мою, різнобарвними тканинами єгипетськими; | κειρίαις τέτακα τὴν κλίνην μου, ἀμφιτάποις δὲ ἔστρωκα τοῖς ἀπ᾿ Αἰγύπτου· |
|
17
|
17
|
| спальню мою напахтила смирною, алое і корицею; | διέρρακα τὴν κοίτην μου κροκίνῳ, τὸν δὲ οἶκόν μου κινναμώμῳ· |
|
18
|
18
|
| зайди, будемо упиватися ніжностями до ранку, насолодимося любов’ю, | ἐλθὲ καὶ ἀπολαύσωμεν φιλίας ἕως ὄρθρου, δεῦρο καὶ ἐγκυλισθῶμεν ἔρωτι· |
|
19
|
19
|
| тому що чоловіка немає вдома: він вирушив у далеку дорогу; | οὐ γὰρ πάρεστιν ὁ ἀνήρ μου ἐν οἴκῳ, πεπόρευται δὲ ὁδὸν μακρὰν |
|
20
|
20
|
| гаманець срібла взяв із собою; прийде додому до дня повномісяччя». | ἔνδεσμον ἀργυρίου λαβὼν ἐν χειρὶ αὐτοῦ, δι᾿ ἡμερῶν πολλῶν ἐπανήξει εἰς τὸν οἶκον αὐτοῦ. |
|
21
|
21
|
| Численними ласкавими словами вона звабила його, м’якістю вуст своїх оволоділа ним. | ἀπεπλάνησε δὲ αὐτὸν πολλῇ ὁμιλίᾳ βρόχοις τε τοῖς ἀπὸ χειλέων ἐξώκειλεν αὐτόν. |
|
22
|
22
|
| Негайно він пішов за нею, як віл йде на забій, [і як пес — на ланцюг,] і як олень — на постріл, | ὁ δὲ ἐπηκολούθησεν αὐτῇ κεπφωθείς, ὥσπερ δὲ βοῦς ἐπὶ σφαγὴν ἄγεται καὶ ὥσπερ κύων ἐπὶ δεσμοὺς |
|
23
|
23
|
| доки стріла не простромить печінки його; як пташка кидається в тенета, і не знає, що вони — на погибель її. | ἢ ὡς ἔλαφος τοξεύματι πεπληγὼς εἰς τὸ ἧπαρ, σπεύδει δὲ ὥσπερ ὄρνεον εἰς παγίδα, οὐκ εἰδὼς ὅτι περὶ ψυχῆς τρέχει. |
|
24
|
24
|
| Отже, діти, слухайте мене і дослухайтеся до слів моїх. | νῦν οὖν, υἱέ, ἄκουέ μου καὶ πρόσεχε ρήμασι στόματός μου· |
|
25
|
25
|
| Нехай не ухиляється серце твоє на путі її, не блукай по стежках її, | μὴ ἐκκλινάτω εἰς τὰς ὁδοὺς αὐτῆς ἡ καρδία σου, |
|
26
|
26
|
| тому що багатьох повалила вона пораненими, і багато сильних убиті нею: | πολλοὺς γὰρ τρώσασα καταβέβληκε, καὶ ἀναρίθμητοί εἰσιν οὓς πεφόνευκεν· |
|
27
|
27
|
| дім її — дорога у пекло, яка сходить у внутрішні оселі смерти. | ὁδοὶ ᾅδου ὁ οἶκος αὐτῆς κατάγουσαι εἰς τὰ ταμιεῖα τοῦ θανάτου. |
|
Глава 8
|
Κεφάλαιο 8
|
|
1
|
1
|
| Чи не премудрість взиває? і чи не розум підносить голос свій? | ΣΥ τὴν σοφίαν κηρύξεις, ἵνα φρόνησίς σοι ὑπακούσῃ· |
|
2
|
2
|
| Вона стає на підвищених місцях, при шляху, на роздоріжжях; | ἐπὶ γὰρ τῶν ὑψηλῶν ἄκρων ἐστίν, ἀνὰ μέσον δὲ τῶν τρίβων ἕστηκε· |
|
3
|
3
|
| вона взиває біля воріт при вході в місто, біля входу в двері: | παρὰ γὰρ πύλαις δυναστῶν παρεδρεύει, ἐν δὲ εἰσόδοις ὑμνεῖται. |
|
4
|
4
|
| «до вас, люди, взиваю я, і до синів людських голос мій! | ῾Υμᾶς, ὦ ἄνθρωποι, παρακαλῶ, καὶ προΐεμαι ἐμὴν φωνὴν υἱοῖς ἀνθρώπων· |
|
5
|
5
|
| Навчіться, нерозумні, розсудливости, і дурні — розуму. | νοήσατε, ἄκακοι, πανουργίαν, οἱ δὲ ἀπαίδευτοι ἔνθεσθε καρδίαν. |
|
6
|
6
|
| Слухайте, тому що я буду говорити важливе, і слова вуст моїх — правда; | εἰσακούσατέ μου, σεμνὰ γὰρ ἐρῶ καὶ ἀνοίσω ἀπὸ χειλέων ὀρθά· |
|
7
|
7
|
| бо істину промовить язик мій, і нечестя — мерзота для вуст моїх; | ὅτι ἀλήθειαν μελετήσει ὁ φάρυγξ μου, ἐβδελυγμένα δὲ ἐναντίον ἐμοῦ χείλη ψευδῆ. |
|
8
|
8
|
| усі слова вуст моїх справедливі; немає у них підступу і лукавства; | μετὰ δικαιοσύνης πάντα τὰ ρήματα τοῦ στόματός μου, οὐδὲν ἐν αὐτοῖς σκολιὸν οὐδὲ στραγγαλιῶδες· |
|
9
|
9
|
| усі вони ясні для розумного і справедливі для тих, що здобули знання. | πάντα ἐνώπια τοῖς συνιοῦσι καὶ ὀρθὰ τοῖς εὑρίσκουσι γνῶσιν. |
|
10
|
10
|
| Прийміть учення моє, а не срібло; краще знання, ніж добірне золото; | λάβετε παιδείαν καὶ μὴ ἀργύριον, καὶ γνῶσιν ὑπὲρ χρυσίον δεδοκιμασμένον· |
|
11
|
11
|
| тому що мудрість краща за перли, і ніщо з бажаного не зрівняється з нею. | κρείσσων γὰρ σοφία λίθων πολυτελῶν, πᾶν δὲ τίμιον οὐκ ἄξιον αὐτῆς ἐστιν. |
|
12
|
12
|
| Я, премудрість, живу з розумом і шукаю розсудливого знання. | ἐγὼ ἡ σοφία κατεσκήνωσα βουλήν, καὶ γνῶσιν καὶ ἔννοιαν ἐγὼ ἐπεκαλεσάμην. |
|
13
|
13
|
| Страх Господній — ненавидіти зло; гордість і зарозумілість і злу путь і підступні вуста я ненавиджу. | φόβος Κυρίου μισεῖ ἀδικίαν, ὕβριν τε καὶ ὑπερηφανίαν καὶ ὁδοὺς πονηρῶν· μεμίσηκα δὲ ἐγὼ διεστραμμένας ὁδοὺς κακῶν. |
|
14
|
14
|
| У мене рада і правда; я розум, у мене сила. | ἐμὴ βουλὴ καὶ ἀσφάλεια, ἐμὴ φρόνησις, ἐμὴ δὲ ἰσχύς· |
|
15
|
15
|
| Мною царі царюють і володарі узаконюють правду; | δι᾿ ἐμοῦ βασιλεῖς βασιλεύουσι καὶ οἱ δυνάσται γράφουσι δικαιοσύνην· |
|
16
|
16
|
| мною керуються начальники і вельможі й усі судді землі. | δι᾿ ἐμοῦ μεγιστᾶνες μεγαλύνονται, καὶ τύραννοι δι᾿ ἐμοῦ κρατοῦσι γῆς. |
|
17
|
17
|
| Тих, хто любить мене, я люблю, і ті, що шукають мене, знайдуть мене; | ἐγὼ τοὺς ἐμὲ φιλοῦντας ἀγαπῶ, οἱ δὲ ἐμὲ ζητοῦντες εὑρήσουσι χάριν. |
|
18
|
18
|
| багатство і слава у мене, скарб, що не гине, і правда; | πλοῦτος καὶ δόξα ἐμοὶ ὑπάρχει καὶ κτῆσις πολλῶν καὶ δικαιοσύνη. |
|
19
|
19
|
| плоди мої кращі за золото, і золото найчистіше, і користи від мене більше, ніж від добірного срібла. | βέλτιον ἐμὲ καρπίζεσθαι ὑπὲρ χρυσίον καὶ λίθον τίμιον, τὰ δὲ ἐμὰ γεννήματα κρείσσω ἀργυρίου ἐκλεκτοῦ. |
|
20
|
20
|
| Я ходжу шляхом правди, стежками правосуддя, | ἐν ὁδοῖς δικαιοσύνης περιπατῶ καὶ ἀνὰ μέσον τρίβων δικαιοσύνης ἀναστρέφομαι, |
|
21
|
21
|
| щоб доставити тим, хто любить мене, істотне благо, і скарбниці їхні я наповнюю. [Коли я звіщу те, що буває щодня, то не забуду перелічити те, що від віку.] | ἵνα μερίσω τοῖς ἐμὲ ἀγαπῶσιν ὕπαρξιν καὶ τοὺς θησαυροὺς αὐτῶν ἐμπλήσω ἀγαθῶν. ἐὰν ἀναγγείλω ὑμῖν τὰ καθ᾿ ἡμέραν γινόμενα, μνημονεύσω τὰ ἐξ αἰῶνος ἀριθμῆσαι. |
|
22
|
22
|
| Господь мав мене початком путі Своєї, раніше творінь Своїх, споконвіку; | Κύριος ἔκτισέ με ἀρχὴν ὁδῶν αὐτοῦ εἰς ἔργα αὐτοῦ, |
|
23
|
23
|
| від віку я помазана, від початку, раніше буття землі. | πρὸ τοῦ αἰῶνος ἐθεμελίωσέ με ἐν ἀρχῇ, πρὸ τοῦ τὴν γῆν ποιῆσαι |
|
24
|
24
|
| Я народилася, коли ще не існували безодні, коли ще не було джерел, повних води. | καὶ πρὸ τοῦ τὰς ἀβύσους ποιῆσαι, πρὸ τοῦ προελθεῖν τὰς πηγὰς τῶν ὑδάτων, |
|
25
|
25
|
| Я народилася раніше, ніж підняті були гори, раніше пагорбів, | πρὸ τοῦ ὄρη ἑδρασθῆναι, πρὸ δὲ πάντων βουνῶν γεννᾷ με. |
|
26
|
26
|
| коли ще Він не створив ні землі, ні полів, ні початкових порошинок всесвіту. | Κύριος ἐποίησε χώρας καὶ ἀοικήτους καὶ ἄκρα οἰκούμενα τῆς ὑπ᾿ οὐρανόν. |
|
27
|
27
|
| Коли Він готував небеса, я була там. Коли Він проводив кругову лінію по лицю безодні, | ἡνίκα ἡτοίμαζε τὸν οὐρανόν, συμπαρήμην αὐτῷ, καὶ ὅτε ἀφώριζε τὸν ἑαυτοῦ θρόνον ἐπ᾿ ἀνέμων· |
|
28
|
28
|
| коли утверджував угорі хмари, коли зміцнював джерела безодні, | ἡνίκα ἰσχυρὰ ἐποίει τὰ ἄνω νέφη, καὶ ὡς ἀσφαλεῖς ἐτίθει πηγὰς τῆς ὑπ᾿ οὐρανὸν |
|
29
|
29
|
| коли давав морю устав, щоб води не переступали меж його, коли покладав основи землі: | καὶ ἰσχυρὰ ἐποίει τὰ θεμέλια τῆς γῆς, |
|
30
|
30
|
| тоді я була при Ньому художницею, і була радістю кожного дня, веселячись перед лицем Його в усі часи, | ἤμην παρ᾿ αὐτῷ ἁρμόζουσα. ἐγὼ ἤμην ᾗ προσέχαιρε, καθ᾿ ἡμέραν δὲ εὐφραινόμην ἐν προσώπῳ αὐτοῦ ἐν παντὶ καιρῷ, |
|
31
|
31
|
| радіючи на земному колі Його, і радість моя була із синами людськими. | ὅτε ἐνευφραίνετο τὴν οἰκουμένην συντελέσας, καὶ ἐνευφραίνετο ἐν υἱοῖς ἀνθρώπων. |
|
32
|
32
|
| Отже, діти, послухайте мене; і блаженні ті, які зберігають путі мої! | νῦν οὖν, υἱέ, ἄκουέ μου καὶ μακάριοι, οἳ ὁδούς μου φυλάσσοντες, |
|
33
|
33
|
| Послухайте настанови і будьте мудрі, і не відступайте від них. | ἀκούσατε παιδείαν καὶ σοφίσθητε καὶ μὴ ἀποφραγῆτε. |
|
34
|
34
|
| Блаженна людина, яка слухає мене, пильнуючи щодня біля воріт моїх і стоячи на сторожі біля дверей моїх! | μακάριος ἀνήρ, ὃς εἰσακούεταί μου, καὶ ἄνθρωπος, ὃς τὰς ἐμὰς ὁδοὺς φυλάξει ἀγρυπνῶν ἐπ᾿ ἐμαῖς θύραις καθ᾿ ἡμέραν, τηρῶν σταθμοὺς ἐμῶν εἰσόδων· |
|
35
|
35
|
| тому що, хто знайшов мене, той знайшов життя, і одержить благодать від Господа; | αἱ γὰρ ἔξοδοί μου ἔξοδοι ζωῆς, καὶ ἑτοιμάζεται θέλησις παρὰ Κυρίου. |
|
36
|
36
|
| а той, хто грішить проти мене, наносить шкоду душі своїй: усі ненависники мої люблять смерть». | οἱ δὲ ἁμαρτάνοντες εἰς ἐμὲ ἀσεβοῦσιν εἰς τὰ ἑαυτῶν ψυχάς, καὶ οἱ μισοῦντές με ἀγαπῶσι θάνατον. |
|
Глава 9
|
Κεφάλαιο 9
|
|
1
|
1
|
| Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його, | Η σοφία ᾠκοδόμησεν ἑαυτῇ οἶκον καὶ ὑπήρεισε στύλους ἑπτά· |
|
2
|
2
|
| заколола жертву, розбавила вино своє і приготувала в себе трапезу; | ἔσφαξε τὰ ἑαυτῆς θύματα, ἐκέρασεν εἰς κρατῆρα τὸν ἑαυτῆς οἶνον καὶ ἡτοιμάσατο τὴν ἑαυτῆς τράπεζαν· |
|
3
|
3
|
| послала слуг своїх проголосити з височин міських: | ἀπέστειλε τοὺς ἑαυτῆς δούλους συγκαλοῦσα μετὰ ὑψηλοῦ κηρύγματος ἐπὶ κρατῆρα λέγουσα· |
|
4
|
4
|
| «хто нерозумний, звернися сюди!» І бідним на розум вона сказала: | ὅς ἐστιν ἄφρων, ἐκκλινάτω πρός με· καὶ τοῖς ἐνδεέσι φρενῶν εἶπεν· |
|
5
|
5
|
| «йдіть, їжте хліб мій і пийте вино, мною розчинене; | ἔλθετε φάγετε τῶν ἐμῶν ἄρτων καὶ πίετε οἶνον, ὃν ἐκέρασα ὑμῖν· |
|
6
|
6
|
| залиште нерозумне, і живіть, і ходіть шляхом розуму». | ἀπολείπετε ἀφροσύνην, ἵνα εἰς τὸν αἰῶνα βασιλεύσητε, καὶ ζητήσατε φρόνησιν, καὶ κατορθώσατε ἐν γνώσει σύνεσιν. |
|
7
|
7
|
| Той, хто повчає кощунника, наживе собі неславу, і той, хто викриває нечестивого — пляму собі. | ῾Ο παιδεύων κακοὺς λήψεται ἑαυτῷ ἀτιμίαν· ἐλέγχων δὲ τὸν ἀσεβῆ μωμήσεται ἑαυτόν. |
|
8
|
8
|
| Не викривай кощунника, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе; | μὴ ἔλεγχε κακούς, ἵνα μὴ μισήσωσί σε· ἔλεγχε σοφόν, καὶ ἀγαπήσει σε. |
|
9
|
9
|
| дай наставляння мудрому, і він буде ще мудрішим; навчи правдивого, і він примножить знання. | δίδου σοφῷ ἀφορμήν, καὶ σοφώτερος ἔσται· γνώριζε δικαίῳ, καὶ προσθήσει τοῦ δέχεσθαι. |
|
10
|
10
|
| Початок мудрости — страх Господній, і пізнання Святого — розум; | ἀρχὴ σοφίας φόβος Κυρίου, καὶ βουλὴ ἁγίων σύνεσις, τὸ δὲ γνῶναι νόμον διανοίας ἐστὶν ἀγαθῆς· |
|
11
|
11
|
| тому що через мене примножаться дні твої, і додадуться тобі роки життя. | τούτῳ γὰρ τῷ τρόπῳ πολὺν ζήσεις χρόνον, καὶ προστεθήσεταί σοι ἔτη ζωῆς σου. |
|
12
|
12
|
| [Сину мій!] якщо ти мудрий, то мудрий для себе [і для ближніх твоїх]; і якщо буйний, то один потерпиш. [Хто утверджується на неправді, той пасе вітер, той ганяється за птахами летючими: бо він залишив путі свого виноградника і блукає стежками поля свого; проходить через безводну пустелю і землю, приречену на спрагу; збирає руками безплідне.] | υἱέ, ἐὰν σοφὸς γένῃ σεαυτῷ, σοφὸς ἔση καὶ τοῖς πλησίον· ἐὰν δὲ κακὸς ἀποβῇς, μόνος ἂν ἀντλήσεις κακά. ὃς ἐρείδεται ἐπὶ ψεύδεσιν, οὗτος ποιμαίνει ἀνέμους, ὁ δ᾿ αὐτὸς διώξεται ὄρνεα πετόμενα· ἀπέλιπε γὰρ ὁδοὺς τοῦ ἑαυτοῦ ἀμπελῶνος, τοὺς δὲ ἄξονας τοῦ ἰδίου γεωργίου πεπλάνηται· διαπορεύεται δὲ δι᾿ ἀνύδρου ἐρήμου καὶ γῆν διατεταγμένην ἐν διψώδεσι, συνάγει δὲ χερσὶν ἀκαρπίαν. |
|
13
|
13
|
| Жінка безрозсудна, галаслива, нерозумна, яка нічого не знає, | Γυνὴ ἄφρων καὶ θρασεῖα ἐνδεὴς ψωμοῦ γίνεται, ἣ οὐκ ἐπίσταται αἰσχύνην. |
|
14
|
14
|
| сідає біля дверей дому свого на стільці, на підвищених місцях міста, | ἐκάθισεν ἐπὶ θύραις τοῦ ἑαυτῆς οἴκου, ἐπὶ δίφρου ἐμφανῶς ἐν πλατείαις, |
|
15
|
15
|
| щоб кликати тих, що проходять дорогою, йдуть прямо своїми шляхами: | προσκαλουμένη τοὺς παριόντας καὶ κατευθύνοντας ἐν ταῖς ὁδοῖς αὐτῶν· |
|
16
|
16
|
| «хто нерозумний, звернися сюди!» і бідному розумом сказала вона: | ὅς ἐστιν ὑμῶν ἀφρονέστατος, ἐκκλινάτω πρός με καὶ τοῖς ἐνδεέσι φρονήσεως παρακελεύομαι λέγουσα· |
|
17
|
17
|
| «води вкрадені солодкі, і прихований хліб приємний». | ἄρτων κρυφίων ἡδέως ἅψασθε καὶ ὕδατος κλοπῆς γλυκεροῦ. |
|
18
|
18
|
| І він не знає, що мерці там, і що у глибині пекла закликані нею. [Але ти відскоч, не барися на місці, не зупиняй погляду твого на ній; бо таким чином ти пройдеш воду чужу. Від води чужої віддаляйся, і з джерела чужого не пий, щоб пожити довгий час, і щоб додалися тобі літа життя.] | ὁ δὲ οὐκ οἶδεν ὅτι γηγενεῖς παρ᾿ αὐτῇ ὄλλυνται, καὶ ἐπὶ πέταυρον ᾅδου συναντᾷ. 18α ἀλλὰ ἀποπήδησον, μὴ χρονίσῃς ἐν τῷ τόπῳ, μηδὲ ἐπιστήσῃς τὸ σὸν ὄμμα πρὸς αὐτήν· 18β οὕτως γὰρ διαβήσῃ ὕδωρ ἀλλότριον καὶ ὑπερβήσῃ ποταμὸν ἀλλότριον· 18γ ἀπὸ δὲ ὕδατος ἀλλοτρίου ἀπόσχου καὶ ἀπὸ πηγῆς ἀλλοτρίας μὴ πίῃς, 18δ ἵνα πολὺν ζήσῃς χρόνον, προστεθῇ δέ σοι ἔτη ζωῆς. |
|
Глава 10
|
Κεφάλαιο 10
|
|
1
|
1
|
| Притчі Соломона. Син мудрий радує батька, а син нерозумний — засмучення для його матері. | ΥΙΟΣ σοφὸς εὐφραίνει πατέρα, υἱὸς δὲ ἄφρων λύπη τῇ μητρί. |
|
2
|
2
|
| Не приносять користи скарби неправедні, правда ж рятує від смерти. | οὐκ ὠφελήσουσι θησαυροὶ ἀνόμους, δικαιοσύνη δὲ ρύσεται ἐκ θανάτου. |
|
3
|
3
|
| Не допустить Господь терпіти голод душі праведного, надбання ж нечестивих вивергне. | οὐ λιμοκτονήσει Κύριος ψυχὴν δικαίαν, ζωὴν δὲ ἀσεβῶν ἀνατρέψει. |
|
4
|
4
|
| Лінива рука робить бідним, а рука старанна збагачує. | πενία ἄνδρα ταπεινοῖ, χεῖρες δὲ ἀνδρείων πλουτίζουσιν. 4α υἱὸς πεπαιδευμένος σοφὸς ἔσται, τῷ δὲ ἄφρονι διακόνῳ χρήσεται. |
|
5
|
5
|
| Хто збирає влітку — син розумний, а хто спить під час жнив — син безпутний. | διεσώθη ἀπὸ καύματος υἱὸς νοήμων, ἀνεμόφθορος δὲ γίνεται ἐν ἀμητῷ υἱὸς παράνομος. |
|
6
|
6
|
| Благословення — на голові праведника, вуста ж беззаконних загородить насильство. | εὐλογία Κυρίου ἐπὶ κεφαλὴν δικαίου, στόμα δὲ ἀσεβῶν καλύψει πένθος ἄωρον. |
|
7
|
7
|
| Пам’ять праведника буде благословенна, а ім’я нечестивих мерзотним. | μνήμη δικαίων μετ᾿ ἐγκωμίων, ὄνομα δὲ ἀσεβοῦς σβέννυται. |
|
8
|
8
|
| Мудрий серцем приймає заповіді, а нерозумний устами спотикнеться. | σοφὸς καρδίᾳ δέξεται ἐντολάς, ὁ δὲ ἄστεγος χείλεσι σκολιάζων ὑποσκελισθήσεται. |
|
9
|
9
|
| Хто ходить у непорочності, той ходить безпечно; а хто спотворює путі свої, той буде покараний. | ὃς πορεύεται ἁπλῶς, πορεύεται πεποιθώς, ὁ δὲ διαστρέφων τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ, γνωσθήσεται. |
|
10
|
10
|
| Хто мигає очима, той викликає досаду, а нерозумний устами спотикнеться. | ὁ ἐννεύων ὀφθαλμοῖς μετὰ δόλου, συνάγει ἀνδράσι λύπας, ὁ δὲ ἐλέγχων μετὰ παρρησίας, εἰρηνοποιεῖ. |
|
11
|
11
|
| Вуста праведника — джерело життя, вуста ж беззаконних загородить насильство. | πηγὴ ζωῆς ἐν χειρὶ δικαίου, στόμα δὲ ἀσεβοῦς καλύψει ἀπώλεια. |
|
12
|
12
|
| Ненависть збуджує розбрати, але любов покриває всі гріхи. | μῖσος ἐγείρει νεῖκος, πάντας δὲ τοὺς μὴ φιλονεικοῦντας καλύπτει φιλία. |
|
13
|
13
|
| У вустах розумного знаходиться мудрість, але на тілі нерозумного — різка. | ὃς ἐκ χειλέων προφέρει σοφίαν, ράβδῳ τύπτει ἄνδρα ἀκάρδιον. |
|
14
|
14
|
| Мудрі зберігають знання, але вуста нерозумного — близька загибель. | σοφοὶ κρύψουσιν αἴσθησιν, στόμα δὲ προπετοῦς ἐγγίζει συντριβῇ. |
|
15
|
15
|
| Майно багатого — міцне місто його, біда для бідних — убогість їх. | κτῆσις πλουσίων πόλις ὀχυρά, συντριβὴ δὲ ἀσεβῶν πενία. |
|
16
|
16
|
| Труди праведного — до життя, успіх нечестивого — до гріха. | ἔργα δικαίων ζωὴν ποιεῖ, καρποὶ δὲ ἀσεβῶν ἁμαρτίας. |
|
17
|
17
|
| Хто зберігає настановлення, той на путі до життя; а той, хто відкидає викривання, — блукає. | ὁδοὺς δικαίας ζωῆς φυλάσσει παιδεία, παιδεία δὲ ἀνεξέλεγκτος πλανᾶται. |
|
18
|
18
|
| Хто приховує ненависть, у того вуста неправдиві; і хто розголошує наклепи, той нерозумний. | καλύπτουσιν ἔχθραν χείλη δίκαια, οἱ δὲ ἐκφέροντες λοιδορίας ἀφρονέστατοί εἰσιν. |
|
19
|
19
|
| При багатослів’ї не минути гріха, а той, хто стримує вуста свої, — розумний. | ἐκ πολυλογίας οὐκ ἐκφεύξῃ ἁμαρτίαν, φειδόμενος δὲ χειλέων νοήμων ἔσῃ. |
|
20
|
20
|
| Добірне срібло — язик праведного, серце ж нечестивих — нікчемність. | ἄργυρος πεπυρωμένος γλῶσσα δικαίου, καρδία δὲ ἀσεβοῦς ἐκλείψει. |
|
21
|
21
|
