|
Глава 16
|
|
|
1
|
|
| І почув я з храму гучний голос, що говорив до семи ангелів: ідіть і вилийте сім чаш гніву Божого на землю. | |
|
2
|
|
| Пішов перший ангел і вилив чашу свою на землю: і зробилися тяжкі й огидні гнійні рани на людях, які мали начертання звіра і поклонялися образу його. | |
|
3
|
|
| Другий ангел вилив чашу свою в море: і зробилася кров, ніби мерця, і все одушевлене померло в морі. | |
|
4
|
|
| Третій ангел вилив чашу свою у річки і джерела вод: і зробилася кров. | |
|
5
|
|
| І почув я ангела вод, який говорив: праведний Ти, Господи, Який є і був, і святий, тому що так судив; | |
|
6
|
|
| за те, що вони пролили кров святих і пророків, Ти дав їм пити кров: вони достойні того. | |
|
7
|
|
| І почув я іншого, який говорив від жертовника: так, Господи Боже Вседержителю, істинні і праведні суди Твої. | |
|
8
|
|
| Четвертий ангел вилив чашу свою на сонце: і дано було йому палити людей вогнем. | |
|
9
|
|
| І палила людей сильна спека, і вони хулили ім’я Бога, Який має владу над цими покараннями, і не напоумилися, щоб віддати Йому славу. | |
|
10
|
|
| П’ятий ангел вилив чашу свою на престіл звіра: і зробилося царство його темне, і вони кусали язики свої від страждання, | |
|
11
|
|
| і хулили Бога небесного за страждання свої і за кари на них; і не розкаялись у ділах своїх. | |
|
12
|
|
| Шостий ангел вилив чашу свою у велику ріку Євфрат: і висохла в ній вода, щоб готовий був шлях царям від сходу сонячного. | |
|
13
|
|
| І бачив я, що виходять з уст дракона, і з уст звіра, і з уст лжепророка три духи нечисті, подібні до жаб: | |
|
14
|
|
| це — бісівські духи, що творять знамення; вони виходять до царів землі усієї вселенної, щоб зібрати їх на битву в оний великий день Бога Вседержителя. | |
|
15
|
|
| Ось, іду, як злодій: блаженний, хто пильнує і береже одежу свою, щоб не ходити йому нагим і щоб не побачили сорому його. | |
|
16
|
|
| І він зібрав їх на місце, яке по-єврейськи зветься Армагеддон. | |
|
17
|
|
| Сьомий ангел вилив чашу свою на повітря: і з храму небесного від престолу пролунав гучний голос, який сказав: звершилось! | |
|
18
|
|
| І з’явилися блискавки, громи і голоси, і стався великий землетрус, якого не бувало з тієї пори, як люди на землі. Такий землетрус! Такий великий! | |
|
19
|
|
| І місто велике розпалося на три частини, і міста язичницькі впали, і Вавилон великий згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина лютости гніву Його. | |
|
20
|
|
| І всякий острів зник, і гір не стало; | |
|
21
|
|
| і град, завбільшки як талант, упав з неба на людей; і хулили люди Бога за покарання градом, тому що покарання від нього було дуже тяжке. |