| Уста праведного пасуть багатьох, а нерозумні помирають від нестачі розуму. | χείλη δικαίων ἐπίσταται ὑψηλά, οἱ δὲ ἄφρονες ἐν ἐνδείᾳ τελευτῶσιν. |
|
22
|
22
|
| Благословення Господнє — воно збагачує і печалі з собою не приносить. | εὐλογία Κυρίου ἐπὶ κεφαλὴν δικαίου· αὕτη πλουτίζει, καὶ οὐ μὴ προστεθῇ αὐτῇ λύπη ἐν καρδία. |
|
23
|
23
|
| Для нерозумного злочинне діяння ніби забава, а людині розумній властива мудрість. | ἐν γέλωτι ἄφρων πράσσει κακά, ἡ δὲ σοφία ἀνδρὶ τίκτει φρόνησιν. |
|
24
|
24
|
| Чого страшиться нечестивий, те й осягне його, а бажання праведників виконається. | ἐν ἀπωλείᾳ ἀσεβὴς περιφέρεται, ἐπιθυμία δὲ δικαίου δεκτή. |
|
25
|
25
|
| Як проноситься вихор, так немає більше нечестивого; а праведник — на вічній основі. | παραπορευομένης καταιγίδος ἀφανίζεται ἀσεβής, δίκαιος δὲ ἐκκλίνας σώζεται εἰς τὸν αἰῶνα. |
|
26
|
26
|
| Що оцет для зубів і дим для очей, те лінивий для тих, хто посилає його. | ὥσπερ ὄμφαξ ὀδοῦσι βλαβερὸν καὶ καπνὸς ὄμμασιν, οὕτως παρανομία τοῖς χρωμένοις αὐτῇ. |
|
27
|
27
|
| Страх Господній додає днів, літа ж нечестивих скоротяться. | φόβος Κυρίου προστίθησιν ἡμέρας, ἔτη δὲ ἀσεβῶν ὀλιγωθήσεται. |
|
28
|
28
|
| Очікування праведників — радість, а надія нечестивих загине. | ἐγχρονίζει δικαίοις εὐφροσύνη, ἐλπὶς δὲ ἀσεβῶν ἀπολεῖται. |
|
29
|
29
|
| Путь Господня — твердиня для непорочного і страх для тих, що чинять беззаконня. | ὀχύρωμα ὁσίου φόβος Κυρίου, συντριβὴ δὲ τοῖς ἐργαζομένοις κακά. |
|
30
|
30
|
| Праведник повіки не завагається, нечестиві ж не будуть жити на землі. | δίκαιος εἰς τὸν αἰῶνα οὐκ ἐνδώσει, ἀσεβεῖς δὲ οὐκ οἰκήσουσι γῆν. |
|
31
|
31
|
| Вуста праведника виточують мудрість, а язик зловредний відсічеться. | στόμα δικαίου ἀποστάζει σοφίαν, γλῶσσα δὲ ἀδίκου ἐξολεῖται. |
|
32
|
32
|
| Вуста праведного знають благоприємне, а вуста нечестивих — розбещене. | χείλη ἀνδρῶν δικαίων ἀποστάζει χάριτας, στόμα δὲ ἀσεβῶν ἀποστρέφεται. |
|
Глава 11
|
Κεφάλαιο 11
|
|
1
|
1
|
| Невірні терези — мерзота перед Господом, але правильна вага угодна Йому. | ΖΥΓΟΙ δόλιοι βδέλυγμα ἐνώπιον Κυρίου, στάθμιον δὲ δίκαιον δεκτὸν αὐτῷ. |
|
2
|
2
|
| Прийде гордість, прийде і посоромлення; але зі смиренними — мудрість. [Праведник, помираючи, залишає жаль; але несподівана і радісна буває погибель нечестивих.] | οὗ ἐὰν εἰσέλθῃ ὕβρις, ἐκεῖ καὶ ἀτιμία· στόμα δὲ ταπεινῶν μελετᾷ σοφίαν |
|
3
|
3
|
| Непорочність прямодушних буде керувати ними, а лукавство підступних погубить їх. | ἀποθανὼν δίκαιος ἔλιπε μετάμελον, πρόχειρος δὲ γίνεται καὶ ἐπίχαρτος ἀσεβῶν ἀπώλεια. |
|
4
|
|
| Не допоможе багатство у день гніву, правда ж урятує від смерти. | |
|
5
|
5
|
| Правда непорочного рівняє путь його, а нечестивий упаде від нечестя свого. | δικαιοσύνη ἀμώμους ὀρθοτομεῖ ὁδούς, ἀσέβεια δὲ περιπίπτει ἀδικίᾳ. |
|
6
|
6
|
| Правда прямодушних спасе їх, а беззаконники будуть уловлені беззаконням своїм. | δικαιοσύνη ἀνδρῶν ὀρθῶν ρύεται αὐτούς, τῇ δὲ ἀπωλείᾳ αὐτῶν ἁλίσκονται παράνομοι. |
|
7
|
7
|
| Зі смертю чоловіка нечестивого зникає надія, і чекання беззаконних гине. | τελευτήσαντος ἀνδρὸς δικαίου οὐκ ὄλλυται ἐλπίς, τὸ δὲ καύχημα τῶν ἀσεβῶν ὄλλυται. |
|
8
|
8
|
| Праведник спасається від біди, а замість нього потрапляє у неї нечестивий. | δίκαιος ἐκ θήρας ἐκδύνει, ἀντ᾿ αὐτοῦ δὲ παραδίδοται ὁ ἀσεβής. |
|
9
|
9
|
| Устами лицемір губить ближнього свого, а праведники прозорливістю спасаються. | ἐν στόματι ἀσεβῶν παγὶς πολίταις, αἴσθησις δὲ δικαίων εὔοδος. |
|
10
|
10
|
| При благоденстві праведників веселиться місто, і при погибелі нечестивих буває торжество. | ἐν ἀγαθοῖς δικαίων κατώρθωσε πόλις, |
|
11
|
11
|
| Благословенням праведних звеличується місто, а вустами нечестивих руйнується. | στόμασι δὲ ἀσεβῶν κατεσκάφη. |
|
12
|
12
|
| Бідний на розум висловлює презирство до ближнього свого; але розумна людина мовчить. | μυκτηρίζει πολίτας ἐνδεὴς φρενῶν, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος ἡσυχίαν ἄγει. |
|
13
|
13
|
| Хто ходить як пліткар, той відкриває таємницю; але вірна людина таїть справу. | ἀνὴρ δίγλωσσος ἀποκαλύπτει βουλὰς ἐν συνεδρίῳ, πιστὸς δὲ πνοῇ κρύπτει πράγματα. |
|
14
|
14
|
| При нестачі піклування падає народ, а при багатьох радниках благоденствує. | οἷς μὴ ὑπάρχει κυβέρνησις, πίπτουσιν ὥπερ φύλλα, σωτηρία δὲ ὑπάρχει ἐν πολλῇ βουλῇ. |
|
15
|
15
|
| Зло заподіює собі той, хто дає запоруку за стороннього; а хто ненавидить запоруку, той безпечний. | πονηρὸς κακοποιεῖ ὅταν συμμίξῃ δικαίῳ, μισεῖ δὲ ἦχον ἀσφαλείας. |
|
16
|
16
|
| Доброзвичайна дружина здобуває славу [чоловіку, а дружина, що ненавидить правду, є верх нечестя. Лінивці бувають убогі], а працелюбні, здобувають багатство. | γυνὴ εὐχάριστος ἐγείρει ἀνδρὶ δόξαν, θρόνος δὲ ἀτιμίας γυνὴ μισοῦσα δίκαια. πλούτου ὀκνηροὶ ἐνδεεῖς γίνονται, οἱ δὲ ἀνδρεῖοι ἐρείδονται πλούτῳ. |
|
17
|
17
|
| Чоловік милосердий благодіє душі своїй, а жорстокосердий руйнує плоть свою. | τῇ ψυχῇ αὐτοῦ ἀγαθὸν ποιεῖ ἀνὴρ ἐλεήμων, ἐξολλύει δὲ αὐτοῦ σῶμα ὁ ἀνελεήμων. |
|
18
|
18
|
| Нечестивий робить справу ненадійну, а тому, хто сіє правду, — нагорода певна. | ἀσεβεῖς ποιεῖ ἔργα ἄδικα, σπέρμα δὲ δικαίων μισθὸς ἀληθείας. |
|
19
|
19
|
| Праведність веде до життя, а той, хто прагне до зла, прагне смерти своєї. | υἱὸς δίκαιος γεννᾶται εἰς ζωήν, διωγμὸς δὲ ἀσεβοῦς εἰς θάνατον. |
|
20
|
20
|
| Мерзота перед Господом — підступні серцем; але благоугодні Йому непорочні в путі. | βδέλυγμα Κυρίῳ διεστραμμέναι ὁδοί, προσδεκτοὶ δὲ αὐτῷ πάντες ἄμωμοι ἐν ταῖς ὁδοῖς αὐτῶν. |
|
21
|
21
|
| Можна ручитися, що порочний не залишиться непокараним; сім’я ж праведних спасеться. | χειρὶ χεῖρας ἐμβαλὼν ἀδίκως οὐκ ἀτιμώρητος ἔσται, ὁ δὲ σπείρων δικαιοσύνην λήψεται μισθὸν πιστόν. |
|
22
|
22
|
| Що золоте кільце в носі у свині, те жінка красива і — нерозсудлива. | ὥσπερ ἐνώτιον ἐν ρινὶ ὑός, οὕτως γυναικὶ κακόφρονι κάλλος. |
|
23
|
23
|
| Бажання праведних є одне добро, очікування нечестивих — гнів. | ἐπιθυμία δικαίων πᾶσα ἀγαθή, ἐλπὶς δὲ ἀσεβῶν ἀπολεῖται. |
|
24
|
24
|
| Хтось сипле щедро, і йому ще додається; а інший надміру ощадливий, і однак же убожіє. | εἰσὶν οἳ τὰ ἴδια σπείροντες πλείονα ποιοῦσιν, εἰσὶ δὲ καὶ οἳ συνάγοντες ἐλαττονοῦνται. |
|
25
|
25
|
| Благодійна душа буде насичена, і хто напуває інших, той і сам напоєний буде. | ψυχὴ εὐλογουμένη πᾶσα ἁπλῆ, ἀνὴρ δὲ θυμώδης οὐκ εὐσχήμων. |
|
26
|
26
|
| Хто утримує в себе хліб, того кляне народ; а на голові того, хто продає, — благословення. | ὁ συνέχων σῖτον ὑπολείποιτο αὐτὸν τοῖς ἔθνεσιν, εὐλογίαν δὲ εἰς κεφαλὴν τοῦ μεταδιδόντος. |
|
27
|
27
|
| Хто прагне добра, той шукає благовоління; а хто шукає зла, до того воно і приходить. | τεκταινόμενος ἀγαθὰ ζητεῖ χάριν ἀγαθήν, ἐκζητοῦντα δὲ κακά, καταλήψεται αὐτόν. |
|
28
|
28
|
| Той, хто надіється на багатство своє, упаде; а праведники, як лист, будуть зеленіти. | ὁ πεποιθὼς ἐπὶ πλούτῳ οὗτος πεσεῖται, ὁ δὲ ἀντιλαμβανόμενος δικαίων οὗτος ἀνατελεῖ. |
|
29
|
29
|
| Той, хто розладнує дім свій, отримає у наділ вітер, і нерозумний буде рабом мудрого серцем. | ὁ μὴ συμπεριφερόμενος τῷ ἑαυτοῦ οἴκῳ κληρονομήσει ἄνεμον, δουλεύσει δὲ ἄφρων φρονίμῳ. |
|
30
|
30
|
| Плід праведника — древо життя; і мудрий привертає душі. | ἐκ καρποῦ δικαιοσύνης φύεται δένδρον ζωῆς, ἀφαιροῦνται δὲ ἄωροι ψυχαὶ παρανόμων. |
|
31
|
31
|
| Так праведнику воздається на землі, тим більше нечестивому і грішному. | εἰ ὁ μὲν δίκαιος μόλις σώζεται, ὁ ἀσεβὴς καὶ ἁμαρτωλὸς ποὺ φανεῖται; |
|
Глава 12
|
Κεφάλαιο 12
|
|
1
|
1
|
| Хто любить настанови, той любить знання; а хто ненавидить викриття, той невіглас. | Ο ἀγαπῶν παιδείαν, ἀγαπᾷ αἴσθησιν, ὁ δὲ μισῶν ἐλέγχους ἄφρων. |
|
2
|
2
|
| Добрий здобуває благовоління від Господа; а людину підступну Він засудить. | κρείσων ὁ εὑρὼν χάριν παρὰ Κυρίῳ, ἀνὴρ δὲ παράνομος παρασιωπηθήσεται. |
|
3
|
3
|
| Не утвердить себе людина беззаконням; корінь же праведників нерухомий. | οὐ κατορθώσει ἄνθρωπος ἐξ ἀνόμου, αἱ δὲ ρίζαι τῶν δικαίων οὐκ ἐξαρθήσονται. |
|
4
|
4
|
| Доброчесна дружина — вінець для чоловіка свого; а ганебна — як гниль у кістках його. | γυνὴ ἀνδρεία στέφανος τῷ ἀνδρὶ αὐτῆς· ὥσπερ δὲ ἐν ξύλῳ σκώληξ, οὕτως ἄνδρα ἀπόλλυσι γυνὴ κακοποιός. |
|
5
|
5
|
| Помисли праведних — правда, а задуми нечестивих — підступність. | λογισμοὶ δικαίων κρίματα, κυβερνῶσι δὲ ἀσεβεῖς δόλους. |
|
6
|
6
|
| Промови нечестивих — засідка для пролиття крови, вуста ж праведних спасають їх. | λόγοι ἀσεβῶν δόλιοι, στόμα δὲ ὀρθῶν ρύσεται αὐτούς. |
|
7
|
7
|
| Торкнеться нечестивих нещастя — і немає їх, а дім праведних стоїть. | οὗ ἐὰν στραφῇ ὁ ἀσεβής, ἀφανίζεται, οἶκοι δὲ δικαίων παραμένουσι. |
|
8
|
8
|
| Хвалять людину за мірою розуму її, а розбещений серцем буде у презирстві. | στόμα συνετοῦ ἐγκωμιάζεται ὑπὸ ἀνδρός, νωθροκάρδιος δὲ μυκτηρίζεται. |
|
9
|
9
|
| Краще простий, але який працює на себе, ніж той, хто видає себе за знатного, але має потребу у хлібі. | κρείσσων ἀνὴρ ἐν ἀτιμίᾳ δουλεύων ἑαυτῷ ἢ τιμὴν ἑαυτῷ περιτιθεὶς καὶ προσδεόμενος ἄρτου. |
|
10
|
10
|
| Праведний турбується і про життя худоби своєї, серце ж нечестивих жорстоке. | δίκαιος οἰκτείρει ψυχὰς κτηνῶν αὐτοῦ, τὰ δὲ σπλάγχνα τῶν ἀσεβῶν ἀνελεήμονα. |
|
11
|
11
|
| Хто обробляє землю свою, той буде насичуватися хлібом; а хто йде слідом за тими, що марно гають час, той недоумкуватий. [Хто знаходить задоволення у гаянні часу за вином, той у своєму домі залишить безславність.] | ὁ ἐργαζόμενος τὴν ἑαυτοῦ γῆν ἐμπλησθήσεται ἄρτων, οἱ δὲ διώκοντες μάταια ἐνδεεῖς φρενῶν. 11α ὅς ἐστιν ἡδὺς ἐν οἴνων διατριβαῖς, ἐν τοῖς ἑαυτοῦ ὀχυρώμασι καταλείψει ἀτιμίαν. |
|
12
|
12
|
| Нечестивий бажає уловити в сіті зла; але корінь праведних твердий. | ἐπιθυμίαι ἀσεβῶν κακαί, αἱ δὲ ρίζαι τῶν εὐσεβῶν ἐν ὀχυρώμασι. |
|
13
|
13
|
| Нечестивий уловлюється гріхами вуст своїх; але праведник вийде з біди. [Той, хто дивиться лагідно, помилуваний буде, а той, хто зустрічається у воротах, заважає іншим.] | δι᾿ ἁμαρτίαν χειλέων ἐμπίπτει εἰς παγίδας ἁμαρτωλός, ἐκφεύγει δὲ ἐξ αὐτῶν δίκαιος. 13α ὁ βλέπων λεῖα ἐλεηθήσεται, ὁ δὲ συναντῶν ἐν πύλαις ἐκθλίψει ψυχάς. |
|
14
|
14
|
| Від плоду вуст своїх людина насичується добром, і нагорода людині — за ділами рук її. | ἀπὸ καρπῶν στόματος ψυχὴ ἀνδρὸς πλησθήσεται ἀγαθῶν, ἀνταπόδομα δὲ χειλέων αὐτοῦ δοθήσεται αὐτῷ. |
|
15
|
15
|
| Шлях нерозумного прямий у його очах; але хто слухає поради, той мудрий. | ὁδοὶ ἀφρόνων ὀρθαὶ ἐνώπιον αὐτῶν, εἰσακούει δὲ συμβουλίας σοφός. |
|
16
|
16
|
| У нерозумного відразу ж виявиться гнів його, а розсудливий ховає образу. | ἄφρων αὐθημερὸν ἐξαγγέλλει ὀργὴν αὐτοῦ, κρύπτει δὲ τὴν ἑαυτοῦ ἀτιμίαν ἀνὴρ πανοῦργος. |
|
17
|
17
|
| Хто говорить те, що знає, той говорить правду; а у свідка неправдивого — омана. | ἐπιδεικνυμένην πίστιν ἀπαγγέλλει δίκαιος, ὁ δὲ μάρτυς τῶν ἀδίκων δόλιος. |
|
18
|
18
|
| Якийсь пустослів уражає наче мечем, а язик мудрих — лікує. | εἰσὶν οἳ λέγοντες τιτρώσκουσι μαχαίρᾳ, γλῶσσαι δὲ σοφῶν ἰῶνται. |
|
19
|
19
|
| Вуста правдиві вічно перебувають, а неправдивий язик — тільки на мить. | χείλη ἀληθινὰ κατορθοῖ μαρτυρίαν, μάρτυς δὲ ταχὺς γλῶσσαν ἔχει ἄδικον. |
|
20
|
20
|
| Підступність — у серці зловмисників, радість — у миротворців. | δόλος ἐν καρδίᾳ τεκταινομένου κακά, οἱ δὲ βουλόμενοι εἰρήνην εὐφρανθήσονται. |
|
21
|
21
|
| Не станеться з праведником ніякого зла, нечестиві ж будуть сповнені злом. | οὐκ ἀρέσει τῷ δικαίῳ οὐδὲν ἄδικον, οἱ δὲ ἀσεβεῖς πλησθήσονται κακῶν. |
|
22
|
22
|
| Мерзота перед Господом — вуста неправдиві, а ті, що говорять істину, благоугодні Йому. | βδέλυγμα Κυρίῳ χείλη ψευδῆ, ὁ δὲ ποιῶν πίστεις δεκτὸς παρ᾿ αὐτῷ. |
|
23
|
23
|
| Чоловік розсудливий приховує знання, а серце нерозумних висловлює глупоту. | ἀνὴρ συνετὸς θρόνος αἰσθήσεως, καρδία δὲ ἀφρόνων συναντήσεται ἀραῖς. |
|
24
|
24
|
| Рука старанних буде панувати, а лінива буде під даниною. | χεὶρ ἐκλεκτῶν κρατήσει εὐχερῶς, δόλιοι δὲ ἔσονται ἐν προνομῇ. |
|
25
|
25
|
| Туга на серці людини придушує її, а добре слово звеселяє його. | φοβερὸς λόγος καρδίαν ταράσσει ἀνδρὸς δικαίου, ἀγγελία δὲ ἀγαθὴ εὐφραίνει αὐτόν. |
|
26
|
26
|
| Праведник указує ближньому своєму путь, а путь нечестивих вводить їх в оману. | ἐπιγνώμων δίκαιος ἑαυτοῦ φίλος ἔσται, αἱ δὲ γνῶμαι τῶν ἀσεβῶν ἀνεπιεικεῖς. ἁμαρτάνοντας καταδιώξεται κακὰ ἡ δὲ ὁδὸς τῶν ἀσεβῶν πλανήσει αὐτούς. |
|
27
|
27
|
| Лінивий не смажить своєї дичини; а майно людини старанної дорогоцінне. | οὐκ ἐπιτεύξεται δόλιος θήρας, κτῆμα δὲ τίμιον ἀνὴρ καθαρός. |
|
28
|
28
|
| На путі правди — життя, і на стежці її немає смерти. | ἐν ὁδοῖς δικαιοσύνης ζωή, ὁδοὶ δὲ μνησικάκων εἰς θάνατον. |
|
Глава 13
|
Κεφάλαιο 13
|
|
1
|
1
|
| Мудрий син слухає настанови батька, а буйний не слухає викриття. | ΥΙΟΣ πανοῦργος ὑπήκοος πατρί, υἱὸς δὲ ἀνήκοος ἐν ἀπωλείᾳ. |
|
2
|
2
|
| Від плоду вуст своїх людина споживе добро, душа ж законопорушників — зло. | ἀπὸ καρπῶν δικαιοσύνης φάγεται ἀγαθός, ψυχαὶ δὲ παρανόμων ὀλοῦνται ἄωροι. |
|
3
|
3
|
| Хто зберігає вуста свої, той береже душу свою; а хто широко розкриває свій рот, тому біда. | ὃς φυλάσσει τὸ ἑαυτοῦ στόμα, τηρεῖ τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν, ὁ δὲ προπετὴς χείλεσι πτοήσει ἑαυτόν. |
|
4
|
4
|
| Душа лінивого бажає, але марно; а душа старанних насититься. | ἐν ἐπιθυμίαις ἐστὶ πᾶς ἀεργός, χεῖρες δὲ ἀνδρείων ἐν ἐπιμελείᾳ. |
|
5
|
5
|
| Праведник ненавидить неправдиве слово, а нечестивий осоромлює і нечестить себе. | λόγον ἄδικον μισεῖ δίκαιος, ἀσεβὴς δὲ αἰσχύνεται καὶ οὐχ ἕξει παρρησίαν. |
|
6
|
|
| Правда зберігає непорочного в путі, а нечестя губить грішника. | |
|
7
|
7
|
| Хтось видає себе за багатого, а в нього нічого нема; інший видає себе за бідного, а в нього багатства багато. | εἰσὶν οἱ πλουτίζοντες ἑαυτοὺς μηδὲν ἔχοντες, καί εἰσιν οἱ ταπεινοῦντες ἑαυτοὺς ἐν πολλῷ πλούτῳ. |
|
8
|
8
|
| Багатством своїм людина викуповує життя своє, а бідний і погрози не чує. | λύτρον ἀνδρὸς ψυχῆς ὁ ἴδιος πλοῦτος, πτωχὸς δὲ οὐχ ὑφίσταται ἀπειλήν. |
|
9
|
9
|
| Світло праведних весело горить, світильник же нечестивих угасає. [Душі підступні блукають у гріхах, а праведники співчувають і милують.] | φῶς δικαίοις διαπαντός, φῶς δὲ ἀσεβῶν σβέννυται. 9α ψυχαὶ δόλιαι πλανῶνται ἐν ἁμαρτίαις, δίκαιοι δὲ οἰκτείρουσι καὶ ἐλεοῦσι. |
|
10
|
10
|
| Від зарозумілости виникає розбрат, а в тих, що радяться, — мудрість. | κακὸς μεθ᾿ ὕβρεως πράσσει κακά, οἱ δὲ ἑαυτῶν ἐπιγνώμονες σοφοί. |
|
11
|
11
|
| Багатство від суєтности виснажується, а той, хто збирає працею, примножує його. | ὕπαρξις ἐπισπουδαζομένη μετὰ ἀνομίας ἐλάσσων γίνεται, ὁ δὲ συνάγων ἑαυτῷ μετ᾿ εὐσεβείας πληθυνθήσεται· δίκαιος οἰκτείρει καὶ κιχρᾷ. |
|
12
|
12
|
| Надія, яка довго не збувається, мучить серце, а бажання, що сповнилося, — як древо життя. | κρείσσων ἐναρχόμενος βοηθῶν καρδίᾳ τοῦ ἐπαγγελλομένου καὶ εἰς ἐλπίδα ἄγοντος· δένδρον γὰρ ζωῆς ἐπιθυμία ἀγαθή. |
|
13
|
13
|
| Хто нехтує слово, той заподіює шкоду собі; а хто боїться заповіді, тому воздається. | ὃς καταφρονεῖ πράγματος, καταφρονηθήσεται ὑπ᾿ αὐτοῦ· ὁ δὲ φοβούμενος ἐντολήν, οὗτος ὑγιαίνει. 13α υἱῷ δολίῳ οὐδὲν ἔσται ἀγαθόν, οἰκέτῃ δὲ σοφῷ εὔοδοι ἔσονται πράξεις, καὶ κατευθυνθήσεται ἡ ὁδὸς αὐτοῦ. |
|
14
|
14
|
| [У сина лукавого нічого немає доброго, а в розумного раба справи благоуспішні, і путь його пряма.] | νόμος σοφοῦ πηγὴ ζωῆς, ὁ δὲ ἄνους ὑπὸ παγίδος θανεῖται. |
|
15
|
15
|
| Навчання мудрого — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти. | σύνεσις ἀγαθὴ δίδωσι χάριν, τὸ δὲ γνῶναι νόμον διανοίας ἐστὶν ἀγαθῆς, ὁδοὶ δὲ καταφρονούντων ἐν ἀπωλείᾳ. |
|
16
|
16
|
| Добрий розум дає приємність, путь же беззаконних жорстока. | πᾶς πανοῦργος πράσσει μετὰ γνώσεως, ὁ δὲ ἄφρων ἐξεπέτασεν ἑαυτοῦ κακίαν. |
|
17
|
17
|
| Усякий розважливий діє зі знанням, а нерозумний виставляє напоказ глупство. | βασιλεὺς θρασὺς ἐμπεσεῖται εἰς κακά, ἄγγελος δὲ σοφὸς ρύσεται αὐτόν. |
|
18
|
18
|
| Поганий посол потрапляє в біду, а вірний посланник — спасіння. | πενίαν καὶ ἀτιμίαν ἀφαιρεῖται παιδεία, ὁ δὲ φυλάσσων ἐλέγχους δοξασθήσεται. |
|
19
|
19
|
| Убогість і посоромлення тому, хто відкидає вчення; а хто дотримується настанов, буде в честі. | ἐπιθυμίαι εὐσεβῶν ἡδύνουσι ψυχήν, ἔργα δὲ ἀσεβῶν μακρὰν ἀπὸ γνώσεως. |
|
20
|
20
|
| Бажання, яке сповнилося, — приємне для душі; але тяжко для глупих ухилятися від зла. | ὁ συμπορευόμενος σοφοῖς σοφὸς ἔσται, ὁ δὲ συμπορευόμενος ἄφροσι γνωσθήσεται. |
|
21
|
21
|
| Той, хто спілкується з мудрими, стане мудрішим, а хто дружить з нерозумними, розбеститься. | ἁμαρτάνοντας καταδιώξεται κακά, τοὺς δὲ δικαίους καταλήψεται ἀγαθά. |
|
22
|
22
|
| Грішників переслідує зло, а праведникам відплачується добром. | ἀγαθὸς ἀνὴρ κληρονομήσει υἱοὺς υἱῶν, θησαυρίζεται δὲ δικαίοις πλοῦτος ἀσεβῶν. |
|
23
|
23
|
| Добрий залишає спадщину й онукам, а багатство грішника зберігається для праведного. | δίκαιοι ποιήσουσιν ἐν πλούτῳ ἔτη πολλά, ἄδικοι δὲ ἀπολοῦνται συντόμως. |
|
24
|
24
|
| Багато хліба буває і на ниві бідних; але дехто гине від безладдя. | ὃς φείδεται τῆς βακτηρίας μισεῖ τὸν υἱὸν αὐτοῦ, ὁ δὲ ἀγαπῶν ἐπιμελῶς παιδεύει. |
|
25
|
25
|
| Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його. | δίκαιος ἔσθων ἐμπιπλᾷ τὴν ψυχὴν αὐτοῦ, ψυχαὶ δὲ ἀσεβῶν ἐνδεεῖς. |
|
26
|
|
| Праведник їсть до ситости, а утроба беззаконних терпить нестачу. | |
|
Глава 14
|
Κεφάλαιο 14
|
|
1
|
1
|
| Мудра дружина влаштує дім свій, а нерозумна зруйнує його своїми руками. | ΣΟΦΑΙ γυναῖκες ᾠκοδόμησαν οἴκους, ἡ δὲ ἄφρων κατέσκαψε ταῖς χερσὶν αὐτῆς. |
|
2
|
2
|
| Хто йде прямим шляхом, боїться Господа; а чиї шляхи криві, той нехтує Його. | ὁ πορευόμενος ὀρθῶς φοβεῖται τὸν Κύριον, ὁ δὲ σκολιάζων ταῖς ὁδοῖς αὐτοῦ ἀτιμασθήσεται. |
|
3
|
3
|
| У вустах нерозумного — бич гордости; вуста ж мудрих охороняють їх. | ἐκ στόματος ἀφρόνων βακτηρία ὕβρεως, χείλη δὲ σοφῶν φυλάσσει αὐτούς. |
|
4
|
4
|
| Де немає волів, там ясла порожні; а багато прибутку від сили волів. | οὗ μή εἰσι βόες, φάτναι καθαραί· οὗ δὲ πολλὰ γεννήματα, φανερὰ βοὸς ἰσχύς. |
|
5
|
5
|
| Вірний свідок не обманює, а свідок неправдивий наговорить багато неправди. | μάρτυς πιστὸς οὐ ψεύδεται, ἐκκαίει δὲ ψευδῆ μάρτυς ἄδικος. |
|
6
|
6
|
| Розпусний шукає мудрости, і не знаходить; а для розумного знання легке. | ζητήσεις σοφίαν παρὰ κακοῖς καὶ οὐχ εὑρήσεις, αἴσθησις δὲ παρὰ φρονίμοις εὐχερής. |
|
7
|
7
|
| Відійди від чоловіка нерозумного, у якого ти не помічаєш розумних уст. | πάντα ἐναντία ἀνδρὶ ἄφρονι, ὅπλα δὲ αἰσθήσεως χείλη σοφά. |
|
8
|
8
|
| Мудрість розумного — знання путі своєї, глупство ж безрозсудних — омана. | σοφία πανούργων ἐπιγνώσεται τὰς ὁδοὺς αὐτῶν, ἄνοια δὲ ἀφρόνων ἐν πλάνῃ. |
|
9
|
9
|
| Нерозумні глузують з гріха, а серед праведних — благовоління. | οἰκίαι παρανόμων ὀφειλήσουσι καθαρισμόν, οἰκίαι δὲ δικαίων δεκταί. |
|
10
|
10
|
| Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втрутиться чужий. | καρδία ἀνδρὸς αἰσθητική, λυπηρὰ ψυχὴ αὐτοῦ· ὅταν δὲ εὐφραίνηται, οὐκ ἐπιμίγνυται ὕβρει. |
|
11
|
11
|
| Дім беззаконних зруйнується, а житло праведних розквітне. | οἰκίαι ἀσεβῶν ἀφανισθήσονται, σκηναὶ δὲ κατορθούντων στήσονται. |
|
12
|
12
|
| Є шляхи, які здаються людині прямими; але кінець їх — дорога до смерти. | ἔστιν ὁδός, ἣ δοκεῖ παρὰ ἀνθρώποις ὀρθὴ εἶναι, τὰ δὲ τελευταῖα αὐτῆς ἔρχεται εἰς πυθμένα ᾄδου. |
|
13
|
13
|
| І під час сміху іноді болить серце, і кінцем радости буває печаль. | ἐν εὐφροσύναις οὐ προσμίγνυται λύπη, τελευταῖα δὲ χαρὰ εἰς πένθος ἔρχεται. |
|
14
|
14
|
| Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, і добра — від своїх. | τῶν ἑαυτοῦ ὁδῶν πλησθήσεται θρασυκάρδιος, ἀπὸ δὲ τῶν διανοημάτων αὐτοῦ ἀνὴρ ἀγαθός. |
|
15
|
15
|
| Нерозумний вірить усякому слову, розсудливий же уважний до шляхів своїх. | ἄκακος πιστεύει παντὶ λόγῳ, πανοῦργος δὲ ἔρχεται εἰς μετάνοιαν. |
|
16
|
16
|
| Мудрий боїться і віддаляється від зла, а нерозумний дратівливий і самовпевнений. | σοφὸς φοβηθεὶς ἐξέκλινεν ἀπὸ κακοῦ, ὁ δὲ ἄφρων ἑαυτῷ πεποιθὼς μίγνυται ἀνόμῳ. |
|
17
|
17
|
| Запальний може зробити дурість; але людина, яка навмисне чинить зло, ненависна. | ὀξύθυμος πράσσει μετὰ ἀβουλίας, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος πολλὰ ὑποφέρει. |
|
18
|
18
|
| Невігласи одержують у частку собі глупоту, а розсудливі увінчаються знанням. | μεριοῦνται ἄφρονες κακίαν, οἱ δὲ πανοῦργοι κρατήσουσιν αἰσθήσεως. |
|
19
|
19
|
| Схиляться злі перед добрими і нечестиві — біля воріт праведника. | ὀλισθήσουσι κακοὶ ἔναντι ἀγαθῶν, καὶ ἀσεβεῖς θεραπεύσουσι θύρας δικαίων. |
|
20
|
20
|
| Бідний ненавидимим буває навіть близькими своїми, а в багатого багато друзів. | φίλοι μισήσουσι φίλους πτωχούς, φίλοι δὲ πλουσίων πολλοί. |
|
21
|
21
|
| Хто з презирством ставиться до ближнього свого, той грішить; а хто милосердний до бідних, той блаженний. | ὁ ἀτιμάζων πένητας ἁμαρτάνει, ἐλεῶν δὲ πτωχοὺς μακαριστός. |
|
22
|
22
|
| Чи не помиляються ті, що замишляють зло? [не знають милости і вірности ті, що чинять зло;] але милість і вірність у благомислячих. | πλανώμενοι τεκταίνουσι κακά, ἔλεον δὲ καὶ ἀλήθειαν τεκταίνουσιν ἀγαθοί. οὐκ ἐπίστανται ἔλεον καὶ πίστιν τέκτονες κακῶν, ἐλεημοσύναι δὲ καὶ πίστεις παρὰ τέκτοσιν ἀγαθοῖς. |
|
23
|
23
|
| Від усякої праці є прибуток, а від марнослів’я тільки збиток. | ἐν παντὶ μεριμνῶντι ἔνεστι περισσόν, ὁ δὲ ἡδὺς καὶ ἀνάλγητος ἐν ἐνδείᾳ ἔσται. |
|
24
|
24
|
| Вінець мудрих — багатство їх, а глупота невігласів глупотою і є. | στέφανος σοφῶν πλοῦτος αὐτῶν, ἡ δὲ διατριβὴ ἀφρόνων κακή. |
|
25
|
25
|
| Вірний свідок спасає душі, а неправдивий наговорить багато неправди. | ρύσεται ἐκ κακῶν ψυχὴν μάρτυς πιστός, ἐκκαίει δὲ ψεύδη δόλιος. |
|
26
|
26
|
| У страху перед Господом — надія тверда, і синам Своїм Він притулок. | ἐν φόβῳ Κυρίου ἐλπὶς ἰσχύος, τοῖς δὲ τέκνοις αὐτοῦ καταλείπει ἔρεισμα. |
|
27
|
27
|
| Страх Господній — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти. | πρόσταγμα Κυρίου πηγὴ ζωῆς, ποιεῖ δὲ ἐκκλίνειν ἐκ παγίδος θανάτου. |
|
28
|
28
|
| У численності народу — велич царя, а при малолюдстві народу біда володареві. | ἐν πολλῷ ἔθνει δόξα βασιλέως, ἐν δὲ ἐκλείψει λαοῦ συντριβὴ δυνάστου. |
|
29
|
29
|
| У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виявляє глупоту. | μακρόθυμος ἀνὴρ πολὺς ἐν φρονήσει, ὁ δὲ ὀλιγόψυχος ἰσχυρῶς ἄφρων. |
|
30
|
30
|
| Лагідне серце — життя для тіла, а заздрість — гниль для кісток. | πραΰθυμος ἀνὴρ καρδίας ἰατρός, σὴς δὲ ὀστέων καρδία αἰσθητική. |
|
31
|
31
|
| Хто пригноблює бідного, той хулить Творця його; хто ж шанує Його, той благодіє нужденному. | ὁ συκοφαντῶν πένητα παροξύνει τὸν ποιήσαντα αὐτόν, ὁ δὲ τιμῶν αὐτὸν ἐλεεῖ πτωχόν. |
|
32
|
32
|
| За зло своє нечестивий буде відкинутий, а праведний і при смерті своїй має надію. | ἐν κακίᾳ αὐτοῦ ἀπωσθήσεται ἀσεβής, ὁ δὲ πεποιθὼς τῇ ἑαυτοῦ ὁσιότητι δίκαιος. |
|
33
|
33
|
| Мудрість спочиває у серці розумного, і серед дурнів дає знати про себе. | ἐν καρδίᾳ ἀγαθῇ ἀνδρὸς ἀναπαύσεται σοφίᾳ, ἐν δὲ καρδίᾳ ἀφρόνων οὐ διαγινώσκεται. |
|
34
|
34
|
| Праведність підносить народ, а беззаконня — нечестя народів. | δικαιοσύνη ὑψοῖ ἔθνος, ἐλασσονοῦσι δὲ φυλὰς ἁμαρτίαι. |
|
35
|
35
|
| Благовоління царя — до раба розумного, а гнів його — проти того, хто ганьбить його. | δεκτὸς βασιλεῖ ὑπηρέτης νοήμων, τῇ δὲ ἑαυτοῦ εὐστροφίᾳ ἀφαιρεῖται ἀτιμίαν. |
|
Глава 15
|
Κεφάλαιο 15
|
|
1
|
1
|
| [Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють. | ΟΡΓΗ ἀπόλλυσι καὶ φρονίμους, ἀπόκρισις δὲ ὑποπίπτουσα ἀποστρέφει θυμόν, λόγος δὲ λυπηρὸς ἐγείρει ὀργάς. |
|
2
|
2
|
| Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість. | γλῶσσα σοφῶν καλὰ ἐπίσταται, στόμα δὲ ἀφρόνων ἀναγγέλλει κακά. |
|
3
|
3
|
| На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих. | ἐν παντὶ τόπῳ ὀφθαλμοὶ Κυρίου, σκοπεύουσι κακούς τε καὶ ἀγαθούς. |
|
4
|
4
|
| Лагідний язик — древо життя, але неприборканий — печаль духу. | ἴασις γλώσσης δένδρον ζωῆς, ὁ δὲ συντηρῶν αὐτὴν πλησθήσεται πνεύματος, |
|
5
|
5
|
| Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий. [У багатстві правди велика сила, а нечестиві викоріняться з землі.] | ἄφρων μυκτηρίζει παιδείαν πατρός, ὁ δὲ φυλάσσων ἐντολὰς πανουργότερος. |
|
6
|
6
|
| У домі праведника — достаток скарбів, а у прибутку нечестивого — безладдя. | ). 27α ἐλεημοσύναις καὶ πίστεσιν ἀποκαθαίρονται ἁμαρτίαι, τῷ δὲ φόβῳ Κυρίου ἐκκλίνει πᾶς ἀπὸ κακοῦ. |
|
7
|
7
|
| Вуста мудрих поширюють знання, а серце нерозумних не так. | ). 28α δεκταὶ παρὰ Κυρίῳ ὁδοὶ ἀνθρώπων δικαίων, διὰ δὲ αὐτῶν καὶ οἱ ἐχθροὶ φίλοι γίνονται. |
|
8
|
8
|
| Жертва нечестивих — мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому. | ). 29α κρείσσων ὀλίγη λῆψις μετὰ δικαιοσύνης ἢ πολλὰ γεννήματα μετὰ ἀδικίας. 29β καρδία ἀνδρὸς λογιζέσθω δίκαια, ἵνα ὑπὸ τοῦ Θεοῦ διορθωθῇ τὰ διαβήματα αὐτοῦ. |
|
9
|
9
|
| Мерзота перед Господом — путь нечестивого, а того, хто йде шляхом правди, Він любить. | βδέλυγμα Κυρίῳ ὁδοὶ ἀσεβοῦς, διώκοντας δὲ δικαιοσύνην ἀγαπᾷ. |
|
10
|
10
|
| Зле покарання — тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине. | παιδεία ἀκάκου γνωρίζεται ὑπὸ τῶν παριόντων, οἱ δὲ μισοῦντες ἐλέγχους τελευτῶσιν αἰσχρῶς. |
|
11
|
11
|
| Пекло й Аваддон відкриті перед Господом, тим більше серця синів людських. | ᾅδης καὶ ἀπώλεια φανερὰ παρὰ τῷ Κυρίῳ· πῶς οὐχὶ καὶ αἱ καρδίαι τῶν ἀνθρώπων; |
|
12
|
12
|
| Не любить розпусний тих, хто викриває його, і до мудрих не піде. | οὐκ ἀγαπήσει ἀπαίδευτος τοὺς ἐλέγχοντας αὐτόν, μετὰ δὲ σοφῶν οὐχ ὁμιλήσει. |
|
13
|
13
|
| Веселе серце робить лице веселим, а при сердечній печалі дух занепадає. | καρδίας εὐφραινομένης πρόσωπον θάλλει, ἐν δὲ λύπαις οὔσης σκυθρωπάζει. |
|
14
|
14
|
| Серце розумного шукає знання, вуста ж дурних споживають глупство. | καρδία ὀρθὴ ζητεῖ αἴσθησιν, στόμα δὲ ἀπαιδεύτων γνώσεται κακά. |
|
15
|
15
|
| Усі дні нещасного сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет. | πάντα τὸν χρόνον οἱ ὀφθαλμοὶ τῶν κακῶν προσδέχονται κακά, οἱ δὲ ἀγαθοὶ ἡσυχάζουσι διαπαντός. |
|
16
|
16
|
| Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога. | κρεῖσσον μικρὰ μερὶς μετὰ φόβου Κυρίου ἢ θησαυροὶ μεγάλοι μετὰ ἀφοβίας. |
|
17
|
17
|
| Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть. | κρείσσων ξενισμὸς μετὰ λαχάνων πρὸς φιλίαν καὶ χάριν ἢ παράθεσις μόσχων μετὰ ἔχθρας. |
|
18
|
18
|
| Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду. | ἀνὴρ θυμώδης παρασκευάζει μάχας, μακρόθυμος δὲ καὶ τὴν μέλλουσαν καταπραΰνει. 18α μακρόθυμος ἀνὴρ κατασβέσει κρίσεις, ὁ δὲ ἀσεβὴς ἐγείρει μᾶλλον. |
|
19
|
19
|
| Шлях лінивого — як терновий пліт, а путь праведних — гладенька. | ὁδοὶ ἀεργῶν ἐστρωμέναι ἀκάνθαις, αἱ δὲ τῶν ἀνδρείων τετριμμέναι. |
|
20
|
20
|
| Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою. | υἱὸς σοφὸς εὐφραίνει πατέρα, υἱὸς δὲ ἄφρων μυκτηρίζει μητέρα αὐτοῦ. |
|
21
|
21
|
| Глупота — радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою. | ἀνοήτου τρίβοι ἐνδεεῖς φρενῶν, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος κατευθύνων πορεύεται. |
|
22
|
22
|
| Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться. | ὑπερτίθενται λογισμοὺς οἱ μὴ τιμῶντες συνέδρια, ἐν δὲ καρδίαις βουλευομένων μένει βουλή. |
|
23
|
23
|
| Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне! | οὐ μὴ ὑπακούσῃ ὁ κακὸς αὐτῇ, οὐδὲ μὴ εἴπῃ καίριόν τι καὶ καλὸν τῷ κοινῷ. |
|
24
|
24
|
| Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу. | ὁδοὶ ζωῆς διανοήματα συνετοῦ, ἵνα ἐκκλίνας ἐκ τοῦ ᾅδου σωθῇ. |
|
25
|
25
|
| Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить. | οἴκους ὑβριστῶν κατασπᾷ Κύριος, ἐστήρισε δὲ ὅριον χήρας. |
|
26
|
26
|
| Мерзота перед Господом — думки злих, слова ж непорочних угодні Йому. | βδέλυγμα Κυρίῳ λογισμὸς ἄδικος, ἁγνῶν δὲ ρήσεις σεμναί. |
|
27
|
27
|
| Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити. | ἐξόλλυσιν ἑαυτὸν ὁ δωρολήπτης, ὁ δὲ μισῶν δώρων λήψεις σώζεται. (Μασ. Ι´, |
|
28
|
28
|
| Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.] | καρδίαι δικαίων μελετῶσι πίστεις, στόμα δὲ ἀσεβῶν ἀποκρίνεται κακά. (Μασ. Ι´, |
|
29
|
29
|
| Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує. | μακρὰν ἀπέχει ὁ Θεὸς ἀπὸ ἀσεβῶν, εὐχαῖς δὲ δικαίων ἐπακούει. (Μασ. Ι´, |
|
30
|
30
|
| Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки. | θεωρῶν ὀφθαλμὸς καλὰ εὐφραίνει καρδίαν, φήμη δὲ ἀγαθὴ πιαίνει ὀστᾶ. |
|
31
|
|
| Вухо, уважне до вчення життя, перебуває між мудрими. | |
|
32
|
32
|
| Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму. | ὃς ἀπωθεῖται παιδείαν, μισεῖ ἑαυτόν, ὁ δὲ τηρῶν ἐλέγχους ἀγαπᾷ ψυχὴν αὐτοῦ. |
|
33
|
33
|
| Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення. | φόβος Θεοῦ παιδεία καὶ σοφία, καὶ ἀρχὴ δόξης ἀποκριθήσεται αὐτῇ. |
|
Глава 16
|
Κεφάλαιο 16
|
|
1
|
1
|
| Людині належать припущення серця, але від Господа відповідь язика. | ΠΑΝΤΑ τὰ ἔργα τοῦ ταπεινοῦ φανερὰ παρὰ τῷ Θεῷ, οἱ δὲ ἀσεβεῖς ἐν ἡμέρᾳ κακῇ ὀλοῦνται. |
|
2
|
|
| Усі путі людини чисті в її очах, але Господь зважує душі. | |
|
3
|
|
| Віддай Господу справи твої, і наміри твої звершаться. | |
|
4
|
4
|
| Усе зробив Господь заради Себе; і навіть нечестивого тримає на день біди. | ) |
|
5
|
5
|
| Мерзота перед Господом усякий гордовитий серцем; можна ручитися, що він не залишиться непокараним. [Початок доброго шляху — чинити правду; це угодніше перед Богом, ніж приносити жертви. Хто шукає Господа, знайде знання з правдою; істинно ті, що шукають Його, знайдуть мир.] | ἀκάθαρτος παρὰ Θεῷ πᾶς ὑψηλοκάρδιος, χειρὶ δὲ χεῖρας ἐμβαλὼν ἀδίκως οὐκ ἀθῳωθήσεται. |
|
6
|
|
| Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить від зла. | |
|
7
|
7
|
| Коли Господу вгодні путі людини, Він і ворогів її примиряє з нею. | ἀρχὴ ὁδοῦ ἀγαθῆς τὸ ποιεῖν τὰ δίκαια, δεκτὰ δὲ παρὰ Θεῷ μᾶλλον ἢ θύειν θυσίας. |
|
8
|
8
|
| Краще небагато з правдою, ніж безліч прибутків з неправдою. | ὁ ζητῶν τὸν Κύριον εὑρήσει γνῶσιν μετὰ δικαιοσύνης, οἱ δὲ ὀρθῶς ζητοῦντες αὐτὸν εὑρήσουσιν εἰρήνην. (Μασ. |
|
9
|
9
|
| Серце людини обмірковує свій шлях, але Господь керує ходом її. | πάντα τὰ ἔργα τοῦ Κυρίου μετὰ δικαιοσύνης· φυλάσσεται δὲ ὁ ἀσεβὴς εἰς ἡμέραν κακήν. |
|
10
|
10
|
| У вустах царя — слово натхненне; вуста його не повинні погрішати на суді. | μαντεῖον ἐπὶ χείλεσι βασιλέως, ἐν δὲ κρίσει οὐ μὴ πλανηθῇ τὸ στόμα αὐτοῦ. |
|
11
|
11
|
| Правильні терези і вагові чаші — від Господа; від Нього ж усі гирі в торбі. | ροπὴ ζυγοῦ δικαιοσύνη παρὰ Κυρίῳ, τὰ δὲ ἔργα αὐτοῦ στάθμια δίκαια. |
|
12
|
12
|
| Мерзота для царів — діло беззаконне, тому що правдою утверджується престіл. | βλέλυγμα βασιλεῖ ὁ ποιῶν κακά, μετὰ γὰρ δικαιοσύνης ἑτοιμάζεται θρόνος ἀρχῆς. |
|
13
|
13
|
| Приємні царю вуста правдиві, і того, хто говорить істину, він любить. | δεκτὰ βασιλεῖ χείλη δίκαια, λόγους δὲ ὀρθοὺς ἀγαπᾷ. |
|
14
|
14
|
| Царський гнів — вісник смерти; але мудра людина умилостивить його. | θυμὸς βασιλέως ἄγγελος θανάτου, ἀνὴρ δὲ σοφὸς ἐξιλάσεται αὐτόν. |
|
15
|
15
|
| У світлому погляді царя — життя, і благовоління його — як хмара з пізнім дощем. | ἐν φωτὶ ζωῆς υἱὸς βασιλέως, οἱ δὲ προσδεκτοὶ αὐτῷ ὥσπερ νέφος ὄψιμον. |
|
16
|
16
|
| Придбання мудрости набагато краще за золото, і придбання розуму переважніше за добірне срібло. | νοσσιαὶ σοφίας αἱρετώτεραι χρυσίου, νοσσιαί δὲ φρονήσεως αἱρετώτεραι ὑπὲρ ἀργύριον. |
|
17
|
17
|
| Путь праведних — відхилення від зла: той береже душу свою, хто зберігає путь свою. | τρίβοι ζωῆς ἐκκλίνουσιν ἀπὸ κακῶν, μῆκος δὲ βίου ὁδοὶ δικαιοσύνης. ὁ δεχόμενος παιδείαν ἐν ἀγαθοῖς ἔσται, ὁ δὲ φυλάσσων ἐλέγχους σοφισθήσεται. ὅς φυλάσσει τὰς ἑαυτοῦ ὁδούς, τηρεῖ τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν, ἀγαπῶν δὲ ζωὴν αὐτοῦ φείσεται στόματος αὐτοῦ. |
|
18
|
18
|
| Погибелі передує гордість, і падінню — пихатість. | πρὸ συντριβῆς ἡγεῖται ὕβρις, πρὸ δὲ πτώματος κακοφροσύνη. |
|
19
|
19
|
| Краще смирятися духом з лагідними, ніж розділяти здобич з гордими. | κρείσσων πραΰθυμος μετὰ ταπεινώσεως ἢ ὃς διαιρεῖται σκῦλα μετὰ ὑβριστῶν. |
|
20
|
20
|
| Хто веде справу розумно, той знайде благо, і хто надіється на Господа, той блаженний. | συνετὸς ἐν πράγμασιν εὑρετὴς ἀγαθῶν, πεποιθὼς δὲ ἐπὶ Θεῷ μακαριστός. |
|
21
|
21
|
| Мудрий серцем назветься благорозумним, і солодкі слова додасть до навчання. | τοὺς σοφοὺς καὶ συνετοὺς φαύλους καλοῦσιν, οἱ δὲ γλυκεῖς ἐν λόγῳ πλείονα ἀκούσονται. |
|
22
|
22
|
| Розум для тих, хто має його, — джерело життя, а вченість нерозумних — глупота. | πηγὴ ζωῆς ἔννοια τοῖς κεκτημένοις, παιδεία δὲ ἀφρόνων κακή. |
|
23
|
23
|
| Серце мудрого робить язик його мудрим і примножує знання у вустах його. | καρδία σοφοῦ νοήσει τὰ ἀπὸ τοῦ ἰδίου στόματος, ἐπὶ δὲ χείλεσι φορέσει ἐπιγνωμοσύνην. |
|
24
|
24
|
| Приємна мова — стільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток. | κηρία μέλιτος λόγοι καλοί, γλύκασμα δὲ αὐτοῦ ἴασις ψυχῆς. |
|
25
|
25
|
| Є путі, які здаються людині прямими, але кінець їх шлях до смерті. | εἰσὶν ὁδοὶ δοκοῦσαι εἶναι ὀρθαὶ ἀνδρί, τὰ μέντοι τελευταῖα αὐτῶν βλέπει εἰς πυθμένα ᾅδου. |
|
26
|
26
|
| Трудящий трудиться для себе, тому що змушує його до того рот його. | ἀνὴρ ἐν πόνοις πονεῖ ἑαυτῷ καὶ ἐκβιάζεται τὴν ἀπώλειαν ἑαυτοῦ, ὁ μέντοι σκολιὸς ἐπὶ τῷ ἑαυτοῦ στόματι φορεῖ τὴν ἀπώλειαν. |
|
27
|
27
|
| Чоловік лукавий замишляє зло, і на вустах його ніби вогонь палючий. | ἀνὴρ ἄφρων ὀρύσσει ἑαυτῷ κακά, ἐπὶ δὲ τῶν ἑαυτοῦ χειλέων θησαυρίζει πῦρ. |
|
28
|
28
|
| Чоловік підступний сіє розбрат, і навушник розлучає друзів. | ἀνὴρ σκολιὸς διαπέμπεται κακά, καὶ λαμπτῆρα δόλου πυρσεύει κακοῖς καὶ διαχωρίζει φίλους. |
|
29
|
29
|
| Людина неблагонамірена розбещує ближнього свого і веде його на путь недобру; | ἀνὴρ παράνομος ἀποπειρᾶται φίλων καὶ ἀπάγει αὐτοὺς ὁδοὺς οὐκ ἀγαθάς. |
|
30
|
30
|
| прищулює очі свої, щоб придумати підступи; закушуючи собі губи, чинить лиходійство; [він — піч злоби]. | στηρίζων δὲ ὀφθαλμοὺς αὐτοῦ διαλογίζεται διεστραμμένα, ὁρίζει δὲ τοῖς χείλεσιν αὐτοῦ πάντα τὰ κακά· οὗτος κάμινός ἐστι κακίας. |
|
31
|
31
|
| Вінець слави — сивина, яка знаходиться на шляху правди. | στέφανος καυχήσεως γῆρας, ἐν δὲ ὁδοῖς δικαιοσύνης εὑρίσκεται. |
|
32
|
32
|
| Довготерпеливий краще за хороброго, і той, хто володіє собою, краще за завойовника міста. | κρείσσων ἀνὴρ μακρόθυμος ἰσχυροῦ, ὁ δὲ κρατῶν ὀργῆς κρείσσων καταλαμβανομένου πόλιν. |
|
33
|
33
|
| У полу кидається жереб, але всі рішення його — від Господа. | εἰς κόλπους ἐπέρχεται πάντα τοῖς ἀδίκοις, παρὰ δὲ Κυρίου πάντα τὰ δίκαια. |
|
Глава 17
|
Κεφάλαιο 17
|
|
1
|
1
|
| Краще шматок сухого хліба, і з ним мир, ніж дім, повний заколотої худоби, з розбратом. | ΚΡΕΙΣΣΩΝ ψωμὸς μεθ᾿ ἡδονῆς ἐν εἰρήνη ἢ οἶκος πλήρης πολλῶν ἀγαθῶν καὶ ἀδίκων θυμάτων μετὰ μάχης. |
|
2
|
2
|
| Розумний раб панує над безпутним сином і між братами розділить спадщину. | οἰκέτης νοήμων κρατήσει δεσποτῶν ἀφρόνων, ἐν δὲ ἀδελφοῖς διελεῖται μέρη. |
|
3
|
3
|
| Плавильня — для срібла, і горно — для золота, а серця випробовує Господь. | ὥσπερ δοκιμάζεται ἐν καμίνῳ ἄργυρος καὶ χρυσός, οὕτως ἐκλεκταὶ καρδίαι παρὰ Κυρίῳ. |
|
4
|
4
|
| Злодій дослухається до вуст беззаконних, неправдомовець слухається язика пагубного. | κακὸς ὑπακούει γλώσσης παρανόμων, δίκαιος δὲ οὐ προσέχει χείλεσι ψευδέσιν. |
|
5
|
5
|
| Хто знущається з убогого, той хулить Творця його; хто радіє нещастю, той не залишиться непокараним [а милосердий помилуваний буде]. | ὁ καταγελῶν πτωχοῦ παροξύνει τὸν ποιήσαντα αὐτόν, ὁ δὲ ἐπιχαίρων ἀπολλυμένῳ οὐκ ἀθῳωθήσεται· ὁ δὲ ἐπισπλαγχνιζόμενος ἐλεηθήσεται. |
|
6
|
6
|
| Вінець старих — сини синів, і слава дітей — батьки їхні. [У вірного цілий світ багатства, а в невірного — ні гроша.] | στέφανος γερόντων τέκνα τέκνων, καύχημα δὲ τέκνων πατέρες αὐτῶν. 6α τοῦ πιστοῦ ὅλος ὁ κόσμος τῶν χρημάτων, τοῦ δὲ ἀπίστου οὐδὲ ὀβολός. |
|
7
|
7
|
| Непристойна для нерозумного поважна мова, тим більше знатному — вуста неправдиві. | οὐχ ἁρμόσει ἄφρονι χείλη πιστά, οὐδὲ δικαίῳ χείλη ψευδῆ. |
|
8
|
8
|
| Подарунок — дорогоцінний камінь в очах того, хто володіє ним: куди не звернеться він, матиме успіх. | μισθὸς χαρίτων ἡ παιδεία τοῖς χρωμένοις, οὗ δ᾿ ἂν ἐπιστρέψῃ εὐοδωθήσεται. |
|
9
|
9
|
| Хто прикриває провину, той шукає любови; а хто знову нагадує про неї, той віддаляє друга. | ὃς κρύπτει ἀδικήματα, ζητεῖ φιλίαν, ὃς δὲ μισεῖ κρύπτειν, διΐστησι φίλους καὶ οἰκείους. |
|
10
|
10
|
| На розумного сильніше діє догана, ніж на дурня сто ударів. | συντρίβει ἀπειλὴ καρδίαν φρονίμου, ἄφρων δὲ μαστιγωθεὶς οὐκ αἰσθάνεται. |
|
11
|
11
|
| Підбурювач шукає тільки зла; тому жорстокий ангел буде посланий проти нього. | ἀντιλογίας ἐγείρει πᾶς κακός, ὁ δὲ Κύριος ἄγγελον ἀνελεήμονα ἐκπέμψει αὐτῷ. |
|
12
|
12
|
| Краще зустріти людині ведмедицю, позбавлену дітей, ніж дурня з його глупотою. | ἐμπεσεῖται μέριμνα ἀνδρὶ νοήμονι, οἱ δὲ ἄφρονες διαλογιοῦνται κακά. |
|
13
|
13
|
| Хто за добро відплачує злом, від дому того не відійде зло. | ὃς ἀποδίδωσι κακὰ ἀντὶ ἀγαθῶν, οὐ κινηθήσεται κακὰ ἐκ τοῦ οἴκου αὐτοῦ. |
|
14
|
14
|
| Початок сварки — як прорив води; залиш сварку раніше, ніж розгориться вона. | ἐξουσίαν δίδωσι λόγοις ἀρχὴ δικαιοσύνης, προηγεῖται δὲ τῆς ἐνδείας στάσις καὶ μάχη. |
|
15
|
15
|
| Хто виправдовує нечестивого і хто звинувачує праведного — обоє мерзота перед Господом. | ὃς δίκαιον κρίνει τὸν ἄδικον, ἄδικον δὲ τὸν δίκαιον, ἀκάθαρτος καὶ βδελυκτὸς παρὰ Θεῷ. |
|
16
|
16
|
| До чого скарб у руках нерозумного? Для придбання мудрости у нього немає розуму. [Хто високим робить свій дім, той шукає, як розбитися; а хто ухиляється від навчання, впаде в біди.] | ἱνατί ὑπῆρξε χρήματα ἄφρονι; κτήσασθαι γὰρ σοφίαν ἀκάρδιος οὐ δυνήσεται. 16α ὃς ὑψηλὸν ποιεῖ τὸν ἑαυτοῦ οἶκον, ζητεῖ συντριβήν, ὁ δὲ σκολιάζων τοῦ μαθεῖν ἐμπεσεῖται εἰς κακά. |
|
17
|
17
|
| Друг любить повсякчас і, як брат, з’явиться під час нещастя. | εἰς πάντα καιρὸν φίλος ὑπαρχέτω σοι, ἀδελφοὶ δὲ ἐν ἀνάγκαις χρήσιμοι ἔστωσαν· τούτου γὰρ χάριν γεννῶνται. |
|
18
|
18
|
| Чоловік бідний на розум дає руку і ручається за ближнього свого. | ἀνὴρ ἄφρων ἐπικροτεῖ καὶ ἐπιχαίρει ἑαυτῷ, ὡς καὶ ὁ ἐγγυώμενος ἐγγύῃ τῶν ἑαυτοῦ φίλων. |
|
19
|
19
|
| Хто любить сварки, той любить гріх, і хто високо піднімає ворота свої, той шукає падіння. | φιλαμαρτήμων χαίρει μάχαις, [ὑψῶν δὲ θύραν αὐτοῦ ζητεῖ συντριβήν]. |
|
20
|
20
|
| Підступне серце не знайде добра, і лукавий язик потрапить у біду. | ὁ δὲ σκληροκάρδιος οὐ συναντᾷ ἀγαθοῖς. ἀνὴρ εὐμετάβολος γλώσσῃ ἐμπεσεῖται εἰς κακά, |
|
21
|
21
|
| Породив хто дурня, — собі на лихо, і батько нерозумного не порадіє. | καρδία δὲ ἄφρονος ὀδύνη τῷ κεκτημένῳ αὐτήν. οὐκ εὐφραίνεται πατὴρ ἐπὶ υἱῷ ἀπαιδεύτῳ, υἱὸς δὲ φρόνιμος εὐφραίνει μητέρα αὐτοῦ. |
|
22
|
22
|
| Веселе серце доброчинне, як лікування, а сумовитий дух сушить кістки. | καρδία εὐφραινομένη εὐεκτεῖν ποιεῖ, ἀνδρὸς δὲ λυπηροῦ ξηραίνεται τὰ ὀστᾶ. |
|
23
|
23
|
| Нечестивий бере подарунок з пазухи, щоб викривити путі правосуддя. | λαμβάνοντος δῶρα ἀδίκως ἐν κόλποις οὐ κατευοδοῦνται ὁδοί, ἀσεβὴς δὲ ἐκκλίνει ὁδοὺς δικαιοσύνης. |
|
24
|
24
|
| Мудрість — перед лицем розумного, а очі дурня — на краю землі. | πρόσωπον συνετὸν ἀνδρὸς σοφοῦ, οἱ δὲ ὀφθαλμοὶ τοῦ ἄφρονος ἐπ᾿ ἄκρα γῆς. |
|
25
|
25
|
| Нерозумний син — досада батькові своєму і засмучення для матері своєї. | ὀργὴ πατρὶ υἱὸς ἄφρων καὶ ὀδύνη τῇ τεκούσῃ αὐτόν. |
|
26
|
26
|
| Недобре й звинувачувати правого, і бити вельмож за правду. | ζημιοῦν ἄνδρα δίκαιον οὐ καλόν, οὐδὲ ὅσιον ἐπιβουλεύειν δυνάσταις δικαίοις. |
|
27
|
27
|
| Розумний стриманий у словах своїх, і розсудливий холоднокровний. | ὃς φείδεται ρῆμα προέσθαι σκληρόν, ἐπιγνώμων, μακρόθυμος δὲ ἀνὴρ φρόνιμος. |
|
28
|
28
|
| І нерозумний, коли мовчить, може здатися мудрим, і хто закриває вуста свої — розсудливим. | ἀνοήτῳ ἐπερωτήσαντι σοφίαν σοφία λογισθήσεται, ἐνεὸν δέ τις ἑαυτὸν ποιήσας δόξει φρόνιμος εἶναι. |
|
Глава 18
|
Κεφάλαιο 18
|
|
1
|
1
|
| Примхи шукає норовистий, повстає проти всього розумного. | Προφάσεις ζητεῖ ἀνὴρ βουλόμενος χωρίζεσθαι ἀπὸ φίλων, ἐν παντὶ δὲ καιρῷ ἐπονείδιστος ἔσται. |
|
2
|
2
|
| Дурень не любить знання, а тільки б виявити свій розум. | οὐ χρείαν ἔχει σοφίας ἐνδεὴς φρενῶν, μᾶλλον γὰρ ἄγεται ἀφροσύνῃ. |
|
3
|
3
|
| З приходом нечестивого приходить і презирство, а з неславою — ганьба. | ὅταν ἔλθῃ ἀσεβὴς εἰς βάθος κακῶν, καταφρονεῖ, επέρχεται δὲ αὐτῷ ἀτιμία καὶ ὄνειδος. |
|
4
|
4
|
| Слова вуст людських — глибокі води; джерело мудрости — струменевий потік. | ὕδωρ βαθὺ λόγος ἐν καρδίᾳ ἀνδρός, ποταμὸς δὲ ἀναπηδύει καὶ πηγὴ ζωῆς. |
|
5
|
5
|
| Недобре бути небезстороннім до нечестивого, щоб звергнути праведного на суді. | θαυμάσαι πρόσωπον ἀσεβοῦς οὐ καλόν, οὐδὲ ὅσιον ἐκκλίνειν τὸ δίκαιον ἐν κρίσει. |
|
6
|
6
|
| Вуста нерозумного йдуть на сварку, і слова його викликають побиття. | χείλη ἄφρονος ἄγουσιν αὐτὸν εἰς κακά, τὸ δὲ στόμα αὐτοῦ τὸ θρασὺ θάνατον ἐπικαλεῖται. |
|
7
|
7
|
| Язик нерозумного — загибель для нього, і вуста його — сітка для душі його. | στόμα ἄφρονος συντριβὴ αὐτῷ, τὰ δὲ χείλη αὐτοῦ παγὶς τῇ ψυχῇ αὐτοῦ. |
|
8
|
8
|
| [Лінивого долає страх, а душі жоноподібні будуть голодувати.] | ὀκνηροὺς καταβάλλει φόβος, ψυχαὶ δὲ ἀνδρογύνων πεινάσουσιν. |
|
9
|
9
|
| Слова навушника — як ласощі, і вони входять у нутрощі утроби. | ὁ μὴ ἰώμενος ἑαυτὸν ἐν τοῖς ἔργοις αὑτοῦ ἀδελφός ἐστι τοῦ λυμαινομένου ἑαυτόν. |
|
10
|
10
|
| Недбайливий у роботі своїй — брат марнотратцю. | ἐκ μεγαλωσύνης ἰσχύος ὄνομα Κυρίου, αὐτῷ δὲ προσδραμόντες δίκαιοι ὑψοῦνται. |
|
11
|
11
|
| Ім’я Господа — міцна вежа: втікає до неї праведник — і у безпеці. | ὕπαρξις πλουσίου ἀνδρὸς πόλις ὀχυρά, ἡ δὲ δόξα αὐτῆς μέγα ἐπισκιάζει. |
|
12
|
12
|
| Майно багатого — міцне місто його, і як висока огорожа в його уяві. | πρὸ συντριβῆς ὑψοῦται καρδία ἀνδρός, καὶ πρὸ δόξης ταπεινοῦται. |
|
13
|
13
|
| Перед падінням підноситься серце людини, а смирення передує славі. | ὃς ἀποκρίνεται λόγον πρὶν ἀκοῦσαι, ἀφροσύνη αὐτῷ ἐστι καὶ ὄνειδος. |
|
14
|
14
|
| Хто дає відповідь не вислухавши, той нерозумний, і сором йому. | θυμὸν ἀνδρὸς πραΰνει θεράπων φρόνιμος, ὀλιγόψυχον δὲ ἄνδρα τίς ὑποίσει; |
|
15
|
15
|
| Дух людини переносить її немочі; а вражений дух — хто може підкріпити його? | καρδία φρονίμου κτᾶται αἴσθησιν, ὦτα δὲ σοφῶν ζητεῖ ἔννοιαν. |
|
16
|
16
|
| Серце розумного здобуває знання, і вухо мудрих шукає знання. | δόμα ἀνθρώπου ἐμπλατύνει αὐτὸν καὶ παρὰ δυνάσταις καθιζάνει αὐτόν. |
|
17
|
17
|
| Подарунок у людини дає їй простір і до вельмож доведе її. | δίκαιος ἑαυτοῦ κατήγορος ἐν πρωτολογίᾳ, ὡς δ’ ἂν ἐπιβάλῃ ὁ ἀντίδικος ἐλέγχεται. |
|
18
|
18
|
| Перший у позові своєму правий, але приходить суперник його і досліджує її. | ἀντιλογίας παύει σιγηρός, ἐν δὲ δυναστείαις ὁρίζει. |
|
19
|
19
|
| Жереб припиняє суперечки і вирішує між сильними. | ἀδελφὸς ὑπὸ ἀδελφοῦ βοηθούμενος ὡς πόλις ὀχυρὰ καὶ ὑψηλή, ἰσχύει δὲ ὥσπερ τεθεμελιωμένον βασίλειον. |
|
20
|
20
|
| Брат, який озлобився, неприступніший за міцне місто, і сварки подібні до запорів замку. | ἀπὸ καρπῶν στόματος ἀνὴρ πίμπλησι κοιλίαν αὐτοῦ, ἀπὸ δὲ καρπῶν χειλέων αὐτοῦ ἐμπλησθήσεται. |
|
21
|
21
|
| Від плоду вуст людини наповнюється утроба її; плодами вуст своїх вона насичується. | θάνατος καὶ ζωὴ ἐν χειρὶ γλώσσης, οἱ δὲ κρατοῦντες αὐτῆς ἔδονται τοὺς καρποὺς αὐτῆς. |
|
22
|
22
|
| Смерть і життя — у владі язика, і ті, що люблять його, споживуть від плодів його. | ὃς εὗρε γυναῖκα ἀγαθήν, εὗρε χάριτας, ἔλαβε δὲ παρὰ Θεοῦ ἱλαρότητα. 22α ὃς ἐκβάλλει γυναῖκα ἀγαθήν, ἐκβάλλει τὰ ἀγαθά, ὁ δὲ κατέχων μοιχαλίδα ἄφρων καὶ ἀσεβής. |
|
23
|
|
| Хто знайшов [добру] дружину, той знайшов благо й одержав благодать від Господа. [Хто виганяє добру дружину, той виганяє щастя, а хто утримує перелюбницю — божевільний і нечестивий.] | |
|
24
|
|
| З благанням говорить убогий, а багатий відповідає грубо. | |
|
25
|
|
| Хто хоче мати друзів, той і сам повинен бути дружнім; і буває друг, більш прив’язаний, ніж брат. | |
|
Глава 19
|
Κεφάλαιο 19
|
|
1
|
1
|
| Краще бідний, який ходить у своїй непорочності, ніж [багатий] із неправдивими вустами, і притім нерозумний. | 3ΑΦΡΟΣΥΝΗ ἀνδρὸς λυμαίνεται τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ, τὸν δὲ Θεὸν αἰτιᾶται τῇ καρδίᾳ αὐτοῦ. |
|
2
|
|
| Недобре душі без знання, і хто поспішний ногами, той оступиться. | |
|
3
|
|
| Глупота людини спотворює путь її, а серце її обурюється на Господа. | |
|
4
|
4
|
| Багатство додає багато друзів, а бідного залишає і друг його. | πλοῦτος προστίθησι φίλους πολλούς, ὁ δὲ πτωχὸς καὶ ἀπὸ τοῦ ὑπάρχοντος φίλου λείπεται. |
|
5
|
5
|
| Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, не врятується. | μάρτυς ψευδὴς οὐκ ἀτιμώρητος ἔσται, ὁ δὲ ἐγκαλῶν ἀδίκως οὐ διαφεύξεται. |
|
6
|
6
|
| Багато хто запобігає перед знатними, і всякий — друг людині, яка дає подарунки. | πολλοὶ θεραπεύουσι πρόσωπα βασιλέων, πᾶς δὲ ὁ κακὸς γίνεται ὄνειδος ἀνδρί. |
|
7
|
7
|
| Бідного ненавидять усі брати його, тим більше друзі його віддаляються від нього: женеться за ними, щоб поговорити, але і цього немає. | πᾶς, ὃς ἀδελφὸν πτωχὸν μισεῖ, καὶ φιλίας μακρὰν ἔσται. ἔννοια ἀγαθὴ τοῖς εἰδόσιν αὐτὴν ἐγγιεῖ, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος εὑρήσει αὐτήν. ὁ πολλὰ κακοποιῶν τελεσιουργεῖ κακίαν, ὃς δὲ ἐρεθίζει λόγους οὐ σωθήσεται. |
|
8
|
8
|
| Хто здобуває розум, той любить душу свою; хто спостерігає розважливість, той знаходить благо. | ὁ κτώμενος φρόνησιν ἀγαπᾷ ἑαυτόν, ὃς δὲ φυλάσσει φρόνησιν, εὑρήσει ἀγαθά. |
|
9
|
9
|
| Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, загине. | μάρτυς ψευδὴς οὐκ ἀτιμώρητος ἔσται, ὃς δ᾿ ἂν ἐκκαύσῃ κακίαν, ἀπολεῖται ὑπ᾿ αὐτῆς. |
|
10
|
10
|
| Непристойна нерозумному пишність, тим більше рабові панування над князями. | οὐ συμφέρει ἄφρονι τρυφή, καὶ ἐὰν οἰκέτης ἄρξηται μεθ᾿ ὕβρεως δυναστεύειν. |
|
11
|
11
|
| Розсудливість робить людину повільною на гнів, і слава для неї — бути поблажливою до провин. | ἐλεήμων ἀνὴρ μακροθυμεῖ, τὸ δὲ καύχημα αὐτοῦ ἐπέρχεται παρανόμοις. |
|
12
|
12
|
| Гнів царя — як ревіння лева, а благовоління його — як роса на траву. | βασιλέως ἀπειλὴ ὁμοία βρυγμῷ λέοντος, ὥσπερ δὲ δρόσος ἐπὶ χόρτῳ, οὕτως τὸ ἱλαρὸν αὐτοῦ. |
|
13
|
13
|
| Нерозумний син — руйнування для батька свого, і сварлива дружина — стічна труба. | αἰσχύνη πατρὶ υἱὸς ἄφρων· οὐχ ἁγναὶ εὐχαὶ ἀπὸ μισθώματος ἑταίρας. |
|
14
|
14
|
| Дім і майно — спадщина від батьків, а розумна дружина — від Господа. | οἶκον καὶ ὕπαρξιν μερίζουσι πατέρες παισί, παρὰ δὲ Κυρίου ἁρμόζεται γυνὴ ἀνδρί. |
|
15
|
15
|
| Лінощі занурюють у сонливість, і недбайлива душа буде терпіти голод. | δειλία κατέχει ἀνδρόγυνον, ψυχὴ δὲ ἀεργοῦ πεινάσει. |
|
16
|
16
|
| Хто зберігає заповідь, той зберігає душу свою, а хто не дбає про путі свої, — загине. | ὃς φυλάσσει ἐντολήν, τηρεῖ τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν, ὁ δὲ καταφρονῶν τῶν ἑαυτοῦ ὁδῶν ἀπολεῖται. |
|
17
|
17
|
| Хто благодіє бідному, дає в борг Господу, і Він воздасть йому за благодіяння його. | δανείζει Θεῷ ὁ ἐλεῶν πτωχόν, κατὰ δὲ τὸ δόμα αὐτοῦ ἀνταποδώσει αὐτῷ. |
|
18
|
18
|
| Карай сина свого, доки є надія, і не обурюйся криком його. | παίδευε υἱόν σου, οὕτως γὰρ ἔσται εὔελπις, εἰς δὲ ὕβριν μὴ ἐπαίρου τῇ ψυχῇ σου. |
|
19
|
19
|
| Гнівливий нехай терпить покарання, тому що, коли пощадиш його, доведеться тобі ще більше карати його. | κακόφρων ἀνὴρ πολλὰ ζημιωθήσεται· ἐὰν δὲ λοιμεύηται, καὶ τὴν ψυχὴν αὐτοῦ προσθήσει. |
|
20
|
20
|
| Слухайся поради і приймай викривання, щоб стати тобі згодом мудрим. | ἄκουε, υἱέ, παιδείαν πατρός σου, ἵνα σοφὸς γένῃ ἐπ᾿ ἐσχάτων σου. |
|
21
|
21
|
| Багато задумів у серці людини, але відбудеться тільки визначене Господом. | πολλοὶ λογισμοὶ ἐν καρδίᾳ ἀνδρός, ἡ δὲ βουλὴ τοῦ Κυρίου εἰς τὸν αἰῶνα μένει. |
|
22
|
22
|
| Радість людині — добродійність її, і бідна людина краще, ніж неправдива. | καρπὸς ἀνδρὶ ἐλεημοσύνη, κρείσσων δὲ πτωχὸς δίκαιος ἢ πλούσιος ψεύστης. |
|
23
|
23
|
| Страх Господній веде до життя, і хто має його, завжди буде задоволений, і зло не осягне його. | φόβος Κυρίου εἰς ζωὴν ἀνδρί, ὁ δὲ ἄφοβος αὐλισθήσεται ἐν τόποις, οὗ οὐκ ἐπισκοπεῖται γνῶσις. |
|
24
|
24
|
| Лінивий опускає руку свою у чашу, і не хоче донести її до рота свого. | ὁ ἐγκρύπτων εἰς τὸν κόλπον αὐτοῦ χεῖρας ἀδίκως, οὐδὲ τῷ στόματι οὐ μὴ προσαγάγῃ αὐτάς. |
|
25
|
25
|
| Якщо ти покараєш кощунника, то і простий зробиться розсудливим; і якщо викриєш розумного, то він зрозуміє наставляння. | λοιμοῦ μαστιγουμένου, ἄφρων πανουργότερος γίνεται· ἐὰν δὲ ἐλέγχῃς ἄνδρα φρόνιμον, νοήσει αἴσθησιν. |
|
26
|
26
|
| Хто розоряє батька і виганяє матір, — син соромітний і безчесний. | ὁ ἀτιμάζων πατέρα καὶ ἀπωθούμενος μητέρα αὐτοῦ καταισχυνθήσεται καὶ ἐπονείδιστος ἔσται. |
|
27
|
27
|
| Перестань, сину мій, слухати напоумлення про відхилення від висловів розуму. | υἱὸς ἀπολειπόμενος φυλάξαι παιδείαν πατρὸς μελετήσει ρήσεις κακάς. |
|
28
|
28
|
| Лукавий свідок знущається із суду, і вуста беззаконних ковтають неправду. | ὁ ἐγγυώμενος παῖδα ἄφρονα καθυβρίσει δικαίωμα, στόμα δὲ ἀσεβῶν καταπίεται κρίσεις. |
|
29
|
29
|
| Готові суди для кощунників, і побиття — на тіло нерозумних. | ἑτοιμάζονται ἀκολάστοις μάστιγες, καὶ τιμωρίαι ὁμοίως ἄφροσιν. |
|
Глава 20
|
Κεφάλαιο 20
|
|
1
|
1
|
| Вино — глузливе, сикера — буйна; і всякий, хто захоплюється ними, нерозумний. | ΑΚΟΛΑΣΤΟΝ οἶνος καὶ ὑβριστικὸν μέθη, πᾶς δὲ ἄφρων τοιούτοις συμπλέκεται. |
|
2
|
2
|
| Гроза царя — ніби ревіння лева: хто дратує його, той грішить проти самого себе. | οὐ διαφέρει ἀπειλὴ βασιλέως θυμοῦ λέοντος, ὁ δὲ παροξύνων αὐτὸν ἁμαρτάνει εἰς τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν. |
|
3
|
3
|
| Шана для людини — відстати від сварки; а всякий дурень задерикуватий. | δόξα ἀνδρὶ ἀποστρέφεσθαι λοιδορίας, πᾶς δὲ ἄφρων τοιούτοις συμπλέκεται. |
|
4
|
4
|
| Лінивець узимку не оре: шукає влітку — і немає нічого. | ὀνειδιζόμενος ὀκνηρὸς οὐκ αἰσχύνεται, ὡσαύτως καὶ ὁ δανειζόμενος σῖτον ἐν ἀμήτῳ. |
|
5
|
5
|
| Помисли в серці людини — глибокі води, але людина розумна вичерпує їх. | ὕδωρ βαθὺ βουλὴ ἐν καρδίᾳ ἀνδρός, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος ἐξαντλήσει αὐτήν. |
|
6
|
6
|
| Багато хто хвалить людину за милосердя, але правдиву людину хто знаходить? | μέγα ἄνθρωπος καὶ τίμιον ἀνὴρ ἐλεήμων, ἄνδρα δὲ πιστὸν ἔργον εὑρεῖν. |
|
7
|
7
|
| Праведник ходить у своїй непорочності: блаженні діти його після нього! | ὃς ἀναστρέφεται ἄμωμος ἐν δικαιοσύνῃ, μακαρίους τοὺς παῖδας αὐτοῦ καταλείψει. |
|
8
|
8
|
| Цар, який сидить на престолі суду, розганяє очима своїми все зле. | ὅταν βασιλεὺς δίκαιος καθίσῃ ἐπὶ θρόνου, οὐκ ἐναντιοῦται ἐν ὀφθαλμοῖς αὐτοῦ πᾶν πονηρόν. |
|
9
|
9
|
| Хто може сказати: «я очистив моє серце, я чистий від гріха мого?» | τίς καυχήσεται ἁγνὴν ἔχειν τὴν καρδίαν; ἢ τίς παρρησιάσεται καθαρὸς εἶναι ἀπὸ ἁμαρτιῶν; |
|
10
|
10
|
| Неоднакові терези, неоднакова міра, те й інше — мерзота перед Господом. | στάθμιον μέγα καὶ μικρὸν καὶ μέτρα δισσά, ἀκάθαρτα ἐνώπιον Κυρίου καὶ ἀμφότερα καὶ ὁ ποιῶν αὐτά. |
|
11
|
11
|
| Можна узнати навіть отрока за заняттями його, чи чистою і чи правильною буде поведінка його. | ἐν τοῖς ἐπιτηδεύμασιν αὐτοῦ συμποδισθήσεται νεανίσκος μετὰ ὁσίου, καὶ εὐθεῖα ἡ ὁδὸς αὐτοῦ. |
|
12
|
12
|
| Вухо, що чує, й око, що бачить, — і те й інше створив Господь. | οὖς ἀκούει καὶ ὀφθαλμὸς ὁρᾷ· Κυρίου ἔργα καὶ ἀμφότερα. |
|
13
|
13
|
| Не люби спати, щоб тобі не зубожіти; тримай відкритими очі твої, і будеш досита їсти хліб. | μὴ ἀγάπα καταλαλεῖν, ἵνα μὴ ἐξαρθῇς· διάνοιξον τοὺς ὀφθαλμούς σου καὶ ἐμπλήσθητι ἄρτων. |
|
14
|
|
| «Погано, погано», говорить покупець, а коли відійде, хвалиться. | |
|
15
|
|
| Є золото і багато перлів, але дорогоцінне начиння — вуста розумні. | |
|
16
|
|
| Візьми одяг його, оскільки він заручився за чужого; і за стороннього візьми від нього заставу. | |
|
17
|
|
| Солодкий для людини хліб, придбаний неправдою; але після рот її наповниться жорствою. | |
|
18
|
|
| Починання одержують твердість через нараду, і після наради веди війну. | |
|
19
|
|
| Хто ходить переносником, той відкриває таємницю; і хто широко розкриває рот, з тим не спілкуйся. | |
|
20
|
20
|
| Хто лихословить батька свого і свою матір, того світильник згасне серед глибокої темряви. | κακολογοῦντος πατέρα ἢ μητέρα σβεσθήσεται λαμπτήρ, αἱ δὲ κόραι τῶν ὀφθαλμῶν αὐτοῦ ὄψονται σκότος. |
|
21
|
21
|
| Спадщина, поспішно захоплена спочатку, не благословиться згодом. | μερὶς ἐπισπουδαζομένη ἐν πρώτοις, ἐν τοῖς τελευταίοις οὐκ εὐλογηθήσεται. |
|
22
|
22
|
| Не говори: «я відплачу за зло»; залиш Господу, і Він збереже тебе. | μὴ εἴπῃς· τίσομαι τὸν ἐχθρόν, ἀλλ᾿ ὑπόμεινον τὸν Κύριον, ἵνα σοι βοηθήσῃ. |
|
23
|
23
|
| Мерзота перед Господом — неоднакові гирі, і неправильні терези — не добро. | βδέλυγμα Κυρίῳ δισσὸν στάθμιον, καὶ ζυγὸς δόλιος οὐ καλὸν ἐνώπιον αὐτοῦ. |
|
24
|
24
|
| Від Господа спрямовуються кроки людини; людині ж як дізнатися про шлях свій? | παρὰ Κυρίου εὐθύνεται τὰ διαβήματα ἀνδρί, θνητὸς δὲ πῶς ἂν νοήσαι τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ; |
|
25
|
25
|
| Сітка для людини — поспішно давати обітницю, і після обітниці обмірковувати. | παγὶς ἀνδρὶ ταχύ τι τῶν ἰδίων ἁγιάσαι, μετὰ γὰρ τὸ εὔξασθαι μετανοεῖν γίνεται. |
|
26
|
26
|
| Мудрий цар розвіє нечестивих і поверне на них колесо. | λικμήτωρ ἀσεβῶν βασιλεὺς σοφός, καὶ ἐπιβαλεῖ αὐτοῖς τροχόν. |
|
27
|
27
|
| Світильник Господній — дух людини, який випробовує всі глибини серця. | φῶς Κυρίου πνοὴ ἀνθρώπων, ὃς ἐρευνᾷ ταμιεῖα κοιλίας. |
|
28
|
28
|
| Милість і істина охороняють царя, і милістю він підтримує престіл свій. | ἐλεημοσύνη καὶ ἀλήθεια φυλακὴ βασιλεῖ, καὶ περικυκλώσουσιν ἐν δικαιοσύνῃ τὸν θρόνον αὐτοῦ. |
|
29
|
29
|
| Слава юнаків — сила їх, а прикраса старих — сивина. | κόσμος νεανίαις σοφία, δόξα δὲ πρεσβυτέρων πολιαί. |
|
30
|
30
|
| Рани від побиття — лікування проти зла, й удари, що проникають у нутрощі утроби. | ὑπώπια καὶ συντρίμματα συναντᾷ κακοῖς, πληγαὶ δὲ εἰς ταμιεῖα κοιλίας. |
|
Глава 21
|
Κεφάλαιο 21
|
|
1
|
1
|
| Серце царя — у руці Господа, як потоки вод: куди захоче, туди Він направляє його. | ΩΣΠΕΡ ὁρμὴ ὕδατος, οὕτως καρδία βασιλέως ἐν χειρὶ Θεοῦ· οὗ ἐὰν θέλων νεύσῃ, ἐκεῖ ἔκλινεν αὐτήν. |
|
2
|
2
|
| Усякий шлях людини прямий в очах її; але Господь зважує серця. | πᾶς ἀνὴρ φαίνεται ἑαυτῷ δίκαιος, κατευθύνει δὲ καρδίας Κύριος. |
|
3
|
3
|
| Дотримання правди і правосуддя більш угодне Господу, ніж жертва. | ποιεῖν δίκαια καὶ ἀληθεύειν ἀρεστὰ παρὰ Θεῷ μᾶλλον ἢ θυσιῶν αἷμα. |
|
4
|
4
|
| Гордість очей і зарозумілість серця, які відзначають нечестивих, — гріх. | μεγαλόφρων ἐν ὕβρει θρασυκάρδιος, λαμπτὴρ δὲ ἀσεβῶν ἁμαρτία. |
|
5
|
|
| Думки старанного прагнуть достатку, а всякий поспішний терпить збиток. | |
|
6
|
6
|
| Придбання скарбу неправдивим язиком — скороминучий подув тих, хто шукає смерти. | ὁ ἐνεργῶν θησαυρίσματα γλώσσῃ ψευδεῖ μάταια διώκει καὶ ἔρχεται ἐπὶ παγίδας θανάτου. |
|
7
|
7
|
| Насильство нечестивих упаде на них, тому що вони зреклися дотримуватися правди. | ὄλεθρος ἀσεβέσιν ἐπιξενωθήσεται, οὐ γὰρ βούλονται πράσσειν τὰ δίκαια. |
|
8
|
8
|
| Мінливий шлях у людини розбещеної; а хто чистий, того дія пряма. | πρὸς τοὺς σκολιοὺς σκολιὰς ὁδοὺς ἀποστέλλει ὁ Θεός, ἁγνὰ γὰρ καὶ ὀρθὰ τὰ ἔργα αὐτοῦ. 9κρεῖσσον οἰκεῖν ἐπὶ γωνίας ὑπαίθρου ἢ ἐν κεκονιαμένοις μετὰ ἀδικίας καὶ ἐν οἴκῳ κοινῷ. |
|
9
|
|
| Краще жити в кутку на покрівлі, ніж зі сварливою дружиною у просторому домі. | |
|
10
|
10
|
| Душа нечестивого бажає зла: не знайде милости в очах його і друг його. | ψυχὴ ἀσεβοῦς οὐκ ἐλεηθήσεται ὑπ᾿ οὐδενὸς τῶν ἀνθρώπων. |
|
11
|
11
|
| Коли карається кощунник, простий робиться мудрим; і коли врозумляється мудрий, то він здобуває знання. | ζημιουμένου ἀκολάστου πανουργότερος γίνεται ὁ ἄκακος, συνίων δὲ σοφὸς δέξεται γνῶσιν. |
|
12
|
12
|
| Праведник спостерігає за домом нечестивого: як впадають нечестиві у нещастя. | συνίει δίκαιος καρδίας ἀσεβῶν καὶ φαυλίζει ἀσεβεῖς ἐν κακοῖς. |
|
13
|
13
|
| Хто затикає вухо своє від волання бідного, той і сам буде волати, — і не буде почутий. | ὃς φράσσει τὰ ὧτα αὐτοῦ τοῦ μὴ ἐπακοῦσαι ἀσθενοῦς, καὶ αὐτὸς ἐπικαλέσεται, καὶ οὐκ ἔσται ὁ εἰσακούων. |
|
14
|
14
|
| Подарунок таємний гасить гнів, і дарунок у пазуху — сильну лють. | δόσις λάθριος ἀνατρέπει ὀργάς, δώρων δὲ ὁ φειδόμενος θυμὸν ἐγείρει ἰσχυρόν. |
|
15
|
15
|
| Дотримання правосуддя — радість для праведника і страх для тих, хто чинить зло. | εὐφροσύνη δικαίων ποιεῖν κρίμα, ὅσιος δὲ ἀκάθαρτος παρὰ κακούργοις. |
|
16
|
16
|
| Людина, що збилася з путі розуму, оселиться в зібранні мерців. | ἀνὴρ πλανώμενος ἐξ ὁδοῦ δικαιοσύνης ἐν συναγωγῇ γιγάντων ἀναπαύσεται. |
|
17
|
17
|
| Хто любить веселощі, зубожіє; а хто любить вино і жир, не розбагатіє. | ἀνὴρ ἐνδεὴς ἀγαπᾷ εὐφροσύνην, φιλῶν οἶνον καὶ ἔλαιον εἰς πλοῦτον· |
|
18
|
18
|
| Викупом буде за праведного нечестивий і за прямодушного — лукавий. | περικάθαρμα δὲ δικαίου ἄνομος. |
|
19
|
19
|
| Краще жити у землі пустельній, ніж з дружиною сварливою і сердитою. | κρεῖσσον οἰκεῖν ἐν γῇ ἐρήμῳ ἢ μετὰ γυναικὸς μαχίμου καὶ γλωσσώδους καὶ ὀργίλου. |
|
20
|
20
|
| Жаданий скарб і жир — у домі мудрого; а нерозумна людина марнотратить їх. | θησαυρὸς ἐπιθυμητὸς ἀναπαύσεται ἐπὶ στόματος σοφοῦ, ἄφρονες δὲ ἄνδρες καταπίονται αὐτόν. |
|
21
|
21
|
| Хто дотримується правди і милости, той знайде життя, правду і славу. | ὁδὸς δικαιοσύνης καὶ ἐλεημοσύνης εὑρήσει ζωὴν καὶ δόξαν. |
|
22
|
22
|
| Мудрий входить у місто сильних і знищує укріплення, на яке вони сподівалися. | πόλεις ὀχυρὰς ἐπέβη σοφὸς καὶ καθεῖλε τὸ ὀχύρωμα, ἐφ᾿ ᾧ ἐπεποίθεισαν οἱ ἀσεβεῖς. |
|
23
|
23
|
| Хто зберігає вуста свої і язик свій, той зберігає від біди душу свою. | ὃς φυλάσσει τὸ στόμα αὐτοῦ καὶ τὴν γλῶσσαν, διατηρεῖ ἐκ θλίψεως τὴν ψυχὴν αὐτοῦ. |
|
24
|
24
|
| Зарозумілий злодій — кощунник ім’я йому — діє у запалі гордости. | θρασὺς καὶ αὐθάδης καὶ ἀλαζὼν λοιμὸς καλεῖται, ὃς δὲ μνησικακεῖ, παράνομος. |
|
25
|
25
|
| Жадоба лінивця уб’є його, тому що руки його відмовляються працювати; | ἐπιθυμίαι ὀκνηρὸν ἀποκτείνουσιν, οὐ γὰρ προαιροῦνται αἱ χεῖρες αὐτοῦ ποιεῖν τι. |
|
26
|
26
|
| кожного дня він сильно жадає, а праведник дає і не шкодує. | ἀσεβὴς ἐπιθυμεῖ ὅλην τὴν ἡμέραν ἐπιθυμίας κακάς, ὁ δὲ δίκαιος ἐλεᾷ καὶ οἰκτείρει ἀφειδῶς. |
|
27
|
27
|
| Жертва нечестивих — мерзота, особливо коли з лукавством приносять її. | θυσίαι ἀσεβῶν βδέλυγμα Κυρίῳ, καὶ γὰρ παρανόμως προσφέρουσιν αὐτάς. |
|
28
|
28
|
| Лжесвідок загине; а людина, яка говорить те, що знає, буде говорити завжди. | μάρτυς ψευδὴς ἀπολεῖται, ἀνὴρ δὲ ὑπήκοος φυλασσόμενος λαλήσει. |
|
29
|
29
|
| Людина нечестива зухвала лицем своїм, а праведний тримає прямо путь свою. | ἀσεβὴς ἀνὴρ ἀναιδῶς ὑφίσταται προσώπῳ, ὁ δὲ εὐθὴς αὐτὸς συνίει τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ. |
|
30
|
30
|
| Немає мудрости, і немає розуму, і немає ради всупереч Господу. | οὐκ ἔστι σοφία, οὐκ ἔστιν ἀνδρεία, οὐκ ἔστι βουλὴ πρὸς τὸν ἀσεβῆ. |
|
31
|
31
|
| Коня готують на день битви, але перемога — від Господа. | ἵππος ἑτοιμάζεται εἰς ἡμέραν πολέμου, παρὰ δὲ Κυρίου ἡ βοήθεια. |
|
Глава 22
|
Κεφάλαιο 22
|
|
1
|
1
|
| Добре ім’я краще за велике багатство, і добра слава краща за срібло і золото. | ΑΙΡΕΤΩΤΕΡΟΝ ὄνομα καλὸν ἢ πλοῦτος πολύς, ὑπὲρ δὲ ἀργύριον καὶ χρυσίον χάρις ἀγαθή, |
|
2
|
2
|
| Багатий і бідний зустрічаються один з одним: того й іншого створив Господь. | πλούσιος καὶ πτωχὸς συνήντησαν ἀλλήλοις, ἀμφοτέρους δὲ ὁ Κύριος ἐποίησε. |
|
3
|
3
|
| Розсудливий бачить біду, і ховається; а недосвідчені йдуть уперед, і караються. | πανοῦργος ἱδὼν πονηρὸν τιμωρούμενον κραταιῶς αὐτὸς παιδεύεται, οἱ δὲ ἄφρονες παρελθόντες ἐζημιώθησαν. |
|
4
|
4
|
| За смиренням іде страх Господній, багатство і слава і життя. | γενεὰ σοφίας φόβος Κυρίου καὶ πλοῦτος καὶ δόξα καὶ ζωή. |
|
5
|
5
|
| Терня і сіті на шляху підступного; хто береже душу свою, віддалися від них. | τρίβολοι καὶ παγίδες ἐν ὁδοῖς σκολιαῖς, ὁ δὲ φυλάσσων τὴν ἑαυτοῦ ψυχὴν ἀφέξεται αὐτῶν. |
|
6
|
|
| Напоум юнака на початку путі його: він не ухилиться від неї, коли і постаріє. | |
|
7
|
7
|
| Багатий панує над бідним, і боржник робиться рабом позикодавця. | πλούσιοι πτωχῶν ἄρξουσι, καὶ οἰκέται ἰδίοις δεσπόταις δανειοῦσι. |
|
8
|
8
|
| Хто сіє неправду, пожне біду, і тростини гніву його не стане. [Людину, яка доброхітно дає, любить Бог, і нестачу діл її поповнить.] | ὁ σπείρων φαῦλα θερίσει κακά, πληγὴν δὲ ἔργων αὐτοῦ συντελέσει. 8α ἄνδρα ἱλαρὸν καὶ δότην εὐλογεῖ ὁ Θεός, ματαιότητα δὲ ἔργων αὐτοῦ συντελέσει. |
|
9
|
9
|
| Милосердий буде благословлятися, тому що дає бідному від хліба свого. [Перемогу і честь здобуває той, хто дає дари, і навіть оволодіває душею тих, що одержують їх.] | ὁ ἐλεῶν πτωχὸν αὐτὸς διατραφήσεται, τῶν γὰρ ἑαυτοῦ ἄρτων ἔδωκε τῷ πτωχῷ. 9α νίκην καὶ τιμὴν περιποιεῖται ὁ δῶρα δούς, τὴν μέντοι ψυχὴν ἀφαιρεῖται τῶν κεκτημένων. |
|
10
|
10
|
| Прожени кощунника, і віддалиться розбрат, і припиняться сварка і лайка. | ἔκβαλε ἐκ συνεδρίου λοιμόν, καὶ συνεξελεύσεται αὐτῷ νεῖκος· ὅταν γὰρ καθίσῃ ἐν συνεδρίῳ, πάντας ἀτιμάζει. |
|
11
|
11
|
| Хто любить чистоту серця, у того приємність на вустах, тому цар — друг. | ἀγαπᾷ Κύριος ὁσίας καρδίας, δεκτοὶ δὲ αὐτῷ πάντες ἄμωμοι· χείλεσι ποιμαίνει βασιλεύς. |
|
12
|
12
|
| Очі Господа охороняють знання, а слова законопорушника Він відкидає. | οἱ δὲ ὀφθαλμοὶ Κυρίου διατηροῦσιν αἴσθησιν, φαυλίζει δὲ λόγους παράνομος. |
|
13
|
13
|
| Лінивець говорить: «лев на вулиці! посередині площі уб’ють мене!» | προφασίζεται καὶ λέγει ὀκνηρός· λέων ἐν ταῖς ὁδοῖς, ἐν δὲ ταῖς πλατείαις φονευταί. |
|
14
|
14
|
| Глибока прірва — вуста блудниць: на кого прогнівається Господь, той упаде туди. | βόθρος βαθὺς στόμα παρανόμου, ὁ δὲ μισηθεὶς ὑπὸ Κυρίου ἐμπεσεῖται εἰς αὐτόν. 14α εἰσὶν ὁδοὶ κακαὶ ἐνώπιον ἀνδρός, καὶ οὐκ ἀγαπᾷ τοῦ ἀποστρέψαι ἀπ᾿ αὐτῶν· ἀποστρέφειν δὲ δεῖ ἀπὸ ὁδοῦ σκολιᾶς καὶ κακῆς. |
|
15
|
15
|
| Глупота прив’язалася до серця юнака, але виправна різка віддалить її від нього. | ἄνοια ἐξῆπται καρδίας νέου, ράβδος δὲ καὶ παιδεία μακρὰν ἀπ᾿ αὐτοῦ. |
|
16
|
16
|
| Хто кривдить бідного, щоб примножити своє багатство, і хто дає багатому, той зубожіє. | ὁ συκοφαντῶν πένητα πολλὰ ποιεῖ τὰ ἑαυτοῦ· δίδωσι δὲ πλουσίῳ ἐπ᾿ ἐλλάσσονι. |
|
17
|
17
|
| Прихили вухо твоє, і слухай слова мудрих, і серце твоє зверни до мого знання; | Λόγοις σοφῶν παράβαλλε σὸν οὗς καὶ ἄκουε ἐμὸν λόγον, τὴν δὲ σὴν καρδίαν ἐπίστησον, ἵνα γνῷς, ὅτι καλοί εἰσι· |
|
18
|
18
|
| тому що утіхою буде, якщо ти будеш зберігати їх у серці твоєму, і вони будуть також на вустах твоїх. | καὶ ἐὰν ἐμβάλῃς αὐτοὺς εἰς τὴν καρδίαν σου, εὐφρανοῦσί σε ἅμα ἐπὶ σοῖς χείλεσιν, |
|
19
|
19
|
| Щоб уповання твоє було на Господа, я вчу тебе і сьогодні, і ти пам’ятай. | ἵνα σου γένηται ἐπὶ Κύριον ἡ ἐλπὶς καὶ γνωρίσῃ σοι τὴν ὁδόν σου. |
|
20
|
20
|
| Чи не писав я тобі тричі в порадах і наставляннях, | καὶ σὺ δὲ ἀπόγραψαι αὐτὰ σεαυτῷ τρισσῶς εἰς βουλὴν καὶ γνῶσιν ἐπὶ τὸ πλάτος τῆς καρδίας σου. |
|
21
|
21
|
| щоб навчити тебе точних слів істини, щоб ти міг передавати слова істини тим, хто посилає тебе? | διδάσκω οὖν σε ἀληθῆ λόγον καὶ γνῶσιν ἀγαθὴν ὑπακούειν, τοῦ ἀποκρίνεσθαί σε λόγους ἀληθείας τοῖς προβαλλομένοις σοι. |
|
22
|
22
|
| Не будь грабіжником бідного, тому що він бідний, і не утискуй нещасного біля воріт, | Μὴ ἀποβιάζου πένητα, πτωχὸς γάρ ἐστι, καὶ μὴ ἀτιμάσῃς ἀσθενῆ ἐν πύλαις· |
|
23
|
23
|
| тому що Господь вступиться у справу їх і візьме душу у грабіжників їхніх. | ὁ γὰρ Κύριος κρινεῖ αὐτοῦ τὴν κρίσιν, καὶ ρύσῃ σὴν ἄσυλον ψυχήν. |
|
24
|
24
|
| Не дружися з гнівливим і не спілкуйся з людиною запальною, | μὴ ἴσθι ἑταῖρος ἀνδρὶ θυμώδει, φίλῳ δὲ ὀργίλῳ μὴ συναυλίζου, |
|
25
|
25
|
| щоб не навчитися шляхів її і не накинути петлі на душу свою. | μήποτε μάθῃς τῶν ὁδῶν αὐτοῦ καὶ λάβῃς βρόχους τῇ σῇ ψυχῇ. |
|
26
|
26
|
| Не будь з тих, які дають руки і ручаються за борги: | μὴ δίδου σεαυτὸν εἰς ἐγγύην αἰσχυνόμενος πρόσωπον· |
|
27
|
27
|
| якщо тобі нема чим заплатити, то для чого доводити себе, щоб узяли постіль твою з-під тебе? | ἐὰν γὰρ μὴ ἔχῃς πόθεν ἀποτίσῃς, λήψονται τὸ στρῶμα τὸ ὑπὸ τὰς πλευράς σου. |
|
28
|
28
|
| Не пересувай межі давньої, яку провели батьки твої. | μὴ μέταιρε ὅρια αἰώνια, ἃ ἔθεντο οἱ πατέρες σου. |
|
29
|
29
|
| Чи бачив ти людину моторну у своїй справі? Вона буде стояти перед царями, вона не буде стояти перед простими. | ὁρατικὸν ἄνδρα καὶ ὀξὺν ἐν τοῖς ἔργοις αὐτοῦ βασιλεῦσι δεῖ παρεστάναι καὶ μὴ παρεστάναι ἀνδράσι νωθροῖς. |
|
Глава 23
|
Κεφάλαιο 23
|
|
1
|
1
|
| Коли сядеш споживати їжу з володарем, то ретельно спостерігай, що перед тобою, | ΕΑΝ καθίσῃς δειπνεῖν ἐπὶ τραπέζης δυναστῶν, νοητῶς νόει τὰ παρατιθέμενά σοι |
|
2
|
2
|
| і постав перешкоду в гортані твоїй, якщо ти жадібний. | καὶ ἐπίβαλλε τὴν χεῖρά σου, εἰδὼς ὅτι τοιαῦτά σε δεῖ παρασκευάσαι· εἰ δὲ ἀπληστότερος εἶ, |
|
3
|
3
|
| Не захоплюйся ласими стравами його; це — оманна їжа. | μὴ ἐπιθύμει τῶν ἐδεσμάτων αὐτοῦ, ταῦτα γὰρ ἔχεται ζωῆς ψευδοῦς. |
|
4
|
4
|
| Не піклуйся про те, щоб нажити багатство; залиш такі думки твої. | μὴ παρεκτείνου πένης ὢν πλουσίῳ, τῇ δὲ σῇ ἐννοίᾳ ἀπόσχου. |
|
5
|
5
|
| Спрямуєш очі твої на нього, і — його вже немає; тому що воно зробить собі крила і, як орел, полетить до неба. | ἐὰν ἐπιστήσῃς τὸ σὸν ὄμμα πρὸς αὐτόν, οὐδαμοῦ φανεῖται· κατεσκεύασται γὰρ αὐτῷ πτέρυγες ὥσπερ ἀετοῦ, καὶ ὑποστρέφει εἰς τὸν οἶκον τοῦ προεστηκότος αὐτοῦ. |
|
6
|
6
|
| Не споживай їжі у людини заздрісної і не захоплюйся ласими стравами її; | μὴ συνδείπνει ἀνδρὶ βασκάνῳ, μηδὲ ἐπιθύμει τῶν βρωμάτων αὐτοῦ· |
|
7
|
7
|
| тому що, які думки у душі її, така й вона; «їж і пий», говорить вона тобі, а серце її не з тобою. | ὃν τρόπον γὰρ εἴ τις καταπίοι τρίχα, οὕτως ἐσθίει καὶ πίνει. |
|
8
|
8
|
| Шматок, який ти з’їв, виблюєш, і добрі слова твої ти витратиш даремно. | μηδὲ πρός σε εἰσαγάγῃς αὐτὸν καὶ φάγῃς τὸν ψωμόν σου μετ᾿ αὐτοῦ· ἐξεμέσει γὰρ αὐτὸν καὶ λυμανεῖται τοὺς λόγους σου τοὺς καλούς. |
|
9
|
9
|
| У вуха нерозумного не говори, тому що він знехтує розумні слова твої. | εἰς ὦτα ἄφρονος μηδὲν λέγε, μήποτε μυκτηρίσῃ τοὺς συνετοὺς λόγους σου. |
|
10
|
10
|
| Не пересувай межі давньої і на поля сиріт не заходь, | μὴ μεταθῇς ὅρια αἰώνια, εἰς δὲ κτῆμα ὀρφανῶν μὴ εἰσέλθῃς· |
|
11
|
11
|
| тому що Захисник їх сильний; Він вступиться у справу їх з тобою. | ὁ γὰρ λυτρούμενος αὐτοὺς Κύριος κραταιός ἐστι καὶ κρινεῖ τὴν κρίσιν αὐτῶν μετὰ σοῦ. |
|
12
|
12
|
| Прихили серце твоє до навчання і вуха твої — до розумних слів. | δὸς εἰς παιδείαν τὴν καρδίαν σου, τὰ δὲ ὦτά σου ἑτοίμασον λόγοις αἰσθήσεως. |
|
13
|
13
|
| Не залишай юнака без покарання: якщо покараєш його різкою, він не помре; | μὴ ἀπόσχῃ νήπιον παιδεύειν, ὅτι ἐὰν πατάξῃς αὐτὸν ράβδῳ, οὐ μὴ ἀποθάνῃ· |
|
14
|
14
|
| ти покараєш його різкою і спасеш душу його від пекла. | σὺ μὲν γὰρ πατάξεις αὐτὸν ράβδῳ, τὴν δὲ ψυχὴν αὐτοῦ ἐκ θανάτου ρύσῃ. |
|
15
|
15
|
| Сину мій! якщо серце твоє буде мудре, то порадіє і моє серце; | υἱέ, ἐὰν σοφὴ γένηταί σου ἡ καρδία, εὐφρανεῖς καὶ τὴν ἐμὴν καρδίαν, |
|
16
|
16
|
| і нутрощі мої будуть радіти, коли вуста твої будуть говорити справедливе. | καὶ ἐνδιατρίψει λόγοις τὰ σὰ χείλη πρὸς τὰ ἐμὰ χείλη, ἐὰν ὀρθὰ ὦσι. |
|
17
|
17
|
| Нехай не заздрить серце твоє грішникам, але нехай перебуває воно в усі дні у страху Господньому; | μὴ ζηλούτω ἡ καρδία σου ἁμαρτωλούς, ἀλλὰ ἐν φόβῳ Κυρίου ἴσθι ὅλην τὴν ἡμέραν· |
|
18
|
18
|
| тому що є майбутнє, і надія твоя не втрачена. | ἐὰν γὰρ τηρήσῃς αὐτά, ἔσται σοι ἔκγονα, ἡ δὲ ἐλπίς σου οὐκ ἀποστήσεται. |
|
19
|
19
|
| Слухай, сину мій, і будь мудрий, і направляй серце твоє на пряму путь. | ἄκουε, υἱέ, καὶ σοφὸς γίνου, καὶ κατεύθυνε ἐννοίας σῆς καρδίας· |
|
20
|
20
|
| Не будь між тими, хто упивається вином, між тими, хто пересичується м’ясом: | μὴ ἴσθι οἰνοπότης, μηδὲ ἐκτείνου συμβουλαῖς κρεῶν τε ἀγορασμοῖς· |
|
21
|
21
|
| тому що п’яниця і той, хто пересичується, зубожіють, і сонливість одягне в руб’я. | πᾶς γὰρ μέθυσος καὶ πορνοκόπος πτωχεύσει, καὶ ἐνδύσεται διερρηγμένα καὶ ρακώδη πᾶς ὑπνώδης. |
|
22
|
22
|
| Слухайся батька твого: він породив тебе; і не зневажай матері твоєї, коли вона і постаріє. | ἄκουε, υἱέ, πατρὸς τοῦ γεννήσαντός σε καὶ μὴ καταφρόνει ὅτι γεγήρακέ σου ἡ μήτηρ. |
|
23
|
23
|
| Купи істину і не продавай мудрости і вчення і розуму. | ἀλήθειαν κτῆσαι καὶ μὴ ἀπώσῃ σοφίαν καὶ παιδείαν καὶ σύνεσιν. |
|
24
|
24
|
| Торжествує батько праведника, і хто породив мудрого, радіє за нього. | καλῶς ἐκτρέφει πατὴρ δίκαιος, ἐπὶ δὲ υἱῷ σοφῷ εὐφραίνεται ἡ ψυχὴ αὐτοῦ. |
|
25
|
25
|
| Нехай веселиться батько твій і нехай торжествує мати твоя, що народила тебе. | εὐφραινέσθω ὁ πατὴρ καὶ ἡ μήτηρ ἐπὶ σοί, καὶ χαιρέτω ἡ τεκοῦσά σε. |
|
26
|
26
|
| Сину мій! віддай серце твоє мені, і очі твої нехай спостерігають за путями моїми, | δός μοι, υἱέ, σὴν καρδίαν, οἱ δὲ σοὶ ὀφθαλμοὶ ἐμὰς ὁδοὺς τηρείτωσαν· |
|
27
|
27
|
| тому що блудниця — глибока прірва, і чужа дружина — вузький колодязь; | πίθος γὰρ τετρημένος ἐστὶν ἀλλότριος οἶκος, καὶ φρέαρ στενὸν ἀλλότριον· |
|
28
|
28
|
| вона, як розбійник, сидить у засідці і множить між людьми законопорушників. | οὗτος γὰρ συντόμως ἀπολεῖται, καὶ πᾶς παράνομος ἀναλωθήσεται. |
|
29
|
29
|
| У кого виття? у кого стогін? у кого сварки? у кого горе? у кого рани без причини? у кого багряні очі? | τίνι οὐαί; τίνι θόρυβος; τίνι κρίσεις; τίνι δὲ ἀηδίαι καὶ λέσχαι; τίνι συντρίμματα διακενῆς; τίνος πελιδνοὶ οἱ ὀφθαλμοί; |
|
30
|
30
|
| У тих, які довго сидять за вином, які приходять шукати вина приправленого. | οὐ τῶν ἐγχρονιζόντων ἐν οἴνοις; οὐ τῶν ἰχνευόντων ποῦ πότοι γίνονται; |
|
31
|
31
|
| Не дивися на вино, як воно червоніє, як воно іскриться в чаші, як воно світиться рівно: | μὴ μεθύσκεσθε ἐν οἴνοις, ἀλλὰ ὁμιλεῖτε ἀνθρώποις δικαίοις καὶ ὁμιλεῖτε ἐν περιπάτοις· ἐὰν γὰρ εἰς τὰς φιάλας καὶ τὰ ποτήρια δῷς τοὺς ὀφθαλμούς σου, ὕστερον περιπατήσεις γυμνότερος ὑπέρου. |
|
32
|
32
|
| згодом, як змій, воно вкусить, і вжалить, як аспид; | τὸ δὲ ἔσχατον ὥσπερ ὑπὸ ὄφεως πεπληγὼς ἐκτείνεται, καὶ ὥσπερ ὑπὸ κεράστου διαχεῖται αὐτῷ ὁ ἰός. |
|
33
|
33
|
| очі твої будуть дивитися на чужих дружин, і серце твоє заговорить про розпусне, | οἱ ὀφθαλμοί σου ὅταν ἴδωσιν ἀλλοτρίαν, τὸ στόμα σου τότε λαλήσει σκολιά, |
|
34
|
34
|
| і ти будеш, як той, що спить серед моря, і як той, що спить на верхівці щогли. | καὶ κατακείσῃ ὥσπερ ἐν καρδίᾳ θαλάσσης καὶ ὥσπερ κυβερνήτης ἐν πολλῷ κλύδωνι. |
|
35
|
35
|
| [І скажеш:] «били мене, мені не було боляче; штовхали мене, я не відчував. Коли прокинуся, знову буду шукати того самого». | ἐρεῖς δέ· τύπτουσί με καὶ οὐκ ἐπόνεσα, καὶ ἐνέπαιξάν μοι, ἐγὼ δὲ οὐκ ᾔδειν· πότε ὄρθρος ἔσται, ἵνα ἐλθὼν ζητήσω μεθ᾿ ὧν συνελεύσομαι; |
|
Глава 24
|
Κεφάλαιο 24
|
|
1
|
1
|
| Не ревнуй злим людям і не бажай бути з ними, | ). Οἱ ἐμοὶ λόγοι εἴρηνται ὑπὸ Θεοῦ, βασιλέως χρηματισμός, ὃν ἐπαίδευσεν ἡ μήτηρ αὐτοῦ. |
|
2
|
2
|
| тому що про насильство помишляє серце їх, і про зле говорять вуста їхні. | τί, τέκνον, τηρήσεις; τί; ρήσεις Θεοῦ. πρωτογενές, σοὶ λέγω, υἱέ· τί τέκνον ἐμῆς κοιλίας; τί τέκνον ἐμῶν εὐχῶν; |
|
3
|
3
|
| Мудрістю влаштовується дім і розумом утверджується, | μὴ δῷς γυναιξὶ σὸν πλοῦτον, καὶ τὸν σὸν νοῦν καὶ βίον εἰς ὑστεροβουλίαν. |
|
4
|
4
|
| і з умінням наповнюється він усередині всяким дорогоцінним і прекрасним майном. | μετὰ βουλῆς πάντα ποίει, μετὰ βουλῆς οἰνοπότει· οἱ δυνάσται θυμώδεις εἰσίν, οἶνον δὲ μὴ πινέτωσαν, |
|
5
|
5
|
| Людина мудра сильна, і людина розумна зміцнює силу свою. | ἵνα μὴ πιόντες ἐπιλάθωνται τῆς σοφίας καὶ ὀρθὰ κρῖναι οὐ μὴ δύνωνται τοὺς ἀσθενεῖς. |
|
6
|
6
|
| Тому обдумано веди війну твою, і успіх буде при багатьох нарадах. | δίδοτε μέθην τοῖς ἐν λύπαις καὶ οἶνον πίνειν τοῖς ἐν ὀδύναις, |
|
7
|
7
|
| Для нерозумного занадто високою є мудрість; біля воріт не відкриє він уст своїх. | ἵνα ἐπιλάθωνται τῆς πενίας καὶ τῶν πόνων μὴ μνησθῶσιν ἔτι. |
|
8
|
8
|
| Хто замишляє зробити зло, того називають зловмисником. | ἄνοιγε σὸν στόμα λόγῳ Θεοῦ, καὶ κρῖνε πάντας ὑγιῶς. |
|
9
|
9
|
| Помисел глупоти — гріх, і кощунник — мерзота для людей. | ἄνοιγε σὸν στόμα καὶ κρῖνε δικαίως, διάκρινε δὲ πένητα καὶ ἀσθενῆ. |
|
10
|
10
|
| Якщо ти в день нещастя виявився слабким, то бідна сила твоя. | μὴ παραδῷς οἰκέτην εἰς χεῖρας δεσπότου, μήποτε καταράσηταί σε καὶ ἀφανισθῇς. |
|
11
|
11
|
| Рятуй узятих на смерть, і невже відмовишся від приречених на убиття? | ἔκγονον κακὸν πατέρα καταρᾶται, τὴν δὲ μητέρα οὐκ εὐλογεῖ. |
|
12
|
12
|
| Чи скажеш: «ось, ми не знали цього»? А Той, Хто випробовує серця, хіба не знає? Той, Хто спостерігає за душею твоєю, знає це, і воздасть людині за ділами її. | ἔκγονον κακὸν δίκαιον ἑαυτὸν κρίνει. τὴν δ᾿ ἔξοδον αὐτοῦ οὐκ ἀπένιψεν. |
|
13
|
13
|
| Їж, сину мій, мед, тому що він приємний, і стільник, який солодкий для гортані твоєї: | ἔκγονον κακὸν ὑψηλοὺς ὀφθαλμοὺς ἔχει, τοῖς δὲ βλεφάροις αὐτοῦ ἐπαίρεται. |
|
14
|
14
|
| таке і пізнання мудрости для душі твоєї. Якщо ти знайшов її, тобто майбутнє, і надія твоя не втрачена. | ἔκγονον κακὸν μαχαίρας τοὺς ὀδόντας ἔχει καὶ τὰς μύλας τομίδας, ὥστε ἀναλίσκειν καὶ κατεσθίειν τοὺς ταπεινοὺς ἀπὸ τῆς γῆς καὶ τοὺς πένητας αὐτῶν ἐξ ἀνθρώπων. (Μασ. ΚΔ´, |
|
15
|
15
|
| Не замислюй зла, нечестивий, проти житла праведника, не спустошуй місця спокою його, | ). Τῇ βδέλλῃ τρεῖς θυγατέρες ἦσαν ἀγαπήσει ἀγαπώμεναι, καὶ αἱ τρεῖς αὗται οὐκ ἐνεπίμπλασαν αὐτήν, καὶ ἡ τετάρτη οὐκ ἠρκέσθη εἰπεῖν· ἱκανόν. |
|
16
|
16
|
| бо сім разів упаде праведник, і встане; а нечестиві впадуть у погибель. | ᾅδης καὶ ἔρως γυναικὸς καὶ γῆ οὐκ ἐμπιπλαμένη ὕδατος καὶ ὕδωρ καὶ πῦρ οὐ μὴ εἴπωσιν· ἀρκεῖ· |
|
17
|
17
|
| Не радій, коли упаде ворог твій, і нехай не веселиться серце твоє, коли він спіткнеться. | ὀφθαλμὸν καταγελῶντα πατρὸς καὶ ἀτιμάζοντα γῆρας μητρός, ἐκκόψαισαν αὐτὸν κόρακες ἐκ τῶν φαράγγων καὶ καταφάγοισαν αὐτὸν νεοσσοὶ ἀετῶν. |
|
18
|
18
|
| Інакше, побачить Господь, і неугодне буде це в очах Його, і Він відверне від нього гнів Свій. | τρία δέ ἐστι ἀδύνατά μοι νοῆσαι, καὶ τὸ τέταρτον οὐκ ἐπιγινώσκω· |
|
19
|
19
|
| Не обурюйся на злодіїв і не заздри нечестивим, | ἴχνη ἀετοῦ πετομένου καὶ ὁδοὺς ὄφεως ἐπὶ πέτρας καὶ τρίβους νηὸς ποντοπορούσης καὶ ὁδοὺς ἀνδρὸς ἐν νεότητι. |
|
20
|
20
|
| тому що злий не має майбуття, — світильник нечестивих погасне. | τοιαύτη ὁδὸς γυναικὸς μοιχαλίδος, ἥ, ὅταν πράξῃ, ἀπονιψαμένη, οὐδέν φησι πεπραχέναι ἄτοπον. |
|
21
|
21
|
| Бійся, сину мій, Господа і царя; із заколотниками не спілкуйся, | διὰ τριῶν σείεται ἡ γῆ, τὸ δὲ τέταρτον οὐ δύναται φέρειν· |
|
22
|
22
|
| тому що несподівано прийде погибель від них, і біду від них обох хто передбачить? | ἐὰν οἰκέτης βασιλεύσῃ καὶ ἄφρων πλησθῇ σιτίων |
|
23
|
23
|
| Сказано також мудрими: мати упередженість на суді — недобре. | καὶ οἰκέτις ἐὰν ἐκβάλῃ τὴν ἑαυτῆς κυρίαν καὶ μισητὴ γυνὴ ἐὰν τύχῃ ἀνδρὸς ἀγαθοῦ. |
|
24
|
24
|
| Хто говорить винному: «ти правий», того будуть проклинати народи, того будуть ненавидіти племена; | τέσσαρα δὲ ἐλάχιστα ἐπὶ τῆς γῆς, ταῦτα δέ ἐστι σοφώτερα τῶν σοφῶν· |
|
25
|
25
|
| а викривачів будуть любити, і на них прийде благословення. | οἱ μύρμηκες, οἷς μὴ ἔστιν ἰσχὺς καὶ ἑτοιμάζονται θέρους τὴν τροφήν· |
|
26
|
26
|
| В уста цілує той, хто відповідає словами вірними. | καὶ οἱ χοιρογρύλλιοι, ἔθνος οὐκ ἰσχυρόν, οἳ ἐποιήσαντο ἐν πέτραις τοὺς ἑαυτῶν οἴκους· |
|
27
|
27
|
| Зверши справи твої поза домом, закінчи їх на полі твоєму, і потім облаштовуй і дім твій. | ἀβασίλευτόν ἐστιν ἡ ἀκρὶς καὶ στρατεύει ἀφ᾿ ἑνὸς κελεύσματος εὐτάκτως· |
|
28
|
28
|
| Не будь лжесвідком на ближнього твого: для чого тобі обманювати вустами твоїми? | καὶ καλαβώτης χερσὶν ἐρειδόμενος καὶ εὐάλωτος ὢν κατοικεῖ ἐν ὀχυρώμασι βασιλέως. |
|
29
|
29
|
| Не говори: «як він вчинив зі мною, так і я зроблю з ним, воздам людині за ділами її». | τρία δέ ἐστιν, ἃ εὐόδως πορεύεται, καὶ τέταρτον, ὃ καλῶς διαβαίνει· |
|
30
|
30
|
| Проходив я мимо поля чоловіка лінивого і мимо виноградника чоловіка бідного на розум: | σκύμνος λέοντος ἰσχυρότερος κτηνῶν, ὃς οὐκ ἀποστρέφεται οὐδὲ καταπτήσσει κτῆνος, |
|
31
|
31
|
| і ось, усе це заросло терням, поверхня його вкрилася кропивою, і кам’яна огорожа його зруйнувалася. | καὶ ἀλέκτωρ ἐμπεριπατῶν θηλείαις εὔψυχος καὶ τράγος ἡγούμενος αἰπολίου καὶ βασιλεὺς δημηγορῶν ἐν ἔθνει. |
|
32
|
32
|
| І подивився я, і взяв до серця свого, і подивився й отримав урок: | ἐὰν πρόῃ σεαυτὸν ἐν εὐφροσύνῃ καὶ ἐκτείνῃς τὴν χεῖρά σου μετὰ μάχης, ἀτιμασθήσῃ. |
|
33
|
33
|
| «трохи поспиш, трохи подрімаєш, трохи, склавши руки, полежиш, — | ἄμελγε γάλα, καὶ ἔσται βούτυρον· ἐὰν δὲ ἐκπιέζῃς μυκτῆρας, ἐξελεύσεται αἷμα· ἐὰν δὲ ἐξέλκῃς λόγους, ἐξελεύσονται κρίσεις καὶ μάχαι. (Μασ. ΛΑ´, |
|
34
|
34
|
| і прийде, як перехожий, бідність твоя, і нестаток твій — як людина озброєна». | ἐὰν δὲ τοῦτο ποιῇς, ἥξει προπορευομένη ἡ πενία σου καὶ ἡ ἔνδειά σου ὥσπερ ἀγαθὸς δρομεύς. (Μασ. Λ´, |
|
Глава 25
|
Κεφάλαιο 25
|
|
1
|
1
|
| І це притчі Соломона, які зібрали люди Єзекії, царя Юдейського. | ΑΥΤΑΙ αἱ παιδεῖαι Σολομῶντος αἱ ἀδιάκριτοι, ἃς ἐξεγράψαντο οἱ φίλοι ᾿Εζεκίου τοῦ βασιλέως τῆς ᾿Ιουδαίας. |
|
2
|
2
|
| Слава Божа — покривати таємницею справу, а слава царів — досліджувати справу. | Δόξα Θεοῦ κρύπτει λόγον, δόξα δὲ βασιλέως τιμᾷ πράγματα. |
|
3
|
3
|
| Як небо у висоті й земля в глибині, так серце царів — недослідиме. | οὐρανὸς ὑψηλός, γῆ δὲ βαθεῖα, καρδία δὲ βασιλέως ἀνεξέλεγκτος. |
|
4
|
4
|
| Відокреми домішки від срібла, і вийде у срібника сосуд: | τύπτε ἀδόκιμον ἀργύριον, καὶ καθαρισθήσεται καθαρὸν ἅπαν· |
|
5
|
5
|
| віддали неправедного від царя, і престіл його утвердиться правдою. | κτεῖνε ἀσεβεῖς ἐκ προσώπου βασιλέως, καὶ κατορθώσει ἐν δικαιοσύνῃ ὁ θρόνος αὐτοῦ. |
|
6
|
6
|
| Не величайся перед лицем царя, і на місці великих не ставай; | μὴ ἀλαζονεύου ἐνώπιον βασιλέως, μηδὲ ἐν τόποις δυναστῶν ὑφίστασο· |
|
7
|
7
|
| тому що краще, коли скажуть тобі: «йди сюди вище», ніж коли понизять тебе перед знатним, якого бачили очі твої. | κρεῖσσον γάρ σοι τὸ ρηθῆναι· ἀνάβαινε πρός με ἢ ταπεινῶσαί σε ἐν προσώπῳ δυνάστου. ἃ εἶδον οἱ ὀφθαλμοί σου, λέγε. |
|
8
|
8
|
| Не вступай поспішно в тяжбу: інакше що будеш робити після закінчення, коли суперник твій осоромить тебе? | μὴ πρόσπιπτε εἰς μάχην ταχέως, ἵνα μὴ μεταμεληθῇς ἐπ᾿ ἐσχάτων. ἡνίκα ἄν σε ὀνειδίσῃ ὁ σὸς φίλος, |
|
9
|
9
|
| Веди тяжбу із суперником твоїм, але таємниці іншого не відкривай, | ἀναχώρει εἰς τὰ ὀπίσω μὴ καταφρόνει, |
|
10
|
10
|
| щоб не докорив тобі той, хто почує це, і тоді нечестя твоє не відійде від тебе. [Любов і дружба звільняють: збережи їх для себе, щоб не зробитися тобі достойним ганьби; збережи путі твої благовпорядкованими.] | μή σε ὀνειδίσῃ μὲν ὁ φίλος, ἡ δὲ μάχη σου καὶ ἡ ἔχθρα οὐκ ἀπέσται, ἀλλὰ ἔσται σοι ἴση θανάτῳ. 10α χάρις καὶ φιλία ἐλευθεροῖ, ἃς τήρησον σεαυτῷ, ἵνα μὴ ἐπονείδιστος γένῃ, ἀλλὰ φύλαξον τὰς ὁδούς σου εὐσυναλλάκτως. |
|
11
|
11
|
| Золоті яблука у срібних прозорих посудинах — слово, сказане пристойно. | μῆλον χρυσοῦν ἐν ὁρμίσκῳ σαρδίου, οὕτως εἰπεῖν λόγον. |
|
12
|
12
|
| Золота серга і прикраса з чистого золота — мудрий викривач для уважного вуха. | εἰς ἐνώτιον χρυσοῦν καὶ σάρδιον πολυτελὲς δέδεται, λόγος σοφὸς εἰς εὐήκοον οὖς. |
|
13
|
13
|
| Що прохолода від снігу під час жнив, те вірний посланець для того, хто посилає його: він доставляє душі господаря свого відраду. | ὥσπερ ἔξοδος χιόνος ἐν ἀμήτῳ κατὰ καῦμα ὠφελεῖ, οὕτως ἄγγελος πιστὸς τοὺς ἀποστείλαντας αὐτόν· ψυχὰς γὰρ τῶν αὐτῷ χρωμένων ὠφελεῖ. |
|
14
|
14
|
| Що хмари і вітри без дощу, те людина, яка хвалиться подарунками, яких не дає. | ὥσπερ ἄνεμοι καὶ νέφη καὶ ὑετοὶ ἐπιφανέστατα, οὕτως ὁ καυχώμενος ἐπὶ δόσει ψευδεῖ. |
|
15
|
15
|
| Лагідністю схиляється до милости вельможа, і м’який язик переломлює кістки. | ἐν μακροθυμίᾳ εὐοδία βασιλεῦσι, γλῶσσα δὲ μαλακὴ συντρίβει ὀστᾶ. |
|
16
|
16
|
| Знайшов ти мед, — їж, скільки тобі потрібно, щоб не пересититися ним і не виблювати його. | μέλι εὑρὼν φάγε τὸ ἱκανόν, μήποτε πλησθεὶς ἐξεμέσῃς. |
|
17
|
17
|
| Не вчащай входити в дім друга твого, щоб ти не надокучив йому і він не зненавидів тебе. | σπάνιον εἴσαγε σὸν πόδα πρὸς σεαυτοῦ φίλον, μήποτε πλησθείς σου μισήσῃ σε. |
|
18
|
18
|
| Що молот і меч і гостра стріла, те людина, яка виголошує лжесвідчення проти ближнього свого. | ρόπαλον καὶ μάχαιρα καὶ τόξευμα ἀκιδωτόν, οὕτως καὶ ἀνὴρ ὁ καταμαρτυρῶν τοῦ φίλου αὐτοῦ μαρτυρίαν ψευδῆ. |
|
19
|
19
|
| Що зламаний зуб і розслаблена нога, те надія на ненадійну [людину] в день біди. | ὁδὸς κακοῦ καὶ ποὺς παρανόμου ὀλεῖται ἐν ἡμέρᾳ κακῇ. |
|
20
|
20
|
| Що холодний день, для того, хто знімає із себе одяг, що оцет на рану, те той, хто співає пісень сумному серцю. [Як міль одягу і черва дереву, так печаль шкодить серцю людини.] | ὥσπερ ὄξος ἕλκει ἀσύμφορον, οὕτως προσπεσὸν πάθος ἐν σώματι καρδίαν λυπεῖ. 20α ὥσπερ σὴς ἐν ἱματίῳ καὶ σκώληξ ξύλῳ, οὕτως λύπη ἀνδρὸς βλάπτει καρδίαν. |
|
21
|
21
|
| Якщо голодний ворог твій, нагодуй його хлібом; і якщо він спраглий, напої його водою: | ἐὰν πεινᾷ ὁ ἐχθρός σου, ψώμιζε αὐτόν, ἐὰν διψᾷ, πότιζε αὐτόν· |
|
22
|
22
|
| тому що, [роблячи це,] ти збираєш палаюче вугілля на голову його, і Господь воздасть тобі. | τοῦτο γὰρ ποιῶν ἄνθρακας πυρὸς σωρεύσεις ἐπὶ τὴν κεφαλὴν αὐτοῦ, ὁ δὲ Κύριος ἀνταποδώσει σοι ἀγαθά. |
|
23
|
23
|
| Північний вітер приносить дощ, а таємна мова — незадоволені обличчя. | ἄνεμος Βορέας ἐξεγείρει νέφη, πρόσωπον δὲ ἀναιδὲς γλῶσσαν ἐρεθίζει. |
|
24
|
24
|
| Краще жити в кутку на покрівлі, ніж із сварливою дружиною у просторому домі. | κρεῖσσον οἰκεῖν ἐπὶ γωνίας δώματος ἢ μετὰ γυναικὸς λοιδόρου ἐν οἰκίᾳ κοινῇ. |
|
25
|
25
|
| Що холодна вода для виснаженої спрагою душі, те добра звістка з далекої країни. | ὥσπερ ὕδωρ ψυχρὸν ψυχῇ διψώσῃ προσηνές, οὕτως ἀγγελία ἀγαθὴ ἐκ γῆς μακρόθεν. |
|
26
|
26
|
| Що збурене джерело й пошкоджена криниця, те праведник, що падає перед нечестивим. | ὥσπερ εἴ τις πηγὴ φράσσοι καὶ ὕδατος ἔξοδον λυμαίνοιτο, οὕτως ἄκοσμον δίκαιον πεπτωκέναι ἐνώπιον ἀσεβοῦς. |
|
27
|
27
|
| Як недобре їсти багато меду, так домагатися слави не є слава. | ἐσθίειν μέλι πολὺ οὐ καλόν, τιμᾶ δὲ χρὴ λόγους ἐνδόξους. |
|
28
|
28
|
| Що місто зруйноване, без стін, те людина, що не володіє духом своїм. | ὥσπερ πόλις τὰ τείχει καταβεβλημένη καὶ ἀτείχιστος, οὕτως ἀνὴρ ὃς οὐ μετὰ βουλῆς τι πράσσει. |
|
Глава 26
|
Κεφάλαιο 26
|
|
1
|
1
|
| Як сніг улітку і дощ під час жнив, так честь непристойна нерозумному. | ΩΣΠΕΡ δρόσος ἐν ἀμήτῳ καὶ ὥσπερ ὑετὸς ἐν θέρει, οὕτως οὐκ ἔστιν ἄφρονι τιμή. |
|
2
|
2
|
| Як горобець спурхне, як ластівка полетить, так незаслужене прокляття не збудеться. | ὥσπερ ὄρνεα πέταται καὶ στρουθοί, οὕτως ἀρὰ ματαία οὐκ ἐπελεύσεται οὐδενί. |
|
3
|
3
|
| Бич для коня, вузда для осла, а палка для дурних. | ὥσπερ μάστιξ ἵππῳ καὶ κέντρον ὄνῳ, οὕτως ράβδος ἔθνει παρανόμῳ. |
|
4
|
4
|
| Не відповідай нерозумному за глупотою його, щоб і тобі не зробитися подібним до нього; | μὴ ἀποκρίνου ἄφρονι πρὸς τὴν ἐκείνου ἀφροσύνην, ἵνα μὴ ὅμοιος γένῃ αὐτῷ· |
|
5
|
5
|
| не відповідай нерозумному за глупотою його, щоб він не став мудрецем в очах своїх. | ἀλλὰ ἀποκρίνου ἄφρονι κατὰ τὴν ἀφροσύνην αὐτοῦ, ἵνα μὴ φαίνηται σοφός παρ᾿ ἑαυτῷ. |
|
6
|
6
|
| Підрізує собі ноги, терпить неприємність той, хто дає словесне доручення дурневі. | ἐκ τῶν ὁδῶν ἑαυτοῦ ὄνειδος ποιεῖται ὁ ἀποστείλας δι᾿ ἀγγέλου ἄφρονος λόγον. |
|
7
|
7
|
| Нерівно піднімаються ноги у кульгавого, — і притча у вустах дурнів. | ἀφελοῦ πορείαν σκελῶν καὶ παρανομίαν ἐκ στόματος ἀφρόνων. |
|
8
|
8
|
| Що той, хто вкладає коштовний камінь у пращу, те саме той, що віддає нерозумному шану. | ὃς ἀποδεσμεύει λίθον ἐν σφενδόνῃ, ὅμοιός ἐστι τῷ διδόντι ἄφρονι δόξαν. |
|
9
|
9
|
| Що колючий терен у руці п’яного, те притча в устах дурнів. | ἄκανθαι φύονται ἐν χειρὶ μεθύσου, δουλεία δὲ ἐν χειρὶ τῶν ἀφρόνων. |
|
10
|
10
|
| Сильний робить усе довільно: і нерозумного нагороджує, і всякого перехожого нагороджує. | πολλὰ χειμάζεται πᾶσα σάρξ ἀφρόνων· συντρίβεται γὰρ ἡ ἔκστασις αὐτῶν. |
|
11
|
11
|
| Як пес повертається на блювотину свою, так нерозумний повторює дурість свою. | ὥσπερ κύων ὅταν ἐπέλθῃ ἐπὶ τὸν ἑαυτοῦ ἔμετον καὶ μισητὸς γένηται, οὕτως ἄφρων τῇ ἑαυτοῦ κακίᾳ ἀναστρέψας ἐπὶ τὴν ἑαυτοῦ ἁμαρτίαν. 11α ἔστιν αἰσχύνη ἐπάγουσα ἁμαρτίαν, καί ἐστιν αἰσχύνη δόξα καὶ χάρις. |
|
12
|
12
|
| Чи бачив ти чоловіка, мудрого в очах своїх? На нерозумного більше надії, ніж на нього. | εἶδον ἄνδρα δόξαντα παρ᾿ αὑτῷ σοφὸν εἶναι, ἐλπίδα μέντοι ἔσχε μᾶλλον ἄφρων αὐτοῦ. |
|
13
|
13
|
| Лінивець говорить: «лев на дорозі! лев на площах!» | λέγει ὀκνηρὸς ἀποστελλόμενος εἰς ὁδόν· λέων ἐν ταῖς ὁδοῖς, ἐν δὲ ταῖς πλατείαις φονευταί. |
|
14
|
14
|
| Двері качаються на гаках своїх, а лінивець на постелі своїй. | ὥσπερ θύρα στρέφεται ἐπὶ τοῦ στρόφιγγος, οὕτως ὀκνηρὸς ἐπὶ τῆς κλίνης αὐτοῦ. |
|
15
|
15
|
| Лінивець опускає руку свою в чашу, і йому важко донести її до рота свого. | κρύψας ὀκνηρὸς τὴν χεῖρα ἐν τῷ κόλπῳ αὐτοῦ, οὐ δυνήσεται ἐπενεγκεῖν ἐπὶ στόμα. |
|
16
|
16
|
| Лінивець в очах своїх мудріший за сімох, які відповідають обдумано. | σοφώτερος ἑαυτῷ ὀκνηρὸς φαίνεται τοῦ ἐν πλησμονῇ ἀποκομίζοντος ἀγγελίαν. |
|
17
|
17
|
| Хапає пса за вуха, хто, проходячи мимо, втручається в чужу сварку. | ὥσπερ ὁ κρατῶν κέρκου κυνός, οὕτως ὁ προεστὼς ἀλλοτρίας κρίσεως. |
|
18
|
18
|
| Як той, хто прикидається несповна розуму, кидає вогонь, стріли і смерть, | ὥσπερ οἱ ἰώμενοι προβάλλουσι λόγους εἰς ἀνθρώπους, ὁ δὲ ἀπαντήσας τῷ λόγῳ πρῶτος ὑποσκελισθήσεται, |
|
19
|
19
|
| так — чоловік, який підступно шкодить другові своєму і потім говорить: «я тільки пожартував». | οὕτως πάντες οἱ ἐνεδρεύοντες τοὺς ἑαυτῶν φίλους, ὅταν δὲ ὁραθῶσι, λέγουσι ὅτι παίζων ἔπραξα. |
|
20
|
20
|
| Де немає більше дров, вогонь погасає, і де немає навушника, розбрат вщухає. | ἐν πολλοῖς ξύλοις θάλλει πῦρ, ὅπου δὲ οὐκ ἔστι δίθυμος, ἡσυχάζει μάχη. |
|
21
|
21
|
| Вугілля — для жару і дрова — для вогню, а людина сварлива — для розпалення сварки. | ἐσχάρα ἄνθραξι καὶ ξύλα πυρί, ἀνὴρ δὲ λοίδορος εἰς ταραχὴν μάχης. |
|
22
|
22
|
| Слова навушника — як ласощі, і вони входять у нутрощі утроби. | λόγοι κερκώπων μαλακοί, οὗτοι δὲ τύπτουσιν εἰς ταμιεῖα σπλάγχνων. |
|
23
|
23
|
| Що нечистим сріблом обкладена глиняна посудина, те полум’яні вуста і серце злісне. | ἀργύριον διδόμενον μετὰ δόλου, ὥσπερ ὄστρακον ἡγητέον. χείλη λεῖα καρδίαν καλύπτει λυπηράν. |
|
24
|
24
|
| Вустами своїми прикидається ворог, а у серці своєму замишляє підступи. | χείλεσι πάντα ἐπινεύει ἀποκλαιόμενος ἐχθρός, ἐν δὲ τῇ καρδίᾳ τεκταίνεται δόλους. |
|
25
|
25
|
| Якщо він говорить і ніжним голосом, не вір йому, тому що сім мерзот у серці його. | ἐάν σου δέηται ὁ ἐχθρὸς μεγάλῃ τῇ φωνῇ, μὴ πεισθῆς, ἑπτὰ γάρ εἰσι πονηρίαι ἐν τῇ ψυχῇ αὐτοῦ. |
|
26
|
26
|
| Якщо ненависть прикривається наодинці, то відкриється злоба його в народному зібранні. | ὁ κρύπτων ἔχθραν συνίστησι δόλον, ἐκκαλύπτει δὲ τὰς ἑαυτοῦ ἁμαρτίας εὔγνωστος ἐν συνεδρίοις. |
|
27
|
27
|
| Хто риє яму, той упаде в неї, і хто покотить нагору камінь, до того він повернеться. | ὁ ὀρύσσων βόθρον τῷ πλησίον ἐμπεσεῖται εἰς αὐτόν, ὁ δὲ κυλίων λίθον ἐφ᾿ ἑαυτὸν κυλίει. |
|
28
|
28
|
| Неправдивий язик ненавидить уражених ним, і улесливі вуста готують падіння. | γλῶσσα ψευδὴς μισεῖ ἀλήθειαν, στόμα δὲ ἄστεγον ποιεῖ ἀκαταστασίας. |
|
Глава 27
|
Κεφάλαιο 27
|
|
1
|
1
|
| Не хвалися завтрашнім днем, тому що не знаєш, що народить той день. | ΜΗ καυχῶ τὰ εἰς αὔριον, οὐ γὰρ γινώσκεις τί τέξεται ἡ ἐπιοῦσα. |
|
2
|
2
|
| Нехай хвалить тебе інший, а не вуста твої, — чужий, а не язик твій. | ἐγκωμιαζέτω σε ὁ πέλας καὶ μὴ τὸ σὸν στόμα, ἀλλότριος καὶ μὴ τὰ σὰ χείλη. |
|
3
|
3
|
| Важкий камінь, вагомий і пісок; але гнів дурня важчий за них обох. | βαρὺ λίθος καὶ δυσβάστακτον ἄμμος, ὀργὴ δὲ ἄφρονος βαρυτέρα ἀμφοτέρων. |
|
4
|
4
|
| Жорстокий гнів, неприборкна лють; але хто устоїть проти ревнощів? | ἀνελεήμων θυμὸς καὶ ὀξεῖα ὀργή, ἀλλ᾿ οὐδένα ὑφίσταται ζῆλος. |
|
5
|
5
|
| Краще відкрите викривання, ніж прихована любов. | κρείσσους ἔλεγχοι ἀποκεκαλυμμένοι κρυπτομένης φιλίας. |
|
6
|
6
|
| Щирі докори від того, хто любить, і неправдиві поцілунки ненависника. | ἀξιοπιστόστερά εἰσι τραύματα φίλου ἢ ἐκούσια φιλήματα ἐχθροῦ. |
|
7
|
7
|
| Сита душа зневажає і стільник, а голодній душі все гірке солодке. | ψυχὴ ἐν πλησμονῇ οὖσα κηρίοις ἐμπαίζει, ψυχῇ δὲ ἐνδεεῖ καὶ τὰ πικρὰ γλυκέα φαίνεται. |
|
8
|
8
|
| Як птах, який залишив гніздо своє, так людина, яка залишила місце своє. | ὥσπερ ὅταν ὄρνεον καταπετασθῇ ἐκ τῆς ἰδίας νοσσιᾶς, οὕτως ἄνθρωπος δουλοῦται ὅταν ἀποξενωθῇ ἐκ τῶν ἰδίων τόπων. |
|
9
|
9
|
| Масті і пахощі радують серце; так солодкий усякому друг сердечною порадою своєю. | μύροις καὶ οἴνοις καὶ θυμιάμασι τέρπεται καρδία, καταρρήγνυται δὲ ὑπὸ συμπτωμάτων ψυχή. |
|
10
|
10
|
| Не залишай друга твого і друга батька твого, і в дім брата твого не ходи в день нещастя твого: краще сусід поблизу, ніж брат далеко. | φίλον σὸν ἢ φίλον πατρῷον μὴ ἐγκαταλίπῃς, εἰς δὲ τὸν οἶκον τοῦ ἀδελφοῦ σου μὴ εἰσέλθης ἀτυχῶν· κρείσσων φίλος ἐγγὺς ἢ ἀδελφὸς μακρὰν οἰκῶν. |
|
11
|
11
|
| Будь мудрий, сину мій, і радуй серце моє; і я буду мати, що відповідати тому, хто лихословить мене. | σοφὸς γίνου, υἱέ, ἵνα σου εὐφραίνηται ἡ καρδία, καὶ ἀπόστρεψον ἀπὸ σοῦ ἐπονειδίστους λόγους. |
|
12
|
12
|
| Розсудливий бачить біду і ховається; а недосвідчені йдуть уперед і караються. | πανοῦργος κακῶν ἐπερχομένων ἀπεκρύβη, ἄφρονες δὲ ἐπελθόντες ζημίαν τίσουσιν. |
|
13
|
13
|
| Візьми у нього одяг його, тому що він ручився за чужого, і за стороннього візьми від нього заставу. | ἀφελοῦ τὸ ἱμάτιον αὐτοῦ, παρῆλθε γὰρ ὑβριστής, ὅστις τὰ ἀλλότρια λυμαίνεται. |
|
14
|
14
|
| Хто голосно хвалить друга свого з раннього ранку, того вважатимуть за лихомовця. | ὃς ἂν εὐλογῇ φίλον τὸ πρωΐ μεγάλῃ τῇ φωνῇ, καταρωμένου οὐδὲν διαφέρειν δόξει. |
|
15
|
15
|
| Безперестанний капіж у дощовий день і сварлива дружина — рівні: | σταγόνες ἐκβάλλουσιν ἄνθρωπον ἐν ἡμέρᾳ χειμερινῇ ἐκ τοῦ οἴκου αὐτοῦ, ὡσαύτως καὶ γυνὴ λοίδορος ἐκ τοῦ ἱδίου οἴκου. |
|
16
|
16
|
| хто хоче приховати її, той хоче приховати вітер і масть у правій руці своїй, що дає знати про себе. | Βορέας σκληρὸς ἄνεμος, ὀνόματι δὲ ἐπιδέξιος καλεῖται. |
|
17
|
17
|
| Як залізо гострить залізо, так людина гострить погляд друга свого. | σίδηρος σίδηρον ὀξύνει, ἀνὴρ δὲ παροξύνει πρόσωπον ἑταίρου. |
|
18
|
18
|
| Хто стереже смоковницю, той буде їсти плоди її; і хто береже господаря свого, той буде в шані. | ὃς φυτεύει συκῆν φάγεται τοὺς καρποὺς αὐτῆς, ὃς δὲ φυλάσσει τὸν ἑαυτοῦ κύριον, τιμηθήσεται. |
|
19
|
19
|
| Як у воді лице — до лиця, так серце людини — до людини. | ὥσπερ οὐκ ὅμοια πρόσωπα προσώποις, οὕτως οὐδὲ αἱ διάνοιαι τῶν ἀνθρώπων. |
|
20
|
20
|
| Пекло й Аваддон — ненаситні; так ненаситні й очі людські. [Мерзота перед Господом той, хто зухвало піднімає очі, і нерозумні нестримані на язик.] | ᾅδης καὶ ἀπώλεια οὐκ ἐμπίμπλανται, ὡσαύτως καὶ οἱ ὁφθαλμοὶ τῶν ἀνθρώπων ἄπληστοι. 20α βδέλυγμα Κυρίῳ στηρίζων ὀφθαλμόν, καὶ οἱ ἀπαίδευτοι ἀκρατεῖς γλώσσῃ. |
|
21
|
21
|
| Що плавильня — для срібла, горно — для золота, те для людини вуста, які хвалять її. [Серце беззаконника шукає зла, серце ж праведне шукає знання.] | δοκίμιον ἀργυρῷ καὶ χρυσῷ πύρωσις, ἀνὴρ δὲ δοκιμάζεται διὰ στόματος ἐγκωμιαζόντων αὐτόν. 21α καρδία ἀνόμου ἐκζητεῖ κακά, καρδία δὲ εὐθὴς ἐκζητεῖ γνῶσιν. |
|
22
|
22
|
| Товчи нерозумного, як зерно у ступі, не відокремиться від нього глупота його. | ἐὰν μαστιγοῖς ἄφρονα ἐν μέσῳ συνεδρίου ἀτιμάζων, οὐ μὴ περιέλῃς τὴν ἀφροσύνην αὐτοῦ. |
|
23
|
23
|
| Добре спостерігай за худобою твоєю, май піклування про стада; | γνωστῶς ἐπιγνώσῃ ψυχὰς ποιμνίου σου καὶ ἐπιστήσεις καρδίαν σου σαῖς ἀγέλαις· |
|
24
|
24
|
| тому що багатство не навіки, та й влада хіба з роду в рід? | ὅτι οὐκ εἰς τὸν αἰῶνα ἀνδρὶ κράτος καὶ ἰσχύς, οὐδὲ παραδίδωσιν ἐκ γενεᾶς εἰς γενεάν. |
|
25
|
25
|
| Проростає трава, і з’являється зелень, і збирають гірські трави. | ἐπιμελοῦ τῶν ἐν τῷ πεδίῳ χλωρῶν καὶ κερεῖς πόαν, καὶ σύναγε χόρτον ὀρεινόν, |
|
26
|
26
|
| Вівці — на одяг тобі, і козли — на купівлю поля. | ἵνα ἔχῃς πρόβατα εἰς ἱματισμόν· τίμα πεδίον, ἵνα ὦσί σοι ἄρνες. |
|
27
|
27
|
| І достатньо козячого молока на їжу тобі, на їжу домашнім твоїм і на споживу служницям твоїм. | υἱέ, παρ᾿ ἐμοῦ ἔχεις ρήσεις ἰσχυρὰς εἰς τὴν ζωήν σου καὶ εἰς τὴν ζωὴν σῶν θεραπόντων. |
|
Глава 28
|
Κεφάλαιο 28
|
|
1
|
1
|
| Нечестивий біжить, коли ніхто не женеться за ним; а праведник сміливий, як лев. | ΦΕΥΓΕΙ ἀσεβὴς μηδενὸς διώκοντος, δίκαιος δὲ ὥσπερ λέων πέποιθε. |
|
2
|
2
|
| Коли країна відступить від закону, тоді багато в ній начальників; а при розумному і знаючому мужі вона довговічна. | δι᾿ ἁμαρτίας ἀσεβῶν κρίσεις ἐγείρονται, ἀνὴρ δὲ πανοῦργος κατασβέσει αὐτάς. |
|
3
|
3
|
| Чоловік бідний і який гнобить слабких, те саме, що злива, яка змиває хліб. | ἀνδρεῖος ἐν ἀσεβείαις συκοφαντεῖ πτωχούς. ὥσπερ ὑετὸς λάβρος καὶ ἀνωφελής, |
|
4
|
4
|
| Відступники від закону хвалять нечестивих, а ті, що зберігають закон, обурюються на них. | οὕτως οἱ ἐγκαταλείποντες τὸν νόμον ἐγκωμιάζουν ἀσέβειαν, οἱ δὲ ἀγαπῶντες τὸν νόμον περιβάλλουσιν ἑαυτοῖς τεῖχος. |
|
5
|
5
|
| Злі люди не розуміють справедливости, а ті, що шукають Господа, розуміють усе. | ἄνδρες κακοὶ οὐ νοήσουσι κρίμα, οἱ δὲ ζητοῦντες τὸν Κύριον συνήσουσιν ἐν παντί. |
|
6
|
6
|
| Краще бідний, який ходить у своїй непорочності, ніж той, хто спотворює шляхи свої, хоч він і багатий. | κρείσσων πτωχὸς πορευόμενος ἐν ἀληθείᾳ, πλουσίου ψευδοῦς. |
|
7
|
7
|
| Той, хто зберігає закон, — син розумний, а той, хто спілкується з марнотратцями, осоромлює батька свого. | φυλάσσει νόμον υἱὸς συνετός, ὃς δὲ ποιμαίνει ἀσωτίαν ἀτιμάζει πατέρα. |
|
8
|
8
|
| Хто примножує майно своє ростом і лихвою, збере його для благодійника бідних. | ὁ πληθύνων τὸν πλοῦτον αὐτοῦ μετὰ τόκων καὶ πλεονασμῶν, τῷ ἐλεῶντι πτωχοὺς συνάγει αὐτόν. |
|
9
|
9
|
| Хто відхиляє вухо своє від слухання закону, того і молитва — мерзота. | ὁ ἐκκλίνων τὸ οὖς αὐτοῦ μὴ εἰσακοῦσαι νόμου, καὶ αὐτὸς τὴν προσευχὴν αὐτοῦ ἐβδέλυκται. |
|
10
|
10
|
| Хто спокушає праведних на путь зла, сам упаде в свою яму, а непорочні успадковують добро. | ὃς πλανᾷ εὐθεῖς ἐν ὁδῷ κακῇ, εἰς διαφθορὰν αὐτὸς ἐμπεσεῖται· οἱ δὲ ἄνομοι διελεύσονται ἀγαθά, καὶ οὐκ εἰσελεύσονται εἰς αὐτά. |
|
11
|
11
|
| Чоловік багатий — мудрець в очах своїх, але розумний бідняк викриє його. | σοφὸς παρ᾿ ἑαυτῷ ἀνὴρ πλούσιος, πένης δὲ νοήμων καταγνώσεται αὐτοῦ. |
|
12
|
12
|
| Коли торжествують праведники, велика слава, але коли підіймаються нечестиві, люди ховаються. | διὰ βοήθειαν δικαίων πολλὴν γίνεται δόξα, ἐν δὲ τόποις ἀσεβῶν ἁλίσκονται ἄνθρωποι. |
|
13
|
13
|
| Хто приховує свої злочини, той не буде мати успіху; а хто зізнається і залишає їх, той буде помилуваний. | ὁ ἐπικαλύπτων ἀσέβειαν ἑαυτοῦ οὐκ εὐοδωθήσεται, ὁ δὲ ἐξηγούμενος ἐλέγχους ἀγαπηθήσεται. |
|
14
|
14
|
| Блаженна людина, яка завжди перебуває у благоговінні; а хто озлоблює серце своє, той потрапить у біду. | μακάριος ἀνήρ, ὃς καταπτήσσει πάντα δι᾿ εὐλάβειαν, ὁ δὲ σκληρὸς τὴν καρδίαν ἐμπεσεῖται κακοῖς. |
|
15
|
15
|
| Як рикаючий лев і голодний ведмідь, так нечестивий володар над бідним народом. | λέων πεινῶν καὶ λύκος διψῶν, ὃς τυραννεῖ, πτωχὸς ὤν, ἔθνους πενιχροῦ. |
|
16
|
16
|
| Нерозумний правитель багато робить утисків, а хто ненавидить користь, продовжить дні. | βασιλεὺς ἐνδεὴς προσόδων μέγας συκοφάντης, ὁ δὲ μισῶν ἀδικίαν μακρὸν χρόνον ζήσεται. |
|
17
|
17
|
| Чоловік, винний у пролитті людської крови, буде бігати до могили, щоб хто не схопив його. | ἄνδρα τὸν ἐν αἰτίᾳ φόνου ὁ ἐγγυώμενος, φυγὰς ἔσται καὶ οὐκ ἐν ἀσφαλείᾳ. 17α παίδευε υἱὸν καὶ ἀγαπήσει σε, καὶ δώσει κόσμον τῇ σῆ ψυχῇ· οὐ μὴ ὑπακούσει ἔθνει παρανόμῳ. |
|
18
|
18
|
| Хто ходить непорочно, той буде неушкодженим; а хто ходить кривими путями, упаде на одній з них. | ὁ πορευόμενος δικαίως βεβοήθηται, ὁ δὲ σκολιαῖς ὁδοῖς πορευόμενος ἐμπλακήσεται. |
|
19
|
19
|
| Хто обробляє землю свою, той буде насичуватися хлібом, а хто наслідує бездіяльних, той насититься убогістю. | ὁ ἐργαζόμενος τὴν ἑαυτοῦ γῆν πλησθήσεται ἄρτων, ὁ δὲ διώκων σχολὴν πλησθήσεται πενίας. |
|
20
|
20
|
| Вірна людина багата благословеннями, а хто поспішає розбагатіти, той не залишиться непокараним. | ἀνὴρ ἀξιόπιστος πολλὰ εὐλογηθήσεται, ὁ δὲ κακὸς οὐκ ἀτιμώρητος ἔσται. |
|
21
|
21
|
| Бути упередженим — недобре: така людина і за шматок хліба вчинить неправду. | ὃς οὐκ αἰσχύνεται πρόσωπα δικαίων, οὐκ ἀγαθός· ὁ τοιοῦτος ψωμοῦ ἄρτου ἀποδώσεται ἄνδρα. |
|
22
|
22
|
| Поспішає до багатства заздрісна людина, і не думає, що убогість осягне її. | σπεύδει πλουτεῖν ἀνὴρ βάσκανος, καὶ οὐκ οἶδεν ὅτι ἐλεήμων κρατήσει αὐτοῦ. |
|
23
|
23
|
| Хто викриває людину, знайде потім більшу приязнь, ніж той, хто лестить язиком. | ὁ ἐλέγχων ἀνθρώπου ὁδοὺς χάριτας ἕξει μᾶλλον τοῦ γλωσσοχαριτοῦντος. |
|
24
|
24
|
| Хто обкрадає батька свого і матір свою і говорить: «це не гріх», той — спільник грабіжникам. | ὃς ἀποβάλλεται πατέρα ἢ μητέρα, καὶ δοκεῖ μὴ ἁμαρτάνειν, οὗτος κοινωνός ἐστιν ἀνδρὸς ἀσεβοῦς. |
|
25
|
25
|
| Пихатий розпалює сварку, а хто уповає на Господа, буде благоденствувати. | ἄπιστος ἀνὴρ κρίνει εἰκῆ, ὃς δὲ πέποιθεν ἐπὶ Κύριον ἐν ἐπιμελείᾳ ἔσται. |
|
26
|
26
|
| Хто сподівається на себе, той нерозумний; а хто ходить в мудрості, той буде цілий. | ὃς πέποιθε θρασείᾳ καρδίᾳ, ὁ τοιοῦτος ἄφρων· ὃς δὲ πορεύεται σοφίᾳ σωθήσεται. |
|
27
|
27
|
| Хто дає убогому, не зубожіє; а хто закриває очі свої від нього, на тому багато проклять. | ὃς δίδωσι πτωχοῖς, οὐκ ἐνδεηθήσεται, ὃς δὲ ἀποστρέφει τὸν ὀφθαλμὸν αὐτοῦ, ἐν πολλῇ ἀπορίᾳ ἔσται. |
|
28
|
28
|
| Коли підносяться нечестиві, люди ховаються, а коли вони падають, примножуються праведники. | ἐν τόποις ἀσεβῶν στένουσι δίκαιοι, ἐν δὲ τῇ ἐκείνων ἀπωλείᾳ πληθυνθήσονται δίκαιοι. |
|
Глава 29
|
Κεφάλαιο 29
|
|
1
|
1
|
| Людина, яка, будучи викритою, озлоблює шию свою, раптово скрушиться, і не буде їй зцілення. | ΚΡΕΙΣΣΩΝ ἀνὴρ ἐλέγχων ἀνδρὸς σκληροτραχήλου, ἐξαπίνης γὰρ φλεγομένου αὐτοῦ οὐκ ἔστιν ἴασις. |
|
2
|
2
|
| Коли примножуються праведники, веселиться народ, а коли панує нечестивий, народ стогне. | ἐγκωμιαζομένων δικαίων εὐφρανθήσονται λαοί, ἀρχόντων δὲ ἀσεβῶν στένουσιν ἄνδρες. |
|
3
|
3
|
| Чоловік, який любить мудрість, радує батька свого; а хто знається з блудницями, той марнує майно. | ἀνδρὸς φιλοῦντος σοφίαν εὐφραίνεται πατὴρ αὐτοῦ, ὃς δὲ ποιμαίνει πόρνας, ἀπολεῖ πλοῦτον. |
|
4
|
4
|
| Цар правосуддям утверджує землю, а хто любить подарунки, розоряє її. | βασιλεὺς δίκαιος ἀνίστησι χώραν, ἀνὴρ δὲ παράνομος κατασκάπτει. |
|
5
|
5
|
| Чоловік, який лестить другові своєму, розстелює сіті ногам його. | ὃς παρασκευάζεται ἐπὶ πρόσωπον τοῦ ἑαυτοῦ φίλους δίκτυον, περιβάλλει αὐτὸ τοῖς ἑαυτοῦ ποσίν. |
|
6
|
6
|
| У гріху злої людини — тенета для неї, а праведник веселиться і радіє. | ἁμαρτάνοντι ἀνδρὶ μεγάλη παγίς, δίκαιος δὲ ἐν χαρᾷ καὶ ἐν εὐφροσύνῃ ἔσται. |
|
7
|
7
|
| Праведник ретельно вникає у позов бідних, а нечестивий не розглядає справи. | ἐπίσταται δίκαιος κρίνειν πενιχροῖς, ὁ δὲ ἀσεβὴς οὐ νοεῖ γνῶσιν, καὶ πτωχῷ οὐχ ὑπάρχει νοῦς ἐπιγνώμων. |
|
8
|
8
|
| Люди розпусні обурюють місто, а мудрі втихомирюють заколот. | ἄνδρες ἄνομοι ἐξέκαυσαν πόλιν, σοφοὶ δὲ ἐπέστρεψαν ὀργήν. |
|
9
|
9
|
| Розумна людина, маючи суд з людиною дурною, чи сердиться, чи сміється, — не має спокою. | ἀνὴρ σοφὸς κρινεῖ ἔθνη, ἀνὴρ δὲ φαῦλος ὀργιζόμενος καταγελᾶται καὶ οὐ καταπτήσσει. |
|
10
|
10
|
| Кровожерливі люди ненавидять непорочного, а праведні піклуються про його життя. | ). Γυναῖκα ἀνδρείαν τίς εὑρήσει; τιμιωτέρα δέ ἐστι λίθων πολυτελῶν ἡ τοιαύτη. |
|
11
|
11
|
| Нерозумний весь гнів свій виливає, а мудрий стримує його. | θάρσει ἐπ᾿ αὐτῇ ἡ καρδία τοῦ ἀνδρὸς αὐτῆς, ἡ τοιαύτη καλῶν σκύλων οὐκ ἀπορήσει· |
|
12
|
12
|
| Якщо правитель слухає неправдиві слова, то і всі службовці у нього нечестиві. | ἐνεργεῖ γὰρ τῷ ἀνδρὶ ἀγαθὰ πάντα τὸν βίον. |
|
13
|
13
|
| Бідний і лихвар зустрічаються один з одним; але світло очам того й іншого дає Господь. | μηρυομένη ἔρια καὶ λίνον ἐποίησεν εὔχρηστον ταῖς χερσὶν αὐτῆς. |
|
14
|
14
|
| Якщо цар судить бідних за правдою, то престіл його назавжди утвердиться. | ἐγένετο ὡσεὶ ναῦς ἐμπορευομένη μακρόθεν, συνάγει δὲ αὐτῆς τὸν πλοῦτον.* |
|
15
|
15
|
| Різка і викриття дають мудрість; але отрок, залишений у нехтуванні, чинить сором своїй матері. | καὶ ἀνίσταται ἐκ νυκτῶν καὶ ἔδωκε βρώματα τῷ οἴκῳ καὶ ἔργα ταῖς θεραπαίναις. |
|
16
|
16
|
| При примноженні нечестивих збільшується беззаконня; але праведники побачать падіння їх. | θεωρήσασα γεώργιον ἐπρίατο, ἀπὸ δὲ καρπῶν χειρῶν αὐτῆς κατεφύτευσε κτῆμα. |
|
17
|
17
|
| Карай сина твого, і він дасть тобі спокій, і принесе радість душі твоїй. | ἀναζωσαμένη ἰσχυρῶς τὴν ὀσφὺν αὐτῆς ἤρεισε τοὺς βραχίονας αὐτῆς εἰς ἔργον. |
|
18
|
18
|
| Без одкровення з висоти народ неприборканий, а хто дотримується закону — блаженний. | ἐγεύσατο ὅτι καλόν ἐστι τὸ ἐργάζεσθαι, καὶ οὐκ ἀποσβέννυται ὁ λύχνος αὐτῆς ὅλην τὴν νύκτα. |
|
19
|
19
|
| Словами не навчиться раб, тому що, хоча він розуміє їх, але не слухається. | τοὺς πήχεις αὐτῆς ἐκτείνει ἐπὶ τὰ συμφέροντα, τὰς δὲ χεῖρας αὐτῆς ἐρείδει εἰς ἄτρακτον. |
|
20
|
20
|
| Чи бачив ти чоловіка необачного у словах своїх? на нерозумного більше надії, ніж на нього. | χεῖρας δὲ αὐτῆς διήνοιξε πένητι, καρπὸν δὲ ἐξέτεινε πτωχῷ. |
|
21
|
21
|
| Якщо з дитинства виховувати раба у розкоші, то згодом він захоче бути сином. | οὐ φροντίζει τῶν ἐν οἴκῳ ὁ ἀνὴρ αὐτῆς, ὅταν που χρονίζῃ· πάντες γὰρ οἱ παρ᾿ αὐτῆς ἐνδεδυμένοι εἰσί. |
|
22
|
22
|
| Чоловік гнівливий заводить сварку, і запальний багато грішить. | δισσὰς χλαίνας ἐποίησε τῷ ἀνδρὶ αὐτῆς, ἐκ δὲ βύσσου καὶ πορφύρας ἑαυτῇ ἐνδύματα. |
|
23
|
23
|
| Гордість людини принижує її, а смиренний духом здобуває шану. | περίβλεπτος δὲ γίνεται ὁ ἀνὴρ αὐτῆς ἐν πύλαις, ἡνίκα ἂν καθίση ἐν συνεδρίῳ μετὰ τῶν γερόντων κατοίκων τῆς γῆς. |
|
24
|
24
|
| Хто ділиться зі злодієм, той ненавидить душу свою; чує він прокляття, але не оголошує про те. | σινδόνας ἐποίησε καὶ ἀπέδοτο τοῖς Φοίνιξι, περιζώματα δὲ τοῖς Χαναναίοις. |
|
25
|
25
|
| Острах перед людьми ставить тенета; а хто уповає на Господа, буде у безпеці. | ἰσχὺν καὶ εὐπρέπειαν ἐνεδύσατο καὶ εὐφράνθη ἐν ἡμέραις ἐσχάταις. |
|
26
|
26
|
| Багато хто шукає прихильного лиця правителя, але доля людини — від Господа. | στόμα αὐτῆς διήνοιξε προσεχόντως καὶ ἐννόμως, καὶ τάξιν ἐστείλατο τῇ γλώσσῃ αὐτῆς. |
|
27
|
27
|
| Мерзота для праведників — людина неправедна, і мерзота для нечестивого — хто йде прямим шляхом. | στεγναὶ διατριβαὶ οἴκων αὐτῆς, σῖτα δὲ ὀκνηρὰ οὐκ ἔφαγε. |
|
Глава 30
|
|
|
1
|
|
| Слова Агура, сина Іакеєвого. Натхненні слова, які сказав цей чоловік Іфиїлу, Іфиїлу й Укалу: | |
|
2
|
|
| справді, я більший невіглас, ніж будь-хто з людей, і розуму людського немає у мене, | |
|
3
|
|
| і не навчився я мудрости, і пізнання святих не маю. | |
|
4
|
|
| Хто піднімався на небо і сходив? хто зібрав вітер у пригорщі свої? хто зав’язав воду в одяг? хто поставив усі межі землі? яке ім’я йому? і яке ім’я синові його? чи знаєш? | |
|
5
|
|
| Усяке слово Бога чисте; Він — щит тим, хто уповає на Нього. | |
|
6
|
|
| Не додавай до слів Його, щоб Він не викрив тебе, і ти не виявився неправдомовцем. | |
|
7
|
|
| Дві речі я прошу в Тебе, не відмов мені, перше ніж я помру: | |
|
8
|
|
| суєту і неправду віддали від мене, убогости і багатства не давай мені, годуй мене насущним хлібом, | |
|
9
|
|
| щоб, переситившись, я не зрікся Тебе і не сказав: «хто Господь?» і щоб, зубожівши, не став красти і вживати ім’я Бога мого марно. | |
|
10
|
|
| Не лихослов раба перед господарем його, щоб він не прокляв тебе, і ти не залишився винним. | |
|
11
|
|
| Є рід, який проклинає батька свого і не благословляє матері своєї. | |
|
12
|
|
| Є рід, який чистий в очах своїх, тоді як не омитий від нечистот своїх. | |
|
13
|
|
| Є рід — о, які зарозумілі очі його, і як підняті вії його! | |
|
14
|
|
| Є рід, у якого зуби — мечі, і щелепи — ножі, щоб пожирати бідних на землі й убогих між людьми. | |
|
15
|
|
| У ненаситності дві дочки: «давай, давай!» Ось три невситимих, і чотири, які не скажуть: «достатньо!» | |
|
16
|
|
| Пекло й утроба безплідна, земля, що не насичується водою, і вогонь, що не говорить: «досить!» | |
|
17
|
|
| Око, що насміхається з батька і нехтує покірністю до матері, виклюють ворони дольні, і пожеруть пташенята орлині! | |
|
18
|
|
| Три речі незбагненні для мене, і чотирьох я не розумію: | |
|
19
|
|
| путі орла на небі, путі змія на скелі, путі корабля серед моря і путі чоловіка до дівчини. | |
|
20
|
|
| Така путь і дружини перелюбної; поїла й обтерла рот свій, і говорить: «я нічого поганого не зробила». | |
|
21
|
|
| Від трьох трясеться земля, чотирьох вона не може носити: | |
|
22
|
|
| раба, коли він стає царем; нерозумного, коли він досита їсть хліб; | |
|
23
|
|
| ганебну жінку, коли вона виходить заміж, і служницю, коли вона займає місце пані своєї. | |
|
24
|
|
| Ось чотири малих на землі, але вони мудріші за мудрих: | |
|
25
|
|
| мурахи — народ несильний, але влітку заготовляють їжу свою; | |
|
26
|
|
| гірські миші — народ слабкий, але ставлять доми свої на скелі; | |
|
27
|
|
| у сарани немає царя, але виступає уся вона струнко; | |
|
28
|
|
| павук лапками чіпляється, але буває у царських чертогах. | |
|
29
|
|
| Ось троє мають струнку ходу, і четверо струнко виступають: | |
|
30
|
|
| лев, силач між звірами, не посторониться ні перед ким; | |
|
31
|
|
| кінь і козел, [проводир стада,] і цар серед народу свого. | |
|
32
|
|
| Якщо ти у зарозумілості своїй зробив дурість і помислив зле, то поклади руку на вуста; | |
|
33
|
|
| тому що, як збивання молока робить масло, поштовх у ніс викликає кров, так і пробудження гніву чинить сварку. | |
|
Глава 31
|
|
|
1
|
|
| Слова Лемуїла царя. Наставляння, які дала йому мати його: | |
|
2
|
|
| що, сину мій? що, сину утроби моєї? що, сину обітниць моїх? | |
|
3
|
|
| Не віддавай жінкам сил твоїх, ні шляхів твоїх згубницям царів. | |
|
4
|
|
| Не царям, Лемуїле, не царям пити вино, і не князям — сикеру, | |
|
5
|
|
| щоб, напившись, вони не забули закону і не викривили суду всіх пригноблених. | |
|
6
|
|
| Дайте сикеру тому, хто гине, і вино засмученому душею; | |
|
7
|
|
| нехай він вип’є і забуде бідність свою і не згадає більше про своє страждання. | |
|
8
|
|
| Відкривай уста твої за безмовного і для захисту всіх сиріт. | |
|
9
|
|
| Відкривай уста твої для правосуддя і для справи бідного й убогого. | |
|
10
|
|
| Хто знайде доброчесну дружину? ціна її вища за перли; | |
|
11
|
|
| упевнене у ній серце чоловіка її, і він не залишиться без прибутку; | |
|
12
|
|
| вона відплачує йому добром, а не злом, в усі дні життя свого. | |
|
13
|
|
| Добуває вовну і льон, і з охотою працює своїми руками. | |
|
14
|
|
| Вона, як купецькі кораблі, здалеку добуває хліб свій. | |
|
15
|
|
| Вона встає ще вночі і роздає їжу в домі своєму і визначає денну працю служницям своїм. | |
|
16
|
|
| Задумає вона про поле, і придбає його; від плодів рук своїх насаджує виноградник. | |
|
17
|
|
| Підперезує силою стегна свої і зміцнює м’язи свої. | |
|
18
|
|
| Вона відчуває, що заняття її добре, і — світильник її не гасне і вночі. | |
|
19
|
|
| Простягає руки свої до прядки, і персти її беруться за веретено. | |
|
20
|
|
| Долоню свою вона відкриває бідному, і руку свою подає нужденному. | |
|
21
|
|
| Не боїться холоду для родини своєї, тому що вся родина її одягнена у подвійний одяг. | |
|
22
|
|
| Вона робить собі килими; висон і пурпур — одяг її. | |
|
23
|
|
| Чоловік її відомий біля воріт, коли сидить зі старійшинами землі. | |
|
24
|
|
| Вона робить покривала і продає, і пояси доставляє купцям фінікійським. | |
|
25
|
|
| Сила і краса — одяг її, і весело дивиться вона на майбутнє. | |
|
26
|
|
| Вуста свої відкриває з мудрістю, і лагідне наставляння на язиці її. | |
|
27
|
|
| Вона спостерігає за господарством у домі своєму і не їсть хліба неробства. | |
|
28
|
|
| Встають діти й ублажають її, — чоловік, і хвалить її: | |
|
29
|
|
| «багато було дружин доброчесних, але ти перевершила всіх їх». | |
|
30
|
|
| Миловидість оманлива і краса суєтна; але дружина, яка боїться Господа, гідна похвали. | |
|
31
|
|
| Дайте їй від плоду рук її, і нехай прославлять її біля воріт діла її! |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.